Трамп поставив мету завершити війну в Україні за 100 днів

Підкажіть, будь ласка, що саме потрібно розширити і в якому форматі:

текст / опис / обґрунтування / лист / розділ документа?

Друге місце посів Ощадбанк, який отримав 16,63 млрд гривень чистого прибутку. Це більш ніж удвічі перевищує його результат попереднього року. Третю позицію зайняв Райффайзен Банк із прибутком 10,74 млрд гривень, що у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.

До п’ятірки лідерів також увійшли Універсал Банк із показником 10,33 млрд гривень та Укрексімбанк, який завершив рік із прибутком 8,86 млрд гривень, продемонструвавши зростання більш ніж утричі.

У другій п’ятірці за прибутковістю опинилися ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь та Укргазбанк. Крім того, ще сім банків змогли заробити понад 1 млрд гривень чистого прибутку, що свідчить про загальну стійкість фінансової системи навіть в умовах війни.

Водночас Національний банк повідомив, що сім із шістдесяти банків завершили 2025 рік зі збитками. Найгірший фінансовий результат показав ПІН Банк, збиток якого перевищив 63 млн гривень. Також у мінусі опинилися Кристал Банк та банк «Український капітал», які у 2024 році ще демонстрували прибутковість.

Окремо зазначається, що новий гравець ринку — перехідний банк ЮТЕ Банк, створений як правонаступник неплатоспроможного РВС Банку, завершив 2025 рік зі збитком у 3,34 млн гривень.

Загалом результати року вказують на посилення позицій найбільших банків і зростання розриву між системними гравцями та малими фінансовими установами.

Україна переходить від моделі викопної та сировинної економіки до системи, що базується на інноваціях, сталому розвитку та ефективному використанні ресурсів. Цей процес не є миттєвим, але він уже визначає стратегічний вектор держави на найближчі десятиліття. Зміни продиктовані як глобальними викликами, так і внутрішньою потребою посилити енергетичну, економічну та технологічну незалежність країни.

Відмова від застарілих підходів означає поступове скорочення залежності від викопних джерел енергії, модернізацію промисловості та впровадження сучасних екологічних стандартів. У центрі нової моделі — розвиток відновлюваної енергетики, цифрових рішень, науки та людського капіталу. Такий підхід дозволяє не лише зменшити негативний вплив на довкілля, а й створити нові робочі місця, підвищити конкурентоспроможність української економіки та залучити інвестиції.

За його словами, держава запускає мережу представництв у країнах Європи, які відповідатимуть за просування українських розробок, кооперацію з місцевими підприємствами та організацію виробництва. Йдеться насамперед про Балтійські держави та країни Північної Європи.

У межах цієї стратегії українські технології вже інтегруються у закордонні виробничі лінії. Зокрема, в Німеччині стартує виготовлення дронів за українськими розробками, а у Великій Британії вже працюють відповідні виробництва. Перший дрон, створений на німецьких підприємствах, планують представити в середині лютого.

Президент наголосив, що безпека європейських країн дедалі більше залежить від сучасних технологій, зокрема безпілотних систем. Саме тому українські рішення, випробувані в реальних бойових умовах, викликають значний інтерес у партнерів.

Йдеться не лише про експорт готової продукції, а й про повноцінну кооперацію — локалізацію виробництва, спільні проєкти та залучення українських інженерів і фахівців до міжнародних програм. Водночас війна та регуляторні обмеження поки що стримують повноцінний вихід частини компаній на зовнішні ринки.

Окремо Зеленський підкреслив, що 2026 рік має стати роком масштабних інвестицій у сектор оборонних технологій, передусім у безпілотну індустрію. Наразі в Україні працює близько 450 компаній, які виробляють дрони, з них 40–50 — великі гравці ринку. За словами глави держави, інтерес інвесторів до галузі постійно зростає.

Керований експорт озброєння, за задумом влади, дозволить залучати додаткові фінансові ресурси. Отримані кошти планують спрямовувати на закупівлю дефіцитної техніки та масштабування виробництва, що безпосередньо вплине на забезпечення українських військових на фронті.

Таким чином, оборонна сфера поступово перетворюється не лише на елемент безпеки, а й на одну з ключових галузей економіки, здатну забезпечувати валютні надходження, робочі місця та технологічний розвиток країни.

Бізнесмен Ігор Хмельов, ім’я якого в медіапросторі згадується у зв’язку з Тимуром Міндічем — особою, яку правоохоронні органи підозрюють у створенні злочинної організації, упродовж 2023–2024 років здійснив масштабні інвестиції в Карпатському регіоні. За відкритими даними та повідомленнями журналістів, ідеться про придбання 11 об’єктів, розташованих у гірській місцевості.

Увага до цих угод зумовлена не лише їх кількістю, а й загальним контекстом: Карпати останніми роками стали одним із найбільш привабливих напрямів для вкладення коштів у нерухомість і туристичну інфраструктуру. Земля та об’єкти в цьому регіоні стабільно зростають у ціні, а попит з боку інвесторів пояснюється розвитком внутрішнього туризму, рекреаційних проєктів і курортної забудови.

За ринковими оцінками, вартість землі в цій локації стартує від 300 тисяч доларів за гектар. Таким чином, загальна ціна придбаних активів може обчислюватися десятками мільйонів гривень. Водночас офіційна фінансова звітність «Евентус Менеджмент» свідчить, що компанія протягом останніх років декларувала збиткову діяльність, що викликає запитання щодо джерел фінансування таких інвестицій.

У 2014–2016 роках керівником «Евентус Менеджмент» був Тимур Міндіч. Надалі Хмельов і Міндіч зберегли тісні ділові зв’язки, маючи спільні бізнес-проєкти. У матеріалах, відомих як «плівки Міндіча», Хмельов, за інформацією народних депутатів, фігурує під псевдонімом «Шмель».

Крім того, Хмельов співпрацював із народним депутатом Ігорем Палицею, який є співвласником курорту «Буковель». Це додатково посилює увагу до земельних активів бізнесмена, з огляду на їх розташування у безпосередній близькості до ключної туристичної інфраструктури регіону.

Наприкінці 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Івано-Франківської області оголосила тендер на розробку проєктної документації нової автомобільної дороги у селах Бистриця, Поляниця та Яблуниця вартістю понад 6,5 млрд гривень. Запроєктована траса мала проходити поруч із земельними ділянками Хмельова. Після суспільного резонансу тендер було скасовано.

Кримінальне провадження, в межах якого НАБУ оголосило підозру Тимуру Міндічу, було відкрито 21 серпня 2025 року. Слідство вважає, що він створив і очолив злочинну організацію, займався відмиванням коштів у великих розмірах та впливав на членів уряду з метою ухвалення вигідних рішень.

За версією правоохоронців, протягом 2025 року Міндіч контролював ключові державні закупівлі в енергетичній сфері через особисті контакти з міністрами та високопосадовцями. Для координації схем він залучив співорганізатором бізнесмена Олександра Цукермана. На цьому тлі придбання дорогих земель у Карпатах бізнес-партнерами Міндіча привертає особливу увагу слідства та громадськості.

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Сергій Рейті оприлюднив декларацію у зв’язку зі звільненням, яка привернула увагу через значні фінансові показники. Документ демонструє суттєві доходи, великі грошові активи, а також помітні зміни у майновому стані сім’ї, зокрема оновлення транспортних засобів.

Ключовою подією 2025 року в декларації стала масштабна операція з відчуження нерухомості. Йдеться про продаж об’єкта майна на суму 6 мільйонів гривень. Отримувачем доходу від цієї угоди зазначений безпосередньо сам суддя, що зробило її найбільшим фінансовим надходженням за звітний період. Така операція суттєво вплинула на загальну структуру доходів, задекларованих при звільненні з посади.

Окрім цього, Сергій Рейті задекларував значні заощадження у готівці — 500 тисяч гривень та 200 тисяч доларів США.

У декларації також вказано майно, яким володіє або користується родина судді. Зокрема, дружині Габріеллі Рейті належить земельна ділянка площею 750 квадратних метрів в Ужгороді. Крім того, подружжя проживає у житловому будинку площею 137,9 квадратного метра, який оформлений на іншу особу — Наталію Корюкіну, однак у цьому будинку суддя та його дружина зареєстровані та фактично мешкають.

У 2025 році автопарк сім’ї поповнився новим автомобілем. Дружина судді придбала Jaguar F-PACE 2021 року випуску за 1,05 мільйона гривень. Сам Сергій Рейті володіє автомобілем Volkswagen Tiguan 2016 року, який був придбаний у 2022 році за 495 тисяч гривень.

Основним джерелом доходу судді у 2025 році залишалася заробітна плата в Закарпатському окружному адміністративному суді, яка склала 1,72 мільйона гривень. Його дружина отримала 160 тисяч гривень заробітної плати за роботу в Ужгородському національному університеті.

Також у декларації зазначено, що Сергій Рейті є членом Національної асоціації адвокатів України. При цьому наприкінці січня Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалила рішення про припинення проведення кваліфікаційного оцінювання судді Рейті на відповідність займаній посаді, що збіглося з поданням декларації при звільненні.