Radaonline.news

Позначка: захист даних

  • Шахраї захопили соцмережі: які схеми найбільше “коштують” користувачам

    Шахраї захопили соцмережі: які схеми найбільше “коштують” користувачам

    У 2025 році соціальні мережі остаточно закріпилися як один із головних інструментів для інтернет-шахраїв, попри те, що користувачі загалом стали краще усвідомлювати ризики онлайн-обману. Масштаби проблеми продовжують зростати як у США, так і глобально, а самі схеми стають складнішими та більш переконливими.

    За даними Федеральної торговельної комісії США (FTC), у 2025 році американці втратили близько 2,1 млрд доларів через шахрайські схеми, що починалися в соціальних мережах. Це приблизно у вісім разів більше, ніж у 2020 році. Майже 30% людей, які повідомили про фінансові втрати через онлайн-афери, зазначили, що перший контакт із шахраями відбувався саме через соцмережі. У глобальному масштабі міжнародні правоохоронні органи оцінюють загальні збитки від інтернет-злочинності у 2025 році більш ніж у 20 млрд доларів.

    Найбільше шахрайських активностей фіксується на платформах компанії Meta. Facebook залишається головним майданчиком для масових схем обману, Instagram активно використовується для рекламних афер та просування фейкових брендів, а WhatsApp часто застосовується для персонального контакту з жертвами, де шахраї вибудовують довіру в приватному спілкуванні або закритих групах. Саме ці три платформи входять до числа найбільш “збиткових” для користувачів за обсягами втрат.

    Серед найпоширеніших схем залишаються фальшиві інтернет-магазини, інвестиційні афери та романтичні шахрайства. У випадку онлайн-магазинів користувачів приваблюють значними знижками або “обмеженими пропозиціями”, після чого вони або не отримують товар взагалі, або отримують підробку низької якості. Такі схеми часто маскуються під рекламу реальних брендів або використовують візуально професійно оформлені сторінки, що ускладнює їх розпізнавання.

    Інвестиційні шахрайства у 2025 році залишаються найбільш прибутковими для злочинців. Шахраї видають себе за фінансових консультантів або трейдерів, створюють закриті групи з фейковими відгуками та демонструють вигадані прибутки. На початковому етапі жертвам іноді дозволяють вивести невеликі суми, щоб викликати довіру, після чого пропонують вкладати значно більші кошти. У підсумку доступ до “інвестиційної платформи” блокується, а шахраї зникають. Додатково поширені випадки, коли жертвам пропонують “повернути втрачені гроші” за окрему оплату, що також є частиною шахрайської схеми.

    Романтичні шахрайства будуються на емоційному зв’язку, який поступово формується в онлайн-спілкуванні. Після встановлення довіри зловмисники починають просити фінансову допомогу під різними приводами або пропонують “спільні інвестиції”. У більш агресивних випадках використовується шантаж приватними фото або відео, отриманими під час переписки.

    Експерти з кібербезпеки наголошують, що шахрайські схеми стають більш технологічними. Зокрема, все частіше використовується штучний інтелект для створення реалістичних текстів, зображень і навіть відео, що імітують реальних людей або бренди. Це значно ускладнює розпізнавання фейкових акаунтів і підвищує рівень довіри з боку жертв.

    Федеральна торговельна комісія США рекомендує користувачам обмежувати доступ до своїх профілів у соціальних мережах, не ділитися фінансовою інформацією з незнайомцями, ретельно перевіряти сайти перед покупками та уникати будь-яких інвестиційних пропозицій із гарантованим або “швидким” прибутком. Також фахівці радять критично ставитися до будь-яких термінових фінансових прохань від онлайн-знайомих і завжди перевіряти інформацію через офіційні джерела.

    Загалом тенденція 2025 року показує, що соціальні мережі залишаються ключовим полем для кіберзлочинців, а основною загрозою стає не технічний злам акаунтів, а психологічне маніпулювання користувачами.

  • Шахраї могли отримати доступ до клієнтських баз Монобанку. Джерела

    Шахраї могли отримати доступ до клієнтських баз Монобанку. Джерела

    Український “Монобанк” вчергове опинився в центрі скандалу, на цей раз через дії шахраїв.

    “Шахраї почали масово дзвонити клієнтам банку на їхні телефони, прив’язані до мобільних додатків.

    Після натискання кількох клавіш клієнт втрачає доступ до своєї картки та позбавляється коштів.

    Така масова атака на клієнтів банку може бути лише з єдиної причини: шахраї отримали доступ до повних баз клієнтів Монобанку.

    Водночас інформації про хакерський злом баз банку немає. Отже, бази ймовірно хтось передав групі шахраїв.

    Все, що поки що зробив Банк, — це випустив попередження у своєму додатку.

    Проте можна очікувати великих втрат коштів серед клієнтів, і це буде другим сильним ударом по репутації банку.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли, що в Україні активізувалися шахраї, які видають себе за співробітників Monobank і намагаються отримати доступ до коштів клієнтів цього банку.

    Ситуацію прокоментував співзасновник проєкту monobank Олег Гороховський, зазначивши, що за останні кілька місяців найпопулярнішим серед шахраїв способом обману власників карток стали дзвінки з проханням натиснути певні цифри.

  • Нова хвиля телефонних шахрайств: аферисти маскуються під співробітників банку

    Нова хвиля телефонних шахрайств: аферисти маскуються під співробітників банку

    В Україні знову фіксують сплеск телефонного шахрайства. Аферисти маскуються під співробітників банків і намагаються виманити у громадян конфіденційні дані, посилаючись на «терміновий захист рахунку» або «підозрілу активність».

    Як повідомляють у поліції Дніпра, злочинці телефонують українцям і вигадують історії про нібито небезпечні операції чи спробу списання коштів. Мета — створити ілюзію терміновості, щоб людина розгубилася і виконала вказівки псевдопрацівника банку.

    Шахраї наполягають на негайних діях: вимагають назвати PIN-код, CVV, одноразові паролі або навіть переказати гроші на «безпечний рахунок». Усі ці дії — класичні схеми, спрямовані на отримання повного доступу до банківських карток і заощаджень.

    Поліція нагадує ключові правила безпеки

    Правоохоронці підкреслюють:

    • справжні працівники банку НІКОЛИ не запитують PIN, CVV чи коди доступу;
    • жодна фінансова установа не потребує термінового переказу коштів;
    • будь-який тиск або вимога назвати дані — ознака шахрайства;
    • у разі сумнівів варто завершити розмову та зателефонувати на офіційний номер банку, який є на картці.

    Саме нерозголошення персональних даних є основною умовою безпеки. Якщо ви отримали підозрілий дзвінок або стали жертвою шахраїв — потрібно негайно звернутися до поліції за номером 102.

    Правоохоронці закликають громадян бути максимально пильними, адже телефонні афери — одна з найпоширеніших схем, які щодня призводять до багатотисячних втрат.

  • Ознаки, що за вашим смартфоном стежать: як вчасно розпізнати загрозу

    Ознаки, що за вашим смартфоном стежать: як вчасно розпізнати загрозу

    Смартфон став основним носієм нашої особистої інформації — від приватного листування до банківських операцій. Саме тому його злам або приховане стеження може становити серйозну загрозу безпеці. Важливо вміти розпізнати ознаки, що пристрій використовують без вашої згоди.

    Одним із головних попереджувальних сигналів є різке збільшення споживання заряду батареї чи мобільного трафіку. Якщо телефон швидко розряджається без активного використання або ви помічаєте підозрілі стрибки інтернету, це може бути результатом роботи шпигунського ПЗ у фоновому режимі.

    Особливу увагу слід звернути на самовільну активацію камери чи мікрофона. Якщо під час дзвінків чути сторонні шуми, клацання або ехо, це може свідчити про прослуховування. Не менш тривожно, коли камера активується без вашої участі або з’являються ознаки запису.

    Поява невідомих програм — ще один серйозний сигнал. Шкідливе ПЗ часто маскується під системні служби або «оновлення ОС». Якщо такі додатки неможливо видалити, а телефон починає зависати, перегріватися або самостійно перезавантажуватися, варто негайно перевірити пристрій на віруси та шпигунські модулі.

    Щоб знизити ризики, встановлюйте додатки лише з офіційних магазинів, уважно контролюйте надані дозволи й регулярно оновлюйте операційну систему. Використання антивірусного ПЗ та періодичний аналіз витрат батареї та трафіку допоможуть вчасно виявити небезпеку.

    Пильність — головний захист від стеження. Регулярно перевіряйте роботу свого смартфона та не ігноруйте навіть дрібні відхилення. Саме увага до деталей допоможе зберегти конфіденційність і захистити особисті дані.