Radaonline.news

Позначка: Ярослав Железняк

  • Конкурс на посаду голови БЕБ призупинено через додаткову перевірку кандидатів СБУ

    Конкурс на посаду голови БЕБ призупинено через додаткову перевірку кандидатів СБУ

    Конкурс на зайняття посади директора Бюро економічної безпеки України (БЕБ), який мав завершитися 10 червня, призупинено через підозри щодо трьох кандидатів у можливих зв’язках з Росією. Про це 6 червня повідомив член конкурсної комісії від уряду Юрій Пономаренко.

    За його словами, до комісії надійшов лист від Служби безпеки України, датований 24 травня, у якому вказано на потребу у додатковій перевірці кандидатів. Лист був отриманий лише 5 червня — менш ніж за три дні до запланованого етапу співбесід. Як пояснив Пономаренко, йдеться про можливі ризики національної безпеки, які потребують ретельної оцінки.

    Незважаючи на те, що ще 27 квітня СБУ офіційно повідомила про відсутність застережень до кандидатів, нова інформація змінила ситуацію. У комісії виник розкол: троє міжнародних експертів закликали продовжити конкурс, а троє представників України — підтримали його призупинення. Згідно з процедурою, остаточне рішення мають ухвалити міжнародні члени комісії.

    Між прозорістю й саботажем

    Водночас народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі заявив, що конкурс було зірвано навмисно за ініціативою влади. На його думку, це — продовження тенденції гальмування ключових реформ у сфері боротьби з корупцією, після зупинки реформи митниці.

    Железняк застерігає, що затягування процедури призначення керівника БЕБ може зірвати виконання зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом, ЄС та країнами G7. Він пообіцяв ініціювати створення тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді для розслідування причин призупинення конкурсу.

    Під підозрою — фаворити відбору

    Серед претендентів із найвищими балами за підсумками попередніх етапів — детектив НАБУ Олександр Скомаров (215,36 бала), старший детектив Роман Яроменок (199,65), прокурор САП Олександр Ситников (193,3) та Руслан Пахомов з компанії “Форсего Україна” (191).

    Скомаров, зокрема, фігурував у ЗМІ через відсутність у декларації даних про батька з громадянством РФ та діяльністю на тимчасово окупованій території. Проте жодних офіційних звинувачень не висувалося.

    Що далі?

    Співбесіди, заплановані на 8 червня, скасовані. За попереднім графіком, Кабінет Міністрів планував визначити переможця вже 10 червня. Тепер же остаточне рішення про подальшу долю конкурсу очікується найближчим часом — упродовж доби після завершення засідання комісії.

    Процес обрання нового керівника БЕБ відбувається відповідно до закону №10439, який передбачає перезапуск структури, нову кадрову політику та щорічну атестацію персоналу. Призупинення конкурсу ставить під питання не лише його результати, але й здатність влади дотримуватись заявлених реформаторських намірів.

  • В законодавчих ініціативах Железняка виявили бізнес-інтереси його тестя-аграрія та Кормишкіна

    В законодавчих ініціативах Железняка виявили бізнес-інтереси його тестя-аграрія та Кормишкіна

    Народного депутата від партії «Голос» Ярослава Железняка вже неодноразово звинувачували в лобіюванні інтересів бізнес-груп, зокрема — грального бізнесу та аграрного сектору. Проте аграрна тема займає в його діяльності особливе місце. І як виявилось — не без особистої зацікавленості.

    З перших днів у парламенті Железняк взявся за просування реформ у сфері сільського господарства — починаючи із впровадження ринку землі, чимало вигод від якого отримали великі агрохолдинги. Співпрацюючи з так званим «Українським клубом аграрного бізнесу» (УКАБ) — об’єднанням топових аграрних компаній країни, що володіють понад 3 млн га землі, — депутат активно просував законодавчі ініціативи, які зміцнювали позиції олігархічних агрокланів.

    УКАБ — це, зокрема, такі гравці, як «Укрлендфармінг», «Миронівський хлібопродукт», «Астарта-Київ», «ІМК», «Харвіст». За ними стоять імена Бахматюка, Косюка, Ліссітси, Ахметова та інших українських агромільярдерів. І саме їм системно сприяв депутат Железняк — через підтримку вигідних їм законопроєктів.

    Один із таких — законопроєкт №9266 «Про електронні аграрні розписки», який відкрив агрохолдингам нові можливості для кредитування фермерів на кабальних умовах. Далі — ще один документ: законопроєкт №10169, спрямований на обмеження експорту агропродукції дрібними і середніми гравцями, що відкривав додаткові переваги для великих агрохолдингів, зокрема членів УКАБу.

    Ці ініціативи — не просто збіг політичних поглядів. Бо аграрна тема для Железняка — це ще й родинний бізнес.

    Його тесть — Володимир Іванович Коваль — є власником агропідприємств на Херсонщині, зокрема ПРАТ «ХЕРСОНСЬКИЙ КХП» та низки фермерських господарств, зокрема через пов’язані офшори. Партнером Коваля виступає Ростислав Данильченко — власник компаній із групи миколаївського аграрного олігарха та колишнього нардепа Юрія Кормишкіна. Його головна компанія — СП «Південна аграрно-експортна компанія» (ПАЕК) — тільки за 2023 рік отримала близько 200 млрд грн доходу.

    Таким чином, законодавча активність Железняка напряму перетинається з інтересами не лише великих аграрних гравців, а й бізнес-оточення його родини. Це — класичний конфлікт інтересів.

    Для порівняння: у 2020-х роках НАЗК визнало конфлікт інтересів у діях депутата Григорія Суркіса, який лобіював інтереси бізнесу свого брата Ігоря Суркіса. Проте тоді йшлося лише про один законопроєкт. У випадку Железняка — десятки ініціатив, що напряму корисні як його союзникам в УКАБ, так і конкретно тестю.

    Ще одна деталь, що викликає запитання: елітна квартира в центрі Києва вартістю понад 11 мільйонів гривень, у якій з 2023 року проживає родина Железняка, оформлена саме на Володимира Коваля.

    Таким чином, уся діяльність депутата набуває ознак не просто лобізму, а й використання державного мандата для послідовного захисту сімейного бізнесу. І це питання, яке давно мало б зацікавити антикорупційні органи.

  • У бюджеті України не вистачає 200 мільярдів гривень на армію

    У бюджеті України не вистачає 200 мільярдів гривень на армію

    У державному бюджеті України на 2025 рік виявлено значний дефіцит коштів на оборонні потреби. Як повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, нестача становить щонайменше 200 мільярдів гривень.

    За словами парламентаря, ще з початку року стало зрозуміло, що заплановані видатки на Збройні сили України не покриють реальні потреби фронту. Уже станом на травень ця проблема вийшла на поверхню.

    «В цьому році (як і в 2024, і 2023-му) в Бюджеті не вистачає грошей на армію. Вже станом на середину травня очевидно, що запланованих видатків на армію недостатньо. Десь зараз — на 200 млрд грн», — написав депутат у своєму телеграм-каналі.

    Железняк додав, що Кабінет Міністрів уже працює над змінами до держбюджету, які передбачатимуть збільшення видатків на сектор оборони. За його оцінками, може йтись про суму до 250 мільярдів гривень.

    «Рада їх проголосує. Поки я б тут зраду не робив — всі військові виплати йшли і будуть йти за планом. Уряд поки робить “наближення”», — заспокоїв нардеп.

    Втім, він попередив, що українців чекає чергове політичне протистояння навколо ухвалення змін до головного фінансового документа країни.

    «Очевидно, що змінювати бюджет їм доведеться. Тому… скоро нас чекає чергова епопея під назвою: “проголосуй зміни у Бюджет, щоб армія була з грошима”», — підсумував Железняк.

    Нагадаємо, що у попередні роки державний бюджет України також неодноразово коригувався через збільшення видатків на оборону. У 2024 році загальний обсяг військових витрат було збільшено на понад 300 млрд грн лише протягом перших шести місяців.

    Фінансування армії сьогодні критично залежить не лише від внутрішніх резервів, а й від міжнародної підтримки, зокрема від ЄС, США та Японії. Затримки у надходженні зовнішніх коштів часто створюють касові розриви, які доводиться оперативно покривати через зміни до держбюджету.

  • Понад 11 мільйонів у декларації — і жодних питань: чому НАЗК не перевіряє декларацію Ярослава Железняка

    Понад 11 мільйонів у декларації — і жодних питань: чому НАЗК не перевіряє декларацію Ярослава Железняка

    Народний депутат Ярослав Железняк, один із публічних облич українського парламенту, опинився в центрі уваги через задекларовану нерухомість і витрати, які викликають запитання — передусім про їхнє походження.

    Як зʼясували «Економічні новини», у 2023 році родина депутата обзавелася новою квартирою в столиці, вартістю понад 11 мільйонів гривень. Житло площею 134 кв. м розташоване на елітному Печерську — районі, де квадратний метр коштує десятки тисяч гривень.

    Попри це, декларація депутата не потрапила до повної перевірки з боку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

    Офіційно нова квартира записана на батька дружини Железняка — Володимира Коваля. Але фактично проживає там сам депутат із родиною. Додатково вони орендують ще одну квартиру в Києві, а також паркомісця.

    Схема запису дорогого майна на родичів — типовий спосіб уникнення незручних питань під час декларування. У випадку з депутатами, це також дозволяє зменшити ризики для перевірки з боку НАЗК.

    У тій самій декларації вказано, що у 2023 році Ярослав Железняк та його дружина, депутатка Ольга Коваль, придбали два автомобілі. Також родина задекларувала криптовалюту — зокрема популярні активи Solana та Ethereum.

    Попри обсяги задекларованих активів і витрат, НАЗК офіційно підтвердило: декларація Железняка наразі не відібрана для повної перевірки. І в найближчий час перевіряти її не планують.

    Рішення НАЗК не проводити перевірку може бути пов’язане як із технічними, так і з політичними причинами. Агентство заявляє про нестачу ресурсів для повної перевірки всіх декларацій. Однак журналісти й антикорупційні активісти давно звертають увагу на вибірковість у підходах НАЗК.

    Декларації з меншими сумами часом проходять перевірку, тоді як очевидні “червоні прапори” — як у випадку з квартирами, автівками та криптоактивами — залишаються поза увагою.

    Це створює ситуацію, коли навіть у найпублічніших фігур, із мільйонними статками та непрозорими схемами оформлення майна, держава “не бачить” підстав для перевірки.

  • Схеми на митниці крадуть сотні мільйонів гривень з бюджету

    Схеми на митниці крадуть сотні мільйонів гривень з бюджету

    У лютому 2025 року українська митниця не змогла виконати бюджетний план, недодавши до казни 2,2 млрд гривень, що становить недовиконання на 4,4%. Це негативний показник, але як зазначає Ярослав Железняк, ситуацію можна виправити, зокрема шляхом вирішення певних схем, що існують на митниці.

    Зокрема, одна з найбільш очевидних проблем — це схема «перекиду в бусах» на Львівській митниці. Вона є однією з основних причин недобору. Через цю схему на постійній основі обертається до 200 машин, що у результаті недодають до 600 млн грн в місяць. Це становить приблизно 25% від загального недобору.

    Як доказ цієї схеми, автор зазначає конкретний випадок з бусом Iveco ВС5179ТМ, який зробив три рейси за лютого, з кожним рейсом втрачаючи до 1 млн грн у бюджеті через підписані договори на вантажі на суму від 100 до 200 тисяч доларів США.

    Якщо припустити, що 200 бусів здійснили по три таких рейси, то лише від цієї схеми митниця втратила 600 млн грн у лютому. Тому, за словами Железняка, для значного покращення ситуації та поповнення бюджету, необхідно вирішити проблему з цією схемою.

    Однак, схоже, що бажання вирішити проблему недостатньо, а ситуація навколо цього питання залишається відкритою для подальших маніпуляцій і продовження таких практик.

  • Нардеп Железняк намагається отримати керівну посаду в “Укренерго”

    Нардеп Железняк намагається отримати керівну посаду в “Укренерго”

    Народний депутат Ярослав Железняк опинився в епіцентрі скандалу після того, як міністерства та енергетичні компанії звинуватили його в поширенні неправдивої інформації. Першими на це звернули увагу представники Міністерства енергетики та “Укренерго”, які спростували заяви політика щодо стану енергетичних проектів в Україні.

    16 січня Железняк заявив, що компанія “Укренерго” підключила до мережі лише частину обіцяних потужностей газової генерації – всього 168 МВт з обіцяних 1000 МВт. У відповідь “Укренерго” спростувало ці дані, заявивши, що інформація є неправдивою. Днем раніше, 15 січня, депутат звинуватив Міністерство енергетики в намірах підвищити тарифи через добудову Хмельницької АЕС, що також було спростовано.

    І хоча ці звинувачення викликали різку реакцію в енергетичних колах, у партії “Голос” вже давно ходять чутки про амбіції Железняка стати керівником “Укренерго”. Декілька колег депутата по парламенту зазначають, що його інтереси в енергетиці не є випадковими, і йому обіцяли високу посаду в одній з наглядових рад енергетичних компаній, підтримувану західними партнерами.

    Цей скандал змусив багатьох задуматися, чи не є неправдиві заяви Железняка частиною політичної стратегії для досягнення своїх амбіцій на енергетичному фронті після можливої зміни влади в Україні.

  • В Україні планують продовжити воєнний стан та мобілізацію ще на 90 днів

    В Україні планують продовжити воєнний стан та мобілізацію ще на 90 днів

    В Україні найближчим часом можуть продовжити воєнний стан та загальну мобілізацію ще на 90 днів. Відповідні законопроєкти вже готуються до розгляду у Верховній Раді.

    Про це повідомив нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк в Telegram.

    Воєнний стан та загальна мобілізація в Україні будуть продовжені ще на 90 днів. Голосування у Верховній Раді очікується вже наступного тижня. Відповідне рішення необхідно ухвалити до 8 лютого, оскільки саме до цієї дати діють поточні укази президента. Після продовження, воєнний стан і мобілізація триватимуть до 9 травня 2025 року.

    Для продовження цих заходів президент має подати до парламенту два законопроєкти про затвердження своїх указів. Як зазначив один із парламентарів, очікується, що це відбудеться вже в понеділок. Після внесення законопроєктів на розгляд, вони будуть направлені до Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки для попереднього схвалення.

    Після розгляду в комітеті законопроєкти винесуть на голосування у парламенті. Якщо депутати підтримають продовження воєнного стану та мобілізації, президент підпише відповідні закони. Це дозволить забезпечити стабільність в країні в умовах воєнного часу та сприяти подальшому зміцненню обороноздатності.

    Мобілізація в Україні триватиме у 2025 році без змін у вікових обмеженнях, на службу призиватимуть чоловіків віком від 25 до 60 років. Особливу увагу приділятимуть громадянам із бойовим досвідом та фахівцям у затребуваних сферах.

  • Зеленський анонсував «План стійкості» в парламенті

    Зеленський анонсував «План стійкості» в парламенті

    Президент України Володимир Зеленський виступив перед Верховною Радою, де анонсував створення нового «Плану стійкості». Однак, як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, сам план був лише оголошений, а його детальна презентація очікується в грудні цього року.

    Загалом, за словами Железняка, у виступі «було дуже багато води». Трансляція виступу не велася.

    Нардеп наводить основні тези президента:

    – «Ми не торгуємо безпекою або суверенітетом. Ми не відмовимося від прав на всю свою територію»;

    – виборів до кінця війни не буде;

    – зменшення мобілізаційного віку не буде. «Але запропонуємо контракти з мотиваційним пакетом тим, хто не досяг мобілізаційного віку», – додає нардеп Гончаренко;

    – буде створено Міністерство об’єднання України, до кінця року представлять кандидатуру міністра;

    – у березні 2025 року буде індексація пенсій на рівень інфляції;

    – планується закон про множинне громадянство;

    – поставлено завдання наступного року зробити 3 тис. крилатих ракет;

    – з’явиться військовий омбудсмен і Технологічна ставка;

    – прямі кошти для бригад мають бути збільшені;

    – до кінця року будуть заповнені всі вакансії українських послів і будуть заміни по країнах G7;

    – Зеленський ініціює створення «культурного Рамштайна»;

    – наступного року з’являться «помічники ветерана» – 11 000 фахівців із супроводу ветеранів;

    – хочуть створити кафедри україністики в іноземних університетах;

    – «Час московської церкви закінчився».

  • Виходячи з бюджету стало відомо чи будуть вибори в 2025 році

    Виходячи з бюджету стало відомо чи будуть вибори в 2025 році

    Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що у проєкті Державного бюджету на 2025 рік наразі не передбачено фінансування для проведення будь-яких виборів. Про це він написав на своєму Telegram-каналі.

    “По виборах в Бюджеті (на 2025 рік – ред.) нічого поки не заклали. Тобто видатки на ЦВК майже на рівні цього року, навіть трохи менші”, – зазначив нардеп.

    Це означає, що бюджет на Центральну виборчу комісію на наступний рік залишається практично на рівні 2024 року, не передбачаючи додаткових коштів для проведення загальнонаціональних виборів.

    Водночас, у бюджеті залишається “класична стаття”, яка вже була в попередніх роках. Вона передбачає, що після припинення або скасування воєнного стану, Кабінет Міністрів України разом з ЦВК повинні подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до бюджету. Ці зміни мають забезпечити фінансування підготовки та проведення чергових виборів президента, народних депутатів та місцевих виборів.

    Це вже третє ухвалення цієї статті, що вказує на тривале невизначення з питанням виборів в умовах воєнного стану.

  • Нардеп Ярослав Железняк оселився в елітній квартирі на Печерську

    Нардеп Ярослав Железняк оселився в елітній квартирі на Печерську

    Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк оселився в елітній квартирі вартістю 12 мільйонів гривень, яка, за офіційною декларацією, записана на тестя депутата від другого шлюбу. Інформацію про нове житло Железняка оприлюднено на сайті Національного агентства з запобігання та протидії корупції.

    Згідно з декларацією, квартира має площу 134 квадратних метри. За даними військового та журналіста Сергія Роніна, квартира розташована в елітному будинку на Печерську за адресою вулиця Євгена Коновальця, 36-Б.

    Офіційна заробітна плата Ярослава Железняка як народного депутата за рік складає близько 660 тисяч гривень. Таким чином, вартість квартири приблизно дорівнює 17 річним зарплатам депутата.

    Новина про елітну нерухомість депутата викликала обурення в суспільстві. Військовий Кирило Данильченко, прокоментувавши ситуацію, висловив своє незадоволення в соціальних мережах: “Поки одні гублять здоров’я, роки на службі, єдине життя, інші в Покровську відкручують бойлери і в машини вантажать меблі, треті успішні сімейні ‘бізнеси’ запускають. Все нормально. Ми разом. Ми орали – я і трактор.”

    Наразі не було офіційних коментарів від Ярослава Железняка або його представників щодо новини про нову квартиру. Однак це питання ймовірно стане предметом подальшого розслідування, як з боку журналістів, так і громадськості.