Позначка: Євросоюз

  • Франція анонсувала нову програму фінансування для України

    Франція анонсувала нову програму фінансування для України

    6 березня на саміті Євросоюзу планується обговорення програми фінансування України, яка стане частиною стратегії зміцнення безпеки Європи. Президент Франції Емманюель Макрон в інтерв’ю газеті La Tribune підтвердив, що йдеться про «сотні мільярдів євро», однак не уточнив, чи ці кошти будуть спрямовані виключно на підтримку України або на зміцнення обороноздатності країн ЄС в цілому.

    За словами Макрона, головною метою саміту є посилення підтримки України в її боротьбі проти російської агресії, а також доручення Єврокомісії якнайшвидше започаткувати масштабну спільну програму фінансування. Президент Франції підкреслив, що цей проєкт буде важливим не лише для України, а й для загальної безпеки Європи.

    «Ми повинні забезпечити фінансування, яке допоможе не лише Україні, але й стабільності всього континенту», — зазначив Макрон.

    Хоча програма фінансування є критично важливою, Макрон визнав, що реалізація цього проєкту займе кілька років. Він наголосив, що Європі потрібно зробити все можливе для того, щоб зберегти підтримку з боку США, адже без цього європейська безпека може бути поставлена під загрозу.

    Цей саміт стане ключовим етапом у визначенні напрямків для спільної європейської оборони та допомоги Україні, що набуває особливої актуальності на фоні триваючої війни.

  • До України приїхав Жозеп Боррель зі своїм останнім візитом

    До України приїхав Жозеп Боррель зі своїм останнім візитом

    Високий представник ЄС з питань закордонних справ Жозеп Боррель прибув до Києва з візитом, який став п’ятим та останнім у його кар’єрі на цій посаді. Як він зазначив у соцмережах, цей візит є частиною його невпинної підтримки України, яка залишалася особистим пріоритетом для нього протягом всього його мандату.

    “Підтримка України з боку ЄС була моїм особистим пріоритетом під час мого мандату і залишатиметься на першому місці в порядку денному ЄС”, — наголосив Боррель у своїй заяві.

    У ході візиту планується обговорення з українською владою подальших кроків у підтримці України з боку Євросоюзу. Зокрема, Боррель підкреслив важливість посилення безпекових гарантій для України, зазначивши, що єдиним шляхом до переговорів із путіним є перемога України на полі бою.

  • Ключові питання щодо програми Ukraine Facility

    Ключові питання щодо програми Ukraine Facility

    Програма Ukraine Facility, яка передбачає виділення Україні 50 млрд євро макрофінансової допомоги Євросоюзом протягом 2024–2027 років, є свідченням стратегічної співпраці між ЄС і Україною. Проте, у зв’язку з існуючими загрозами для державності України, необхідно детальніше розглянути механізм та особливості фінансування через цю програму.

    Фінансова підтримка Ukraine Facility складається з трьох основних елементів.

    Підтримка бюджету (Pillar I) включає 33 млрд євро у формі позик та 5,27 млрд євро у вигляді грантів для бюджету України. Позики надаються на 35 років, з початком виплат за основною сумою боргу з 2034 року. З урахуванням включеної субсидії, яка покриватиме відсотки за кредитами, обслуговування цих позик не буде потребувати витрат з бюджету у найближчі роки. До 9 млрд євро кредитів мають бути доступні вже у січні—червні 2024 року, до затвердження “Плану України”, після чого кошти будуть виділятися щоквартально в залежності від виконання зобов’язань за цим планом. Додатково 20% грантів (приблизно мільярд євро) зарезервовано на підтримку місцевих і регіональних потреб відновлення України.

    Інвестиційний компонент (Pillar II) складає майже 7 млрд євро для підтримки інвестицій в Україну, у тому числі на забезпечення можливих виплат за гарантіями ЄС на суму 7,8 млрд євро. Ще 15% гарантій, або 1,17 млрд євро, зарезервовано на підтримку малих і середніх підприємств, включаючи гарантії за кредитами українських банків. Паралельно не менше 20% гарантій, або 1,56 млрд євро, планується витратити на “зелені” ініціативи (зміна клімату, біорізноманіття, довкілля).

    Технічна допомога та субсидії на виплату відсотків за позиками, наданими Україні від ЄС (Pillar III), — 4,76 млрд євро з бюджету ЄС на покриття відсотків за кредитами для України, а також на інші напрями підтримки країни. З цієї суми також будуть покриті деякі адміністративні витрати програми ЄС. У наступні чотири роки Україна не сплачуватиме відсотків за позиками, що значно полегшить фіскальний тягар.

    Згідно з програмою Ukraine Facility, сума виділених коштів зменшилася майже на 13% порівняно з попереднім роком. Це відбувається в умовах зростаючої військової активності та збільшення бюджету Росії на агресію проти України, який зріс з 80 млрд доларів США у 2023 році до 120 млрд у 2024 році. Затримка фінансової та військово-технічної допомоги від іншого стратегічного партнера — США — на півроку також поглиблює цю ситуацію.

    Ще одним несприятливим фактором є зменшення частки грантових коштів і прямої бюджетної допомоги, що негативно впливає на боргову та бюджетну стійкість України. Це може суттєво обмежити фінансування безпеково-військових потреб, інфраструктурних проектів та гуманітарних програм, особливо у найбільш постраждалих регіонах.

    Також варто зазначити, що виділення лише одного мільярда євро на підтримку відновлення України в умовах великої війни, зруйнованої інфраструктури та пригніченого бізнесу є недостатнім. Уряду України слід розробити деталізовану програму потреб регіонів та подати її партнерам з ЄС.

    Також, у порівнянні з іншими програмами євроінтеграції, в програмі Ukraine Facility відсутня транскордонна співпраця та фінансування фондів, що сприяли б співпраці між країнами ЄС. Ураховуючи ситуацію з агресією Росії, Україні потрібні європейські ринки збуту та технології.

    Наприкінці, важливо підкреслити потребу в довгостроковому та масштабному фінансуванні програми Ukraine Facility для підтримки соціальної сфери та інфраструктурних проектів. Для цього необхідно покращити верховенство права та провести принципову реформу правоохоронних та судових органів влади, а також наблизити українське законодавство до стандартів ЄС.

    Навпаки, система допомоги Україні у вигляді боргів, а не грантів, навіть за “наднизьких відсотків”, стратегічно створює ризик для інфраструктурних та соціальних витрат з бюджету (включаючи сферу демографії), що може перешкодити їх успішній реалізації протягом наступних 10–15 років.

    Загалом, програма Ukraine Facility грає ключову роль у забезпеченні стійкості соціально-економічного середовища України в умовах активної війни. Проте ця програма має ряд обмежень і недоліків, які необхідно виправити для досягнення мети — сталого довгострокового розвитку держави. На нашу думку, уряд України повинен активно демонструвати свою готовність до трансформації та вдосконалення програми Ukraine Facility перед своїми європейськими партнерами, продемонструвавши свою професійність, чесність та стратегічне бачення моделі вітчизняної економіки, інтегрованої в Європейський союз.

  • Угода про продовження статусу тимчасового захисту для українців узгоджена з Євросоюзом – повідомила Стефанішина

    Угода про продовження статусу тимчасового захисту для українців узгоджена з Євросоюзом – повідомила Стефанішина

    Україна узгодила з Європейським Союзом продовження статусу тимчасового захисту для своїх громадян. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, повідомила, що перегляд цього статусу відбудеться лише у випадку покращення безпекової ситуації в країні. Наразі такі умови не виповнилися.

    За словами Стефанішини, статус тимчасового захисту залишиться на колишніх умовах, а примусове повернення українців на батьківщину наразі не розглядається.

    Зміни в статусі тимчасового захисту для українців будуть впроваджуватись з урахуванням плавного повернення громадян. Однак це станеться після поліпшення ситуації з безпекою.

    Наразі за кордоном перебуває значна кількість українців, які залишили країну через війну. Проте статистика показує, що їхнє число зменшується. Зокрема, за останні місяці відмовилися від статусу тимчасового захисту близько 23,1 тисячі українців.

    Загалом, кількість осіб з тимчасовим захистом зменшилася в дев’яти країнах ЄС. Найбільшою популярністю серед українських біженців користується Німеччина, яка забезпечує їх соціальною підтримкою. Найвищий рівень допомоги для українців надають Швеція, Латвія, Німеччина, Литва, Румунія, Португалія та Данія.

    Проте, за прогнозами Національного банку України, після 2024 року очікується поступове повернення мігрантів в Україну. Цей процес буде поступовим, оскільки багато людей вже встигли адаптуватися до життя за кордоном. На 2024 рік прогнозується відтік 200 тисяч мігрантів.

  • Україна звертається до ЄС за фінансуванням для розвитку власної оборонної промисловості, – заявив Камишин

    Україна звертається до ЄС за фінансуванням для розвитку власної оборонної промисловості, – заявив Камишин

    Україна шукає додаткові фінансові ресурси в Євросоюзі для підтримки власної оборонної промисловості та розширення її потужностей, які не пов’язані з укладенням контрактів. Про це повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин.

    “Наша головна мета полягає в тому, щоб знайти додаткові кошти для закупівель українських виробників зброї. Ми визначили кілька ініціатив, які можуть бути реалізовані. Ми ефективні та здатні виробляти достатньо, однак нам не вистачає фінансування”, – заявив він.

    Однією з ініціатив може стати розширення фондів Європейського фонду миру для відшкодування витрат держав-членів, які придбають обладнання безпосередньо в Україні та залишать його на її території.

    “По-друге, ми розглядаємо можливість використання вітрового прибутку від заморожених російських активів, до 3 мільярдів євро, і включення закупівель в Україні в цю програму. Щодо оборонної промисловості України, ми створили ефективну систему, і єдине, що нам зараз потрібно, це фінансування”, – зазначив Камишин.

    Третьою ініціативою стане включення закупівель українських виробників до Європейської програми оборонної промисловості (EDIP).

    “Ми не прагнемо конкурувати, ми просто робимо речі, які працюють ефективно та економно, і ми будемо доповнювати європейську промисловість. Спільний потенціал буде достатнім для стримування будь-якого агресора”, – підсумував Камишин.

    Нагадаємо, що раніше президент України Володимир Зеленський зазначав, що для забезпечення безпеки країни та здатності дати рішучу відповідь на будь-яку агресію з боку Росії необхідно зміцнити виробництво вітчизняної зброї. У цьому напрямку Україна досягла значних успіхів, включаючи розробку далекобійного озброєння та початок серійного виробництва дронів. Обсяги виробництва боєприпасів також значно зросли. Для координації зусиль у сфері оборонно-промислового комплексу Кабінет Міністрів створив Промислово-оборонний комітет, який залучить виробників зброї, незалежних експертів та фахівців.

  • СБУ та чеська контррозвідка викрили пропагандистську мережу у Євросоюзі, що очолював Медведчук

    СБУ та чеська контррозвідка викрили пропагандистську мережу у Євросоюзі, що очолював Медведчук

    На минулому тижні чеська контррозвідка викрила у Євросоюзі мережу, яка платила місцевим депутатам за висвітлення російської пропаганди. За цією мережею стояв екс-лідер забороненої в Україні партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктор Медведчук. Повідомлення про це надійшло від співрозмовника LIGA.net у правоохоронних органах, який зазначив, що викрити мережу вдалося завдяки Службі безпеки України.

    28 березня прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кроо заявив, що Росія платила деяким депутатам Європарламенту за поширення пропаганди. Він розповів про “тісну” співпрацю бельгійських та чеських спецслужб, які викрили російську пропагандистську мережу в Євросоюзі.

    Напередодні чеська контррозвідка (BIS) опублікувала звіт про “двох українських бізнесменів, які мали вплив на інформаційне поле в Україні і тісно пов’язані з Росією”. На чолі проросійської мережі стояли звинувачений у державній зраді Медведчук та колишній генеральний продюсер каналу “112 Україна” Артем Марчевський. За словами співрозмовника LIGA.net, мережа платила євродепутатам, щоб вони вихваляли диктатора Володимира Путіна та Росію у європейських медіа, а також публікувала власні антиукраїнські та антиєвропейські матеріали на сайті Голос Європи.

    Зараз депутати Європарламенту вимагають ретельного розслідування проросійського впливу.

  • Україна отримала транш у розмірі $880 млн від МВФ

    Україна отримала транш у розмірі $880 млн від МВФ

    Україна отримала третій транш фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду у розмірі 880 мільйонів доларів, який був переданий 26 березня. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

    За словами Шмигаля, ці кошти будуть використані для покриття пріоритетних бюджетних витрат та забезпечення макрофінансової стабільності.

    «Україна продовжує успішно виконувати свої зобов’язання перед партнерами. Вже готуємося до наступного перегляду програми. Вдячні МВФ за підтримку та співпрацю!» — написав прем’єр-міністр.

    Раніше МВФ затвердив виділення Україні цього траншу, відзначаючи ефективну роботу української влади в рамках програми EFF. Зазначено, що Україна виконала всі, крім одного, кількісних критеріїв ефективності до кінця грудня 2023 року та всі структурні орієнтири до кінця лютого поточного року.

    Також у МВФ відзначили, що українська економіка у 2023 році була стійкішою, ніж очікувалося, завдяки стабільному зростанню, різкій дезінфляції та підтримці достатнього рівня резервів.

  • Євросоюз може “екстрено призупинити” поставки українських сільгосптоварів на свій ринок

    Євросоюз може “екстрено призупинити” поставки українських сільгосптоварів на свій ринок

    Євросоюз може “екстрено призупинити” поставки українських сільгосптоварів на свій ринок.

    І так, сьогодні Єврокомісія підтвердила інформацію, що продовжить безмитний імпорт для аграрної продукції з України. При цьому, пропонується при цьому ввести захисний механізм для європейських фермерів.

    “Сьогодні Єврокомісія запропонувала продовжити призупинення імпортних мит і квот на український експорт до ЄС ще на один рік [до червня 2025 року], одночасно посиливши захист чутливої сільськогосподарської продукції ЄС. Це робиться відповідно до зобов’язань ЄС підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – сказав заступник голови ЄК Маргарітіс Схінас.

    Щодо найчутливіших продуктів – товарів птахівництва, яєць і цукру – передбачено так званий механізм екстреного призупинення. Він буде введений, якщо обсяг українського імпорту вийде за межі рівня 2022-2023 років.

    Єврочиновник визнав несприятливий вплив скасування мит для України на економіку низки країн ЄС.

    Тому новий механізм має гарантувати “можливість ухвалення швидких заходів щодо виправлення ситуації в разі значних збоїв на ринку ЄС або на ринках однієї чи кількох держав-членів”.