Radaonline.news

Позначка: ЄЦБ

  • Прямий сигнал Кремлю: глава ЄЦБ Крістін Лагард передала Путіну попередження про те, що війна нищить економічне процвітання Росії

    Прямий сигнал Кремлю: глава ЄЦБ Крістін Лагард передала Путіну попередження про те, що війна нищить економічне процвітання Росії

    Президентка Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард використала кулуари міжнародного фінансового саміту в Бангкоку, щоб передати пряме попередження Володимиру Путіну щодо згубних наслідків його агресії для російської економіки. Під час закритої зустрічі з міністром фінансів Російської Федерації Антоном Силуановим очільниця головного фінансового регулятора єврозони закликала російського високопосадовця повідомити господарю Кремля, що розв’язана ним війна проти України унеможливлює економічне зростання, а стабільне процвітання та добробут держави можливі виключно в умовах миру. Про безпрецедентну розмову повідомило агентство Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.

    Ці переговори тет-а-тет відбулися у суботу безпосередньо перед початком пленарного засідання Міжнародного валютно-фінансового комітету (МВФК) — ключового керівного консультативного органу Міжнародного валютного фонду, до складу якого входять міністри фінансів та голови центробанків з усього світу. Такий прямий контакт свідчить про помітну зміну дипломатичної тактики з боку європейських фінансових еліт. Якщо від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Лагард разом з іншими західними високопосадовцями демонстративно бойкотувала виступи російських представників та залишала залу засідань на знак протесту, то цього разу вона обрала стратегію прямого тиску, відкрито озвучивши економічну безперспективність курсу Кремля безпосередньо його головному фінансисту.

    Окрім непублічної розмови, Крістін Лагард виступила з жорсткою та принциповою позицією під час офіційного пленарного засідання МВФК. У своїй промові вона відкрито засудила «невиправдану війну Росії проти України» та зосередилася на фундаментальних факторах економічної стійкості. Глава ЄЦБ наголосила, що в умовах глобальної турбулентності фіскальна дисципліна, прозорість та здорові державні фінанси залишаються незмінним головним «якорем» стабільності будь-якої держави, тоді як мілітаризація бюджету та спалювання ресурсів на воєнні потреби неминуче ведуть до деградації виробничих сил та інфляційного колапсу.

    Цей демарш очільниці ЄЦБ пролунав на тлі суперечливих подій навколо санкційного тиску на державу-агресора. Лише кількома днями раніше, у четвер, 15 жовтня, російське керівництво заявило про початок масштабних поставок свого дизельного пального на світові ринки завдяки кулуарним домовленостям із президентом США Дональдом Трампом, який водночас заблокував ухвалення пакета жорстких санкцій проти Москви. Позиція Лагард чітко підтверджує, що європейські фінансові інституції не поділяють курс на поступки Кремлю і продовжують наголошувати на незворотності економічної розплати за триваючу війну.

     

  • Велике перезавантаження ЄЦБ: країни єврозони готують пакетну зміну керівництва та шукають наступника Лагард

    Велике перезавантаження ЄЦБ: країни єврозони готують пакетну зміну керівництва та шукають наступника Лагард

    Країни єврозони готуються до наймасштабніших кадрових перестановок у Європейському центральному банку за всю 28-річну історію інституції. Попри заперечення самої посадовиці, від чинної президентки ЄЦБ Крістін Лагард очікують дострокового складання повноважень напередодні президентських виборів у Франції. Окрім цього, у 2027 році спливають восьмирічні терміни повноважень головного економіста Філіпа Лейна та членкині виконавчої ради Ізабель Шнабель. Уряди європейських держав мають намір узгодити великий кадровий пакет щодо всіх трьох ключових посад до кінця грудня поточного року.

    Головними претендентами на заміну Крістін Лагард вважаються очільник Банку міжнародних розрахунків Пабло Ернандес де Кос та колишній голова Центрального банку Нідерландів Клаас Кнот. Інтерес до найвищої посади виявляє і керівник Бундесбанку Йоахім Нагель, проте його шанси оцінюються як низькі, оскільки одночасне перебування двох представників Німеччини на чолі ЄЦБ та Єврокомісії стало б безпрецедентним випадком. Водночас аналітики не виключають появи несподіваного кандидата, яким може стати колишній голова Центрального банку Франції Франсуа Віллеруа де Гало, котрий достроково залишив свою посаду влітку.

    Паралельно розгортається жорстка конкуренція між Берліном та Парижем за крісло головного економіста, яке є другою за значущістю посадою в ЄЦБ. Німеччина просуває кандидатури професора Прінстонського університету Маркуса Бруннермаєра, професорки Стенфордського університету Моніки П’яццезі та колишнього старшого економіста МВФ Тобіаса Адріана. Натомість Франція висуває віцепрезидентку Банку Франції Аньєс Бенассі-Кере та колишню головну економістку Організації економічного співробітництва та розвитку Лоранс Бун.

    Політичний пазл ускладнюється тим, що Берлін категорично не сприйме комбінацію з іспанським президентом та французьким головним економістом, тоді як Париж, зі свого боку, заблокує тандем нідерландського президента та німецького головного економіста. Утім, фінальні домовленості можуть кардинально змінитися в останню мить. Подібний прецедент уже відбувся у 2019 році, коли президент Франції Емманюель Макрон несподівано висунув на посаду нинішню очільницю банку Крістін Лагард.

     

  • ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    Європейський центральний банк попередив про серйозну загрозу глобальній фінансовій стабільності через політику адміністрації президента США Дональда Трампа. У ЄЦБ вважають, що війна з Іраном, нестабільна тарифна політика Вашингтона та ослаблення міжнародної співпраці можуть спровокувати нову масштабну економічну кризу.

    Про це йдеться у піврічному огляді фінансової стабільності Європейського центрального банку.

    Регулятор наголошує, що світова економіка входить у період підвищеної турбулентності, а інвестори можуть недооцінювати реальний масштаб ризиків. Особливе занепокоєння у Франкфурті викликає загострення конфлікту на Близькому Сході, зокрема війна між США, Ізраїлем та Іраном.

    У документі зазначається, що геополітичні потрясіння можуть спровокувати різке падіння ринків на тлі вже “перегрітих” оцінок активів, високого державного боргу та слабкої стійкості фінансової системи до нових шоків.

    У ЄЦБ попереджають: чим довше триватиме конфлікт із Іраном, тим серйознішими можуть бути наслідки для глобальної економіки.

    Окремо регулятор звернув увагу на політику адміністрації Дональда Трампа щодо міжнародної торгівлі. У Європейському центральному банку вважають, що постійні оголошення нових мит, їхні перегляди, призупинення та зміни фактично стали “структурною особливістю глобального економічного середовища”.

    На думку аналітиків ЄЦБ, така непередбачуваність створює додатковий тиск на світові ринки, бізнес та інвесторів.

    У документі також йдеться про ризики відступу США від багатосторонньої міжнародної співпраці. У ЄЦБ побоюються, що це може призвести до фрагментації глобального економічного порядку та руйнування звичних механізмів регулювання міжнародної торгівлі й фінансових ринків.

    Серед інших загроз регулятор називає кібератаки, гібридні операції та ризики для критичної інфраструктури, які посилюються через стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту.

    ЄЦБ також звертає увагу на стрімке зростання кредитування поза традиційною банківською системою, зокрема у сфері private credit — приватного фінансування компаній без участі класичних банків. У регуляторі вважають, що в умовах високих відсоткових ставок це може призвести до проблем із поверненням боргів і стати каталізатором фінансових потрясінь.

    Ще одним фактором ризику в Європейському центральному банку називають можливі проблеми з енергопостачанням та уповільнення світового економічного зростання. У такому разі інвестори можуть почати переглядати оцінки державного боргу різних країн, що здатне викликати нові боргові кризи.

    У ЄЦБ переконані, що фінансові ринки наразі залишаються занадто оптимістичними. Регулятор вважає, що акції багатьох компаній переоцінені, а премії за ризик на ринку облігацій залишаються неприродно низькими.

    Додаткове занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з головних маршрутів світового нафтового експорту. Через неї проходить близько 20% глобальних поставок нафти.

    Раніше консалтингова компанія Rapidan Energy Group попередила, що тривале блокування Ормузької протоки через конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном може спричинити глобальний економічний спад, співставний із кризою 2008 року.

    У базовому сценарії аналітики прогнозують зростання ціни на нафту Brent майже до 130 доларів за барель уже цього літа. Це може спровокувати новий виток інфляції, проблеми в промисловості та різке уповільнення світової економіки.

    На тлі цих попереджень міжнародні інвестори дедалі уважніше стежать за політикою США, ситуацією на Близькому Сході та рішеннями центральних банків найбільших економік світу.

  • Інфляція в єврозоні зростає: енергоносії знову тиснуть на ціни

    Інфляція в єврозоні зростає: енергоносії знову тиснуть на ціни

    Річна інфляція в країнах єврозони у березні 2026 року зросла до 2,6%, досягнувши найвищого рівня з липня 2024 року. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на оновлені статистичні дані. Таким чином, показник не лише суттєво перевищив лютневі 1,9%, а й виявився вищим за попередні очікування аналітиків, які прогнозували інфляцію на рівні 2,5%.

    Різке прискорення інфляції вказує на відновлення цінового тиску в економіці єврозони після періоду відносної стабілізації. Одним із головних чинників зростання стали енергоносії. У березні ціни в цьому секторі зросли на 5,1% у річному вимірі, тоді як ще місяць тому вони демонстрували зворотну динаміку — у лютому енергоносії були дешевшими на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Аналітики пов’язують цей розворот із загостренням ситуації на Близькому Сході. Зокрема, на ринки вплинули військові дії та напруженість навколо Ірану, а також обмеження судноплавства через Ормузьку протоку — стратегічний маршрут, через який транспортується значна частина світових поставок нафти. Будь-які перебої або ризики для цього коридору одразу позначаються на цінах енергоресурсів у світі, що, у свою чергу, впливає на інфляцію в Європі.

    Попри це, базова інфляція, яка не враховує ціни на енергію та продукти харчування, залишилася стабільною на рівні 2,3%. Це може свідчити про те, що внутрішній попит і фундаментальні цінові процеси в економіці поки що не перегріті. Водночас економісти застерігають: якщо високі ціни на енергію збережуться довше, це може призвести до так званих «вторинних ефектів» — подорожчання товарів і послуг у ширшому спектрі економіки.

    Головний економіст Pantheon Macroeconomics Клаус Вістесен прогнозує, що інфляція найближчим часом може утримуватися поблизу 3%. За його словами, навіть помірні вторинні ефекти здатні створити новий інфляційний тиск, особливо в умовах нестабільної геополітичної ситуації.

    Зростання інфляції створює додаткові виклики для монетарної політики Європейський центральний банк. Раніше регулятор сигналізував про можливість пом’якшення політики у разі стабілізації цін, однак нові дані можуть змусити його діяти обережніше. Якщо інфляція залишатиметься вищою за цільовий рівень у 2%, це може відтермінувати рішення про зниження процентних ставок.

    Окрім енергетики, на інфляційні процеси впливають і ширші економічні фактори. Зокрема, Міжнародний валютний фонд нещодавно погіршив прогноз зростання економіки єврозони з 1,3% до 1,1%. Це свідчить про уповільнення економічної активності, що може частково стримувати інфляцію, але водночас створює ризики для ринку праці та інвестицій.

    На тлі цих подій ситуація на нафтовому ринку залишається волатильною. Станом на 17 квітня ціни на нафту дещо знизилися через ознаки можливої деескалації конфлікту на Близькому Сході. Після оголошення 10-денного припинення вогню між Ліваном та Ізраїлем котирування Brent трималися на рівні близько 98 доларів за барель, тоді як WTI — близько 93,4 долара. Це може тимчасово послабити ціновий тиск, однак ситуація залишається нестійкою.

    Експерти також звертають увагу на структурні виклики для європейської економіки. Серед них — залежність від імпортних енергоресурсів, повільне відновлення промислового виробництва та вплив глобальних конфліктів на логістичні ланцюги. У таких умовах навіть короткострокові шоки можуть мати довготривалий ефект.

    Таким чином, нинішнє зростання інфляції в єврозоні є результатом поєднання зовнішніх геополітичних факторів та внутрішніх економічних процесів. Подальша динаміка залежатиме від розвитку ситуації на енергетичних ринках, рішень центральних банків і загального стану світової економіки.