Radaonline.news

Позначка: збитки

  • Ціни в Україні зросли на 12%: що вплинуло на інфляцію

    Ціни в Україні зросли на 12%: що вплинуло на інфляцію

    Інфляційна ситуація в Україні в 2024 році значно погіршилась, і річне зростання цін досягло 12%. Це стало логічним наслідком тривалої війни, що завдає колосальних збитків економіці, повідомляє Міністерство економіки у своєму “Моніторингу основних подій в економіці України” за грудень 2024 року.

    Зростання інфляції було зумовлене декількома факторами. Після чергових атак на енергетичну інфраструктуру країни, ціни на електроенергію значно зросли, що спричинило подорожчання товарів і послуг. Крім того, війна зменшила пропозицію робочої сили, і не лише через мобілізацію, а й через зовнішню міграцію, що ще більше обмежило виробничі можливості країни.

    Зокрема, сільське господарство також зазнало значних втрат через несприятливі погодні умови, що погіршило врожайність агропродукції. Це, в свою чергу, вплинуло на ціни на продовольчі товари, які зросли на 14,2% у порівнянні з попереднім роком, що вище за загальний рівень інфляції (12%). Найбільше подорожчали продукти сировинного походження та з низьким рівнем обробки.

    Світова агроінфляція також додала тиску на вітчизняні ціни. У зв’язку зі скороченням пропозиції на світових ринках, ціни на продукти харчування ще більше підвищились. Зокрема, значно подорожчали товари з високим ступенем обробки.

    Згідно з прогнозами, ціни на продукти можуть зрости ще більше цієї весни через проблеми з енергопостачанням та інфляцію.

  • Розслідування корупції в лісовій галузі: держава втратила 11 мільйонів гривень

    Розслідування корупції в лісовій галузі: держава втратила 11 мільйонів гривень

    Правоохоронні органи продовжують викривати корупційні схеми у лісовій галузі, які завдають значних збитків державному бюджету. Черговим епізодом стали дії керівників агролісгоспів на Сумщині, які спричинили мільйонні втрати для країни.

    Нещодавно ДБР заявило про завершення досудового розслідування щодо 7 керівників агролісгоспів Сумщини. За версією слідства, договори купівлі-продажу укладались напряму за заниженими цінами з певними підприємцями. На продаж йшли в основному цінні породи дерев. Через це держава недоотримала майже 11 млн грн.

    Наразі ж низка так званих активістів під прикриттям ініціювала так звану реформу торговельних схем в лісгоспах за принципом оферти.

    Так, на пресконференції у Києві 22 січня на підтримку оферти у групі таких псевдоактивістів журналісти встановили такого собі Даніїла Маландія (очільник ГО Open Forest і бізнесмен).

    Складається враження, що фактично пропонується масштабування практики сумських лісівників за “прямими договорами” оферти на рівні всієї країни в усіх регіонах. Тобто, масштаб корупційних зловживань і шкоди для бюджету може сягати мільярдів гривень. Втім, саме оферту і захищає наразі Маландій.

    — Ви взагалі невірно розумієте позицію стосовно оферти… Оферта — публічна пропозиція лісокористувача (продавця). Тобто це за ним крок, його ініціатива [продавати деревину] невизначеному колу суб’єктів (або визначеному), якщо це буде оферта. І він має акцептувати за цією ціною, або не приймати. Не вважаю, що це якась панацея. По відношенню до сьогоднішньої системи квазібіржевої торгівлі оферта — реакція бізнесу на якусь гарантію працювати далі, — сказав Маландій.

    Він також підтвердив, що на сьогодні продовжує займатися бізнесом у сфері торгівлі деревиною, але нібито не підтримує оферту. Проте, як випливає з його слів, комусь треба “працювати далі”.

    Нагадаємо, раніше прізвище Маландія фігурувало у низці гучних корупційних скандалів з дерибаном лісу на Сумщині.

    Так, за даними порталу розслідувань CorruptUA, вже тривалий час на Сумщині діє злочинне угрупування, до якого входив серед інших Маландій як голова біржового комітету Сумської ресурсної біржі та засновник однойменних компаній “УТЕСистем”, “Утесистем+”, “Утесистрейд”.

    Розслідувачі викрили схему, яка тривалий час функціонувала та дозволяла злочинній групі збагачуватись за рахунок завдання збитків місцевим лісгоспам. Схему на Сумщині фігуранти відкатали просто: на аукціони допускалися лише обрані компанії (чи за окрему неофіційну плату, чи інколи із гарантійним забезпеченням у 100% від початкової вартості лоту).

    Ще до старту аукціону учасники вже розподіляли цінну деревину за сумнівно низькими цінами. Причому, за оцінками антикорупціонерів та ЗМІ, різниця між реально ринковою вартістю лісу та його фактичним деребаном на таких фейкових торгах могла надходити саме Маландію та його спільникам.

    За підрахунками експертного середовища та силовиків, через подібний “схематоз” лісгоспи Сумської обл. отримували збиток від 50 до 70 млн грн щорічно.

    Як відомо, оферта — прямий договір, коли деревину розподіляють між покупцями фактично в ручному режимі (що й відкриває вікно для корупції). Якщо минулого року якесь підприємство купувало деревину, то цьогоріч воно може претендувати на 75% від минулорічного обʼєму. Але за цінами, які визначаються в ручному режимі.

    Однак якщо з’являється новостворена фірма чи компанія з великими інвестиціями (у тому числі й іноземними — що зараз важливо для України), то це, за оцінками, є чистим зниженням конкуренції. Тобто підігравання внутрішнім схемникам та корупціонерам на рівні лісгоспів і своїх кишенькових фірм.

  • 24 мільйони на комп’ютери: ексзаступник міністра постане перед судом

    24 мільйони на комп’ютери: ексзаступник міністра постане перед судом

    Служба безпеки України повідомила про підозру колишньому заступнику міністра соціальної політики у зв’язку з безпідставною закупівлею комп’ютерів на суму 24 мільйони гривень.

    За інформацією слідства, чиновник уклав договір із комерційним підприємством без належного погодження та у порушення вимог проєкту співпраці зі Світовим банком, у межах якого мала здійснюватися закупівля.

    Зокрема:

    • Угода не відповідала цілям і завданням проєкту.
    • Закупівля не була погоджена з Міністерством цифрової трансформації.

    Ці дії кваліфікували як службову недбалість, яка спричинила значні збитки державному бюджету.

    Ексчиновнику висунули обвинувачення за статтею про службову недбалість. У разі доведення провини йому загрожує до 5 років позбавлення волі.

    Цей випадок є ще одним прикладом зловживань у сфері державних закупівель, які залишають бюджет без коштів, а проєкти — без реальної користі.

  • “Укрзалізниця” втратила 140 млн через дії депутата

    “Укрзалізниця” втратила 140 млн через дії депутата

    Чинний народний депутат України опинився в центрі корупційного скандалу, пов’язаного із закупівлею кабельної продукції для АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, він став співорганізатором схеми, що завдала державному підприємству збитків на понад 140 мільйонів гривень. Підозрюваному загрожує від 7 до 12 років ув’язнення.

    Як повідомляють у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) і Національному антикорупційному бюро (НАБУ), схема передбачала змову між депутатом, підприємцем та іншими особами, які забезпечували постачання кабельної продукції “Укрзалізниці” за цінами, що значно перевищували ринкові.

    “Народний депутат, використовуючи свій вплив, створив умови для реалізації корупційної схеми. Зловмисники, серед яких були посадовці “Укрзалізниці” та неформальні куратори закупівель, забезпечували перемогу підконтрольних компаній на тендерах, отримуючи вигоду за рахунок завищення цін”, — повідомляє НАБУ.

    Хоча правоохоронці офіційно не називають імені народного депутата, за даними журналіста Олега Новікова, мова йде про Віктора Бондара — позафракційного депутата, співголову депутатської групи “За майбутнє”.

    Бондар — політик із багаторічним досвідом, який обіймав ключові посади в уряді та адміністрації президента, був міністром транспорту, головою Дніпропетровської області, а також членом кількох парламентських комітетів.

    У справі фігурує ще 7 осіб, серед яких — столичний підприємець Володимир Котляр, а також посадовці “Укрзалізниці”, які, за версією слідства, забезпечували реалізацію злочинної схеми.

    НАБУ та САП уже повідомили про підозру всім учасникам. Наразі слідство триває, а правоохоронці вживають заходів для повернення завданих збитків.

  • Посадовцю КМДА оголосили підозру за мільйонні збитки

    Посадовцю КМДА оголосили підозру за мільйонні збитки

    Національна поліція України оголосила підозру посадовцю Київської міської державної адміністрації (КМДА) за службову недбалість, яка призвела до значних збитків для громади Києва. Керівник одного з департаментів КМДА підписав угоду з приватною компанією щодо купівлі-продажу нерухомості, що, за даними правоохоронців, призвело до штучного заниження вартості об’єкта та незаконного відчуження комунального майна.

    Йдеться про криту пішохідну галерею – надземний перехід від Центрального залізничного вокзалу Києва до колій швидкісного трамвая. Вартість цього об’єкта була значно знижена у порівнянні з реальною, що дозволило приватній структурі незаконно придбати його. Як вважає Нацполіція, дії посадовця призвели до збитків в особливо великих розмірах – 63 млн грн, що є серйозною фінансовою втратою для бюджету міста Києва.

    Службова недбалість посадовця, зокрема відсутність контролю за належним проведенням перевірок і поданням апеляційної скарги на судове рішення, викликала резонанс серед громадськості та виконавчих органів. Підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до п’яти років у разі доведення його вини в суді.

    Ця справа є ще одним прикладом важливості контролю за витратами бюджетних коштів і майном, яке перебуває в комунальній власності. Водночас ситуація викликає запитання щодо ефективності механізмів контролю у КМДА.

    Розслідування триває, і правоохоронці обіцяють надати додаткові подробиці щодо подальших кроків у цій справі.

  • Україна ризикує втратити чверть промислового потенціалу через відсутність державної підтримки

    Україна ризикує втратити чверть промислового потенціалу через відсутність державної підтримки

    Економічні експерти та представники промислових асоціацій передбачають про серйозну загрозу скорочення промислового потенціалу України. За їхніми оцінками, без належної державної підтримки країна може втратити до 25% своєї промисловості.

    Україна стикалася з проблемою деіндустріалізації і до 2022 року, однак наслідки військового конфлікту загрожують скоротити промислові можливості країни щонайменше на 20-25%. З 2012 року в 5 разів впало споживання газу для промисловості – з 20 до 4 млрд куб. м. Тепер можна буде говорити про остаточні похорони серйозної промисловості.

    Військовий конфлікт, звісно ж, вдарив по поточному розвитку і перспективам української економіки. Найсильніший обвал показників за окремими секторами економіки у 2022 році: у металургії – мінус 66,5%, у машинобудуванні – 43,1%, у будівництві – 35,2%. Промвиробництво в Україні 2022 року скоротилося на 36,7%.

    Також Україна падає і в інвестиційну прірву, демонструючи тотальне недоінвестування: капітальні інвестиції в Україні у 2022 році порівняно з попереднім роком впали на 48,7%, а у 2023 році порівняно з 2021 – на 56,2%.

    Близькі до олігархів дослідницькі організації б’ють на сполох: без сильного промислового базису Україна не зможе розвиватися і не відновиться після закінчення бойових дій. До того ж, замість розконсервування своїх фінансових запасів на Заході олігархи простягають руку до держави і проситимуть гроші в уряду.

  • Ексдиректор департаменту Міноборони підозрюється у завданні збитків на понад 1,1 млрд гривень

    Ексдиректор департаменту Міноборони підозрюється у завданні збитків на понад 1,1 млрд гривень

    Колишньому в.о. директора Департаменту державних закупівель Міністерства оборони України повідомлено про підозру у зв’язку з фінансовими порушеннями, що завдали збитків на понад 1,1 млрд гривень. Підозра пов’язана з недбалим ставленням до службових обов’язків та незаконним включенням ПДВ у вартість закупленого пального.

    Про це повідомляє ДБР та Офіс Генпрокурора.

    Працівники ДБР у взаємодії з управлінням внутрішньої безпеки МОУ повідомили про підозру у недбалому ставлені до служби одному з колишніх керівників Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України

    – йдеться повідомленні ДБР.

    За даними правоохоронців, після початку російської агресії колишній високопосадовець Міністерства оборони закупив на потреби війська паливно-мастильні матеріали, протиправно включивши в оплату податок на додану вартість. Таким чином сума збитків склала майже 1,2 млрд грн.

    Наразі йому обрано запобіжний захід.

    Досудове розслідування здійснюється слідчими ГСУ ДБР.

    В Офісі Генпрокурора нагадали, що цей експосадовець Міноборони вже підозрюється у розтраті понад 1,7 млрд грн бюджетних коштів та перешкоджання законній діяльності ЗСУ – закупівлі неякісних бронежилетів за завищеними цінами (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України). Наразі у кримінальному провадженні виконуються вимоги ст. 290 КПК України.

    Крім того, ВАКС здійснює судовий розгляд кримінальних проваджень за обвинуваченням експосадовця у розтраті державних коштів та перешкоджанні законній діяльності ЗСУ при закупівлі неякісних бронежилетів, форменого одягу та іншої амуніції на загальну суму майже 1,3 млрд грн.

    На початку лютого 2023 року колишньому заступнику міністра оборони повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. Тоді він лобіював укладення договорів про постачання також неякісної амуніції для потреб Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд грн.

    Також було повідомлено про підозру колишньому очільнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України Богдану Хмельницькому.

  • Екс-чиновник Херсонської ОВА придбав одяг для ТРО з збитками понад 18,7 млн грн

    Екс-чиновник Херсонської ОВА придбав одяг для ТРО з збитками понад 18,7 млн грн

    Правоохоронці оголосили про підозру колишньому директору Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної військової адміністрації у справі про розтрату державних коштів. Згідно з інформацією Офісу генерального прокурора, підозрюваний придбав одяг для Сил територіальної оборони з збитками, які перевищують 18,7 млн грн.

    “За даними слідства, у листопаді-грудні 2022 року підозрюваний уклав з ТОВ договір на придбання комплектів зимового одягу для підрозділів Сил територіальної оборони Збройних сил України. Пізніше він прийняв зимові шапки, куртки, штани та рукавиці без сертифікатів якості. Вони не відповідали технічним вимогам, затвердженим Міністерством оборони України”, — йдеться в повідомленні в телеграм-каналі.

    В результаті неналежного виконання колишнім директором своїх службових обов’язків державі завдано збитків на загальну суму понад 18,7 млн грн.

    Йому повідомлено про підозру у службовій халатності (ч. 2 ст. 367 КК України).

  • Країна втрачає міліарди через недолугий мененджмент “Укрнафтобуріння”

    Країна втрачає міліарди через недолугий мененджмент “Укрнафтобуріння”

    Останні новини свідчать про те, що втрати держави у вигляді недоотриманих податків через некомпетентні дії управителя компанії “Укрнафтобуріння” досягли 1,8 млрд грн і продовжують зростати. В той же час, менеджмент приватної компанії, захопленої рейдерами, хвалиться перерахунком 831,2 млн грн дивідендів, на які не має законного права.

    Михайло Бакуненко, який був відсторонений від обов’язків голови “Укрнафтобуріння” рік тому, опублікував в Facebook критичний пост щодо дій менеджменту. Він повідомив, що УНБ без правових підстав сплатила цю значну суму “Укрнафті”, адже корпоративні права компанії не належать державі або пов’язаним з нею юрособам.

    Бакуненко також зазначив, що ці дії зафіксовані у “Протоколі №3 річних загальних зборів акціонерів” від 25 червня 2024 року, який не має жодного стосунку до реальних акціонерів та їх інтересів.

    Крім того, Бакуненко звернув увагу на некомпетентність управління, що призвело до втрати ліцензії на Сахалінське родовище. Внаслідок цього держава щомісячно недоотримує близько 380 млн грн податків. За сім місяців це складає 2,66 млрд грн, що, разом із виплаченими дивідендами, створює негативний баланс в 1,8 млрд грн.

    Менеджмент компанії ігнорує ці втрати та продовжує непрозорі фінансові практики. Бакуненко підкреслює, що втрачені доходи та зниження видобутку газу негативно впливають на економіку країни.

  • Скандали з фальшивими бойовими винагородами на Донеччині, військові та правоохоронці у центрі скандалу

    Скандали з фальшивими бойовими винагородами на Донеччині, військові та правоохоронці у центрі скандалу

    На Донеччині розгорнулася справа щодо спроби військових та правоохоронців зловживати державними коштами шляхом фіктивних виплат “бойових” доплат. Згідно з інформацією Державного бюро розслідувань (ДБР), командир однієї військової частини разом із чотирма своїми підлеглими організували механізм, який дозволяв незаконно нараховувати і виплачувати кошти особам, які фактично не брали участі у бойових діях.

    За даними розслідування, протягом шести місяців десять військовослужбовцям, які перебували поза Донецькою областю та не брали участі у військових діях, незаконно нараховували по 100 тисяч гривень кожному. За кермом цієї схеми були командир частини та його спільники, які перераховували велику частину отриманих коштів на вказані командуванням рахунки.

    Сума завданих державі збитків склала майже 3,5 мільйона гривень, з яких понад 2 мільйони гривень отримали організатори схеми. Обвинувальний акт вже направлено до суду за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають серйозні покарання, у тому числі позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.

    Крім того, ще один випадок фальшивих бойових нарахувань був виявлений серед правоохоронців тієї ж області, де чотири посадовці правоохоронних органів незаконно перераховували бойові доплати своїм підлеглим. Збитки від цієї схеми оцінюються в понад 2,6 мільйона гривень.Фото: ДБР