Три кроки до НАТО: як Україна може стати частиною Альянсу

Україна має шанс приєднатися до НАТО, якщо західні союзники проявлять сміливість і ухвалять стратегічне рішення, яке дасть Україні надійний захист від Росії та забезпечить мир у Східній Європі. В умовах війни, яка триває вже більше року, питання про можливість вступу України в НАТО є особливо актуальним. Люк Коффі, старший науковий співробітник Інституту Гудзона, у своїй статті для Politico розкриває три основні кроки, які можуть стати ключем до цього процесу.

1. Офіційне зобов’язання не застосовувати силу для повернення окупованих територій

Україна могла б запозичити досвід Західної Німеччини, яка в 1954 році, перед вступом до НАТО, оголосила мирний шлях вирішення територіальних суперечок. Це стало важливим кроком для того, щоб уникнути прямої конфронтації з сусідніми державами та забезпечити свою безпеку в рамках НАТО.

2. Включення території, не під контролем Росії, до НАТО

Коффі вказує, що НАТО може включити лише ту частину України, яка не перебуває під окупацією Росії. Подібна практика вже застосовувалася, зокрема, з островами Франції та Фолклендами, що не підпадають під повну географічну відповідальність Альянсу. Таким чином, території, що залишаються під контролем Росії, не потраплять під захист статті 5 НАТО.

3. Зміна статті 6 Північноатлантичного договору

Зміна цієї статті дозволила б тимчасово виключити окуповані території України з-під дії колективної оборони. Прецеденти таких змін були в історії НАТО, зокрема для Греції, Туреччини та Франції. Це надасть Україні можливість бути частиною Альянсу без необхідності вирішувати всі територіальні суперечки до вступу.

Незважаючи на територіальні суперечки, НАТО вже приймало до свого складу країни з невирішеними конфліктами, як-от Естонія та Хорватія. Однак стратегічне рішення щодо вступу України до Альянсу буде залежати від готовності союзників змінити підходи до захисту території та скасування обмежень для країн з частковою територією під контролем ворога. Якщо союзники наважаться на ці кроки, Україна може стати повноправним членом НАТО, забезпечивши собі безпеку в умовах агресії з боку Росії.

The post Три кроки до НАТО: як Україна може стати частиною Альянсу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Інтенсивні бойові дії на фронті: ситуація станом на 3 жовтня

Від початку доби 3 жовтня на фронті зафіксовано 92 бойових зіткнення. Найбільша інтенсивність бойових дій зосереджена на трьох ключових напрямках. За інформацією Генерального штабу Збройних сил України, українські підрозділи успішно відбивають атаки ворога, значно зменшуючи темпи просування противника.

Особливо напружена ситуація на Покровському напрямку, де українські військові відбили 26 із 31 штурму, що здійснювались російськими силами. Атаки ворога зосереджено на таких населених пунктах, як Володимирівка, Разіне, Никанорівка, Родинське, Новоекономічне, Миролюбівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне та Новосергіївка.

На Новопавлівському напрямку зафіксовано 19 атак ворога в районах населених пунктів Зелений Гай, Соснівка, Вороне, Січневе, Новоіванівка та у бік Новомиколаївки. Одне бойове зіткнення там досі триває.

На Лиманському напрямку армія РФ здійснила дев’ять штурмів поблизу Греківки, Карпівки, Середнього, Шандриголового, Колодязів і Торського. Три бої ще тривають.

Також ворог активізувався на інших ділянках фронту. На Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбито три атаки, ще дві тривають. На Південно-Слобожанському напрямку зупинено шість штурмів у районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Кам’янки та Красного Першого. На Сіверському напрямку українські воїни відбили три атаки поблизу Серебрянки, Виїмки та Ямполя. На Торецькому напрямку наші захисники стримали дев’ять атак у районах Щербинівки, Плещіївки, Русиного Яру та Полтавки. На Гуляйпільському напрямку відбито чотири ворожі атаки біля Полтавки. На Придніпровському напрямку противник здійснив одну безуспішну спробу наступу.

Найбільше навантаження нині припадає на Покровський, Новопавлівський та Лиманський напрямки, де зосереджено понад половину всіх бойових дій цієї доби.

Українська бойова система DELTA продемонструвала свою ефективність на навчаннях НАТО REPMUS 2025

Українська бойова система ситуаційної обізнаності DELTA стала ключовим інструментом управління об’єднаною командою під час масштабних навчань НАТО REPMUS 2025, що пройшли цього року. Цей інноваційний комплекс, розроблений українськими фахівцями, забезпечив безперервну координацію та ефективну взаємодію понад 100 безпілотних платформ, які включають морські, підводні, наземні та повітряні апарати. В результаті, система DELTA продемонструвала свою високу ефективність у складних умовах реальних військових навчань.

Міністр оборони України Денис Шмигаль відзначив, що участь у таких навчаннях є важливим етапом у розвитку безпілотних технологій та зміцненні обороноздатності країни. Україна, яка вперше взяла участь у REPMUS кілька років тому, цього року вже вдруге поспіль представляє свої розробки на цьому наймасштабнішому міжнародному заході, присвяченому інтеграції безпілотних систем у морські операції. Це не лише дозволяє продемонструвати рівень технічних досягнень, а й підкреслює важливість співпраці між Україною та НАТО у сфері військових технологій та оперативної взаємодії.

Шмигаль наголосив, що DELTA підтвердила сумісність із найновішими стандартами Альянсу. Більше того, українські технології вже не лише відповідають цим стандартам, а й формують нові підходи до ведення війни.

«Це доказ нашої здатності швидко адаптовуватися до будь-яких бойових умов – на морі, суші чи в повітрі. Українські рішення стають частиною глобальної системи безпеки», – підкреслив міністр.

Злочинна змова: як, за версією слідства, завербований агент готував убивство Андрія Парубія

Служба безпеки України встановила, що підозрюваний у вбивстві народного депутата та колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія понад рік співпрацював з російськими спецслужбами. За матеріалами розслідування, Михайло Сцельніков був завербований у Львові й отримував від ворога завдання різного ступеня складності, починаючи зі збору розвідувальної інформації та закінчуючи підготовкою теракту політичного спрямування.

Слідство вказує, що одним із перших завдань була фіксація місць дислокації українських військових підрозділів та моніторинг руху залізничних ешелонів із пальним — дані, які мають безпосереднє значення для ведення бойових дій та логістики. Надалі російська спецслужба начебто поставила перед агентом завдання, яке вимагало набагато вищого рівня координації: ліквідація публічного політика. Для виконання цієї операції він отримав фінансування, ресурси для підготовки та інструкції щодо відстеження розкладів і маршрутів Парубія.

Однак правоохоронцям вдалося запобігти спробі втечі: зловмисника затримали на Хмельниччині. Йому повідомлено про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. За цією статтею Кримінального кодексу України йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Водночас раніше слідство кваліфікувало злочин як посягання на життя народного депутата у зв’язку з його державною діяльністю.

Європейський Союз продовжив санкції проти Росії до 2026 року через загрози гібридної війни

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію індивідуальних санкцій проти Російської Федерації на наступний рік. Обмежувальні заходи залишатимуться чинними до 9 жовтня 2026 року. Це рішення було прийнято Рада ЄС 3 жовтня 2025 року, і має на меті продовження боротьби з різноманітними загрозами, які продовжує створювати Росія, зокрема через гібридні форми війни та інформаційні маніпуляції. Згідно з документом, основною причиною для продовження санкцій є триваючі спроби Росії втручатися в політику Європейського Союзу та його держав-членів.

Санкції охоплюють різні аспекти діяльності Росії, зокрема інформаційні операції та маніпуляції у сфері іноземних інформаційних та медійних впливів, що є частиною стратегії Росії щодо дестабілізації Європи. У цих умовах ЄС намагається захистити свою інформаційну безпеку та зберегти стабільність у регіоні. За словами представників Ради ЄС, ці заходи також мають на меті підтримку міжнародних норм та принципів, які Росія порушує, зокрема, в контексті свого військового втручання в Україну та інших країнах.

Станом на сьогодні санкції застосовуються до 47 фізичних і 15 юридичних осіб, причетних до дестабілізуючих дій Росії. Серед них – колишній український політик та бізнесмен Віктор Медведчук, якого у ЄС вважають одним із ключових провідників кремлівського впливу в Україні.

Санкції передбачають замороження активів, заборону надання будь-яких фінансових ресурсів чи економічної підтримки з боку громадян та компаній ЄС. Також для підсанкційних осіб діє заборона на в’їзд і транзит територією країн Євросоюзу.

Таким чином, ЄС підтвердив намір і надалі протидіяти російським гібридним загрозам та обмежувати діяльність осіб, які сприяють дестабілізації в регіоні.