Radaonline.news

Позначка: військові новини

  • Двоє озброєних окупантів нібито втекли на Харківщині

    Двоє озброєних окупантів нібито втекли на Харківщині

    На Харківщині спалахнула інформаційна хвиля через повідомлення про нібито втечу двох озброєних російських військовополонених з-під варти Військової служби правопорядку ЗСУ. У соціальних мережах стверджували, що окупанти могли розстріляти автомобіль українських військових і втекти поблизу Старовірівки. Однак Військова служба правопорядку офіційно заперечила факт такого інциденту.

    Інформація про можливу втечу почала активно поширюватися 29 жовтня. Зокрема, про неї повідомив український військовослужбовець Станіслав Бунятов із позивним «Осман».

    За його словами, подія нібито сталася ввечері 28 жовтня, приблизно о 21:00, у районі села Старовірівка Харківської області. У повідомленні йшлося про двох російських військовополонених, які начебто втекли зі зброєю під час перебування під вартою ВСП.

    У деяких Telegram-каналах також з’явилися твердження про обстріл автомобіля Військової служби правопорядку. Автори дописів заявляли, що ймовірних утікачів бачили поблизу залізничних колій у напрямку Шевченкового.

    Однак жодного офіційного підтвердження цих обставин на момент поширення повідомлень не було.

    Ситуацію прокоментувала Військова служба правопорядку Збройних сил України, яка спростувала інформацію про втечу полонених.

    «Поширена інформація не відповідає дійсності, зазначена подія у ВСП не фіксувалася», — заявили у відомстві.

    Військові також заперечили повідомлення про нібито розстріл службового автомобіля поблизу Старовірівки. За інформацією ВСП, її підрозділи продовжують виконувати поставлені завдання у штатному режимі.

    Служба закликала журналістів, користувачів соціальних мереж та громадських діячів уважно перевіряти інформацію перед поширенням, особливо якщо вона стосується військовополонених, озброєних осіб або ймовірних загроз безпеці населення.

    До спростування долучилася й Служба безпеки України. Як повідомляє місцеве видання «Об’єктив», представники СБУ в коментарях під публікацією Бунятова назвали інформацію про втечу ворожим інформаційним вкидом.

    Тим часом журналісти «Ґвара Медіа» звернулися по коментар до поліції Харківської області. Там повідомили, що звернень про втечу російських військових не надходило.

    Таким чином, поширені твердження про озброєних утікачів не отримали підтвердження від правоохоронних органів.

    Поява таких повідомлень викликала резонанс на тлі складної безпекової ситуації в Харківській області. Регіон залишається одним із напрямків, де тривають бойові дії, а інформація про можливе проникнення російських військових у тил потребує особливо ретельної перевірки.

    Водночас слід розрізняти випадки самовільного залишення російськими військовослужбовцями своїх позицій та втечу вже затриманих військовополонених з-під варти українських військових. Це різні обставини, які не можна ототожнювати без підтверджених фактів.

    Попри поширення фотографій нібито розшукуваних осіб, офіційного підтвердження того, що зображені на них чоловіки справді втекли з-під варти, немає.

    Станом на 29 жовтня Військова служба правопорядку ЗСУ заперечує факт втечі двох озброєних російських військовополонених поблизу Старовірівки. СБУ також поставила під сумнів достовірність повідомлень, а поліція не підтвердила отримання інформації про такий інцидент.

    Українців закликають не поширювати неперевірені повідомлення та орієнтуватися на офіційні джерела, щоб не створювати додаткової паніки серед населення.

  • Окупанти тиснуть дедалі сильніше: що відбувається біля Залізничного на Запорізькому напрямку

    Окупанти тиснуть дедалі сильніше: що відбувається біля Залізничного на Запорізькому напрямку

    Російські окупаційні війська продовжують активні наступальні дії на Запорізькому напрямку та змогли розширити зону свого контролю поблизу селища Залізничне Гуляйпільської громади. Про це свідчать оновлені дані аналітичного проєкту DeepState, який регулярно відстежує зміни на лінії фронту на основі відкритих джерел, геолокації та інформації з поля бою.

    Згідно з оновленням карти DeepState, російські підрозділи просунулися в районі Залізничного, що розташоване на Гуляйпільському напрямку Запорізької області. Аналітики зазначають, що останніми місяцями саме ця ділянка фронту залишається однією з найдинамічніших на південному театрі бойових дій. Просування не означає прориву української оборони, однак свідчить про збереження високої інтенсивності російських штурмових дій.

    За інформацією Генерального штабу Збройних сил України, протягом останніх тижнів російська армія значно збільшила кількість атак на Гуляйпільському напрямку. Якщо ще навесні кількість бойових зіткнень тут вимірювалася одиницями, то на початку липня українські військові фіксували до 25–30 російських штурмів на добу. Основними районами бойових дій залишаються Залізничне, Зелене, Варварівка, Мирне, а також прилеглі населені пункти.

    Військові експерти наголошують, що російське командування намагається використати чисельну перевагу та постійний тиск малими штурмовими групами для поступового розширення так званої сірої зони. Тактика передбачає безперервні атаки невеликих підрозділів, активне використання FPV-дронів, артилерії та керованих авіабомб. У результаті окупанти інколи отримують локальні тактичні успіхи, однак вони досягаються значними втратами особового складу та техніки.

    Аналітики DeepState вже не вперше повідомляють про зміни саме на цій ділянці фронту. Протягом останніх місяців карта бойових дій неодноразово оновлювалася після локальних просувань російських військ поблизу Гуляйполя та Залізничного. Водночас українські підрозділи регулярно проводять контратаки, не дозволяючи противнику швидко закріпитися або розвинути наступ у глибину Запорізької області.

    За оцінками Інституту вивчення війни (ISW), ситуація на Гуляйпільському напрямку залишається складною для обох сторін. Російські війська продовжують здійснювати спроби просування, однак мають труднощі із закріпленням нових позицій. Українські Сили оборони регулярно виявляють і знищують штурмові групи ще до їхнього виходу на основні оборонні рубежі, а також активно використовують безпілотники для контролю поля бою.

    Попри окремі локальні успіхи російської армії, Генеральний штаб ЗСУ підкреслює, що українські військові продовжують утримувати ключові оборонні позиції. Командування наголошує, що жодного оперативного прориву на Запорізькому напрямку противнику досягти не вдалося. Бої тривають із високою інтенсивністю, а українські підрозділи завдають росіянам значних втрат у живій силі та техніці.

    Водночас військові оглядачі звертають увагу, що Запорізький напрямок дедалі частіше з’являється у щоденних фронтових зведеннях. Якщо раніше основна увага була прикута до Покровського, Костянтинівського чи Лиманського напрямків, то зараз російське командування дедалі активніше намагається посилити тиск саме на південному театрі бойових дій. Однією з причин може бути прагнення скувати українські резерви та змусити командування ЗСУ перекидати додаткові сили до Запорізької області.

    Українські захисники продовжують вести оборонні бої та утримують більшість займаних рубежів. Військові закликають не робити поспішних висновків лише на основі оновлень інтерактивних карт, адже ситуація на фронті змінюється щодня. Карти DeepState відображають підтверджені зміни після їх перевірки, але не завжди показують поточний перебіг бойових дій у режимі реального часу.

    Найближчими днями саме Гуляйпільський напрямок може залишатися одним із найгарячіших на всій лінії фронту. Російська армія продовжує спроби покращити своє тактичне положення, тоді як українські Сили оборони стримують наступ і не дозволяють противнику реалізувати більш масштабний прорив у Запорізькій області.

  • Нічний удар по Україні: Росія запустила 118 дронів, ППО знешкодила більшість цілей, але є влучання

    Нічний удар по Україні: Росія запустила 118 дронів, ППО знешкодила більшість цілей, але є влучання

    Російська армія в ніч проти 13 червня здійснила чергову масштабну атаку безпілотниками по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 118 ударних та імітаційних безпілотників різних типів. Українська протиповітряна оборона змогла знешкодити 110 ворожих цілей, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося.

    Чергова нічна повітряна атака стала продовженням тактики виснаження української системи протиповітряної оборони, яку Росія активно використовує протягом останніх місяців. Окупанти регулярно комбінують ударні дрони типу Shahed із безпілотниками-імітаціями, які мають змусити сили ППО витрачати ресурси та ускладнити виявлення реальних загроз.

    У Повітряних силах повідомили, що станом на ранок було підтверджено знищення або придушення засобами радіоелектронної боротьби 110 ворожих безпілотників. Бойову роботу проводили авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили РЕБ та інші складові системи протиповітряної оборони.

    Попри високий відсоток перехоплення, російські дрони все ж досягли окремих цілей. За попередніми даними, зафіксовано влучання ударних безпілотників на трьох локаціях, ще на шести об’єктах зафіксовано падіння уламків збитих цілей.

    Традиційно основний удар ворог завдавав по північних, східних та південних регіонах країни. Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати наслідки нічної атаки. У багатьох областях повітряна тривога тривала кілька годин поспіль.

    Останніми тижнями Росія суттєво наростила використання безпілотників під час повітряних атак. Експерти зазначають, що ворог робить ставку саме на масовість запусків, намагаючись перевантажити українську систему ППО. Для цього використовуються не лише ударні дрони Shahed, а й дешевші апарати-імітації, які часто не несуть бойової частини, але створюють додаткове навантаження на оборону.

    За даними українських військових, сучасна система протиповітряної оборони демонструє високу ефективність навіть за умов постійного зростання інтенсивності атак. Лише напередодні, у ніч на 12 червня, Росія запустила по Україні 117 безпілотників різних типів, із яких понад сотню було знищено або подавлено силами ППО. Подібна результативність свідчить про суттєве посилення української оборони та вдосконалення взаємодії між різними підрозділами.

    Водночас військові наголошують, що навіть кілька безпілотників, які прориваються до цілей, можуть спричинити серйозні руйнування інфраструктури або житлових об’єктів. Саме тому громадян закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги навіть тоді, коли більшість цілей успішно збивається.

    На тлі останніх атак Повітряні сили також попереджали про підвищену загрозу застосування Росією інших типів озброєння, включно з балістичними ракетами. Напередодні військові окремо звернули увагу на активність противника в районі полігону «Капустин Яр», звідки раніше запускалися ракети середньої дальності.

    Українська влада продовжує наголошувати, що ключовим фактором захисту цивільного населення залишається розвиток системи ППО та міжнародна підтримка. Партнери України протягом останніх двох років передали сучасні комплекси Patriot, IRIS-T, NASAMS, SAMP/T та інші засоби протиповітряної оборони, які стали основою захисту українського неба.

    Аналітики звертають увагу, що Росія не досягає своїх стратегічних цілей масованими ударами дронів. Попри регулярні атаки, енергетична система України залишається працездатною, а більшість ворожих цілей знищується ще на підльоті. Однак інтенсивність обстрілів залишається високою, тому загроза для цивільних міст і надалі зберігається.

    Станом на ранок 13 червня Повітряні сили повідомляли, що бойова робота триває, а в повітряному просторі України ще можуть перебувати окремі ворожі безпілотники. Усі служби залишаються в режимі підвищеної готовності.

    Чергова ніч підтвердила: війна дронів стає одним із головних фронтів сучасного протистояння. І хоча українська ППО продовжує демонструвати вражаючі результати, кожна така атака вкотре нагадує, що загроза для українських міст залишається постійною.

  • ЗСУ б’ють по Чонгару: чому міст став болючою точкою для Росії та як його втрата змінює ситуацію на фронті

    ЗСУ б’ють по Чонгару: чому міст став болючою точкою для Росії та як його втрата змінює ситуацію на фронті

    Чонгарський міст, який з’єднує тимчасово окупований Крим із захопленою частиною Херсонської області, знову опинився під ударом. У ніч проти 9 червня українські безпілотники атакували один із найважливіших логістичних вузлів російської армії, після чого рух через міст був повністю перекритий. Про пошкодження споруди повідомив призначений Кремлем керівник окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо. За його словами, автомобільний рух через міст тимчасово зупинено, а транспорт спрямовано через альтернативні маршрути – Армянськ та Перекоп.

    Це вже друга масштабна атака на Чонгарський міст за останні кілька днів. Раніше, у ніч на 7 червня, українські сили також завдали удару по мостовому переходу в районі Чонгара. Після цього окупанти були змушені перекрити рух через пункт пропуску «Джанкой» та змінити логістичні маршрути для перекидання військ і вантажів.

    Чонгарський міст має особливе значення для російської армії. Саме через нього проходить один із найкоротших маршрутів між Кримом та окупованими територіями півдня України. Через цей транспортний коридор ворог доставляє боєприпаси, пальне, техніку та особовий склад на Запорізький і Херсонський напрямки. Крім того, через район Чонгара проходить важливий сухопутний маршрут, який використовується для забезпечення російських військ на південному фронті.

    За даними українських військових підрозділів, атака на міст є частиною ширшої кампанії зі знищення логістичних можливостей російської армії. У 475-му окремому штурмовому полку «CODE 9.2» повідомили, що операція проводилася у взаємодії з Центром мультидоменних операцій «Фаланга» та спрямована на системне ураження маршрутів постачання окупантів. Військові наголошують, що такі удари не є разовими акціями, а входять до стратегії поступового руйнування російської логістики на окупованих територіях.

    Особливу увагу привертає зброя, яку використовують для ударів по стратегічних об’єктах. За інформацією українських та російських джерел, під час останніх атак застосовувалися безпілотники типу «Бегемот» та FP-2. Саме ці дрони завдали пошкоджень дорожньому полотну мосту, через що окупаційна адміністрація була змушена закрити рух.

    Військові експерти наголошують, що навіть часткове пошкодження Чонгарського мосту створює серйозні проблеми для російської армії. Якщо раніше техніка та вантажі могли рухатися найкоротшим шляхом через Чонгар, то тепер окупантам доводиться використовувати довші маршрути через Перекопський перешийок та інші дороги. Це збільшує час доставки, витрати пального та навантаження на іншу транспортну інфраструктуру.

    Крім того, ситуація ускладнюється тим, що українські сили останнім часом посилюють вогневий контроль над логістичними маршрутами ворога. Наприкінці минулого тижня стало відомо, що Сили спеціальних операцій взяли під контроль один із ключових сухопутних шляхів між Мелітополем і Чонгаром, який використовується для постачання угруповання РФ у Криму.

    Аналітики зазначають, що удари по Чонгару нагадують тактику, яку українські військові застосовували щодо Антонівського мосту на Херсонщині у 2022 році. Тоді систематичне ураження мостових переходів призвело до суттєвого ослаблення російського угруповання на правому березі Дніпра та стало одним із факторів подальшого звільнення Херсона.

    Наразі говорити про повне відрізання Криму від постачання ще зарано. Росія має альтернативні маршрути через Керченський міст, Перекоп та сухопутний коридор через окуповані території Донецької та Запорізької областей. Однак кожен новий удар по Чонгару поступово зменшує пропускну здатність цих маршрутів та збільшує навантаження на решту інфраструктури.

    Показово, що останні атаки відбуваються на тлі повідомлень про проблеми російської логістики на інших напрямках. Зокрема, партизанський рух «Атеш» та аналітики ISW повідомляли про складнощі із забезпеченням російських підрозділів на Кінбурнській косі, де українські сили також ведуть системну роботу з ураження шляхів постачання.

    Таким чином, Чонгарський міст залишається однією з головних цілей для українських Сил оборони. Його значення для російської армії важко переоцінити, адже саме через цей маршрут проходить значна частина забезпечення угруповання РФ на південному фронті. Повторні удари свідчать про те, що Україна продовжує реалізовувати стратегію виснаження логістичних можливостей противника, а наслідки для окупантів можуть стати відчутними вже найближчими тижнями. Якщо тенденція збережеться, російському командуванню доведеться витрачати дедалі більше ресурсів на підтримку транспортних коридорів між Кримом і фронтом, що безпосередньо впливатиме на бойові можливості окупаційних військ.

  • «Весь Крим залежить від неї»: Луценко пояснив, чому траса М-4 стала мішенню №1

    «Весь Крим залежить від неї»: Луценко пояснив, чому траса М-4 стала мішенню №1

    Третій армійський корпус Збройних сил України наближається до можливості взяти під вогневий контроль одну з найважливіших транспортних артерій Росії — трасу М-4 «Дон», яка забезпечує сполучення з Кавказом, чорноморськими портами, курортами та окупованим Кримом. Про стратегічне значення останніх ударів українських безпілотників розповів командир підрозділів операторів БпЛА та засновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко.

    За його словами, останні дії Третього корпусу на Луганщині та Східній Слобожанщині свідчать про поступове розширення зони ураження українських сил. Особливе значення має удар по пункту пропуску «Ізварине», який розташований глибоко на тимчасово окупованій території. Саме цей удар, за оцінкою Луценка, показав, що українські дрони вже здатні діставати об’єкти, які російські війська ще недавно вважали безпечним тилом.

    Від «Ізвариного» до траси М-4 «Дон» залишається трохи більше 20 кілометрів. На тлі заявленої глибини ураження українських безпілотників понад 200 кілометрів ця відстань виглядає критично малою. Саме тому Луценко вважає, що подальші удари можуть створити серйозну загрозу для всієї російської логістики на південному напрямку.

    М-4 «Дон» у Росії називають однією з головних магістралей країни. Вона з’єднує центральні регіони РФ із півднем, Кавказом, портами Новоросійська та Геленджика, а через відгалуження — з окупованим Кримом. Саме цією трасою проходять значні потоки цивільного транспорту, вантажів, пального, техніки та військового забезпечення.

    Фото: facebook.com/igor.lutsenko

    Для російської армії ця дорога має не лише економічне, а й стратегічне значення. Через неї забезпечуються південні угруповання військ, логістика до окупованих територій, а також маршрути, які підтримують функціонування Кримського мосту та сухопутного коридору до півострова.

    Луценко звернув увагу на кілька особливо вразливих вузлів цієї магістралі. Серед них — мости через Сіверський Донець у районі Каменська-Шахтинського, який розташований приблизно за 30 кілометрів від «Ізвариного», а також розв’язка на трасу А-289, що веде до Кримського мосту. Додатковим фактором є те, що поруч із М-4 проходить залізниця, яка також може мати важливе значення для військової логістики РФ.

    За оцінкою Луценка, у разі подальшого посилення ударів під загрозою опиниться не окремий підрозділ, а ціле російське угруповання. Йдеться про 20-ту та 25-ту загальновійськові армії, а також 1-шу танкову армію, які безпосередньо протистоять Третьому корпусу. Проблеми з підвезенням боєкомплекту, пального, техніки та резервів можуть позначитися на всіх силах РФ південніше 48-ї паралелі.

    Фактично йдеться про потенційний логістичний удар не лише по фронту на Донбасі, а й по ширшій системі постачання російської армії на південному напрямку. Якщо українським силам вдасться розширити вогневий контроль на ключові ділянки траси М-4, Росія може зіткнутися з частковою ізоляцією Кавказу та значним ускладненням постачання окупованого Криму.

    Ці заяви прозвучали на тлі повідомлень Міністерства оборони України про системне ураження російської логістики протягом травня. За даними оборонного відомства, українські Сили оборони продовжили методично знищувати склади, штаби, системи протиповітряної оборони, радіолокаційні станції та маршрути постачання противника. Окремо наголошувалося, що під вогневий контроль потрапили ключові маршрути на тимчасово окупованій Луганщині, Східній Слобожанщині та напрямки до Криму.

    Наприкінці травня українські військові повідомляли про удари по бронетехніці та складах боєприпасів росіян на окупованій Луганщині. Ураження КПП «Ізварине» стало одним із найбільш показових епізодів, оскільки цей об’єкт розташований більш ніж за 200 кілометрів углиб території, контрольованої російською армією.

    Сам удар по «Ізвариному» також мав символічне значення. Він став відповіддю на заяви російської пропаганди про нібито повне захоплення Луганської області. Українські військові показали, що навіть глибокий тил окупантів більше не є недосяжним.

    Третій армійський корпус відзначає рік із моменту розгортання у бойові порядки. За цей час підрозділ став одним із важливих елементів української оборони на сході та продемонстрував здатність не лише стримувати ворога, а й завдавати ударів по його критичній інфраструктурі.

    За словами Луценка, від корпусу варто очікувати подальших дій саме на цьому напрямку. Українські дрони вже змінюють характер війни, розширюючи зону ураження та змушуючи російське командування переосмислювати поняття тилу.

    Якщо раніше головною загрозою для російської логістики вважалися удари по складах і пунктах управління поблизу фронту, то тепер під ризиком опиняються магістралі, мости, залізничні вузли та стратегічні транспортні розв’язки. Це означає, що Україна переходить до більш глибокого виснаження російської воєнної машини.

    У разі успіху такий підхід може мати далекосяжні наслідки. Порушення роботи М-4 «Дон» вдарить не лише по військових поставках, а й по економічній зв’язаності південних регіонів РФ. Для Кремля це може стати болючим ударом, адже дорога, яку в Росії вважають головною артерією на південь, дедалі ближче підходить до зони українського вогневого контролю.

    Таким чином, удари Третього корпусу по логістиці РФ можуть стати не просто черговою успішною операцією, а частиною масштабнішої стратегії — поступового перерізання шляхів постачання від Донбасу до Кавказу та Криму.

  • Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    У травні 2026 року російська армія продемонструвала найнижчі темпи територіального просування за останні три роки повномасштабної війни. За даними аналітичного проєкту DeepState, за місяць окупаційним військам вдалося просунутися лише на 14 квадратних кілометрів української території. При цьому кількість штурмових дій з боку РФ залишалася надзвичайно високою, що свідчить про значне зниження ефективності наступальних операцій російської армії.

    Аналітики наголошують, що травень став одним із найменш результативних місяців для російських військ із другої половини 2023 року. За попередніми оцінками, загальна площа територій, які могли перейти під контроль противника, становить близько 14 км². Водночас у DeepState застерігають, що через особливості оновлення карти та затримки у фіксації змін на лінії фронту остаточні цифри можуть бути дещо скориговані.

    Особливу увагу експерти звертають на те, що низькі результати були зафіксовані на тлі рекордної активності російських військ. За підрахунками аналітиків, протягом травня на фронті відбулося понад 7 тисяч штурмових дій, що приблизно на 37,5% більше порівняно з попередніми місяцями. Тобто Росія фактично збільшила інтенсивність наступу, але не змогла перетворити кількість атак на реальні територіальні здобутки.

    Військові оглядачі пояснюють таку ситуацію кількома факторами. Насамперед українські Сили оборони суттєво вдосконалили систему виявлення та знищення штурмових груп противника за допомогою безпілотників. Значну роль відіграє розвиток дронових підрозділів, які забезпечують постійний контроль над полем бою та ускладнюють приховане пересування російських військ.

    Останні місяці російська армія дедалі частіше використовує тактику малих штурмових груп. Якщо раніше атаки здійснювалися за підтримки бронетехніки та значних піхотних підрозділів, то нині окупанти нерідко намагаються просуватися групами по кілька осіб або навіть поодинці. Така тактика покликана знизити втрати від ударів українських дронів та артилерії, однак водночас значно зменшує ефективність наступальних дій.

    За оцінками військових експертів, російське командування також продовжує використовувати інфільтраційну тактику, коли невеликі групи військових намагаються непомітно проникнути в тил українських позицій або закріпитися в посадках і зруйнованих будівлях. Однак українські підрозділи значно покращили виявлення таких спроб, що не дозволяє противнику розвивати локальні успіхи.

    Додатковим фактором стала висока інтенсивність ударів по російській логістиці. Українські безпілотники та далекобійні засоби ураження регулярно атакують склади боєприпасів, командні пункти та маршрути постачання окупаційних військ. Це змушує російське командування витрачати дедалі більше ресурсів на забезпечення фронту та ускладнює проведення масштабних наступальних операцій.

    Попри загальне уповільнення просування, окремі ділянки фронту залишаються надзвичайно напруженими. Зокрема, складна ситуація зберігається в районі Костянтинівки на Донеччині. Російські війська продовжують активно застосовувати керовані авіабомби, артилерію та ударні безпілотники для руйнування міської інфраструктури та тиску на українську оборону.

    Аналітики наголошують, що низькі темпи окупації не означають зменшення загрози. Навпаки, Росія продовжує концентрувати значні сили на кількох напрямках і намагається компенсувати відсутність проривів інтенсивними обстрілами українських міст та сіл поблизу лінії фронту.

    Водночас травнева статистика підтверджує тенденцію, яку українські та західні військові аналітики фіксують уже кілька місяців. Попри чисельну перевагу в живій силі та значні ресурси, російська армія дедалі частіше стикається з проблемою виснаження наступального потенціалу. Для захоплення навіть невеликих територій противник змушений витрачати значну кількість особового складу, техніки та боєприпасів.

    На думку експертів, якщо нинішня динаміка збережеться й надалі, Росії буде дедалі складніше досягати суттєвих результатів на полі бою. Однак остаточні висновки щодо ситуації на фронті можна буде зробити лише після аналізу даних за червень та літню кампанію загалом, адже саме цей період традиційно вважається найбільш активним для проведення наступальних операцій.

  • Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    24 квітня Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у межах якого додому повернулися 193 українські захисники. Цей обмін став продовженням великодніх домовленостей і одним із найбільших за останній період. У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими розкрили деталі щодо того, кого саме вдалося визволити з російського полону.

    За офіційною інформацією, серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони України. Йдеться про бійців Збройних сил України, зокрема значну кількість десантників, а також представників Військово-морських сил, територіальної оборони, Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Таким чином, обмін охопив практично всі ключові силові структури, які беруть участь у захисті держави.

    Окремо зазначається, що серед повернутих є не лише солдати та сержанти, а й офіцери. Це свідчить про комплексний характер обміну та намагання повернути військових різних рангів, які тривалий час перебували у полоні.

    Особливістю цього обміну стало повернення молодих військових, зокрема тих, хто народився вже у 2000-х роках. Це покоління захисників, яке вступило у війну фактично одразу після досягнення повноліття або на початку свого дорослого життя. Наймолодшому з визволених — 24 роки, він потрапив у полон на Донецькому напрямку у 2023 році. Водночас найстаршому звільненому військовому — 60 років, що підкреслює широкий віковий діапазон українських оборонців.

    Серед повернутих також є поранені військовослужбовці, які потребують медичної допомоги та реабілітації. Для багатьох із них перебування в полоні супроводжувалося важкими умовами утримання, фізичними та психологічними травмами.

    У Координаційному штабі повідомили, що більшість звільнених незаконно утримувалися на території Чечні. За наявною інформацією, проти частини українських військових там були сфабриковані кримінальні справи, що є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій. Такі дії з боку Росії неодноразово ставали предметом критики з боку міжнародної спільноти.

    Визволені захисники брали участь у бойових діях на різних напрямках фронту — Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Курському. Це ще раз підтверджує масштабність війни та географію бойових дій, у яких були задіяні українські військові.

    Зворушливою деталлю цього обміну стало те, що двоє звільнених військових святкують свій день народження вже на рідній землі. Після тривалого перебування в полоні вони змогли повернутися додому саме в цей символічний день, що стало важливим емоційним моментом як для них самих, так і для їхніх родин.

    Обмін полоненими залишається одним із ключових гуманітарних напрямів роботи української влади. До процесу залучені державні органи, міжнародні партнери та посередники, які сприяють поверненню українських громадян. Президент України неодноразово наголошував, що звільнення всіх полонених є пріоритетом держави.

    Цей обмін також підтверджує, що переговорний процес, попри складність і тривалість, продовжує приносити результати. Кожне повернення українських військових є важливим кроком у відновленні справедливості та підтримці бойового духу армії.

    Водночас проблема утримання українських військовополонених залишається гострою. Українська сторона постійно наголошує на необхідності дотримання міжнародного права та закликає до звільнення всіх незаконно утримуваних осіб.

    Обмін 24 квітня став ще одним важливим етапом у поверненні українських захисників додому. Попри складні умови війни, держава продовжує системну роботу для визволення своїх громадян і підтримки тих, хто пройшов через полон.

  • «Нептуни» дістали Таганрог: ЗСУ знищили виробництво дронів і вдарили по кораблю ФСБ у Севастополі

    «Нептуни» дістали Таганрог: ЗСУ знищили виробництво дронів і вдарили по кораблю ФСБ у Севастополі

    Сили оборони України завдали серії точкових ударів по стратегічних цілях Росії, зокрема по підприємству військово-промислового комплексу у Таганрозі та кораблю прикордонної служби ФСБ у Севастополі. За даними Генерального штабу ЗСУ, атаки здійснювалися із застосуванням українських крилатих ракет «Нептун» і мали відчутний ефект для оборонних можливостей противника.

    Йдеться про уточнені результати удару, якого було завдано 19 квітня 2026 року по заводу «Атлант Аеро» в Ростовській області РФ. Це підприємство є одним із ключових у виробництві безпілотних літальних апаратів, зокрема ударно-розвідувальних дронів типу «Молнія», а також комплектуючих для БпЛА «Оріон». Саме ці дрони активно застосовуються російською армією для атак по території України.

    За офіційною інформацією українського Генштабу, внаслідок ракетного удару було повністю знищено два виробничі приміщення заводу та ще чотири зазнали серйозних пошкоджень. Такий результат, як зазначають військові, безпосередньо вплине на здатність Росії виготовляти та використовувати безпілотники для атак по цивільній інфраструктурі України.

    Фахівці наголошують, що подібні удари мають не лише тактичне, а й стратегічне значення. Вони спрямовані на системне зниження військово-промислового потенціалу РФ, що у перспективі ускладнює відновлення запасів озброєння та техніки. Знищення виробничих потужностей, особливо в галузі безпілотних систем, які стали ключовим елементом сучасної війни, є одним із найефективніших способів послаблення противника.

    Окрім цього, українські сили підтвердили результати ще одного удару — вже по морській цілі. 22 квітня було уражено патрульний сторожовий корабель прикордонної служби ФСБ РФ проєкту 22460, який перебував у Севастополі. За наявною інформацією, внаслідок атаки пошкоджено бойову рубку судна, що суттєво знижує його боєздатність.

    Цей епізод є черговим свідченням того, що українські сили продовжують активну кампанію зі знищення військових об’єктів РФ не лише на суші, а й у морському просторі. Особливе значення має ураження об’єктів у Криму, який Росія використовує як ключову базу для контролю над Чорним морем і нанесення ударів по Україні.

    Варто зазначити, що ці удари є частиною ширшої стратегії Сил оборони України, спрямованої на послаблення логістики, управління та виробничих можливостей противника. Так, упродовж останніх днів українські військові атакували низку важливих об’єктів, зокрема пункт управління рухом військових кораблів у Севастополі, а також підприємства нафтопереробної галузі РФ.

    Зокрема, у ніч на 18 квітня було уражено одразу чотири об’єкти, пов’язані з нафтопереробкою. Такі удари мають подвійний ефект: вони не лише зменшують ресурси, доступні для ведення війни, а й створюють економічний тиск на країну-агресора.

    Крім того, українські спецпідрозділи, зокрема Центр спеціальних операцій «Альфа» СБУ, продовжують операції в окупованому Криму. За останніми даними, дрони успішно уразили кілька російських кораблів, радіолокаційні станції та логістичні вузли окупаційних сил.

    Експерти підкреслюють, що використання ракет «Нептун» у подібних операціях демонструє зростання технологічних можливостей України. Спочатку ці ракети були відомі як ефективний засіб боротьби з кораблями, однак нині дедалі частіше застосовуються для ураження наземних цілей, що розширює їхній функціонал і підвищує гнучкість українських сил.

    Загалом останні удари свідчать про перехід війни у фазу, де ключову роль відіграють точкові високотехнологічні атаки по критично важливих об’єктах. Такий підхід дозволяє досягати максимального ефекту при мінімальних ресурсах і зменшувати ризики для особового складу.

    У Генштабі наголошують, що подібні операції триватимуть і надалі, оскільки їхня мета — системне ослаблення військової машини РФ та зменшення її можливостей для ведення агресивної війни проти України.

    Удари по Таганрогу та Севастополю стали черговим підтвердженням того, що Україна не лише обороняється, а й активно діє на випередження, руйнуючи ключові елементи військової інфраструктури противника.

  • Воєнна кореспондентка Юлія Кирієнко-Мерінова: окупанти намагаються розділити Покровськ, ситуація критична

    Воєнна кореспондентка Юлія Кирієнко-Мерінова: окупанти намагаються розділити Покровськ, ситуація критична

    Українська піхота залишилася позаду окупантів у Покровську, але місто ще не повністю під контролем РФ, повідомила воєнна кореспондентка Юлія Кирієнко-Мерінова. За її словами, підрозділи в районах сіл Лисівка, Сухий Яр та Новопавлівка залишаються заблокованими, хоча саме там українські війська понад рік утримували позиції.

    Кореспондентка підкреслила, що російські війська просочуються в район села Гришине та намагаються перекрити трасу в бік Павлограда. Там окупанти встановлюють мінні загородження та укріплюються, однак українські дрони постійно фіксують їхню активність. Російський прапор, встановлений у місті, вже було збито за допомогою безпілотника.

    Кирієнко-Мерінова зазначила, що ворог намагається розділити місто на дві частини, а ситуація у Покровську та Мирнограді виглядає критичною. Водночас її дані спростовують заяву президента РФ Володимира Путіна про майже повне захоплення міста.

    У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили активність російських штурмових дій, зазначивши, що протягом доби українські сили зупинили 55 атак ворога. Оборону утримують у Покровську, Мирнограді та низці населених пунктів поблизу, зокрема Шахове, Дорожнє, Новопавлівка, Лисівка та Кучерів Яр.

    Українські підрозділи продовжують стримувати просування ворога, контролюючи стратегічні напрямки та застосовуючи розвідувальні засоби для виявлення окупантів.