Президент України Володимир Зеленський змінив підхід до спілкування з американським лідером Дональдом Трампом і почав відкритіше критикувати рішення Вашингтона, які, на думку української сторони, ставлять під загрозу обороноздатність країни. Після місяців обережної дипломатії Київ вирішив публічно говорити про проблеми з американською військовою допомогою, розвідданими та супутниковим зв’язком. Як пише The New York Times, українське керівництво дійшло висновку, що подальше мовчання може виявитися небезпечнішим за відкриту суперечку з президентом США. Водночас обидві сторони продовжують переговори та демонструють готовність зберігати співпрацю.
Про це йдеться в матеріалі The New York Times від 20 жовтня, присвяченому загостренню відносин між Києвом і Вашингтоном.
За оцінкою американського видання, останні рішення адміністрації Дональда Трампа змусили українську владу переглянути звичну тактику дипломатичного спілкування.
Якщо раніше Київ намагався уникати публічних конфліктів із Білим домом, то тепер Зеленський дедалі частіше відкрито заявляє про розбіжності.
Чому Зеленський вирішив більше не мовчати
Один із високопосадовців України порівняв ситуацію з необхідністю попередити людей про наближення цунамі.
За його словами, навіть до нинішнього дипломатичного загострення Україна перебувала у складному становищі.
Російські атаки поступово послаблювали енергетичну інфраструктуру, система протиповітряної оборони потребувала додаткових ракет, а попереду залишався складний зимовий період.
На цьому тлі Київ зіткнувся з новими суперечностями із Вашингтоном.
Адміністрація Трампа послабила окремі санкційні обмеження на російський дизель, вимагала скорочення українських ударів по нафтопереробних заводах РФ та продовжувала наполягати на швидкому дипломатичному врегулюванні війни.
Водночас українська сторона повідомляла про проблеми з постачанням американських ракет-перехоплювачів, передачею розвідувальної інформації та роботою військових супутникових сервісів.
Саме сукупність цих обставин, за оцінкою NYT, спонукала українське керівництво до відкритішої позиції.
Розвіддані, ракети Patriot і Starshield стали причинами напруження
Одним із найгостріших питань у відносинах двох країн стало забезпечення української протиповітряної оборони.
Зеленський повідомляв, що Україна не отримувала своєчасного попередження про деякі російські ракетні атаки.
Особливе занепокоєння викликала відсутність інформації про запуски балістичних ракет, оскільки такі попередження можуть допомагати цивільним швидше дістатися укриттів.
Крім того, українська сторона заявляла про затримки з передачею ракет для систем Patriot.
Окремою проблемою стали обмеження в роботі Starshield — військового супутникового сервісу компанії SpaceX.
За повідомленнями українських посадовців, перебої вплинули на виконання окремих військових завдань.
Водночас американські представники заперечували, що адміністрація Трампа цілеспрямовано припинила допомогу Україні.
Держсекретар США Марко Рубіо також не погодився зі звинуваченнями в навмисному блокуванні важливої військової підтримки.
За інформацією Associated Press, Зеленський згодом підтвердив відновлення передачі попереджень про російські ракетні удари.
Раніше «Ненька інфо» повідомляла про відновлення обміну американськими розвідданими.
Попри це, питання стабільності постачання американського озброєння та супутникового зв’язку залишаються важливими для української оборони.
Угода Трампа з Путіним щодо дизеля поглибила суперечності
Ще однією причиною дипломатичного загострення стала домовленість США та Росії щодо постачання дизельного пального.
Вашингтон тимчасово послабив визначені санкційні обмеження на операції з російським дизелем.
Американська адміністрація пояснювала це прагненням стабілізувати міжнародний паливний ринок і стримати зростання цін.
Однак Київ розкритикував таке рішення, оскільки додаткові енергетичні доходи можуть посилити фінансові можливості Росії.
Водночас Трамп неодноразово закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
Українське керівництво наполягало на взаємності: Київ готовий розглядати припинення атак по російській нафтовій інфраструктурі, якщо Москва зупинить удари по українській енергетиці.
За оцінкою NYT, саме ці суперечності стали частиною ширшої кризи довіри між Києвом і Вашингтоном.
Заяви Трампа про Росію викликали нову хвилю критики
Особливе обурення української сторони спричинили висловлювання американського президента щодо дій Москви.
20 жовтня Reuters повідомило, що Трамп заявив, нібито Росія загалом поводилася щодо України прийнятно.
Американський президент також розкритикував Зеленського та висловив думку, що Україні може знадобитися інший представник для переговорів.
Ці слова пролунали на тлі нових російських атак на українські міста та енергетичні об’єкти.
За інформацією Reuters, саме загострення відносин із Вашингтоном стало одним із ключових чинників нових дипломатичних контактів в Осло.
Водночас важливо розуміти, що оцінки Трампа не змінюють факту продовження Росією повномасштабної війни проти України.
Чому Київ раніше уникав конфліктів із Білим домом
Після публічної суперечки Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті у лютому 2025 року українська сторона намагалася максимально обережно вибудовувати відносини з американською адміністрацією.
Київ неодноразово наголошував на вдячності США за підтримку та підкреслював необхідність спільних зусиль для завершення війни.
Така дипломатична стратегія була пов’язана з високою залежністю української оборони від окремих видів американського озброєння та технологій.
Зокрема, системи Patriot і відповідні ракети-перехоплювачі відіграють важливу роль у захисті від балістичних загроз.
Однак, за оцінкою The New York Times, нове загострення змусило Україну відкритіше говорити про рішення Вашингтона, з якими вона не погоджується.
Чому Зеленський не розриває відносин із Трампом
Попри різку риторику, українська влада продовжує підтримувати контакти з американською адміністрацією.
19 жовтня Зеленський провів телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо.
Наступного дня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.
До дипломатичних контактів також долучився Джаред Кушнер.
За повідомленням Reuters, сторони обговорювали можливі рамки мирного врегулювання, гарантії безпеки та подальшу підтримку України.
Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, зазначивши, що переговори допомогли просунутися в обговоренні мирних ініціатив.
Водночас жодного остаточного мирного договору чи погоджених усіма сторонами умов припинення війни не було оголошено.
Портников пояснив ризики нової тактики Зеленського
Український публіцист і політичний оглядач Віталій Портников, позицію якого наводить The New York Times, звернув увагу на складність становища українського президента.
На його думку, публічне загострення з Вашингтоном створює ризики, однак мовчання щодо проблем із військовою підтримкою також може мати серйозні наслідки.
Портников відзначив важливість розмови Зеленського з Марко Рубіо.
На його думку, готовність держсекретаря США продовжувати діалог свідчить про те, що американська адміністрація не відмовилася від співпраці з Україною.
Крім того, Київ активно контактує з американськими законодавцями обох партій.
Такі переговори дозволяють українській стороні пояснювати свою позицію не лише Білому дому, а й Конгресу США.
Що зміниться у відносинах України та США
The New York Times звертає увагу, що позиція Дональда Трампа щодо України вже неодноразово змінювалася.
Періоди різких суперечностей чергувалися з відновленням дипломатичних контактів.
Тому нинішнє загострення не обов’язково означає остаточне погіршення відносин між державами.
Водночас воно демонструє складність становища Києва, який прагне одночасно відстоювати власні безпекові інтереси та зберігати американську підтримку.
Головний висновок аналізу NYT полягає в тому, що Зеленський обрав відкритішу й жорсткішу риторику щодо Трампа, але не відмовився від дипломатичного діалогу зі США.
Українське керівництво намагається поєднати критику окремих рішень Вашингтона з продовженням переговорів про зброю, розвідку, гарантії безпеки та завершення війни.
Наскільки результативною виявиться ця тактика, залежатиме від наступних рішень американської адміністрації та фактичного виконання домовленостей щодо підтримки України.
