The Independent: Найкривавіші битви війни в Україні ще попереду

Після трьох років повномасштабної війни бойові дії в Україні можуть загостритися, і найзапекліші битви, ймовірно, ще попереду. Про це пише The Independent, аналізуючи поточну ситуацію на фронті.

Чи зможе Росія захопити Донбас?

За даними британського видання, якщо динаміка бойових дій не зміниться, до кінця 2025 року Росія може повністю окупувати Донеччину та Луганщину. Окупанти мають перевагу в артилерії, авіації та мобілізаційних ресурсах, що дозволяє їм вести наступальні дії навіть на тлі значних втрат.

Як стверджує видання, це “героїчне припущення”, що Україна буде в сильнішій позиції наступного року, адже кожна наступна річниця вторгнення послаблювала позиції Києва.

“За нинішніх тенденцій, Росії знадобиться до кінця року, щоб захопити решту Донбасу, без чого припинення війни в будь-якому разі малоймовірне. Тому немає жодних гарантій, що переговори між США і Росією приведуть до вирішення конфлікту. На жаль, це означає, що найкривавіші битви війни ще попереду, оскільки російські військові прагнуть максимально збільшити свою військову перевагу”, – пише видання.

Як нагадує видання, останнім часом США різко відмовилися від підтримки України на тлі публічного конфлікту президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа.

З точки зору Трампа, це війна Байдена, яка вже програна. І в політичному плані Трампу набагато легше домагатися миру, ніж його європейським колегам, тому що він вів кампанію з антивійськовим посилом, неодноразово заявляючи, що війни ніколи б не сталося, якби він був президентом.

“Трамп хоче знайти швидке рішення і рухатися далі. Якщо це не вдасться, він може вмити руки і нехай європейці розбираються з цим”, – ідеться в статті.

При цьому Росію ніхто не змушує поспішати з укладенням угоди, яка їй не подобається. Умови Москви відомі: офіційне визнання того, що чотири регіони, які вона анексувала у вересні 2022 року, плюс Крим тепер є частиною Росії, і виведення українських військ, що залишилися, з цих регіонів. Київ має обіцяти постійний нейтралітет, обмеження на свої збройні сили.

Але ці умови абсолютно неприйнятні для Києва. І єдиний спосіб нав’язати таку угоду Києву – це або повний військовий крах українських сил, що наразі малоймовірно, або узгоджений тиск з боку об’єднаного Заходу з метою прийняття умов Росії. Однак європейці поки наполягають на тому, що Україна повинна продовжувати битися, поки не зможе вести переговори “з позиції сили”.

Ситуація на фронті

Як розповідав екс-спікер Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов, ситуація на фронті в Україні далека від стабільної, вона надзвичайно складна особливо в районі міст Торецьк і Часів Яр Донецької області. Крім того, кризові наслідки може мати ситуація, яка зараз розгортається на Куп’янському напрямку в Харківській області.

Нагадаємо, 19 лютого в моніторинговому проєкті DeepState повідомили, що російські війська захопили одразу два населені пункти на Донеччині – Дачне та Зеленівку. А 21 лютого окупанти зайшли в Новоочеретувате.

The post The Independent: Найкривавіші битви війни в Україні ще попереду first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Будівництво укриття для дитсадка “Академія дитинства” у Зазимській сільській раді: особливості та контроверсії

Зазимська сільська рада Броварського району оголосила про будівництво нового укриття для дитсадка «Академія дитинства» вартістю 35,99 млн грн, що одразу привернуло увагу громадськості через підозри щодо завищеної ціни на будівельні матеріали та можливих «відкатів». Укриття розраховане на 80 осіб і має бути готове до жовтня поточного року.

Проєкт включає комплексні загальнобудівельні та монтажні роботи. Особлива увага приділяється безбар’єрності: заплановано встановлення вертикальної підіймальної платформи для маломобільних груп населення та монтаж спеціальних елементів доступності, що відповідають сучасним стандартам інклюзивності.

Аналіз кошторису показав завищені ціни на будівельні матеріали: бетон B25 у проєкті врахований по 5 050 грн/куб. м (на ринку 3 357–4 370 грн/куб. м), дрібнозернистий асфальтобетон по 7 481 грн/т (ринкова ціна близько 5 160 грн/т), сталева арматура А-ІІІ по 40 250 грн/т (на ринку 32 816–35 500 грн/т), пінополістирол по 669 грн/кв.м (на ринку 370–445 грн/кв.м) та піскоцементна суміш РЦГ-75 по 4 133 грн/куб. м (ринкова ціна 2 085–2 892 грн/куб. м). Лише на цих позиціях переплата може сягати мільйона гривень.

Конкурент ТОВ «Еверест фемелі груп» пропонував ціну на 325 тис. грн меншу, але його відхилили через формальні невідповідності документів. Замовник вимагав підтвердження наявності техніки, кваліфікованого персоналу та досвіду виконання аналогічних робіт на суму не менше 60% очікуваної вартості закупівлі.

Зазимською сільрадою керує Віталій Крупенко, який у 2023 році підозрювався у вимаганні та отриманні хабарів, а також привласненні бюджетних коштів через схеми з «відкатами». У медіа повідомляли й про інші можливі зловживання у громаді: незаконний видобуток піску, земельні оборудки та невідповідність стилю життя задекларованим доходам посадовця.

ТОВ «Україно-європейська фірма «Діамант», що отримала підряд, заснована у 2018 році, належить Ігорю Платонову та Зоряні Жупан, а директором є Олександр Мальцев. За даними YouControl, власники мають частки в інших компаніях та отримали підрядів із 2023 року на 143,76 млн грн.

Прокуратура наполягає на знесенні будинку колишнього депутата на Трухановому острові

Прокуратура Києва ініціює демонтаж приватного будинку та огорожі колишнього народного депутата Анатолія Писаренка, який раніше був соратником Віктора Медведчука, на території Труханового острова. За даними відомства, споруда та встановлені обмеження створюють перешкоди для вільного доступу громадян до берегової зони Дніпра, що суперечить чинному законодавству щодо використання прибережних територій.

Прокуратура наголошує, що доступ до водних об’єктів є публічним правом кожного мешканця столиці, і будь-які самовільно встановлені огорожі або споруди на земельних ділянках комунальної власності не можуть бути узаконені. Відомство підкреслює, що рішення щодо демонтажу має на меті відновлення законності та забезпечення громадських інтересів, а також попередження подібних порушень у майбутньому.

Прокуратура вимагає демонтаж незаконної споруди та огорожі, щоб відновити вільний доступ громадян до Дніпра. Відомо, що Анатолій Писаренко у 2002–2006 роках був народним депутатом від СДПУ(о), яку тоді очолював Віктор Медведчук.

Вирішення питання набуває суспільного значення, адже Труханів острів є популярним місцем відпочинку киян, і обмеження доступу до води викликало суспільне невдоволення.

Старший слідчий з ДБР придбав київську квартиру та користується автівкою дружини

Старший слідчий з органів внутрішніх справ головного слідчого управління ДБР Тарас Шевчук, який родом із Рівного, задекларував нову нерухомість у Києві, придбану у 2024 році. Згідно з його декларацією, у травні минулого року він став власником квартири площею 93,5 квадратних метрів, вартість якої склала майже 5,5 мільйона гривень. Для придбання житла він скористався іпотечним кредитом за програмою «єОселя», оформивши позику на суму 4,4 мільйона гривень, тоді як близько 1 мільйона гривень було сплачено за рахунок власних коштів. На кінець 2024 року залишок боргу за іпотекою становив 4,2 мільйона гривень.

Цікаво, що окрім нової квартири, у власній декларації Шевчук зазначив користування автомобілем, який фактично належить його дружині. Цей автомобіль був подарований їй шість років тому, і слідчий користується ним без додаткових фінансових зобов’язань. Така ситуація демонструє поєднання нових великих фінансових зобов’язань із використанням сімейного майна, що відображає особливості способу життя державного службовця високого рівня.

Дружина Тараса, Надія Шевчук, до придбання житла орендувала квартиру площею 94,2 кв. м у Києві. Витрати на оренду у декларації не відображені.

Власного автомобіля Тарас Шевчук не має. Він користується Nissan Rogue 2017 року, подарованим дружині у 2020 році за оцінкою 120 тис. грн. За ринковими оцінками сьогодні такий автомобіль коштує близько 600 тис. грн.

За 2024 рік Шевчук отримав 1,4 млн грн заробітної плати в ДБР та 98 тис. грн компенсації за кредитом у рамках програми “єОселя”. Його дружина отримала 1,5 тис. грн зарплати в Інклюзивно-ресурсному центрі та 1,2 млн грн доходу як ФОП у сфері охорони здоров’я, а також 2 тис. грн у межах програми “Зимова єПідтримка”.

Станом на кінець 2024 року сім’я мала 15 тис. доларів готівкою, 64 тис. грн та 1 100 доларів на банківських рахунках, а також майже 14 тис. грн на рахунку Надії Шевчук. Загальна сума заощаджень перевищує 770 тис. грн.

Політичне минуле та нинішня посада Олександра Александрова

Олександр Александров, який у 2020 році балотувався до Київської міської ради від проросійської «Партії Пальчевського», сьогодні займає одну з керівних посад у системі виконавчої влади столиці — він є заступником голови Подільської районної державної адміністрації. Така трансформація політичної кар’єри привертає увагу громадськості, зважаючи на зміну ролей і контекстів, у яких перебував чиновник протягом останніх років.

Під час місцевих виборів 2020 року Александров асоціювався з політичною силою, яку експерти та медіа неодноразово називали проросійською. «Партія Пальчевського» на той момент активно намагалася закріпитися в столичній політиці, використовуючи гучні заяви, медійну присутність і фінансові ресурси. У відкритих джерелах не раз з’являлася інформація про те, що партія мала підтримку з боку великого бізнесу, зокрема її пов’язували з фінансуванням Олександром Столаром, відомим забудовником та колишнім народним депутатом.

Варто відзначити, що його дружина Марія Александрова стала заступницею голови Солом’янської РДА. За даними каналу «Хрещатик 36», кандидатури подружжя були запропоновані радником голови Солом’янської РДА Тимура Ткаченка, Андрієм Андрєєвим.

Раніше Марія Андрєєва очолювала ТОВ «Д9», власником якого є Олександр Циба, чинний заступник голови Деснянської РДА. Циба також має зв’язки зі Столаром та імперією Молчанової, а його призначення теж відбулося за сприяння Андрєєва.

Такі переплетені політичні та бізнесові зв’язки демонструють, як у Києві формуються кадри районних адміністрацій, поєднуючи вплив різних політичних сил та медійні ресурси.