Сенат Сполучених Штатів не підтримав резолюцію, яка мала на меті обмежити повноваження президента Дональда Трампа у проведенні нових військових операцій проти Ірану без попереднього схвалення Конгресу. Результати голосування зафіксували мінімальну перевагу — 48 голосів «за» проти 47 «проти», що стало значним успіхом для адміністрації Трампа та дозволило зберегти широкі можливості для дій у військовій сфері на Близькому Сході, повідомляє The Washington Post.
Резолюцію ініціювали члени Демократичної партії, які стверджували, що будь-які нові військові дії США проти Ірану повинні отримати схвалення законодавців згідно з національним законодавством. Однак для успішного проходження документа демократам не вистачило всього одного голосу республіканця. Незважаючи на партійну дисципліну, чотири республіканці підтримали демократичну ініціативу, але це не дозволило досягти необхідної більшості.
Варто відзначити, що сенатор-демократ Джон Феттерман несподівано проголосував проти резолюції, підтримавши таким чином позицію Трампа. Ще п’ятеро сенаторів не брали участі в голосуванні, серед яких Берні Сандерс, Джош Холі, Мітч Макконнел, Корай Букер та Майкл Беннет. Американські ЗМІ відзначають, що навіть якщо б усі відсутні сенатори взяли участь у голосуванні та підтримали свої традиційні позиції, результат, ймовірно, залишився б незмінним, закінчившись нічийним рахунком 50 на 50, що також блокує резолюцію.
Незважаючи на поразку, питання не закрите остаточно — у Сенаті залишилася інша резолюція, що стосується військових повноважень президента, подана ще минулого місяця. Законодавці можуть повернутися до її розгляду найближчим часом. Однак навіть якщо документ пройде всі необхідні етапи в Конгресі, він може зіткнутися з президентським вето. Трамп неодноразово наголошував, що вважає обмеження його повноважень втручанням у його роль головнокомандувача збройних сил.
Для подолання такого вето Конгресу знадобиться підтримка двох третин голосів у обох палатах — Сенаті та Палаті представників. В умовах наявної політичної ситуації це виглядає малоймовірним. Ключовою темою суперечки залишається Закон про військові повноваження 1973 року, ухвалений після В’єтнамської війни з метою обмежити президентські повноваження у веденні тривалих військових конфліктів. Цей закон вимагає від президента отримання згоди Конгресу для ведення бойових дій або виведення військ з несанкціонованого конфлікту протягом 60 днів.
Демократи стверджують, що адміністрація Трампа перевищила свої повноваження під час військових дій проти Ірану. Критики президента вважають, що термін, визначений законом, сплив ще 1 травня, тоді як Білий дім наполягає на тому, що активна фаза конфлікту фактично закінчилася після введення режиму припинення вогню навесні.
Це голосування відбулося на фоні активних дипломатичних зусиль між Вашингтоном і Тегераном. 15 червня США та Іран підписали меморандум, який може стати основою для мирної угоди, продовживши режим припинення вогню ще на 60 днів і відкривши шлях до нових переговорів щодо іранської ядерної програми. За інформацією американських ЗМІ, меморандум також містить плани щодо відновлення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці, важливому маршруті для світового експорту нафти.
Провал резолюції в Сенаті став значним політичним успіхом для Дональда Трампа, оскільки він дозволяє йому миттєво реагувати на потенційні загрози з боку Ірану без необхідності отримання додаткового схвалення Конгресу. Дискусії щодо повноважень Білого дому й контролю над військовою силою навряд чи завершаться найближчим часом. У світлі переговорів з Тегераном та напруженої ситуації на Близькому Сході, питання про межі президентської влади може знову стати актуальним у найближчому майбутньому.