Позначка: відстрочка

  • Багатодітним чоловікам необхідно нотаріально доводити утримання дітей для відстрочки від мобілізації

    Багатодітним чоловікам необхідно нотаріально доводити утримання дітей для відстрочки від мобілізації

    У зв’язку з новими вимогами, багатодітні чоловіки в Україні тепер повинні нотаріально підтверджувати, що вони дійсно утримують своїх дітей, аби мати право на відстрочку від мобілізації.

    Це рішення спрямоване на забезпечення прозорості та точності даних щодо осіб, які претендують на відстрочку від мобілізації.

    «Військовозобов’язаний і батько трьох неповнолітніх дітей визнаний придатним до військової служби. Згідно з мобілізаційним законом, він автоматично має отримати відстрочку від мобілізації. Його діти народжені від двох жінок, з якими чоловік розлучений, поки не живе, але продовжує фінансово утримувати дітей. Що вигадав ТЦК? Там додатково вимагають договір між чоловіком і його колишнім подружжям про те, що він бере участь в утриманні своїх неповнолітніх дітей”, – повідомив нардеп Ігор Фріс.

    Згадка про письмовий договір між батьками, в якому потрібно прописати, з ким проживатимуть діти і ступінь участі другого з батьків у їхньому вихованні, є в урядовій постанові № 560.

    Фріс розцінює цю вимогу як незаконну.

    «Уряд цією постановою запровадив додаткові вимоги для військовозобов’язаних щодо підтвердження ними певних юридичних фактів і документів, що розцінюється як перевищення норм і положень закону про мобілізацію», – заявив нардеп.

  • Кабмін не визначив підстав відмови у наданні відстрочки

    Кабмін не визначив підстав відмови у наданні відстрочки

    Урядова постанова №560, яка регулює питання надання відстрочок від військової служби, викликала численні обговорення та критику через відсутність конкретних підстав для відмови. Це створює можливість для комісій при територіальних центрах комплектування (ТЦК) відмовляти заявникам з будь-яких причин, що може призвести до численних зловживань та правових колізій.

    Комісія при ТЦК матиме надзвичайно широку дискрецію у питанні схвалення чи відмови у наданні відстрочки усім, хто подасть таку заяву, крім заброньованих за органами влади.

    Так, Уряд постановою від 16 травня №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. У ньому визначено порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення. Саме цей порядок наразі є єдиним актом, який конкретизує механізм вирішення питання, надається особі відстрочка чи ні. Адже закон про посилення мобілізації лише відсилає до цього порядку призову у питанні відстрочки, не даючи безпосередньо відповіді на питання щодо підстав для відмови у наданні відстрочки. «Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ТЦК» – це все, що сказано у законі.

    Як правило, у нормативно-правових актах встановлюється, хоча б в загальних рисах, перелік підстав для відмови органом влади громадянину в його зверненні, як-то «недостатність» чи «невідповідність» документів, невірне оформлення тощо. Але у постанові №560 взагалі не виписано будь-яких підстав для відмови. При цьому закон про адміністративну процедуру, який встановлює принципи обґрунтованості, верховенства права, прозорості тощо не розповсюджується на ТЦК.

    Так, у постанові 560 лише встановлено, що для розгляду питань надання військовозобов’язаним відстрочки при районних (міських) ТЦК утворюються комісії у такому складі:

    • голова комісії – керівник районного (міського) ТЦК (відокремленого відділу);
    • члени комісії – представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров’я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

    За наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) ТЦК або його відділу заяву за формою, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком до постанови.

    Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

    Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

    На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

    Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше, ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

    У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

    У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. У додатку вказано, що комісія має вказати причини відмови, але, знов-таки, ці причини, судячи з постанови Кабміну, вона може вказати на свій розсуд.

    Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

    У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов’язаний направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

    У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

    Отже, жодної конкретизації стосовно переліку підстав для відмови у наданні відстрочки постанова 560 не містить, що викликає питання, як суд, який має оцінити законність прийнятого комісією рішення у разі звернення особи, буде визначати, чи було рішення комісії при ТЦК законним, тобто, чи відповідало воно закону про мобілізацію та постанові 560.

    Проблема не буде стосуватися лише чиновників, які підлягають бронюванню. Так, постанова 560 передбачає, що питання надання відстрочок заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями комісією не розглядаються.

    Нагадаємо, Кабмін встановив постановою 560 додаткові умови для отримання відстрочки військовозобов’язаним, які здійснюють догляд (постійний догляд).

    При цьому, як вказують народні депутати, в певних частинах постанова Кабміну не відповідає закону про мобілізацію.

  • Черкаський ТЦК зупинив прийом документів на відстрочку від мобілізації

    Черкаський ТЦК зупинив прийом документів на відстрочку від мобілізації

    Черкаський територіальний центр збору та обліку призовників (ТЦК) припинив прийом документів на відстрочку від мобілізації до набуття чинності нового закону, який посилює механізми мобілізації. Про це повідомляється в офіційному заяві центру.

    Про це в коментарі місцевим ЗМІ повідомила прес-секретар обласного військкомату Аліна Кривошея.

    “Після набуття чинності закону про мобілізацію мають змінитися правила надання відстрочок. Алгоритм має бути затверджений постановою Кабміну. Щоб люди зараз не витрачали даремно час і власні ресурси, тимчасово призупинено прийняття документів. Адже розгляд пакета документів перевищує термін набуття чинності нового закону”, – зазначила спікерка.

    Після набуття законом про мобілізацію чинності документи знову можна буде подати.

    Раніше на тій самій підставі консульства припинили приймати документи від чоловіків за кордоном.

  • Хто має право на відстрочку від мобілізації за новим законопроєктом

    Хто має право на відстрочку від мобілізації за новим законопроєктом

    Публікуємо список тих, хто отримує право на відстрочку від мобілізації за новим законопроєктом:

    – інваліди всіх груп і ті, хто не проходить за здоров’ям. Їм дається відстрочка від 6 до 12 місяців, але потім знову потрібно пройти ЛКК.

    – ті, хто має трьох неповнолітніх дітей – за умови, що немає боргів за аліментами, що перевищують 3-місячний обсяг

    – батьки і матері-одиначки, чий чоловік загинув, пропав безвісти, позбавлений батьківських прав або перебуває у в’язниці

    – батько або мати неповнолітньої дитини, чий чоловік (дружина) уже проходить військову службу

    – батьки неповнолітніх дітей-інвалідів, а також дітей із низкою важких захворювань. Також звільняються батьки повнолітньої дитини-інваліда

    – усиновителі дітей-інвалідів – але за умови, що такі діти на момент усиновлення були визнані сиротами або позбавленими батьківського піклування

    – для подружжя інвалідів третьої групи ввели обмеження. Вони звільняються від мобілізації лише в разі інвалідності, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівки, кисті, стопи, одного з парних органів, психічного розладу в разі онкології, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

    – ускладнено відстрочку для тих, у кого на утриманні батьки-інваліди 1 і 2 груп. Якщо з подружжя опікунів один невійськовозобов’язаний, то другого можуть мобілізувати.

    Тобто, якщо дружина не йде служити, то в армію можуть забрати чоловіка. Єдиний виняток – якщо дружина сама потребуватиме медичного догляду (і це підтвердить лікарняна комісія).

    – з бабусями і дідусями, у яких інвалідність 1 і 2 груп, схема ще складніша. Онука можуть звільнити від армії, якщо немає ближчих родичів (або вони самі хворі, або вже мобілізовані).

    – отримають відстрочку учні денної або дуальної форми навчання, які здобувають освіту вищого рівня, ніж попередня (тобто, здобувачі другої освіти втрачають відстрочку). Серед іншого, це означає, що відстрочку для аспірантів залишили.

  • Визначено, хто не отримає відстрочки за правками законопроекту щодо мобілізації

    Визначено, хто не отримає відстрочки за правками законопроекту щодо мобілізації

    Парламентський комітет продовжив розгляд правок до законопроєкту про мобілізацію, що стосувались відстрочки та бронювання. Член комітету Ірина Фріз розповіла, хто не отримає відстрочку від мобілізації за новим законопроєктом.

    Фріз зазначила, що комітет не підтримав відстрочку для наступних категорій осіб:

    • Осіб начальницьких посад НАБУ та ДБР;
    • Співробітників МЗС України та осіб із дипломатичним рангом Надзвичайний і Уповноважений Посол;
    • Релігійних проповідників, наставників та інших священнослужителів релігійних організацій;
    • Працівників позашкільної освіти;
    • Неповнорідних братів/сестер;
    • Творчих працівників, реставраторів, головних зберігачів фондів та керівників національних закладів культури.

    Аспіранти усіх форм навчання (бюджетна та комерційна) отримають відстрочку.

    Також зазначається, що іноді вручення запрошення на найближчий територіальний центр комплектування відбувається з порушеннями, тому співробітників ТЦК зобов’язують виконувати дві дії перед врученням повістки громадянам.

  • Вирок у розмірі 40 тисяч гривень за відстрочку: рішення суду щодо начальника ТЦК

    Вирок у розмірі 40 тисяч гривень за відстрочку: рішення суду щодо начальника ТЦК

    У Кіровоградській області нещодавно винесено вирок начальнику місцевого ТЦК, якого звинуватили у зловживанні службовим становищем. За даними Єдиного реєстру судових рішень, злочин стався у серпні 2022 року.

    Відповідно до матеріалів суду, обвинувачений отримав хабар у розмірі 40 тисяч гривень від військовозобов’язаного чоловіка прямо в своєму службовому кабінеті. За отримані кошти він вплинув на хірурга місцевої лікарні, щоб той видав довідку про тимчасову непридатність чоловіка до служби на 6 місяців.

    Початково вчинок кваліфікували за статтею 368 Кримінального кодексу України, і начальнику “ТЦК” загрожував термін у 12 років позбавлення волі та штраф у 10 тисяч гривень. Проте пізніше злочин перекваліфікували на зловживання впливом (ч. 2 ст. 369-2 ККУ).

    “Це стандартна практика у подібних справах, оскільки йдеться не про безпосереднє зловживання службовими обов’язками, а лише про вплив на іншу посадову особу”, – зазначають журналісти.

    Підсудний вирішив укласти угоду з прокурором і повністю визнав свою провину.

    “Сторони домовились про штраф у сумі 85 тисяч гривень та додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з призовом громадян на строкову військову службу, на три роки”, – йдеться в судовому рішенні.