Radaonline.news

Позначка: В’ячеслав Непоп

  • Хто провалив програму житла в Києві і чому тисячі куплених квартир не дійшли до людей

    Хто провалив програму житла в Києві і чому тисячі куплених квартир не дійшли до людей

    У провалі київської програми забезпечення житлом відповідальність лежить насамперед на тих забудовниках і замовниках, які не ввели будинки в експлуатацію та зірвали строки передачі квартир місту. За даними профільного департаменту КМДА, у 2022–2025 роках було придбано 1545 квартир із соціальним ремонтом, а фактично розподілено лише близько 300. У міській владі прямо пояснювали затримку тим, що більшість об’єктів юридично не можуть бути передані людям до введення будинків в експлуатацію та присвоєння поштових адрес. Через це в Господарському суді Києва вже перебуває понад 25 справ проти забудовників.

    Якщо відповідати на запитання, які саме компанії фігурують у провалі програми, то список поділяється на дві групи — комунальні структури Києва та приватні продавці житла, у яких місто купувало квартири. При цьому важливо розрізняти політичну, управлінську і юридичну відповідальність: факт затримок підтверджений публічно, але ступінь вини кожної окремої компанії в кожному епізоді має встановлюватися або судом, або слідством.

    Серед комунальних структур у центрі уваги опиняються КП «Житлоінвестбуд-УКБ» і КП «Спецжитлофонд». Перше підприємство є ключовим комунальним забудовником столиці, а Вячеслав Непоп у 2002–2018 роках очолював саме «Житлоінвестбуд-УКБ», після чого став заступником голови КМДА і координує роботу Департаменту будівництва та житлового забезпечення. Це означає його політичну й управлінську прив’язку до житлово-будівельного блоку столиці.

    Окремо вирізняється КП «Спецжитлофонд», бо щодо цього підприємства вже були кримінальні претензії з боку правоохоронців. У 2023 році прокуратура повідомляла про підозру директору КП у службовій недбалості через втрату права вимоги до підрядника і шкоду громаді на 21 млн грн. Це не є прямим доказом провалу саме всієї житлової програми 2022–2025 років, але показує, що навколо підприємства вже існували серйозні питання щодо управління будівництвом і контролю за договорами.

    Серед приватних компаній, які пов’язують із затримками передачі житла, називають ТОВ «Статус-Буд-Преміум». У відкритих джерелах сам бренд Status Group прямо асоціюється з народним депутатом Андрієм Стріхарським, який раніше був керівником або бенефіціаром пов’язаних структур групи. Водночас твердження про те, що саме ця компанія несе пряму юридичну відповідальність за конкретний зрив, потребує підтвердження у матеріалах справ або офіційних договорах КМДА.

    Ще один блок — ТОВ «ФК Сістемінвест» і ТОВ «ФК Прайм». «Сістемінвест» у відкритих реєстрах пов’язаний із Максимом Макаренком: і сайт компанії, і реєстрові агрегатори вказують його як власника істотної участі або особу, пов’язану з компанією у деклараціях. Саме тому ця структура потрапляє до переліку компаній, щодо яких виникають питання в історії із закупівлею квартир містом. Але й тут коректно казати не про доведену вину, а про зв’язок із групою компаній, що фігурує у скандалі.

    До переліку також відносять ТОВ «СОВ-ІНВЕСТ», яке в медійних розслідуваннях пов’язують із забудовницьким середовищем Вагіфа Абдуллаєва. У відкритих даних Абдуллаєв і його родина справді фігурують у низці будівельних компаній, а ТОВ «Вагра» давно згадувалося у скандалах навколо забудови Батиєвої гори. Але прямий ланцюжок відповідальності між усіма цими структурами і невиконанням контрактів на соціальне житло знову ж таки має бути підтверджений документально в судах або слідством.

    Отже, якщо стисло відповісти на запитання, хто несе відповідальність за провал програми, то в публічному полі фігурують КП «Спецжитлофонд», КП «Житлоінвестбуд-УКБ», а також приватні компанії «Статус-Буд-Преміум», «ФК Сістемінвест», «ФК Прайм» і «СОВ-ІНВЕСТ». Формально відповідальність виникає там, де забудовники або продавці не виконали зобов’язання щодо введення житла в експлуатацію і передачі квартир місту, а управлінська — на посадовцях КМДА, які курували цей напрям і допустили накопичення сотень непереданих квартир. Остаточну ж юридичну оцінку мають дати суди та правоохоронні органи.

  • Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    У столичних судах одночасно розглядаються дві справи, які можуть визначити подальшу долю земельної ділянки площею 3,9 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0002. Власником цієї землі є громада Києва, але фактично ділянка розташована на об’їзній дорозі Броварів. Ще у 2007 році Київрада вивела її з територій “лісів і лісопарків” та дозволила житлову забудову, а орендарем з 2008 року стало ТОВ “Будівельні технології плюс”, яке пов’язують із родиною депутата Київради Михайла Царенка.

    Перший процес (справа №910/11318/25) ініціювала сама компанія-орендар. Вона просила змінити умови договору оренди в частині строків забудови: первинна угода 2008 року передбачала початок робіт не пізніше ніж через три роки після укладення договору. Під час поновлення оренди у 2021 році в угоді знову зафіксували той самий трирічний “стартовий” дедлайн, але будівництво так і не розпочалося.

    У “Будівельних технологіях плюс” обґрунтовували позов кількома факторами. Серед головних — повномасштабна війна, через яку, за їхніми словами, складно залучати інвесторів, а також затяжні судові спори з прокуратурою, які роблять проєкт токсичним для потенційних партнерів. Компанія заявляла, що двічі намагалася зайти в інвестиційні угоди: у січні 2022 року з ТОВ “Танко” та у листопаді 2023 року з ТОВ “Ягуар”, але обидва кейси зірвалися — перший через вплив війни на ринок, другий через ризики, пов’язані з позовом прокуратури. Орендар також посилався на те, що у листопаді 2022 року отримав у КМДА містобудівні умови та обмеження, а у лютому 2025 року уклав договір на проєктування з ТОВ “Порталгруп”, що, на думку компанії, підтверджує реальність намірів забудови.

    2 лютого 2026 року Господарський суд Києва став на бік орендаря та задовольнив позов: суд вирішив, що в договорі слід закріпити новий підхід — початок забудови має відбутися не пізніше ніж через три роки після скасування або припинення воєнного стану. Наразі публічної інформації про подання апеляції з боку Київради немає.

    Паралельно триває другий спір (справа №910/9223/25), де позивачем виступає Київська міська прокуратура. Вона вимагає розірвання договору оренди через невиконання умов щодо забудови та повернення ділянки громаді. На відміну від попередніх аргументів, у цьому позові прокуратура відштовхується від умов поновленого договору 2021 року й фактично прив’язує контрольний строк до листопада 2024 року. Додатково правоохоронці заявили вимогу про стягнення 397,6 тис. грн, які, за їхньою версією, є “недоплаченою” орендною платою. Компанія заперечує: наполягає, що війна є обставиною, яка об’єктивно блокує залучення коштів, а прокурори, на її позицію, не довели ні вини в затримці, ні наявності боргу. Рішення у цій справі на момент описаних подій не оприлюднене, тож сценарій із апеляційним оскарженням виглядає майже неминучим, незалежно від того, хто виграє першу інстанцію.

    Сюжет із цією ділянкою має довгу передісторію. У грудні 2007 року Київрада передала 3,9 га в оренду на 10 років, вилучивши землю у Дніпровського лісництва КП “Дарницьке лісопаркове господарство” та змінивши функціональне призначення з “території лісів і лісопарків” на “житлову та громадську забудову”. Договір оренди уклали у квітні 2008 року. У 2021 році оренду поновили ще на 10 років, хоча в пояснювальних матеріалах зазначалося, що ділянка незабудована і лише готується проєктна документація.

    Після цього прокуратура почала системно піднімати питання строків і фактичної відсутності будівництва. У 2023 році правоохоронці вже намагалися розірвати договори в суді, але лінія спору тоді впиралася в те, від якої дати рахувати “три роки”: від первинної угоди 2008 року чи від поновлення 2021 року. Судова історія мала кілька поворотів: у червні 2024 року суд першої інстанції відмовив прокуратурі, у жовтні 2024 апеляція підтримала правоохоронців, однак у лютому 2025 касаційний господарський суд повернувся до логіки “відлік від поновлення” і фактично визнав контрольним терміном листопад 2024 року. Саме невкладення в цей дедлайн і стало базою для нового позову прокуратури у 2025 році.

    Окремий шар історії — гроші. У 2025 році Київрада вже судилася з “Будівельними технологіями плюс” про 1,16 млн грн орендних платежів за період, коли в іншому спорі договір оренди вважався розірваним, але компанія, за логікою міськради, фактично продовжувала користування ділянкою. Тоді суди підтримали вимоги Київради.

    Поруч із “конфліктними” 3,9 га розташована ще одна ділянка громади Києва — 2,21 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0001, яку орендувала компанія зі схожою назвою — ТОВ “Будівельні технології груп”. Там інша заявлена мета — об’єкти відпочинку з готелем і ресторанним комплексом. Оренда закінчилась у 2018 році, а спроби поновлення з 2022 року супроводжувалися дискусіями щодо строків і доцільності, але рішення про поновлення станом на описані події так і не було ухвалене.

    Фігуранти конфлікту теж додають напруги. “Будівельні технології плюс” та “Будівельні технології груп” були зареєстровані у 2007 році, а їхньою засновницею і власницею називають Вікторію Царенко — дружину депутата Київради Михайла Царенка (обраний від “ОПЗЖ”, нині позафракційний). Сам Царенко фігурував у низці публічних скандалів, пов’язаних із земельними рішеннями та міськими структурами, а також у історіях, які стосувалися орендних ділянок родини у столиці.

    На тлі всього цього ключова інтрига полягає в тому, що суди фактично рухаються двома паралельними треками: один уже відкрив орендарю можливість “перенести” забудову на період після воєнного стану, інший — може знову повернути питання до жорсткої санкції у вигляді розірвання договору через невиконання умов і потенційні фінансові претензії. Для міста це історія про контроль над комунальною землею та правила гри для орендарів, для компанії — про спробу зберегти актив і легалізувати відтермінування будівництва, а для прокуратури — про повторну перевірку меж, за якими “незабудова” стає безумовною підставою для розриву.

  • Дружина депутата УДАРу легалізує схеми з землею КМДА через фіктивні договори

    Дружина депутата УДАРу легалізує схеми з землею КМДА через фіктивні договори

    У центрі нової корупційної схеми із захоплення комунальної землі в Києві — нотаріуска Алла Майорова, дружина депутата Київради від «УДАРу» Віктора Домагальського, колишнього радника мера Кличка з питань антикорупційної політики.

    Як з’ясувалося, Майорова відіграє ключову роль у механізмі масової фальсифікації договорів оренди на землю, який, за даними джерел, координується через пов’язаних чиновників КМДА та депутатів Київради — зокрема, самого Віталія Кличка, голови земельної комісії Дениса Терентьєва, директора «Київзеленбуду» В’ячеслава Непопа та депутатки Валентини Пелих.

    Суть схеми — у фіктивному оформленні оренди на привабливі комунальні ділянки за підробленими підставами. При цьому нотаріальні дії Майорової надають цим документам легітимність. Йдеться про фальсифікацію площ, вигадані об’єкти нерухомості та фейкові технічні умови.

    Один із яскравих прикладів — ділянка на вул. Табірна, 46/48-В (465 м²), передана фірмі «ВАЛЕНТИНА-92», незважаючи на відсутність погодження юрвідділу КМДА. Забудова на ній почалася без жодних дозволів, із вирубкою дерев у сквері. Фірма «ВАЛЕНТИНА-92» пов’язана з оточенням колишнього заступника голови КМДА Олександра Оленича.

    Показовим є і той факт, що після укладення скандального договору Майорова подарувала своєму чоловіку — чиновнику і депутату — майно на 2,7 млн грн. Це зафіксовано в декларації і може свідчити про матеріальну вигоду за участь у схемі.

    Всі ці дії стали предметом офіційної скарги, поданої 12 травня 2025 року до кількох державних органів. Але вже за кілька днів невстановлені особи розіслали фейкове повідомлення, нібито від імені заявників, у якому закликали «не брати до уваги викладені обставини». Документ був грубо підроблений — без КЕП і з підписом, схожим на дитячий малюнок.

    Це, очевидно, була спроба замести сліди й зупинити реакцію на викриття масштабної схеми, у якій фігурують близькі до мера Кличка чиновники, депутати та нотаріуси. Повторна скарга вже направлена. Автори розслідування попередили, що уважно відслідковуватимуть, хто з чиновників «повірить» у фейкову відписку — і жодна спроба уникнути відповідальності не залишиться без фіксації.

  • Секретар Київради та заступник мера можуть опинитися за ґратами

    Секретар Київради та заступник мера можуть опинитися за ґратами

    У Київраді розгорівся скандал із ознаками політичного шахрайства: рішення, яке депутати вважали культурною ініціативою для підтримки дитячого конкурсу, насправді виявилося документом, що суттєво змінював розподіл повноважень між міською радою та КМДА.

    Служба безпеки України вже відкрила кримінальне провадження щодо дій секретаря міськради Володимира Бондаренка та заступника мера В’ячеслава Непопа. За даними слідства, обом загрожує реальне ув’язнення строком від 5 до 10 років.

    Як розповів депутат Київради Андрій Вітренко, 30 січня депутати голосували за нібито оновлення умов проведення дитячого конкурсу «Мистецькі горизонти». Проєкт подала депутатка Вікторія Муха, а сам документ був внесений до порядку денного як невідкладний за підписом Бондаренка.

    Після голосування з’ясувалося, що до документа було внесено суттєві правки, які кардинально змінювали його зміст: міськрада фактично перебрала на себе частину повноважень КМДА, зокрема, щодо затвердження установчих документів комунальних підприємств.

    Зміни були внесені вже після голосування — за ініціативою заступника мера В’ячеслава Непопа. Таким чином, під виглядом культурного проєкту депутати підтримали документ, який значно зміцнював повноваження міськради у сфері управління комунальними структурами.

    Блогер-розслідувач Володимир Бондаренко (тезка секретаря міськради) зазначає: депутати стали жертвами введення в оману, адже голосували за один проєкт, а фактично було прийнято зовсім інше рішення — “Про внесення змін до деяких рішень Київської міської ради”.

    Заяву до СБУ подала депутатка від «Слуги народу» Лілія Пашинна. У межах розслідування вже викликали на допит ще одну депутатку Київради — Вікторію Пташник, яка є членкинею регламентної комісії. Саме цю комісію, за інформацією журналістів, використали для юридичного оформлення підміни.

    Дії фігурантів справи можуть підпадати під статтю 109 Кримінального кодексу України — дії, спрямовані на захоплення державної влади.

  • У Києві перерозподілили повноваження заступника голови КМДА Петра Оленича після його відсторонення

    У Києві перерозподілили повноваження заступника голови КМДА Петра Оленича після його відсторонення

    В Києві поділили повноваження та корупційні потоки, що були зв’язані на  заступника голови КМДА Петра Оленича, який наразі під слідством та відсторонений від виконання обов’язків.

    Нагадуємо, фігурант у кримінальній справі про земельну корупцію в Києві Петро Оленич нещодавно вийшов із СІЗО під заставу у розмірі 15 мільйонів гривень. Зі слів Оленича, кошти внесла його родина, завдяки кредиту під заставу нерухомого майна.

    Водночас, за інформацією наших джерел, родина Петра Оленича з початку повномасштабного вторгнення живе в Німеччині, та встигла там обзавелася нерухомістю і бізнесом саме на кошти, вкрадені Оленичем на оборудках з київською землею.

    Кошти легалізовувались в ЄС за кількома схемами, цим займався питанням екс-підлеглий Оленича, активний учасник усіх його корупційних оборудок Олег Половинко. Для того щоб активи дружини Петра Оленича не потрапили під арешт, а за інформацією наших джерел Оленич знав про відкриті кримінальні справи, вони з дружиною офіційно розлучилися.

    Поки Петро Оленич знаходиться під слідством та відсторонений від виконання своїх посадових обов’язків його функції контролю Департаменту архітектури, який видає містобудівні умови та обмеження перейшли до В’ячеслава Непопа. Мова йде про значні корупційні потоки – сплату забудовниками хабара в розмірі 12 доларів США з кожного квадратного метра майбутньої будівлі.

    Земельний департамент перейшов під контроль заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислава Андронова, соратника Дмитра Білоцерківця, який за інформацією наших джерел умовив Віталія Кличка дозволити контроль за землею людям, які не належать до так званої “земельної мафії”.

    Департамент інформаційно-комунікаційних технологій перейшов під контроль давнього друга Петра Оленича – заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Як повідомляють наші джерела, це була особиста ініціатива Миколи Поворозника, який бачить в даному департаменті “найбільші бюджети на розпил”.

    Валентину Мондриївському також “віддали” Департамент культури, адже саме Мондріївський стоїть за звільненням безкомпромісної Яни Барінової, яка стояла на заваді розпилу коштів на ремонтах у культурі, чим займався Мондриївський і його давня подруга депутат Київради  Вікторія Муха.