Radaonline.news

Позначка: зарплата

  • Львівський міський голова зазначив у своїй декларації лише зарплату

    Львівський міський голова зазначив у своїй декларації лише зарплату

    Міський голова Львова Андрій Садовий у своїй декларації за 2024 рік зазначив лише офіційну зарплату — 869 575 гривень. Інших джерел доходу, а також майна чи транспорту у власності мера не задекларовано.

    Натомість значні активи вказані у декларації його дружини Катерини Кіт-Садової. Вона отримала понад 13 мільйонів гривень доходу, зокрема:

    • 2,3 млн грн — зарплата,

    • 10,7 млн грн — дивіденди від медіахолдингу «ТРК Люкс»,

    • 207 тис. грн — банківські відсотки.

    Грошові активи родини також сконцентровані на дружині мера. Якщо сам Садовий тримає лише 14,4 тис. грн на банківських рахунках, то Катерина Кіт має:

    • понад 70 тис. доларів готівкою,

    • 870 тис. грн у національній валюті,

    • понад 5,1 млн грн і 1,1 тис. євро — на банківських рахунках.

    Уся нерухомість родини оформлена на дружину:

    • житловий будинок у Львові на 660 кв. м вартістю 4,5 млн грн,

    • дві земельні ділянки та ще одна — в оренді від міськради,

    • автомобілі Skoda Kodiaq (2017) і Mercedes-Benz V300 (2021) за 2,3 млн грн.

    Катерина Кіт-Садова є кінцевою власницею понад десятка медійних компаній, зокрема 24 каналу, Люкс FM, Захід.нет, ТРК «Європа мікс» тощо. Сам Садовий володіє лише авторським правом на назву політичної партії «Самопоміч», зареєстровану ще у 2006 році.

    Формально міський голова Львова залишається чиновником без майна і капіталів, утім, його родина — серед найбагатших у львівському політичному істеблішменті.

  • У родини чиновника КМДА – майже 200 тисяч доларів заощаджень і нерухомість в Ірпені

    У родини чиновника КМДА – майже 200 тисяч доларів заощаджень і нерухомість в Ірпені

    Керівник Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації Володимир Репік задекларував у 2024 році 1,17 млн гривень зарплати. Разом із доходами дружини, яка працює головним спеціалістом у Держказначействі, загальний дохід родини склав 1,82 млн гривень. Це у 2,5 раза менше, ніж у 2023 році, коли сім’я отримала понад 4,6 млн гривень, здебільшого завдяки продажу нерухомості.

    Попри скорочення прибутків, родина зберігає значні фінансові активи. У декларації за 2024 рік зазначено, що Репіки мають 99,8 тисяч євро, 86,3 тисячі доларів і близько 292 тисяч гривень заощаджень.

    У власності або співвласності сім’ї — дев’ять об’єктів нерухомості. Серед них — будинок, надвірні споруди та понад 3 гектари землі в селі Крути на Чернігівщині, будинки й ділянки в Ірпені, а також гараж, оформлений на дружину Анну. У 2024 році в декларації вже не фігурує частка в будинку та землі у Запоріжжі, якими дружина володіла раніше.

    Родина володіє також єдиним автомобілем — Hyundai Tucson 2019 року випуску, зареєстрованим на Анну Репік. Їй належить і причіп.

    Цікаво, що з початку повномасштабної війни зарплата Володимира Репіка помітно зросла. Якщо у 2021 році він отримав трохи понад 758 тисяч гривень, то у 2024-му — вже 1,17 млн гривень, що становить приріст у 55%.

  • У Мінфіні показали, скільки реально отримують чиновники

    У Мінфіні показали, скільки реально отримують чиновники

    Попри війну та обмеженість бюджетних ресурсів, середня зарплата українських чиновників продовжує стрімко зростати. За даними Міністерства фінансів, у квітні 2025 року середня заробітна плата в центральних органах виконавчої влади сягнула 57,2 тисячі гривень, що на 19,3% більше, ніж у квітні 2024-го (48,0 тис. грн).

    Для порівняння, середня зарплата по країні, за даними Пенсійного фонду, у квітні становила лише 19,9 тисячі гривень — ріст скромніший, лише 17,9% за рік.

    Рейтинг зарплат серед держорганів

    Найбільші оклади отримують службовці Рахункової палати — в середньому 117,5 тисячі гривень на місяць. У структурі працюють 501 особа.

    На другому місці опинилася НКРЕКП (Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг) — 102,0 тисячі гривень на місяць, штат — 518 осіб.

    Цікаво, що НАЗК, яке очолює антикорупційну політику, займає третю сходинку, хоча середня зарплата там вища — 186,2 тисячі гривень. Але загальна чисельність персоналу — лише 368 осіб.

    Загалом зарплати державних службовців зросли в середньому на 20% за рік.

    Зарплати керівництва: хто отримує найбільше

    Якщо подивитися на дані щодо керівників держустанов, ситуація ще більш вражаюча. Середня зарплата керівників у квітні становила 126,6 тисячі гривень, однак є і справжні рекордсмени.

    • НКРЕКП: середня зарплата 470,4 тис. грн у 7 керівників

    • НАЗК: 276,3 тис. грн у 5 посадовців

    • Нацагентство з питань мистецтв та мистецької освіти: 236,8 тис. грн (2 керівники)

    Загалом у центральних органах влади у квітні зарплату отримували 21 995 осіб.

    На тлі загального зубожіння населення та підвищеного податкового навантаження, зростання окладів в державному апараті викликає дедалі більше запитань. Особливо — щодо ефективності витрат і доцільності таких винагород для керівників установ, частина з яких існує радше на папері, ніж демонструє реальні результати.

    Нагадаємо, що у 2023-2024 роках Кабмін неодноразово обіцяв переглянути зарплати держслужбовців у межах програми оптимізації витрат. Однак фактично зростання триває.

  • Мустафа Найєм не задекларував зарплату з американського антикорупційного проєкту

    Мустафа Найєм не задекларував зарплату з американського антикорупційного проєкту

    Мустафа Найєм, який після звільнення з посади голови Державного агентства з питань відновлення та інфраструктури заявив про перехід на роботу в міжнародний антикорупційний проєкт, не задекларував там жодної зарплати. Про це свідчать дані його електронної декларації за 2024 рік, повідомляють «Українські Новини».

    У жовтні 2024 року Найєм публічно повідомив, що починає працювати в проєкті Promoting Integrity in the Public Sector Activity — ініціативі США та Великої Британії, яка має на меті посилення доброчесності в державному управлінні. Він анонсував свою посаду як старший радник з питань боротьби з корупцією та відновлення інфраструктури.

    Однак у поданій декларації відсутні будь-які дані про доходи з цього джерела.

    Натомість Найєм задекларував понад 1,2 млн грн зарплати, отриманої у 2024 році в ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв». Це державне підприємство, що надає послуги дипломатичним установам і офіційним делегаціям іноземних держав в Україні.

    Якщо припустити, що після звільнення з Держагентства він почав працювати у ДП одразу і пропрацював там пів року, його середня зарплата сягала 200 тисяч гривень на місяць.

    Така інформація ставить питання щодо прозорості працевлаштування в міжнародному проєкті та реального джерела доходів ексголови ДАРІ. Деякі експерти вказують на можливу непублічну оплату за контрактом або роботу на волонтерських засадах, однак офіційних коментарів з боку самого Найєма з цього приводу поки що не надходило.

  • Під Луцьком чиновник оселився в елітному будинку

    Під Луцьком чиновник оселився в елітному будинку

    Ще вчора — скромне життя у Харкові, квартира тестя та авто батька. Сьогодні — елітний будинок, водій, садівники та «щедрі друзі». Так змінилося життя Сергія Мовенка після призначення першим заступником голови Волинської обласної військової адміністрації. Його стрімкий побутовий злет викликає запитання не лише у журналістів, а й у громадськості.

    Згідно з розслідуванням телеканалу «Аверс», Сергій Мовенко нині мешкає у розкішному маєтку в селі Липини під Луцьком. Будинок із садом, охайною територією та персоналом, що обслуговує господаря, виглядає як мрія середньостатистичного українця — не чиновника з держзарплатою.

    Утім, на прохання журналістів пояснити джерела коштів на таке житло, чиновник відповісти не зміг. Його дружина перебуває у декретній відпустці, офіційних доходів у родини — обмаль. Тож виникає логічне питання: чи може чиновник з державною посадою дозволити собі оренду житла за всі наявні доходи, при цьому ще й утримуючи сім’ю?

    Окрім нерухомості, у Мовенка з’явився особистий водій із машиною. У розслідуванні йдеться також про «щедрих друзів», які допомагають родині не лише житлом, а й, очевидно, іншими послугами. А чи не прикривається цією дружбою схема непрямого збагачення?

    Класична для української бюрократії формула «це не моє, мені просто дали покористуватися» викликає підозри: чи не ховається за показною великодушністю звична для системи корупція?

    Більше дивіться у відеосюжеті.

  • Кияни діляться, скільки потрібно заробляти, щоб вижити у столиці

    Кияни діляться, скільки потрібно заробляти, щоб вижити у столиці

    Жителі Києва активно обговорюють у соцмережах, скільки коштів потрібно, аби комфортно жити в умовах сучасної столиці. Учасники популярного форуму Kidstaff розповідають про свої доходи, витрати й те, як змінюється їхнє життя через подорожчання послуг, продуктів та зростання тарифів.

    Мінімальна зарплата в Україні нині складає 8 тисяч гривень, а середня в Києві — вже 28 тисяч грн, за даними сайту пошуку роботи Work.ua. Водночас у столиці зростають ціни на базові потреби. Зокрема, оренда однокімнатної квартири станом на березень досягла 16,5 тис. грн, а у квітні в багатьох будинках піднялися тарифи на комунальні послуги.

    Користувачі форуму чесно діляться власними історіями. Один із них написав, що сім’я з доходом 1400 доларів (приблизно 57 тис. грн) живе у власному житлі без розкоші — вистачає лише на їжу, комунальні платежі та необхідні речі. За його словами, навіть така сума не дозволяє “жити широко”.

    Інший киянин із родиною з трьох осіб і загальним доходом 40 тис. грн (по 20 тис. на кожного дорослого) зізнався, що цих грошей вистачає лише на базові потреби. Купівля одягу для дорослих майже припинилася — усе йде на дитину.

    Дехто вважає, що тисяча доларів або євро (понад 40 тис. грн) — це “мінімалка” для життя в Києві без відчутного дискомфорту. Натомість інший користувач, чия родина має щомісячний дохід 5600 євро (більше 250 тис. грн), повідомив, що їх вистачає на все — включно з будівництвом будинку, купівлею речей та заощадженнями.

    Ці історії наочно демонструють: життя в Києві вимагає все більших витрат, і навіть при зарплатах, що перевищують середні, не всім вистачає на комфорт.

  • У Києві посадовця державної установи підозрюють у розтраті понад 2 млн гривень

    У Києві посадовця державної установи підозрюють у розтраті понад 2 млн гривень

    Шевченківська окружна прокуратура міста Києва повідомила про підозру посадовцю Державної інноваційної фінансово-кредитної установи у справі про розтрату майна в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України).

    За даними досудового розслідування, йдеться про виконувача обов’язків голови правління установи, який, порушуючи урядові нормативи, протягом майже двох років незаконно погоджував виплати заробітної плати працівникам, які перебували за межами України.

    Згідно з чинною урядовою постановою, державні службовці можуть отримувати зарплатню під час перебування за кордоном лише в разі офіційного відрядження. В інших випадках — їхній робочий час не обліковується, а відповідно, оплата праці має бути припинена.

    Однак, незважаючи на ці вимоги, у період із червня 2022 року по березень 2024 року трьом працівникам, які не перебували у службовому відрядженні, регулярно нараховували зарплату. Загальна сума виплат склала понад 2,2 млн гривень, з яких також було сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Ці дії, на думку слідства, завдали державній установі збитків на всю зазначену суму.

    Наразі прокуратура проводить подальші слідчі дії з метою встановлення всіх обставин правопорушення, а також перевіряє, чи не були подібні незаконні нарахування системними в інших держустановах.

    Санкція статті, за якою висунуто підозру, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна.

  • Голова «Укрпошти» заробив 11,7 млн і сплатив мільйони податків в США

    Голова «Укрпошти» заробив 11,7 млн і сплатив мільйони податків в США

    Керівник АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський офіційно задекларував дохід за 2024 рік у розмірі 11 723 286 грн. Про це він сам повідомив на своїй сторінці у Facebook, зазначивши також, скільки сплатив податків: понад 2,3 млн грн в Україні та орієнтовно 2,1 млн грн — у США. Виходить, голова державної компанії є податковим резидентом іноземної держави, з якою має зобов’язання як платник податків.

    Утім, щоб вийти зі статусу податкового резидента США, недостатньо просто припинити платити податки — потрібно здати американський паспорт. Та цього, схоже, не відбулося. І тут виникає логічне запитання: скільки державних управлінців насправді досі мають подвійне громадянство, офіційно чи неофіційно?

    Окрім податкової двозначності, «Укрпошта» опинилась у центрі іншого скандалу — навколо так званої благодійної ініціативи, яка фактично працювала як механізм непрозорого збору коштів. Як виявилося, у 2023 році компанія разом із Мінінфраструктури та благодійним фондом «Київська школа економіки» реалізувала схему автоматичного стягнення благодійних внесків із клієнтів поштового оператора.

    На перший погляд — добра справа. Але далі все туманніше: фонд зібрав понад 50 мільйонів гривень, а прозора звітність щодо витрат — відсутня. Додаткову недовіру викликає інформація про зникнення бронепластин, які нібито були придбані на зібрані кошти. Ці факти вже стали предметом скарги до правоохоронних та контролюючих органів.

    Постає питання: чи може людина, яка платить податки іноземній державі, очолювати стратегічне державне підприємство в умовах війни? І чи мають «благодійні» механізми державних компаній діяти без належного контролю та звітності?

    На тлі тотального недофінансування армії, медичної системи та освіти, коли волонтери працюють на межі ресурсів, розподіл і витрата десятків мільйонів гривень під прикриттям благодійності без чітких пояснень — це вже не просто етична проблема. Це — питання відповідальності.

    Суспільство має право знати, хто керує державними компаніями, звідки вони отримують прибутки та куди сплачують податки. І в умовах повномасштабної війни — це не дрібниці, а частина великої розмови про довіру до влади.

  • Затримали зарплату — сплатіть пеню: Рада ухвалила нові правила для роботодавців

    Затримали зарплату — сплатіть пеню: Рада ухвалила нові правила для роботодавців

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який посилює відповідальність роботодавців за несвоєчасну виплату заробітної плати. Його мета — забезпечити працівникам конституційне право на вчасну та повну оплату праці.

    У пояснювальній записці до документа зазначено, що затримки заробітної плати залишаються однією з найгостріших соціально-трудових проблем України впродовж усього періоду незалежності. Особливо ця проблема загострилася на тлі повномасштабної війни, коли через агресію Росії багато підприємств були змушені скоротити або зупинити роботу, що призвело до зростання боргів перед працівниками.

    Що передбачає законопроєкт:

    • Право працівника тимчасово припинити роботу, якщо зарплата затримується більш ніж на 15 календарних днів.

    • Компенсацію у разі неплатоспроможності роботодавця — до трьох середньомісячних заробітних плат, але не більше 12 мінімальних зарплат.

    • Зарахування до страхового стажу періоду, за який працівникові було виплачено компенсацію.

    • Обов’язкову пеню, якщо зарплата не виплачена протягом 15 днів після закінчення місяця — розмір пені не може бути меншим за облікову ставку НБУ.

    Автори законопроєкту впевнені: нові норми дозволять скоротити борги з виплати зарплат, а також дадуть реальні механізми захисту працівників у складних економічних умовах.

  • Рада підтримала штрафи для роботодавців за борги по зарплаті

    Рада підтримала штрафи для роботодавців за борги по зарплаті

    Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №9510, ініційований головою парламентського комітету з питань соціальної політики Галиною Третьяковою. Документ передбачає суттєве посилення захисту прав працівників у разі затримки заробітної плати, особливо в ситуаціях неплатоспроможності роботодавця.

    Однією з головних новацій законопроєкту є запровадження обов’язкової пені у разі затримки зарплати більш ніж на 15 календарних днів після закінчення місяця. Розмір пені — не менше облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Також передбачена компенсація відповідно до чинного законодавства щодо втрати частини доходів через несвоєчасну виплату.

    Крім того, працівнику надається право тимчасово припинити виконання роботи в разі такої затримки, що має стимулювати роботодавців дотримуватись строків виплат.

    У документі пропонується створення спеціальної гарантійної установи, яка виплачуватиме компенсацію працівникам у разі неплатоспроможності роботодавця. Сума — до трьох середньомісячних зарплат, але не більше 12 мінімальних зарплат. При цьому компенсаційні виплати будуть враховані до страхового стажу.

    Також розширюються підстави для видання судових наказів — відтепер до суми боргу можуть включатись пеня та компенсація.

    У Міністерстві фінансів висловили незгоду з проєктом. Там попереджають, що реалізація ініціативи потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету, що викликає занепокоєння в умовах воєнного стану та бюджетних обмежень.

    Згідно з даними Держстату, на початку 2022 року заборгованість із зарплати сягала 3,1 млрд грн. Найбільші суми — понад 2,2 млрд грн — припадали на промислові підприємства. Найбільшими боржниками були державні й комунальні підприємства.

    Попри застереження урядовців, парламент підтримав ініціативу, яка може стати важливим кроком у напрямку реального захисту трудових прав працівників.