Radaonline.news

Позначка: Велика Британія

  • «Зброя без слідів»: НАТО зірвало таємну операцію російських субмарин біля Шпіцбергена

    «Зброя без слідів»: НАТО зірвало таємну операцію російських субмарин біля Шпіцбергена

    У віддалених арктичних водах біля норвезького архіпелагу Шпіцберген навесні 2026 року розгорнулася операція, подробиці якої західні країни кілька місяців не розкривали. За даними Reuters, Велика Британія, Норвегія та США відстежили російські підводні сили, які нібито тренувалися застосовувати нову секретну технологію проти критично важливих підводних кабелів. Її особливістю, за словами західних чиновників, мала бути можливість виводити інфраструктуру з ладу так, щоб не залишати очевидних слідів причетності Москви. Російським суднам і підводним апаратам зрештою не дали завершити навчання.

    Про нові деталі Reuters повідомило 10 вересня, посилаючись на двох західних посадовців, знайомих з перебігом операції. Саме це застереження є принциповим: точна конструкція «секретної зброї», її назва, принцип роботи та реальні можливості публічно не розкриваються. Російське Міністерство оборони на запит агентства щодо інциденту не відповіло, тоді як Кремль раніше неодноразово заперечував звинувачення у підготовці диверсій проти країн НАТО. Тому йдеться про дані західних джерел Reuters, а не про технічні характеристики системи, підтверджені незалежно.

    За інформацією агентства, операцію проводило Головне управління глибоководних досліджень Міністерства оборони Росії — структура, відома за російською абревіатурою ГУГД або англійською GUGI. Підрозділ спеціалізується на роботі на великих глибинах і вже давно перебуває під особливою увагою західних розвідок через інтерес до підводних кабелів, трубопроводів та іншої інфраструктури на морському дні.

    У квітні британський міністр оборони Джон Гілі вже повідомляв про масштабну російську операцію в Північній Атлантиці. За його словами, вона включала російський ударний підводний човен класу «Акула» та одночасне розгортання двох спеціалізованих субмарин GUGI. Для стеження за ними Велика Британія залучила фрегат, авіацію та близько 500 військовослужбовців. Британські літаки провели в небі понад 450 годин, а військовий корабель пройшов кілька тисяч морських миль. Операція тривала більше місяця.

    Тоді Лондон публічно говорив про російську активність біля критичної підводної інфраструктури, однак не розкривав найважливіших деталей. Лише тепер Reuters стверджує, що одним із районів протистояння були води біля Шпіцбергена, до операції долучалися США, а росіяни моделювали застосування нової технології, призначеної для пошкодження підводних комунікацій.

    У центрі уваги опинилися два волоконно-оптичні кабелі, які з’єднують Шпіцберген із материковою Норвегією. Кожен маршрут простягається приблизно на 1400 кілометрів, а на окремих ділянках кабелі лежать на глибині до 2700 метрів. Саме ними передають величезні масиви даних із супутникової станції SvalSat, розташованої на архіпелазі. Reuters називає її найбільшою у світі супутниковою наземною станцією такого типу та зазначає, що вона входить до мережі NASA Near Space Network.

    Оператор Space Norway пояснює, що система складається з двох фізично розділених кабелів і працює з 2004 року. Вони забезпечують не лише звичайний інтернет для мешканців Шпіцбергена, але й роботу державних структур, наукових установ, аеропорту та космічної інфраструктури. Самі кабелі мають товщину приблизно 2–3 сантиметри, містять по вісім пар оптоволокон і захищені сталевим армуванням.

    Наскільки серйозними можуть бути наслідки диверсії такого типу, у НАТО пояснюють масштабами залежності сучасного світу від морського дна. За даними Альянсу, понад 95% міжнародного інтернет-трафіку передається через підводні кабелі, а близько 1,3 мільйона кілометрів таких ліній забезпечують фінансові транзакції орієнтовною вартістю $10 трлн щодня. Тому атака на кабель може бути значно небезпечнішою, ніж просто тимчасова відсутність інтернету в окремому регіоні.

    Російська активність у цьому районі особливо насторожує союзників через його географію. Між Шпіцбергеном та материковою Норвегією лежить так званий Bear Gap — важливий морський простір, через який російські атомні субмарини з баз на Кольському півострові можуть виходити у напрямку Атлантики. За оцінкою джерела Reuters, у разі прямого загострення між Росією та НАТО ця зона може набути критичного військового значення.

    Норвезький міністр оборони Торе Сандвік заявив Reuters, що спільна операція мала продемонструвати Москві: союзники бачать її дії і не дозволять працювати непомітно. За його словами, будь-яка спроба атакувати критичну інфраструктуру буде виявлена і матиме наслідки. Водночас Осло наголошує, що подальша ескалація на Крайній Півночі не відповідає інтересам жодної зі сторін.

    Особливу увагу GUGI привертає не вперше. У квітневій спільній заяві Великої Британії, Норвегії та Нідерландів в ОБСЄ британська сторона прямо заявляла, що підрозділи цього управління створені для спостереження за підводною інфраструктурою у мирний час і можуть готуватися до її пошкодження у разі конфлікту. Серед пов’язаних із GUGI засобів Лондон називав, зокрема, розвідувальне судно «Янтар». У червні 2025 року Велика Британія внесла саме Головне управління глибоководних досліджень Міноборони РФ до санкційного списку.

    Підводна лінія до Шпіцбергена вже переживала серйозний інцидент. 7 січня 2022 року одна з двох гілок вийшла з нормального режиму роботи через пошкодження на ділянці за 130–230 кілометрів від Лонг’їра. Зв’язок із материком тоді не зник завдяки резервній лінії, а Space Norway пізніше відновила пошкоджений кабель. Причина інциденту на той момент публічно встановлена не була. Тому пов’язувати саме цей випадок із Росією без додаткових доказів неправильно.

    Зростання занепокоєння підводними диверсіями вже змусило НАТО значно посилити патрулювання. У січні 2025 року Альянс запустив місію Baltic Sentry після серії інцидентів із кабелями та трубопроводами у Балтійському морі. Для спостереження використовують фрегати, морську патрульну авіацію та безпілотні системи. За даними Reuters із посиланням на компанію Windward, лише у Північному морі кількість випадків, коли судна повільно рухалися над або поблизу чутливої підводної інфраструктури, торік зросла на 52% — до 13 079. Експерти розглядають систематичне картографування таких об’єктів як потенційну підготовку до дій у майбутньому.

    Тема Арктики тим часом дедалі активніше переходить із площини віддаленого військового планування у реальні операції НАТО. Наприкінці серпня — на початку вересня Велика Британія, Норвегія та США провели тристоронні навчання Operation Atlantic City на норвезькому острові Ян-Маєн. Вони проходили з 26 серпня до 4 вересня у рамках посиленої активності НАТО Arctic Sentry та мали перевірити здатність союзників діяти у складних умовах Крайньої Півночі.

    При цьому твердження про нібито територіальну суперечку Росії та Норвегії безпосередньо за Шпіцберген потребує уточнення. Архіпелаг є частиною Королівства Норвегія, а її суверенітет міжнародно визнаний. Шпіцбергенський договір 1920 року водночас надає громадянам і компаніям держав-учасниць, серед яких Росія, певні рівні права на господарську діяльність. Москва має поселення та економічну присутність на архіпелазі, а між сторонами виникають розбіжності щодо трактування прав у прилеглих морських просторах. Однак суверенітет Норвегії над самим архіпелагом офіційно не є предметом територіального спору.

    Нові подробиці Reuters показують, чому саме підводна інфраструктура перетворюється на один із найбільш чутливих елементів протистояння Росії та НАТО. Кабелі складно постійно охороняти на сотнях і тисячах кілометрів морського дна, а встановити винуватця пошкодження значно складніше, ніж у разі відкритої ракетної або повітряної атаки. Саме тому заяви про російську технологію, здатну завдавати шкоди «без відбитків пальців», викликали таку увагу на Заході.

    Водночас головна деталь цієї історії залишається засекреченою: що саме побачили союзники біля Шпіцбергена і як мала працювати нова система. Джерела Reuters відмовилися розкривати принцип її дії. Достовірно відомо лише те, що Велика Британія офіційно підтверджувала масштабне стеження за російськими підводними силами навесні, Норвегія підтверджує спільну операцію із союзниками, а Reuters тепер пов’язує її з навчаннями поблизу критичних кабелів Шпіцбергена та участю США. Самі кабелі, за даними агентства, внаслідок операції не постраждали.

     

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    Президент України Володимир Зеленський 7 вересня провів нараду з українською переговорною групою після серії зустрічей у Києві з представниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами глави держави, сторони провели три раунди переговорів, а до частини консультацій долучилися представники Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Головними темами стали можливе продовження дипломатичного процесу, посилення української ППО, підготовка країни до зими, технологічна співпраця із союзниками та майбутні гарантії безпеки. Зеленський повідомив, що сторони вже координують наступні контакти.

    Президент окремо зазначив, що після завершення основної програми 6 вересня мав особисту розмову з Віткоффом і Кушнером. За його словами, ключовим результатом стало збереження активного дипломатичного каналу між Україною, США та європейськими партнерами.

    У Києві предметно говорили про те, що потрібно Україні для проходження зимового періоду. Йдеться насамперед про засоби протиповітряної оборони, енергетичну стійкість і технологічне співробітництво. Офіс президента також повідомляв, що Україна розраховує на значний обсяг підтримки у сфері ППО та можливості використання американського зрідженого природного газу.

    Три раунди переговорів у Києві

    Віткофф і Кушнер прибули до Києва 6 вересня після переговорів у Москві з російським лідером Володимиром Путіним. Для обох це був перший візит до України в такому статусі.

    Протягом дня відбулося кілька форматів переговорів. Спочатку американська делегація провела зустріч із Зеленським і українською стороною, а пізніше до консультацій долучилися радники з питань національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Зокрема, участь брали дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн, радник із національної безпеки прем’єр-міністра Великої Британії Джонатан Пауелл і радник канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Гюнтер Зауттер.

    Зеленський наголосив, що присутність представників найбільших європейських партнерів важлива для координації позицій України, США та Європи.

    ППО та зима стали одними з головних тем

    Однією з центральних тем переговорів стала підготовка України до чергової воєнної зими.

    Президент заявив, що партнери добре розуміють потреби України та знають, які рішення можуть бути реалізовані до початку холодного періоду.

    Йдеться насамперед про додаткові можливості для протиповітряної оборони. На тлі нарощування Росією повітряних атак Україна прагне отримати більше ракет до вже наявних систем ППО та посилити захист критичної енергетичної інфраструктури.

    Офіс президента підтвердив, що в ході переговорів багато уваги приділили саме зимовим ризикам і способам їх мінімізації.

    Окрім військової підтримки, сторони обговорювали енергетику та економічні механізми допомоги.

    Зеленський заявив, що Україна розраховує на суттєві обсяги американського LNG, який може стати додатковим елементом енергетичної стійкості країни у зимовий період.

    Територіальне питання залишається одним із найскладніших

    Переговори не обмежувалися лише зимовою підтримкою.

    За словами Зеленського, сторони говорили про можливість відновлення переговорного процесу щодо завершення війни. Однією з найбільш складних тем залишається територіальне питання.

    Президент наголосив, що рішення такого рівня можуть ухвалюватися лише лідерами держав.

    Українська сторона при цьому заявляє, що готова залишатися конструктивною у дипломатії, але будь-які домовленості мають передбачати реальні гарантії безпеки та не створювати умов для нової російської агресії.

    Кушнер зі свого боку говорив про необхідність створити рамку для довготривалого миру. Він заявив, що США працюють разом із європейськими партнерами над формуванням такого пакета.

    США знову говорять про тристоронній формат

    Ще одним потенційним напрямом стала організація переговорів за участю України, США та Росії.

    Кушнер підтвердив, що американські переговорники обговорювали можливість тристоронньої зустрічі як із російською, так і з українською стороною.

    За його словами, США намагалися не переконувати одну зі сторін прийняти конкретну позицію, а створити можливість для продовження самого діалогу.

    Віткофф також наголосив, що для Трампа відновлення переговорів є одним із ключових напрямів політики щодо війни.

    При цьому конкретної дати або місця тристоронньої зустрічі поки не оголошено.

    Наступна зустріч може відбутися найближчим часом

    Зеленський заявив, що Україна, США та європейські партнери вже домовилися про новий раунд консультацій.

    За його словами, зустріч може пройти у Європі, Сполучених Штатах або знову в Україні.

    Президент наголосив, що українська сторона продовжить подавати конструктивні пропозиції та координувати свої дії із союзниками.

    Таким чином візит Віткоффа й Кушнера до Києва не завершив переговорний процес, а фактично відкрив новий етап контактів між Вашингтоном, Києвом і європейськими столицями.

    Віткофф і Кушнер перед Києвом були в Москві

    Американські представники прибули до України після понад тригодинних переговорів із Путіним у Кремлі.

    Associated Press повідомляло, що переговори у Москві були присвячені відновленню спроб знайти політичне рішення для завершення війни. Російська сторона називала їх «конструктивними», однак конкретного прориву після зустрічі оголошено не було.

    Після Москви Віткофф і Кушнер вирушили до Києва, де вже обговорили російські пропозиції з українською стороною.

    При цьому Зеленський наголосив: сам факт відновлення переговорного процесу є важливим, навіть якщо позиції сторін залишаються далекими одна від одної.

    «Гірше, коли немає ніяких форматів перемовин», — зазначав президент після зустрічі.

    Мирного прориву поки немає

    Попри активізацію контактів, говорити про готову мирну домовленість поки зарано.

    Територіальні питання, гарантії безпеки, майбутній статус української армії та механізми контролю за можливими домовленостями залишаються предметом складних дискусій.

    Водночас новий раунд дипломатії відбувається на тлі продовження російських ударів по Україні. The Guardian повідомляв про нові ракетні й дронові атаки, які відбувалися паралельно з дипломатичними контактами.

    Сам Зеленський раніше визнавав, що Україні необхідно готуватися до сценарію, за якого війна триватиме й узимку.

    Саме тому переговори зі США зараз мають дві паралельні складові: пошук дипломатичного шляху до завершення війни та одночасне посилення здатності України пережити ще один період масштабних російських атак.

    За підсумками наради 7 вересня Зеленський заявив, що Київ уже координує наступні кроки, готує нові зустрічі та продовжує роботу над конкретними рішеннями щодо ППО і зимового пакета.

  • «Катастрофічні наслідки»: Росія пригрозила ударами по британських військових об’єктах через Україну

    «Катастрофічні наслідки»: Росія пригрозила ударами по британських військових об’єктах через Україну

    Росія виступила з однією з найжорсткіших за останній час прямих погроз на адресу Великої Британії. У Москві заявили, що у відповідь на українські удари британською зброєю по цілях на території РФ російські сили нібито можуть атакувати британські військові об’єкти та техніку — причому не лише в Україні, а й «за її межами». Заява пролунала на тлі рішення Лондона відкрити Україні доступ до секретних технологій, необхідних для виробництва далекобійних крилатих ракет Storm Shadow.

    Про можливість ударів 27 серпня заявила офіційна представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова під час брифінгу в Москві. За інформацією Reuters, вона попередила, що британські військові об’єкти можуть стати цілями у відповідь на застосування Україною британських ракет проти об’єктів у Росії. Агентство звертає увагу, що Москва й раніше виступала з подібними попередженнями, однак цього разу риторика була особливо різкою та терміновою.

    Захарова заявила, що Велика Британія нібито перебуває за «один крок» від того, щоб, за трактуванням Москви, стати юридично причетною до «тероризму» проти російського цивільного населення. Вона також почала погрожувати «неминучими катастрофічними наслідками», якщо британська влада не змінить політику щодо України. Жодних доказів того, що Велика Британія причетна до «тероризму», Москва не навела.

    Особливу увагу привернула географія потенційних цілей, яку окреслила представниця російського МЗС. За її словами, Москва розглядає як можливі цілі британські військові об’єкти та техніку не тільки на території України, але й за її кордонами. Таким чином, російська сторона фактично залишила максимально широке трактування власної погрози.

    Водночас Reuters зазначає важливу деталь: станом на момент публікації матеріалу негайної офіційної реакції британської влади саме на цю заяву Захарової не було. Тому твердження про те, що Лондон уже відповів на нову погрозу Москви, наразі було б передчасним.

    Нова хвиля погроз безпосередньо пов’язана з рішенням Великої Британії суттєво поглибити військово-технологічну співпрацю з Україною. 24 серпня британська сторона оголосила, що надасть Києву доступ до засекреченої технічної інформації щодо британських компонентів ракет Storm Shadow/SCALP. Це має дозволити Україні разом із Францією рухатися до власного виробництва далекобійної зброї.

    Йдеться не просто про чергове постачання готової партії ракет. Саме передавання технологій має значно довгостроковіший ефект, оскільки потенційно дає Україні можливість створити власну виробничу базу для таких систем озброєння. За даними Associated Press, оборонна компанія MBDA має передати українській стороні технічні деталі щодо британських компонентів SCALP/Storm Shadow. Водночас очікується, що ракети українського виробництва не з’являться на озброєнні раніше 2027 року.

    Storm Shadow — далекобійна авіаційна крилата ракета, розроблена Великою Британією та Францією. Французька версія відома як SCALP-EG. Ракети призначені для високоточних ударів по укріплених та інших важливих стаціонарних цілях і мають дальність понад 250 кілометрів. Велика Британія стала першою країною, яка передала Україні Storm Shadow ще у 2023 році.

    Саме перспектива того, що Україна зможе не лише отримувати такі ракети від партнерів, а й поступово налагоджувати їх виробництво, викликала нову різку реакцію Кремля. Захарова звинуватила Велику Британію та Францію у тому, що вони нібито «грають з вогнем», передаючи Києву чутливі ракетні технології. Вона також заявила, що подальше поглиблення британської підтримки України нібито може перевести війну на «принципово новий рівень».

    Російська сторона також намагається представити технологічну допомогу Україні як спосіб Лондона та Парижа дистанціюватися від відповідальності за майбутнє застосування ракет. Москва стверджує, що навіть якщо виробництво частково буде перенесено в Україну, вона все одно вважатиме західних партнерів відповідальними за застосування цієї зброї.

    Нинішня погроза стала продовженням тривалої конфронтації між Москвою та Лондоном через військову підтримку України. Ще в березні 2026 року Кремль звинувачував британських фахівців у причетності до українського удару по Брянську із застосуванням Storm Shadow. Україна тоді заявляла, що атакувала важливий завод, який виробляє компоненти для ракет. Росія стверджувала, що внаслідок удару загинули цивільні, та обіцяла «врахувати» роль Великої Британії.

    Тепер риторика стала ще жорсткішою. Якщо раніше Москва переважно звинувачувала Лондон в ескалації та погрожувала невизначеними «наслідками», то 27 серпня російське МЗС вже прямо заговорило про британські військові об’єкти як потенційні цілі.

    При цьому важливо відокремлювати заяви Москви від підтверджених дій. Наразі йдеться саме про погрозу представниці МЗС РФ, а не про оголошене рішення Росії здійснити удар по Великій Британії. Reuters також не повідомляє про будь-які конкретні британські об’єкти, які Москва нібито визначила як цілі.

    Ситуація набуває особливого значення через те, що Велика Британія є членом НАТО. Будь-яка реальна атака Росії на територію держави-члена Альянсу створила б принципово іншу безпекову ситуацію, ніж нинішня війна РФ проти України. Саме тому формулювання Москви про можливі удари «за межами України» привернуло увагу міжнародних медіа.

    Водночас погрози Кремля поки не змусили Лондон відмовитися від курсу на посилення українських далекобійних можливостей. Рішення передати Києву технологічну інформацію щодо Storm Shadow є частиною ширшого переходу західних партнерів від простого постачання готового озброєння до допомоги у створенні виробничих потужностей безпосередньо в Україні. The Wall Street Journal повідомляв, що Велика Британія та Франція погодилися поділитися секретними ракетними технологіями, а західні оборонні компанії дедалі активніше співпрацюють з українською промисловістю.

    Тож протистояння навколо Storm Shadow виходить далеко за межі питання про одну систему озброєння. Для України йдеться про можливість поступово зменшити залежність від окремих поставок далекобійних ракет із-за кордону. Для Росії — про перспективу появи в України стабільнішого джерела високоточної далекобійної зброї. А для Великої Британії та Франції — про новий рівень оборонної інтеграції з Україною.

    Саме на цьому тлі Москва різко підвищує ставки у своїй публічній риториці. Поки що це залишається погрозою, однак формулювання про можливість атакувати британські військові об’єкти «за межами України» робить заяву 27 серпня однією з найбільш різких, адресованих Лондону останнім часом. Reuters характеризує її як попередження, зроблене з помітно більшою риторичною силою та терміновістю, ніж попередні подібні заяви Москви.

  • «Друга пара очей» у мозку: у Британії ШІ вперше допомагав хірургам під час реальної операції та врятував пацієнтові зір

    «Друга пара очей» у мозку: у Британії ШІ вперше допомагав хірургам під час реальної операції та врятував пацієнтові зір

    У Великій Британії зробили крок, який ще кілька років тому міг здаватися епізодом із наукової фантастики. Лондонські нейрохірурги вперше використали штучний інтелект безпосередньо під час операції на живому пацієнті: система в реальному часі аналізувала відео з ендоскопа, розпізнавала найнебезпечніші анатомічні структури та підсвічувала їх для медичної команди. Першим пацієнтом став 48-річний Ріс Гібберт із Бедфордширу, якому загрожувала втрата зору через пухлину гіпофіза. Операція завершилася успішно — пухлину видалили, зір чоловіка зберегли, а сам він уже повернувся до роботи. Про це пише BBC.

    Пухлина Ріса Гібберта могла призвести до сліпоти

    Унікальну операцію провели ще у травні в National Hospital for Neurology and Neurosurgery у Лондоні, який входить до University College London Hospitals NHS Foundation Trust. Про результати медики та дослідники офіційно розповіли 26–27 серпня. За даними UCL, це був перший випадок, коли розроблена ними система штучного інтелекту підтримувала нейрохірургів у реальному часі під час справжньої операції, а не працювала лише із записаними раніше відеоматеріалами чи в симуляції.

    Історія Гібберта почалася задовго до експериментальної операції. У грудні 2024 року чоловік здійснював свою звичайну прогулянку, коли раптово відчув себе погано, втратив свідомість і пережив судомний напад. Люди, які перебували поруч, допомогли йому, після чого медики провели обстеження.

    Саме тоді лікарі випадково виявили пухлину гіпофіза розміром приблизно 11 міліметрів. Сам Гібберт розповідав, що це був єдиний судомний напад у його житті, але саме він став початком довгої історії лікування.

    Спочатку лікарі не поспішали з операцією та спостерігали за станом пацієнта. Однак поступово ситуація погіршувалася. У Гібберта виник серйозний гормональний дисбаланс, а пухлина почала впливати на зір.

    Особливо постраждало периферійне поле зору. Чоловік почав спотикатися, оскільки буквально не бачив частини простору перед собою. Згодом йому довелося користуватися палицями для ходьби. Без хірургічного втручання пухлина могла продовжувати тиснути на структури, пов’язані із зором, і зрештою призвести до сліпоти.

    Саме розташування пухлини робило операцію особливо складною.

    Гіпофіз — невелика залоза розміром приблизно з кульку — розташований біля основи мозку. Поруч проходять критично важливі кровоносні судини та нерви, які відповідають за зір. Як пояснюють у UCLH, у цій ділянці помилка навіть приблизно в один міліметр може мати критичні наслідки, включно зі сліпотою, інсультом або смертю пацієнта.

    Саме тут і з’явився ШІ.

    Хірурги використали ендоскопічний транссфеноїдальний доступ — до пухлини дісталися через ніс та основу черепа. Це поширений малоінвазивний метод видалення пухлин гіпофіза, однак він вимагає надзвичайної точності через складну анатомію ділянки.

    Розроблена в University College London система отримувала живе відео безпосередньо з ендоскопа. Важлива особливість технології полягає в тому, що вона не просто аналізувала зроблені до операції МРТ або КТ-знімки. Алгоритм «дивився» на те саме операційне поле, яке хірурги бачили саме в цю секунду.

    ШІ розпізнавав анатомічні структури та виділяв їх різними кольорами — процес, який у комп’ютерному зорі називають сегментацією. Завдяки цьому команда отримувала додаткову візуальну карту небезпечних зон і могла краще бачити, яких ділянок необхідно уникати.

    Фактично система працювала як своєрідний високотехнологічний навігатор усередині голови.

    Водночас важливо: штучний інтелект не оперував Гібберта самостійно. Він не керував інструментами та не ухвалював остаточних рішень замість лікарів. Усі хірургічні дії залишалися під контролем медичної команди, а алгоритм виконував роль додаткового інструмента підтримки.

    Технологію розробили дослідники UCL, а її створення та клінічне випробування підтримав британський National Institute for Health and Care Research — NIHR. Алгоритми навчали на сотнях відеозаписів попередніх операцій на гіпофізі, де спеціалісти розмічали важливі структури, щоб система навчилася їх розпізнавати.

    Розробники працювали над системою не один місяць. Ще в листопаді 2025 року команда UCL Hawkes Institute демонструвала прототип AI-асистента для ендоскопічної транссфеноїдальної хірургії на медичній технологічній зустрічі NVIDIA у Цюриху.

    Уже тоді дослідники пояснювали, що система має в реальному часі визначати безпечні ділянки основи черепа, де хірург може працювати для доступу до пухлини, одночасно позначаючи критично важливі структури, яких необхідно уникати. На той момент технологія перебувала на доклінічній стадії.

    Перед переходом до справжньої операційної її також перевіряли в умовах, максимально наближених до реальних.

    Дослідники проводили експерименти у спеціально обладнаній симуляційній операційній National Hospital for Neurology and Neurosurgery. Там використовували повний набір інструментів для ендоскопічних операцій на гіпофізі та високоточний симулятор хірургічного втручання. Результати цієї доклінічної роботи були оприлюднені в червні 2026 року як препринт, тобто на момент публікації ще не пройшли повне рецензування науковим журналом.

    Нейрохірурги професор Хані Маркус та пан Даньял Хан провели операцію в Національній лікарні неврології та нейрохірургії.

    Операція Гібберта стала моментом переходу технології від симуляції до реального пацієнта.

    Її проводила команда нейрохірургів, до якої входив професор Хані Маркус. За його словами, використання ШІ може допомогти зробити надзвичайно делікатні операції безпечнішими, адже система дає хірургові додаткову інформацію про анатомію безпосередньо під час втручання.

    І можливості алгоритму не обмежуються розпізнаванням судин та нервів.

    Розробники працюють над тим, щоб система могла відстежувати хірургічні інструменти, визначати їхню взаємодію з тканинами та розуміти, на якому етапі перебуває операція. У перспективі це може дозволити ШІ не просто підсвічувати небезпечні структури, а й давати контекстні підказки команді.

    Саме звідси з’явилося порівняння з умовним «ChatGPT для хірургів».

    Йдеться не про буквальне використання ChatGPT під час операції, а про концепцію цифрового асистента, здатного аналізувати те, що відбувається перед ним, розуміти контекст і в потрібний момент надавати лікарю корисну інформацію.

    Результат першої операції виявився обнадійливим.

    Пухлину Гібберта успішно видалили, а його зір вдалося зберегти. Пацієнт розповідав, що зміни помітив практично одразу після пробудження від наркозу: він міг чітко бачити предмети в палаті. Згодом поле зору продовжило відновлюватися.

    Зараз 48-річний британець уже повернувся до роботи менеджером із обслуговування клієнтів і продовжує займатися громадською діяльністю. Він також поступово відновив свої щоденні прогулянки.

    Сам Гібберт погодився стати першим пацієнтом експериментальної програми свідомо. Він пояснив, що без участі пацієнтів у дослідженнях медицина не може рухатися вперед.

    Для нього є й певний символізм у тому, де саме відбулася операція. National Hospital for Neurology and Neurosurgery був заснований ще 1859 року і став першим у світі спеціалізованим неврологічним госпіталем. Тепер, за словами Гібберта, той самий заклад став місцем першої нейрохірургічної операції з використанням ШІ наживо.

    Втім, одна успішна операція ще не означає, що подібний ШІ завтра з’явиться в кожній лікарні.

    Технологія перебуває на стадії клінічних досліджень. University College London зареєстрував окреме дослідження застосування ШІ під час ендоскопічної транссфеноїдальної хірургії. Його мета — оцінити, наскільки такі алгоритми можуть допомагати розпізнавати анатомію, інструменти та етапи операції, а також покращувати навчання й координацію медичної команди.

    Дослідникам також доведеться відповісти на одне з найскладніших питань сучасної медичної ШІ-революції — наскільки лікар може довіряти алгоритму.

    Окрема робота команди UCL, оприлюднена цього літа, присвячена саме «калібруванню довіри» до ШІ в хірургії гіпофіза. Адже небезпечною може бути не тільки помилка алгоритму, а й ситуація, коли людина починає надто сильно покладатися на його рекомендації.

    Тому британські дослідники наголошують: технологія задумана не як заміна нейрохірурга.

    Міністр інновацій у сфері охорони здоров’я Великої Британії Джеймс Фріт назвав операцію прикладом того, яким може бути ШІ у своєму найкращому застосуванні, але водночас підкреслив необхідність належних запобіжників і контролю безпеки.

    Наступним етапом має стати ширше випробування системи. Якщо технологія підтвердить свою ефективність на більшій кількості пацієнтів, подібні цифрові асистенти потенційно можуть стати для хірургів тим, чим навігаційні системи стали для водіїв: вони не замінюватимуть людину за кермом, але допомагатимуть бачити небезпеку та приймати точніші рішення.

    І саме тому операція Ріса Гібберта важлива далеко не лише для одного пацієнта. Вперше система, яка навчилася «бачити» анатомію на сотнях попередніх операцій, отримала можливість аналізувати справжнє хірургічне втручання в момент, коли воно відбувалося, і допомагати лікарям там, де похибка вимірюється міліметрами.

    Поки що скальпель залишається в руках людини. Але поруч із хірургом уже з’явилася цифрова «друга пара очей» — і в першого пацієнта вона допомогла зберегти можливість бачити світ.

     

  • Британія терміново готується до можливої війни з Росією: плани прискорили на п’ять років

    Британія терміново готується до можливої війни з Росією: плани прискорили на п’ять років

    Велика Британія прискорює підготовку держави та населення до сценарію великої воєнної або гібридної кризи на тлі дедалі жорсткішого протистояння з Росією. Частину заходів, які раніше планували реалізувати до 2035 року, тепер мають завершити вже до 2030-го. Йдеться не лише про посилення армії: британська влада готує механізми роботи уряду, енергетики, транспорту, лікарень, поліції та інших критично важливих систем у разі масштабної надзвичайної ситуації або прямого конфлікту. Про це пише Express.

    Як повідомляє The Telegraph, Кабінету міністрів доручили прискорити роботу над Home Defence Programme — програмою внутрішньої оборони, яка має поєднати цивільне та військове планування. Одним із її ключових елементів є оновлення так званого Government War Book — засекреченого комплексу урядових планів на випадок переходу країни від мирного життя до функціонування в умовах великої кризи чи війни.

    Це не означає, що британський уряд очікує російського нападу саме у 2030 році. Йдеться про горизонт оборонного планування: влада хоче, щоб до цього часу країна була значно краще підготовлена до загроз, і вважає, що чекати до середини наступного десятиліття вже ризиковано. Одне з джерел The Telegraph пояснило, що підготовку необхідно прискорити в цілому спектрі напрямків і діяти протягом найближчих років, а не наступного десятиліття.

    Причому ця робота почалася не зараз. Ще у квітні начальник Штабу оборони Великої Британії головний маршал авіації Річард Найтон розповів Sky News, що країна готує новий загальнонаціональний план переходу до воєнного режиму. Він має охопити не тільки Збройні сили, а й поліцію, лікарні, промисловість та інші цивільні структури. За словами Найтона, принципи старої британської «книги війни» адаптують до сучасного суспільства, сучасної інфраструктури та нового характеру загроз.

    Особливе місце відводиться критичній інфраструктурі. Лондон виходить із того, що електростанції, водопостачання, транспортні мережі та системи зв’язку повинні бути готовими не тільки до повеней, аварій або інших природних катастроф, але й до цілеспрямованих дій противника.

    Такий підхід прямо закріплений у британській Національній стратегії безпеки. В офіційному документі Росія названа найгострішою державною загрозою, а британська влада визнає, що після багатьох років відносної безпеки країна знову повинна активно готуватися до можливості прямої загрози своїй території — аж до сценарію воєнного часу. Стратегія окремо згадує російські кібератаки, диверсії та інші операції нижче порогу відкритої війни проти Великої Британії та її союзників по НАТО.

    Новий британський National Risk Register 2026, оприлюднений у липні та оновлений у серпні, також розглядає широкий спектр ризиків, здатних серйозно вплинути на країну та її інтереси. Документ використовується державними структурами, бізнесом та організаціями, які відповідають за стійкість країни, а населення окремо спрямовують до рекомендацій із підготовки до надзвичайних ситуацій.

    Тривожним нагадуванням про вразливість сучасної інфраструктури став недавній кіберінцидент в енергетичному секторі. Reuters повідомляв, що британський уряд провів брифінг для керівників енергетичних компаній після повідомлень про кібератаку, яку пов’язували з Іраном. Невеликий британський енергетичний об’єкт у липні був виведений з роботи на чотири дні. Водночас британська влада наголосила: об’єкт був малим, загрози для загальнонаціональної енергосистеми не виникло, перебоїв із постачанням електроенергії споживачам не було, а офіційна атрибуція атаки на той момент не була підтверджена.

    Саме цей нюанс важливий: твердження про те, що «Іран відключив британську електростанцію», поки не варто подавати як остаточно встановлений факт. Йдеться про атаку, яку ЗМІ та експерти пов’язували з Іраном, тоді як британські органи продовжували оцінювати обставини інциденту.

    Паралельно Лондон хоче залучити до системи національної стійкості звичайних громадян. Financial Times повідомляє, що восени британська влада планує інформаційну кампанію з практичними рекомендаціями щодо поведінки під час надзвичайних ситуацій. Серед них — наявність удома запасів питної води, продуктів тривалого зберігання та альтернативних джерел освітлення.

    Про ці плани 26 серпня пишуть і французькі медіа. Французьке Economie Matin зазначає, що британські домогосподарства готуватимуть до геополітичних криз та природних катастроф, а серед базових рекомендацій називаються вода, консервовані продукти та засоби освітлення. Видання також пов’язує прискорення підготовки з оцінками щодо зростання російської загрози приблизно до 2030 року.

    Це, однак, не кампанія в стилі «війна почнеться завтра». Британська влада намагається сформувати модель, за якої домогосподарства зможуть певний час самостійно функціонувати під час відключення електроенергії, проблем із водопостачанням, масштабної кібератаки, стихійного лиха чи іншої надзвичайної ситуації. Такий підхід зменшує навантаження на екстрені служби у перші години або дні кризи.

    Наймасштабнішою практичною перевіркою нової системи мають стати навчання у 2027 році. Британський уряд раніше заявив про підготовку найбільших за кілька десятиліть навчань із внутрішньої оборони. Вони повинні перевірити, як цивільні та військові структури взаємодіятимуть, якщо міжнародний конфлікт безпосередньо зачепить територію країни.

    Загострення відбувається й на дипломатичному рівні. Москва нещодавно пригрозила Лондону «наслідками» через повідомлення про застосування британських безпілотників Україною для ударів по об’єктах на території Росії. Російське посольство звинуватило Велику Британію у дедалі глибшому залученні у війну та ескалації конфлікту. Британська сторона відкинула російський тиск і заявила, що погрози Москви не змінять підтримку України.

    Саме тут важливо відділяти російські заяви від встановлених фактів: твердження Москви про «співучасть» Великої Британії є позицією російської сторони, а не юридично встановленим статусом Лондона. Британія розглядає свою військову допомогу як підтримку права України на захист від російського вторгнення.

    При цьому загроза, до якої готується Лондон, значно ширша за сценарій прямої висадки російських військ або ракетного удару по Британії. Найімовірнішим полем протистояння ще до можливої відкритої війни вважається так звана «сіра зона»: кібератаки, диверсії, втручання в роботу інфраструктури, інформаційні операції та інші дії, які можуть завдати значних збитків, але не обов’язково автоматично запускають механізм колективної оборони НАТО.

    У Національній стратегії безпеки Британії прямо сказано, що ворожа активність таких держав, як Росія та Іран, на британській території посилюється, а противники можуть заздалегідь створювати можливості для майбутнього конфлікту, щоб у потрібний момент завдати масштабного удару по енергетиці або ланцюгах постачання.

    Саме тому Лондон переходить від моделі, в якій війна розглядалася переважно як проблема Збройних сил, до концепції «всієї держави». У разі великої кризи стійкість армії залежатиме від того, чи працюватимуть електростанції, лікарні, транспорт, телекомунікації, водопостачання, підприємства оборонної промисловості та державне управління.

    Отже, повідомлення про прискорення британських оборонних планів не означає, що Лондон має інформацію про неминучий напад Росії. Але сам факт, що частину підготовки переносять із 2035-го на 2030 рік, оновлюють Government War Book, готують масштабні навчання та починають пояснювати населенню правила поведінки під час великих криз, свідчить про фундаментальну зміну оцінки безпекового середовища.

    Британська влада дедалі відкритіше виходить із того, що загроза великого конфлікту в Європі більше не є суто теоретичною, а перші удари потенційного противника можуть бути завдані не танками чи ракетами, а через комп’ютерні мережі, енергетику, транспорт та інші системи, від яких залежить повсякденне життя країни. Саме до такого сценарію Лондон тепер намагається підготуватися значно швидше.

  • РФ запустила нову інформаційну атаку на Британію та ЄС: сотні публікацій за день просувають один наратив

    РФ запустила нову інформаційну атаку на Британію та ЄС: сотні публікацій за день просувають один наратив

    Російська мережа інформаційного впливу різко активізувала кампанію проти Великої Британії та Європейського Союзу. За даними українського Центру стратегічних комунікацій, лише 18 серпня понад сотня ресурсів поширили більш як 500 матеріалів дев’ятьма мовами, намагаючись перекласти відповідальність за продовження війни Росії проти України на Лондон і Брюссель. Кампанія розгортається на тлі нових погроз Москви Британії через постачання Україні безпілотників.

    Центр стратегічних комунікацій повідомив про новий сплеск активності російської FIMI-мережі — системи іноземного інформаційного маніпулювання та втручання. За підрахунками Центру, протягом одного дня, 18 серпня, 108 ресурсів опублікували 516 матеріалів дев’ятьма мовами.

    Головна теза кампанії полягає в тому, що нібито не Росія, яка розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, а Велика Британія та ЄС відповідальні за продовження війни через військову й фінансову підтримку Києва.

    При цьому в інформаційних повідомленнях змішуються одразу кілька тем — українські далекобійні удари, західна військова допомога, європейське фінансування та окремі заяви політиків про можливий діалог із Москвою.

    Москва використала тему британських дронів

    Одним із приводів для нової кампанії стали повідомлення західних медіа про використання Україною безпілотників британського виробництва під час ударів по об’єктах на території Росії.

    Російське посольство в Лондоні після цього звинуватило Велику Британію в нібито прямій участі у війні та заявило про можливі «наслідки».

    У заяві російської сторони йшлося про те, що Лондон начебто свідомо йде шляхом ескалації, одночасно заявляючи про підтримку миру.

    За даними The Guardian, британські джерела в Міністерстві оборони підтвердили інформацію, що Україна використовувала безпілотники, виготовлені британськими компаніями. Один із них — реактивний Nyan виробництва BAE Systems. Видання звертає увагу, що Британія й раніше передавала Україні значно потужніші системи, зокрема ракети Storm Shadow.

    Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров також заявив, що Москва може розглядати Британію як сторону війни через її військову допомогу Україні.

    Водночас британська влада на погрози Росії фактично відповіла відмовою змінювати свою політику.

    Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що країна продовжить підтримувати Україну «на 100%». За даними Reuters, Британія планує передати Україні до кінця 2026 року близько 150 тисяч дронів у межах пакета підтримки вартістю 752 млн фунтів стерлінгів.

    Російські ресурси прибирають із контексту військові цілі

    Центр стратегічних комунікацій звертає увагу на важливий елемент російського наративу: заяви російського посольства та посадовців подаються пропагандистськими ресурсами як установлені факти.

    При цьому замовчується контекст українських ударів.

    Україна систематично атакує російську військову, логістичну та енергетичну інфраструктуру, яку Росія використовує для забезпечення війни.

    Зокрема, останні удари спрямовувалися по нафтопереробних підприємствах, логістичних вузлах та інших об’єктах, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом.

    The Guardian зазначає, що нова хвиля російської риторики збіглася з періодом, коли далекобійні удари України почали завдавати Москві дедалі відчутніших економічних збитків, зокрема через атаки на НПЗ і логістичні центри.

    Саме на цьому тлі Кремль намагається перенести дискусію з питання російської агресії на нібито «відповідальність» держав, які допомагають Україні оборонятися.

    Наступна тема — гроші європейців

    Другий великий напрям кампанії стосується фінансової підтримки України.

    Російські інформаційні ресурси поширюють тези про те, що допомога Києву нібито стає непосильним тягарем для європейських платників податків.

    У цьому контексті російське агентство ТАСС поширює інформацію про можливу потребу України приблизно в 101 млрд доларів міжнародної допомоги у 2026–2027 роках.

    Пропагандистські ресурси використовують цю цифру не для аналізу потреб української держави, яка продовжує протистояти російській агресії, а як аргумент для формування невдоволення серед громадян країн ЄС.

    Центр стратегічних комунікацій зазначає, що законну фінансову та військову допомогу Україні Кремль систематично намагається представити як «крадіжку грошей європейців» або особисту політичну авантюру керівництва ЄС.

    Мета такого підходу очевидна — послабити суспільну підтримку України в країнах, від яких залежить значна частина її військової та бюджетної стійкості.

    Кремль намагається показати «розкол» у Європі

    Ще одна складова нової інформаційної кампанії — використання заяв європейських політиків, які допускають необхідність збереження каналів комунікації з Москвою.

    Зокрема, російські ресурси активно використовують позицію президента Фінляндії Александра Стубба, який раніше говорив про необхідність розмовляти з Володимиром Путіним.

    Стубб справді виступав за те, щоб Європа мала можливість контактувати з Кремлем у рамках дипломатичних зусиль. Однак ця позиція не означає припинення підтримки України або перегляду ставлення Фінляндії до російської агресії.

    Російська пропаганда натомість намагається представити подібні заяви як доказ того, що ЄС начебто розколовся на прихильників допомоги Україні та тих, хто хоче домовлятися з Росією.

    Насправді дискусії щодо формату дипломатичних контактів із Москвою в Європі існують давно, але вони не скасовують спільної політики підтримки України. Ще раніше в ЄС точилися суперечки про доцільність прямого переговорного каналу з Путіним, однак країни залишалися єдиними у ключовому питанні — Росія не може отримати винагороду за агресію.

    Чому Росія активізувала кампанію саме зараз

    Час появи нової хвилі пропаганди також має значення.

    Україна нарощує далекобійні спроможності та дедалі частіше атакує стратегічні об’єкти в глибині російської території. Одночасно західні країни продовжують фінансувати українську оборону.

    Для Москви це створює дві проблеми.

    Перша — безпосередні військові та економічні втрати.

    Друга — збереження політичної підтримки України серед західних суспільств.

    Саме друга проблема є ціллю FIMI-кампаній. Замість того щоб переконувати українців припинити опір, Москва намагається працювати з громадською думкою держав, від рішень яких залежить постачання зброї та фінансової допомоги.

    Для цього використовуються одразу кілька емоційних аргументів: страх прямої війни Росії з НАТО, небажання витрачати гроші на Україну, побоювання ескалації та теза про те, що «політики затягують війну».

    Головна мета — змусити Європу боятися підтримувати Україну

    За оцінкою Центру стратегічних комунікацій, кінцева мета кампанії полягає не стільки у виправданні Росії, скільки в зміні поведінки західних суспільств.

    Кремль прагне сформувати в громадян Європи враження, що кожна наступна поставка зброї Україні нібито наближає їхні власні країни до прямої війни.

    Паралельно просувається фінансовий аргумент: українська підтримка начебто забирає ресурси в самих європейців.

    І нарешті, через окремі заяви політиків створюється картина начебто масштабного розколу всередині ЄС.

    Це класична схема інформаційного впливу: реальні події не заперечуються, але їх поєднують у потрібній послідовності, виривають із контексту та доповнюють емоційними формулюваннями.

    На цьому тлі погрози Росії Великій Британії стали зручним інформаційним приводом. Проте Лондон наразі демонструє протилежний результат: після російських попереджень британська влада публічно підтвердила, що не планує відмовлятися від підтримки України.

  • ЄС закликає терміново віддати Україні ракети для Patriot: Каллас звернулася до країн-членів

    ЄС закликає терміново віддати Україні ракети для Patriot: Каллас звернулася до країн-членів

    Європейський Союз закликає країни-члени терміново передати Україні ракети для зенітно-ракетних комплексів Patriot, які наразі зберігаються на їхніх складах. У Євросоюзі наголошують, що посилення української протиповітряної оборони залишається одним із безумовних пріоритетів на тлі російських атак.

    Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Гіппер під час брифінгу.

    За її словами, із закликом до урядів країн ЄС, які мають ракети для систем Patriot на власних складах, виступила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

    Європейська дипломатія наголошує на необхідності не лише збільшити обсяги допомоги Україні, а й пришвидшити її постачання. За словами Гіппер, Каллас перебуває у постійному контакті з урядами держав-членів, щоб переконати їх активніше передавати Україні необхідні боєприпаси.

    «Посилення української протиповітряної оборони є безумовним пріоритетом», — зазначила представниця Єврокомісії.

    Особливу увагу в ЄС приділяють саме ракетам до Patriot. Ці системи є одними з ключових елементів української протиповітряної оборони, оскільки дозволяють перехоплювати частину найскладніших повітряних цілей, зокрема балістичні ракети.

    Однак запаси ракет-перехоплювачів у європейських країн обмежені. Раніше ЗМІ повідомляли, що держави Європи фактично вичерпують власні можливості щодо передачі Україні боєприпасів для Patriot. Це створює додатковий тиск на союзників, які мають відповідні ракети на складах.

    Саме тому Кая Каллас закликає країни ЄС переглянути доступні запаси та, за можливості, передати частину ракет Україні вже зараз, не чекаючи тривалих процедур закупівель нового озброєння.

    Паралельно Європейський Союз працює над механізмами спільних закупівель озброєння. Зокрема, Брюссель прискорює процедури в межах програми SAFE, яка передбачає фінансову підтримку спільних оборонних закупівель та посилення оборонно-промислових спроможностей європейських держав.

    Україна також бере участь у програмі SAFE, що відкриває можливості для її залучення до відповідних оборонних проєктів і закупівель.

    Таким чином, ЄС намагається одночасно вирішити два завдання: забезпечити Україну ракетами з уже наявних запасів європейських країн та створити механізми для збільшення обсягів виробництва і закупівель у перспективі.

    Однією з країн, яка зараз розглядає можливість нової передачі ракет для Patriot, є Польща. Варшава може ухвалити відповідне рішення вже найближчими днями.

    Потреба в додаткових ракетах для української ППО особливо загострюється через інтенсивність російських повітряних атак. Росія регулярно застосовує проти України ракети та ударні безпілотники, змушуючи українські сили ППО витрачати значні запаси боєприпасів.

    Раніше Politico повідомляло, що європейські союзники практично вичерпали доступні запаси ракет для Patriot, які вони могли передати Україні. Через це Київ змушений шукати додаткові джерела постачання та буквально боротися за кожен доступний перехоплювач.

    Проблемою залишається і можливість самостійного виробництва таких ракет в Україні. Американські виробники систем Patriot наразі не поспішають передавати Києву технології, необхідні для самостійного виготовлення ракет-перехоплювачів. Серед причин називають побоювання, що Україна зможе виробляти їх швидше та дешевше.

    На цьому тлі європейські союзники намагаються знайти додаткові можливості для підтримки української протиповітряної оборони. Зокрема, Велика Британія закликала партнерів посилити українську ППО ще до початку зими, коли через опалювальний сезон та ймовірне збільшення російських ударів навантаження на систему протиповітряної оборони може зрости.

    Для України наявність достатньої кількості ракет для Patriot має критичне значення. Системи використовуються для захисту великих міст, стратегічних об’єктів та енергетичної інфраструктури від найнебезпечніших повітряних атак.

    Заклик Каллас фактично означає, що Європа намагається максимально швидко використати доступні запаси ракет у країнах-членах, поки паралельно створюються довгострокові механізми спільного виробництва та закупівель.

    Водночас конкретні обсяги ракет, які можуть бути передані Україні кожною з країн ЄС, наразі не оголошені. Рішення залежатимуть від наявних запасів, власних оборонних потреб держав та політичних домовленостей.

  • Британія вдарила по банках і «тіньовому флоту» РФ: під санкції потрапили 19 нових цілей

    Британія вдарила по банках і «тіньовому флоту» РФ: під санкції потрапили 19 нових цілей

    Велика Британія оголосила новий пакет санкцій проти Росії, спрямований одночасно на фінансовий сектор, нафтові та газові доходи Кремля, «тіньовий флот» і компанії, пов’язані з постачанням сировини для російської військової промисловості. До нового переліку потрапили шість російських банків, шість суден, низка промислових компаній, індійський судноплавний оператор та російський бізнесмен.

    Офіційно британський уряд повідомив про 19 нових санкційних цілей. Лондон пояснює, що нові обмеження мають ще більше ускладнити Росії отримання доходів від експорту енергоносіїв і доступ до товарів та фінансової інфраструктури, які підтримують її війну проти України.

    Новий пакет став першим великим пакетом санкцій проти РФ, оголошеним міністром закордонних справ Великої Британії Едом Мілібендом. Він заявив, що Лондон продовжуватиме посилювати тиск на Москву доти, доки не буде досягнуто справедливого і стійкого миру.

    Які російські банки потрапили під санкції

    Однією з головних цілей нового пакета став фінансовий сектор РФ.

    Британія внесла до санкційного списку шість банків:

    Ozon Bank, Realist Bank, Teleport Bank, банк «Ставр», банк «Центр-інвест» та Росексімбанк. Останній офіційно має назву Державний спеціалізований російський експортно-імпортний банк.

    За оцінкою британського уряду, ці установи так чи інакше підтримують російську воєнну економіку.

    Фінансові санкції зазвичай передбачають заморожування активів у британській юрисдикції та суттєве обмеження можливостей проводити операції з британськими компаніями та банками. Для російських установ це також створює додаткові ризики при роботі з міжнародними контрагентами, які прагнуть уникати вторинних юридичних і репутаційних проблем.

    Лондон уже не вперше використовує банки як одну з головних цілей санкційної політики. У лютому 2026 року в одному з найбільших пакетів від початку вторгнення Велика Британія санкціонувала ще дев’ять російських банків.

    Під ударом ще шість суден «тіньового флоту»

    Другою ключовою частиною пакета стали шість танкерів, які британська влада пов’язує зі схемами обходу західних санкцій.

    До списку внесли:

    Asteras, Perseas, Torvian, Visund, Zenturo та Arctic Express.

    Перші п’ять — нафтові танкери. Arctic Express використовується для перевезення зрідженого природного газу.

    Британський уряд окремо наголошує, що йдеться про новопридбані судна «тіньового флоту», які допомагають Росії продовжувати експорт енергоносіїв в обхід західних обмежень.

    Проблема такого флоту давно вийшла за межі звичайних санкційних списків. Росія використовує сотні танкерів зі складними схемами власності, прапорами третіх країн, непрозорим страхуванням і частими змінами операторів.

    Мета — продовжувати продавати нафту та інші енергоносії навіть після введення західних цінових обмежень.

    Росія тепер будує ще й «тіньовий LNG-флот»

    Окрему увагу привертає включення до списку Arctic Express.

    Росія останнім часом активно розширює не лише нафтовий, а й газовий «тіньовий флот».

    За даними Financial Times, за останні пів року Москва додала до такої мережі вісім уживаних LNG-танкерів. Загалом російський «тіньовий» флот для перевезення зрідженого газу вже налічує близько 25 суден.

    Це особливо важливо через майбутню заборону ЄС на імпорт російського LNG, яка має запрацювати з 2027 року.

    Москва намагається підготувати альтернативну логістику заздалегідь, використовуючи старі судна, компанії-прокладки та непрозорі схеми власності.

    На відміну від нафти, LNG значно складніше перевозити через «тіньову» інфраструктуру. Такі танкери дорогі, технологічно складні і потребують спеціальних систем зберігання та портового обладнання. Саме тому санкції проти кожного конкретного LNG-судна можуть мати відчутніший ефект.

    У санкціях з’явилася й індійська компанія

    До нового пакета увійшла Frion Ship Management LLP, зареєстрована в Індії.

    Британська влада пов’язує її з продажем Росії танкера Arctic Express.

    Це показує ще одну тенденцію санкційної політики: західні держави дедалі частіше карають не лише російські компанії, а й структури третіх країн, які допомагають Москві обходити обмеження.

    Подібний підхід уже використовується проти компаній у Китаї, Центральній Азії, на Близькому Сході та в інших регіонах, якщо вони постачають Росії підсанкційні технології, фінансові послуги або допомагають із транспортуванням енергоносіїв.

    Ударили й по постачальниках рідкісних металів

    Новий пакет спрямований не лише на нафту та банки.

    Британія внесла до санкційного списку чотири російські компанії — Metallkomplekt, Nikom, Technolux та Proms iz.

    За даними уряду Великої Британії, вони займаються імпортом танталу та ніобію — рідкісних металів, які мають важливе значення для виробництва військової техніки та електроніки.

    Тантал широко використовується в конденсаторах, електроніці, авіаційних і ракетних системах.

    Ніобій застосовують у спеціальних сплавах, здатних витримувати високі температури та навантаження.

    Саме тому обмеження доступу Росії до таких матеріалів є частиною ширшої стратегії Заходу — не лише скорочувати доходи Кремля, а й ускладнювати виробництво ракет, дронів, літаків та інших озброєнь.

    Під санкціями опинилася компанія, пов’язана з «Новатеком»

    Ще одна важлива ціль — компанія Northern Engineering, або «Северный Инжиниринг».

    Її пов’язують із російським енергетичним сектором і «Новатеком».

    Британський уряд вважає, що компанія отримує вигоду від російської влади або підтримує її через діяльність у стратегічно важливому енергетичному секторі.

    «Новатек» є одним із найбільших виробників природного газу в Росії та оператором ключових LNG-проєктів, включно з «Ямал LNG» і «Арктик LNG 2».

    Західні санкції вже суттєво ускладнили реалізацію частини арктичних газових проєктів РФ, передусім через нестачу спеціалізованого обладнання, танкерів і західних технологій.

    Під обмеження потрапив і російський бізнесмен

    Окремо санкції запроваджено проти російського підприємця Олександра Жданова.

    Він пов’язаний із компанією «Сильтрон», яка працює в хімічному секторі.

    Жданову заборонено в’їзд до Великої Британії, а його активи у британській юрисдикції підлягають заморожуванню.

    Таким чином, пакет охоплює практично весь ланцюг підтримки російської воєнної економіки — фінансування, енергетичний експорт, судноплавство, промислову сировину та персональні активи.

    Лондон уже санкціонував понад 3400 цілей

    Після нового пакета загальна кількість фізичних осіб, компаній і суден, які Велика Британія внесла до санкційних списків у рамках російського режиму, перевищила 3400.

    Тільки у 2026 році Лондон уже запровадив санкції проти більш ніж 500 осіб, компаній і суден.

    Це показує, що санкційна стратегія Британії поступово змінюється: замість кількох великих пакетів на рік Лондон дедалі частіше додає нові цілі невеликими, але регулярними хвилями.

    Особливий акцент робиться на схемах обходу обмежень.

    Британія вже може фізично зупиняти судна

    Ще одна важлива зміна відбулася у березні 2026 року.

    Британія розширила правові можливості для боротьби з «тіньовим флотом», дозволивши перехоплювати підсанкційні судна, які проходять через британські води.

    Це означає, що санкції щодо танкерів перестали бути лише фінансовим обмеженням.

    У червні британські сили вже провели резонансну операцію проти судна Smyrtos, яке вважали частиною російського «тіньового флоту». До операції залучали Королівську морську піхоту, Національне агентство боротьби зі злочинністю та авіацію. Судно було взято під контроль біля британського узбережжя.

    Тому включення ще шести танкерів до списку має значно серйозніші наслідки, ніж раніше: якщо вони потраплять у британські територіальні води або в іншу юридично доступну зону, ризик фізичного перехоплення зростає.

    Скільки Росія вже втратила через санкції

    Британський уряд оцінює, що міжнародні санкції позбавили Росію щонайменше 450 млрд доларів ресурсів, які могли б бути використані для фінансування війни.

    До цієї оцінки входить близько 154 млрд доларів недоотриманих нафтових податкових доходів та приблизно 285 млрд доларів заморожених валютних резервів Центробанку РФ.

    У Лондоні також заявляють, що російські нафтові доходи впали до найнижчого рівня з 2020 року.

    При цьому британський уряд прямо пов’язує падіння доходів із необхідністю Кремля компенсувати втрати підвищенням податкового навантаження всередині країни.

    Росія традиційно відкидає західні санкції як політично мотивовані та заявляє, що адаптувалася до них. На новий пакет російське посольство у Лондоні на момент повідомлення Reuters оперативно не відреагувало.

    Це продовження лютневого удару по російській нафті

    Серпневий пакет значно менший за обсягом, ніж санкції, оголошені 24 лютого 2026 року.

    Тоді Велика Британія запровадила майже 300 нових обмежень — найбільший пакет із перших місяців повномасштабного вторгнення.

    Під удар потрапила зокрема «Транснефть», через яку проходить понад 80% російського нафтового експорту, а також 175 компаній, пов’язаних із мережею 2Rivers — одним із найбільших операторів «тіньового флоту».

    Серпневі санкції фактично продовжують ту саму логіку — бити не тільки по великих державних компаніях, а по конкретних інструментах обходу обмежень.

    Чому «тіньовий флот» став головною мішенню

    Російський нафтовий експорт залишається одним із головних джерел валютних доходів держави.

    Після введення цінової стелі та санкцій Москва створила складну мережу танкерів, трейдерів, страхових компаній і посередників, які дозволяють їй продавати нафту за межами традиційної західної системи.

    Саме тому сьогодні санкційна боротьба дедалі менше нагадує просте внесення «Роснефти» чи великого банку до чорного списку.

    Західні держави намагаються розбивати всю мережу — від судна та його власника до оператора, страховика, банку й компанії у третій країні, яка допомогла перепродати танкер.

    Новий британський пакет добре демонструє цю модель: одночасно санкціоновано російські банки, судна, промислові імпортери та індійську компанію, пов’язану з передачею Росії LNG-танкера.

    Саме тому 19 нових цілей можуть виявитися важливішими, ніж виглядає сама цифра. Лондон фактично намагається перекривати одразу кілька каналів, через які Росія отримує гроші, сировину та логістику для продовження війни.

  • У Відні пройшли таємні переговори щодо війни в Україні

    У Відні пройшли таємні переговори щодо війни в Україні

    У столиці Австрії відбулися неофіційні переговори щодо можливого завершення війни між Росією та Україною. У зустрічі взяли участь колишні високопосадовці Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії, які обговорювали потенційні сценарії мирного врегулювання.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За інформацією агентства, переговори відбулися у Відні в липні, однак точну дату зустрічі співрозмовники журналістів не розкривають. Основною темою дискусії стали можливі умови для майбутніх мирних переговорів, які могли б сприяти завершенню російсько-української війни.

    До складу учасників увійшли колишній радник Великої Британії з питань національної безпеки Тім Барроу, колишній державний секретар Міністерства закордонних справ Німеччини Маркус Едерер, французький дипломат П’єр Вімон, а також колишній високопосадовець Кремля, ім’я якого не розголошується.

    Після появи інформації про зустріч офіційні коментарі були стриманими. Тім Барроу та Міністерство закордонних справ Франції не відповіли на запити журналістів. Водночас у МЗС Німеччини заявили, що їм нічого не відомо про такі переговори, наголосивши, що вони не проводилися від імені відомства чи за його координації.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також утримався від коментарів щодо повідомлень про неофіційну зустріч.

    У Bloomberg зазначають, що подібні контакти між колишніми чиновниками та представниками аналітичних центрів є поширеною практикою так званої “неофіційної дипломатії”. Такі дискусії не мають офіційного мандату й не представляють позицію урядів, однак дозволяють обмінюватися ідеями, які згодом можуть бути передані офіційним дипломатичним каналам.

    За даними агентства, головною метою таких зустрічей є пошук можливих підходів до врегулювання складних міжнародних конфліктів без формальних політичних зобов’язань.

    Нагадаємо, раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив про ще одну неофіційну зустріч колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, яка відбулася в Баку. За його словами, учасники також обговорювали можливі шляхи припинення війни Росії проти України.