Позначка: військовополонені

  • Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов

    Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов

    Україна підтримує робочі контакти з Росією з питань обміну військовополоненими. Про це повідомив керівник Офісу Президента України Кирило Буданов.

    За його словами, діалог із російською стороною триває і стосується, зокрема, підготовки нових обмінів. Українська сторона веде переговори щодо повернення своїх військових, які перебувають у полоні.

    Буданов зазначив, що наразі розглядається можливість проведення чергового обміну напередодні або одразу після Великодня. Остаточні дати ще узгоджуються.

    Процес обміну координується українськими державними структурами, зокрема за участі профільних органів безпеки та переговорних груп. У низці випадків до процесу залучаються міжнародні посередники та гуманітарні організації.

    Від початку повномасштабної війни Україна та Росія провели десятки обмінів полоненими. У межах цих домовленостей Україна повернула тисячі військовослужбовців, серед яких бійці різних підрозділів Сил оборони.

    Окремим напрямом залишається повернення важкопоранених і тяжкохворих, а також встановлення місця перебування зниклих безвісти. Українська сторона також працює над поверненням цивільних осіб.

    Переговори щодо обмінів залишаються одним із небагатьох каналів взаємодії між сторонами та відбуваються на постійній основі.

  • Після 3 років неволі додому повернувся захисник, якого вважали загиблим

    Після 3 років неволі додому повернувся захисник, якого вважали загиблим

    Після більш ніж трьох років у російському полоні додому повернувся військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, 46-річний житель села Великий Дорошів Куликівської громади Назар Далецький. Раніше його вважали загиблим, а в громаді навіть відбувся похорон захисника.

    Про повернення бійця під час чергового обміну полоненими 5 лютого повідомив голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький.

    «З полону повертається наш земляк, якого тривалий час вважали загиблим. Йдеться про жителя села Великий Дорошів Куликівської громади Назара Далецького», – зазначив він.

    Назар Далецький був учасником АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних сил. Служив у 24-й бригаді імені короля Данила. У травні 2022 року військовий перестав виходити на зв’язок і спершу вважався зниклим безвісти.

    Згодом рідним повідомили, що він нібито загинув 25 вересня 2022 року поблизу села Курилівка Куп’янського району Харківської області — фактично на лінії фронту. Саме в цей день воїну виповнився черговий рік.

    Інформацію про його загибель оприлюднили Львівська ОВА та Куликівська громада. У селі організували похорон із військовими почестями: труну накрили державним прапором, церемонію супроводжував оркестр. Фото й відео з прощання збереглися на сторінці місцевого старостинського округу.

    Однак згодом з’ясувалося, що військовий живий.

    У липні 2025 року один із визволених з полону українських захисників повідомив родині, що бачив Назара серед полонених. У серпні це підтвердив ще один боєць, а восени — третій. Родина продовжувала звернення та вірила, що чоловік живий.

    Під час останнього обміну полоненими інформація підтвердилася: Назар Далецький повернувся додому після 3 років, 4 місяців і 12 днів неволі. Перші хвилини після звільнення він зміг поспілкуватися з рідними телефоном.

    Це вже не перший подібний випадок на Львівщині. У травні 2025 року в Щирецькій громаді поховали військовослужбовця Богдана Вовка, якого також вважали загиблим. Згодом у російських пабліках з’явилося відео, де він повідомив, що перебуває в полоні. Тоді у Львівському обласному ТЦК та СП заявили про можливу помилку та поінформували військову частину.

    Історія Назара Далецького стала прикладом того, як навіть після років невизначеності та болю можливе повернення додому, а для родин — шанс знову обійняти своїх близьких.

  • Поки батько був у полоні: на Львівщині викрили схему розкрадання 3,8 млн грн допомоги

    Поки батько був у полоні: на Львівщині викрили схему розкрадання 3,8 млн грн допомоги

    На Львівщині правоохоронці викрили масштабну схему заволодіння державними виплатами, призначеними військовослужбовцю, який перебував у російському полоні. За даними слідства, майже 3,8 млн грн отримав його рідний син, використавши підроблені документи.

    Як повідомили у Львівській обласній прокуратурі, 47-річний військовослужбовець у квітні 2022 року потрапив у полон. Відповідно до чинного на той час законодавства, грошове забезпечення та матеріальну допомогу могли отримувати лише члени сім’ї, які спільно проживали з військовим.

    Через два роки, у липні 2024-го, 22-річний син військового звернувся до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щоб оформити виплати. Для цього він подав пакет документів, серед яких була довідка з неправдивими відомостями про спільне проживання з батьком.

    Насправді ж, за даними слідства, чоловіки тривалий час мешкали окремо. Попри це, у квітні 2024 року староста округу видала офіційний документ, у якому зазначила, що вони проживають разом, хоча достеменно знала, що це не відповідає дійсності.

    Саме ця довідка стала однією з підстав для нарахування коштів. Упродовж 2024 року підозрюваний отримав понад 3,8 млн грн грошового забезпечення та різних видів матеріальної допомоги. Отримані кошти він витратив на власний розсуд.

    Схему викрили після того, як у березні минулого року військовослужбовець повернувся з полону і з’ясував, що частина передбачених йому виплат відсутня.

    Наразі синові повідомлено про підозру у шахрайстві та використанні завідомо підробленого документа. За клопотанням сторони обвинувачення суд наклав арешт на його квартиру та банківські рахунки.

    Щодо старости, яка видала довідку з неправдивими даними, обвинувальний акт уже перебуває на розгляді суду.

  • Що зміниться для українців у листопаді: мобілізація, пенсії, тарифи й опалення

    Що зміниться для українців у листопаді: мобілізація, пенсії, тарифи й опалення

    Листопад 2025 року принесе українцям одразу кілька важливих змін. Змінюються правила оформлення відстрочки від мобілізації, починається опалювальний сезон, пенсіонери й переселенці мають пройти ідентифікацію, а в Польщі завершується програма безкоштовного житла для біженців.

    Відстрочка від мобілізації за новими правилами
    Із 1 листопада в Україні запрацював новий порядок оформлення відстрочки від призову. Тепер військовозобов’язаним чоловікам не потрібно приходити до територіальних центрів комплектування. Відстрочку можна оформити через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або онлайн — у додатку “Резерв+”.

    Усі види відстрочки продовжуватимуться автоматично, якщо інформація вже є в державних реєстрах. Користувачі отримають сповіщення у “Резерв+”. Водночас паперових документів тепер не видаватимуть — достатньо показати електронне підтвердження у застосунку.

    Опалювальний сезон розпочнеться із затримкою
    Через пошкодження енергетичної інфраструктури та нестачу ресурсів опалювальний сезон 2025 року почнеться пізніше, ніж зазвичай. У більшості регіонів тепло подадуть лише в листопаді, а в Києві запуск опалення можливий навіть у грудні.

    Попри це, тарифи залишаються без змін. Вартість електроенергії для населення становитиме 4,32 грн за кВт·год, а для тих, хто споживає до 2000 кВт·год на місяць, діє пільгова ціна — 2,64 грн. Тарифи на газ і теплопостачання також фіксовані щонайменше до кінця квітня 2026 року.

    Жителі прифронтових областей, які користуються пічним опаленням, можуть отримати допомогу на дрова від ООН. Частині сімей виплати надійдуть саме у листопаді.

    Пенсії та ідентифікація отримувачів виплат
    Індексація пенсій у листопаді не передбачена. Водночас пенсіонери, яким виповнюється 70, 75 або 80 років, отримають додаткову доплату.

    До кінця місяця потрібно пройти ідентифікацію всім пенсіонерам, переселенцям, особам з інвалідністю та малозабезпеченим сім’ям, які отримують державну допомогу. Якщо процедуру проігнорувати, виплати можуть бути призупинені.

    Польща змінює правила допомоги українцям
    Із 1 листопада польський уряд завершує програму безкоштовного житла для українських переселенців. Надалі місця в центрах розміщення надаватимуть лише вразливим категоріям — пенсіонерам, людям з інвалідністю та багатодітним родинам. Інші українці оплачуватимуть житло самостійно. Водночас термін дії тимчасового захисту для українців продовжено до 4 березня 2026 року.

    Виплати військовим після полону
    Військовослужбовці, які повернулися з російського полону, отримуватимуть допомогу на лікування — по 50 тисяч гривень щомісяця протягом усього періоду реабілітації. Виплати не передбачені, якщо військового підозрюють у злочинах.

    Свята листопада
    Головним державним святом цього місяця стане День гідності та свободи 21 листопада. Серед інших дат — День інженерних військ і артилерії (3 листопада), Собор архістратига Михаїла (8 листопада), День студента (17 листопада), День десантно-штурмових військ (21 листопада) та Чорна п’ятниця (28 листопада).
    22 листопада Україна вшановуватиме пам’ять жертв Голодомору.

  • Москалькова заявила про зустріч з українським омбудсменом у Білорусі

    Москалькова заявила про зустріч з українським омбудсменом у Білорусі

    Російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова повідомила, що нібито провела переговори з представником Офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. За словами Москалькової, зустріч відбулася на території Білорусі за посередництва місцевої влади.

    У своєму дописі російська посадовиця заявила, що сторони обговорювали питання, пов’язані з долями військовополонених. Зокрема, йшлося про можливість возз’єднання сімей, організацію передач посилок, відвідування полонених та налагодження обміну листами між ними та їхніми рідними.

    Водночас Москалькова не надала жодних подробиць про результати цих переговорів. Її повідомлення з’явилося невдовзі після масштабного обміну полоненими, що відбувся на День Незалежності України. Тоді додому повернулися десятки українських захисників, серед яких журналіст Дмитро Хилюк та колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко.

    Українська сторона поки не підтвердила факт проведення таких переговорів.

  • У Харкові затримали шахрая, який виманював гроші у родин військовополонених

    У Харкові затримали шахрая, який виманював гроші у родин військовополонених

    У Харкові затримали чоловіка, який створив фейковий Telegram-канал і обманював родини українських військовополонених, обіцяючи допомогу у їхньому поверненні додому. Зловмисник видавав себе за волонтера, який займається обміном полонених, і через цей канал виманював гроші у потерпілих. Він запевняв сім’ї, що має зв’язки з російськими представниками і може “вирішити питання обміну”, за що брав десятки тисяч гривень.

    Шахрай продовжував вимагати нові суми, посилаючись на “непередбачені обставини”, і таким чином встиг заволодіти значними сумами. Зловмисник був затриманий під час спецоперації, яку провели СБУ та Нацполіція.

    У нього були вилучені мобільні телефони та банківські картки, на які він отримував гроші від жертв. Чоловіку вже повідомлено про підозру за шахрайство у великих розмірах, йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

  • У Україні військовополоненим дозволять дзвінки через IP-телефонію

    У Україні військовополоненим дозволять дзвінки через IP-телефонію

    В Україні запровадили нову практику, яка дозволяє військовополоненим здійснювати телефонні дзвінки через IP-телефонію, однак тільки за певних умов. Це рішення було ухвалене з урахуванням вимог Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими, що забезпечує їх право на спілкування.

    За словами представника уряду Тараса Мельничука, телефонні розмови через засоби ІР-телефонії будуть дозволені лише за технічної можливості та погодження з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Така система телефонії має бути оснащена відповідним програмним забезпеченням і перебувати на балансі табору, де утримуються військовополонені.

    Однак, якщо військовополонений підозрюється або обвинувачується у скоєнні злочинів, для здійснення телефонних дзвінків буде потрібен додатковий дозвіл слідчого, прокурора або суду. Це дозволить забезпечити контроль над процесом і відповідність вимогам кримінального провадження.

    Нардеп Олексій Гончаренко підкреслив, що ця норма спрямована на приведення українського законодавства у відповідність з міжнародними стандартами, зокрема з Женевською конвенцією. Згідно з цією конвенцією, військовополонені мають право на спілкування, що включає доступ до телефонних розмов.

  • Таємниці обмінів: як “Собачник” Кузнецов заробляв на полонених

    Таємниці обмінів: як “Собачник” Кузнецов заробляв на полонених

    У лютому 2021 року Юрій Бутусов опублікував аудиозапис на якому помічник президента Росії Владислав Сурков, а за сумісництвом ідеолог партії Порошенко та помічник президента України – Віктор Медведчук у грудні 2014 році обговорювали питання обміну полоненими на Донбасі.

    Що цікаво, Медведчук на той час не мав жодних владних повноважень і ніяк не міг приймати жодних рішень, все, що він міг було узгоджено президентом Порошенком зі своїм колегою з Росії.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Тим не менше Медведчук, витягнутий у 2014 році Петром Порошенком з політичного небуття, стає єдиним узгодженим з Путинім переговорником з Росією по полоненим.

    Не дивлячись на те, що процес обміну вже триває і займаються ним інші люди, зокрема Володимир Рубан. У липні 2014 року в Дніпропетровську був створений Центр звільнення полонених, переговорники якого сприяли звільненню понад 600 полонених.

    Як розповідають родичі звільнених полонених, така діяльність Рубана була не безкоштовною. Називають цифру в $7000.

    Тим не менше, мандат переговорника Медведчук отримав 23 грудня 2014 року з рук начальника Антитерористичного центру при СБУ Василя Грицака.

    Саме Грицак призначив Віктора Медведчука та його помічника Юрія Тандіта спеціальними представниками СБУ.

    У травні 2015 Рубан зробив велику помилку, заявивши, що незадоволений роботою Віктора Медведчука як представника України з гуманітарних питань у тристоронній контактній групі. З цього моменту Рубана було вирішено замістити, але так просто це зробити не вдалось.

    Лише 8 березня 2018 року Володимир Рубан був затриманий на лінії розмежування в зоні АТО з великою кількістю зброї та боєприпасів.За даними слідства, Рубан планував замах на президента Петра Порошенка, керівників силових структур та інших державних діячів.

    Що цікаво, після затримання Рубана звільнення українців з полону ДНР/ЛНР не проводилось Порошенком  аж до кінця його каденції. Лише у грудні 2019-го команда Зеленського провела перший обмін 14 військових, разом із цивільними (усього 81 особу).

    Людиною яка допомогла провести обмін була той самою, що допомогла Рубану сісти за грати, і не заважати робити бізнес на полонених – генерал СБУ Геннадій Кузнецов.

    “Собачник”

    “Собачником” в СБУ прозвали Геннадія Івановича Кузнецова сослуживці тому, що за фахом він кінолог, і до ніякої іншої роботи непридатний, через свою ганебну пристрасть до грошей.

    Кузнецова двічі виганяли з СБУ за вчинення корупційних проступків, але кожного разу він поновлювався на «комерційних засадах». Зокрема 24 лютого 2011 року за недбале ставлення до військової служби Геннадій Кузнецов в справі №1-1-173/11, був засуджений за недбале ставлення до військової служби.

    Кузнецов людина з церкви Олександра Турчинова. Виконуючи обов’язки президента, Турчинов повернув Кузнецова до СБУ й 7 березня 2014 року, і попри судимість призначив начальником Центру спеціальних операцій.

    Наприкінці січня 2015 року, тодішній керівник Антитерористичного центру (АТЦ) при СБУ Василь Грицак, який з липня 2014 року очолював проведення АТО, відзначився організацією операцій в Іловайську та Дебальцеві, а також передачею контролю над Донецьким аеропортом бойовикам. З метою посилення АТЦ при СБУ він вирішив залучити перевірені кадри. Свого давнього знайомого Кузнєцова, який до того часу працював в підрозділі “Альфа”, Грицак призначив начальником штабу АТЦ. Формально наказ підписав голова СБУ Наливайченко, але фактичне рішення приймалося першим заступником – Грицаком.

    На новій посаді Геннадій Іванович зразу ж вирішив взяти під контроль господарський сектор, щоби можна було державним коштом заправляти власний автомобіль та використовувати службове авто для поїздок дружини й тещі.

    Цікавий епізод був з особистим водієм тещі начальника штаба АТЦ – старшого лейтенанта Давиденко який фактично був домашньою обслугою Кузнецова, за рахунок українських платників податків. Навесні 2018 року в цього Давиденка поліція вилучила посвідчення водія за керування службовим автомобілем в стані алкогольного сп’яніння. Після службового розслідування, Давиденко був переведений з водіїв на посаду ситуативного координатора з графіком роботи доба через три з метою залучення до домашніх робіт у садибі Геннадія Івановича, і все.

    Справи “Собачника”

    На початку 2019 року Головне управління внутрішньої безпеки СБУ провело дві службові перевірки щодо Кузнецова. За підсумками першої службової перевірки було встановлено, що Кузнецов протягом 2016 – 2018 років під виглядом антитерористичних навчань забезпечував охоронні заходи на концертах Святослава Вакарчука.

    Для охорони концертів Кузнецов незаконно залучав своїх підлеглих, яким оформлював відрядження в зону АТО й підробляв документи, на підставі яких цим офіцерам на час відрядження в два рази збільшувалась зарплатня та встановлювався перерахунок до вислуги років за коефіцієнтом 1 до 3. Але в дійсності в зону АТО ці офіцери не виїздили, ніякого бойового завдання не виконували, натомість обслуговували концерти Вакарчука, а за це Вакарчук виплачував Кузнецову гроші «у конверті».

    У ході другого службового розслідування  було встановлено, що Кузнецов разом з сім’єю виїжджав під час відпустки на відпочинок до Європи на службовому автотранспорті.

    Про те, як Кузнецов розкрадав зарплатню підлеглих, підробляв бухгалтерські документи, закупляв для потреб АТЦ при СБУ у свого товариша по пляшці безпілотні комплекси «Фурія» чи понад рік, чекаючи на відкати, оснащував засобами зв’язку придбаний для АТЦ при СБУ автомобіль «Renault Master», слідчі інформацію не знайшли.

    В результаті Кузнецову вдалось “домовитись” з тодішнім головою СБУ Василем Грицаком, який приховав матеріали службового розслідування від Головної військової прокуратури. У підсумку  за розкрадання коштів державного бюджету, підробку документів та охорону концертів Вакарчука Кузнецову лише було оголошено попередження про неповну службову відповідність.

    Генерал по “обмінах”

    25 березня 2019 року, у день професійного свята співробітників СБУ, колишній офіцер цієї служби, підполковник Василь Прозоров, провів прес-конференцію в Москві. Він повідомив, що з травня 2014 року працював у штабі Антитерористичного центру (АТЦ) при СБУ під керівництвом генерала Геннадія Кузнецова. Протягом цього часу Прозоров передавав російським спецслужбам інформацію про дії українських силових структур, особливо в зоні проведення АТО.

    Незважаючи на зрадницьку діяльність Прозорова, голова СБУ Баканов не тільки не покарав Кузнецова, а й надав йому право одноосібно вирішувати питання щодо “обміну полонених”. 11 лютого 2020 року президент Зеленський своїм указом ввів Кузнецова до Мінської тристоронньої контактної групи, замінивши Валерію Лутковську. А 24 березня 2020 року Кузнецов був нагороджений орденом Данила Галицького, попри його засудження за службовий злочин.

    Бізнес Кузнецова на полонених мав специфічний характер: українська сторона нібито продавала місця в списках на обмін не тільки військовим, але й бізнесменам. Схема працювала так: коли в тюрмах на окупованих територіях перебували українські військовослужбовці, яких бойовики готові були обміняти на своїх, Кузнецов вирішував, що солдати можуть ще залишитися в полоні. Натомість у списки на обмін вносилися бізнесмени, які могли заплатити за своє звільнення.

    Бойовики затримували підприємців на окупованих територіях не просто так – це було зроблено для того, щоб вони змушені були платити за внесення до списків обміну. Вартість місця в такому списку варіювалася від 30 до 80 тисяч доларів. У результаті обміну, який відбувся 29 грудня 2019 року, кожен другий з тих, кого Україна звільнила з в’язниць так званих ДНР/ЛНР, заплатив за своє повернення.

    Завдяки цій схемі зі “звільнення полонених” Кузнецов значно збагатився. Він побудував маєток на березі Дніпра в Осокорках, де збудував будинок площею 550 квадратних метрів. У його володінні також перебуває елітний Land Rover, катер та інші активи, які не відображені в офіційній декларації.

    Кого “звільнив” генерал обмінів?

    Під час обміну полоненими, організованого генерал-майором СБУ Геннадієм Кузнецовим у грудні 2019 року, значна частина звільнених осіб складалася з бізнесменів, які заплатили за внесення їх до списку, що формувався під керівництвом Кузнецова. Крім того, серед осіб, яких було звільнено, опинилися злочинці, зокрема Євгеній Бражников. Перебуваючи у тюрмі «Ізоляція» на непідконтрольній Україні території, Бражников знущався з інших ув’язнених, відбирав у них продукти харчування та одяг, зокрема катував журналіста Станіслава Асєєва, який також був звільнений 29 грудня 2019 року.

    Подібні випадки не були поодинокими. У 2017 році Кузнецов сприяв звільненню колишнього бойовика Олексія Кускова, який, перебуваючи у тюрмі на окупованій території, разом із Бражниковим катував в’язнів, завдавши тяжких тілесних ушкоджень, зокрема Асєєву. В обмін на таких осіб українська сторона передала так званій “ДНР” Галину Черникову, яка брала участь у бойових діях проти України на окупованому Донбасі.

    До списків на обмін також були включені колишні співробітники спецпідрозділу «Беркут», яких судили за участь у розстрілах під час протестів у лютому 2014 року, а також Володимир Цемах, якого вважали важливим свідком у справі про збиття малайзійського літака рейсу MH17 у 2014 році. Цемах був вивезений з окупованої території в результаті спецоперації, під час якої загинув український розвідник Олександр Колодяжний.

    Крім бізнесменів, до списків на обмін потрапляли навіть позаштатні співробітники СБУ, яких затримали спецслужби Росії. Наприклад, за звільнення Дениса Секацького було сплачено 32 тисячі доларів. У квітні 2020 року під час наступного обміну Кузнецов включив до списку осіб, яких Україна мала забрати з ОРДЛО, Олександра Садівського, засудженого за вбивство вагітної жінки під час розбійного нападу. Крім того, Садівський, перебуваючи в ув’язненні на окупованій території, організував злочинне угруповання, яке здійснювало шахрайські операції на території України через розсилку повідомлень про блокування банківських карток та фальшиві виграші.

    Після обміну Садівський був затриманий Шевченківським районним судом Києва. Разом із ним 16 квітня 2020 року був звільнений також Володимир Карась, колишній співробітник поліції на окупованих територіях. Із 20 осіб, звільнених під час так званого «пасхального обміну», лише троє були захисниками територіальної цілісності України: двоє військовослужбовців Микола Гриненко та Віктор Шайдов, а також студент Сергій Русинов, засуджений окупаційною владою за коментарі у соціальних мережах. Решта 17 осіб були або пособниками бойовиків, або учасниками так званого “комерційного обміну”.

    Водночас українська сторона передала до “ДНР” осіб, яких судили за тяжкі злочини проти України, зокрема Дмитра Якоба, обвинуваченого в замаху на народного депутата Антона Геращенка, та Леоніда Харитонова, підозрюваного у спробі здійснення диверсії на військовому аеродромі в Черкасах.

    Натомість справами військовослужбовців Збройних Сил України, які перебувають у полоні бойовиків, займаються менш активно. Наприклад, позаштатний співробітник СБУ Засипко, який був поранений і зазнав катувань, залишається в ув’язненні, проте Кузнецов стверджує, що “факт незаконного утримання Засипка не підтверджено”.

    Що ми маємо у підсумку?

    12 квітня 2024 року в Москві було здійснено вибух автомобіля Василя Прозорова. Хоча він вижив, цей День космонавтики назавжди залишиться в його пам’яті. Підполковник Прозоров, який у 2015 році служив у штабі Антитерористичного центру при СБУ, безперешкодно відвідував Москву для зустрічей зі своїм куратором. Після його повернення до Києва жодних питань з боку генерала Геннадія Кузнецова, тодішнього начальника штабу, не виникло. Аналогічно, контррозвідка також не мала претензій ні до Прозорова, ні до його командира.

    За поданням лейтенанта Баканова (фактично ж – за рекомендацією бригадного генерала Наумова), Кузнецова було нагороджено Орденом Данила Галицького від президента Зеленського. Причина такої прихильності Баканова (або ж Наумова) до Кузнецова стала зрозумілою після затримання начальника ГУ СБУ в АРК Крим Олега Кулініча, який також виявився російським агентом. У телефонних розмовах із Володимиром Сівковичем, який придбав для Кулініча посаду через Баканова, Кулініч називав Кузнецова “Охотніком” через його любов до мисливських собак. У цих розмовах також обговорювалася заміна керівника АТЦ при СБУ Руслана Баранецького на Геннадія Кузнецова, яку погоджували з Москвою.

    Незважаючи на те, що Кулініча судять за державну зраду, а Наумов намагається уникнути екстрадиції з Сербії, Кузнецов, відомий також як «Охотнік» або «Собачник», тихо звільнився з СБУ. Наразі він проживає у своїй садибі на Осокорках, яку придбав за кошти, зароблені на схемах із обміну полоненими. Служба безпеки України не турбує Кузнецова, і жодних замахів на його життя не відбувається.

  • В Україну повернулись 115 українських захисників

    В Україну повернулись 115 українських захисників

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про успішне повернення 115 українських захисників з російського полону. Ця важлива подія стала значним досягненням у контексті тривалої боротьби України за звільнення своїх громадян, які перебували в полоні у ворога.

    Ще 115 наших захисників повернулися сьогодні додому. Це воїни Національної гвардії, Збройних Сил, Військово-морських сил, Державної прикордонної служби. Ми пам’ятаємо про кожного й кожну. Шукаємо та докладаємо максимум зусиль, щоб повернути всіх. Дякую кожному підрозділу, який поповнює наш обмінний фонд. Це наближає звільнення наших військових, наших цивільних із російського полону. Дякую нашій команді та партнерам, ОАЕ за те, що наші люди повертаються додому

    – написав Зеленський у соцмережах.

     

  • У смерті понад 50 українських військовополонених в таборі Оленівці винна Росія 

    У смерті понад 50 українських військовополонених в таборі Оленівці винна Росія 

    Нове розслідування агентства Associated Press, що спирається на неопубліковану доповідь ООН та свідчення очевидців, вказує на те, що Росія несе відповідальність за загибель понад 50 українських військовополонених унаслідок вибуху в таборі Оленівка в липні 2022 року.

    Повідомляється, що однією з головних версій є вибух закладеного пристрою. Одночасно з тим відбувалися постріли з «Граду», щоб заглушити вибухи.

    Як заявляють полонені, які вижили, вранці 27 липня 2022 року групу «азовців» перевели в окреме приміщення, розташоване на віддалі від інших бараків. Їм пояснили переведення ремонтом їхнього старого барака. Хоча там залишилися інші полонені, які пізніше заявили, що ремонту не було. Того ж дня охоронці вирили для себе окопи.

    28 липня керівництво колонії наказало перенести пости охорони подалі від нового барака, а охоронці одягли бронежилети і каски, чого вони раніше ніколи не робили. Увечері пролунали гучні постріли з «Граду», але таке траплялося і раніше.

    А вже вночі пролунали потужні вибухи, внаслідок яких загинули полонені. Ті, що вижили, вибігли на вулицю, але охоронці стріляли в повітря, казали не наближатися до воріт, сміялися, кидали в людей ганчірки та світили ліхтариками.

    Медики прибули лише через кілька годин – українські полонені з інших бараків із медичною підготовкою.

    Потім тих, хто вижив, поселили в окремому приміщенні, що, на думку експертів ООН, було покликане не дати їм розповісти про те, що сталося.

    Деякі ув’язнені розповіли, як після цього на місце події приїхали вдягнені у військову форму люди, які принесли з собою коробки з уламками ракет HIMARS і розклали їх біля барака.

    Нагадаємо, що офіційною версією Міноборони РФ є український удар HIMARS по бараку.

    Україна заявляє, що полонені загинули внаслідок вибуху, влаштованого росіянами.