Позначка: Успенський собор

Після тривалої перерви: у Києво-Печерській лаврі знову відкрили одну з головних святинь

У Києво-Печерській лаврі після тривалої перерви знову відкрили для паломників та відвідувачів Дальні (Феодосієві) печери. Один із найдавніших підземних комплексів України працюватиме у тестовому режимі з обмеженим графіком, а вже з середини серпня заповідник планує розширити можливості для відвідування.

Про це повідомили у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра”.

Відкриття Дальніх печер приурочили до Дня Хрещення України-Русі та Дня Української Державності. Урочистості розпочалися з молебню за Україну, після чого перших паломників і відвідувачів знову допустили до підземного комплексу, який залишався недоступним протягом тривалого часу.

У заповіднику наголосили, що відновлення доступу до Дальніх печер є ще одним важливим етапом повернення українцям історичних і духовних святинь Києво-Печерської лаври. На початку цього року вже були відкриті Ближні (Антонієві) печери, а тепер повноцінно відновлюється доступ і до другої частини легендарного підземного комплексу.

Дальні (Феодосієві) печери разом із Ближніми утворюють унікальний ансамбль, з якого в середині XI століття фактично розпочалася історія Києво-Печерського монастиря. Саме ці підземелля є одними з найдавніших пам’яток чернечої культури Київської Русі та мають виняткову історичну, духовну й культурну цінність.

У підземному комплексі збереглися найдавніші підземні храми Лаври, келія преподобного Феодосія Печерського, Варязькі печери, а також мощі преподобних Печерських, які протягом століть залишаються місцем паломництва тисяч вірян.

Поки що відвідування організоване у тестовому режимі. До 15 серпня Дальні печери працюватимуть лише двічі на тиждень — щоп’ятниці та щонеділі з 09:00 до 12:00. У цей період адміністрація заповідника оцінюватиме організацію роботи та потік відвідувачів.

Із 16 серпня графік роботи планують розширити. У першій половині дня підземелля будуть відкриті для паломницьких груп, а після технічної перерви їх зможуть відвідувати екскурсійні групи. Одночасно до печер запускатимуть не більше 12 осіб, щоб забезпечити належні умови перебування та збереження історичної пам’ятки. Потрапити до комплексу можна буде як за попереднім записом через екскурсійне бюро, так і в порядку живої черги за наявності вільних місць.

У Національному заповіднику підкреслюють, що відкриття Дальніх печер є частиною масштабної роботи з відновлення доступу українців до духовної та культурної спадщини Києво-Печерської лаври. Генеральний директор заповідника Максим Остапенко зазначив, що попереду ще значний обсяг робіт, зокрема у межах підготовки до відзначення 1000-річчя Києво-Печерської лаври.

Нагадаємо, Ближні (Антонієві) печери відновили роботу для паломників наприкінці лютого 2026 року. Наразі вони працюють із середи до неділі за попереднім записом.

Останніми роками Києво-Печерська лавра неодноразово зазнавала пошкоджень через російські атаки. У ніч на 24 січня 2026 року під час масованого ракетно-дронового удару вибухова хвиля пошкодила вхід до комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївську церкву. Тоді були вибиті вікна та двері, а також частково зруйноване штукатурне оздоблення. Водночас самі печери залишилися неушкодженими.

Ще один серйозний удар російські війська завдали в ніч на 15 червня. Внаслідок атаки безпілотників значних пошкоджень зазнав Успенський собор Києво-Печерської лаври, де виникла масштабна пожежа. Також постраждали Башта Івана Кущника та будівля “Мистецького арсеналу”. Рятувальникам вдалося оперативно ліквідувати вогонь і врятувати унікальні історичні реліквії, після чого уряд заявив про підготовку програми відновлення пошкоджених пам’яток.

14 Липня, 2026
«Україна має право бути собою»: Зеленський зробив символічну заяву у серці Києва до Дня Конституції України

Президент України Володимир Зеленський у День Конституції України взяв участь в урочистих заходах, які відбулися на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Саме це місце глава держави обрав для свого звернення до українців у день 30-ї річниці ухвалення Основного Закону держави. Локація мала особливий символізм, адже нещодавно Києво-Печерська лавра постраждала внаслідок чергової російської атаки.

Разом із президентом у заходах взяла участь перша леді Олена Зеленська. Також на церемонії були присутні українські військовослужбовці, рятувальники, представники духовенства, дипломатичного корпусу, державні діячі, митці, спортсмени та президенти України попередніх років.

Розпочинаючи промову, Зеленський нагадав про російський удар по території Києво-Печерської лаври в ніч на 15 червня. За словами президента, тоді було пошкоджено Успенський собор, а загалом від початку повномасштабної війни Росія вже атакувала 740 релігійних споруд на території України.

«Рівно 30 років тому зведено важливу опору самостійності нашої держави, коли українці перестали жити за старим, а головне – чужим законом, і повною мірою почали будувати нове життя. Своє життя на нових засадах і нових принципах, головний з яких – це право України бути собою: суверенною, неподільною, незалежною. Це фундаментальні речі нашого Основного Закону – Конституції України», – наголосив президент.

Глава держави підкреслив, що Конституція залишається одним із головних символів української державності та незалежності. За його словами, саме вона визначає фундаментальні цінності українського народу, які сьогодні захищають військові, рятувальники, медики, волонтери та мільйони громадян.

Під час урочистостей Зеленський також відзначив державними нагородами військовослужбовців, діячів культури, освітян, спортсменів, науковців, волонтерів та представників інших професій, які зробили вагомий внесок у розвиток України та її захист під час війни.

Окрему увагу президент приділив темі духовної спадщини країни. Він наголосив, що Росія цілеспрямовано атакує не лише цивільну інфраструктуру, а й історичні пам’ятки, храми та культурні об’єкти, намагаючись знищити українську ідентичність. Саме тому проведення урочистостей у Києво-Печерській лаврі стало ще одним символом незламності української держави.

Цьогоріч День Конституції має особливе значення, адже Україна відзначає 30 років із дня ухвалення Основного Закону. Конституцію було прийнято Верховною Радою 28 червня 1996 року після безперервного майже добового засідання парламенту. Документ закріпив суверенітет України, визначив демократичний устрій держави, права і свободи громадян, а також основні принципи функціонування органів влади.

Напередодні ювілейної дати президент також вніс до Верховної Ради законопроєкт про створення Українського національного пантеону, а в День Конституції продовжив серію державних заходів, присвячених пам’яті українських героїв та зміцненню національної єдності.

У своєму зверненні Зеленський наголосив, що сьогодні Конституція України захищається не лише законом, а й щоденною боротьбою українських військових на фронті. Саме тому право українського народу бути незалежним, суверенним і вільним залишається головною цінністю держави навіть в умовах повномасштабної війни.

Виступ президента у Києво-Печерській лаврі став центральною подією державних урочистостей з нагоди Дня Конституції України та ще раз підкреслив зв’язок між історичною спадщиною країни, її духовними символами та сучасною боротьбою за незалежність.

28 Червня, 2026
Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

У Києві завершили першочергові аварійно-відновлювальні роботи на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, який зазнав пошкоджень під час масованої російської атаки на столицю в ніч на 15 червня. Протягом понад тижня рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій працювали над тим, щоб убезпечити одну з найважливіших українських святинь від подальшого руйнування через дощі та несприятливі погодні умови.

Про завершення першочергового етапу відновлення повідомив голова ДСНС України Андрій Даник. За його словами, станом на 23 червня роботи з консервації покрівлі виконані повністю.

«Першочергові аварійні роботи завершені на 100 відсотків. Для осушення будівельних конструкцій та внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати», – повідомив очільник ДСНС.

Успенський собор є головним храмом Києво-Печерської лаври та однією з найцінніших архітектурних і духовних пам’яток України. Його історія бере початок ще у XI столітті. Собор був зруйнований під час Другої світової війни, а наприкінці 1990-х років його відновили. Сьогодні храм входить до комплексу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Пошкодження собору стали наслідком чергової масованої атаки Росії на Київ у ніч на 15 червня. Тоді ворог застосував ударні безпілотники та ракети по столиці та інших регіонах України. Один із вибухів стався поблизу території Лаври. Внаслідок потужної вибухової хвилі та падіння уламків були пошкоджені конструкції Успенського собору, зокрема покрівля та окремі елементи будівлі.

Відразу після фіксації пошкоджень до робіт залучили спеціалістів ДСНС. Основним завданням стала термінова консервація даху, адже відкриті ділянки могли призвести до потрапляння вологи всередину храму та подальшого руйнування історичних конструкцій, фресок і внутрішнього оздоблення.

За словами представників рятувальної служби, роботи проводилися у складних умовах. Через триваючі повітряні тривоги та ризик повторних атак фахівцям доводилося працювати максимально швидко та обережно. Особливу складність становив і статус об’єкта, адже кожен елемент історичної споруди потребує особливо делікатного підходу.

Для ліквідації наслідків удару ДСНС залучила значні сили та ресурси. На об’єкті працювали понад 100 рятувальників різних спеціалізацій. Також використовувалося більше 25 одиниць спеціальної та важкої техніки, включно з висотними механізмами та обладнанням для проведення аварійно-рятувальних робіт на історичних спорудах.

Наразі аварійні роботи на покрівлі завершені, однак ліквідація наслідків обстрілу триває. Усередині храму продовжують працювати теплові гармати та спеціальне обладнання для осушення приміщень. Фахівці контролюють рівень вологості у конструкціях, щоб не допустити появи грибка, пошкодження настінного живопису та інших елементів культурної спадщини.

Голова ДСНС Андрій Даник подякував усім співробітникам служби, які брали участь у рятуванні пам’ятки.

«Наші рятувальники виконали надзвичайно важливу роботу. Йдеться не лише про будівлю, а про частину української історії, культури та духовності. Ми зробили все можливе, щоб зберегти цю спадщину для майбутніх поколінь», – зазначив він.

Російські атаки на об’єкти культурної спадщини неодноразово ставали предметом міжнародного засудження. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з початку повномасштабного вторгнення Росії сотні пам’яток культурної спадщини зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Серед них музеї, храми, історичні будівлі та архітектурні комплекси.

Окрему увагу пошкодженню Успенського собору приділила і Служба безпеки України. Раніше СБУ повідомила, що встановлює всі обставини атаки та тип безпілотників, якими російські війська завдали удару по району Києво-Печерської лаври.

Попри складну безпекову ситуацію, українські фахівці продовжують роботи зі збереження культурної спадщини навіть під час війни. Завершення аварійного ремонту даху Успенського собору стало важливим кроком для збереження однієї з найвідоміших святинь країни, яка має не лише національне, а й світове значення.

Наразі спеціалісти оцінюють загальний обсяг пошкоджень та визначають подальші етапи реставраційних робіт. Остаточне відновлення собору може потребувати додаткового часу та ресурсів, однак першочергову загрозу для історичної споруди вже вдалося усунути.

24 Червня, 2026
Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

Папа Римський Лев XIV виступив із емоційною заявою щодо війни в Україні після чергової масштабної атаки Росії, внаслідок якої було пошкоджено одну з головних православних святинь країни – Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Понтифік закликав світову спільноту до молитви за припинення війни, висловив співчуття родинам загиблих та наголосив на необхідності досягнення справедливого і тривалого миру.

Заяву глава Католицької церкви оприлюднив у соціальній мережі X після того, як світ облетіли кадри наслідків російського удару по Києву та пошкодження об’єктів культурної та духовної спадщини України.

«Надходять тривожні новини про війну в Україні, яка продовжує розширюватися. Є багато невинних жертв, загинули рятувальники, а церкви та об’єкти культурної спадщини зруйновані вогнем. Я солідарний з усіма, хто оплакує своїх близьких, з пораненими та з тими, хто серед насильства продовжує мужньо служити життю», – написав Папа Римський.

Понтифік окремо закликав вірян усього світу молитися за завершення війни та пошук дипломатичного виходу з конфлікту.

«Молімося разом, щоб ця війна закінчилася. Просімо Господа відкрити шляхи до діалогу, погасити ненависть і зробити можливим справедливий і тривалий мир», – наголосив Лев XIV.

Заява Папи пролунала на тлі одного з найрезонансніших російських ударів останніх тижнів. У ніч на 15 червня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Україні. Основний удар припав на Київ, де були пошкоджені житлові будинки, об’єкти інфраструктури та культурні пам’ятки.

Особливий резонанс викликала атака на територію Києво-Печерської лаври – об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найвизначніших духовних святинь України.

За інформацією української влади, внаслідок прямого влучання виникла масштабна пожежа на території Успенського собору. Полум’я охопило дах історичної споруди, через що будівля зазнала серйозних пошкоджень.

На щастя, святині, реліквії та богослужбові предмети вдалося евакуювати до того, як вогонь поширився всередині храму. На місці працювали рятувальники ДСНС, які кілька годин боролися з вогнем та ліквідовували наслідки атаки.

Пошкодження Успенського собору викликало хвилю обурення як в Україні, так і за її межами. Представники культурної спільноти назвали удар черговим свідченням систематичного знищення Росією української культурної спадщини.

Особливо гостро ситуацію сприйняли через те, що Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й пам’яткою світового значення, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО.

На тлі міжнародного резонансу віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що держава відновить пошкоджений Успенський собор після завершення оцінки збитків та проведення необхідних експертиз.

Тим часом у суспільстві активно обговорюється реакція різних релігійних структур на удар по святині. Зокрема, увагу привернула офіційна заява Української православної церкви, в якій було повідомлено про пошкодження собору, однак без прямого засудження дій Російської Федерації.

Це викликало критику з боку частини громадськості, яка очікувала більш чіткої позиції щодо атаки на одну з головних православних святинь країни.

Попри руйнування, життя у Лаврі поступово повертається до звичного ритму. Уже 17 червня після завершення першочергових робіт із ліквідації наслідків обстрілу для відвідувачів знову відкрили Церкву Спаса на Берестові, яка входить до складу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Заява Папи Римського Лева XIV стала однією з найгучніших міжнародних реакцій на російську атаку по Лаврі. Вона вкотре привернула увагу світової спільноти не лише до гуманітарних наслідків війни, а й до загрози для культурної та духовної спадщини України.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні українських церков, храмів, монастирів, музеїв та історичних пам’яток зазнали пошкоджень або були зруйновані внаслідок бойових дій та обстрілів. Міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі дії можуть розцінюватися як порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Слова Папи про необхідність «відкрити шляхи до діалогу» та «зробити можливим справедливий і тривалий мир» пролунали в момент, коли війна в Україні залишається однією з головних тем світової політики, а міжнародні посередники продовжують шукати шляхи до припинення бойових дій.

Однак поки дипломатичні зусилля тривають, Україна продовжує втрачати людей, а її історичні та духовні пам’ятки залишаються під загрозою нових атак.

17 Червня, 2026
Понад пів мільярда збитків: стало відомо, коли почнуть відновлювати Києво-Печерську лавру після удару РФ

Києво-Печерська лавра, яка є однією з головних духовних святинь України та входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнала серйозних пошкоджень під час масованої російської атаки в ніч проти 15 червня. Внаслідок удару виникла масштабна пожежа в Успенському соборі, а попередні збитки вже оцінюють у понад 500 мільйонів гривень.

Після трагедії до заповідника прибули керівники держави, уряду та профільних відомств, щоб особисто оцінити масштаби руйнувань та визначити подальші кроки для порятунку історичної пам’ятки.

За словами прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, російські війська цілеспрямовано вдарили по об’єкту світового культурного значення.

«Успенський собор Києво-Печерської лаври – це спадщина ЮНЕСКО. Росіяни прицільно влучили в цей об’єкт. Це ще один приклад того, коли вони не можуть щось захопити – вони це просто знищують», – наголосила глава уряду.

Свириденко повідомила, що уряд уже готує рішення про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету для проведення першочергових робіт із консервації та подальшого відновлення пошкоджених конструкцій.

За попередньою інформацією, найцінніша частина внутрішнього оздоблення собору дивом вціліла. Зокрема, не постраждав знаменитий іконостас. Водночас найбільших руйнувань зазнав дах храму, через що виникла загроза подальшого пошкодження внутрішніх приміщень через опади та погодні умови.

Президент України Володимир Зеленський також особисто відвідав Києво-Печерську лавру та оглянув наслідки російського удару.

Під час візиту глава держави заявив, що Кабінет Міністрів невідкладно ухвалить рішення про фінансування відновлювальних робіт.

«Зараз прем’єр-міністр проведе засідання уряду, щоб виділити з резервного фонду швидкі гроші для максимально оперативного відновлення. Головне зараз – зберегти те, що вдалося вберегти після удару, а вже потім переходити до повноцінної реставрації», – зазначив Зеленський.

За словами генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка, одразу після влучання ситуація була критичною.

Існувала реальна загроза втрати значної частини історичного оздоблення храму, а також унікальних елементів архітектури, які неможливо відновити в первісному вигляді.

Наразі рятувальники ДСНС завершили основні роботи з ліквідації пожежі та перейшли до демонтажу аварійних конструкцій.

Фахівці працюють над встановленням тимчасового захисту покрівлі, щоб запобігти подальшому руйнуванню будівлі. Після завершення цих робіт розпочнеться детальне обстеження пошкоджених елементів та підготовка проєкту реставрації.

За попередніми оцінками експертів, лише стартова сума збитків перевищує 500 мільйонів гривень. Остаточна цифра може виявитися значно більшою після проведення повної технічної експертизи.

Окремо оцінюватиметься шкода, завдана культурній спадщині та історичним елементам комплексу, адже багато з них мають не лише матеріальну, а й унікальну історичну цінність.

Після російського удару хвиля підтримки надійшла і від українського бізнесу. Великі компанії та благодійні фонди вже оголосили про готовність долучитися до фінансування відновлення святині.

У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій зазначають, що роботи проходитимуть у кілька етапів. Перший передбачає консервацію та захист будівлі від подальших руйнувань. Другий – проведення аварійно-відновлювальних робіт. Третій етап включатиме повноцінну реставрацію пошкоджених архітектурних елементів.

Точні терміни завершення відновлення наразі не називаються. Експерти наголошують, що роботи на об’єктах рівня ЮНЕСКО потребують спеціальних погоджень, залучення реставраторів та проведення складних досліджень.

Удар по Києво-Печерській лаврі вже викликав широкий міжнародний резонанс. Представники української влади називають атаку черговим злочином Росії проти світової культурної спадщини та наголошують, що відповідальність за руйнування історичних пам’яток має стати окремим предметом міжнародного розслідування.

Попри значні пошкодження, українська влада запевняє: святиню буде відновлено, а всі необхідні кошти для першочергових робіт держава готова виділити вже найближчим часом.

16 Червня, 2026
Києво-Печерська лавра під ударом: вогонь охопив дах Успенського собору

Унаслідок чергової масованої російської атаки на Київ серйозних пошкоджень зазнала одна з найвизначніших духовних та історичних святинь України – Києво-Печерська лавра. Ворожий удар спричинив масштабну пожежу на території національного заповідника, а найбільше постраждав Успенський собор, де вогонь охопив значну частину покрівлі.

Про надзвичайну подію повідомили мер столиці Віталій Кличко, начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, та представники Державної служби з надзвичайних ситуацій.

За попередніми даними влади, займання сталося внаслідок прямого влучання під час масованої повітряної атаки російських військ. Пожежа швидко поширилася територією історичного комплексу, що змусило екстрені служби терміново розгорнути масштабну операцію з ліквідації наслідків удару.

Першим про надзвичайну ситуацію повідомив мер Києва Віталій Кличко. За його словами, внаслідок атаки на території Києво-Печерської лаври виникла пожежа, а осередок займання був зафіксований на даху Успенського собору – головного храму монастирського комплексу.

Невдовзі начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко уточнив, що за попередньою інформацією причиною пожежі стало саме пряме влучання російського засобу ураження.

«Підтверджено займання споруд на території Києво-Печерської лаври. Попередньо – внаслідок прямого влучання. Наразі з’ясовуємо ступінь шкоди, якої завдали росіяни. Здійснюються заходи щодо локалізації в межах безпекових протоколів», – повідомив він.

У подальшому очільник КМВА заявив, що масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж передбачалося спочатку. За оперативними даними, пошкодження на території святині є суттєвими, а пожежа набула серйозних масштабів.

«За оперативною інформацією, пошкодження на території Лаври суттєві, є серйозне займання. Росіяни свідомо вдарили в серце однієї з найбільших християнських святинь», – наголосив Ткаченко.

Інформацію про масштаби пожежі підтвердили і в Державній службі з надзвичайних ситуацій. За даними рятувальників, площа загоряння даху Успенського собору становила близько 800 квадратних метрів. Для ліквідації вогню були залучені численні пожежно-рятувальні підрозділи, спеціальна техніка та додаткові сили реагування.

Робота рятувальників ускладнювалася тим, що атака на столицю тривала, а ризик повторних ударів залишався високим. Водночас основним завданням було не лише загасити полум’я, а й не допустити подальшого поширення вогню на інші споруди монастирського комплексу, де зберігаються безцінні пам’ятки української історії, культури та релігії.

Перші фотографії пожежі оприлюднив речник Київської митрополії Православної церкви України Євстратій (Зоря). На знімках видно густий чорний дим, який здіймається над територією лаври, а також масштабне займання на покрівлі історичної споруди. Після публікації фотографій інформація про удар по святині швидко поширилася українськими та міжнародними медіа.

Згодом повідомлення про інцидент з’явилося і на офіційній сторінці Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Представники заповідника наголосили, що фахівці працюють над оцінкою завданих пошкоджень, а також над забезпеченням збереження культурних цінностей, які перебувають на території комплексу.

Києво-Печерська лавра є не лише одним із найвідоміших православних монастирів світу, а й унікальною історичною пам’яткою, яка має величезне значення для української державності та культури. Заснована ще в XI столітті, вона протягом століть залишалася важливим духовним центром Київської Русі, а згодом і всієї Східної Європи.

Комплекс лаври входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та є одним із найвідвідуваніших історико-культурних об’єктів України. Щороку тисячі паломників і туристів з усього світу приїжджають сюди, щоб побачити стародавні храми, монастирські споруди та знамениті печери.

Особливе значення має Успенський собор, який став епіцентром нинішньої пожежі. Це головний храм Києво-Печерської лаври, історія якого налічує понад дев’ять століть.

Собор уже переживав масштабне руйнування під час Другої світової війни. У листопаді 1941 року святиня була знищена потужним вибухом, а її відновлення стало можливим лише наприкінці XX століття. Відбудований храм урочисто відкрили у 2000 році, після чого він знову став одним із символів Києва та незалежної України.

Чергове пошкодження собору внаслідок російської атаки викликало широкий суспільний резонанс. Представники влади, духовенства та громадськості наголошують, що удар по об’єкту такого значення є не лише атакою на інфраструктуру чи культурну спадщину, а й ударом по історичній пам’яті та духовній ідентичності українського народу.

Удар по Києво-Печерській лаврі став одним із найрезонансніших епізодів останньої атаки на столицю. Пошкодження об’єкта, який має виняткову культурну, історичну та релігійну цінність, викликало занепокоєння не лише в Україні, а й серед міжнародної спільноти, яка уважно стежить за станом пам’яток світової спадщини під час війни.

На момент публікації рятувальні роботи на території лаври тривають. Фахівці продовжують встановлювати точний обсяг руйнувань, оцінювати стан пошкоджених конструкцій та визначати подальші заходи щодо відновлення святині.

Остаточні висновки щодо масштабу збитків будуть зроблені після завершення роботи експертів, однак уже зараз зрозуміло, що російська атака завдала серйозної шкоди одному з найцінніших духовних та культурних об’єктів України. Подія стала ще одним трагічним епізодом війни, яка продовжує нести загрозу не лише життю людей, а й унікальній історичній спадщині держави.

15 Червня, 2026
Український суд повернув Успенський собор державі

Український суд виніс рішення щодо повернення Успенського собору, який належить Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ (МП)), у державну власність. Під час судового розгляду прокурори надали докази того, що передача собору церкві відбулася незаконно через його статус пам’ятки культурної спадщини.

“Прокурори у суді довели незаконність передачі будівлі Успенського собору. Адже законодавством встановлено пряму заборону відчуження пам’яток культурної спадщини, які перебувають у державній власності”, — йдеться у повідомленні.

Таким чином виконавчий комітет Канівської міської ради ще у 2003 році порушив українське законодавство та надав дозвіл Українській православній церкві (МП) оформити право власності на пам’ятку археології, що стало підставою для реєстрації права колективної власності.

“Суд визнав незаконними та скасував рішення виконкому Канівської міськради, свідоцтво про право власності на будівлю за УПЦ (МП), а також скасував державну реєстрацію речового права на об’єкт культурної спадщини національного значення”, — зазначили в ОГП.

Орієнтовна вартість будівлі Успенського собору становить понад 8,5 млн грн.

Оскільки позовну заяву окружної прокуратури суд задовільнив, Канівська міська рада і Київська митрополія УПЦ (МП) зобов’язані її дотриматись.

Нагадаємо, 5 січня, завершила роботу Комісія для прийому-передавання Успенського собору та Трапезної церкви в Києво-Печерській Лаврі від Української Православної Церкви до держави. Проте на той момент не було зобов’язучого вироку суду щодо Успенського собору.

26 грудня 2023 року Намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь) записав звернення до президента України Володимира Зеленського, в якому він поскаржився на те, що в церкви забирають два храми на території монастирського комплексу. У своєму зверненні архієрей стверджував, що Успенський собор та Трапезна церква свого часу були відновлені силами братії монастиря та вірян.

Пресслужба Православної церкви України 4 січня повідомила, що в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври 7 січня предстоятель ПЦУ митрополит Єпіфаній здійснить літургію з нагоди Різдва Христового. Зазначалося, що богослужіння буде здійснено згідно до відповідного дозволу.

28 Березня, 2024