Татарівська мережа: кола впливу суддів, правоохоронців та адвокатів, що ламають шаблони влади

Протягом періоду з 2014 по 2020 рік заступник голови Офісу Президента України, Олег Татаров, відігравав активну роль у науковому супроводі захисту дисертацій понад 59 науковців з 6 вищих навчальних закладів. Більшість з цих осіб на сьогодні відомі своїми видатними досягненнями в сфері правоохоронної діяльності, займаючи важливі посади та беручи участь у вирішенні ключових справ, зокрема, у резонансних справах Стерненка та Дениса Єрмака. За даними журналістів, ці 59 осіб успішно захистили свої дисертації під науковим керівництвом Олега Татарова або в захисті, де він був науковим опонентом, протягом зазначеного періоду, коли Татаров не обіймав посаду в уряді.

Серед осіб, які захистили дисертації під керівництвом Олега Татарова або в яких він брав участь як науковий опонент, виділяються наступні імена:.

У зв’язку з справами Сергія Стерненка та його прихильників, які організували протест на Банковій, зауважено, що з Олегом Татаровим пов’язані суддя Світлана Шапутько, прокурор Олег Білоус та адвокат Станіслав Свириденко. Існує припущення, що між Татаровим та цими особами, які були об’єктом судового переслідування, існує системний зв’язок. Однак доказів того, що саме Татаров встановлював ці зв’язки, не виявлено. Навіть за його перебування на посаді заступника керівника Офісу Президента України він не мав офіційних кадрових повноважень. Однак фактично вплив на правоохоронний блок відомий. Важко уявити, що Офіс президента не впливав на формування керівництва цих органів. Маючи власних адвокатів та зв’язки в слідстві, прокуратурі, судах, можна взагалі впливати на рішення суду”, – заявив юрист Вадим Валько з Центру протидії корупції.

Розслідування вказує на те, що є підстави підозрювати, що ця неофіційна мережа, пов’язана з Олегом Татаровим, може використовуватися владою для вирішення ще багатьох скандальних справ. Олег Татаров був призначений на посаду заступника керівника Офісу Президента 5 серпня 2020 року. Попередньо він працював заступником начальника Головного слідчого управління МВС під керівництвом Віталія Захарченка під час Революції Гідності та керував кримінальними провадженнями щодо активістів цього періоду.

У вищезгаданій статті відзначається активна роль Олега Татарова, заступника голови Офісу Президента України, у науковому супроводі захисту дисертацій та його можливі зв’язки з ключовими особами судової системи, прокуратури та адвокатури. Вказується на наявність неофіційної мережі, пов’язаної з Татаровим, яка може бути використана владою для вирішення скандальних справ. Юридичні експерти висловлюють підозри щодо можливого впливу цієї мережі на судові рішення та використання її для політичних цілей. Розкрито біографічні дані Татарова та його попередні роботи, що вказують на його досвід у сфері правоохоронної діяльності. В цілому, стаття стверджує наявність потенційних системних зв’язків між Татаровим та ключовими фігурами правоохоронних органів, що може впливати на роботу судової системи та вирішення судових справ.

Схожі статті

Новий мовний резонанс навколо Насті Каменських: реакція аудиторії на використання іноземної мови

Співачка Настя Каменських знову опинилася в центрі обговорень через мовне питання. Приводом стало відео з ранкової пробіжки, яке вона виклала у своїх соцмережах, додавши до нього текст іспанською мовою. Здавалося б, звичайна публікація перетворилася на привід для хвилі критики, адже чимало українських підписників сприйняли цей жест як ігнорування рідної мови та власної аудиторії.

У коментарях під дописом прихильники почали активно запитувати, чому артистка звертається до своєї аудиторії іспанською та чому не додає хоча б короткого дубляжу українською. Деякі користувачі наголосили, що не розуміють змісту послання, а отже — відчувають себе виключеними з комунікації. Частина коментаторів заявила про бажання відписатися від співачки, підкресливши, що її кар’єра й популярність сформувалися саме завдяки українському слухачу та в українському медіапросторі.

Серед реакцій під дописом — як здивування, так і різка критика:

«Чому пишете іспанською? Іспанія про вас нічого не знає».«Нічого не зрозуміло, українською би написала».«Все? Цей профіль уже на іншу аудиторію?»«Забула, де заробляла гроші?»

Утім, частина аудиторії стала на захист співачки. Дехто вважає, що мовні претензії — перебільшені й що творчі експерименти — це право артиста.

«В Україні хочуть позбутися найкращих співачок. Настя — красуня і талановита артистка, а нашому народу все не так».«Настрій — ваша зброя, не давайте йому зламатися».

Суперечки частково торкнулися й старої критики щодо того, що Каменських раніше активно використовувала російську мову, а нині переходить на іспанську. Водночас чимало шанувальників нагадують, що співачка активно працює на латиноамериканську аудиторію, тож може звертатися різними мовами.

Попри це, допис став черговим приводом для дискусій про мову публічних персон, відповідальність артистів перед українською аудиторією та нові вектори їхньої кар’єри.

Хакерська атака на акаунт Володимира Остапчука: нічна цифрова драма в Instagram

На сторінці українського ведучого Володимира Остапчука в Instagram розгорнулася справжня цифрова драма. Уночі підписники помітили підозрілі пости про нібито розлучення шоумена з блогеркою Катериною Поплавською, які одразу викликали хвилю обговорень та здивування. Як з’ясувалося пізніше, ці повідомлення стали наслідком хакерської атаки, про що дружина ведучого повідомила у своєму акаунті.

Катерина Поплавська прокинулася серед ночі, щоб погодувати дитину, і відразу помітила незвичну активність на сторінці чоловіка. Спершу вона подумала, що це сам Володимир щось публікує, проте згодом зрозуміла, що він спокійно спав і жодних дій не здійснював. Виявилося, що акаунт було зламано, а зловмисники намагалися створити сенсаційний ефект та спровокувати публічний резонанс навколо особистого життя ведучого.

Згодом стало зрозуміло — сторінку зламали.

«У Вові зламали Instagram. Точніше, не знаю, як це назвати. У нього не було двофакторної автентифікації, тобто зайти могла людина, яка змогла підібрати пароль», — пояснила Поплавська.

Хакери діяли цілеспрямовано:

опублікували пости про нібито розлучення пари;

поширили образливі заяви на адресу Катерини;

видалили спільні фото подружжя;

відписали їх одне від одного, щоб створити враження справжнього конфлікту.

За словами блогерки, схоже, мета зловмисників — ударити не лише по репутації ведучого, а й по іміджу його дружини.

Сім’я намагається з’ясувати, хто міг стояти за атакою, однак поки офіційної інформації немає. Акаунт Володимира Остапчука досі недоступний — його, ймовірно, заблокували після підозрілих дій або сам Instagram тимчасово обмежив доступ.

Блокування Telegram як стратегічний крок у мовній та інформаційній безпеці України

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська порушила тему, що викликала широкий резонанс: необхідність повного блокування месенджера Telegram на території України. У своїй розмові з журналістами вона наголосила, що ця платформа стала одним із головних каналів проникнення російськомовного та відверто ворожого контенту, який особливо активно впливає на українських підлітків. На переконання омбудсменки, мова йде не просто про шкідливі інформаційні потоки, а про загрозу для довгострокового культурного та мовного розвитку держави.

Івановська підкреслила, що Telegram нині є середовищем, де російська дезінформаційна інфраструктура працює найефективніше: через канали, чати та псевдомедійні майданчики поширюються меседжі, які формують ворожі наративи, підважують українську ідентичність та маніпулюють громадською думкою. На її думку, без радикальних кроків Україна не зможе ефективно протистояти цьому впливу, адже традиційні методи регулювання в інформаційній сфері часто виявляються недостатніми.

«Це необхідно зробити, як мені видається. Якщо ми думаємо про завтра, якщо ми думаємо про Україну українську… тут України не буде, якщо ми не почнемо послідовно перекривати канали поширення ворожих наративів і пропаганди», — наголосила вона.

Попри заклики до блокування, настрої суспільства не такі однозначні. Згідно з дослідженням Internews, у 2024 році 72% українців використовували Telegram для читання новин, що робить месенджер одним із ключових каналів інформування.

Разом із тим минулорічне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що лише 9% українців підтримують повну заборону Telegram. Натомість близько 54% виступають за часткові обмеження, зокрема блокування окремих каналів, а не всієї платформи.

Дискусії щодо можливості блокування Telegram тривають і на державному рівні. Головне управління розвідки Міноборони України раніше заявляло, що месенджер становить ризики для національної безпеки, тому необхідно шукати рішення, яке б мінімізувало потенційні загрози.

Поки що остаточних рішень немає, однак заява мовної омбудсменки може посилити дискусію навколо майбутнього Telegram в Україні.

Суперечливі звинувачення проти керівника Держфінмоніторингу та зростання суспільної недовіри

Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін опинився в епіцентрі гострої суспільної уваги після ухвалення низки звинувачень, що стосуються можливих порушень у сфері протидії відмиванню коштів та контролю над фінансовими потоками. Поширена в соцмережах інформація журналістських розслідувачів і незалежних експертів підкреслила низку факторів, що можуть свідчити про бездіяльність або вибірковий підхід у роботі відомства, яке має забезпечувати прозорість фінансової системи держави та протидіяти незаконним операціям.

Окрему увагу викликали дані про ймовірну причетність Проніна до корупційних схем, що, за словами аналітиків, могли виникати через слабкий нагляд за підконтрольними структурами та ухиляння від належної перевірки сумнівних транзакцій. Коментатори наголошують, що будь-які провали чи затримки у реагуванні Держфінмоніторингу створюють потенційні вікна можливостей для діяльності фінансових посередників, які намагаються «відмити» кошти, походження яких викликає запитання.

FATF, міжнародна група з протидії відмиванню грошей, минулого року попереджала про загрози, пов’язані з російськими схемами обходу санкцій, фінансуванням військових програм та тіньовими транзакціями.

Україна традиційно є активним учасником процесу протидії російським фінансовим потокам і була ініціатором відсторонення РФ від FATF.

Втім, під час пленарного засідання у жовтні 2024 року питання російських схем фактично не було винесене на обговорення.

Філіп Пронін був присутній на зустрічі особисто, однак результати української участі виявилися «нульовими», стверджують автори публікацій. На їхню думку, Україна не наполягла на включенні до порядку денного тем, які напряму стосуються фінансування російської воєнної машини.

У центрі уваги опинилися й сімейні зв’язки голови Держфінмоніторингу.

За даними розслідувачів, дружина Проніна у 2024 році стала співвласницею компанії «Тесоро Менеджмент». Її директорка — Анна Сологуб, яка роками входила до ревізійної комісії підприємства «Рівнеазот», що належить структурі Group DF Дмитра Фірташа.

При цьому в деклараціях Проніна відсутня будь-яка згадка про бізнес-активи його дружини, що також викликає запитання.

Додаткову увагу експертів привернули й інші компанії, які пов’язують із родиною та найближчим оточенням Фірташа, включно з фірмами в Україні та нерухомістю у Франції, що належать дочці олігарха.

Окремо Проніну закидають можливу причетність до розкрадань бюджетних коштів у період, коли він очолював Полтавську ОВА.

Зокрема йдеться про будівництво фортифікаційних споруд, на яких, за даними журналістських розслідувань, було втрачено понад 200 мільйонів гривень.

Ключовим учасником робіт було ТОВ «Енкі Констракшн», яке отримало 16 контрактів на суму близько 372 мільйонів гривень. Експерти вказують на завищені кошториси, фіктивні поставки та підконтрольність компанії окремим посадовцям часів Проніна.

Посадовець у цих провадженнях фігурує не як підозрюваний, але прізвище згадується у зв’язку з організацією робіт, керівництвом і відповідальністю за виконання бюджетних програм.

Окремі експерти також заявляють, що під керівництвом Проніна Держфінмоніторинг нібито неналежно реагує на схеми обготівковування коштів, роботу нелегальних платіжних сервісів, онлайн-казино та інші майданчики, що можуть бути використані для обходу санкцій чи фінансування проросійських структур.

У службі ці звинувачення публічно не коментували.

Після появи інформації у відкритих джерелах лунають заклики до перевірки діяльності Проніна з боку урядових органів та можливого аудитування роботи Держфінмоніторингу у період його керівництва.