Radaonline.news

Позначка: військова допомога

  • Зеленський попередив про новий масований удар РФ

    Зеленський попередив про новий масований удар РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією нового масштабного ракетно-дронового удару по території України. За його словами, Кремль навмисно обирає момент для чергової атаки, намагаючись посилити психологічний тиск як на українське суспільство, так і на міжнародних партнерів напередодні важливих політичних подій. Глава держави закликав українців не нехтувати сигналами повітряної тривоги, а союзників — якнайшвидше ухвалити рішення щодо посилення української протиповітряної оборони.

    Про це президент України Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами глави держави, українські спецслужби та розвідка постійно відстежують підготовку Росії до нових атак і аналізують отриману інформацію. Останні розвідувальні дані, зазначив президент, свідчать про те, що країна-агресор завершує підготовку до чергового масованого удару по українських містах.

    Зеленський наголосив, що Росія традиційно намагається синхронізувати найбільш масштабні атаки з важливими міжнародними подіями, використовуючи ракетний і дроновий терор як елемент політичного шантажу та спробу вплинути на рішення західних союзників.

    Президент звернув увагу, що цього разу підготовка до нового удару збіглася одразу з двома важливими подіями — святкуванням 250-річчя незалежності Сполучених Штатів Америки та майбутнім самітом НАТО, який найближчими днями відбудеться в Анкарі.

    На його переконання, Кремль вкотре намагається продемонструвати, що не має наміру відмовлятися від тактики терору мирного населення навіть на тлі міжнародних дипломатичних зусиль щодо припинення війни.

    “Це в дусі російського диктатора Володимира Путіна — одразу після Дня незалежності Америки й перед самітом НАТО в Анкарі. Росія хоче додати зла і вбити людей. Будь ласка, бережіть себе, зважайте на сигнали повітряної тривоги”, — наголосив Зеленський.

    Президент закликав громадян уважно стежити за повідомленнями Повітряних сил ЗСУ та місцевих органів влади, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й негайно переходити до укриттів у разі оголошення небезпеки.

    За словами Зеленського, попередній досвід російських масованих атак свідчить, що навіть кілька хвилин можуть відіграти вирішальну роль для збереження життя.

    Глава держави підкреслив, що Росія продовжує вдосконалювати тактику повітряних атак. Останнім часом окупанти дедалі частіше застосовують комбіновані удари, поєднуючи ударні безпілотники типу “Шахед”, крилаті ракети різних типів, а також балістичне озброєння.

    Такі атаки, пояснив президент, мають на меті перевантажити українську систему протиповітряної оборони, змусити сили ППО працювати одночасно на кількох напрямках і створити максимальну загрозу для цивільного населення та об’єктів критичної інфраструктури.

    Зеленський наголосив, що головною відповіддю на подібні дії Росії має стати подальше зміцнення української протиповітряної оборони.

    Окремо президент звернувся до міжнародних партнерів України із закликом не зволікати з рішеннями щодо передачі озброєння.

    За його словами, сьогодні світ уже має достатню кількість сучасних систем протиповітряної оборони, здатних ефективно захищати українські міста від російських ракет і безпілотників. Однак вирішальним фактором залишається швидкість ухвалення політичних рішень і фактичного постачання необхідного озброєння.

    Президент наголосив, що кожен день затримки може коштувати людських життів, адже Росія практично щодня завдає нових ударів по українських містах і селах.

    Особливу увагу Зеленський приділив американським зенітно-ракетним комплексам Patriot, які залишаються одним із найефективніших засобів боротьби з російськими балістичними ракетами.

    Він зазначив, що критично важливим є не лише отримання нових систем, а й регулярне забезпечення вже розгорнутих комплексів достатньою кількістю ракет.

    “Ракети для Patriot’ів не на складах зараз потрібні, а в дивізіонах Patriot’ів, в Україні. Дякую тим, хто допомагає реально”, — заявив глава держави.

    Президент підкреслив, що відповідні рішення насамперед залежать від Сполучених Штатів Америки, однак значну роль можуть відіграти й європейські держави, які мають необхідні ресурси та можливості для підтримки української протиповітряної оборони.

    За словами Зеленського, зараз необхідна максимальна єдність партнерів, адже саме спільні та оперативні рішення здатні суттєво посилити захист українського неба.

    Президент також наголосив, що Росія не демонструє жодної готовності до припинення війни. Навпаки, Кремль продовжує нарощувати інтенсивність повітряного терору, намагаючись виснажити Україну, завдати максимальної шкоди її інфраструктурі та психологічно тиснути на населення.

    Він підкреслив, що кожна нова атака підтверджує необхідність подальшого посилення санкційного тиску на Росію, ізоляції її військово-промислового комплексу та обмеження можливостей країни-агресора виробляти ракети й ударні безпілотники.

    Зеленський також нагадав, що питання зміцнення української системи ППО стало однією з головних тем його останніх міжнародних переговорів.

    Зокрема, під час нещодавньої телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом сторони обговорили подальшу військову підтримку України, перспективи завершення війни та необхідність продовження координації між союзниками.

    Крім того, глава держави неодноразово порушував тему додаткових систем Patriot під час переговорів із європейськими лідерами, а також під час виступу на сесії ОБСЄ, наголошуючи, що саме сучасні засоби протиповітряної оборони залишаються одним із ключових чинників захисту цивільного населення.

    На тлі нових розвідувальних даних українська влада вкотре закликає громадян уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги, не нехтувати правилами безпеки та користуватися укриттями під час загрози ракетних чи дронових атак.

    За оцінкою українського керівництва, найближчі дні можуть залишатися особливо небезпечними, а тому готовність суспільства швидко реагувати на сигнали тривоги є одним із найважливіших чинників збереження життя людей в умовах триваючої російської агресії.

  • Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    У Польщі ухвалили рішення розсекретити повний перелік військової допомоги, яку країна надала Україні протягом 2022–2026 років. Одночасно Міністерство національної оборони ініціювало розслідування щодо можливого незаконного розголошення інформації, яка могла становити державну таємницю. У Варшаві наголошують, що суспільство має право знати про масштаби підтримки України, однак будь-які спроби оприлюднити секретні дані поза встановленими законом процедурами становлять загрозу національній безпеці Польщі.

    Про це заявив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соціальній мережі X.

    За його словами, рішення про розсекречення інформації було ухвалене після консультацій із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Міністр підкреслив, що цей крок відповідає принципам прозорості роботи державних інституцій, а також забезпечує підзвітність влади перед польським суспільством.

    “Я наказав розсекретити всі пожертви Україні між 2022 та 2026 роками”, – повідомив Косіняк-Камиш.

    Очікується, що громадськості буде представлено повний перелік військового обладнання, озброєння, техніки та іншого майна, яке Польща передавала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.

    За словами міністра, процес передачі озброєння Україні розпочався ще за попереднього уряду партії “Право і справедливість” (PiS), коли Міністерство національної оборони очолював Маріуш Блащак.

    Косіняк-Камиш наголосив, що всі рішення щодо військової допомоги ухвалювалися відповідно до визначених процедур, а інформація про кожну передачу озброєння доводилася до відома керівництва держави.

    Зокрема, за його словами, про кожен пакет військової допомоги інформували нинішнього президента Польщі Кароля Навроцького, а також його попередника Анджея Дуду.

    Водночас Міністерство оборони розпочало окрему перевірку щодо можливого витоку секретної інформації.

    Косіняк-Камиш повідомив, що доручив Службі військової контррозвідки Польщі (SKW) провести детальне розслідування та встановити всіх осіб, які могли навмисно розкрити інформацію, що становить державну таємницю.

    За його словами, будь-які дії, пов’язані з несанкціонованим поширенням даних про військову допомогу, можуть створювати реальні ризики для безпеки держави.

    “Ми діємо в зоні бойових дій поблизу нашого кордону, і кожна дія проти польських національних інтересів ставить під загрозу безпеку польських жінок і чоловіків”, – наголосив очільник Міноборони.

    Він пояснив, що Польща є одним із головних логістичних центрів підтримки України, тому будь-які відомості про маршрути постачання, типи озброєння, строки передачі чи інші військові деталі можуть становити значний інтерес для російських спецслужб.

    Саме тому, за словами міністра, навіть якщо частина інформації зрештою буде офіційно розсекречена, її оприлюднення має відбуватися виключно в межах закону та після проведення відповідних процедур.

    Окремо Косіняк-Камиш звернувся до свого попередника Маріуша Блащака.

    “Ви вже зробили це одного разу”, – написав він, натякаючи на попередні випадки оприлюднення інформації, яка могла містити секретні відомості.

    Міністр запевнив, що розслідування проводитиметься незалежно від політичної приналежності можливих фігурантів.

    За його словами, усі особи, які можуть бути причетними до незаконного розголошення державної таємниці, нестимуть відповідальність відповідно до польського законодавства.

    “До відповідальності будуть притягнуті всі винні, незалежно від будь-якої недоторканності”, – підкреслив Косіняк-Камиш.

    Рішення Міністерства оборони стало відповіддю на політичний скандал, який останніми днями розгорнувся у Польщі навколо теми військової підтримки України.

    Причиною дискусії стала заява віцеспікера польського Сейму Кшиштофа Босака, який в ефірі телеканалу ZERO заявив, що уряд міг передати Україні ракети-перехоплювачі для американських систем протиповітряної оборони Patriot без погодження з парламентом.

    Його слова викликали широкий резонанс серед польських політиків та громадськості й поставили питання про механізми контролю за передачею військової допомоги Україні.

    На цьому тлі Міністерство оборони вирішило одночасно забезпечити максимальну прозорість щодо вже здійснених поставок і перевірити, чи не було порушено законодавство під час поширення інформації про оборонні питання.

    У Варшаві наголошують, що підтримка України залишається одним із ключових напрямів польської зовнішньої та безпекової політики.

    Із перших днів повномасштабної війни Польща стала одним із найбільших союзників України. Через її територію проходить значна частина міжнародної військової допомоги, а польська армія передала українським Силам оборони сотні одиниць військової техніки, артилерійські системи, танки, бронетранспортери, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, стрілецьке озброєння та інше військове майно.

    Крім військової допомоги, Польща надала Україні масштабну гуманітарну підтримку, прийняла мільйони українських біженців, стала одним із ключових логістичних центрів постачання міжнародної допомоги та активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Водночас питання військової підтримки України дедалі частіше стає предметом політичних дискусій усередині Польщі.

    Після зміни влади новий уряд намагається поєднати продовження допомоги Україні із забезпеченням максимальної прозорості використання державних ресурсів, що дедалі частіше стає предметом гострих суперечок між представниками чинної влади та опозиції.

    Рішення про розсекречення повної інформації щодо військової допомоги може стати одним із наймасштабніших кроків польської влади у сфері відкритості оборонної політики від початку повномасштабної війни Росії проти України та водночас має поставити крапку в дискусіях щодо обсягів і характеру підтримки, яку Варшава надавала Києву протягом останніх чотирьох років.

  • Зеленський заявив, що Росія програла Чорне море

    Зеленський заявив, що Росія програла Чорне море

    Про це повідомляє Telegram президента України Володимира Зеленського.

    Відповідну заяву президент зробив напередодні Дня Військово-морських сил Збройних сил України під час зустрічі з військовослужбовцями та командуванням ВМС. Зеленський наголосив, що саме українські моряки разом з іншими підрозділами Сил оборони та безпеки змогли переламати ситуацію на одному з найважливіших театрів бойових дій, який Росія ще до початку повномасштабного вторгнення вважала своєю беззаперечною зоною домінування.

    “ВМС України разом з іншими складовими Сил оборони та безпеки зробили те, що багато хто вважав неможливим. Росія програла Чорне море”, – наголосив глава держави.

    Президент підкреслив, що шлях до цього результату був тривалим і складався з низки успішних військових операцій, які поступово змінювали баланс сил. За його словами, переломним моментом стало звільнення острова Зміїний, після чого українські військові розпочали системну кампанію зі знищення кораблів Чорноморського флоту РФ, ударів по військово-морських базах, складах боєприпасів, командних пунктах, аеродромах та інших об’єктах російської військової інфраструктури у тимчасово окупованому Криму.

    Зеленський зазначив, що саме ці операції дозволили Україні позбавити Росію можливості безкарно діяти поблизу українського узбережжя, а також забезпечили функціонування українського морського експортного коридору, який став одним із ключових чинників стабілізації економіки країни під час війни.

    Глава держави наголосив, що сьогодні Чорне та Азовське моря більше не можуть вважатися безпечними для російських військових кораблів. Він підкреслив, що українські сили фактично змусили противника перейти до оборони, а багато кораблів були переведені з окупованого Севастополя до Новоросійська через постійну загрозу нових ударів.

    Президент також заявив, що Україна поступово переносить війну туди, звідки вона була розпочата Росією.

    “Кожен зараз бачить, що ми відібрали ініціативу у Росії і повертаємо цю війну туди, звідки вона і прийшла – на російську землю, у російське небо, до російських берегів. У рідну гавань цієї війни. І кожне чисте серце у світі чекає від України тільки одного – що ми здолаємо цю російську сволоту”, – заявив Зеленський.

    Під час урочистостей президент також відзначив українських військовослужбовців державними нагородами за успішне виконання бойових завдань. Окремим військовим частинам були вручені бойовий прапор та почесні стрічки “За мужність та відвагу”, якими відзначають підрозділи, що проявили особливу стійкість і професіоналізм під час бойових дій.

    Крім того, президент повідомив про створення нової Академії військово-морських сил в Одесі. За словами Зеленського, розвиток військово-морської освіти є одним із ключових напрямків посилення обороноздатності країни, адже сучасна війна на морі потребує нових знань, сучасної підготовки офіцерів та розвитку інноваційних технологій.

    Президент зазначив, що сьогодні існує і кадровий потенціал, і необхідна матеріальна база для реалізації цього проєкту. Він наголосив, що серед молоді спостерігається значний інтерес до служби у ВМС України, а держава зі свого боку повинна забезпечити майбутніх офіцерів якісною освітою та сучасною підготовкою.

    У той самий день Володимир Зеленський провів координаційну нараду з командуванням Військово-морських сил щодо ситуації на південному напрямку, захисту українського узбережжя, розвитку морських спроможностей та подальших операцій проти російських сил.

    Особливу увагу після оприлюднення відео із засідання привернула схема, яка випадково потрапила у кадр під час доповіді військових. На неї звернув увагу радник міністра оборони України Сергій Стерненко.

    На схемі були відображені основні сили Чорноморського флоту Росії та рівень їхніх втрат від початку повномасштабної війни.

    Згідно з інформацією, яка була помітна на екрані, із 33 основних бойових кораблів російського флоту чотири були повністю знищені, ще вісім отримали пошкодження різного ступеня.

    Ще більших втрат зазнали десантні кораблі, які Росія активно використовувала для забезпечення своїх військ та потенційних десантних операцій. Із 34 десантних кораблів 15 були знищені, ще десять – уражені українськими силами.

    Також серйозно постраждав допоміжний флот. Із 23 допоміжних суден три були повністю знищені, а дев’ять отримали пошкодження.

    Хоча офіційних коментарів щодо цих цифр Генеральний штаб чи командування ВМС не оприлюднювали, вони узгоджуються із численними повідомленнями про успішні українські операції проти російського флоту, які проводилися протягом останніх років.

    З початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки успішних ударів по кораблях і береговій інфраструктурі Чорноморського флоту. Під атаки потрапляли великі десантні кораблі, ракетні корвети, патрульні кораблі, штаб Чорноморського флоту в Севастополі, військово-морські бази, склади боєприпасів, ремонтні підприємства та аеродроми.

    Особливої ефективності українські сили досягли завдяки розвитку власних морських безпілотників, які стали одним із символів сучасної війни. Саме морські дрони неодноразово проникали до бухт окупованого Севастополя та атакували російські кораблі навіть у добре захищених районах базування.

    Крім морських безпілотників, Україна активно використовує високоточні крилаті ракети, ударні безпілотники та інші сучасні засоби ураження, що дозволяє регулярно завдавати ударів по військовій інфраструктурі Росії на значній відстані.

    Водночас Росія змушена постійно адаптуватися до нових загроз. За інформацією британської розвідки, російські військові вже почали встановлювати спеціальні захисні конструкції навіть на підводних човнах, намагаючись убезпечити їх від атак українських морських безпілотників. Крім того, останніми місяцями дедалі частіше з’являються повідомлення про поступове переміщення частини командування Чорноморського флоту із Севастополя до Новоросійська.

    Українські військові також продовжують працювати над розвитком нових технологій ведення бойових дій на морі. Нещодавно представники Головного управління розвідки повідомили про створення нового покоління морських дронів, які в перспективі зможуть не лише завдавати ударів по кораблях противника, а й здійснювати затримання та конфіскацію суден, що перебувають під міжнародними санкціями.

    Заява президента України прозвучала на тлі триваючого протистояння в акваторії Чорного моря, яке залишається одним із ключових напрямків війни. Українське керівництво переконане, що успішні дії Військово-морських сил та інших складових Сил оборони вже змінили стратегічний баланс у регіоні, позбавивши Росію можливості безроздільно домінувати на морі та використовувати свій флот як інструмент тиску на Україну і країни Чорноморського басейну.

  • Європа вже компенсувала більшість скорочень військової ролі США

    Європа вже компенсувала більшість скорочень військової ролі США

    Європейські країни-члени НАТО вже змогли переважно компенсувати ті військові ресурси, які Сполучені Штати вирішили виключити зі своїх планів реагування на випадок великої війни або масштабної кризи в Європі. У Північноатлантичному альянсі наголошують, що європейські союзники значно посилили власні оборонні спроможності, збільшили кількість сил, готових до розгортання, та поступово перебирають на себе більшу частину відповідальності за безпеку європейського континенту.

    Про це в інтерв’ю Bloomberg заявив заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Джон Стрінгер.

    Його заява пролунала напередодні саміту НАТО, який відбудеться наступного тижня та стане одним із найважливіших за останні роки. Очікується, що глави держав і урядів країн Альянсу обговорять не лише подальшу підтримку України та зміцнення східного флангу НАТО, а й новий розподіл відповідальності між Сполученими Штатами та європейськими союзниками. Саме це питання останнім часом дедалі більше виходить на перший план через зміну стратегічних пріоритетів Вашингтона.

    Останні місяці у США дедалі частіше заявляють про необхідність перегляду своєї військової присутності за кордоном. Американська адміністрація дедалі активніше наголошує, що європейські партнери повинні взяти на себе значно більшу частину фінансового та військового навантаження, тоді як самі Сполучені Штати дедалі більше концентруватимуться на протистоянні Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.

    Саме на цьому тлі Вашингтон ухвалив рішення скоротити кількість військових підрозділів, які передбачалося оперативно перекидати до Європи у разі великої війни чи масштабної міжнародної кризи. Таке рішення викликало жваве обговорення серед союзників, оскільки протягом десятиліть саме американські війська залишалися ключовим елементом системи стримування Росії на європейському континенті.

    За словами Джона Стрінгера, нинішня ситуація не означає ослаблення оборони НАТО. Навпаки, вона демонструє, що європейські держави змогли швидко адаптуватися до нових умов та взяти на себе додаткові зобов’язання.

    «Європейські союзники, безумовно, активізувалися в плані заповнення прогалин у складі американських військ у Європі», — наголосив генерал.

    Він зазначив, що нинішні зміни свідчать про формування більш збалансованої моделі функціонування Альянсу, в якій європейські країни відіграють дедалі вагомішу роль у забезпеченні колективної безпеки.

    За словами Стрінгера, це є прикладом створення «сильнішої Європи в рамках сильнішого НАТО», а не ознакою ослаблення трансатлантичного партнерства.

    Він підкреслив, що після оголошення Вашингтоном нових оборонних планів керівництво НАТО звернулося до європейських країн із проханням проаналізувати власні можливості та повідомити, які додаткові військові формування можуть бути включені до нових планів оборони Альянсу.

    Йшлося насамперед про війська, які раніше не були закріплені за конкретними оборонними сценаріями та могли бути використані для компенсації американських скорочень.

    За словами генерала, відповідь союзників виявилася позитивною.

    Європейські країни запропонували додаткові сухопутні підрозділи, сили спеціальних операцій, логістичні елементи, інженерні частини, засоби протиповітряної оборони та інші компоненти, необхідні для реалізації нових оборонних планів НАТО.

    Завдяки цьому більшість прогалин, що виникли після перегляду американських планів, вже вдалося закрити.

    Водночас Стрінгер визнав, що у деяких високотехнологічних сферах Європа поки що не здатна повністю замінити американські можливості.

    Йдеться насамперед про стратегічну авіацію, далекобійну логістику, супутникову розвідку, стратегічні транспортні літаки, системи командування, космічні технології, протиракетну оборону, окремі види високоточного озброєння та можливості глобального перекидання військ.

    Проте навіть у цих випадках Альянс уже працює над альтернативними рішеннями.

    «У тих категоріях, де Європа не може надати еквівалентних сил, ми прагнемо досягти аналогічного ефекту за допомогою інших засобів», — пояснив Стрінгер.

    За його словами, НАТО не ставить перед собою завдання механічно замінити кожен американський підрозділ європейським аналогом. Натомість головна мета полягає у збереженні загального військового потенціалу Альянсу та забезпеченні його здатності виконувати поставлені завдання незалежно від зміни структури сил.

    Генерал також наголосив, що нинішній перерозподіл відповідальності між союзниками відбувається не під політичним тиском, а відповідно до професійної військової оцінки.

    «Розподіл і перекладання тягаря відповідальності зараз здійснюється розумним, пропорційним чином, повною мірою керуючись військовою логікою», — заявив він.

    На його думку, європейські держави демонструють готовність адаптуватися до нових стратегічних реалій та поступово брати на себе більше обов’язків у межах Альянсу.

    Одним із головних інструментів такого посилення стане суттєве збільшення оборонних витрат.

    За словами Стрінгера, усі 32 країни НАТО вже погодилися працювати над досягненням нового цільового показника, який передбачає виділення до 2035 року щонайменше 3,5% валового внутрішнього продукту на безпосередні оборонні потреби.

    Крім цього, ще приблизно 1,5% ВВП планується інвестувати у розвиток військової інфраструктури, кібербезпеки, оборонної промисловості, транспортної мережі, систем цивільної стійкості та інших сфер, що безпосередньо впливають на обороноздатність держав.

    Таким чином загальні витрати на безпеку можуть досягти 5% ВВП, що стане наймасштабнішим збільшенням оборонних бюджетів країн НАТО за всю сучасну історію Альянсу.

    Стрінгер підкреслив, що виконання цих зобов’язань очікується від усіх членів НАТО без винятку.

    «НАТО очікує, що всі країни, включаючи Велику Британію, виконуватимуть свої зобов’язання», — зазначив генерал.

    Його слова пролунали на тлі активних дискусій щодо майбутнього трансатлантичної безпеки після зміни політичного курсу Вашингтона.

    Європейські столиці дедалі частіше говорять про необхідність стратегічної автономії та розвитку власних оборонних можливостей. Особливо активно це питання почало обговорюватися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке продемонструвало, що масштабна війна на європейському континенті більше не є лише теоретичним сценарієм.

    Саме російська агресія стала головним каталізатором безпрецедентного збільшення військових бюджетів більшості країн НАТО. Якщо ще кілька років тому значна частина союзників не виконувала навіть чинну норму щодо витрат у розмірі 2% ВВП на оборону, то тепер дедалі більше держав оголошують про готовність витрачати значно більше.

    Паралельно триває масштабне переозброєння європейських армій. Країни закуповують сучасні системи протиповітряної оборони, винищувачі п’ятого покоління, далекобійні ракети, бронетехніку, безпілотні системи та боєприпаси. Значні кошти також спрямовуються на розвиток власного оборонно-промислового комплексу, щоб зменшити залежність від постачання озброєнь із-за океану.

    НАТО також суттєво оновило свої регіональні оборонні плани, які вперше з часів завершення холодної війни детально визначають порядок реагування на можливу агресію Росії проти будь-якої країни Альянсу. У межах цих планів збільшено чисельність сил високої готовності, створено нові штаби, розширено військову інфраструктуру та посилено присутність союзників на східному фланзі.

    Днями командувач Сухопутних військ США в Європі та Африці генерал Кріс Донаг’ю також заявив, що Сполучені Штати не залишать своїх європейських союзників у разі потенційної агресії Росії проти країн Балтії. За його словами, усі держави НАТО вже координують свої оборонні плани та активно готуються до відбиття можливого нападу.

    Водночас, за інформацією Politico, у європейських столицях дедалі частіше визнають, що континент повинен бути готовим діяти більш самостійно. Попри масштабне переозброєння та збільшення військових бюджетів, багато посадовців вважають, що Європі знадобиться ще кілька років для досягнення рівня, який дозволить повністю компенсувати ключові американські військові можливості.

    Саме тому майбутній саміт НАТО розглядається як визначальний для подальшого розвитку Альянсу. Від його рішень залежатиме не лише новий баланс відповідальності між США та Європою, а й те, наскільки швидко союзники зможуть адаптуватися до нових глобальних викликів, пов’язаних із війною Росії проти України, посиленням військової активності Китаю та загальним погіршенням міжнародної безпекової ситуації.

  • У НАТО попередили: успіхів України недостатньо для миру

    У НАТО попередили: успіхів України недостатньо для миру

    Попри вагомі успіхи України на полі бою та суттєве посилення міжнародної підтримки, говорити про готовність Росії до реальних мирних переговорів поки що передчасно. Кремль не демонструє ознак того, що готовий відмовитися від своїх цілей у війні, а тому союзники мають продовжувати зміцнювати обороноздатність України, щоб у майбутньому вона могла вести будь-які переговори з максимально сильних позицій. Про це генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив в інтерв’ю Financial Times.

    За словами очільника Північноатлантичного альянсу, підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів НАТО і не втратить своєї актуальності найближчим часом. Він наголосив, що країни-члени Альянсу усвідомлюють стратегічне значення українського спротиву не лише для самої України, а й для всієї євроатлантичної безпеки, адже результат цієї війни визначатиме майбутню архітектуру безпеки на континенті.

    Рютте підкреслив, що українські військові продовжують демонструвати високий рівень професіоналізму та ефективності на полі бою. За його словами, Збройні сили України досягли низки важливих результатів у стримуванні російської армії, що визнають не лише союзники Києва, а й міжнародні партнери, які уважно стежать за перебігом війни.

    Водночас генеральний секретар Альянсу застеріг від надмірного оптимізму щодо можливості швидкого дипломатичного врегулювання. Він наголосив, що навіть значні успіхи української армії не означають автоматичної готовності Кремля до компромісів або до початку змістовного мирного процесу.

    «Те, що Україна демонструє успіхи, ще не означає, що Росія охоче братиме участь у мирному процесі», — зазначив Рютте.

    На його думку, нинішня позиція Москви свідчить про те, що російське керівництво поки не відмовилося від спроб досягти власних військово-політичних цілей. Саме тому союзникам України необхідно виходити з реальної ситуації, а не з очікувань швидкого завершення війни.

    Генеральний секретар НАТО висловив переконання, що одного дня Росія все ж буде змушена сісти за стіл переговорів. Однак, за його словами, надзвичайно важливо, щоб до цього моменту Україна мала максимально сильні військові, економічні та політичні позиції. Лише за такої умови можна буде говорити про справедливий і стійкий мир, який відповідатиме українським інтересам та забезпечить довгострокову безпеку Європи.

    Рютте наголосив, що саме тому країни Заходу мають і надалі інвестувати в українську оборону, прискорювати постачання сучасного озброєння, розширювати виробництво боєприпасів та підтримувати розвиток українського оборонно-промислового комплексу. На його думку, лише постійне зміцнення військового потенціалу України здатне змінити стратегічні розрахунки Кремля.

    Очільник НАТО також звернув увагу на те, що успіхи української армії визнають навіть ті політики, які раніше займали більш обережну позицію щодо війни. Зокрема, він повідомив, що під час нещодавньої зустрічі в Білому домі президент США Дональд Трамп також позитивно оцінив досягнення українських військових у боротьбі проти російських окупаційних сил.

    Попри це, Рютте наголосив, що військові успіхи не слід автоматично сприймати як передумову швидкого миру. За його словами, російське керівництво традиційно ухвалює рішення, виходячи з власних стратегічних розрахунків, тому навіть серйозні втрати або невдачі на фронті не гарантують зміни політичного курсу Кремля.

    Генсек Альянсу зазначив, що нинішнє завдання міжнародної коаліції полягає не лише у підтримці України сьогодні, а й у формуванні довгострокової системи стримування Росії. Саме тому країни НАТО продовжують збільшувати оборонні витрати, інвестувати у виробництво озброєнь та координувати нові пакети допомоги Києву.

    Він також підкреслив, що єдність союзників залишається одним із ключових факторів, який не дозволив Росії досягти своїх стратегічних цілей від початку повномасштабного вторгнення. На його переконання, саме консолідована підтримка України стала важливим елементом стримування російської агресії та продовжує відігравати визначальну роль у перебігу війни.

    Окремо Рютте звернув увагу на необхідність продовження політичної підтримки України на міжнародній арені. За його словами, країни Альянсу мають не лише забезпечувати постачання зброї, а й працювати над довгостроковими гарантіями безпеки, які дозволять Україні ефективно захищатися навіть після завершення активної фази війни.

    Його заява прозвучала на тлі активних консультацій між союзниками щодо майбутньої військової допомоги Україні та подальшої координації дій НАТО. Альянс продовжує наголошувати, що підтримуватиме Київ стільки, скільки буде потрібно, а майбутнє України нерозривно пов’язане із безпекою всього євроатлантичного простору.

    Водночас міжнародні партнери дедалі частіше наголошують, що будь-який мирний процес має ґрунтуватися на міжнародному праві, повазі до суверенітету та територіальної цілісності України. У НАТО переконані, що лише сильна Україна зможе вести переговори без ризику нав’язування їй невигідних умов, а тому продовження військової та фінансової підтримки залишається одним із головних пріоритетів Альянсу.

  • Федоров попередив про критичні 6 місяців для України

    Федоров попередив про критичні 6 місяців для України

    Україна має обмежене в часі «вікно можливостей», яке може суттєво вплинути на перебіг війни з Росією, однак реалізація цього потенціалу напряму залежить від швидкості дій міжнародних партнерів і темпів постачання необхідних ресурсів. Про це в інтерв’ю виданню Politico заявив міністр оборони України Михайло Федоров, наголосивши, що наступні місяці можуть стати визначальними для технологічної та військової переваги України на полі бою.

    За словами міністра, нинішній етап війни характеризується стрімким розвитком військових технологій, насамперед у сфері безпілотних систем, ракетного озброєння та засобів радіоелектронної боротьби, і саме зараз Україна має шанс запустити новий цикл інновацій, який дозволить зберегти перевагу над російськими силами. Він підкреслив, що йдеться про короткий часовий проміжок, протягом якого українська армія може діяти випереджально, доки противник не адаптується до вже впроваджених рішень.

    Федоров прямо зазначив, що у разі своєчасного і достатнього постачання озброєнь та фінансування Україна може отримати приблизно шість місяців технологічної та оперативної переваги. За його словами, цей період є критичним, адже саме він визначить, чи зможе Україна утримати ініціативу в розвитку бойових інновацій або ж втратить темп через затримки з боку партнерів.

    Міністр наголосив, що ключовим фактором є не лише обсяг допомоги, а саме швидкість ухвалення рішень. Він підкреслив, що бюрократичні процедури у країнах-партнерах часто гальмують постачання критично важливих систем, тоді як на фронті технологічні цикли змінюються дуже швидко і вимагають негайного реагування.

    Окремо Федоров окреслив перелік озброєнь, які Україна вважає пріоритетними для утримання та посилення обороноздатності. Серед них він назвав ракети-перехоплювачі, які є критично важливими для протидії повітряним атакам, недорогі ракети та крилаті ракети для глибших і більш точкових ударів, а також безпілотники з реактивними двигунами, які здатні значно підвищити дальність і ефективність ураження цілей.

    Міністр також пояснив, що українська стратегія ударів спрямована не лише на ураження військових об’єктів противника, а й на системне порушення його логістики, постачання та можливостей наступу. За його словами, головна мета полягає у захисті української піхоти, стримуванні просування російських сил та створенні умов, за яких противник втрачає темп наступальних дій. Він додав, що на окремих ділянках фронту вже фіксується уповільнення російського просування, що, на його думку, свідчить про ефективність обраної тактики.

    Як приклад ефективної міжнародної взаємодії Федоров навів досвід Данії, яка, за його словами, оперативно змінила підхід до закупівель озброєння та переорієнтувала частину замовлень зі стандартних артилерійських снарядів на більш далекобійні та ефективні боєприпаси. Міністр наголосив, що данська сторона змогла швидко укласти контракт і здійснити першу поставку всього за тиждень, що, на його думку, демонструє реальну можливість пришвидшення оборонних процесів за наявності політичної волі.

    Федоров також підкреслив, що модель міжнародної допомоги має змінюватися і більше орієнтуватися на конкретні потреби України на полі бою, а не на те, які саме види озброєння простіше або зручніше передавати країнам-партнерам. Він зазначив, що вже вдалося спільно з міжнародними союзниками перенаправити мільярди доларів фінансування саме на ті напрямки, які є найбільш критичними для оборони.

    Окрім постачання зброї, Україна паралельно працює над посиленням системи протиповітряної оборони, реформуванням мобілізаційних процесів та переглядом рівня грошового забезпечення військовослужбовців. За словами міністра, ці зміни потребують додаткових ресурсів, і швидкість надходження міжнародної допомоги безпосередньо впливає на можливість держави збільшувати підтримку армії.

    Федоров також заявив, що українські військові сьогодні є одними з найбільш підготовлених у Європі, оскільки мають безпосередній бойовий досвід високої інтенсивності. Він навів оцінки, згідно з якими російські втрати можуть сягати десятків тисяч військових щомісяця, що, за його словами, демонструє масштаб і жорсткість бойових дій, а також ефективність українського спротиву.

    На тлі цих заяв також відомо, що Україна продовжує отримувати значну міжнародну фінансову підтримку. Зокрема, 30 червня до державного бюджету надійшло 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Support Loan, які будуть спрямовані на потреби оборонно-промислового комплексу та забезпечення першочергових потреб фронту.

    Водночас тривають політичні консультації щодо подальшого посилення підтримки України з боку НАТО та союзників. Президент Володимир Зеленський нещодавно обговорював із генеральним секретарем Альянсу Марком Рютте додаткові кроки щодо зміцнення обороноздатності, зокрема у сфері протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових пріоритетів у протистоянні російським ударам.

  • Фіцо проти допомоги Україні: Словаччина погрожує блокуванням у НАТО

    Фіцо проти допомоги Україні: Словаччина погрожує блокуванням у НАТО

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що країна може заблокувати подальше погодження фінансової та військової допомоги Україні на майбутньому саміті НАТО, який має відбутися в Анкарі 7–8 липня. Про це повідомляє Aktuality із посиланням на слова словацького прем’єра, озвучені ним під час публічних коментарів щодо позиції Братислави в межах Альянсу.

    Фіцо виступив із різкою критикою планів НАТО щодо подальшого розширення підтримки України, наголосивши, що Словаччина не готова брати участь у нових військових або фінансових зобов’язаннях, пов’язаних із війною. За його словами, уряд країни планує сформувати чіткі інструкції для делегації перед поїздкою на саміт, аби вона не мала мандата на ухвалення рішень, які передбачають участь Словаччини у нових оборонних програмах допомоги Києву.

    Політик також заявив, що наступного тижня у Словаччині відбудеться зустріч на найвищому конституційному рівні за участю міністра оборони Роберта Каліняка, де буде визначена остаточна позиція держави. Фіцо наголосив, що Братислава прагне уникнути будь-яких рішень, які можуть бути розцінені як пряме фінансування військових дій.

    Водночас словацький прем’єр у своїх висловлюваннях попередив про потенційні ризики ескалації конфлікту, заявивши, що розширення військової підтримки України може, на його думку, підвищувати небезпеку для Європи. Він згадав сценарії можливих інцидентів із використанням безпілотників або ударів по цивільних об’єктах, які, як він вважає, можуть мати непередбачувані наслідки для безпеки регіону.

    Попри це, Фіцо підкреслив, що Словаччина не може впливати на рішення інших держав-членів НАТО, які продовжують підтримувати Україну, і визнав, що позиції всередині Альянсу залишаються різними. Він зазначив, що деякі країни і надалі виступають за активну військову допомогу Києву, зокрема через фінансування оборонних програм і постачання озброєння.

    Майбутній саміт НАТО, за попередніми даними, має стати ключовим майданчиком для узгодження подальшої стратегії Альянсу щодо України. Очікується, що союзники підтвердять довгострокову підтримку Києва, а також можуть оголосити нові пакети фінансування оборонної промисловості, розширення виробництва озброєнь та посилення систем протиповітряної оборони.

    Крім того, у проєкті підсумкової декларації НАТО Росія традиційно розглядається як довгострокова загроза безпеці євроатлантичного простору. Окремо планується обговорення інвестицій у сучасні системи озброєнь, включно з безпілотними технологіями та ракетами великої дальності.

    Позиція Роберта Фіцо щодо України залишається однією з найбільш критичних серед лідерів країн ЄС. Раніше він неодноразово заявляв, що військового вирішення війни не існує, а єдиним шляхом, на його думку, мають бути переговори. Також він закликав до активізації дипломатичних зусиль у межах Європейського Союзу та виступав проти подальшого збільшення військових витрат, пов’язаних із підтримкою Києва.

    Таким чином, заява словацького прем’єра може стати одним із факторів внутрішньополітичних дискусій у межах НАТО напередодні саміту, де країни Альянсу мають узгодити подальші кроки щодо довгострокової підтримки України в умовах триваючої війни.

  • США не встигли використати 910 мільйонів доларів допомоги Україні

    США не встигли використати 910 мільйонів доларів допомоги Україні

    Міністерство оборони США не встигло використати 910 мільйонів доларів, які були виділені на військову допомогу Україні в межах програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI), через завершення встановленого бюджетного періоду для взяття нових фінансових зобов’язань. Внаслідок цього частина коштів втратила можливість бути спрямованою на нові контракти з американськими оборонними виробниками у визначені строки, хоча формально ці ресурси залишаються у системі оборонного фінансування та можуть бути використані за іншими механізмами.

    Про це йдеться у звіті аудиторів Operation Atlantic Resolve за підсумками першого кварталу 2026 року.

    У документі зазначається, що 910 мільйонів доларів більше не доступні для укладання нових контрактів у межах чинного бюджетного циклу, оскільки сплив строк, у межах якого Пентагон міг брати нові фінансові зобов’язання за програмою USAI. Це означає, що ці кошти не були перетворені на нові замовлення для оборонної промисловості США у встановлений період, однак не виключає їх подальшого використання у рамках вже чинних контрактів або довгострокових програм.

    Загалом, за даними звіту, з моменту запуску програми у лютому 2022 року Конгрес США схвалив для USAI фінансування у розмірі 33,51 мільярда доларів. Із цієї суми 19,21 мільярда доларів, що становить близько 57%, уже фактично витрачено на закупівлю озброєння, техніки та послуг, які були передані Україні станом на березень 2026 року. Ще 13,49 мільярда доларів залишаються розподіленими у вигляді контрактів з американськими оборонними компаніями, які перебувають на стадії виробництва або виконання і ще не були повністю профінансовані. Окремо зазначається, що 110 мільйонів доларів формально виділені, але поки не мають конкретного контрактного оформлення і залишаються в резерві для подальшого використання.

    Водночас аудитори підкреслюють, що завершення терміну асигнувань не означає повної втрати або «згоряння» коштів. Відповідно до процедур Міністерства оборони США, такі бюджетні ресурси більше не можуть використовуватися для укладення нових контрактів, однак протягом наступних п’яти років вони можуть бути спрямовані на покриття додаткових витрат за вже підписаними угодами, зокрема у випадку подорожчання виробництва, зміни логістики або розширення обсягів постачання озброєння.

    Програма Ukraine Security Assistance Initiative була створена Конгресом США у 2014 році після початку російської агресії проти України та анексії Криму. На відміну від іншого механізму військової підтримки — Presidential Drawdown Authority, який передбачає пряме вилучення озброєння зі складів американської армії, USAI працює через довгострокові контракти з оборонними підприємствами США на виробництво нового озброєння, боєприпасів та техніки спеціально для потреб України.

    На тлі цього у червні 2026 року під час чергового засідання контактної групи у форматі «Рамштайн» союзники України оголосили про нові пакети військової допомоги загальним обсягом близько 4 мільярдів доларів. Велика Британія заявила про підготовку масштабного пакета, що включатиме системи протиповітряної оборони, ракети та безпілотники власного виробництва, а Бельгія підтвердила плани передати Україні до семи винищувачів F-16 до кінця 2026 року, частину з яких планується використовувати як донори запасних частин.

    Таким чином, попри окремі затримки у фінансовому циклі USAI, загальний рівень міжнародної військової підтримки України залишається стабільним і продовжує формуватися як через американські програми оборонного виробництва, так і через прямі пакети допомоги від союзників у Європі та НАТО.

     

  • НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Північноатлантичного альянсу мають намір суттєво наростити виробництво озброєння та посилити координацію в оборонно-промисловій сфері, реагуючи на зростання глобальних безпекових загроз і тривалу війну Росії проти України. Про це він повідомив у Вашингтоні під час публічного виступу, присвяченого підготовці до майбутнього саміту НАТО, який запланований на 5–7 липня та має стати одним із ключових політичних заходів року для Альянсу.

    Рютте наголосив, що країни-члени НАТО дедалі більше зосереджуються не лише на політичних домовленостях, а й на практичному зміцненні оборонного потенціалу, зокрема через збільшення виробничих потужностей, довгострокові контракти та розширення співпраці між урядами та приватним сектором оборонної промисловості. За його словами, нинішній етап вимагає від союзників переходу до масштабнішої моделі виробництва озброєнь, яка дозволить швидше реагувати на виклики та забезпечувати стабільне постачання як для власних армій, так і для партнерів.

    Окрему увагу генеральний секретар приділив підготовці до саміту, зазначивши, що одним із центральних елементів стане так званий «день оборонної промисловості», який відбудеться в перший день зустрічі. Саме в межах цього заходу, за його словами, очікується підписання великої кількості нових контрактів, меморандумів про наміри та масштабних угод між державами-членами Альянсу та оборонними компаніями. Рютте підкреслив, що ці домовленості мають продемонструвати не декларативний, а реальний рівень готовності НАТО інвестувати в оборону та розширювати виробництво сучасних систем озброєння.

    Генсек НАТО наголосив, що такі кроки мають подвійне значення: з одного боку вони спрямовані на зміцнення обороноздатності самих країн Альянсу, а з іншого — покликані стати чітким сигналом для зовнішніх гравців щодо здатності НАТО швидко мобілізувати ресурси. Він підкреслив, що йдеться про демонстрацію сили та технологічної переваги, яка має стримувати потенційні загрози та запобігати подальшій ескалації конфліктів.

    У своїй заяві Рютте також звернувся безпосередньо до Росії, наголосивши, що Альянс уважно відстежує дії Москви та усвідомлює довгостроковий характер викликів, які постають перед європейською та глобальною безпекою. Він зазначив, що НАТО має перевагу в оборонному виробництві та здатне не лише підтримувати високий рівень готовності власних збройних сил, а й забезпечувати довготривалу перевагу у стратегічному вимірі.

    «Це також сигнал росіянам: ми знаємо, що ви робите, і ми в цьому кращі», — заявив генеральний секретар НАТО, коментуючи майбутні оборонні ініціативи Альянсу.

    Очікується, що під час липневого саміту країни НАТО оголосять про нові багатомільярдні контракти у сфері оборонного виробництва та розширення потужностей військово-промислового комплексу. Частина домовленостей, як прогнозується, буде прямо або опосередковано пов’язана з підтримкою України, яка продовжує протистояти російській агресії та потребує стабільних і довгострокових поставок озброєнь і боєприпасів.

    Аналітики зазначають, що нинішні ініціативи НАТО є продовженням більш широкого процесу трансформації Альянсу, який розпочався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Війна виявила структурні обмеження оборонної промисловості країн Заходу, зокрема недостатню швидкість виробництва та залежність від окремих постачальників, що змусило союзників переглянути свої підходи до довгострокового планування.

    У цьому контексті майбутній саміт розглядається як ключовий етап формування нової оборонної стратегії НАТО, яка передбачає не лише збільшення витрат на оборону, а й системну перебудову промислових ланцюгів, стандартизацію виробництва та розширення кооперації між країнами-членами. Рютте підкреслив, що лише така модель дозволить Альянсу зберегти стратегічну перевагу в умовах довготривалих глобальних викликів та забезпечити стабільність у Європі.

  • США більше не “нейтральні”: Макрон зробив заяву, яка може змінити хід війни в Україні

    США більше не “нейтральні”: Макрон зробив заяву, яка може змінити хід війни в Україні

    Президент Франції Еммануель Макрон заявив про суттєву зміну формулювань і політичних підходів у межах координації західних союзників щодо війни Росії проти України, наголосивши, що Сполучені Штати вперше прямо зафіксували в офіційному тексті відхід від ролі нейтрального посередника та фактичне приєднання до спільної позиції партнерів у підтримці України.

    Про це Макрон сказав під час брифінгу на саміті Франція–Італія в місті Антіб, коментуючи підсумки останніх міжнародних переговорів, які відбулися за участі ключових країн G7 та їхніх союзників. За словами французького президента, нові домовленості стали результатом тривалого дипломатичного процесу, спрямованого на посилення узгодженості дій Заходу щодо російської агресії та довгострокової підтримки України.

    Макрон підкреслив, що в ході зустрічей у межах Великої сімки вдалося досягти помітного зближення позицій між учасниками, зокрема між європейськими країнами та Сполученими Штатами. Він звернув увагу, що вперше у спільних формулюваннях США не лише підтвердили підтримку територіальної цілісності України, але й чітко окреслили свою участь у координації військової, енергетичної допомоги та санкційного тиску на Росію.

    Французький президент окремо наголосив, що така зміна риторики має не лише символічне, а й практичне значення, оскільки демонструє консолідацію позицій ключових західних партнерів у питанні подальшого тиску на Москву та довгострокової підтримки Києва. На його думку, це також свідчить про перехід до більш узгодженої стратегії, в якій США і Європа діють не паралельно, а як частина спільного політичного та безпекового курсу.

    Макрон також нагадав, що відповідні домовленості формувалися на тлі активних дипломатичних контактів між лідерами держав. Зокрема, він згадав тристоронню зустріч президентів України Володимира Зеленського, США Дональда Трампа та Франції Еммануеля Макрона, яка відбулася у кулуарах саміту G7 у Франції 16 червня. За його словами, саме такі переговори дозволяють поступово синхронізувати позиції союзників і формувати єдину лінію реагування на війну.

    Французький лідер також звернув увагу, що нинішній етап війни вимагає не лише військової та фінансової підтримки України, а й довгострокових політичних гарантій та стабільності міжнародних рішень. Він дав зрозуміти, що консолідація Заходу у форматі G7 залишається ключовим елементом стримування Росії та підтримки України у війні, яка триває.

    Таким чином, заява Макрона стала ще одним сигналом про поглиблення координації між США та європейськими союзниками, а також про поступове формування більш жорсткої та узгодженої позиції щодо війни Росії проти України.