Позначка: Вербна неділя

  • Які свята відзначають 5 квітня в Україні та світі

    Які свята відзначають 5 квітня в Україні та світі

    У неділю, 5 квітня 2026 року, українці відзначають одразу кілька важливих подій — як церковних, так і міжнародних. Головним святом цього дня є Вербна неділя, яка має особливе значення для християн.

    Вербна неділя, або Вхід Господній у Єрусалим, відзначається за тиждень до Великодня. У цей день віряни згадують біблійну подію, коли Ісуса Христа урочисто зустрічали в Єрусалимі, встеляючи його шлях пальмовими гілками. В Україні їх символом стала верба, яка розпускається однією з перших навесні.

    Традиційно віряни освячують гілки верби у храмах, а потім зберігають їх удома як оберіг. Вважається, що освячена верба захищає оселю від негараздів і приносить здоров’я. Також існує народний звичай легенько бити одне одного гілочками, примовляючи «Не я б’ю — верба б’є», що символізує побажання сили та добробуту.

    Окрім церковного свята, 5 квітня у світі відзначають і низку міжнародних дат. Серед них — Міжнародний день совісті, який закликає людей замислитися над власними вчинками та відповідальністю перед суспільством.

    Також цього дня згадують про важливість моральних цінностей, взаємоповаги та миру. У сучасному світі ці ідеї набувають особливого значення на тлі глобальних викликів і конфліктів.

    У народному календарі 5 квітня пов’язують із весняним пробудженням природи. Наші предки вірили, що цього дня потрібно більше часу проводити на свіжому повітрі та починати підготовку до польових робіт.

    Серед прикмет — якщо на Вербну неділю тепла і сонячна погода, то й літо буде врожайним. А якщо дме сильний вітер — варто чекати змін у погоді найближчими днями.

    Таким чином, 5 квітня поєднує духовні традиції, народні звичаї та сучасні міжнародні ініціативи, нагадуючи про важливість віри, моральних цінностей і гармонії з природою.

  • Чому Пасха щороку змінює дату і коли її святкуватимуть у 2026 році

    Чому Пасха щороку змінює дату і коли її святкуватимуть у 2026 році

    У 2026 році християни різних конфесій знову відзначатимуть Великдень у різні дати. Римо-католики святкуватимуть Пасху 5 квітня, тоді як православні та греко-католики відзначать Воскресіння Христове 12 квітня.

    Така різниця пояснюється різними календарними системами, які використовують церкви. Римо-католицька церква визначає дату Великодня за григоріанським календарем, тоді як більшість православних і греко-католиків орієнтуються на юліанський календар. Саме через це святкування часто не збігаються.

    Великдень вважається одним із найважливіших свят християнства разом із Різдвом. Водночас, на відміну від Різдва, його дата не є фіксованою. Щороку вона змінюється, оскільки визначається за спеціальною церковною формулою, що враховує не лише календар, а й місячний цикл.

    Згідно з традиційним правилом, Великдень святкують у першу неділю після повного місяця, який настає після весняного рівнодення. Саме тому дата свята постійно змінюється і може припадати на різні дні весни.

    Іноді святкування Великодня у християн східного та західного обрядів збігається. Наприклад, у 2025 році всі конфесії відзначали Пасху одночасно — 20 квітня. Однак у більшості років між датами виникає різниця в один або навіть кілька тижнів.

    Підготовка до Великодня починається задовго до самого свята. Після Масниці, яка у 2026 році тривала з 16 по 22 лютого, розпочався Великий піст. Він триває 40 днів і вважається періодом духовного очищення, молитви та стриманості.

    Завершується піст перед Вербною неділею — святом Входу Господнього до Єрусалима. У 2026 році православні та греко-католики відзначатимуть його 5 квітня.

    Останній тиждень перед Великоднем називають Страсним. У цей період у храмах проводять особливі богослужіння, під час яких згадують останні дні земного життя Ісуса Христа, його страждання, розп’яття та воскресіння.

  • Цей день в історії: 13 квітня — що сталося в Україні та світі

    Цей день в історії: 13 квітня — що сталося в Україні та світі

    Сьогодні українці вшановують працівників оборонно-промислового комплексу, а віряни згадують святого священномученика Артемона. Крім того, в усьому світі відзначаються важливі пам’ятні та тематичні дати — від Дня рок-н-ролу до Всесвітнього дня подяки рослинам.

    Сьогодні віряни святкують день пам’яті святого священномученика Артемона. Він був надзвичайно відданий Богу чоловік, який жив дуже давно, ще у III столітті, у місті Лаодикія (територія сучасної Туреччини). Він був священником і все своє життя присвятив служінню Церкві. Не просто виконував обов’язки, а робив це з великим серцем: добре знав Святе Письмо, жив скромно, правдиво й допомагав іншим.

    Його духовним наставником був єпископ Сисиній — разом вони тримали духовний фронт у часи, коли християн переслідували. І коли настали страшні гоніння за імператора Декія, Артемон не сховався, не зрікся віри, не злякався — хоч міг би врятувати своє життя, якби просто сказав язичникам те, що вони хотіли почути.

    Що не можна робити 13 квітня

    • Не ходили в ліс, особливо на самоті.
    • Не починали нових справ — вірили, що це може “вжалити” (принести неприємності).
    • Не можна було вбивати змій, навіть якщо побачив — це обіцяло хворобу чи нещастя.

    Народні прикмети і традиції на 13 квітня

    Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

    • якщо цього дня тепло — літо буде раннє і тепле;
    • дощ на Артемона — гарний урожай на хліб;
    • ранкова роса — до ясного літа;
    • грім 13 квітня — на тепле літо і добрий урожай;
    • журавлі летять високо — літо буде сухе і спекотне;
    • якщо на небі багато зірок — буде багато ягід та грибів.

    В народні 13 квітня носило назву Вогнище або Фомаїда Медуниця. Остання назва пов’язана з квіткою медункою, яка розцвітає в цей період. Медунка або медуниця є одним із символів весни, і її медовий запах асоціюється з приходом тепла, коли пробуджується природа.

    Іменини: як назвати дитину, яка народилася 13 квітня

    Які сьогодні іменини: Дмитро, Георгій.

    Талісманом людини, народженої 13 квітня є лал. Самоцвіт відомий з часів стародавності. У минулому вважалося, що він має здатність зцілювати будь-яку недугу свого власника.

    Цього дня народилися:

    • 1936 рік — Оксана Іваненко, українська дитяча письменниця, перекладачка;
    • 1949 рік — Юрій Ковалів, український поет, критик, літературознавець, педагог;
    • 1995 рік — Богдан Сироїд, український піаніст, композитор і професор Саламанського університету.

    Пам’ятні дати 13 квітня

    Календар важливих подій в Україні та світі за 13 квітня:

    1204 рік — хрестоносці під проводом папи Іннокентія III захопили Константинополь, який був центром православ’я;
    1598 рік — французький король Генріх IV затвердив Нантський едикт, що надавав гугенотам права, підтримуючи громадянську єдність, секуляризм і віротерпимість;
    1814 рік — німецький математик Карл Вітте здобув докторський ступінь у віці лише 12 років;
    1870 рік — у Нью-Йорку урочисто відкрили знаменитий Музей мистецтв “Метрополітен”;
    1923 рік — у Лондоні відбулося урочисте відкриття стадіону Вемблі;
    1924 рік — у Греції засновано футбольний клуб АЕК;
    1928 рік — у Києві відбулася прем’єра фільму Олександра Довженка “Звенигора”;
    1940 рік — почався один з етапів депортації на захід від України, коли було виселено близько 320 тис. осіб;
    1943 рік — у Вашингтоні відкрили меморіал Томаса Джефферсона;
    1953 рік — вийшла перша книга про Джеймса Бонда “Казино “Рояль”” Яна Флемінга;
    1967 рік — пісня “Something Stupid”, виконана Френком Сінатрою разом із дочкою Ненсі, очолила американський чарт;
    1975 рік — в Бейруті почалися зіткнення між палестинськими бойовиками та християнськими силами, що поклало початок Громадянській війні в Лівані;
    1986 рік — Папа Іван Павло II став першим папою, який відвідав синагогу;
    1991 рік — пісня “I’ve Been Thinking About You” гурту “Londonbeat” очолила американський чарт;
    2012 рік — Верховна Рада України прийняла новий Кримінальний процесуальний кодекс;
    2014 рік — в.о. Президента України Олександр Турчинов оголосив початок Антитерористичної операції на сході країни.

    Яке сьогодні свято в Україні і світі

    13 квітня в Україні святкують День працівника оборонно-промислового комплексу України. Від 2023 року святкується саме цього дня. Оборонно-промисловий комплекс включає підприємства, що створюють зброю, військову техніку та інші спеціалізовані засоби. Ця галузь є основою для захисту України, а її працівники забезпечують не тільки армію, а й технологічний прогрес у країні.

    День працівника ОПК – це визнання важливості цих людей для національної безпеки, підкреслення їхнього внеску в оборону та стабільність держави. Відзначення свята зазвичай супроводжується урочистими заходами, нагородженнями та активностями, які сприяють визнанню значущості цієї галузі для розвитку країни.

    Також 13 квітня Всесвітній день пам’яті жертв Катинського розстрілу. Він присвячений вшануванню понад 20 000 польських офіцерів, солдатів, цивільних осіб та представників інтелігенції, яких у 1940 році розстріляли радянські війська. Ці жахливі події сталися в лісах під Катином, а також на інших територіях, таких як Тверь і Харків.

    Розстріл був організований радянським урядом у той час, коли Польща знаходилася під окупацією Радянського Союзу. Без жодного судового процесу та слідства, ці люди були арештовані та страчені. Серед жертв були офіцери армії, поліцейські, митці, науковці — люди, які могли бути важливими для розвитку країни.

    Роками радянська влада заперечувала свою причетність до цієї трагедії, але лише в 1990-х роках було визнано, що відповідальність за розстріли лежить на НКВС.

    А ще 13 квітня Міжнародний день поінформованості про фунціональні неврологічні розлади. Метою цього дня є привернення уваги до розладів, які впливають на нервову систему, але не пов’язані з фізичними ушкодженнями мозку чи нервів. Такі стани можуть викликати симптоми, як-от параліч, тремор, судоми чи проблеми з рухом і мовленням, але при цьому не можна знайти органічних змін, які б пояснили ці симптоми.

    13 квітня святкують Міжнародний день подяки рослинам. Цей день спрямований на те, щоб нагадати, наскільки важливими для планети є рослини, адже вони забезпечують нас киснем, їжею, ліками та багатьма іншими цінними ресурсами. Рослини – це основа життя на Землі. Вони не лише продукують кисень через фотосинтез, але й служать джерелом харчування для численних видів, зокрема й для людини. Вони допомагають стабілізувати клімат, захищають ґрунти від ерозії та підтримують баланс у природі. Крім того, рослини мають важливе значення для медицини, фармацевтики та навіть для відновлювальних джерел енергії.

    Також 13 квітня Всесвітній день боротьби з сексуальним насильством над дітьми. Цей день покликаний нагадати суспільству про необхідність активно боротися з сексуальним насильством над дітьми і підвищувати рівень обізнаності про те, як захистити дітей від таких злочинів.

    Сексуальне насильство над дітьми — це одна з найстрашніших форм насильства, що може залишити глибокі рани як на фізичному, так і на психічному рівнях. Травми, отримані від такого насильства, можуть вплинути на все подальше життя дитини, приводячи до серйозних емоційних та психологічних проблем. Тому дуже важливо вчасно виявляти такі випадки, надавати підтримку постраждалим і допомагати їм відновлюватися.

    А ще 13 квітня Всесвітній день рок-н-ролу. Рок-н-рол став справжнім явищем, яке принесло свободу вираження, нові підходи до життя і відкрито протестувало проти усталених норм. Цей день святкує народження рок-н-ролу в 1950-х роках у США, коли музика стала голосом молоді, яка прагнула змін і незалежності. Одним із символів цього жанру став Елвіс Преслі, чиї пісні і образ втілюють дух цілої епохи. Однак вплив рок-н-ролу не обмежився лише Америкою — він швидко завоював популярність у всьому світі, ставши основою для багатьох музичних напрямків.

  • Українські традиції і прикмети на Вербну неділю

    Українські традиції і прикмети на Вербну неділю

    Вербна неділя — одне з найсвітліших і найпоетичніших свят у християнському календарі. Вона ознаменовує вхід Господній до Єрусалима і водночас відкриває останній тиждень Великого посту — Страсний тиждень. У 2025 році це свято припадає на 13 квітня, і традиційно українці святитимуть гілки верби, щоб принести у свої домівки благословення, захист і надію.

    Верба — наш український символ духовного оновлення, замінник пальмової гілки, яку тримали мешканці Єрусалима, вітаючи Ісуса. Навколо неї склались цілі пласти народних звичаїв, вірувань і прикмет, що передаються з покоління в покоління. Але Вербна неділя — це не лише про обряди, а й про внутрішню тишу, молитву, підготовку душі до Великодня.

    Вербна неділя 13 квітня: правила й суворі заборони

    Традиції святкування

    У Вербну неділю українці традиційно святять у церкві вербу. При виході з церкви, люди легко вдаряють один одного лозою, кажучи: “Не я б’ю, лоза б’є, за тиждень буде Великдень”. Зокрема в Карпатах, вірять, що, торкаючись своїх близьких освяченим вербовим гіллям, відганяють від них всі негаразди, які можуть спіткати їх впродовж наступного року.

    Освячені гілочки зазвичай зберігають вдома біля ікон протягом року як символ захисту від усіх лих і ні в якому разі не викидають у смітник. Торішню вербу можна спалити у чистому місці або закопати у землю.

    У народі також була традиція садити гілочку освяченої верби з церкви на полі чи городі. Якщо верба приймалась – вважалося, що можна чекати рясного врожаю. Якщо в домі є молода дівчина – проросла верба передрікала їй заміжжя.

    Свяченій вербі приписували магічні властивості. Нею господарі перший раз виганяли худобу на весняне пасовисько, “щоб нечисть не чіплялася до тварин”.

    З посвяченою вербою господар обходив своє обійстя, щоб відігнати нечисту силу. Вважалося, що дим від її спалення очищує житло.

    Також вербі надавалось велике значення у народній медицині. Існує вірування, що після того, як священник освятить гілля свяченою водою, потрібно проковтнути декілька “котиків” з гілки, “аби горло не боліло”. Подекуди вживали відвар із верби, вважаючи, що він допомагає при застудах.

    Заборони та обмеження на Вербну неділю

    На Вербному тижні віряни готуються до Великодня, тому мають присвятити час молитвам та духовному очищенню. А отже в цей період заборонено сваритися, веселитися, влаштовувати гучні вечірки. Якщо в цей день вас просять про допомогу – відмовляти не можна, адже свято вчить співчуттю та любові до ближнього. Також християнам не радять переїдати, все ж Великий піст ще не закінчився.

    Проте за церковним уставом, у Лазареву суботу (за день до Вербної неділі) дозволено деяке послаблення посту. У цей день та на Вербну неділю можна вживати рибу, ікру, рослинну олію та дозволити собі трохи вина. Проте міцний алкоголь лишається під забороною.

    Прямої заборони щодо роботи в домі чи в городі в ці дні немає, але від неї теж рекомендують утримуватися.

    Що варто робити в Вербну неділю

    Головний ритуал свята пов’язаний із гілками верби. Їх радять зрізати зі здорових дерев (ні в якому випадку не ламати та не брати з дерев на цвинтарі, біля водойм або звалища) за кілька днів і ставити у воду, щоб “котики” встигли розпуститися.

    У Вербну неділю вербу святять у храмах. Це важлива частина традиції, тому варто обов’язково відвідати службу.

    Після освячення гілки верби краще принести до дому та поставити біля образів, це приносить благословення дому.

    Цей день краще провести у вузькому колі рідних та близьких, обмінятися добрими побажаннями.

    Народні прикмети на Вербну неділю

    • сонце і відсутність вітру у Вербну неділю означають прихід теплого літа;
    • якщо у цей день дме сильний вітер, то все літо погода буде змінною;
    • якщо у Вербну Неділю вдарить мороз можна сміливо чекати рясного врожаю ярових культур;
    • похмура погода у цей день обіцяє щедрі врожаї влітку;
    • якщо на Вербну неділю йде дощ, то весь врожай буде має бути гарним;
    • якщо у цей день посадити рослину, вона подарує господарям будинку багатство;
    • якщо освяченою вербою легенько відхльостати худобу, тварини не хворітимуть увесь рік;
    • спалена у печі гілочка верби захищає будинок від пожежі;
    • освячена гілочка верби, прикріплена до даху, збереже здоров’я родині та подарує спокій.
  • Якої погоди чекати на Великдень 2025: синоптики обіцяють потепління лише після 14 квітня

    Якої погоди чекати на Великдень 2025: синоптики обіцяють потепління лише після 14 квітня

    До Великодня 2025 року залишилося менше двох тижнів, і хоча точні прогнози на святковий період ще відсутні, українські синоптики очікують на поступове потепління у другій половині квітня. Про це розповіла синоптикиня Наталія Птуха в ефірі 24 Каналу.

    За її словами, наразі фахівці можуть говорити лише про короткостроковий прогноз. Стабільної теплої весни поки що не видно: на найближчі дні — зокрема на Вербну неділю, яка припадає на 13 квітня, — в Україні прогнозується холодна погода. Це стосується як нічних, так і денних температур.

    «Будемо розраховувати на те, що температура хоча б трохи підвищиться, але це ще потрібно моніторити й уточнювати», — зазначила Наталія Птуха, говорячи про ймовірне потепління напередодні Великодня.

    Хоча деякі українці ще пам’ятають спекотний Великдень 2024 року, коли стовпчики термометрів у деяких регіонах піднімались до +25°C, наразі метеорологи не можуть обіцяти повторення такої весняної ідилії. За словами Птухи, певна «перебудова температури» можлива після 14 квітня, проте наскільки комфортною буде погода у великодній день — покаже час.

    Варто очікувати, що навіть якщо потепління розпочнеться, воно буде поступовим, без різких стрибків. Українцям радять поки не планувати святкування на природі без уважного стеження за оновленими прогнозами.

  • Великий піст 2025: список дозволених і заборонених продуктів для вірян

    Великий піст 2025: список дозволених і заборонених продуктів для вірян

    Великий піст — це важливий духовний період для християн, який готує їх до святкування Великодня. У 2025 році Великий піст для вірян Української греко-католицької церкви (УГКЦ) та Православної церкви України (ПЦУ) триватиме з 3 березня по 19 квітня. Це час молитви, очищення душі та утримання від певних видів їжі.

    Піст має важливе духовне значення в християнстві. Обмеження в їжі сприяє духовному очищенню та внутрішньому розвитку. Це час для молитви, покаяння та зміцнення віри. Відмова від певних продуктів символізує зменшення залежності від матеріального і допомагає зосередитися на духовних цілях.

    Обмеження в їжі під час Великого посту

    Найсуворіші обмеження стосуються продуктів тваринного походження. Під час посту заборонено вживати:

    • М’ясо та м’ясні продукти: усі види м’яса (яловичина, свинина, баранина, курятина, індичатина, дичина), а також ковбаси, сосиски та м’ясні делікатеси. Не можна використовувати смалець і жири тваринного походження.
    • Молочні продукти: всі види молока (коров’яче, козяче тощо), сири, кисломолочні продукти, сметана, вершки, масло та морозиво.
    • Яйця: усі яйця, включаючи курячі, перепелині та гусячі, а також страви з їх використанням.
    • Риба: хоча риба вважається пісною їжею, її споживання дозволено лише у визначені дні — Благовіщення (7 квітня) та Вербну неділю (13 квітня). У Лазареву суботу (12 квітня) дозволяється ікра.
    • Алкоголь: міцні алкогольні напої під забороною. У помірних кількостях допускається червоне вино на свята.

    Дозволені продукти в Великий піст

    • Овочі: основа пісного раціону, включаючи свіжі (огірки, помідори, капуста) та варені (картопля, буряк, морква). Можна вживати тушковані, запечені та смажені овочі в дозволені дні.
    • Фрукти і ягоди: дозволено їсти свіжі фрукти (яблука, груші, цитрусові) та ягоди, а також заморожені і сушені фрукти.
    • Злаки і бобові: різноманітні каші (гречана, рисова, вівсяна), макарони без яєць, пісний хліб і бобові (горох, квасоля, сочевиця).
    • Гриби: свіжі, сушені та мариновані гриби можуть входити до раціону.
    • Горіхи і насіння: вживайте в помірних кількостях.
    • Напої: вода, трав’яні чаї, компоти без цукру та свіжовичавлені соки.

    Image

    Традиції харчування у Великий піст

    Тиждень 1-й Великого посту (3 березня – 9 березня)

    • Понеділок, 3 березня (Чистий понеділок): Сухоїдіння. Повне утримання від вареної їжі та олії. Дозволено лише хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи. Бажано утриматися від їжі до вечора.
    • Вівторок, 4 березня: Сухоїдіння. Аналогічно Чистому понеділку.
    • Середа, 5 березня: Сухоїдіння.
    • Четвер, 6 березня: Сухоїдіння.
    • П’ятниця, 7 березня: Сухоїдіння.
    • Субота, 8 березня: Гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби, рагу, пісний борщ) з додаванням рослинної олії. Дозволено вино (помірно).
    • Неділя, 9 березня (Торжество Православ’я): Гаряча їжа з олією. Аналогічно суботі.

    Тиждень 2-й Великого посту (10 березня – 16 березня)

    • Понеділок, 10 березня: Сухоїдіння.

    • Вівторок, 11 березня: Гаряча їжа без олії. Дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) без додавання олії.

    • Середа, 12 березня: Сухоїдіння.

    • Четвер, 13 березня: Гаряча їжа без олії.

    • П’ятниця, 14 березня: Сухоїдіння.

    • Субота, 15 березня: Гаряча їжа з олією. Дозволено вино (помірно).

    • Неділя, 16 березня (свт. Григорія Палами): Гаряча їжа з олією. Аналогічно суботі.

    Image

    Тиждень 3-й Великого посту (17 березня – 23 березня)

    • Понеділок, 17 березня: Сухоїдіння.

    • Вівторок, 18 березня: Гаряча їжа без олії.

    • Середа, 19 березня: Сухоїдіння.

    • Четвер, 20 березня: Гаряча їжа без олії.

    • П’ятниця, 21 березня: Сухоїдіння.

    • Субота, 22 березня: Гаряча їжа з олією. Дозволено вино (помірно).

    • Неділя, 23 березня (Хрестопоклонна): Гаряча їжа з олією. Аналогічно суботі.

    Тиждень 4-й Великого посту (24 березня – 30 березня)

    • Понеділок, 24 березня: Сухоїдіння.

    • Вівторок, 25 березня: Гаряча їжа без олії.

    • Середа, 26 березня: Сухоїдіння.

    • Четвер, 27 березня: Гаряча їжа без олії.

    • П’ятниця, 28 березня: Сухоїдіння.

    • Субота, 29 березня (свт.Іоанна Ліствичника): Гаряча їжа з олією. Дозволено вино (помірно).

    • Неділя, 30 березня (прп. Іоанна Ліствичника): Гаряча їжа з олією. Аналогічно суботі.

    Тиждень 5-й Великого посту (31 березня – 6 квітня)

    • Понеділок, 31 березня: Сухоїдіння.

    • Вівторок, 1 квітня: Гаряча їжа без олії.

    • Середа, 2 квітня: Сухоїдіння.

    • Четвер, 3 квітня: Гаряча їжа без олії.

    • П’ятниця, 4 квітня (Похвала Пресвятої Богородиці (Субота Акафіста)): Гаряча їжа без олії. Зазвичай в Суботу Акафіста дозволяється олія, але оскільки це 5-та п’ятниця Великого посту, то сухоїдіння.

    • Субота, 5 квітня (Похвала Пресвятої Богородиці (Субота Акафіста)): Гаряча їжа з олією. Дозволено вино (помірно).

    • Неділя, 6 квітня (прп. Марії Єгипетської): Гаряча їжа з олією. Аналогічно суботі.

    Тиждень 6-й Великого посту (7 квітня – 13 квітня)

    • Понеділок, 7 квітня: Гаряча їжа без олії. Зазвичай в Благовіщення піст послаблюється для риби, але якщо Благовіщення припадає на понеділок, то дозволено гарячу їжу без олії, а риба – на Благовіщення.

    • Вівторок, 8 квітня: Гаряча їжа без олії.

    • Середа, 9 квітня: Сухоїдіння.

    • Четвер, 10 квітня: Гаряча їжа без олії.

    • П’ятниця, 11 квітня: Сухоїдіння.

    • Субота, 12 квітня (Лазарева субота): Гаряча їжа з олією. Дозволена рибна ікра. Дозволено вино (помірно). Риба – не дозволена, тільки ікра.

    • Неділя, 13 квітня (Вербна неділя – Вхід Господній в Єрусалим): Риба (запечена, уха, рибні пироги тощо). Дозволено гарячу їжу з олією та вино (помірно).

     

    Страсний тиждень (14 квітня – 19 квітня) – найсуворіший піст

    Image

    • Понеділок, 14 квітня (Великий Понеділок): Сухоїдіння.

    • Вівторок, 15 квітня (Великий Вівторок): Сухоїдіння.

    • Середа, 16 квітня (Велика Середа): Сухоїдіння.

    • Четвер, 17 квітня (Великий Четвер – Чистий Четвер): Гаряча їжа з олією. Дозволено вино (помірно).

    • П’ятниця, 18 квітня (Велика П’ятниця – Страсна П’ятниця): Повне утримання від їжі (або сухоїдіння для немічних). Для тих, хто не може повністю утриматися від їжі, дозволяється сухоїдіння. Бажано утриматися від їжі до винесення Плащаниці (зазвичай після вечірні).

    • Субота, 19 квітня (Велика Субота): Сухоїдіння. Якщо є сили, бажано утриматися від їжі до початку Великодньої служби. Якщо ні – сухоїдіння.

    • Великдень, 20 квітня: Розговіння. Закінчення Великого посту. Дозволяється уся їжа.

  • Великдень, Вербна неділя, День матері: найважливіші весняні дати

    Великдень, Вербна неділя, День матері: найважливіші весняні дати

    Весна приносить не лише тепло, а й низку важливих свят, які символізують любов, єдність, традиції та духовне оновлення. Це період, коли українці вшановують родину, жінок, природу та історію. Ось огляд семи ключових весняних свят, які наповнюють наші дні радістю та змістом.

    Пропонуємо ознайомитись з основними святами цієї пори року, які створять чудову атмосферу та додадуть святкової радості у повсякденне життя.

    8 березня — День боротьби за жіночі права

    Image

    Це свято, яке має глобальний характер і присвячене вшануванню жінок у всьому світі. В Україні Міжнародний жіночий день — це не тільки день, коли ми висловлюємо подяку жінкам за їхню силу та витривалість, але й момент для того, щоб оцінити важливість рівності, поваги та підтримки у суспільстві. В Україні цей день зазвичай святкують як день подяки жінкам, даруючи їм квіти, подарунки та теплі слова. Це також день, коли проводяться заходи на підтримку рівних прав і можливостей для жінок у всіх сферах життя.

    20 березня — Весняне рівнодення

    Image

    Весняне рівнодення — це астрономічний момент, коли день і ніч рівні за тривалістю, що символізує початок весни. Це чудовий час для відновлення і гармонії з природою. У цей день люди часто святкують прихід тепла, яке дарує надію на нові починання. Для багатьох це ще й нагода влаштувати обряди очищення, налаштуватися на позитив та наповнити своє життя світлом.

    1 квітня — День сміху

    Image

    День сміху або День дурня — це святковий день, коли прийнято жартувати, розігрувати друзів і знайомих, дарувати посмішки та веселощі. Це свято стало традицією в багатьох країнах світу, і в Україні його часто відзначають із гумором, підтримуючи легкий та позитивний настрій. У цей день дозволяється трохи порушити правила, але все ж таки в межах добра і взаєморозуміння.

    13 квітня — Вербна неділя

    Image

    Вербна неділя — важливе релігійне свято в Україні, яке передує Великодню. Це свято символізує вхід Ісуса Христа в Єрусалим, коли люди зустрічали його пальмовими гілками. В Україні ж святкують це свято вербовими гілками, які освячують у церкві. Вербна неділя — це не тільки духовне свято, але й початок великого посту.

    20 квітня — Великдень

    Image

    Великдень — одне з найбільших християнських свят, яке символізує воскресіння та нове життя. Це свято, яке об’єднує людей, дарує можливість відновити духовні сили, зустрітися з родиною та друзями. В Україні Великдень святкують згідно з православним календарем, і це час для традиційних обрядів: святкової молитви, освячення пасок та крашанок. Великдень — це не просто релігійне свято, але й час можливість зібратися родинним колом та провести час з близькими.

    1 травня — День праці

    Це міжнародне свято трудящих, яке святкується в багатьох країнах, включаючи Україну. Воно символізує визнання внеску працівників у розвиток суспільства та економіки. Цей день – чудова нагода провести час з родиною або друзями, а також звернути увагу на соціальне значення праці для кожного.

    11 травня — День матері

    Image

    Цей день святкують усі, хто хоче вшанувати найважливішу людину в житті — свою маму. В Україні День матері відзначається у другу неділю травня, і це чудова нагода подякувати мамі за її турботу, любов та підтримку. День матері — це не лише свято, а й чудова нагода провести час разом з мамою, подарувати їй увагу та подякувати за все, що вона робить для нас.