Radaonline.news

Позначка: Володимир Путін

  • «Я повинен захищати країну до кінця»: Зеленський заявив, що знову балотуватиметься в президенти

    «Я повинен захищати країну до кінця»: Зеленський заявив, що знову балотуватиметься в президенти

    Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність балотуватися на другий президентський термін, якщо вибори відбудуться до завершення війни з Росією. Глава держави пояснив таке рішення відповідальністю за країну та необхідністю продовжувати її захист. Водночас проведення виборів в умовах чинного воєнного стану заборонене українським законодавством, тому для реалізації такого сценарію необхідні відповідні правові рішення та безпекові умови.

    Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC News для програми Meet the Press, повідомляє РБК-Україна 18 жовтня.

    Під час розмови американська журналістка поцікавилася, чи братиме український президент участь у наступних виборах, якщо вони відбудуться до завершення повномасштабної війни.

    Зеленський відповів ствердно, наголосивши, що вважає своїм обов’язком захищати державу протягом усього періоду російської агресії.

    «Якщо це відбудеться під час війни, звісно, це моя відповідальність. Тому що я повинен захищати свою країну від самого початку і до кінця цієї війни», — заявив президент.

    Таким чином, глава держави підтвердив готовність знову претендувати на посаду президента за умови проведення голосування під час війни.

    Водночас він не оголошував про початок передвиборчої кампанії та не називав можливої дати виборів.

    Зеленський назвав умову для проведення виборів

    Раніше український президент неодноразово заявляв, що готовий до організації виборчого процесу, якщо Росія погодиться на достатньо тривале припинення вогню.

    Однією з озвучених умов було встановлення повного перемир’я щонайменше на 60 днів.

    За словами Зеленського, цей час необхідний для створення умов, за яких громадяни зможуть безпечно взяти участь у голосуванні.

    Президент звертався до російського керівництва із пропозицією припинити бойові дії на два місяці.

    «Передайте Путіну: дайте нам два місяці повного припинення вогню, і ми проведемо вибори», — заявляв глава держави.

    Він також наголошував, що українська влада повинна прийняти будь-який результат вільного волевиявлення громадян.

    Однак навіть тривале перемир’я саме по собі не означало б автоматичного призначення виборів. Для їх проведення необхідно врегулювати законодавчі, організаційні та безпекові питання.

    У Кремлі відкинули пропозицію про 60 днів перемир’я

    Російська сторона негативно відреагувала на пропозицію українського президента.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не підтримує запропонований формат припинення вогню.

    За його словами, Росія розглядає вимогу про 60 днів тиші як можливість для України перегрупувати війська та відновити військові ресурси.

    Це твердження є позицією російської влади, а не встановленим фактом щодо намірів Києва.

    Українська сторона, навпаки, пояснює необхідність припинення вогню питаннями безпеки громадян, організації виборів та забезпечення їхньої легітимності.

    Поки що домовленостей, які гарантували б необхідні для голосування умови, немає.

    Чому президентські вибори не проводяться під час воєнного стану

    Головною юридичною перешкодою залишається чинний режим воєнного стану.

    Відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у цей період забороняється проведення виборів президента, народних депутатів та органів місцевого самоврядування.

    Це означає, що чинне законодавство не дозволяє Центральній виборчій комісії розпочати звичайний президентський виборчий процес, поки діє відповідна заборона.

    У Центральній виборчій комісії раніше пояснювали, що законодавчі обмеження пов’язані з необхідністю захистити виборчі права громадян і забезпечити безпечне проведення голосування.

    Крім того, стаття 108 Конституції України передбачає, що президент виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного глави держави.

    Тому відсутність виборів під час воєнного стану не означає автоматичного припинення президентських повноважень.

    Які проблеми доведеться вирішувати перед голосуванням

    Навіть у разі тривалого припинення вогню організація виборів залишатиметься складним завданням.

    Одна з головних проблем — забезпечення можливості голосування для військовослужбовців, зокрема тих, хто перебуває безпосередньо в районах бойових дій.

    Не менш важливим залишається питання участі мільйонів громадян України, які вимушено виїхали за кордон.

    Окремі труднощі виникають через тимчасову окупацію українських територій, руйнування виборчої інфраструктури та переміщення значної кількості населення.

    Також держава повинна гарантувати кандидатам можливість вести передвиборчу кампанію, а виборцям — отримувати інформацію та вільно висловлювати політичну позицію.

    У Центральній виборчій комісії раніше наголошували, що без відповідних законодавчих змін питання виборів під час війни навіть не може перейти до практичної організації.

    Про це, зокрема, говорив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик в інтерв’ю, оприлюдненому на офіційному сайті Комісії.

    Чи означає заява Зеленського остаточне рішення йти на другий термін

    Нинішня заява стосується конкретного сценарію — проведення президентських виборів до завершення війни.

    Вона не обов’язково визначає рішення Зеленського щодо участі у виборах, які можуть відбутися вже після встановлення миру.

    Раніше президент допускав можливість не балотуватися на наступний термін, якщо вдасться завершити війну.

    Тому ці висловлювання не обов’язково суперечать одне одному: йдеться про різні обставини, у яких може ухвалюватися політичне рішення.

    Наразі невідомо, коли саме відбудуться наступні президентські вибори, які правила застосовуватимуться до їхньої організації та чи з’являться необхідні безпекові гарантії.

    Отже, Володимир Зеленський заявив про готовність знову балотуватися, якщо Україна проводитиме президентські вибори ще під час війни. Однак жодної офіційної дати голосування не оголошено, а чинний воєнний стан поки що унеможливлює його проведення за діючими правилами.

    Остаточне рішення щодо організації виборчого процесу залежатиме від безпекової ситуації, законодавчого врегулювання та можливості забезпечити рівне й вільне голосування для українських громадян.

  • Світ непомітно наближається до Третьої світової: Financial Times назвала головні загрози

    Світ непомітно наближається до Третьої світової: Financial Times назвала головні загрози

    Світ опинився в періоді небезпечної міжнародної нестабільності, коли одночасне загострення кількох воєн може призвести до значно масштабнішого протистояння. Війна Росії проти України, конфлікт навколо Ірану, протистояння Китаю і Тайваню та десятки інших криз дедалі сильніше впливають одна на одну. Оглядач Financial Times Гідеон Рахман попереджає, що міжнародна спільнота ризикує недооцінити небезпеку поступового наближення до Третьої світової війни. На його думку, особливу загрозу становлять послаблення міжнародних гарантій безпеки, суперництво великих держав та невизначеність щодо того, як світові лідери відреагують на наступну серйозну кризу.

    Про це Рахман пише в аналітичній колонці Financial Times «Are we sleepwalking into World War III?», опублікованій 17 жовтня 2026 року.

    Автор звертає увагу, що світ дедалі більше нагадує періоди, які передували найбільшим військовим катастрофам XX століття.

    Однак ідеться не про прогноз неминучого початку світової війни, а про аналіз обставин, за яких окремі регіональні конфлікти можуть перерости у пряме зіткнення провідних держав.

    65 конфліктів одночасно: що відбувається у світі

    За інформацією, наведеною Financial Times, Міжнародна кризова група відстежує приблизно 65 конфліктів і криз у різних частинах світу.

    У матеріалі цей показник називають свідченням небезпечного зростання міжнародної нестабільності.

    Водночас важливо враховувати, що не всі 65 ситуацій є повномасштабними війнами. Моніторинг Міжнародної кризової групи охоплює також політичні й безпекові кризи, які можуть перерости в збройне протистояння.

    Найбільшу увагу міжнародної спільноти привертають війна Росії проти України, конфлікт навколо Ірану та напруженість у Східній Азії.

    Однак паралельно тривають інші руйнівні війни.

    Зокрема, в Судані багаторічне протистояння призвело до масштабної гуманітарної катастрофи.

    Мільйони людей змушені були залишити власні домівки, а мирне населення продовжує потерпати від насильства, нестачі продовольства та руйнування інфраструктури.

    На думку Рахмана, небезпека полягає не лише в кількості конфліктів, а й у тому, що вони дедалі частіше перетинаються з інтересами великих держав.

    Чому Росія, Китай та Іран готові ризикувати

    Однією з головних причин міжнародної нестабільності оглядач Financial Times називає зміну глобального балансу сил.

    Після завершення холодної війни США та їхні союзники мали значний вплив на міжнародну систему безпеки.

    Однак із часом зросли амбіції держав, які прагнуть переглянути чинний міжнародний порядок.

    Серед них Рахман виділяє Росію, Китай та Іран.

    За його оцінкою, відносне послаблення західного впливу створило для цих країн більше можливостей для ризикованих зовнішньополітичних дій.

    Прикладом є російська політика протягом останніх двох десятиліть.

    У 2008 році Росія здійснила військову агресію проти Грузії, у 2014 році окупувала й незаконно анексувала український Крим, а згодом розпочала військове втручання в Сирії.

    У 2022 році Москва почала повномасштабне вторгнення в Україну.

    На думку автора FT, ці події необхідно розглядати як послідовне посилення готовності Кремля застосовувати військову силу для досягнення політичних цілей.

    Китай і Тайвань: ще один небезпечний осередок

    Окрему увагу Financial Times приділяє ситуації у Східній Азії.

    Китай послідовно нарощує військову присутність у Південнокитайському морі.

    Пекін побудував військову інфраструктуру на низці штучних островів і продовжує територіальні суперечки з сусідніми державами.

    Одним із прикладів є конфлікт навколо мілини Скарборо, на яку претендують Китай і Філіппіни.

    Ще серйозніше міжнародне занепокоєння викликає ситуація навколо Тайваню.

    Пекін вважає острів частиною своєї території та не виключає застосування сили для встановлення контролю над ним.

    Водночас Тайвань має власні демократичні органи влади, а США підтримують його обороноздатність.

    У разі військового загострення навколо острова існує ризик втягування в протистояння інших держав регіону.

    Особливо небезпечним сценарієм стало б пряме військове зіткнення США та Китаю.

    Проте наразі немає підстав стверджувати, що така війна вже неминуча або має визначену дату початку.

    Чому війна в Україні важлива для глобальної безпеки

    Російська агресія проти України стала одним із найсерйозніших викликів європейській безпеці після завершення Другої світової війни.

    Війна продемонструвала, що масштабне військове вторгнення з метою захоплення територій залишається реальною загрозою.

    Для європейських держав особливе значення має питання довіри до міжнародних гарантій безпеки.

    Якщо одна держава може змінювати кордони силою без достатніх наслідків, це створює ризик повторення подібних дій в інших регіонах.

    У цьому контексті допомога Україні розглядається її партнерами не лише як підтримка окремої держави, а й як елемент ширшої системи європейської безпеки.

    Водночас позиції країн щодо обсягів і форм такої підтримки можуть відрізнятися.

    Чим небезпечна ідея поділу світу на сфери впливу

    Гідеон Рахман звертає увагу на повернення концепції, відповідно до якої великі держави повинні мати переважний вплив на своїх найближчих сусідів.

    Прихильники такого підходу вважають, що домовленості між провідними центрами сили можуть зменшити ймовірність глобального конфлікту.

    За цією логікою, держави мають визнавати особливі інтереси одна одної в окремих регіонах.

    Однак Рахман критикує такий підхід, оскільки він може ігнорувати суверенітет і волю менших країн.

    Наприклад, Україна має право самостійно визначати власну зовнішню політику та безпекові пріоритети.

    Те саме стосується інших держав, які опиняються між інтересами великих міжнародних гравців.

    Коли долю менших країн намагаються вирішувати без їхньої участі, це може не зменшувати напруженість, а створювати нові причини для конфліктів.

    Трамп, Путін, Сі та Нетаньягу: роль світових лідерів

    У колонці FT окремо аналізується роль керівників провідних держав.

    Гідеон Рахман звертає увагу на політичний стиль Дональда Трампа, Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Біньяміна Нетаньягу.

    На думку оглядача, персоналізований підхід до політики, прагнення демонструвати силу та готовність переглядати звичні правила міжнародної взаємодії впливають на загальну атмосферу нестабільності.

    Однак конкретні дії та інтереси цих лідерів суттєво відрізняються.

    Росія веде повномасштабну агресивну війну проти України, Китай посилює військовий тиск у регіоні, США переглядають окремі аспекти зовнішньої та безпекової політики, а Ізраїль бере участь у збройних конфліктах на Близькому Сході.

    Небезпека, на думку автора, полягає в можливості взаємного непорозуміння та неправильного оцінювання намірів інших сторін.

    Історичні паралелі з двома світовими війнами

    Одним із центральних висновків Financial Times стала аналогія із ситуацією перед Першою та Другою світовими війнами.

    Автор нагадує, що масштабні конфлікти можуть починатися не лише через свідоме прагнення держав розв’язати світову війну.

    Іноді вирішальну роль відіграють помилкові припущення щодо реакції інших країн.

    Напередодні Першої світової війни німецьке керівництво недооцінило готовність Великої Британії захищати нейтралітет Бельгії.

    Ця помилка стала одним із чинників розширення конфлікту.

    Схожа небезпека може виникати і сьогодні, якщо одна держава припускає, що її противники або їхні союзники не наважаться відповісти на застосування сили.

    Особливо важливим стає питання довіри до оборонних союзів.

    Якщо гарантії безпеки сприймаються як ненадійні, це може підштовхувати окремі держави до ризикованих рішень.

    Чи означає це, що Третя світова війна вже почалася

    Попри тривожний аналіз, Financial Times не повідомляє про офіційний початок Третьої світової війни.

    Гідеон Рахман розглядає можливі ризики майбутнього глобального зіткнення та обставини, які здатні збільшувати ймовірність небезпечної ескалації.

    Історичні паралелі також не є доказом того, що світ обов’язково повторить події 1914 або 1939 років.

    Сьогодні міжнародні відносини мають інші механізми стримування, включно з ядерним фактором, економічною взаємозалежністю та міжнародними організаціями.

    Проте ці механізми не гарантують повного захисту від помилкових рішень.

    Головне застереження Financial Times полягає в тому, що найбільша небезпека може виникнути тоді, коли великі держави перестануть розуміти, наскільки далеко готові зайти їхні суперники та союзники.

    На тлі війни Росії проти України, протистояння навколо Ірану та зростання напруженості у Східній Азії такі прорахунки можуть мати наслідки далеко за межами окремих регіонів.

    Саме тому питання міжнародних гарантій безпеки, стримування агресії та дипломатичних механізмів врегулювання конфліктів стають дедалі важливішими для глобальної стабільності.

  • Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

    Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відновлення транзиту російського природного газу через Україну до європейських країн як один з елементів майбутньої мирної угоди. За інформацією американського видання The New York Times, спеціальний представник Білого дому Стів Віткофф і зять американського президента Джаред Кушнер уже порушували це питання під час переговорів із Володимиром Зеленським та європейськими посадовцями. У Вашингтоні вважають, що повернення російського газу на європейський ринок може стати економічним стимулом для Москви погодитися на припинення війни. Однак у Європі ініціатива викликала серйозні заперечення: повернення до закупівель у «Газпрому» може відновити залежність від Кремля, якої Євросоюз намагається позбутися з 2022 року.

    Про американську пропозицію повідомила The New York Times, посилаючись на співрозмовників, ознайомлених із перебігом переговорів.

    Подробиці публікації також передали Deutsche Welle та РБК-Україна.

    За інформацією журналістів, американські представники обговорювали можливість відновлення закупівель російського газу на початку жовтня під час переговорів у Маямі.

    Аналогічна ідея, за даними NYT, пролунала і під час вересневої зустрічі Віткоффа та Кушнера з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

    Пропозиція передбачає повернення економічних зв’язків між Росією та Європою в обмін на можливий прогрес у переговорах про завершення війни.

    Водночас наразі немає підтвердження, що українська влада погодилася відновити транспортування російського газу.

    Російський газ як інструмент мирної угоди

    За інформацією The New York Times, команда Трампа розглядає енергетичну співпрацю як один із механізмів досягнення політичних домовленостей.

    Американські переговорники припускають, що повернення російського газу до Європи може створити для Москви фінансовий стимул погодитися на припинення бойових дій.

    Йдеться про відновлення доходів Росії від експорту енергоносіїв, які залишаються важливим джерелом надходжень для її економіки.

    Україна, за такою логікою, могла б отримувати плату за використання власної газотранспортної системи.

    До початку 2025 року українські магістральні газопроводи забезпечували транспортування значних обсягів російського газу до європейських споживачів.

    Після припинення транзиту Україна втратила відповідне джерело доходів.

    За окремими оцінками, раніше транспортування російського газу забезпечувало близько одного мільярда доларів надходжень на рік.

    Однак можливі майбутні доходи залежали б від обсягів постачання, тарифів та умов нових контрактів.

    Тому навіть у разі відновлення транзиту немає гарантії, що Україна отримуватиме ті самі суми, що й до завершення попереднього договору.

    Крім того, повернення російського газу до Європи суперечить нинішньому курсу Євросоюзу на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    Що саме пропонували Віткофф і Кушнер Зеленському

    Американські переговорники, за інформацією NYT, розглядали відновлення газових поставок не як окрему комерційну операцію, а як частину ширшого пакета домовленостей.

    До нього можуть входити питання безпеки України, майбутніх відносин Росії з НАТО та територіального врегулювання.

    Вашингтон прагне використати економічні стимули для просування переговорів із Москвою.

    Водночас частина європейських і українських посадовців побоюється, що економічні поступки Росії можуть бути запропоновані раніше, ніж Москва погодиться на реальні кроки для припинення агресії.

    У Білому домі пояснюють свій підхід прагненням створити взаємну економічну зацікавленість у мирі.

    Проте офіційного документа, який визначав би конкретні умови відновлення транзиту, поки не оприлюднено.

    Також невідомо, хто саме мав би укладати нові газові контракти, які компанії відповідали б за продаж ресурсу та яку роль могли б отримати американські інвестори.

    США можуть заробляти на російському газі

    Окремою інтригою переговорів є можлива участь американського капіталу в газових проєктах Росії.

    Ще 8 жовтня агентство Reuters повідомило про переговори між представниками США та Росії щодо можливого залучення американського інвестора до газопроводів «Північного потоку».

    За інформацією п’яти співрозмовників агентства, серед учасників контактів були Джаред Кушнер і представник російського керівництва Кирило Дмитрієв.

    Обговорення стосувалися можливого майбутнього бізнесу, пов’язаного з транспортуванням російського газу до Європи.

    За такого сценарію американські інвестори могли б отримувати частину доходів від енергетичних операцій.

    Водночас Reuters наголосило, що реальне відновлення роботи газопроводів стикається із серйозними політичними та юридичними перешкодами.

    У Білому домі заявили, що останнім часом переговори безпосередньо про «Північний потік» не проводилися.

    Таким чином, інформація про можливі американські прибутки залишається повідомленням джерел, а не підтвердженою домовленістю.

    Чи можуть запустити «Північний потік-2»

    У публікації NYT також ідеться про можливе повернення до експлуатації газопроводу «Північний потік-2».

    Його будували для транспортування російського газу до Німеччини через Балтійське море.

    Однак газопровід так і не розпочав повноцінної комерційної роботи.

    У вересні 2022 року внаслідок підводних вибухів було пошкоджено кілька ниток газопроводів системи «Північний потік».

    Водночас одна нитка «Північного потоку-2» залишилася неушкодженою.

    Попри це відновлення транспортування газу через Балтику потребувало б не лише технічних, а й політичних рішень.

    За даними Reuters, американські та європейські санкції наразі перешкоджають відновленню відповідних операцій.

    Крім того, будь-який перезапуск вимагав би погодження німецької влади.

    Отже, навіть якщо Вашингтон і Москва домовляться про економічне співробітництво, цього буде недостатньо для автоматичного відновлення роботи «Північного потоку-2».

    Німеччина виступила проти повернення російського газу

    Одним із головних противників американської ініціативи стала Німеччина.

    До початку повномасштабного вторгнення Росії ця держава була одним із найбільших покупців російських енергоносіїв.

    Значна частина німецької промисловості використовувала газ із РФ.

    Однак після 2022 року Берлін почав прискорено перебудовувати систему енергопостачання.

    Країна інвестувала в інфраструктуру приймання зрідженого природного газу та диверсифікацію постачальників.

    За інформацією The New York Times, радник канцлера Фрідріха Мерца з питань національної безпеки Гюнтер Заутер під час переговорів у Флориді висловив заперечення проти повернення до російських газових поставок.

    У німецькому уряді побоюються, що відновлення великих закупівель у Росії знову створить залежність від Кремля.

    Колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек також заявив, що європейські країни не повинні повторювати помилки минулого.

    На його думку, використання посередників або зміна комерційної схеми не змінює походження російського газу.

    Водночас усередині Німеччини існують політичні сили, які підтримують повернення до закупівель російських енергоносіїв.

    Зокрема, представники партії «Альтернатива для Німеччини» виступають за відновлення газової співпраці, аргументуючи це необхідністю зниження цін на енергію.

    Євросоюз уже ухвалив закон про відмову від російського газу

    Американська ініціатива виникла на тлі принципових змін у європейському енергетичному законодавстві.

    26 січня 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила регламент щодо поступової відмови від російського природного газу.

    Відповідно до регламенту ЄС № 2026/261, імпорт російського газу має бути припинений поетапно.

    Для довгострокових контрактів на зріджений природний газ заборона почне застосовуватися з 1 січня 2027 року.

    Для довгострокових контрактів на трубопровідний газ основний термін становить 30 вересня 2027 року.

    За окремих умов, пов’язаних із заповненням газосховищ, його можуть перенести до 1 листопада 2027 року.

    Короткострокові контракти вже підпадають під обмеження, запроваджені протягом весни та літа 2026 року.

    Це означає, що масштабне відновлення російського газового транзиту до Євросоюзу потребувало б вирішення питання відповідності чинному європейському законодавству.

    Україна сама не може ухвалити рішення, яке дозволить європейським країнам ігнорувати імпортні обмеження ЄС.

    Чому Україна припинила транзит газу 2025 року

    Транзит російського природного газу через українську газотранспортну систему припинився 1 січня 2025 року.

    Причиною стало завершення п’ятирічної угоди між українським оператором газотранспортної системи та російським «Газпромом».

    Українська сторона вирішила не продовжувати договір.

    Це рішення стало частиною політики скорочення економічної залежності від Росії на тлі повномасштабної війни.

    Попри припинення транзиту, Україна зберегла працездатність газотранспортної системи та можливість отримувати газ із європейського напрямку.

    Важливо розрізняти транспортування російського газу територією України до ЄС та імпорт газу самою Україною.

    Нині українські компанії можуть закуповувати природний газ на європейських ринках, використовуючи доступні маршрути міждержавного сполучення.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала питання постачання газу через Угорщину та Словаччину, зокрема ризики непрямої присутності російського ресурсу на європейському газовому ринку.

    Водночас купівля газу в європейського постачальника не обов’язково означає укладання прямого договору з російським «Газпромом».

    Чому Трамп повернувся до енергетичних угод із Росією

    Нова газова пропозиція з’явилася невдовзі після іншої суперечливої домовленості Вашингтона з Москвою.

    У жовтні адміністрація Дональда Трампа підтримала механізм, який дозволяє збільшити постачання російського дизельного пального на міжнародний ринок.

    У Вашингтоні пояснювали цей крок необхідністю стримати зростання цін на паливо.

    Проте рішення викликало невдоволення частини американських сенаторів і критичну реакцію української влади.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    Наступним кроком стало рішення Білого дому призупинити застосування частини санкцій, передбачених законом Грема.

    Про наслідки цього рішення «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі про відтермінування економічних обмежень проти Кремля.

    Таким чином, пропозиція щодо відновлення газових поставок не є ізольованою ініціативою.

    Вона вписується у ширший підхід адміністрації Трампа, яка намагається використати економічні домовленості як інструмент переговорів із Росією.

    Кремль уже заговорив про нові спільні проєкти зі США

    Представник російського президента з економічних питань Кирило Дмитрієв позитивно оцінює перспективи нового діалогу між Москвою та Вашингтоном.

    Після домовленостей щодо дизельного пального він заявляв про можливість появи додаткових економічних ініціатив.

    Серед потенційних напрямків співпраці російська сторона називала енергетичні проєкти, інфраструктуру центрів обробки даних і використання атомної енергії.

    Також обговорювалися можливості американської участі в російських енергетичних активах.

    Зокрема, Reuters повідомляло про переговори, пов’язані з майбутнім міжнародного бізнесу російської нафтової компанії «Лукойл».

    Однак значна частина цих ідей залишається на рівні попередніх консультацій.

    Факт обговорення не означає, що угоди вже укладені або що відповідні санкційні обмеження скасовані.

    Чи погодиться Зеленський відновити газовий транзит

    Офіційної згоди України на відновлення транспортування російського газу до Європи наразі немає.

    Так само відсутній оприлюднений проєкт домовленості, у якому були б визначені обсяги постачання, майбутні транзитні тарифи та юридичні зобов’язання сторін.

    Для Києва це питання пов’язане не лише з потенційними доходами, а й із національною безпекою.

    Повернення російського газу на європейський ринок може забезпечити Москві додаткові валютні надходження.

    Водночас Україна продовжує вимагати посилення міжнародного економічного тиску на Росію та захисту власної енергетичної інфраструктури від обстрілів.

    Тому можливість укладання такої угоди залежатиме від ширших переговорів щодо припинення війни, позиції Європейського Союзу та конкретних гарантій безпеки.

    Станом на 18 жовтня 2026 року відновлення транзиту російського газу через Україну залишається переговорною пропозицією, а не погодженим рішенням.

    Адміністрація Трампа розглядає газову співпрацю як можливий економічний стимул для досягнення миру, тоді як частина європейських урядів побоюється нового посилення залежності від Кремля.

    Найближчі переговори покажуть, чи здатен Вашингтон перетворити цю ініціативу на конкретний план і чи матиме такий план підтримку України та Євросоюзу.

  • Польща готується до удару по найболючішому: Туск назвав можливі цілі Росії до Різдва

    Польща готується до удару по найболючішому: Туск назвав можливі цілі Росії до Різдва

    Росія може значно посилити гібридні атаки проти Польщі та інших європейських держав ще до Різдва 2026 року. Таке попередження зробив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, посилаючись на інформацію польських, українських і союзних спецслужб. За його словами, найближчі тижні та зимові місяці можуть стати особливо небезпечними для прикордонної, залізничної та транспортної інфраструктури, яка забезпечує постачання критично важливих вантажів до України. Варшава очікує нових спроб саботажу та провокацій, а схожі ризики обговорюють у Литві й Латвії. На тлі цих заяв у Європі вже розслідують імовірні диверсійні операції проти об’єктів стратегічного зв’язку та посилюють заходи безпеки.

    Про це Дональд Туск заявив 16 жовтня під час пресконференції після саміту Європейської ради у Брюсселі.

    Його слова передали польський суспільний мовник TVP World та українське видання hromadske.

    Глава польського уряду пояснив, що його оцінка не ґрунтується на особистих припущеннях.

    За словами Туска, польські служби отримують інформацію від української розвідки та інших союзних структур. Сукупність цих відомостей вказує на ризик посилення російської підривної діяльності.

    Особливо небезпечним періодом польський прем’єр назвав час до Святвечора, тобто до 24 грудня.

    Водночас він не повідомив про конкретну дату можливої диверсії або офіційно встановлений план атаки на певний об’єкт.

    Росія може посилити диверсії ще до 24 грудня

    За словами Туска, Європа повинна готуватися до складного зимового періоду.

    Гібридна війна, на його думку, може охопити нові операції, спрямовані проти держав, які підтримують Україну.

    Йдеться не лише про можливі військові провокації.

    Гібридні методи включають саботаж, кібератаки, шпигунство, дезінформацію, використання агентурних мереж та інші дії, спрямовані на послаблення держав без формального оголошення війни.

    Особливість таких операцій полягає в тому, що відповідальність за них нерідко складно встановити одразу.

    Зловмисники можуть використовувати посередників, кримінальні групи або завербованих виконавців, які безпосередньо не пов’язані з державними структурами.

    Це дозволяє організаторам заперечувати свою причетність та ускладнює політичну реакцію постраждалих країн.

    За оцінкою Туска, Росія може збільшувати інтенсивність таких дій, одночасно перевіряючи, наскільки рішуче реагуватимуть Польща та її союзники.

    Москва традиційно заперечує звинувачення європейських держав у причетності до гібридних атак.

    Які об’єкти опинилися в зоні ризику

    Одну з головних небезпек польський прем’єр пов’язує з прикордонною та залізничною інфраструктурою.

    Польща залишається важливим логістичним маршрутом для України.

    Через її територію проходять поставки цивільної продукції, гуманітарних вантажів, продовольства, енергетичного обладнання та інших ресурсів, необхідних для функціонування української економіки.

    Залізничні маршрути також мають стратегічне значення для міжнародного сполучення.

    Будь-які серйозні порушення їхньої роботи можуть створювати додаткові проблеми для транспортування товарів і критично важливих матеріалів.

    Туск окремо згадав інфраструктуру, пов’язану з перевезенням газу, нафти та продовольства українським напрямком.

    Загроза полягає не лише у фізичному пошкодженні окремого об’єкта, а й у можливому порушенні ширших логістичних ланцюгів.

    Наприклад, затримки транспорту можуть спричиняти порушення графіків постачання, додаткові витрати для перевізників та необхідність перенаправляти вантажі іншими маршрутами.

    Водночас польський уряд не оприлюднив конкретного переліку об’єктів, проти яких, за даними розвідки, готуються диверсії.

    Тому говорити про неминучі атаки на визначені залізничні станції, мости чи прикордонні переходи було б передчасно.

    Попередження стосується не лише Польщі

    Дональд Туск також звернув увагу на безпекову ситуацію в державах Балтії.

    За словами польського прем’єра, Литва очікує на можливу серйозну провокацію, а в Латвії вже виникали тривожні інциденти, пов’язані з появою людей у військовій формі.

    При цьому Туск не навів достатніх подробиць, щоб незалежно встановити обставини кожного такого епізоду.

    Однак загальна оцінка ризиків відповідає попереднім попередженням європейських посадовців.

    15 жовтня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в інтерв’ю Reuters заявив, що Росія може намагатися послабити західну підтримку України через диверсії, кібератаки та інформаційні операції.

    На думку естонського дипломата, Москва уважно стежить за реакцією європейських суспільств і намагається використати внутрішні політичні розбіжності.

    Цахкна також наголосив, що держави Балтії, Польща та Фінляндія добре усвідомлюють російську загрозу, тоді як деякі інші європейські суспільства можуть бути менш підготовленими до подібних викликів.

    У Польщі вже розслідують атаку на об’єкт Starlink

    Попередження Туска пролунало невдовзі після резонансного розслідування ймовірної диверсії проти інфраструктури супутникового зв’язку.

    За інформацією Associated Press, польські правоохоронці встановили обставини підпалу об’єкта Starlink у населеному пункті Воля-Кробовська, приблизно за 50 кілометрів від Варшави.

    Інцидент стався 23 вересня 2026 року.

    Об’єкт мав значення для супутникової інфраструктури, яка використовується для забезпечення зв’язку з Україною.

    У Німеччині затримали двох громадян Туреччини, яких підозрюють у причетності до підпалу.

    Польська влада вважає, що за операцією могли стояти російські спецслужби.

    Однак остаточна відповідальність конкретних осіб і можливих організаторів має бути встановлена правоохоронними органами та судами.

    Сам Туск підтвердив затримання підозрюваних і наголосив, що справа є частиною ширших викликів для безпеки Польщі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про попередження української воєнної розвідки щодо можливих російських диверсій проти Starlink у Європі.

    У матеріалі йшлося про ризики атак на інфраструктуру зв’язку, важливу для України та її союзників.

    Інцидент у Польщі демонструє, чому об’єкти критичного зв’язку привертають особливу увагу європейських служб безпеки.

    Водночас один встановлений випадок не доводить автоматично існування конкретного плану нових атак до Різдва.

    Українська розвідка раніше попереджала НАТО

    Ще 2 жовтня Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про можливе посилення діяльності російських спецслужб у країнах ЄС і НАТО.

    За інформацією української сторони, метою таких операцій може бути послаблення міжнародної підтримки України та створення проблем у роботі важливих інфраструктурних систем.

    Йдеться про широкий комплекс загроз — від диверсій до операцій інформаційного впливу.

    Раніше «Ненька інфо» також розповідала про попередження польської сторони щодо можливого посилення російських атак на Європу.

    У тому матеріалі розглядалися побоювання західних спецслужб щодо безпеки стратегічних об’єктів і транспортних маршрутів.

    Окрему увагу європейські держави приділяють підводній комунікаційній інфраструктурі, транспортним вузлам та військовій логістиці.

    Туск попереджав про гібридні удари ще у вересні

    Нинішня заява польського прем’єра не стала першою.

    17 вересня Дональд Туск виступив у Сеймі з попередженням про можливі російські гібридні атаки проти держав, які підтримують Україну.

    Тоді, за інформацією Euronews, він говорив про оцінки розвідок щодо можливого використання безпілотників і ракет проти територій країн НАТО.

    Польський прем’єр наголошував, що Москва може намагатися представити окремі інциденти як випадкові або не пов’язані з її діями.

    Такий підхід потенційно ускладнює реакцію Альянсу.

    Окремою небезпекою Туск назвав російську кампанію проти української логістики та економіки.

    На його думку, період від пізньої осені до початку весни може стати одним із найскладніших етапів війни.

    Водночас ці заяви стосуються оцінки ризиків, а не підтвердженого рішення Росії розпочати відкритий військовий конфлікт із НАТО.

    НАТО готується протидіяти гібридним загрозам

    На тлі численних повідомлень про диверсії, порушення повітряного простору та кібератаки питання гібридної безпеки дедалі частіше обговорюється на рівні Північноатлантичного альянсу.

    Військові та політичні представники НАТО наголошують на необхідності захищати транспортну, комунікаційну й енергетичну інфраструктуру.

    Особливе значення має обмін розвідувальною інформацією між союзниками.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик військового керівництва НАТО посилити стримування Росії та підтримку України у відповідь на гібридні загрози.

    Ідеться про необхідність одночасно підвищувати стійкість європейських держав і зменшувати можливості Росії для проведення нових операцій.

    Проте протидія гібридним атакам має свої особливості.

    На відміну від відкритого військового вторгнення, диверсії або кібератаки часто вимагають тривалого розслідування для встановлення організаторів.

    Тому держави змушені поєднувати оперативне реагування з юридично обґрунтованою атрибуцією відповідальності.

    Польща посилює готовність на східному кордоні

    Безпекові побоювання Варшави зростають на тлі російських атак на західні регіони України.

    16 жовтня, під час масованого російського удару, Польща піднімала військову авіацію та приводила в готовність наземні засоби протиповітряної оборони.

    Про це повідомляли польські та українські медіа з посиланням на відповідні служби.

    Варшава також раніше запроваджувала тимчасові обмеження використання повітряного простору поблизу східного кордону.

    Ці заходи покликані зменшити ризики для цивільної авіації та забезпечити можливість реагування військових на небезпечні повітряні об’єкти.

    Водночас такі запобіжні дії не означають, що військовий напад на Польщу є неминучим.

    На території самої України російські удари поблизу західного кордону вже впливали на роботу транспортної інфраструктури та міжнародних пунктів пропуску.

    Це ще більше підвищує значення українсько-польської координації.

    Чому Росія може бути зацікавлена в диверсіях у Європі

    Гібридні операції дозволяють створювати проблеми противнику без прямого застосування регулярних військ у масштабах відкритої війни.

    Серед можливих цілей таких дій аналітики називають порушення постачань Україні, підвищення витрат на безпеку, створення страху серед населення та посилення політичних суперечок.

    Інформаційні операції також можуть бути спрямовані на дискредитацію української допомоги або поширення сумнівів щодо ефективності НАТО.

    Окремі підривні дії потенційно можуть використовуватися для перевірки швидкості реагування правоохоронних і військових структур.

    Проте наміри конкретних осіб чи організацій мають встановлюватися на підставі доказів, а не лише загальних оцінок загроз.

    Саме тому попередження Туска варто сприймати як сигнал про підвищений ризик, але не як повідомлення про вже підтверджену серію майбутніх злочинів.

    Що означає попередження Туска для України

    Для України безпека Польщі та інших європейських союзників має безпосереднє значення.

    Польські транспортні маршрути залишаються одними з найважливіших для міжнародної торгівлі та постачання необхідних ресурсів.

    Порушення роботи таких маршрутів може створювати додаткові труднощі для українських підприємств, гуманітарних організацій і логістичних компаній.

    Також важливою є стійкість європейських комунікаційних систем, які забезпечують співпрацю між Україною та її партнерами.

    На цьому тлі українська й польська влада продовжують консультації з безпекових питань.

    11 жовтня Туск після телефонної розмови з Володимиром Зеленським підтвердив підтримку України та готовність Польщі допомагати їй протидіяти російській агресії.

    Під час наступних контактів дві держави обговорювали питання захисту критичної інфраструктури й подальшої співпраці.

    Станом на вечір 17 жовтня 2026 року немає відкритого підтвердження конкретної російської диверсії, запланованої на визначену дату до Різдва.

    Водночас польський прем’єр публічно заявив, що оцінки кількох розвідувальних служб свідчать про можливе посилення загроз.

    Найбільш уразливими напрямками він назвав кордони, залізничну логістику та об’єкти, необхідні для підтримки України.

    Попередження Варшави означає, що Європа готується до непростої зими, протягом якої Росія, за оцінками союзних спецслужб, може намагатися розширити протистояння з Україною методами прихованого тиску на сусідні держави.

  • Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Європейський Союз продовжує закуповувати російський зріджений природний газ, попри масштабні санкції проти Москви та обіцянки остаточно позбутися енергетичної залежності від Кремля. За перші дев’ять місяців 2026 року до європейських портів надійшло рекордні 12,18 мільйона тонн газу з російського арктичного проєкту «Ямал СПГ». Це на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Орієнтовна вартість поставок становила 7,88 мільярда євро. На тлі нової енергетичної кризи, високих цін і наближення зими європейські держави опинилися перед складним вибором: виконувати плани відмови від російських ресурсів або зберігати постачання, які продовжують приносити Москві значні доходи.

    Про це повідомило британське видання The Times, проаналізувавши нові дані щодо європейського енергетичного імпорту.

    Основою матеріалу стало дослідження німецької екологічної та правозахисної організації Urgewald, яка використала інформацію аналітичної компанії Kpler.

    Дослідники встановили, що від січня до вересня Європейський Союз прийняв 167 танкерних партій російського СПГ із проєкту «Ямал».

    Таким чином, у середньому до європейських портів прибувала одна партія російського газу приблизно кожні півтори доби.

    Особливо показовим є те, що загальносвітові поставки газу з цього проєкту за відповідний період навіть скоротилися на 1,3%, але його експорт до Європи зріс.

    Майже 8 мільярдів євро за дев’ять місяців

    За підрахунками Urgewald, загальна оціночна вартість російського СПГ, доставленого до ЄС протягом дев’яти місяців, становила 7,88 мільярда євро.

    У першому кварталі на закупівлі припало приблизно 2,88 мільярда євро, у другому — 3,08 мільярда, а в третьому — ще 1,92 мільярда.

    Водночас обсяги поставок у липні–вересні скоротилися на 13,6% порівняно з аналогічним кварталом 2025 року.

    Отже, загальне зростання за дев’ять місяців не означає, що імпорт збільшувався безперервно.

    Попри літнє уповільнення, Європа вже закупила більше російського арктичного СПГ, ніж за відповідний період минулого року.

    За даними дослідників, до ЄС надійшло близько 85% усіх зафіксованих поставок проєкту «Ямал СПГ».

    Це свідчить, що саме європейський ринок залишається одним із найважливіших для цього російського газового проєкту.

    Водночас 7,88 мільярда євро не можна вважати сумою, яка повністю надійшла до бюджету РФ.

    Дослідники оцінювали вартість поставок на основі європейських ринкових цін на газ. Фактичні контрактні платежі, транспортні витрати, податки, знижки та прибутки компаній можуть відрізнятися.

    Проте навіть з урахуванням цього поставки забезпечують російському газовому сектору значний фінансовий потік.

    Франція стала одним із головних пунктів приймання російського газу

    Основними європейськими напрямками поставок російського СПГ залишаються країни, які мають великі морські термінали для приймання зрідженого газу.

    Серед них — Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди.

    За даними Urgewald, особливо помітною стала роль французьких портів.

    У вересні 2026 року саме Франція прийняла майже три чверті всього газу з проєкту «Ямал СПГ», доставленого до Європейського Союзу протягом цього місяця.

    Водночас у вересні аналітики не зафіксували поставок із «Ямалу» до іспанських портів і бельгійського термінала Зебрюгге.

    Ці показники демонструють, наскільки нерівномірно розподіляються поставки між європейськими країнами.

    Однак важливо враховувати, що країна приймання газу не завжди є його кінцевим споживачем.

    Після регазифікації паливо може транспортуватися газотранспортною системою до інших держав або використовуватися в межах міжнародних торговельних операцій.

    Тому статистика поставок до французьких портів не означає, що весь цей газ був спожитий безпосередньо у Франції.

    Чому Європа досі не відмовилася від російського газу

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз проголосив курс на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    У 2022 році російський газ забезпечував приблизно 45% газового імпорту ЄС.

    Відтоді частка Росії суттєво скоротилася.

    За даними Європейського агентства зі співробітництва енергетичних регуляторів, у травні 2026 року російський газ становив близько 12% імпорту Європейського Союзу.

    Однак повністю відмовитися від нього виявилося складніше, ніж очікувалося.

    Однією з причин залишаються довгострокові контракти, укладені ще до запровадження нових обмежень.

    Частина європейських компаній має чинні юридичні зобов’язання щодо закупівлі визначених обсягів газу.

    Крім того, енергетична інфраструктура деяких країн історично орієнтована на російські поставки.

    Особливо це стосується держав Центральної Європи, які отримують газ трубопроводами.

    Ще одним чинником є ситуація на світовому ринку.

    Через перебої з постачанням енергоресурсів із Близького Сходу та посилення конкуренції за СПГ європейські країни стикаються з високими цінами.

    За даними Reuters, у жовтні заповненість європейських газосховищ залишалася нижчою за звичні показники.

    Аналітики прогнозували, що до листопада їхня заповненість може становити лише 75–78%.

    У такій ситуації швидка відмова від будь-якого великого постачальника створює додаткові ризики для цін і стабільності енергопостачання.

    Саме ці аргументи використовують прихильники поступового, а не негайного припинення закупівель російського газу.

    Угорщина та Словаччина продовжують отримувати газ трубопроводами

    Окрім зрідженого природного газу, Росія продовжує постачати енергоносії до Європи трубопровідними маршрутами.

    Серед основних покупців залишаються Угорщина та Словаччина.

    Також російський газ надходить до Греції.

    Відмінність полягає в тому, що країни з морськими терміналами можуть закуповувати СПГ у різних постачальників, тоді як окремі держави без виходу до моря сильніше залежать від наявних трубопроводів.

    Це створює нерівномірні умови для відмови від російських енергоносіїв.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала газові поставки через Угорщину та Словаччину, а також питання походження газу, який імпортується з європейського ринку.

    Важливий нюанс полягає в тому, що закупівля газу в європейського постачальника не завжди дозволяє однозначно встановити фізичне походження кожного обсягу палива.

    У спільній газотранспортній системі ресурси різних виробників можуть змішуватися.

    Тому питання залежності від Росії потребує аналізу не лише маршрутів, а й контрактів, постачальників та джерел походження енергоносіїв.

    Коли ЄС остаточно заборонить російський газ

    На початку 2026 року Європейський Союз затвердив нові правила поетапної відмови від російського газу.

    Відповідний регламент ЄС № 2026/261 набув чинності в лютому.

    Документ передбачає поступове припинення поставок залежно від типу контракту.

    Зокрема, обмеження для чинних короткострокових контрактів на російський СПГ почали застосовуватися з 25 квітня 2026 року.

    Для короткострокових контрактів на трубопровідний газ відповідний термін настав 17 червня.

    Заборона постачання російського СПГ за чинними довгостроковими контрактами має запрацювати з 1 січня 2027 року.

    Щодо довгострокових трубопровідних поставок остаточну заборону заплановано на 30 вересня 2027 року.

    У певних обставинах, пов’язаних із забезпеченням газових сховищ, цей термін може бути перенесений до 1 листопада 2027 року.

    Ці положення закріплені в офіційному регламенті Європейського Союзу.

    Водночас у документі передбачені окремі тимчасові винятки та механізми реагування на надзвичайні ситуації з постачанням газу.

    Тому сам факт зростання поставок у 2026 році ще не доводить порушення європейського законодавства.

    Частина закупівель здійснюється в межах перехідного періоду за контрактами, які підпадають під законні винятки.

    Чому санкції поки не зупинили газовий бізнес Росії

    Німецька організація Urgewald вважає, що чинні європейські обмеження поки не завдали достатнього удару по експорту російського СПГ.

    За підрахунками аналітиків, навіть після набуття чинності забороною короткострокових контрактів обсяги поставок із «Ямалу» залишалися значними.

    У вересні до ЄС було доставлено приблизно 792 тисячі тонн такого газу.

    Орієнтовна вартість цієї партії поставок становила 818 мільйонів євро.

    На думку представників Urgewald, особливу роль у збереженні російського експорту відіграє спеціалізований флот танкерів льодового класу Arc7.

    Саме ці судна забезпечують транспортування зрідженого газу з арктичного родовища через складні льодові умови.

    Європейські порти розташовані відносно близько до російського проєкту, тому дозволяють танкерам швидко розвантажуватися й повертатися по нові партії.

    Це підвищує ефективність експортної логістики.

    Представники Urgewald закликають Євросоюз не чекати до 2027 року, а вже зараз посилювати обмеження щодо суден і сервісів, які забезпечують російську газову торгівлю.

    Водночас будь-які додаткові санкції можуть мати наслідки для міжнародних постачань та вартості палива, тому їхня ефективність залежатиме від конкретної конструкції обмежень.

    Трамп звинуватив Європу в подвійних стандартах

    Нові дані про закупівлі російського газу з’явилися на тлі гострої суперечки між США та європейськими країнами.

    Президент Дональд Трамп нещодавно домовився з російським керівництвом щодо постачання дизельного пального.

    Його адміністрація обґрунтувала це необхідністю стримати зростання цін на енергоносії.

    Рішення викликало критику з боку американських сенаторів та української влади, оскільки могло послабити економічний тиск на Росію.

    У відповідь Вашингтон звернув увагу на продовження європейських закупівель російського газу.

    Американська сторона фактично поставила питання, чому Євросоюз критикує дизельну угоду з Москвою, але водночас сам продовжує купувати російські енергоносії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо поставок дизельного пального та її вплив на санкційну політику США.

    Крім того, видання розглядало пояснення Трампа, який назвав стабілізацію світового ринку головною причиною дизельної угоди.

    Однак ситуації США та Євросоюзу мають важливу юридичну відмінність.

    Європейські поставки частково здійснюються за договорами, що були укладені до запровадження нових заборон, тоді як американська дизельна домовленість стала окремим політичним рішенням адміністрації Трампа.

    Тому дискусія про подвійні стандарти не скасовує необхідності аналізувати правові підстави кожної операції.

    Москва називає більші суми, ніж Єврокомісія

    Суперечка щодо російських енергоносіїв супроводжується різними оцінками загального обсягу закупівель Європейського Союзу від початку повномасштабної війни.

    Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що з 2022 року європейські країни витратили на російські енергоносії близько 302 мільярдів євро.

    Натомість Європейська комісія наводить оцінку приблизно 197 мільярдів євро.

    Різниця між цими показниками перевищує 100 мільярдів євро.

    Поки що немає достатніх підстав вважати обидві цифри безпосередньо порівнюваними.

    Розбіжності можуть залежати від періоду розрахунку, переліку енергоресурсів, способів оцінювання контрактів та інших методологічних особливостей.

    Тому твердження російської сторони про 302 мільярди євро потребує окремої перевірки.

    Чи зможе Європа повністю відмовитися від російського газу

    Попри збільшення закупівель у 2026 році, довгострокова тенденція залишається очевидною: Європейський Союз істотно скоротив залежність від російського газу порівняно з довоєнним періодом.

    Водночас останні дані показують, що цей процес не є рівномірним і незворотним.

    Енергетична криза, високі ціни, довгострокові контракти та складна логістика можуть сповільнювати відмову від російських поставок.

    Важливим випробуванням стане початок 2027 року, коли мають набути чинності обмеження для довгострокових контрактів на російський СПГ.

    Саме тоді стане зрозуміліше, чи можуть європейські компанії замінити значну частину російського газу альтернативними поставками.

    Наразі головна суперечність залишається незмінною: Європа декларує намір припинити енергетичну залежність від Москви, але російський газ продовжує надходити до її портів і приносити експортерам мільярдні доходи.

    У 2026 році Євросоюз закупив рекордні за дев’ять місяців обсяги СПГ із проєкту «Ямал», а остаточний результат політики енергетичної незалежності залежатиме від практичного виконання запланованого ембарго.

    Для України це питання має не лише економічне, а й безпекове значення, адже збереження великих експортних доходів Росії посилює її фінансові можливості під час тривалої війни.

  • Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Росія може реалізовувати заздалегідь розроблену стратегію руйнування української енергетичної та комунальної інфраструктури, головна мета якої — зробити великі міста непридатними для нормального життя й змусити їхніх мешканців залишати домівки. Британське видання The Guardian ознайомилося з документами, які, за інформацією української розвідки, були перехоплені в Росії. Вони описують можливі наслідки систематичного знищення електростанцій, систем водопостачання, опалення та каналізації. Найнебезпечніший сценарій для Києва передбачає відключення електроенергії тривалістю до 20 годин на добу. Однак це прогноз на випадок масштабних пошкоджень, а не підтверджений графік майбутніх відключень.

    Про зміст документів 16 жовтня повідомило британське видання The Guardian у матеріалі журналіста Ендрю Рота.

    За інформацією видання, українська розвідка отримала аналітичні матеріали російського походження, у яких розглядаються можливості завдання системної шкоди життєво важливій інфраструктурі України.

    Документ має назву «Аналіз енергетичного, житлового та комунального секторів України».

    Особливу увагу автори приділяють не лише знищенню електроенергії як ресурсу, а й подальшим наслідкам для життя цивільного населення.

    У документі, як повідомляє The Guardian, розглядаються ситуації, коли відсутність електроживлення призводить до зупинки водопостачання, порушення роботи каналізації, погіршення санітарних умов та вимушеного виїзду мешканців із міст.

    Саме такий послідовний розвиток гуманітарної кризи, за оцінкою британських журналістів, може відповідати нинішній тактиці російських ударів.

    Що відомо про перехоплені документи

    За даними The Guardian, документи українська розвідка отримала у вересні 2026 року.

    Вони містять оцінки стану української енергетики, можливих наслідків пошкодження критичної інфраструктури та використання різних видів озброєння.

    Журналісти зазначають, що матеріали підготовлені у формі технічного аналізу.

    У них розглядаються окремі сценарії виведення з ладу енергетичних і комунальних систем, а також можливий вплив цих руйнувань на великі населені пункти.

    Водночас достеменно невідомо, яка саме російська державна структура підготувала документ.

    Кілька європейських посадовців, ознайомлених із матеріалами, припустили, що автори можуть бути пов’язані з аналітичними підрозділами російської армії або спецслужб.

    Проте ці оцінки не є остаточним підтвердженням авторства.

    Також The Guardian не оприлюднила доказів того, що Володимир Путін особисто затверджував саме цей документ або підписував наказ про його реалізацію.

    Водночас український президент раніше заявляв, що українська розвідка отримала свідчення нової російської доктрини атак на ширше коло цивільних об’єктів.

    Про це The Guardian повідомляла ще 4 жовтня.

    За словами Зеленського, російська стратегія спрямована, зокрема, на те, щоб змусити українців залишати великі міста.

    Денис Шмигаль розповів про два російські документи

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль раніше повідомляв європейським партнерам про отримані аналітичні матеріали.

    За його словами, йдеться про два великі документи, які містять детальні технічні розрахунки.

    У них оцінюється можливе застосування різних типів ракет і ударних безпілотників проти української інфраструктури.

    Міністр наголосив, що українська сторона усвідомлює характер загроз і розуміє логіку можливих подальших атак.

    Водночас The Guardian не стала публікувати частину технічних подробиць на прохання українського Міністерства енергетики.

    У відомстві пояснили, що розголошення такої інформації могло б полегшити російським військовим планування подальших ударів.

    Це важлива деталь: журналісти ознайомилися з матеріалами, але вирішили не оприлюднювати дані, які можуть становити додаткову загрозу для енергетичної безпеки України.

    Чому головною ціллю залишається Київ

    Одним із найнебезпечніших напрямків російської кампанії аналітики називають спроби порушити електропостачання української столиці.

    Київ — великий центр споживання електроенергії, який залежить як від місцевої генерації, так і від передачі електроенергії з інших регіонів.

    Для забезпечення міста використовується складна система електростанцій, підстанцій і магістральних мереж.

    У разі одночасного пошкодження кількох важливих елементів цієї системи можливості стабільного електропостачання можуть істотно скоротитися.

    За інформацією The Guardian, російський документ містить оцінку сценарію, за якого під загрозою може опинитися понад 90% електроенергії, запланованої для забезпечення Києва протягом зими.

    Однак цей показник не означає, що Росія вже знищила 90% доступного електропостачання столиці.

    Йдеться про потенційні наслідки масштабного пошкодження критично важливих об’єктів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про оцінку Інституту вивчення війни (ISW), згідно з якою Росія може намагатися системно відрізати Київ від електропостачання.

    Аналітики звертали увагу на ризик комплексних ударів по генерації та системах передачі електроенергії.

    Після останніх атак Київ утратив основну електрогенерацію

    Особливо тривожними виглядають повідомлення про стан київських теплоелектроцентралей.

    Після масованих російських атак у жовтні основні великі ТЕЦ столиці припинили виробляти електроенергію.

    Як раніше повідомляли українські медіа з посиланням на представників енергетичного сектору, йдеться про ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ.

    Водночас пошкоджені станції можуть зберігати окремі можливості виробництва теплової енергії.

    Це особливо важливо на початку опалювального сезону.

    Про небезпеку повторних ударів по столичних теплоелектроцентралях «Ненька інфо» розповідала ще 14 жовтня.

    Тоді зазначалося, що ураження великих об’єктів генерації не означає автоматичного повного припинення теплопостачання, але значно ускладнює забезпечення міста електроенергією.

    Крім того, теплові мережі, насосні станції та інше допоміжне обладнання також потребують стабільного електроживлення.

    Саме тому масштабний блекаут може вплинути не лише на освітлення квартир, а й на роботу систем опалення та водопостачання.

    До 20 годин без електрики: наскільки реальний такий сценарій

    У матеріалі The Guardian наведені експертні прогнози щодо проходження зимового періоду.

    Вони передбачають різні варіанти розвитку подій залежно від погоди, інтенсивності обстрілів та швидкості ремонтних робіт.

    За відносно сприятливого сценарію, коли температура залишається помірною, а пошкоджене обладнання вдається оперативно ремонтувати, тривалість відключень у Києві може становити до восьми годин на добу.

    Значно складнішим є сценарій тривалих морозів у поєднанні з новими масштабними атаками.

    У такому випадку, за оцінками експертів, перебої з електропостачанням можуть тривати до 20 годин на добу.

    Це не офіційний графік відключень і не гарантований прогноз. Це оцінка можливого розвитку подій за несприятливих умов.

    Реальна ситуація залежатиме від того, скільки енергетичного обладнання залишиться працездатним, як швидко проводитимуть ремонти та чи вдасться запобігти повторним руйнуванням.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала заяви про можливу катастрофічну зиму та пояснювала різницю між реальними ризиками і панічними прогнозами.

    Росія атакує не лише електростанції

    Особливістю описаної стратегії є можливе поєднання ударів по кількох системах життєзабезпечення.

    Енергетична інфраструктура тісно пов’язана з водопостачанням, каналізацією, тепловими мережами та роботою міського транспорту.

    Якщо електроенергії немає тривалий час, насосне обладнання може припинити роботу, а резервні джерела живлення мають обмежені ресурси.

    У разі серйозних пошкоджень це може спричинити перебої з подачею питної води та відведенням стічних вод.

    У холодний період виникають додаткові ризики для систем централізованого опалення.

    Особливо небезпечними можуть бути тривалі відключення за низьких температур, коли житлові будинки швидко втрачають тепло.

    У подібній ситуації найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, маленькі діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійного медичного догляду.

    Саме комплексний характер можливих руйнувань робить загрозу гуманітарної кризи значно серйознішою, ніж звичайні тимчасові відключення електроенергії.

    ООН попереджає про ризик нової хвилі переселенців

    Можливі наслідки російських ударів уже привернули увагу міжнародних гуманітарних організацій.

    16 жовтня агентство Reuters повідомило про попередження Міжнародної організації з міграції ООН щодо ризику нових переміщень населення.

    За оцінкою організації, пошкодження житла та критичної інфраструктури, подорожчання життя й наближення морозів можуть змусити частину українців знову залишити свої домівки.

    Нині мільйони людей залишаються внутрішньо переміщеними, а значна кількість українців, які раніше повернулися додому, продовжує жити в умовах нестабільного електро- та теплопостачання.

    У Міжнародній організації з міграції звернули увагу, що доступ до води безпосередньо залежить від функціонування енергетичних систем.

    Тому нові масовані удари можуть спричиняти вторинні гуманітарні наслідки навіть далеко від безпосередніх місць влучань.

    Чому Москва посилює тиск на цивільне населення

    Український політолог Володимир Фесенко в коментарі The Guardian пов’язав посилення енергетичних атак із ситуацією на фронті.

    За його оцінкою, Кремль може дедалі більше покладатися на руйнування цивільної інфраструктури як спосіб тиску на Україну.

    Йдеться про стратегію, за якої складні умови життя, економічні проблеми та суспільне невдоволення розглядаються як інструменти політичного впливу.

    Однак це аналітична оцінка, а не доведене свідчення того, що російське керівництво остаточно відмовилося від військових цілей.

    Міжнародне гуманітарне право забороняє навмисно атакувати цивільні об’єкти та використовувати терор проти цивільного населення як метод ведення війни.

    Водночас правова оцінка кожного конкретного удару залежить від характеру об’єкта, військової необхідності, пропорційності та інших установлених обставин.

    Що може допомогти Україні пройти зиму

    На тлі зростання загроз українська влада й місцеві громади працюють над підвищенням стійкості енергетичних систем.

    Серед основних напрямків — ремонт пошкодженого обладнання, створення резервної генерації, захист важливих об’єктів та забезпечення аварійного живлення для лікарень, водоканалів і теплопостачальних підприємств.

    Окреме значення має розвиток розподіленої генерації, яка дозволяє зменшувати залежність великих міст від окремих потужних електростанцій.

    Проте невеликі генератори та когенераційні установки не можуть миттєво замінити всі втрачені потужності.

    Також критично важливою залишається робота протиповітряної оборони, зокрема захист від балістичних ракет та ударних безпілотників.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    Однак навіть за наявності резервного обладнання нові масштабні удари можуть суттєво ускладнювати роботу міських систем.

    Чи означає розслідування The Guardian, що гуманітарна катастрофа неминуча

    Ні. Документи, з якими ознайомилися британські журналісти, описують можливу російську стратегію та її очікувані наслідки.

    Вони не доводять, що всі передбачені сценарії обов’язково здійсняться.

    Також наразі не встановлено незалежно, який саме російський орган розробив документи та чи були всі запропоновані в них заходи затверджені на найвищому рівні.

    Водночас реальні атаки на українські електростанції та мережі підтверджують, що загроза масштабних комунальних перебоїв існує.

    Головний висновок розслідування The Guardian полягає в тому, що російські удари по енергетиці можуть бути частиною ширшої стратегії тиску на цивільне населення — із розрахунком на тривалі відключення, погіршення умов життя та вимушене переміщення людей.

    Напередодні зими 2026–2027 років питання захисту енергосистеми, резервного теплопостачання та стабільної роботи водоканалів залишається одним із найважливіших для українських міст.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності російських атак, можливостей протиповітряної оборони, відновлювальних робіт та міжнародної підтримки України.

  • «Закон Грема» проігнорували після ударів по Україні: Зеленський вимагає повернути економічний тиск на РФ

    «Закон Грема» проігнорували після ударів по Україні: Зеленський вимагає повернути економічний тиск на РФ

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на рішення американського лідера Дональда Трампа призупинити застосування масштабних санкцій проти Росії, передбачених так званим законом Грема. За словами глави держави, цей крок відбувся саме тоді, коли російські війська здійснили один із найбільших ударів по українській енергетичній інфраструктурі, атакувавши понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії. Зеленський переконаний, що відмова від економічного тиску створює для Кремля додаткові можливості продовжувати війну. Водночас президент наголосив: санкційний закон досі може стати ефективним інструментом впливу на Москву, якщо американська влада вирішить застосувати його положення.

    Про це Зеленський заявив 17 жовтня у соціальній мережі X. Його звернення також оприлюднила «Європейська правда».

    Президент пов’язав рішення Білого дому з останніми російськими атаками, які спричинили масштабні пошкодження української енергосистеми.

    За його словами, Росія продовжує цілеспрямовано бити по інфраструктурі, необхідній для забезпечення населення електроенергією та теплом.

    Зеленський наголосив, що Вашингтон повинен усвідомлювати масштаби російських атак і наслідки послаблення економічного тиску на Москву.

    Український президент заявив, що закон, який міг допомогти змусити Росію до припинення війни, фактично залишився без застосування.

    Водночас він закликав американських політиків не відмовлятися від передбачених документом механізмів.

    Трамп призупинив санкції після масштабного удару по енергетиці

    Заява Зеленського пролунала на тлі чергової хвилі російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    За інформацією президента, під ударом опинилися понад 15 важливих об’єктів електрогенерації та передачі електроенергії в різних регіонах країни.

    Російські атаки призвели до нових пошкоджень обладнання та ускладнили забезпечення споживачів електропостачанням.

    Глава держави наголосив, що Кремль намагається використати наближення холодів для посилення тиску на Україну.

    На його думку, метою російської стратегії є створення масштабних перебоїв із постачанням електроенергії та тепла саме перед зимовим періодом.

    Особливо небезпечним Зеленський назвав можливе одночасне знеструмлення великої кількості населених пунктів, адже від електроенергії залежить робота критично важливих систем життєзабезпечення.

    Пошкодження електростанцій та підстанцій впливають не лише на освітлення житлових будинків, а й на водопостачання, опалення, транспорт і роботу медичних закладів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик Зеленського до Трампа відповісти на масштабний російський удар по українській енергетиці.

    Тоді президент України також наголошував, що міжнародні партнери повинні реагувати на продовження російських обстрілів не лише дипломатичними заявами, а й конкретними заходами.

    Що передбачає «закон Грема»

    Йдеться про американський закон Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який отримав назву на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема.

    Документ передбачає суттєве розширення економічних обмежень проти Росії та країн, які продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Його головна мета — скоротити фінансові надходження, які Москва отримує від експорту нафти й газу.

    Серед найбільш помітних положень — можливість застосування надзвичайно високих імпортних мит.

    Зокрема, закон передбачає 500-відсоткове мито на товари російського походження та додаткові 100-відсоткові тарифи щодо п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу за визначених умов.

    Крім того, документ розширює санкційні інструменти щодо російського енергетичного сектору, фінансових структур та осіб, пов’язаних із діяльністю РФ.

    Сутність механізму полягає у створенні економічного тиску не лише на саму Росію, а й на держави та компанії, які забезпечують її енергетичними доходами.

    Закон пройшов американський Конгрес у вересні 2026 року.

    18 вересня Дональд Трамп підписав його, а ключові нові обмеження мали почати застосовуватися з 18 жовтня.

    Раніше «Ненька інфо» детально розповідала про ухвалення цього санкційного пакета та можливі наслідки для російської нафтової галузі.

    Однак за два дні до запланованого початку застосування окремих тарифів Білий дім ухвалив рішення призупинити нові обмеження.

    Чому Трамп не застосував санкції

    16 жовтня президент США підписав відповідний указ, текст якого оприлюднений на офіційному сайті Білого дому.

    Документ дозволяє не застосовувати визначені законом санкції, обмеження та мита.

    Трамп обґрунтував своє рішення національними інтересами Сполучених Штатів.

    Для цього американський президент скористався спеціальним положенням закону, яке надає главі держави право тимчасово відмовлятися від застосування певних заходів за умови відповідного обґрунтування перед Конгресом.

    Принципово важливо, що закон Грема юридично залишається чинним. Президент США не скасував його, а призупинив виконання більшості ключових санкційних положень.

    В указі також передбачено можливість переглянути рішення та поновити застосування обмежень.

    Саме на цю обставину звертає увагу Зеленський, наголошуючи, що санкційний механізм досі можна використати.

    За інформацією Bloomberg та Reuters, рішення американської адміністрації також пов’язане із ситуацією на світовому енергетичному ринку.

    Вашингтон прагне стримати високі ціни на дизельне пальне напередодні проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада.

    Російський дизель став новим джерелом суперечок

    Одним із чинників загострення дискусії стала нещодавня домовленість адміністрації Трампа щодо постачання російського дизельного пального.

    Американський президент пояснював необхідність такої співпраці бажанням збільшити доступні обсяги пального та знизити його вартість.

    Водночас критики домовленості вважають, що послаблення обмежень на російські енергоносії може забезпечити Москві додаткові фінансові надходження.

    За повідомленням Reuters, проти дизельної домовленості виступила група з 12 американських сенаторів від обох партій.

    Вони закликали адміністрацію переглянути рішення та повернутися до посилення економічного тиску на Росію.

    Сенатори також висловили сумнів у тому, що додаткові поставки російського дизеля суттєво поліпшать ситуацію з цінами на американському паливному ринку.

    Про зв’язок між дизельними домовленостями та призупиненням санкцій раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі про рішення Трампа відкласти застосування закону Грема.

    У Конгресі США почалася хвиля критики

    Рішення Трампа викликало гостру реакцію американських законодавців.

    Одним із найактивніших критиків став сенатор-демократ Річард Блюменталь, який брав участь у розробленні санкційного законодавства разом із Ліндсі Гремом.

    Блюменталь заявив, що відмова від нових обмежень суперечить меті ухваленого Конгресом документа.

    За його оцінкою, такий крок послаблює позиції України та може збільшити економічні можливості Росії.

    Проте критика пролунала не лише від демократів.

    Як повідомило Associated Press, сенатор-республіканець Том Тілліс також засудив рішення президента.

    Він нагадав, що санкційний закон отримав значну підтримку в Сенаті, та поставив під сумнів доцільність відмови від його виконання.

    Інший республіканець, Джон Корнін, заявив, що покійний Ліндсі Грем був би незадоволений таким розвитком подій.

    Сенаторка-демократка Елізабет Воррен також закликала Конгрес відреагувати на дії Білого дому.

    Отже, розбіжності щодо санкцій проти Москви виникли всередині обох американських політичних партій.

    Водночас негайне втручання Конгресу малоймовірне, оскільки законодавці перебувають на перерві до завершення виборів 3 листопада.

    Як на рішення Трампа відреагувала Москва

    У Росії рішення Білого дому сприйняли позитивно.

    За інформацією Reuters, представники російської сторони розцінили відмову від нових обмежень як можливість зберегти економічні контакти зі Сполученими Штатами.

    Прихильники пом’якшення санкцій аргументують свою позицію тим, що додаткові торговельні обмеження можуть спричиняти зростання цін на міжнародних ринках та створювати проблеми для країн — покупців російських енергоресурсів.

    Натомість прихильники жорсткішої санкційної політики наголошують, що без скорочення енергетичних доходів Росія матиме більше фінансових ресурсів для продовження війни.

    Таким чином, суперечка стосується не лише двосторонніх відносин Вашингтона й Москви, а й міжнародної торгівлі нафтою та газом.

    Чи можна повернути санкції без нового закону

    Юридично можливість відновлення санкцій залишається.

    Указ Трампа прямо передбачає, що рішення про незастосування окремих обмежень може бути переглянуте президентом або уповноваженими посадовцями.

    Для цього не обов’язково ухвалювати повністю новий санкційний закон.

    Водночас чинний документ надає адміністрації США значну свободу у визначенні подальших дій.

    Саме тому політична позиція Білого дому матиме вирішальне значення.

    Наразі не оголошено конкретної дати, коли адміністрація Трампа може повернутися до застосування призупинених санкцій.

    Також немає підтвердженого рішення Конгресу, яке вже змінювало б ситуацію.

    Позиція Зеленського полягає в тому, що міжнародний економічний тиск має залишатися одним з інструментів примушення Росії до переговорів про припинення війни.

    Водночас конкретний вплив можливих нових санкцій на російську економіку залежатиме від їхнього обсягу, виконання та реакції країн, які купують російські енергоносії.

    Україна закликає США не відмовлятися від тиску на Кремль

    Володимир Зеленський пов’язує американське санкційне рішення з ризиками подальшого посилення російських атак.

    На його думку, Москва може сприйняти пом’якшення економічних обмежень як сигнал про зменшення міжнародного тиску.

    Президент наголошує, що Україні потрібне не відтермінування рішень, а дієві механізми стримування російської агресії.

    Особливо актуальним це питання є напередодні зимового періоду, коли стабільна робота української енергосистеми безпосередньо впливає на умови життя мільйонів людей.

    Водночас не можна стверджувати, що саме рішення Трампа спричинило останні російські удари: атаки на українську енергетику тривають систематично, а для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між конкретними політичними рішеннями й військовими операціями потрібні додаткові докази.

    Станом на 17 жовтня 2026 року закон Грема залишається чинним, але більшість його ключових нових санкційних механізмів призупинено рішенням президента США.

    Зеленський наполягає, що ці обмеження ще можуть допомогти посилити тиск на Росію.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень адміністрації Трампа, позиції Конгресу та загальної політики США щодо російського енергетичного експорту й війни проти України.

  • Від Еміратів до Маямі: Зеленський розкрив плани США щодо переговорів із Путіним

    Від Еміратів до Маямі: Зеленський розкрив плани США щодо переговорів із Путіним

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Сполучені Штати та європейські партнери продовжують шукати можливості для організації тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. Серед потенційних майданчиків розглядаються Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, європейські країни та саміт G20 у Сполучених Штатах. Водночас жодної остаточної домовленості про зустріч президентів Володимира Зеленського, Дональда Трампа та Володимира Путіна наразі немає.

    Про це Зеленський розповів під час спілкування з журналістами 17 жовтня, повідомляє ТСН.

    За словами українського президента, американська сторона вже працює над можливими форматами переговорів і розглядає кілька варіантів місця проведення.

    До організаційної роботи поступово долучаються й європейські партнери, які намагаються створити умови для відновлення дипломатичного діалогу.

    Однак головним невирішеним питанням залишається готовність Росії погодитися на відповідну зустріч.

    Де можуть відбутися переговори Зеленського і Путіна

    За словами президента України, Вашингтон розглядає декілька можливих локацій.

    Одним із варіантів залишаються країни Близького Сходу, насамперед Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія.

    Ці держави вже брали участь у міжнародних дипломатичних ініціативах і контактах, пов’язаних із російсько-українською війною.

    Зокрема, ОАЕ раніше були запропоновані американською стороною як можливий майданчик для тристоронніх переговорів на рівні делегацій.

    Ще одним варіантом є проведення зустрічі у США.

    Особливу увагу привертає саміт «Групи двадцяти» (G20), який запланований на грудень 2026 року в Маямі.

    Такий міжнародний захід міг би створити можливість для особистих контактів між лідерами без необхідності організовувати повністю окремий саміт.

    Водночас Зеленський не виключає і проведення переговорів у Європі.

    Президент повідомив, що європейські партнери вже починають відповідні консультації.

    Таким чином, остаточне рішення щодо місця проведення залежатиме від погодження позицій усіх сторін.

    Що відомо про позицію США

    Вашингтон уже кілька тижнів намагається організувати новий переговорний формат між Україною та Росією.

    Ще 25 вересня Зеленський повідомив, що американські представники запропонували провести тристоронню зустріч на технічному рівні в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Тоді український президент наголосив, що Київ очікує конкретної пропозиції щодо дати.

    За його словами, американська сторона мала провести консультації з Росією, а Україна — поінформувати європейських союзників про обговорювані варіанти.

    4 жовтня Зеленський знову підтвердив готовність України підтримати таку зустріч до кінця місяця.

    Про це повідомляло «Радіо Свобода», а згодом відповідну позицію української сторони підтвердив Укрінформ.

    Водночас переговори представників трьох держав і особиста зустріч президентів залишаються різними варіантами дипломатичного процесу.

    Проведення першого формату автоматично не гарантує погодження другого.

    Чи погодиться Путін приїхати на G20

    Питання особистої участі російського президента у переговорах залишається відкритим.

    Зеленський раніше заявляв про готовність зустрітися з Путіним під час саміту G20 у Маямі, якщо той погодиться приїхати.

    В інтерв’ю Deutsche Welle у вересні український президент зазначав, що головним критерієм такої зустрічі має бути конкретний результат, а не сам факт переговорів.

    Проте Кремль раніше висловлював заперечення щодо окремих запропонованих форматів.

    Станом на 17 жовтня російська сторона не підтвердила готовності до особистого саміту із Зеленським.

    Сам Дональд Трамп також не зміг відповісти, чи відвідає Путін зустріч «Групи двадцяти».

    16 жовтня президент США заявив журналістам, що не знає, чи прибуде російський лідер до Маямі, однак був би радий його присутності.

    Про це повідомило NV із посиланням на відеозаяву американського президента.

    Отже, навіть потенційна участь Путіна в саміті G20 поки не визначена.

    Навіщо до переговорів залучають Близький Схід

    Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія мають досвід посередницьких контактів у питаннях, пов’язаних із війною.

    Зокрема, країни регіону брали участь у гуманітарних ініціативах і процесах обміну утримуваними особами.

    Водночас вони підтримують дипломатичні та економічні відносини як із західними державами, так і з Росією.

    Це робить їх можливими майданчиками для переговорів, хоча саме місце проведення не визначає результату дипломатичних контактів.

    Європейські країни, зі свого боку, зацікавлені в тому, щоб питання безпеки України обговорювалися за безпосередньої участі Києва та його міжнародних партнерів.

    5 жовтня на офіційному сайті президента України повідомлялося, що Зеленський поінформував польського прем’єра Дональда Туска про підготовку можливих тристоронніх форматів переговорів.

    Український президент тоді наголосив, що з боку Києва перешкод для проведення зустрічі немає.

    Водночас, за його словами, США необхідно забезпечити готовність російської сторони до такого формату.

    Ідею тристороннього саміту обговорюють не вперше

    Спроби організувати зустріч Зеленського, Трампа і Путіна тривають уже не перший місяць.

    Ще наприкінці серпня «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію директора ЦРУ Джона Реткліффа організувати тристоронній саміт.

    Тоді йшлося про можливість повернення до переговорного процесу на найвищому політичному рівні.

    Однак дипломатичні консультації поки не призвели до офіційного оголошення дати зустрічі.

    Причинами залишаються відмінності позицій сторін щодо умов завершення війни, безпекових гарантій, територіальних питань і механізмів можливого припинення бойових дій.

    Що буде далі

    Україна підтверджує готовність брати участь у переговорах за посередництва США.

    При цьому Київ наголошує, що дипломатичні домовленості повинні забезпечувати реальні гарантії безпеки й не створювати умов для відновлення російської агресії.

    Американська сторона продовжує контакти з учасниками можливого переговорного процесу, а європейські партнери обговорюють власну участь у підготовці зустрічей.

    Наразі не визначені ані остаточне місце проведення президентського саміту, ані його дата, ані склад учасників.

    Можливими майданчиками залишаються Близький Схід, США та Європа.

    Водночас головним показником реального просування дипломатичних зусиль стане не оголошення чергової локації, а підтверджена згода всіх сторін на зустріч і погодження її порядку денного.

  • Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким призупинив застосування низки нових санкцій і масштабних мит проти Росії, передбачених так званим законом Грема. Рішення ухвалили напередодні завершення встановленого Конгресом терміну для запровадження обмежень. За інформацією Bloomberg, адміністрація Білого дому прагне стримати зростання цін на дизельне пальне перед проміжними виборами 3 листопада. Водночас рішення вже викликало критику американських законодавців, зокрема представників Республіканської партії.

    Відповідний указ оприлюднений на офіційному сайті Білого дому. Документ датований 16 жовтня 2026 року.

    Він передбачає тимчасову відмову від застосування нових санкцій, обмежень та імпортних мит, встановлених законом Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026.

    Головна особливість рішення полягає в тому, що Трамп не скасував сам закон, а скористався передбаченим у ньому правом призупиняти застосування окремих положень.

    Зокрема, йдеться про 500-відсоткове мито на імпорт товарів із Росії, а також 100-відсоткові додаткові тарифи для найбільших покупців російської нафти й природного газу.

    Під обмеження могли потрапити й держави, які сприяють обходу міжнародних санкцій проти російського нафтового сектору.

    Указ формально визначає ці мита, але одночасно призупиняє їхнє застосування. Тобто американська адміністрація залишає за собою можливість запровадити їх у майбутньому.

    Також призупинено застосування низки нових персональних та секторальних санкцій, передбачених законом Грема.

    При цьому чинні санкції, введені раніше на підставі інших президентських указів, автоматично не скасовуються. Таке застереження прямо міститься в документі Білого дому.

    Чому Трамп відмовився від нових мит

    Як повідомляє Bloomberg, рішення американського президента пов’язане насамперед із ситуацією на енергетичному ринку.

    Ціни на дизельне пальне у США залишаються високими, що створює додаткові труднощі для транспортних компаній, фермерів та промислових підприємств.

    Нові масштабні обмеження проти російських енергоносіїв могли додатково ускладнити міжнародну торгівлю нафтою та нафтопродуктами.

    Саме тому адміністрація Трампа прагне збільшити доступні обсяги дизельного пального на світовому ринку.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    За інформацією Axios, переговори відбувалися на тлі суперечок між Києвом і Вашингтоном щодо українських ударів по російських нафтопереробних підприємствах.

    Американська сторона наполягала на необхідності стабілізації енергетичного ринку, тоді як українське керівництво не погоджувалося в односторонньому порядку припиняти удари без аналогічних кроків Росії.

    Сам Трамп раніше пояснював рішення щодо російського дизеля бажанням знизити світові ціни на пальне.

    Він стверджував, що обмеження російського енергетичного експорту негативно впливають не лише на американських споживачів, а й на міжнародну економіку.

    Чому рішення викликало спротив у Конгресі

    Закон Грема Конгрес США ухвалив у вересні 2026 року з метою посилення економічного тиску на Росію через її повномасштабне вторгнення в Україну.

    Документ передбачав нові інструменти обмеження російських енергетичних доходів та розширення санкцій проти осіб і компаній, пов’язаних із російською економікою.

    Однак застосування цих заходів залежить, зокрема, від рішень президента США.

    Після оголошення американсько-російської домовленості щодо дизельного пального група з 12 сенаторів від обох партій виступила з критикою адміністрації Трампа.

    Законодавці заявили, що послаблення санкцій може збільшити доходи Росії від експорту енергоносіїв, а отже — її можливості фінансувати війну проти України.

    За даними Reuters, критика пролунала не лише від демократів, а й від низки республіканців.

    Сенатори вимагали від Білого дому переглянути домовленості з Москвою та забезпечити виконання санкційного законодавства.

    Окремі законодавці також висловили сумнів, що додаткові поставки російського дизеля суттєво знизять ціни для американських споживачів.

    Які країни можуть уникнути нових обмежень

    Відмова від застосування вторинних мит має значення не лише для Росії.

    Новий закон передбачав можливість введення значних торговельних обмежень щодо країн, які продовжують закуповувати російські нафту та газ.

    Серед найбільших покупців російських енергоносіїв — Китай, Індія та Туреччина.

    Запровадження додаткових американських мит могло ускладнити відносини Вашингтона з цими державами та спричинити нові торговельні суперечки.

    Тому рішення Трампа фактично відтерміновує ризик застосування передбачених законом додаткових тарифів до низки важливих торговельних партнерів США.

    Що це означає для України

    Для України принципове значення має можливий вплив американської політики на російські доходи від продажу енергоносіїв.

    Енергетичний експорт залишається важливим джерелом надходжень до бюджету РФ. Саме тому Київ закликає міжнародних партнерів обмежувати можливості Москви фінансувати військові витрати.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Велика Британія пообіцяла зберегти санкційний тиск на Кремль, попри домовленості Вашингтона з Росією щодо дизельного пального.

    Водночас неможливо автоматично визначити, наскільки саме нове рішення Білого дому збільшить російські доходи. Це залежатиме від фактичних обсягів експорту, ринкових цін, логістики та інших чинних обмежень.

    Наразі указ Трампа залишає адміністрації можливість знову активувати санкційні механізми. Термін їх призупинення не визначений конкретною календарною датою.

    Згідно з документом, рішення діятиме, доки президент США або уповноважені посадовці не визначать необхідність подальших дій.

    Таким чином, закон Грема залишається частиною американського законодавства, однак його ключові нові санкційні положення наразі не застосовуватимуться.

    Рішення ухвалене менш ніж за три тижні до проміжних виборів у США, коли економічні питання, зокрема вартість пального, посідають важливе місце в політичних дискусіях.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи змінить Білий дім позицію щодо застосування санкцій та як на це реагуватиме американський Конгрес.

  • $25 тисяч, секретні переговори та страх шпигунства: що приховує скандальний візит глави ФБР до Росії

    $25 тисяч, секретні переговори та страх шпигунства: що приховує скандальний візит глави ФБР до Росії

    Поїздка директора Федерального бюро розслідувань США Каша Пателя до Москви виявилася значно суперечливішою, ніж повідомлялося спочатку. Американські журналісти з’ясували, що співробітники ФБР намагалися переконати керівництво скасувати візит, а після невдалих спроб звернулися до Конгресу. Окреме занепокоєння викликають можливі розвідувальні ризики, попередні фінансові контакти Пателя з російським інформаційним середовищем і розширення співпраці ФБР зі спецслужбами держав, які Вашингтон традиційно вважає противниками.

    Як з’ясувало видання The Atlantic, занепокоєння в американських правоохоронних і розвідувальних структурах виникло задовго до запланованої поїздки 14–15 жовтня.

    Журналістка Сара Фіцпатрік поспілкувалася із 17 чинними та колишніми співробітниками ФБР, Міністерства юстиції, розвідки та іншими обізнаними джерелами. Вони розповіли про побоювання щодо посилення контактів американського керівництва з російськими структурами.

    За інформацією видання, всередині ФБР навіть сформувалася неформальна група співробітників, які намагалися домогтися скасування поїздки через керівництво бюро.

    Коли внутрішні звернення не дали результату, частина співробітників передала свої застереження представникам Конгресу США.

    Особливу увагу привернув час проведення візиту — лише за три тижні до проміжних виборів у Сполучених Штатах.

    Колишній високопосадовець антитерористичного підрозділу ФБР Крістофер О’Лірі заявив The Atlantic, що керівник бюро саме зараз мав би зосередитися на захисті американського виборчого процесу, а не проводити переговори в Москві.

    Ще одна маловідома деталь — відсутність достатнього інформування навіть союзників США.

    За даними The Atlantic, високопоставлений український чиновник повідомив журналістам, що Київ не отримував попередніх пояснень щодо мети поїздки Пателя. Представники європейських держав також висловлювали занепокоєння через брак інформації про заплановані контакти.

    Окрема частина скандалу стосується 25 тисяч доларів, які Патель раніше отримав за участь у документальному фільмі.

    У зверненні від 9 жовтня конгресмени Джеймі Раскін і Джим Гаймс нагадали, що директор ФБР отримав цю суму за участь у стрічці режисера, який, за їхніми словами, мав зв’язки з Кремлем.

    Законодавці також звернули увагу на попередні висловлювання Пателя, в яких він заперечував окремі висновки американської розвідки щодо російського втручання у вибори.

    При цьому сам факт отримання гонорару не є доказом незаконної діяльності або співпраці з російськими спецслужбами. Однак конгресмени вважають, що ці обставини потребують додаткової перевірки на тлі можливих контактів із ФСБ.

    Ще одна важлива подробиця — адміністрація Пателя фактично змінює традиційний підхід американського бюро до співпраці з Росією та Китаєм.

    Ще в серпні Reuters опублікувало розслідування про нові канали правоохоронної співпраці.

    Сам Патель заявляв, що контакти з Росією розвиваються вже приблизно 15 місяців. За його словами, співпраця спрямована насамперед на боротьбу з міжнародними злочинними мережами, кіберфахрайством, наркотрафіком та сексуальною експлуатацією дітей.

    У випадку Китаю співпраця вже включала обмін співробітниками й проведення спільних операцій.

    Зокрема, у травні 2026 року американські та китайські правоохоронці разом із поліцією Дубая провели операцію Sand Dollar проти масштабного шахрайського центру. За повідомленням ФБР, вона завершилася приблизно 300 затриманнями та вилученням активів на 300 мільйонів доларів.

    Водночас щодо Росії Reuters повідомляло передусім про закулісні контакти та роботу над співпрацею. Публічно підтверджених аналогічних спільних операцій не наведено.

    Ще один парадокс полягає в тому, що ФБР під керівництвом Пателя одночасно розслідує злочини, які американська сторона пов’язує з російською розвідкою.

    Нещодавно американські правоохоронці оголосили обвинувачення п’ятьом особам у справі про ймовірну підготовку замовних убивств критиків російської влади.

    Про цю справу раніше повідомляла «Ненька інфо», зазначаючи, що серед можливих цілей, за журналістською інформацією, називали Гаррі Каспарова та інших опозиціонерів.

    Сам Патель публічно засудив можливу участь російських спецслужб у підготовці нападів на американській території.

    Попри це, його адміністрація продовжує шукати можливості для правоохоронної взаємодії з Москвою.

    Додатковим приводом для занепокоєння став стан американської контррозвідувальної системи.

    The Atlantic повідомляє, що після приходу нової адміністрації у 2025 році ФБР розформувало спеціальну групу Foreign Influence Task Force, яка займалася протидією іноземному впливу. Частину профільних співробітників перевели на інші посади або звільнили.

    Крім того, за даними NPR, підрозділи, які займаються виявленням іноземних шпигунів на території США, мають значну кількість незаповнених посад.

    На цьому тлі конгресмени вимагають не лише пояснити мету візиту Пателя, а й надати повний список його супутників, запланованих зустрічей та заходів безпеки.

    У зверненні законодавців навіть міститься вимога повідомити, чи супроводжуватимуть директора ФБР приватні особи або представники родини президента Дональда Трампа.

    Це вимога надати інформацію, а не підтвердження участі таких людей у поїздці.

    Попри широкий суспільний резонанс, ключове питання залишається відкритим: які конкретні домовленості американська сторона планує обговорювати з представниками ФСБ?

    Станом на вечір 14 жовтня офіційного повідомлення про підписані угоди, передачу розвідувальних матеріалів чи результати конкретних зустрічей немає.

    Тому твердження про таємні домовленості щодо України, виборів у США або передачу Росії конфіденційної інформації залишаються припущеннями.

    Однак уже оприлюднені матеріали демонструють, що візит Пателя викликає суперечки не лише серед американських політиків, а й усередині структур, відповідальних за національну безпеку Сполучених Штатів.