Протягом періоду з 2014 по 2020 рік заступник голови Офісу Президента України, Олег Татаров, відігравав активну роль у науковому супроводі захисту дисертацій понад 59 науковців з 6 вищих навчальних закладів. Більшість з цих осіб на сьогодні відомі своїми видатними досягненнями в сфері правоохоронної діяльності, займаючи важливі посади та беручи участь у вирішенні ключових справ, зокрема, у резонансних справах Стерненка та Дениса Єрмака. За даними журналістів, ці 59 осіб успішно захистили свої дисертації під науковим керівництвом Олега Татарова або в захисті, де він був науковим опонентом, протягом зазначеного періоду, коли Татаров не обіймав посаду в уряді.
Серед осіб, які захистили дисертації під керівництвом Олега Татарова або в яких він брав участь як науковий опонент, виділяються наступні імена:.
У зв’язку з справами Сергія Стерненка та його прихильників, які організували протест на Банковій, зауважено, що з Олегом Татаровим пов’язані суддя Світлана Шапутько, прокурор Олег Білоус та адвокат Станіслав Свириденко. Існує припущення, що між Татаровим та цими особами, які були об’єктом судового переслідування, існує системний зв’язок. Однак доказів того, що саме Татаров встановлював ці зв’язки, не виявлено. Навіть за його перебування на посаді заступника керівника Офісу Президента України він не мав офіційних кадрових повноважень. Однак фактично вплив на правоохоронний блок відомий. Важко уявити, що Офіс президента не впливав на формування керівництва цих органів. Маючи власних адвокатів та зв’язки в слідстві, прокуратурі, судах, можна взагалі впливати на рішення суду”, – заявив юрист Вадим Валько з Центру протидії корупції.
Розслідування вказує на те, що є підстави підозрювати, що ця неофіційна мережа, пов’язана з Олегом Татаровим, може використовуватися владою для вирішення ще багатьох скандальних справ. Олег Татаров був призначений на посаду заступника керівника Офісу Президента 5 серпня 2020 року. Попередньо він працював заступником начальника Головного слідчого управління МВС під керівництвом Віталія Захарченка під час Революції Гідності та керував кримінальними провадженнями щодо активістів цього періоду.
У вищезгаданій статті відзначається активна роль Олега Татарова, заступника голови Офісу Президента України, у науковому супроводі захисту дисертацій та його можливі зв’язки з ключовими особами судової системи, прокуратури та адвокатури. Вказується на наявність неофіційної мережі, пов’язаної з Татаровим, яка може бути використана владою для вирішення скандальних справ. Юридичні експерти висловлюють підозри щодо можливого впливу цієї мережі на судові рішення та використання її для політичних цілей. Розкрито біографічні дані Татарова та його попередні роботи, що вказують на його досвід у сфері правоохоронної діяльності. В цілому, стаття стверджує наявність потенційних системних зв’язків між Татаровим та ключовими фігурами правоохоронних органів, що може впливати на роботу судової системи та вирішення судових справ.
