Radaonline.news

Позначка: Великдень

  • Великодній кошик подорожчав на 14%: скільки доведеться заплатити у 2026 році

    Великодній кошик подорожчав на 14%: скільки доведеться заплатити у 2026 році

    У 2026 році великодній кошик для української родини суттєво подорожчав. За підрахунками Інституту аграрної економіки, базовий набір традиційних продуктів обійдеться у 1903 гривні, що на 14,4% більше, ніж торік.

    До стандартного кошика входять паска, яйця, ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, сири, хрін і сіль. Якщо ж додати до нього овочі, фрукти та церковне вино, загальна вартість зросте до майже 2348 гривень, що вже на 16,8% більше порівняно з 2025 роком.

    Одним із ключових продуктів залишається паска. За рік її собівартість зросла на 14,6% і тепер становить близько 267 гривень за кілограм. Найбільше на це вплинуло подорожчання інгредієнтів: молоко подорожчало майже на 50%, борошно — на понад 38%, яйця — на 19%. Єдиним винятком став цукор, який подешевшав на 18%.

    Найдорожчими складниками святкового кошика традиційно залишаються м’ясні продукти. Вартість домашньої ковбаси зросла більш ніж на третину, буженина подорожчала на 16,5%, тоді як сало майже не змінилося в ціні.

    Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир і вершкове масло. Помітно подорожчав також м’який сир — більш ніж на 30% у порівнянні з минулим роком.

    Овочі та фрукти також не залишилися осторонь зростання цін. Тепличні помідори та огірки подорожчали на десятки відсотків, а яблука — майже на п’яту частину. Вартість хрону і солі залишається відносно стабільною, тоді як ціна на кагор коливається в межах 160–220 гривень за пляшку.

    Експерти пояснюють зростання цін наслідками війни, зокрема скороченням виробництва, здорожчанням енергоносіїв і проблемами з логістикою. Саме ці фактори продовжують тиснути на продовольчий ринок і формують нові ціни перед святами.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що на Великдень 2026 важливо не лише наповнення кошика, а й правильний підхід до його формування — священники пояснювали, які продукти обов’язкові для освячення, а від чого краще відмовитися.

  • Що святкують 25 березня в Україні та світі: традиції, прикмети та заборони

    Що святкують 25 березня в Україні та світі: традиції, прикмети та заборони

    25 березня в Україні відзначають одразу кілька важливих подій — релігійне свято, професійну дату та низку міжнародних ініціатив. Цей день традиційно вважається особливим, адже пов’язаний із духовними практиками, народними прикметами та певними заборонами.

    За новим церковним календарем християни святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці. Згідно з біблійною історією, саме цього дня Діва Марія дізналася від ангела про народження Ісуса Христа. Свято припадає рівно за дев’ять місяців до Різдва і вважається одним із найважливіших у християнській традиції.

    Водночас за старим стилем віряни вшановують святих Георгія Двослова та Феофана Сповідника.

    Окрім церковного значення, 25 березня в Україні відзначають День працівників Служби безпеки України. У сучасних умовах ця дата набуває особливого значення, адже співробітники СБУ відіграють ключову роль у протидії загрозам, виявленні диверсійних груп і захисті держави.

    На міжнародному рівні цього дня проводять Міжнародний день пам’яті жертв рабства, ініційований ООН. Його мета — привернути увагу до проблеми сучасного рабства та підтримати постраждалих.

    Серед менш офіційних дат — День вафель, який став популярним у різних країнах як привід для кулінарних експериментів і неформального святкування.

    У народній традиції Благовіщення вважалося одним із найважливіших свят року. Українці вірили, що цього дня не можна працювати — навіть птахи, за повір’ями, не в’ють гнізд. Люди намагалися відвідати церкву, помолитися за здоров’я, добробут і прощення гріхів.

    Також із цим днем пов’язано багато прикмет. Наприклад, якщо береза активно виділяє сік — це до дощового квітня, а дощ 25 березня віщує повінь. Поява перших комах вважалася ознакою швидкого потепління.

    Щодо заборон, то вірянам не рекомендують виконувати фізичну роботу, займатися прибиранням чи ремонтом. Також вважається гріхом сваритися, заздрити або засуджувати інших. Не прийнято цього дня й укладати шлюб або вінчатися.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що перед великими церковними святами, зокрема Великоднем, важливо дотримуватися не лише побутових традицій, а й духовної підготовки — завершити справи заздалегідь, уникати конфліктів і приділити увагу внутрішньому стану.

  • Народні прикмети на Великдень: що віщує погода та традиції

    Народні прикмети на Великдень: що віщує погода та традиції

    У мережі та етнографічних джерелах описують, що народні прикмети на Великдень відображають давні спостереження за природою, погодою та символічні уявлення про добробут родини. Вважається, що сонячна погода у свято передвіщає тепле літо та щедрий урожай, тоді як дощ — хороший врожай жита і вологу весну. За деякими віруваннями, грім або заморозки у Великдень можуть символізувати багатий врожай льону.

    Окрему роль у традиціях відіграє паска. Її вигляд і стан сприймаються як символічні знаки: пишна та рівна випічка асоціюється з добробутом і гармонією, тоді як підгоріла чи потріскана — з можливими труднощами або негараздами. Такі уявлення мають радше обрядове і символічне значення, ніж практичне підтвердження.

    Серед народних звичаїв також поширені обряди, пов’язані зі здоров’ям і зовнішністю. Наприклад, вмивання з крашанкою або джерельною водою з освяченим яйцем символізує очищення і добрий стан здоров’я. Інші прикмети стосуються повсякденних спостережень: звуки природи або випадкові події можуть трактуватися як певні знаки.

    Також у традиційній культурі Великдень супроводжується обмеженнями у побуті. У цей день не прийнято виконувати важку роботу, займатися прибиранням або шиттям. Вважається, що це час для духовного спокою, відпочинку та спілкування з родиною.

    Окремо наголошується на символічному поводженні з освяченими атрибутами свята — яйцями та їх шкаралупою. У народних уявленнях їх не рекомендують просто викидати, натомість пропонують спалювати або закопувати.

    У цілому такі прикмети та звичаї є частиною культурної спадщини та відображають багатовікові спостереження людей за природними циклами, поєднуючи віру, традиції та символіку свята.

  • Великдень 2026: що потрібно освячувати і як правильно зібрати кошик

    Великдень 2026: що потрібно освячувати і як правильно зібрати кошик

    12 квітня православні християни відзначатимуть Великдень — одне з найважливіших свят у році. Напередодні цього дня українці традиційно готують великодні кошики та несуть їх до храму на освячення. Ця звичка має глибоке символічне значення і зберігається в Україні протягом поколінь.

    Священник отець Мирослав пояснює, що чітко визначеного переліку продуктів для освячення не існує, однак є основні складові, без яких великодній кошик важко уявити. Центральне місце в ньому займає паска — символ радості, життя і Воскресіння. Разом із нею часто кладуть хліб, який у християнстві уособлює саме життя.

    Обов’язковими також вважаються яйця — крашанки або писанки, які символізують відродження і новий початок. До кошика традиційно додають м’ясні продукти — ковбасу, шинку або інші страви, що означають завершення Великого посту і початок святкового розговіння.

    Окреме місце займають молочні продукти — сир, масло або сирні страви. Вони символізують достаток і благословення. Часто українці кладуть у кошик і хрін, який у народній традиції пов’язують зі здоров’ям і міцністю роду, а також сіль — як символ очищення та захисту.

    Священник наголошує, що головне — не кількість продуктів, а їхнє символічне значення і ставлення людини до самого обряду. Кошик може бути скромним, але зібраним із розумінням традиції.

    Після освячення важливо правильно поводитися з їжею. За словами отця Мирослава, залишки святкових страв не варто викидати. Їх можна розділити з близькими або віддати тим, хто потребує. У селах також поширена практика сушити паску і давати її свійським тваринам — це не вважається порушенням традиції, якщо до їжі ставляться з повагою.

    Водночас вірянам нагадують: хоча яйця, м’ясо та інші продукти освячують напередодні, куштувати їх до Великодня не слід, адже триває Великий піст.

    Якщо ж людина не має можливості відвідати храм, священник радить знайти альтернативу — попросити родичів або сусідів освятити кошик. Освячення “дистанційно” через трансляції не вважається повноцінною заміною участі у богослужінні.

    Таким чином, великодній кошик — це не просто набір продуктів, а важлива духовна традиція, яка об’єднує віру, символіку та родинні цінності.

  • 500 років у візерунках: у Львові знайшли найстарішу українську писанку

    500 років у візерунках: у Львові знайшли найстарішу українську писанку

    Прикраса великодніх яєць — одна з найдавніших українських традицій, яка пройшла шлях від язичницького символу до християнського оберегу. І хоча писанки супроводжують українців століттями, археологічні знахідки такого типу — надзвичайна рідкість через крихкість яєчної шкаралупи. Та у Львові трапилось справжнє диво: археологи виявили найстарішу на сьогодні писанку, вік якої перевищує пів тисячоліття.

    Унікальну знахідку зробили ще у 2013 році під час ремонтних робіт у Львові. Будівельники натрапили на старовинний колодязь, який після Великої пожежі 1527 року перетворився на вигрібну яму. Саме в цьому шарі археологи виявили чимало артефактів — кераміку, предмети побуту, дерев’яні та металеві речі. Але найбільше вразила майже ціла писанка, що дивом збереглася в шарі деревного вугілля.

    Попри пошкоджену ділянку площею лише близько 2 см², яйце зберегло основний візерунок. Воно створене у традиційній українській техніці воскового розпису — малюнок наноситься воском, після чого яйце фарбують, а згодом віск знімають, відкриваючи візерунок.

    Історія українських писанок сягає ще язичницьких часів. Археологи раніше знаходили керамічні крашанки, датовані XII століттям, а дослідники вважають, що ще в культурі Кукутень-Трипілля яйце мало сакральне значення як символ родючості, життя та відродження.

    Ця традиція, яку згодом перейняло християнство, нині є важливою частиною української ідентичності. У 2024 році ЮНЕСКО офіційно визнала українське мистецтво прикрашання писанок нематеріальною культурною спадщиною людства.

    Сьогодні оригінальна 500-літня писанка зберігається у Музеї писанкового розпису в Коломиї. А її точну копію, виготовлену на качиному яйці, можна побачити в експозиції Львівського історичного музею.

  • Освячені паски з неба: як дрони доставили Великдень на передову

    Освячені паски з неба: як дрони доставили Великдень на передову

    Навіть у найгарячіших точках фронту українські воїни не залишилися без символу Великодня. Завдяки зусиллям Збройних сил України та підтримці церкви, понад 6000 освячених пасок дісталися до передової — зокрема й дронами, що скинули смаколики просто в окопи.

    Про цю ініціативу розповів командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Сергій Наєв. Він опублікував відео, де видно, як дрон доставляє паски бійцям, які тримають першу лінію оборони. Це не лише технічна інновація — це символ духовної підтримки, що долає будь-які перешкоди.

    Паски були освячені Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм у Михайлівському Золотоверхому соборі. Їх передали командуванню бригад, підрозділам, а також безпосередньо тим, хто тримає позиції в найнебезпечніших точках фронту.

    “Наші захисники та захисниці відчувають у цих пасках не тільки святковий смак, а й присутність свого народу поруч”, — сказав генерал Наєв. За його словами, це — не просто випічка, а нагадування про любов, молитви і єдність, які допомагають вистояти навіть у найважчі моменти.

    Символічність жесту важко переоцінити. Паска — не просто святкова традиція, а потужний духовний знак, що підтримує моральний дух і нагадує: у кожного українського воїна — за плечима вся країна.

  • Жданов попередив про можливий масований удар РФ на Великдень

    Жданов попередив про можливий масований удар РФ на Великдень

    У ніч на Великдень, 20 квітня, російська армія може здійснити чергову масовану ракетну атаку по Україні. Про це в ефірі ТСН заявив військовий експерт Олег Жданов. За його словами, однозначно спрогнозувати дії ворога наразі неможливо, однак загроза – реальна.

    «Ми з вами не можемо навіть спрогнозувати, як мине ніч. Підніметься стратегічна авіація чи не підніметься. Ми орієнтовно можемо сказати, але гарантувати, що цього не буде, на жаль, ми не можемо», – підкреслив експерт.

    Жданов зазначив, що у попередні ночі ворог активно застосовував ракети «Іскандер» у касетному виконанні та дрони-камікадзе «Shahed», які атакували українські міста до самого ранку.

    У зв’язку з цим експерт закликав українців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, уникати масових скупчень людей, а також заздалегідь продумати, де можна укритися у випадку небезпеки:

    «Якщо йдеш кудись, то треба дивитися і в різні боки, просто оцінювати, куди можна сховатися», – порадив він.

    Жданов також звернув увагу на технічні обмеження, з якими стикається російська стратегічна авіація. За його словами, літаки вже не можуть брати на борт великі пакети боєприпасів, як раніше:

    «Максимум по дві ракети на літак. До 30 ракет – це, ймовірно, той обсяг, який ворог може підняти в повітря під час удару. Вісім ракет вони востаннє піднімали ще взимку 2022–2023 років».

    Таким чином, на Великдень українцям варто бути особливо пильними. Навіть якщо атаки не буде – ризик залишається, і кожен сигнал тривоги може бути не просто формальністю.

  • Якою буде погода на Великдень

    Якою буде погода на Великдень

    Найближчими вихідними — 19 і 20 квітня — Україна насолоджуватиметься справжнім весняним теплом. Синоптична картина майже по всій території країни сприятлива: денна температура сягатиме +25…+26 градусів, а дощі зачеплять лише окремі західні області. Про це повідомив метеоролог Ігор Кібальчич, кандидат географічних наук, передає Meteoprog.

    Субота, 19 квітня

    Найхмарніше буде на заході — тут можливі локальні дощі та поодинокі грози. Ніч і ранок можуть початися з туману. Температура — в межах +7…+12 вночі та до +21 вдень.

    На півночі, в центрі, на півдні та сході — сухо, ясно й дуже тепло. Вдень стовпчики термометрів покажуть +19…+25 градусів, на сході навіть до +25. Вітер буде здебільшого південного або південно-західного напрямку, 5–10 м/с. На узбережжі Криму — прохолодніше, до +18.

    Неділя, 20 квітня

    Тенденція збережеться: сухо, малохмарно і ще тепліше. У західних областях удень можливі короткочасні дощі з грозами, але ніч залишиться спокійною. Температура зросте: на заході, півночі, в центрі та на сході вдень очікується +20…+26, на півдні — до +25.

    Найспекотніше буде на сході — саме там синоптики обіцяють до +26 градусів. Вітер південно-східний, помірний.

  • Як українці святкуватимуть Великдень у 2025 році

    Як українці святкуватимуть Великдень у 2025 році

    На четвертому році повномасштабної війни українці змінюють не лише побут, а й спосіб мислення про віру. Ще кілька років тому питання конфесії могли здатись другорядними, але після російського вторгнення — стали політичними. І тепер релігійна ідентичність — це не просто обряд, а часто й позиція.

    Свіже опитування Gradus Research показує: Православна церква України досі лідирує, але її підтримка знизилася з 32% у 2023 році до 29% у 2025-му. І не тому, що українці масово повертаються до Московського патріархату — ні. Просто дедалі більше людей не ідентифікують себе з жодною конфесією, хоча й вважають себе віруючими.

    24% українців назвали себе “православними без конфесії”. І це не релігійна апатія, а радше прагнення тримати дистанцію від інституцій, які втратили довіру або не витримали випробування війною.

    ПЦУ все ще домінує, але її зростання зупинилось. УПЦ (МП) зберегла свою нішу — близько 8%, як і торік. Та якщо подивитись у динаміці, відтік від Московського патріархату відбувається вже не на користь ПЦУ, а в “вільну зону”: люди залишаються з Богом, але без церковної адреси.

    Ще 8% опитаних назвали себе греко-католиками. 15% — не вірять узагалі: це стабільний показник, майже без змін за два роки.

    Попри зростання кількості невіруючих, 90% українців все одно планують відзначити Великдень. Для когось це просто час бути з родиною, для когось — відвідини храму.

    Цьогоріч лише 29% не планують йти до церкви, хоча торік таких було аж 40%. Значна частина — 51% — піде на службу в неділю або у дні великоднього тижня. Ще 20% поки не визначились. Українці хочуть відновити звичний ритм життя — з обрядами, традицією і світлом.

    «Релігійна трансформація відбувається. Люди шукають нові форми — не завжди пов’язані з церковною структурою», — каже Євгенія Близнюк, керівниця Gradus Research. Особливо це стосується молоді: для них духовність — не обов’язково про свічку і хрест, а про внутрішню етику.

    Формально Україна — держава, де церква відокремлена. Але на ділі віра нікуди не зникла, вона просто змінила форму: менш публічна, менш ритуальна, але часто більш усвідомлена. І, схоже, саме така віра допомагає українцям триматись у найтемніші часи.

  • Українцям обіцяють сонячне свято: якою буде погода на Великдень

    Українцям обіцяють сонячне свято: якою буде погода на Великдень

    У неділю, 20 квітня, українці святкуватимуть Великдень. Після кількох тижнів нетипово прохолодної погоди у квітні, нарешті повертається тепло — щоправда, не всюди воно буде однаково сонячним.

    Як повідомила синоптикиня Наталія Птуха з Українського гідрометеорологічного центру, загалом у більшості регіонів країни святковий день пройде без опадів. Дощі можливі лише в Карпатах, де місцями прогнозуються короткочасні дощі.

    Температура повітря у нічні години коливатиметься від +5 до +11 градусів, а вдень підніметься до приємних +17…+23.

    У Києві на Великдень також буде тепло й сухо: вночі очікується +8…+10, а вдень — +21…+23. Проте, попри сприятливу погоду, у столиці посилять заходи безпеки: комендантську годину не скасують, але збільшать кількість правоохоронців у місцях масового скупчення людей. Також організують додаткове патрулювання.

    Нагадаємо, за словами Птухи, тепла погода утримається й протягом тижня. Вже з середи, 16 квітня, у більшості регіонів температура вдень становитиме +17…+22 градуси, а на півдні — до +25. Ночі також стануть м’якшими — від +5 до +20. На заході країни 16 квітня можливі короткочасні дощі та грози.

    Однак квітень 2025 року запам’ятається не лише поверненням тепла, а й тривалою відсутністю опадів у багатьох частинах Європи. Як зазначають метеорологи та аграрії, посушливі умови охопили регіони від України до Бельгії, спричинивши проблеми для фермерів.