Позначка: ЄС

  • Блокада українського кордону завдає економічної шкоди на мільярди гривень щомісяця

    Блокада українського кордону завдає економічної шкоди на мільярди гривень щомісяця

    Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента не може розв’язати проблему з блокадою українського кордону з боку Польщі та інших країн, яка завдає Україні економічної шкоди щомісяця у 8-12 млрд гривень. У довгостроковій перспективі це загрожує Україні зростанням дефіциту бюджету, який і так на 50% залежить від західної допомоги. Зеленський не може розв’язати проблему, не дивлячись на публічну дипломатію і готовність піти на великі поступки для Варшави, але наші сусіди використовують Україну тільки у своїх особистих цілях та інтересах.

    Зернова війна увійде в історію відносин між Україною та Польщею, коли наш найближчий союзник став головним економічним ворогом, причому питання не стоїть у великих грошах або пільгах. Офіс Президента не зміг запобігти цьому конфлікту і тепер будь-який з варіантів поганий для України, він або сварить наші країни між собою або влада кидає своїх фермерів.

  • CBAM: Як новий податок ЄС може пошкодити українську економіку

    CBAM: Як новий податок ЄС може пошкодити українську економіку

    Україна стоїть перед серйозним економічним викликом у 2026 році з моменту введення в дію Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Металургійні підприємства України нині більше ніж будь-коли потребують європейських покупців.

    Згідно зі статтею Politico під назвою «The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine», авторства Federica Di Sario, європейський CBAM у 2026 році може коштувати українським компаніям мільйони, якщо не будуть вжиті невідкладні заходи.

    Європейська політика нині знаходиться в протиріччі щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансувати військові зусилля України, але з іншого – просуває новий закон, який може серйозно пошкодити її економіку.

    Цей закон передбачає введення податку на викиди вуглецю на імпортовану продукцію, зокрема залізо та сталь. Це означає, що європейські компанії будуть змушені платити додаткову надбавку за товари, що походять з країн з менш строгими екологічними стандартами.

    Ця міра призначена захистити конкурентоспроможність європейських виробників, які вже несуть великі витрати на дотримання кліматичних стандартів. Проте для України це може стати серйозним ударом, оскільки вона сильно залежить від експорту металургійної продукції до ЄС.

    З врахуванням обмеження чорноморських торговельних маршрутів через військову небезпеку, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Тепер, з введенням CBAM, українська економіка стоїть перед серйозним викликом.

    За словами експертів, Україна може зазнати втрат у мільярди доларів через цей податок. Хоча є можливість виключення для виняткових обставин, таких як війна, але Брюссель ще не визначився стосовно надання Україні такого виключення.

    Українські чиновники вже заявляють про готовність відповідати європейським екологічним стандартам, але час на переговори обмежений, і дії потрібно приймати швидко.

    Таким чином, введення CBAM може призвести до серйозних економічних труднощів для України, що може суттєво вплинути на її металургійну промисловість та економіку в цілому.

    У 2026 році українська економіка відчує серйозні втрати через початок дії Системи коригування вуглецевих викидів (CBAM), що призведе до скорочення експорту сталі та чавуну до Європейського Союзу.

    Українські металургійні компанії втратили доступ до Чорного моря через російську морську блокаду, тому вони змушені були перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як результат, ЄС став основним споживачем української сталі та чавуну, навіть при тому, що загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

    Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, підкреслив, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівняно з попереднім періодом.

    Український експорт сталі до ЄС зменшився з початком війни, але українські підприємства стали ще більш залежними від покупців з Європи. За оцінками Зінченка, наразі близько 85% експорту чавуну і сталі з України йде до ЄС, що є значним зростанням порівняно з попередніми 45%.

    Запровадження CBAM в ЄС призведе до значного зменшення експорту українських металургійних товарів. Якщо податок на викиди вуглецю діяв би зараз, це призвело б до втрат у розмірі мільярдів доларів для українських компаній.

    ЄС розглядає можливість винятку для України у зв’язку з форс-мажорними обставинами, проте це питання залишається відкритим. Україна намагається пристосуватися до стандартів ЄС щодо викидів вуглецю до 2026 року, але цей процес може зайняти багато часу.

    Українські виробники вбачають необхідність реформ у власній галузі, щоб відповідати стандартам ЄС, але вони також сподіваються на підтримку та розуміння з боку Європейського Союзу.

  • Українське зерно руйнує сільське господарство ЄС

    Українське зерно руйнує сільське господарство ЄС

    Європейські фермери дедалі активніше протестують проти безмитного ввезення в ЄС української сільгосппродукції, повідомляє Terre-net.

    Демонстрація в Болгарії, скидання українського зерна на кордоні з Польщею, мітинг за участю 900 тракторів у Брюсселі, а також гасло: “Ми хочемо допомогти, але не за будь-яку ціну” від румунських працівників сільського господарства стали останніми проявами цього гніву.

    Профспілки сільгосппрацівників у Франції та Німеччині попереджають, що інтеграція України до європейської продовольчої галузі була б катастрофою і може призвести до повного зникнення сімейних фермерських господарств у Європі.

    Як пояснює видання, великі орні землі роблять Україну великим експортером пшениці, кукурудзи та соняшнику. При цьому українська продукція в ЄС звільнена від митних зборів в ім’я європейської солідарності, але все ще далека від європейських стандартів, особливо щодо пестицидів.

    Хоча поляки, румуни або болгари погодилися на те, щоб українське зерно проходило транзитом через їхню територію, вони вимагають гарантій, що воно постачатиметься на світовий ринок, а не використовуватиметься для зниження цін у Європі.

    Як зазначає видання, європейська політика солідарності з Україною завдає шкоди фермерам ЄС, якщо раніше Україна експортувала до Євросоюзу 20 тис. тонн цукру на рік, то у 2023-2024 роках, за даними французьких виробників цукрових буряків, її обсяг може перевищити 700 тис. тонн.

    Наприкінці січня Брюссель оголосив про механізм повторного введення митних зборів на “чутливі” продукти: птицю, яйця і цукор.

    Виробники зерна негайно закликали до аналогічних заходів щодо пшениці, ячменю та кукурудзи, попередивши про ризик “розвалу спільного ринку”.

  • Україна отримає значну фінансову допомогу від Євросоюзу в 2024 році

    Україна отримає значну фінансову допомогу від Євросоюзу в 2024 році

    Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародних партнерів у важливому економічному та політичному контексті. Згідно з повідомленням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, уряд країни очікує отримати значну грошову допомогу від Європейського Союзу у 2024 році. Це дозволить Україні зберегти стабільність та підтримати економіку в умовах викликів та труднощів.

    Фінансова допомога Європейського Союзу для України у 2024 році, як очікується, становитиме 16 мільярдів євро. Ідеться про програму Ukraine Facility, яка розрахована на чотири роки. Про це заявив 1 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

    За його словами, бюджет самої програми — 50 мільярдів євро.

    “Це підтримка інвестицій, підтримка нашої економіки та нашого руху до членства в Євросоюзі. Цього року очікуємо отримати 16 мільярдів євро бюджетної допомоги від Європейського Союзу”, — сказав прем’єр.

    Він також зазначив, що 1 березня уряд схвалить із Єврокомісією “Програму підтримки реформ і відновлення”. Угода передбачає, що загальний бюджет програми збільшиться до 374 мільйони євро.

    “За рахунок цих коштів передбачається відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури, підтримка малих фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції, модернізація пунктів пропуску, суміжних із кордоном ЄС”, — ідеться в повідомленні Шмигаля.

    Глава Кабміну також розповів про інші спільні проєкти з міжнародними партнерами.

    “Сьогодні (1 березня, — ред), затвердимо та подамо на ратифікацію до Верховної Ради угоду зі Словенією про підтримку програми гуманітарного розмінування в Україні. Словенія надасть грант на суму понад 50 мільйонів гривень (1,5 мільйона євро), щоб допомогти нам швидше пройти процес такого розмінування”, — наголосив Денис Шмигаль.

    1 лютого стало відомо, що лідери країн ЄС 1 лютого на спеціальному саміті в Брюсселі схвалили виділення Україні 50 мільярдів євро в межах програми Ukraine Facility. Програма розрахована на 2024—2027 роки.

    5 лютого Рада ЄС і Європарламент попередньо домовилися, що створять новий інструмент для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України — Ukraine Facility. Документ має схвалити Європарламент на пленарній сесії, яка запланована на 26—29 лютого 2024 року.

    Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль раніше стверджував, що значну частину коштів, отриманих від Європейського Союзу, український уряд спрямує до бюджету, щоб профінансувати бюджетний дефіцит.

  • Європейські лідери розглядають можливість відправлення військ до України

    Європейські лідери розглядають можливість відправлення військ до України

    За інформацією, яку надало наше джерело в Офісі Президента, відзначається сумнів у тому, що країни Європейського Союзу мають намір відправляти військових до України. Навіть при розгляді можливості надання техніки та фінансування, вони не виявили готовності. За словами джерела, якщо європейські військові почнуть гинути, це може стати новим стимулом для ЄС, що може призвести до зміни ставлення.

    Протягом минулого року велися переговори з Польщею щодо можливості її втручання на Західній Україні та контролю північного кордону з Білоруссю, проте навіть на цей крок Варшава не пішла.

    У зустрічі, яку скликав президент Франції Емманюель Макрон для обговорення підтримки України, європейські лідери висловлювали можливість відправлення сухопутних військ НАТО в Україну.

    Сам Макрон зазначив, що “не слід виключати нічого” у контексті відправлення сухопутних військ НАТО в Україну.

    “Хоча не досягнуте консенсусу щодо відправлення західних сухопутних військ до України, не слід виключати нічого. Ми зробимо все можливе, щоб гарантувати, що Росія не переможе у цій війні”, – заявив він.

    Президент Польщі  Дуда назвав дискусію “найгарячішою” і підкреслив, що “рішення відсутнє, а ентузіазму дещо недостатньо”. Проте союзники відкриті до допомоги у розмінуванні та охороні кордону, додав він.

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо повідомив, що є країни, які готові відправити свої війська в Україну.

    “Я можу підтвердити, що є країни, які готові відправити своїх солдатів в Україну, є країни, які відмовляються, серед них Словаччина, і є країни, які вважають, що цю пропозицію слід розглянути”, – зазначив він.

    Прем’єр-міністр Нідерландів і кандидат на посаду генерального секретаря НАТО Марк Рютте заявив журналістам, що питання можливого відправлення військ не було в центрі уваги переговорів.

  • Виконання зобов’язань Україною у сфері охорони здоров’я в рамках Угоди з ЄС досягло 78%

    Виконання зобов’язань Україною у сфері охорони здоров’я в рамках Угоди з ЄС досягло 78%

    Міністерство охорони здоров’я України успішно виконало 78% зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію з Європейським Союзом у сфері охорони здоров’я. За інформацією, опублікованою на офіційному сайті відомства та в інформаційно-аналітичній системі моніторингу реалізації угоди “Пульс угоди”, протягом четвертого кварталу 2023 року МОЗ досягло значного прогресу, піднявши показник на 3% порівняно з попереднім періодом, коли він складав 75%.

    У рамках цього досягнення у четвертому кварталі 2023 року було успішно впроваджено ряд європейських стандартів інтеграції в галузі охорони здоров’я. Ці стандарти включають в себе регулювання заходів з безпеки крові та її компонентів, контроль за впливом хімічних та біологічних агентів на працівників системи охорони здоров’я, а також встановлення вимог до пластмасових виробів, що знаходяться у контакті з харчовими продуктами.

    МОЗ також нагадує, що в лютому 2024 року Європейська Комісія розпочала офіційний процес перевірки українського законодавства в рамках асоціації з ЄС.

  • Три помилки Заходу у підтримці України у конфлікті з Росією

    Три помилки Заходу у підтримці України у конфлікті з Росією

    Заступник директора британського Королівського інституту об’єднаних досліджень (RUSI) Джонатан Еяль аналізує непряме відхилення від початково успішної стратегії Заходу стосовно підтримки України. У своїй статті для видання The Straits Times він зауважує, що на третьому році конфлікту Україна залишається незалежною державою, а уряд президента Зеленського, якого Росія намагалася свергнути, не тільки залишився при владі, а й активно функціонує.

    Проте міжнародна підтримка України зазнає суттєвих збоїв. Американська політика щодо постачання зброї Києву стала предметом глибоких розбіжностей у політичних колах Сполучених Штатів.

    Хоча більшість європейців продовжує підтримувати Україну, лише 10% вірять у її перемогу, повідомляє Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR) на основі результатів громадських опитувань.

    У той же час, Збройні сили України поступово, але відчутно відступають на полі бою.

    Поки що рано зробити висновок, чи виграла чи програла Україна війну, але стає зрозумілим, що без отримання зброї протягом наступних кількох місяців киянам буде важко утримувати оборону.

    Політолог Джонатан Еяль відзначає, що Захід помилився майже у всьому. Навіть при наявності інформації від спецслужб про підготовку Росії до вторгнення в Україну і навіть з точною датою нападу, західні уряди не очікували необхідності постачання зброї для тривалої війни.

    Уряди Заходу планували обмежену антиросійську кампанію, яка передбачала створення уряду в екзилі та обмежену підтримку сил опору.

    Однак росіяни не змогли досягти успіху у першому етапі вторгнення, і українці мужньо захищали свою країну, що зробило надмірними заходи підтримки Заходу непотрібними.

    Американська та європейська стратегії змінилися, і зараз вони активно надають зброю Україні в найбільшому конфлікті в Європі з часів Другої світової війни.

    Проте постачання зброї було хаотичним і часто затримувалося. Початково Захід відмовлявся надавати артилерію, танки та літаки, але потім відступив з цих позицій.

    Натомість, уряди США і Європи обмежили збройну підтримку України, вважаючи, що це може призвести до ескалації конфлікту з Росією. Президент США Джо Байден заявив, що його країна не планує пряму конфронтацію з Росією на українській території.

    Цей підхід обмежив дії українських військ, які мусили обмежуватися атаками лише на російські сили на власній території, не розгортаючи війну на території супротивника, як це робив би будь-який військовий стратег.

    Проте, ймовірно, найбільша помилка, яку, на думку політолога, допустили західні уряди, полягала в їх впевненості, що час працює на них.

    На початку конфлікту це, безперечно, було правдою, зауважує Еяль. Коли альянс, який складався з приблизно 50 західних держав, ввів наймасштабніші економічні санкції проти Росії і заморозив більшу частину її закордонних активів.

    Той же альянс об’єднався, щоб надати Україні військову й фінансову підтримку.

    У світлі того, що економіка Росії не перевищує економіки однієї середньої країни Європейського Союзу, передбачалося, що рано чи пізно росіянам доведеться відступити з України, підібивши хвіст, стверджує автор статті.

    Проте це припущення виявилося неточним. Захід не врахував, що більша частина економічного хабу Росії перемістилась в Азію, і що багато азійських країн, зокрема Китай та Індія, були готові викликати санкції.

    Експерт вважає, що Захід також не врахував стійкості та винахідливості Росії, яка використала війну як каталізатор для свого промислового сектора, а її армія має всі необхідні боєприпаси.

    Після того виникли інші події, які відвернули увагу від України: від можливої перемоги Трампа на президентських виборах США до конфлікту в Газі. Таким чином, час не працює, а можливо, навіть ніколи не працював на користь Заходу, резюмує Джонатан Еяль.

    Однак, на його думку, ситуація з Україною – далеко не безнадійна.

    Втрати росіян у цій війні величезні – близько 100 000 убитими та тисячі одиниць знищеної техніки. Тому, хоч росіяни, ймовірно, зможуть утримати 20% української території, яку вони захопили, їм може не вистачити сил, щоб розпочати наступ і повністю розгромити Україну, вважає політолог.

    Він також не виключає можливості того, що адміністрація Байдена отримає схвалення Конгресу на новий пакет військової допомоги Україні, а європейці нададуть ще більше зброї.

    Проте “для того щоб обґрунтувати подальшу європейську підтримку України, лідерам ЄС доведеться змінити риторику щодо цієї війни”, цитує автор статті директора Європейської ради з міжнародних відносин Марка Леонарда.

    Експерт також вказує, що жоден з впливових західних покровителів України поки що не проявив готовності інвестувати у неї більше, ніж вони вже пообіцяли.

    Таким чином, перший рік війни був відзначений несподіваною українською хоробрістю, другий – стійкістю України, а третій може обернутися гірким розчаруванням, резюмує Джонатан Еяль.

  • Навчання українських солдатів у ЄС визнано провальним, їх готують за застарілими методами війни в Афганістані та Іраку

    Навчання українських солдатів у ЄС визнано провальним, їх готують за застарілими методами війни в Афганістані та Іраку

    Українським військовослужбовцям на європейських полігонах не дозволяють використовувати обладнання, яке застосовується на полі бою. Тобто, вони не можуть керувати своїми БПЛА через нормативні обмеження і використовувати власне програмне забезпечення управління вогнем, оскільки воно не сертифіковане НАТО.

    Самі ж інструктори Північноатлантичного альянсу не завжди уявляють, як їм діяти в разі непередбачених обставин. Це пов’язано з браком реального бойового досвіду. Армії країн НАТО не воювали з рівним за силою противником, а були задіяні лише в операціях на територіях країн третього світу.

    Наприклад, військовослужбовців ЗСУ навчають в Іспанії, Нідерландах та інших європейських країнах, чиї військовослужбовці фактично позбавлені досвіду бойових дій і незрозуміло, чого вони можуть навчити українських солдатів.

    У підсумку, після повернення в Україну Генштаб змушений повторно навчати військових, щоб вони розуміли реалії бойових дій, з якими зіткнутися на фронті.

  • Зеленський запропонував створити фонд допомоги Україні

    Зеленський запропонував створити фонд допомоги Україні

    Президент Володимир Зеленський привітав рішення лідерів ЄС схвалити багаторічну програму допомоги Україні на 50 мільярдів євро. А також закликав створити фонд допомоги Україні у межах Європейського фонду миру.

    Про це він сказав під час виступу перед Європейською Радою.

    «Сьогодні потрібна ваша єдність щодо створення Ukraine Assistance Fund у межах нашого з вами Європейського фонду миру. Це така надійність і довготривалість підтримки, яку зараз потрібно протиставити відповідним викликам. Не менш як 5 мільярдів євро на рік, строк — чотири роки. Чіткий пріоритет», — сказав Зеленський.

    Президент зазначив, що під час візиту в січні до Швейцарії була досягнута домовленість про організацію Глобального саміту миру. Роботу щодо організації вже розпочато. І Зеленський запросив лідерів ЄС «до дієвої участі в підготовці саміту».

    «Європа має сказати своє слово, і слово Європи має бути незмінно вагомим, надійним і реалізованим у конкретних рішеннях. Сьогодні Європа надсилає сигнал через Атлантику і по всьому світу, що міжнародний світовий порядок, заснований на правилах, витримає всі виклики. Європа задає тон у глобальних процесах своєю єдністю. Зараз це факт. І він має залишатися таким», — додав він.

    €50 млрд для України

    На саміті ЄС 1 лютого всі 27 лідерів Євросоюзу погодили багаторічний пакет допомоги Україні — Ukraine Facility. Програма передбачає надання Україні 50 мільярдів євро впродовж 2024-2027 років. Із цієї суми 39 мільярдів євро спрямують до держбюджету для посилення макрофінансової стабільності. Решта — спеціальний інвестиційний інструмент для покриття ризиків у пріоритетних секторах, покриття відсотків за кредитами тощо.

    Рішення ухвалили одноголосно, хоча, за даними ЗМІ, ЄС довелося піти на компроміси, щоб схилити до цього Угорщину.

    Наступним етапом після схвалення лідерами ЄС стане визначення фінальних умов програми в межах тріалогу між Європейською Радою, Єврокомісією та Європарламентом. Фінальний регламент має ухвалити Європарламент під час пленарної сесії, запланованої на 26-29 лютого 2024 року.

    Уряд України розраховує вже у березні отримати перший платіж за програмою Ukraine Facility у 4,5 млрд євро.

  • Брюссель підтримує безмитний доступ України до ЄС до червня 2025 року

    Брюссель підтримує безмитний доступ України до ЄС до червня 2025 року