Позначка: ВАКС

  • ВАКС залишив під арештом маєток матері ексголови “Спецтехноекспорту” Павла Барбула

    ВАКС залишив під арештом маєток матері ексголови “Спецтехноекспорту” Павла Барбула

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відмовив матері колишнього очільника державного підприємства “Спецтехноекспорт” Павла Барбула у знятті арешту з її елітного маєтку в Козині (Конча-Заспа) на Київщині.

    Павло Барбул обвинувачується у вчиненні злочинів за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Його підозрюють в організації розтрати державного майна шляхом зловживання службовим становищем, а також у службовому підробленні.

    За версією слідства, у 2015–2016 роках, перебуваючи на посаді директора ДП ДГЗП “Спецтехноекспорт”, Барбул завдав державі збитків на суму 55,457 млн грн. У 2018 році, після завершення цих інкримінованих дій, його мати Каріна Атанасян придбала три земельні ділянки та житловий будинок площею 435 кв. м, які й стали об’єктом судового розгляду.

    Арешт на це майно накладено ухвалою Солом’янського райсуду Києва у 2019 році з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації.

    Адвокат матері Барбула подав клопотання до ВАКС про скасування арешту, стверджуючи, що майно придбано законно за її власні кошти, а обвинувачення проти сина не передбачає отримання ним особистої вигоди, яка могла б бути інвестована у нерухомість.

    Адвокат наполягав, що арешт накладено необґрунтовано, а потреба в ньому відпала.  За словами адвоката, обвинувачення стосується розтрати коштів на користь компанії Global Marketing SP LTD, а не на користь самого Барбула. Захист стверджував, що Атанасян мала достатньо власних коштів: понад 1,7 млн грн доходу за 2009-2018 роки, 850 тис. грн доходу її чоловіка Олексія Барбула, 100 тис. цільової позики від 2014 року та особисті заощадження у 100 тис. доларів. Загалом сім’я мала понад 5 млн грн, що відповідало вартості майна (5,261 млн грн).

    Купівля майна оформлена Барбулом за довіреністю від матері, що, за твердженням адвоката, не дає йому права власності. Мати пояснила, що будинок придбано для онука, а не для сина, і вона не проживала там через життя в Одесі.  Через війну, обстріли Одеси та перебування за кордоном родина потребує грошей на лікування матері, її онука та оренду житла для іншого онука. Арешт, який триває понад 5 років, обмежує її права.

    Мати Барбула у відеоконференції додала, що будинок придбано за її кошти, передані сину, і вона не знає, чому майно арештовано. Вона зазначила, що нерухомість пустує, а комунальні послуги оплачує невістка.

    За даними САП, купівля нерухомості у 2018 році збігається з періодом завершення злочинних дій Барбула. Під час обшуку 2019 року в будинку знайдено його особисті речі, що свідчить про користування ним майном.

    Прокурор зазначив, що доходи матері за 1998-2018 роки (1,17 млн грн) не пояснюють можливості купівлі майна за 5,26 млн грн. Вона не знала точного місця розташування будинку, що підриває її твердження про контроль над покупкою.

    Павло Барбул самостійно обирав будинок, оформлював угоди та розраховувався за нього, що вказує на використання його коштів, а не матері. Суд ще не дослідив усіх доказів, включно зі свідками, тому скасування арешту до завершення розгляду справи є передчасним.

    ВАКС відмовив у клопотанні, тому що арешт у вигляді заборони відчуження не є надмірним, адже зберігає майно без незворотних наслідків для власниці, водночас захищаючи суспільний інтерес.

    Справа залишається у центрі уваги, адже її результат може вплинути на долю значних активів і репутацію обвинуваченого. Наступні слухання визначать, чи вдасться стороні обвинувачення довести вину Барбула та реалізувати конфіскацію. Засідання стосовно Бельбаса, Барбула, а також Тимофія Романюка та Дениса Панасенка відбудеться вже 1 квітня.

    Раніше  ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості, укладену з колишнім директором ДП «Спецтехноекспорт» Ігорем Гладушем.

    За умовами він  зобов’язався відшкодувати НВП «Іскра» 8,48 млн гривень завданих збитків і 1,52 млн гривень – ТОВ «Львівський радіоремонтний завод».

    Гладуш зобов’язався співпрацювати з САП і НАБУ у справі за обвинуваченням Бельбаса і Барбула.

  • ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості у справі хабарництва з боку працівника СБУ

    ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості у справі хабарництва з боку працівника СБУ

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо пособника працівника СБУ Сергія Панькуша, який брав участь у схемі отримання неправомірної вигоди. Йому призначили 8 років позбавлення волі, однак суд звільнив його від відбування покарання з випробувальним строком у три роки.

    Старший оперуповноваженим в особливо важливих справах СБУ у Вінницькій області у 2023 році отримав у своє розпорядження електронні документи про можливе вчинення злочинів начальником відділу прикордонної служби. У документах йшлося про особисте життя прикордонника.

    У минулому СБвець і сам працював у прикордонній службі. Тож тепер, маючи на руках такі документи, начебто, вирішив збагатитися і отримати неправомірну вигоду.

    Через страх викриття працівник СБУ залучив до свого плану знайомого, який не був правоохоронцем, і передав йому компрометуючі матеріали на флешці. У подальшому спільник зустрівся із прикордонником і показав йому ці документи та пояснив, що він діє не один, а в групі з особами, які вели це негласне спостереження і які все вирішують.

    Прикордоннику дали аркуш паперу із номером критовалютного гаманця, на який треба було перераховувати гроші.

    Йшлося про 5 тисяч доларів щомісяця і 350 тисяч доларів разово. Прикордонник, нібито, перерахував 5 тисяч доларів, а потім ще 160 і 190 тисяч доларів. Тільки після цього він звернувся до правоохоронних органів і далі під їх контролем перерахував ще 3 тисячі доларів.

    Працівник СБУ отримував гроші готівкою, яку йому приносив спільник після обміну криптовалюти.

    Пособник злочину після викриття уклав угоду і зобовʼязався співпрацювати з правоохоронцями у кримінальних провадженнях як стосовно працівника СБУ, так і прикордонника.

    За вироком суду, його засудили до 8 років позбавлення волі, але звільнили, встановивши іспитовий строк 3 роки.

  • Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул «відмив» 150 тисяч доларів через боргові розписки

    Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул «відмив» 150 тисяч доларів через боргові розписки

    Колишній керівник ДП “Спецтехноекспорт” Павло Барбул, якого судять у Вищому антикорупційному суді за корупцію, знайшов оригінальний спосіб легалізувати 150 тисяч доларів. Він використав серію судових рішень у справах про боргові розписки, де його адвокат виступала позивачем.

    Після звільнення у 2018 році Барбул задекларував 7,35 млн гривень готівкою, однак походження цих коштів ні НАЗК, ні інші контролюючі органи не перевіряли. Уже після звільнення він почав займатися лихварством, що дало йому можливість формально пояснити походження великих сум.

    Зокрема, у трьох судових рішеннях фігурують нібито видані Барбулом кредити:

    1. 100 тисяч доларів киянину Дмитру Стельмашову у січні 2020 року під 3% річних. За розпискою гроші мали повернути до лютого, але цього не сталося. Суд без жодного опору з боку відповідача ухвалив рішення про стягнення боргу і ще 6,23 тисячі доларів відсотків.

    2. 135 тисяч доларів Володимиру Гловаку у 2018 та 2020 роках. Позов розглядав Тернопільський суд, який без оскаржень з боку відповідача постановив повернути борг разом з відсотками – загалом 257,2 тисячі гривень.

    3. 15 тисяч доларів Михайлу Гончару у 2019 році. Київський Голосіївський суд у листопаді 2024 року знову без заперечень зі сторони відповідача ухвалив стягнення боргу та ще 31,8 тисячі гривень річних.

    Всі рішення виглядають підозріло однаково: боржники не заперечували у суді, відсоткова ставка однакова – 3%, і що найцікавіше – жодного разу не оскаржили ці рішення.

    Юристи, аналізуючи ці судові справи, припускають, що Барбул міг використати схему легалізації доходів через судові рішення. У такий спосіб кошти перетворюються на офіційно “відсуджені борги”, що дозволяє їх легально ввести в економічний обіг.

    Ця методика не нова, і вона часто застосовується фігурантами корупційних справ, які намагаються легалізувати незадекларовані доходи. Відсутність оскарження з боку боржників лише підсилює підозри, що ці судові процеси були постановочними.

    Барбул продовжує судовий процес у ВАКС щодо ймовірної корупції у “Спецтехноекспорті”, а правоохоронці поки не коментують підозрілу схему з борговими розписками.

    Проте ситуація виглядає надто очевидною, щоб лишитися без уваги антикорупційних органів. Якщо ці справи дійсно є схемою легалізації коштів, то прокуратура може ініціювати додаткові розслідування щодо походження цих грошей.

  • Ексчиновниці МСЕК Крупі визначили заставу у 230 мільйонів

    Ексчиновниці МСЕК Крупі визначили заставу у 230 мільйонів

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив арешт ексголови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Водночас суд визначив рекордну суму застави – 230 мільйонів гривень.

    Про це повідомили у ВАКС після засідання 20 березня.

    Слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів – до 18 травня 2025 року.

    Втім, якщо Крупа знайде необхідну суму, вона зможе вийти на свободу, але з рядом обмежень:

    • з’являтися за викликом слідчих, прокурорів та суду;
    • не залишати межі Хмельницького без дозволу правоохоронців;
    • не контактувати з працівниками МСЕК та пацієнтами, чиї справи фігурують у розслідуванні;
    • повідомляти про зміну місця проживання;
    • здати закордонний паспорт.

    Скандал довкола Тетяни Крупи розгорівся після того, як 5 жовтня 2024 року Державне бюро розслідувань (ДБР) провело обшуки у її маєтку. В результаті слідчі виявили понад 6 мільйонів доларів готівкою.

    Крупу підозрюють у створенні масштабної корупційної схеми з незаконним оформленням груп інвалідності. Зокрема, йдеться про видачу фіктивних довідок в обмін на хабарі.

    Через два дні після обшуків, 7 жовтня, суд відправив Крупу до СІЗО. А вже 10 жовтня її син Олександр Крупа подав у відставку з посади начальника Управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області.

    Крім того, у ході розслідування з’ясувалося, що до схеми могли бути причетні 50 прокурорів Хмельницької області, включно з тодішнім обласним прокурором Олексієм Олійником.

    Поки що Тетяна Крупа залишається у СІЗО. Якщо їй вдасться знайти гроші на заставу, це стане однією з найбільших сум, внесених в історії ВАКС. Водночас антикорупційні органи продовжують розслідування та шукають інших учасників корупційної схеми.

  • ВАКС призначив 2 мільйони гривень застави директору компанії, що розробляла систему «Дзвін»

    ВАКС призначив 2 мільйони гривень застави директору компанії, що розробляла систему «Дзвін»

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для директора компанії, яка займалася розробкою військової інформаційної системи «Дзвін». Юрію Пастухову визначено заставу у розмірі 2 мільйони гривень. Відповідне рішення було прийняте судом, а сам підозрюваний або інші особи мають п’ять днів для внесення коштів.

    Окрім застави, суд наклав на Пастухова низку зобов’язань. Він не має права залишати Київ та область без дозволу суду, повинен утриматися від контактів зі свідками, здати закордонні паспорти та носити електронний браслет.

    Судове засідання відбулося в закритому режимі на підставі клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

    Нагадаємо, що 19 лютого Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП заявили про викриття корупційної схеми в рамках розробки системи управління ЗСУ «Дзвін». За даними слідства, через махінації держава втратила 246 мільйонів гривень.

    Система, яка мала б стати ключовою для координації військових операцій, виявилася неефективною і несумісною з аналогічними системами країн-членів НАТО. Водночас Міністерство оборони, попри критику, продовжувало виділяти мільйони гривень на її розробку.

    Журналісти Bihus.Info та слідчі НАБУ встановили, що проєкт «Дзвін» використовувався для розкрадання державних коштів.

    Наразі розслідування триває. ВАКС уже ухвалив рішення щодо інших фігурантів справи. Очікується, що найближчим часом можуть бути висунуті нові підозри.

  • ВАКС стягнув у дохід держави частину активів посадовця Нацполіції

    ВАКС стягнув у дохід держави частину активів посадовця Нацполіції

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) частково задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо визнання необґрунтованими діями начальника відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України. Частина майна посадовця буде стягнута в дохід держави.

    Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАЗК.

    Йдеться про половину квартири у столиці вартістю понад 1,8 млн грн, яку посадовець та його дружина набули у 2021 році.

    Під час моніторингу способу життя посадовця, НАЗК встановило неспроможність подружжя купити зазначене нерухоме майно за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

    Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційної палати ВАКС протягом 30 днів із дня його проголошення.

  • Антикорупційні органи вимагають конфіскації майна родини Гринчишиних на 8,5 млн грн

    Антикорупційні органи вимагають конфіскації майна родини Гринчишиних на 8,5 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) два позови щодо конфіскації активів на загальну суму понад 8,5 мільйона гривень. Йдеться про посадовців Одеської митниці Сергія та Галину Гринчишиних, а також їхнього сина Сергія Гринчишина, який обіймає посаду заступника голови Обухівської райради. За висновками слідства, ці активи були набуті незаконним шляхом.

    Про це повідомляє Центр протидії корупції.

    Розслідування Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та САП встановило, що у 2021 році родина Гринчишиних стала власниками:

    • квартири в Одесі площею 103,8 кв. м;
    • квартири в Києві площею 105,5 кв. м, яку оформили на сина чиновників;
    • автомобіля Toyota RAV-4 Hybrid 2018 року випуску.

    Право власності на ці активи було зареєстроване на їхню близьку родичку – 87-річну Клавдію Власову, що, на думку слідства, є схемою для приховування реальних власників.

    Аналіз фінансового стану родини митників вказує, що їхніх офіційних доходів було недостатньо для придбання такої нерухомості та автомобіля.

    Щойно антикорупційні органи розпочали моніторинг способу життя Гринчишиних, вони терміново продали ці активи, що лише підсилило підозри слідчих.

    Зважаючи на виявлені порушення, прокурор САП звернувся до ВАКС з позовами про конфіскацію активів на користь держави. Вартість цих активів та доходів від їхнього продажу оцінюється у 8,5 млн грн.

    Нагадаємо, топчиновники Одеської митниці не декларують автівки, житло та майно за кордоном, придбані за гроші від контрабандних схем.

  • Екс-заступник Тернопільської ОВА отримав 8 років за корупцію

    Екс-заступник Тернопільської ОВА отримав 8 років за корупцію

    Вищий антикорупційний суд України визнав винним колишнього заступника голови Тернопільської обласної військової адміністрації (ОВА) Ігоря Гайдука у проханні надати 1,8 млн грн неправомірної вигоди. Чиновника засуджено до 8 років і 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про це повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Хоча у заяві САП не згадується прізвище, за даними «Слово і діло», йдеться саме про Гайдука. Водночас справа іншого екс-заступника голови Тернопільської ОВА Ігоря Дем’янчука була виділена в окреме провадження та припинена через його мобілізацію.

    6 березня 2025 року ВАКС ухвалив вирок щодо колишнього високопосадовця, визнавши його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»). Покарання для Гайдука включає:

    • 8 років і 2 місяці ув’язнення;
    • заборону обіймати посади у державних органах та установах строком на 3 роки;
    • конфіскацію автомобіля Toyota Avensis.

    Згідно з матеріалами справи, Гайдук вимагав хабар у розмірі 1,8 млн грн за сприяння у вирішенні певних питань, пов’язаних із його службовими повноваженнями.

    Вирок ВАКС набере законної сили через 30 днів, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку. У разі подання апеляції справа буде розглядатися в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

    Ця справа стала черговим сигналом про посилення боротьби з корупцією в Україні, особливо серед високопосадовців регіональних адміністрацій, які мають безпосередній вплив на розподіл державних ресурсів.

  • Державний бюджет постраждав на 1,5 млрд грн: колишні посадовці Міністерства енергетики в центрі скандалу

    Державний бюджет постраждав на 1,5 млрд грн: колишні посадовці Міністерства енергетики в центрі скандалу

    До Вищого антикорупційного суду (ВАКС) передано справу проти колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика та колишнього керівника нафтогазового департаменту Міністерства енергетики. За даними слідства, їхні дії зробили державному бюджету збитків на суму 1,5 мільярда гривень.

    Як повідомили в Офісі генерального прокурора, обвинувачені змінили умови договорів експлуатації газорозподільчих систем, що дозволило комерційним структурам незаконно отримувати прибутки за використання державного майна.

    Зокрема, договори з операторами газорозподільних систем були укладені з протоколами розбіжностей, зміст яких не відповідав реальній меті договірних відносин. Це дало змогу приватним компаніям уникати сплати коштів за експлуатацію державного майна, внаслідок чого бюджет недоотримав 1,5 млрд гривень.

    За даними слідства, угоди були укладені в інтересах структур відомого бізнесмена, що призвело до значних фінансових втрат держави.

    Посадовцям інкримінують зловживання службовим становищем за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України).

    Наразі справа передана до Вищого антикорупційного суду, де судді розглянуть докази та ухвалять рішення щодо відповідальності обвинувачених.

    Нагадаємо, 1 лютого 2023 року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру ексміністру енергетики Ігорю Насалику. Згодом підозру змінили та повідомили про нові обставини справи, що стосуються зловживання владою.Після цього правоохоронці оголосили підозру також колишньому керівнику нафтогазового департаменту Міненерго, якого підозрюють у сприянні реалізації корупційної схеми.

  • Корупційна схема на Рівненщині: мер і депутати вимагали хабар за земельну ділянку

    Корупційна схема на Рівненщині: мер і депутати вимагали хабар за земельну ділянку

    Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) затримали виконувача обов’язків міської голови та депутата міської ради одного з міст Рівненської області за вимагання хабаря.

    Про це повідомляє пресслужба ДБР.

    За даними слідства, затримані вимагали від місцевого підприємця передати у приватну власність 3,8 га землі безоплатно. Натомість мер обіцяв забезпечити ухвалення у міськраді рішень, вигідних для бізнесмена:

    • затвердження містобудівної документації,
    • зміну цільового призначення інших земельних ділянок,
    • присвоєння адрес об’єктам нерухомості.

    Ключову роль у схемі відігравав депутат міськради, який паралельно обіймав посаду головного інженера з охорони та захисту лісу в одному з підприємств ДСГП «Ліси України». Він допомагав узаконити схему та передати землю особі, підконтрольній меру.

    24 лютого приватний нотаріус уже підготував усі документи для відчуження земельної ділянки, але в цей момент правоохоронці провели операцію та затримали всіх учасників корупційної схеми.

    Голові та депутату повідомили про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України – отримання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    Максимальне покарання – до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    ДБР продовжує розслідування, аби встановити можливих інших учасників злочинної схеми.

    Нагадаємо, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про конфіскацію майна на 5,8 млн грн, яким користується голова селищної громади в Рівненській області.