Radaonline.news

Позначка: УПА

  • «Час непомічання пройшов»: Сибіга жорстко відповів Навроцькому і попередив Польщу

    «Час непомічання пройшов»: Сибіга жорстко відповів Навроцькому і попередив Польщу

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Глава української дипломатії заявив, що Україна більше не дозволить іншим державам диктувати власне бачення історії та відповідатиме на недружні кроки дзеркально.

    Відповідну заяву Сибіга зробив під час коментаря щодо загострення українсько-польських відносин, яке виникло після рішення Варшави відкликати найвищу державну нагороду Польщі у президента України.

    За словами міністра, Україна не була ініціатором нинішньої дипломатичної кризи та завжди цінувала підтримку, яку Польща надавала українському народу після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    «Ми не прагнули створювати такі напружені сторінки у наших двосторонніх відносинах. Українці завжди пам’ятатимуть допомогу польського народу, підтримку мільйонів громадян Польщі та солідарність у найважчі моменти нашої історії», – наголосив глава МЗС.

    Водночас Сибіга підкреслив, що питання історичної пам’яті не повинні ставати інструментом політичного тиску між союзними державами.

    На його думку, складні сторінки спільного минулого мають залишатися предметом фахових дискусій між істориками, а не використовуватися як аргумент для політичних рішень.

    «Дуже важливо зараз не політизувати чутливі питання історичного минулого. Так, були складні сторінки, але нехай це обговорюють історики», – заявив міністр.

    Особливу увагу Сибіга приділив самому факту позбавлення Зеленського ордена Білого Орла. За його словами, йдеться не лише про державну нагороду або особисте ставлення до президента України.

    «Зневага до Президента України — це не лише про ордени. Це про зневагу до українського воїна, до українського народу, до нашого права мати власну історію. Ми цього толерувати не будемо», – підкреслив очільник зовнішньополітичного відомства.

    Найбільш резонансною стала його заява про майбутню реакцію Києва на дії Варшави.

    «Жоден президент іншої держави не буде нам більше диктувати нашу історію», – наголосив Сибіга.

    Він додав, що Україна готова відповідати на будь-які недружні або принизливі дії дзеркальними кроками.

    «Ми будемо дзеркалити усі кроки, особливо якщо ці кроки недружні та зневажливі до нашої країни. Час непомічання пройшов», – заявив міністр.

    Окремо глава МЗС різко висловився щодо ролі Кароля Навроцького в нинішній кризі.

    На його думку, польський президент фактично поставив під загрозу позитивні результати багаторічного українсько-польського діалогу та співпраці.

    «Навроцький виступив руйнівником тих позитивних напрацювань, яких ми досягли останнім часом. Недаремно він отримує аплодисменти з Москви», – сказав Сибіга.

    Водночас український міністр наголосив, що Київ не зацікавлений у подальшому загостренні відносин із Варшавою та продовжує підтримувати дипломатичний діалог із польською стороною.

    За його словами, представники двох держав щодня працюють над тим, щоб зберегти політичний і дипломатичний трек співпраці.

    «Ми відкриті до політичного діалогу. Ми щодня розмовляємо з нашими польськими друзями про те, як зберегти дипломатичний трек. Нас об’єднують спільні виклики, спільні інтереси та спільне європейське майбутнє», – зазначив він.

    Сибіга також висловив переконання, що історичні суперечки не повинні визначати майбутнє відносин між двома країнами.

    «Ми повинні позбавитися тяготіння минулого на наших відносинах. Українська суб’єктність зростає. Комусь це може не подобатися, але це реальність», – заявив міністр.

    Крім того, глава української дипломатії повідомив, що позиція України знайшла підтримку серед міжнародних партнерів.

    За його словами, низка держав і дипломатичних представників вже висловили солідарність із Києвом та критично оцінили рішення польського президента.

    Нагадаємо, дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею загострився після рішення президента Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі, яку український лідер отримав від Анджея Дуди у 2023 році.

    Польська сторона пояснила своє рішення реакцією на присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування Героїв УПА. Навроцький заявив, що таким чином був перевищений «больовий поріг» польського суспільства.

    У відповідь Зеленський повернув орден до Варшави, а низка українських високопосадовців та політиків відмовилися від власних польських нагород. Серед них – Андрій Сибіга, Кирило Буданов, Василь Боднар, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко та Володимир Гройсман.

    Попри різкі заяви сторін, експерти наголошують, що Україна та Польща залишаються стратегічними союзниками у протидії російській агресії, а нинішня криза стане серйозним випробуванням для двосторонніх відносин.

  • «Ланцюг відмов не зупиняється»: Гройсман повернув польську нагороду після рішення щодо Зеленського

    «Ланцюг відмов не зупиняється»: Гройсман повернув польську нагороду після рішення щодо Зеленського

    Колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман оголосив про повернення польської державної нагороди у відповідь на рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Свій крок політик назвав актом солідарності з Україною та українським президентом, водночас наголосивши на незмінній повазі до польського народу.

    Про це Гройсман повідомив на своїй офіційній сторінці у Facebook, опублікувавши фото нагороди та пояснення власної позиції.

    Йдеться про Лицарський хрест Ордена Заслуг Республіки Польща, який Володимир Гройсман отримав ще у 2011 році під час роботи на посаді міського голови Вінниці. Тоді польська сторона відзначила його внесок у розвиток регіональної співпраці між українськими та польськими містами.

    За словами експрем’єра, рішення повернути нагороду є особистим, оскільки сама відзнака мала для нього особливе значення.

    «У 2011 році, будучи мером Вінниці, я отримав Лицарський хрест Ордена Заслуг Республіки Польща за розвиток регіональної співпраці з польськими містами. Ця нагорода для мене особиста. Саме тому рішення повернути її — теж особисте», — зазначив Гройсман.

    Водночас він підкреслив, що не розглядає свій крок як прояв образи на Польщу чи польське суспільство.

    «Я повертаю орден на знак солідарності з Україною та Президентом Зеленським. Не з образою на польський народ, а з глибокою повагою до нього та вдячністю за всі роки підтримки, за мільйони поляків, які відкрили серця і домівки для наших людей після 24 лютого», — наголосив колишній глава уряду.

    Гройсман окремо акцентував увагу на тому, що Україна та Польща мають складну спільну історію, однак історичні суперечки не повинні руйнувати стратегічне партнерство двох держав у час війни.

    На його переконання, кожен народ має право на власну історичну пам’ять і своїх героїв.

    «Ми можемо дивитися на минуле по-різному — і це нормально між сусідами з такою глибокою та складною спільною долею. Але минуле не може бути дорожчим за спільне майбутнє», — зазначив політик.

    За словами Гройсмана, сьогодні головним викликом для обох країн залишається російська агресія, а будь-яке загострення між Києвом та Варшавою вигідне насамперед Кремлю.

    «Є те, що не підлягає дискусії: сьогодні точиться війна. Справжній ворог — Росія. І поки ця війна триває, суперечки про минуле ми не можемо собі дозволити. Саме цього і прагне Москва — щоб Варшава і Київ дивилися не вперед, а назад», — підкреслив він.

    У своїй заяві експрем’єр також процитував відомий вислів британського прем’єр-міністра Вінстона Черчилля: «Якщо ви сваритесь з минулим, ви втратите майбутнє».

    На думку Гройсмана, стратегічне партнерство між Україною та Польщею не може залежати від окремих політичних рішень чи історичних дискусій.

    «Україна і Польща — стратегічні союзники. Не тому, що так записано в деклараціях. Тому що наша безпека, наша свобода і наше місце в Європі нероздільні. Мій орден повертається. Але моя повага до польського народу залишається», — заявив він.

    Заява Гройсмана стала продовженням хвилі відмов українських політиків і посадовців від польських державних нагород після рішення президента Польщі Кароля Навроцького відкликати орден Білого Орла у Володимира Зеленського.

    Нагадаємо, 19 червня Навроцький оголосив про позбавлення українського президента найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили це реакцією на рішення України присвоїти Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесне найменування Героїв УПА.

    Президент Польщі заявив, що для польського суспільства було перевищено так званий «больовий поріг» у питаннях історичної пам’яті.

    У відповідь Володимир Зеленський повідомив, що повертає орден Білого Орла до Варшави. За словами глави держави, він отримував нагороду не як особисту відзнаку, а від імені українського народу та українських військових.

    Після цього про повернення своїх польських нагород оголосили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник ГУР Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Згодом до них приєдналися другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Тепер до цього списку офіційно долучився і Володимир Гройсман.

    Експерти зазначають, що ситуація навколо ордена Білого Орла стала найбільшою дипломатичною кризою між Києвом та Варшавою за останні роки. Водночас більшість аналітиків переконані, що стратегічне партнерство між двома державами збережеться, оскільки Україна та Польща мають спільні безпекові інтереси та залишаються ключовими союзниками у протидії російській агресії.

  • Після хвилі обурення Навроцький виправдав позбавлення Зеленського найвищої нагороди Польщі

    Після хвилі обурення Навроцький виправдав позбавлення Зеленського найвищої нагороди Польщі

    Президент Польщі Кароль Навроцький вперше детально пояснив своє рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. За словами польського лідера, цей крок став реакцією на те, що він назвав «перевищенням больового порогу» польського суспільства у питаннях історичної пам’яті.

    Відповідну заяву Навроцький зробив в інтерв’ю польському телеканалу TVN24. Його слова пролунали на тлі масштабного дипломатичного скандалу, який уже вийшов далеко за межі суперечки навколо однієї нагороди та став черговим випробуванням для українсько-польських відносин.

    Коментуючи своє рішення, президент Польщі наголосив, що польський народ має особливе ставлення до тем історичної пам’яті через власний трагічний досвід ХХ століття.

    «Ми знаємо, що таке війна, ми знаємо, що таке боротьба за незалежність, ми знаємо, що таке радянська, а сьогодні російська загроза. Але ми горда польська нація і маємо власний больовий поріг у питаннях, які стосуються нас та наших союзників. І цей поріг був перевищений», – заявив Навроцький.

    За його словами, рішення не спрямоване проти українського народу чи підтримки України у війні проти Росії, однак Варшава не може ігнорувати питання, які викликають гостру реакцію значної частини польського суспільства.

    Скандал навколо ордена розгорівся після того, як польська сторона оголосила про відкликання нагороди, яку Зеленський отримав у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди. Орден Білого Орла є найвищою державною відзнакою Республіки Польща і традиційно вручається видатним державним діячам та особам, які зробили значний внесок у розвиток польської державності або міжнародного партнерства.

    Безпосереднім приводом для рішення Варшави стало присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь Героїв УПА. Саме це рішення викликало гостру критику серед польських консервативних політичних сил та організацій, які пов’язують діяльність Української повстанської армії з трагічними подіями на Волині під час Другої світової війни.

    У Польщі питання історичної пам’яті залишається одним із найбільш чутливих у відносинах з Україною. Попри безпрецедентну підтримку Києва після початку повномасштабного вторгнення Росії, дискусії навколо оцінки діяльності УПА регулярно стають джерелом політичної напруги.

    Після рішення польської сторони президент України Володимир Зеленський заявив, що повертає орден Білого Орла до Варшави. За повідомленням української сторони, нагороду було надіслано до канцелярії президента Польщі поштовим відправленням.

    У своєму зверненні Зеленський наголосив, що отримував орден не як особисту відзнаку, а від імені українського народу та українських військових, які боронять державу від російської агресії.

    Водночас глава держави звернув увагу на те, що в історії орденом Білого Орла нагороджувалися й суперечливі історичні постаті, серед яких згадуються російська імператриця Катерина ІІ та італійський диктатор Беніто Муссоліні.

    Ситуація отримала несподіване продовження після того, як від своїх польських нагород почали відмовлятися українські державні діячі.

    Першими про таке рішення оголосили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Згодом до них приєдналися другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    У своїх заявах вони наголосили, що рішення польської влади щодо Зеленського стало для них неприйнятним сигналом, а сам орден, вручений українським президентам у різні роки, вони розглядали як символ дружби між двома народами.

    Особливо емоційною стала реакція команди Віктора Ющенка. Речниця експрезидента Ірина Ванникова заявила, що орден, вручений Зеленському, був знаком поваги не лише до конкретного політика, а до всього українського суспільства, яке продовжує боротьбу за свободу та незалежність.

    Леонід Кучма у своїй заяві нагадав про спільну українсько-польську декларацію примирення та наголосив, що багаторічна дружба між українцями й поляками не повинна ставати заручницею політичних рішень.

    Петро Порошенко, своєю чергою, підкреслив, що його відмова від нагороди не спрямована проти польського народу. Він подякував Польщі за підтримку України у найважчі роки війни, але заявив, що не може залишатися осторонь після рішення щодо Зеленського.

    Політичні оглядачі зазначають, що конфлікт навколо ордена Білого Орла став одним із найгучніших епізодів у сучасних українсько-польських відносинах. Водночас більшість експертів переконані, що стратегічне партнерство між Києвом і Варшавою збережеться, оскільки обидві країни мають спільні безпекові інтереси та залишаються союзниками перед загрозою з боку Росії.

    Попри різкі заяви та взаємні кроки, дипломати з обох сторін продовжують закликати до діалогу та пошуку рішень, які дозволять уникнути подальшого поглиблення політичної кризи між двома сусідніми державами.

  • Опитування показало несподіване ставлення поляків до позиції Зеленського

    Опитування показало несподіване ставлення поляків до позиції Зеленського

    Відносини між Україною та Польщею переживають один із найскладніших періодів за останні роки. На тлі гучних політичних суперечок, історичних дискусій та скандалу навколо позбавлення президента України Володимира Зеленського польського ордена Білого Орла нове соціологічне дослідження продемонструвало суттєве погіршення сприйняття українського лідера серед польського суспільства.

    Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною компанією Uniter Surveys на замовлення польського видання Wirtualna Polska, більшість громадян Польщі переконані, що Володимир Зеленський негативно ставиться до Польщі та її громадян.

    Дослідження, результати якого оприлюднили польські медіа, засвідчило доволі показову тенденцію. Загалом 58,3% опитаних поляків вважають, що президент України демонструє негативне ставлення до Польщі. Водночас лише 30,1% респондентів переконані у протилежному та оцінюють його ставлення як позитивне. Ще 11,6% учасників опитування не змогли визначитися зі своєю позицією.

    Серед тих, хто висловив негативну оцінку, 33,7% респондентів обрали варіант «скоріше негативне ставлення», тоді як 24,6% заявили про «однозначно негативне» ставлення президента України до Польщі.

    У групі прихильників позитивної оцінки ситуація виглядає менш переконливо. Лише 2,7% опитаних заявили, що Зеленський має «безумовно позитивне» ставлення до Польщі, тоді як ще 27,4% обрали варіант «скоріше позитивне».

    Соціологи також зафіксували суттєві відмінності залежно від політичних симпатій польських громадян. Серед прихильників правлячої коаліції оцінки виявилися значно більш збалансованими. У цій групі 41% респондентів вважають ставлення Зеленського позитивним, тоді як 39% дотримуються протилежної думки.

    Натомість серед виборців опозиційних партій, зокрема представників консервативного табору та правих політичних сил, переважає різко критичне ставлення. За результатами опитування, 83% прихильників опозиції переконані, що український президент ставиться до Польщі негативно.

    Опитування було оприлюднене на тлі чергового загострення українсько-польських відносин, яке розгорнулося після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла.

    Своє рішення Навроцький пояснив тим, що, на його думку, «поріг болю польського суспільства був перевищений». Польський президент пов’язав цей крок із рішенням української сторони присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування на честь Героїв УПА.

    Саме питання історичної пам’яті останніми тижнями стало одним із головних подразників у двосторонніх відносинах. Частина польських політиків та громадських діячів розкритикували Київ за кроки, які, на їхню думку, недостатньо враховують чутливість польського суспільства щодо подій Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.

    У відповідь в Україні наголошують, що питання історичної пам’яті не повинно ставати інструментом політичного тиску або руйнувати стратегічне партнерство між двома державами, які залишаються ключовими союзниками у протистоянні російській агресії.

    Скандал навколо ордена Білого Орла набув додаткового резонансу після того, як від своїх польських нагород почали відмовлятися відомі українські політики та посадовці. Зокрема, про таке рішення заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко, п’ятий президент Петро Порошенко, а також міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України у Польщі Василь Боднар.

    Попри політичні суперечки, експерти наголошують, що польсько-українські відносини залишаються стратегічно важливими для обох країн. Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала одним із головних союзників України, прийнявши мільйони українських біженців та забезпечивши масштабну військову, гуманітарну й політичну підтримку.

    Однак останні соціологічні дослідження свідчать про поступове зростання втоми частини польського суспільства від української тематики та активізацію політичних сил, які використовують історичні суперечки для мобілізації власного електорату.

    Аналітики звертають увагу, що результати опитування не обов’язково відображають реальне ставлення поляків до України загалом, а радше демонструють вплив гострої політичної дискусії, яка останнім часом домінує в польському інформаційному просторі.

    Водночас соціологи наголошують, що громадська думка залишається динамічною та може змінюватися залежно від розвитку подій як усередині Польщі, так і на міжнародній арені. Особливо важливими можуть стати подальші кроки політичного керівництва обох держав щодо врегулювання історичних суперечностей та збереження партнерських відносин.

    На тлі війни Росії проти України польсько-українське партнерство залишається одним із ключових факторів безпеки у Центрально-Східній Європі. Саме тому результати нового опитування можуть стати сигналом для політиків обох країн про необхідність активнішого діалогу та пошуку компромісів у питаннях, які дедалі частіше стають предметом гострих суспільних дискусій.

  • Після рішення щодо Зеленського: троє президентів України відмовилися від ордена Білого Орла

    Після рішення щодо Зеленського: троє президентів України відмовилися від ордена Білого Орла

    Скандал довкола рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла продовжує набирати обертів. Після того, як український президент повернув нагороду до Варшави, про відмову від найвищої державної відзнаки Польщі заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Таким чином кількість українських високопосадовців, які відмовилися від польських нагород на знак протесту проти рішення Варшави, продовжує зростати. Раніше аналогічні кроки зробили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Про рішення українських експрезидентів повідомили їхні офіційні представники та пресслужби.

    Віктор Ющенко заявив про відмову від ордена Білого Орла через незгоду з рішенням польської сторони щодо чинного президента України. Речниця Ющенка Ірина Ванникова наголосила, що нагорода, вручена Зеленському, була знаком пошани не лише до конкретної особи, а й до українського народу, який уже понад чотири роки веде боротьбу проти російської агресії.

    У заяві також згадано спільні зусилля Віктора Ющенка та покійного президента Польщі Леха Качинського щодо історичного примирення між двома народами. Зокрема, йдеться про спільне вшанування пам’яті польських жертв у Гуті Пеняцькій та українських жертв у Павлокомі. За словами представників Ющенка, тоді Київ і Варшава обрали шлях діалогу, взаємоповаги та пошуку порозуміння навіть у найскладніших історичних питаннях.

    Другий президент України Леонід Кучма також оголосив про відмову від нагороди, яку отримав ще у 1997 році. У своїй заяві він нагадав про багаторічну історію українсько-польського партнерства та спільну декларацію про примирення, підписану у 2003 році за участі тодішнього президента Польщі Олександра Кваснєвського.

    Кучма підкреслив, що рішення окремих політиків не може перекреслити десятиліття дружби між українським та польським народами. Водночас він зазначив, що не може залишатися осторонь ситуації після позбавлення нагороди президента держави, яка сьогодні захищає не лише власну свободу, а й безпеку всієї Європи.

    Петро Порошенко також повідомив про своє рішення відмовитися від польського ордена Білого Орла. За словами п’ятого президента України, він намагався переконати польську сторону не ухвалювати рішення щодо Зеленського, однак ці спроби виявилися безрезультатними.

    Порошенко наголосив, що польські нагороди отримували не окремі політики, а вся Україна та її народ. Саме тому, на його переконання, рішення про позбавлення Зеленського ордена виходить далеко за межі особистих політичних оцінок.

    Водночас експрезидент підкреслив, що його крок не спрямований проти Польщі чи польського суспільства. Він подякував польському народу за підтримку України від початку повномасштабної війни та висловив сподівання, що нинішня криза не завадить стратегічному партнерству між державами.

    Скандал розпочався 19 червня, коли президент Польщі Кароль Навроцький підписав указ про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Цю відзнаку український президент отримав у 2023 році від попереднього польського лідера Анджея Дуди за внесок у розвиток польсько-українських відносин та захист європейських цінностей.

    У Варшаві пояснили своє рішення реакцією на указ Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь Героїв УПА. Саме це стало формальним приводом для політичного конфлікту, який швидко набув міжнародного резонансу.

    У відповідь Володимир Зеленський повідомив, що повертає орден Білого Орла до Польщі. Президент наголосив, що отримував цю нагороду не як особисту відзнаку, а від імені українського народу та українських військових, які борються за свободу своєї держави.

    Політичні оглядачі зазначають, що нинішній конфлікт став одним із найсерйозніших випробувань для українсько-польських відносин за останні роки. Попри це, більшість українських та польських дипломатів закликають не допустити руйнування стратегічного партнерства між країнами, яке має критичне значення в умовах триваючої російської агресії.

    Водночас хвиля відмов від польських нагород серед українських політиків демонструє, наскільки гостро в Києві сприйняли рішення щодо президента Зеленського. Ситуація продовжує розвиватися, а реакція польської сторони на нові демарші українських експрезидентів поки залишається невідомою.

  • Скандал набирає обертів: після Зеленського Польща втратила ще одного українського кавалера ордена

    Скандал набирає обертів: після Зеленського Польща втратила ще одного українського кавалера ордена

    Дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею продовжує загострюватися. Після резонансного рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої польської державної нагороди – Ордена Білого Орла – про відмову від власної польської відзнаки заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов. Свій крок він пояснив незгодою з рішенням Варшави та назвав його «недружнім актом» щодо українського народу.

    Уранці 20 червня Буданов оприлюднив заяву, в якій повідомив, що повертає Золотий офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Польщею», яким був нагороджений польською державою у 2025 році. За словами очільника Офісу президента, рішення польської влади щодо Володимира Зеленського не лише шкодить двостороннім відносинам, але й грає на користь Росії.

    «На жаль, президент Польщі Кароль Навроцький вдався до недружнього акту щодо нашого народу, позбавивши президента України раніше врученого йому ордена Білого Орла. Це подарунок для московського агресора, який той обов’язково використає проти обох наших країн», – наголосив Буданов у своїй заяві.

    Він підкреслив, що історія українсько-польських відносин містить як героїчні, так і трагічні сторінки, однак політики не повинні використовувати історичні суперечки для загострення сучасних відносин між державами. На думку Буданова, минуле має бути предметом осмислення та діалогу, а не політичних маніпуляцій.

    Окремо керівник Офісу президента звернув увагу на те, що Україна ніколи не нав’язувала іншим державам власне бачення історичних подій та очікує аналогічного ставлення до своєї національної пам’яті. Він наголосив, що українці мають право самостійно визначати власних героїв та оцінювати історичні процеси відповідно до своїх національних інтересів.

    У своїй заяві Буданов також поставив під сумнів логіку рішення польської влади щодо Зеленського. Як аргумент він навів приклад італійського диктатора Беніто Муссоліні, якого, за його словами, досі формально не позбавили Ордена Білого Орла. Саме тому глава ОП вважає, що рішення Варшави не має нічого спільного зі справедливістю.

    Попри різку реакцію, Буданов наголосив, що Україна залишається прихильницею партнерських відносин із Польщею та іншими союзниками. Водночас він підкреслив, що таке партнерство має базуватися виключно на взаємній повазі та рівноправності. За його словами, Україна продовжує захищати не лише власну державу, а й безпеку всієї Європи, включно з Польщею, сплачуючи за це надзвичайно високу ціну.

    Рішення Буданова стало продовженням дипломатичної реакції української сторони на дії Варшави. Напередодні аналогічний крок зробив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який також оголосив про повернення Командорського хреста із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею». Крім того, про подібні наміри повідомив посол України у Польщі Василь Боднар. Таким чином Київ демонструє консолідовану позицію щодо рішення польського президента.

    Нагадаємо, що ввечері 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про позбавлення президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Республіки Польща. У Варшаві пояснили це рішення суперечками навколо історичної пам’яті та ставлення до Української повстанської армії.

    Безпосереднім приводом для загострення стала реакція польської сторони на указ президента України від 26 травня 2026 року, яким Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ було присвоєно почесне найменування «імені Героїв УПА». Це рішення викликало різку критику серед польських політиків, які традиційно пов’язують діяльність УПА з Волинською трагедією та подіями Другої світової війни.

    Сам Навроцький заявив, що Польща повинна стояти на сторожі честі своїх державних нагород та історичної правди. Водночас його рішення викликало неоднозначну реакцію навіть усередині самої Польщі. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив жаль через подальше поглиблення суперечки між Києвом і Варшавою та зауважив, що від подібних конфліктів виграє насамперед Кремль.

    Ситуація навколо польських нагород уже стала одним із найгучніших дипломатичних скандалів між Україною та Польщею за останні роки. Попри взаємну підтримку після початку повномасштабного вторгнення Росії, історичні питання знову вийшли на перший план і почали впливати на політичний діалог між двома сусідніми державами.

    Експерти зазначають, що подальший розвиток подій залежатиме від готовності Києва та Варшави повернутися до конструктивного діалогу. Водночас нинішня суперечка вже продемонструвала, наскільки чутливими залишаються питання історичної пам’яті навіть між країнами, які сьогодні є стратегічними партнерами у сфері безпеки та оборони.

  • Польща позбавила Зеленського Ордена Білого Орла

    Польща позбавила Зеленського Ордена Білого Орла

    Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про рішення позбавити Президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Про це він повідомив у своєму публічному зверненні в соціальній мережі X, пояснивши своє рішення політичними та історичними причинами, які, за його словами, пов’язані з нещодавніми подіями в українсько-польському історичному дискурсі.

    У заяві польського президента йдеться, що підставою для такого кроку стала ситуація навколо присвоєння одному з підрозділів Збройних сил України почесного найменування, яке відсилає до “героїв УПА”. Навроцький наголосив, що подібні рішення в Україні викликають серйозну чутливість у польському суспільстві через історичну пам’ять, пов’язану з подіями Другої світової війни та післявоєнного періоду, які в Польщі залишаються предметом суспільних дискусій і політичних суперечок.

    Польський президент підкреслив, що як Великий магістр Ордену Білого Орла він несе відповідальність за збереження престижу цієї нагороди та її символічного значення. За його словами, орден присуджується за видатні заслуги перед Польщею, і будь-які рішення щодо його вручення або позбавлення мають відповідати принципам державної гідності та історичної чутливості.

    Навроцький також зазначив, що це рішення було ухвалене після консультацій із Капітулою Ордену Білого Орла, яка бере участь у розгляді питань, пов’язаних із найвищими державними нагородами Польщі. Він наголосив, що інституції, відповідальні за орден, поділяють позицію щодо необхідності реагування на дії, які в Польщі можуть розцінюватися як такі, що суперечать історичному консенсусу між двома країнами.

    У своєму зверненні польський президент заявив, що у відносинах між Польщею та Україною існують “межі, які не можна перетинати”, підкресливши, що питання історичної пам’яті є одним із найбільш чутливих у двосторонньому діалозі. Він також додав, що рішення про позбавлення нагороди є вимушеним кроком, спрямованим на захист польських державних символів.

    Станом на момент публікації українська сторона офіційно не оприлюднила розгорнутої реакції на заяву польського президента. Водночас подібні рішення на найвищому державному рівні зазвичай викликають значний дипломатичний резонанс, оскільки Орден Білого Орла є найстарішою та найпрестижнішою нагородою Польщі, яку традиційно вручають як громадянам країни, так і іноземним лідерам за особливі заслуги у розвитку міжнародних відносин.

    Українсько-польські відносини останніми роками перебувають у складному історично-політичному контексті, в якому питання інтерпретації подій минулого неодноразово ставали причиною політичних дискусій. Попри це, обидві держави продовжують співпрацю у сфері безпеки, оборони та підтримки України в умовах триваючої війни, що додає додаткової ваги кожному публічному політичному кроку на рівні президентів.

    Оголошене рішення Навроцького, за оцінками спостерігачів, може стати одним із найрезонансніших сигналів у двосторонніх відносинах останнього часу, оскільки воно стосується не лише символічної нагороди, а й політичної оцінки дій чинного українського керівництва на міжнародній арені.

  • Скандал не завадив: Зеленський особисто вирушить до Гданська

    Скандал не завадив: Зеленський особисто вирушить до Гданська

    Президент України Володимир Зеленський візьме участь у Конференції з питань відбудови України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Візит українського лідера тривалий час залишався під питанням через загострення українсько-польської дискусії навколо історичної тематики та скандалу, пов’язаного з присвоєнням почесного найменування «Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ.

    Про це повідомляє польське видання Rzeczpospolita із посиланням на джерело в уряді Польщі.

    За інформацією видання, Міністерство закордонних справ Польщі 16 червня офіційно отримало від української сторони дипломатичну ноту, яка підтверджує участь Володимира Зеленського у масштабному міжнародному форумі, присвяченому післявоєнному відновленню України.

    Конференція у Гданську стане одним із найважливіших міжнародних заходів року, присвячених відбудові української економіки, інфраструктури та залученню іноземних інвестицій.

    Очікується, що захід збере близько п’яти тисяч учасників із десятків країн світу. Серед них – глави держав і урядів, представники міжнародних фінансових організацій, великого бізнесу, інвестиційних фондів та провідних європейських інституцій.

    За попередніми даними, організатори планують підписати десятки міжнародних угод, меморандумів та інвестиційних зобов’язань, які стосуватимуться відновлення українських міст, розвитку енергетики, транспорту, житлового будівництва та підтримки приватного сектору.

    Польща вперше приймає Конференцію з питань відбудови України.

    Попередні форуми проходили у Лугано, Лондоні, Берліні та Римі. Водночас цьогорічний захід має особливе значення, адже Польща стала одним із ключових партнерів України під час повномасштабної війни та відіграє важливу роль у логістичній, військовій та гуманітарній підтримці Києва.

    За даними польських медіа, серед почесних гостей форуму можуть бути президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та кілька єврокомісарів. Також очікується участь понад двадцяти делегацій на рівні глав держав та урядів.

    Втім, підготовка до конференції відбувається на тлі нового витка дискусій між Києвом і Варшавою щодо історичної пам’яті.

    Останніми тижнями в Польщі активно обговорювали рішення президента України Володимира Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «Героїв УПА».

    Це рішення викликало гостру реакцію частини польського політикуму та громадськості через складне історичне сприйняття діяльності Української повстанської армії у польському суспільстві.

    На цьому тлі в польських медіа навіть почали з’являтися припущення, що участь Зеленського у конференції може бути переглянута або перенесена.

    Додаткових дискусій додала інформація про можливість перегляду державних відзнак, якими раніше був нагороджений український президент.

    Однак офіційний представник президента Польщі Кароля Навроцького Рафал Леськевич нещодавно заявив, що жодних остаточних рішень із цього приводу наразі не ухвалено.

    Тим часом українська сторона ще кілька днів тому фактично підтверджувала намір президента відвідати Гданськ.

    Зокрема народний депутат від партії «Слуга народу» Микита Потураєв у коментарі Польській інформаційній агенції зазначив, що українська делегація планує прибути на конференцію, а участь глави держави є очікуваною.

    Тепер ця інформація отримала підтвердження і з боку польського уряду.

    Політичні оглядачі зазначають, що особиста участь Зеленського у форумі може стати важливим сигналом про збереження стратегічного партнерства між Україною та Польщею, незважаючи на періодичні суперечки навколо історичних тем.

    Особливе значення матиме також економічна складова заходу.

    За оцінками Світового банку, Європейської комісії та ООН, потреби України у післявоєнному відновленні вже перевищують 500 мільярдів доларів. Саме тому міжнародні конференції з відбудови стають дедалі важливішими майданчиками для залучення інвестицій, кредитних програм та грантової підтримки.

    Очікується, що у центрі уваги цьогорічного форуму будуть проєкти відновлення енергетичної інфраструктури, модернізації промисловості, розвитку транспортних коридорів, житлового будівництва та підтримки українського бізнесу.

    Таким чином, попри політичні суперечки та історичні дискусії, Київ і Варшава продовжують демонструвати готовність до співпраці в одному з ключових напрямків – післявоєнному відновленні України та її подальшій інтеграції до європейського простору.

  • Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    У Європі продовжує загострюватися дискусія навколо історичної пам’яті, яка дедалі відчутніше впливає на сучасні політичні відносини між Україною та Польщею. Новий виток напруження виник після того, як польська влада фактично висунула Києву вимогу переглянути рішення щодо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування “імені Героїв УПА”. У Варшаві заявляють, що подальший розвиток двосторонніх відносин значною мірою залежатиме від реакції української сторони, а в разі відсутності кроків назустріч президент України Володимир Зеленський може втратити одну з найпрестижніших державних відзнак Польщі.

    Про це заявив керівник Управління міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидач в інтерв’ю польському виданню RMF24. Його слова стали черговим сигналом про те, що історичні суперечки між двома сусідніми державами знову виходять на перший план, попри безпрецедентний рівень співпраці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За словами Пшидача, польська сторона вважає, що тепер відповідальність за врегулювання ситуації лежить на Києві. Він підкреслив, що Україна добре знає позицію Варшави щодо історичних питань і чудово розуміє, які кроки можуть сприяти покращенню двосторонніх відносин. Польський чиновник наголосив, що офіційна Варшава очікує не лише заяв, а й конкретних дій, які б продемонстрували готовність враховувати чутливість історичної тематики для польського суспільства.

    У Польщі нагадують, що за останні роки країна надала Україні безпрецедентну підтримку. Варшава стала одним із ключових союзників Києва після початку повномасштабної війни, відкривши кордони для мільйонів українських біженців, надавши масштабну гуманітарну допомогу, підтримавши Україну зброєю та активно просуваючи її інтереси на міжнародній арені. Саме тому рішення про присвоєння почесної назви на честь УПА викликало особливо гостру реакцію в польському політичному середовищі та серед частини громадян.

    Історія Української повстанської армії вже багато років залишається одним із найболючіших питань у відносинах між Києвом і Варшавою. Для значної частини українців УПА є символом боротьби за незалежність держави та спротиву тоталітарним режимам. Водночас у Польщі діяльність УПА часто асоціюють насамперед із трагічними подіями Волинської трагедії та міжетнічним конфліктом часів Другої світової війни. Через це будь-які рішення щодо вшанування УПА викликають бурхливі дискусії та політичні суперечки.

    Останній конфлікт розпочався після того, як президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій “Північ” почесного найменування “імені Героїв УПА”. Це рішення було позитивно сприйняте значною частиною українського суспільства як крок до вшанування історичної боротьби за незалежність. Проте у Польщі воно викликало хвилю критики.

    Президент Польщі Кароль Навроцький різко відреагував на рішення Києва. Він заявив, що такий крок свідчить про небажання України враховувати історичні застереження польської сторони. На його думку, держава, яка прагне вступити до Європейського Союзу та поглиблювати партнерство із західними країнами, повинна більш уважно ставитися до історичних питань, які мають принципове значення для її сусідів.

    Саме після цього у Польщі почали лунати заяви про можливість перегляду рішення щодо державних нагород, раніше вручених українському президентові. Однією з них є Орден Білого Орла — найвища державна нагорода Польщі, якою відзначаються особи за виняткові заслуги перед польською державою та народом.

    Питання можливого позбавлення Зеленського цієї нагороди вже обговорювалося на спеціальному засіданні кавалерів Ордену Білого Орла. За інформацією польських медіа, учасники зустрічі передали свої висновки президенту Польщі, який тепер має ухвалити остаточне рішення. Марцін Пшидач дав зрозуміти, що процес наближається до завершення і рішення може бути прийняте найближчим часом, якщо українська сторона не продемонструє готовності до діалогу.

    Додаткового резонансу ситуації надала позиція міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського. Очільник польської дипломатії також висловив переконання, що рішення щодо почесного найменування підрозділу було помилковим і створює непотрібні труднощі у відносинах між двома країнами. За його словами, Варшава очікує від Києва кроків, які дозволили б зняти напругу та повернути діалог у конструктивне русло.

    Суперечка навколо УПА спричинила політичні дискусії не лише між Україною та Польщею, а й усередині самої Польщі. Зокрема, широкий суспільний резонанс викликала заява заступника міністра науки Анджея Шептицького, який спробував провести історичні паралелі між українськими повстанцями та польським антикомуністичним підпіллям після Другої світової війни. Його слова стали приводом для гострої критики з боку політичних опонентів та представників оточення президента Польщі, які навіть вимагали його відставки.

    Українське Міністерство закордонних справ у відповідь закликало польських політиків уникати кроків та заяв, які можуть зашкодити стратегічному партнерству між двома державами. У Києві наголошують, що в умовах триваючої російської агресії особливо важливо зберігати єдність і не дозволяти історичним суперечкам руйнувати співпрацю, яка має вирішальне значення для безпеки всього регіону.

    Аналітики зазначають, що нинішній конфлікт став черговим нагадуванням про складність українсько-польського історичного діалогу. Попри високий рівень політичної, військової та економічної взаємодії, питання історичної пам’яті продовжують залишатися потенційним джерелом напруження. Водночас обидві сторони неодноразово демонстрували здатність знаходити компроміси навіть у найскладніших питаннях.

    Експерти також звертають увагу на те, що ситуація розгортається на тлі активної підтримки України з боку Польщі та ключових європейських союзників. Тому будь-які подальші рішення щодо нагороди Володимира Зеленського або вимог Варшави до Києва матимуть не лише символічне, а й політичне значення для майбутнього українсько-польських відносин.

    Наразі офіційний Київ не повідомляв про намір переглядати рішення щодо почесного найменування підрозділу Сил спеціальних операцій. Водночас дипломатичні контакти між країнами тривають, а обидві сторони публічно заявляють про важливість збереження партнерства. Саме тому найближчі тижні можуть стати визначальними для того, чи вдасться Києву та Варшаві уникнути нового серйозного загострення у відносинах та знайти формулу, яка дозволить зберегти стратегічну співпрацю попри історичні розбіжності.

  • Більшість поляків заявили про погіршення ставлення до українців через рішення про “героїв УПА”

    Більшість поляків заявили про погіршення ставлення до українців через рішення про “героїв УПА”

    Більше половини поляків заявили про погіршення ставлення до українців після рішення, пов’язаного з присвоєнням одній із українських військових структур найменування, що відсилає до “героїв УПА”. Про це свідчать результати соціологічного опитування SW Research, проведеного на замовлення видання rp.pl, яке в Польщі викликало активне суспільне обговорення та нову хвилю дискусій навколо історичної пам’яті й сучасних польсько-українських відносин.

    Йдеться про рішення, пов’язане з присвоєнням президентом України Володимиром Зеленським почесного найменування, що відсилає до “героїв УПА”, одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Сам факт використання таких історичних референсів у назвах українських військових формувань був сприйнятий у Польщі неоднозначно, оскільки тема Української повстанської армії (УПА) залишається однією з найбільш чутливих у польському суспільному дискурсі через трагічні події Другої світової війни та післявоєнного періоду.

    Згідно з результатами опитування, 51,9% респондентів заявили, що після цього рішення їхнє ставлення до України та українців погіршилося. Це найбільша частка відповідей серед усіх варіантів і вона свідчить про помітний емоційний резонанс, який тема викликала в польському суспільстві. Водночас 31,9% опитаних зазначили, що дана подія не вплинула на їхнє ставлення до українців, що може свідчити про стійкість частини польського суспільства до політичних та історичних контроверсій у двосторонніх відносинах.

    Ще 11,7% респондентів не змогли визначитися з відповіддю або не мають сформованої думки щодо цього питання. І лише 4,5% опитаних заявили, що їхнє ставлення до України та українців після цього рішення навіть покращилося. Таким чином, баланс громадської думки у межах цього опитування демонструє суттєве переважання негативної або нейтральної реакції, тоді як позитивний вплив є мінімальним.

    Соціологи також зафіксували відмінності у сприйнятті залежно від статі та віку респондентів. Зокрема, серед чоловіків частка тих, хто заявив про погіршення ставлення до України, вища і становить близько 59%, тоді як серед жінок цей показник нижчий — приблизно 46%. Це може вказувати на різницю у сприйнятті історичних та політичних тем залежно від соціальних і культурних факторів.

    За віковими групами найбільш критично налаштованими виявилися молоді респонденти віком до 24 років. У цій категорії 56% опитаних повідомили про погіршення ставлення до України та українців. Такий результат є показовим, оскільки молодша аудиторія зазвичай вважається менш залученою до історичних суперечок, однак у цьому випадку реакція виявилася доволі емоційною.

    Опитування проводилося дослідницькою агенцією SW Research у період 9–10 червня 2026 року серед користувачів онлайн-панелі SW Panel. У дослідженні взяли участь 800 інтернет-користувачів віком від 18 років. Соціологи зазначають, що вибірка дозволяє відобразити загальні тенденції у сприйнятті питання, однак не виключає впливу інформаційного фону та медійних дискусій у момент проведення опитування.

    Тема викликала також політичну реакцію на найвищому рівні. Прем’єр-міністр Польщі Donald Tusk прокоментував ситуацію, зазначивши, що президент України Володимир Зеленський не мав наміру образити Польщу цим рішенням. Водночас він визнав, що українській стороні, на його думку, бракує чутливості у питаннях історичної пам’яті, які залишаються особливо делікатними у польсько-українському діалозі.

    Експерти відзначають, що подібні епізоди демонструють, наскільки складним залишається баланс між сучасною військово-політичною співпрацею України та Польщі та історичними наративами, які по-різному трактуються в обох країнах. Попри стратегічне партнерство, такі питання періодично стають джерелом напруги в інформаційному просторі та впливають на суспільні настрої.

    Таким чином, результати опитування SW Research фіксують помітне погіршення ставлення до українців у польському суспільстві на тлі історично чутливої теми, що вкотре підкреслює важливість делікатного підходу до символічних рішень у міждержавних відносинах.