Топ-менеджери збагачуються у 56 разів швидше, ніж звичайні працівники

Розрив між доходами керівників компаній і пересічних працівників набуває катастрофічних масштабів. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на міжнародне дослідження, яке охопило 2000 компаній у 35 країнах.

Від 2019 року зарплати генеральних директорів зросли на 50% у реальному вираженні, тоді як доходи звичайних працівників — лише на 0,9%. Іншими словами, топ-менеджери стали багатшими у 56 разів швидше, ніж їхні підлеглі.

Особливо разючі масштаби нерівності демонструє Європа. Так, у 2024 році середній дохід CEO в Ірландії сягнув $6,7 млн на рік, у Німеччині — $4,7 млн. У країнах, що розвиваються, розрив хоч і менший, але теж значний: в Індії — $2 млн, у Південній Африці — $1,6 млн.

«Це не випадкова аномалія. Система працює саме так, щоби збагачення концентрувалося на вершині, залишаючи більшість людей боротися за базові потреби — житло, їжу, доступ до медицини», — заявив виконавчий директор Oxfam International Амітабх Бехар.

Гендерна нерівність також залишається гострою проблемою. Із понад 45 тисяч компаній, де керівники заробляють понад $10 млн на рік і чия стать відома, лише 7% очолюють жінки.

Найзаможніші представники глобального бізнесу лише за 2024 рік наростили свої статки на $206 млрд, або в середньому $23 500 на годину. На цьому тлі навіть очікуване підвищення реальних зарплат на 2,7% у 2024 році, за даними МОП, не виглядає значним. У багатьох країнах відзначається фактична стагнація доходів — наприклад, у Франції, Іспанії та ПАР зростання не перевищило 0,6%.

Як підкреслюють в Oxfam, глобальна нерівність залишається шокуючою, особливо в країнах із низьким рівнем доходу. Там 10% найбагатших заробляють у 3,4 раза більше, ніж 40% найбідніших громадян.

На цьому тлі в Україні тривають зусилля з підтримки вразливих категорій населення. Зокрема, учасники бойових дій мають право на достроковий вихід на пенсію. Однак ці адресні ініціативи не змінюють загального фону — у світі прірва між «верхами» та «низами» продовжує зростати.

Схожі статті

Вибух автомобіля на Новокостянтинівській у Києві: обставини події з’ясовують правоохоронці

Вранці у столиці на вулиці Новокостянтинівській стався надзвичайний інцидент — вибухнув легковий автомобіль, який унаслідок детонації підкинуло вгору, після чого він упав на тротуар. Подія створила реальну загрозу для перехожих і водіїв, що перебували неподалік, а також призвела до пошкодження елементів дорожньої інфраструктури.

За попередніми повідомленнями з місця події, ударна хвиля була настільки потужною, що її відчули мешканці навколишніх будинків. Очевидці розповідають про гучний звук, схожий на вибух, після якого утворилося задимлення, а рух транспорту на ділянці дороги був частково заблокований. Інформація про постраждалих з’явилася в місцевих інформаційних ресурсах, однак кількість людей та характер отриманих ними травм наразі уточнюються офіційними службами.

Правоохоронці встановлюють обставини вибуху та причини інциденту. Можливі версії включають технічну несправність автомобіля або навмисні дії третіх осіб. Рух у районі події частково обмежено для забезпечення безпеки та проведення слідчих дій.

Місцеві жителі закликають водіїв і пішоходів бути обережними та уникати території поблизу вибуху до завершення розслідування.

Кирило Буданов про мобілізацію: внутрішні помилки та програна комунікація стали ключовими чинниками кризи

Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов публічно висловив критичну оцінку стану мобілізаційних процесів у країні, наголосивши, що основні проблеми мають внутрішнє походження. Про це він заявив під час зустрічі Клубу LB, де окреслив своє бачення причин напруження в суспільстві та зниження довіри до мобілізації.

За словами Буданова, надмірне зосередження на зовнішньому факторі — впливі Російської Федерації — не дає повної картини того, що відбувається. Він підкреслив, що роль російської пропаганди часто перебільшують, тоді як вирішальні помилки були допущені всередині самої країни. Йдеться насамперед про системні прорахунки в управлінні та комунікації з громадянами.

Буданов наголосив, що критика та звинувачення зовнішніх чинників часто відволікають від реального аналізу внутрішніх процесів, які вплинули на ефективність мобілізації.

Раніше Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №14320, який має на меті удосконалення діяльності органів військового управління щодо військового обов’язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Цей законопроєкт покликаний виправити системні недоліки та підвищити ефективність організації мобілізаційних заходів.

Розтрата мільйонів у профспілках: правоохоронці викрили схему привласнення коштів, пов’язаних з ОГТСУ

Правоохоронні органи повідомили про викриття масштабної схеми зловживань у профспілкових організаціях, діяльність яких була пов’язана з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України». За матеріалами слідства, посадовці профспілок організували системне привласнення коштів, що призвело до втрати понад 15 мільйонів гривень.

Як встановили слідчі, гроші збиралися та акумулювалися під виглядом внесків і цільового фінансування для соціальних програм, оздоровлення працівників і надання матеріальної допомоги членам профспілок. Натомість значна частина цих коштів використовувалася не за призначенням — їх виводили через фіктивні договори, підконтрольні структури та сумнівні фінансові операції.

За документами гроші нібито витрачалися на організацію корпоративних заходів для працівників, однак більшість із них фактично не проводилися. Слідчі встановили, що значні суми спрямовувалися на банкетні послуги, туристичні поїздки, проживання в готелях, а також на оплату послуг сторонніх осіб, які не мали жодного стосунку до підприємства чи його колективу.

У матеріалах справи зазначається, що кошти виводилися під виглядом соціальних проєктів, які існували лише на папері. Таким чином, гроші соціального фонду фактично використовувалися для особистих розваг і подорожей керівництва профспілок.

Дії фігурантів кваліфіковано як розтрату коштів в особливо великих розмірах. У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати керівні посади в державних і корпоративних структурах.

В «Операторі ГТС України» заявили про нульову толерантність до корупції та подякували правоохоронним органам за співпрацю. У компанії зазначили, що слідчі дії тривають, тому від подальших коментарів наразі утримуються.

ВАКС визначив запобіжний захід ексдиректору оборонного підприємства у справі про мільйонні зловживання

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для колишнього генерального директора Павлоградського хімічного заводу у межах кримінального провадження про масштабне заволодіння державними коштами. Слідство вважає, що під час виконання контрактів із закупівлі динамічного захисту для танків Збройних сил України було незаконно привласнено понад 102 мільйони гривень.

За даними правоохоронних органів, ідеться про реалізацію державного оборонного замовлення, яке мало критичне значення для підсилення бронетехніки української армії. За версією слідства, посадові особи підприємства могли організувати схему із завищенням вартості продукції та залученням підконтрольних компаній, що дозволило виводити бюджетні кошти та розподіляти їх між учасниками оборудки.

За інформацією джерел, мова йде про Леоніда Шимана — багаторічного керівника Павлоградського хімічного заводу, який очолював підприємство з 1999 року. Він є головним конструктором ракетних двигунів твердого палива, членом-кореспондентом НАН України та має звання Героя України. У липні 2025 року його було звільнено з посади, яку обійняв Дмитро Вашневський. Леонід Шиман також фігурує у кількох кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ.

За версією слідства, у квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, Міністерство оборони України уклало з Павлоградським хімічним заводом контракт на термінове постачання динамічного захисту для танків. Однак підприємство, за даними правоохоронців, закуповувало цю продукцію через фіктивні компанії за цінами, майже втричі вищими за ринкові. Таким чином, різниця між реальною вартістю товару та сумою контракту легалізовувалася, що призвело до заволодіння понад 102 мільйонами гривень бюджетних коштів.

Окрім цього, у квітні 2025 року Служба безпеки України затримала Шимана, його заступника та колишнього керівника одного з військових представництв Міноборони у справі про постачання бракованих 120-мм мін для ЗСУ. Також ексдиректора підозрюють у зловживанні службовим становищем, унаслідок чого Павлоградський хімічний завод, за оцінками слідства, недоотримав щонайменше 43 мільйони гривень.

Розслідування триває. Правоохоронні органи встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до реалізації корупційних схем у сфері оборонних закупівель.