Позначка: Ukraine Facility

  • ЄС виділив Україні понад 3 млрд євро на підтримку бюджету та реформ

    ЄС виділив Україні понад 3 млрд євро на підтримку бюджету та реформ

    8 серпня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні 3,056 млрд євро в межах фінансового інструменту Ukraine Facility. Кошти спрямують на першочергові соціальні та гуманітарні потреби державного бюджету.

    Про це повідомила Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко, подякувавши данському головуванню в ЄС за підтримку. За її словами, це рішення є потужним сигналом довіри до курсу реформ і здатності України забезпечувати стабільність навіть у найскладніші часи.

    Міністерство фінансів уточнило, що загалом у межах Ukraine Facility до держбюджету вже надійшло 19,6 млрд євро. У 2025 році передбачено близько 12,5 млрд євро фінансової підтримки, з яких 3,5 млрд євро вже залучено. ЄС залишається найбільшим донором бюджетної допомоги Україні — за понад три роки обсяг підтримки перевищив 53,5 млрд євро.

    Ukraine Facility — це програма фінансової допомоги Європейського Союзу обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки. Вона включає фінансування держбюджету, стимулювання інвестицій і технічну підтримку.

    У межах вимог Ради ЄС до кінця першого кварталу 2025 року Україна мала реалізувати низку реформ у сферах боротьби з корупцією, держуправління, регіональної політики, розвитку людського капіталу, агропродовольчого сектору, цифровізації, захисту довкілля та управління держактивами. Київ уже виконав 13 із 16 запланованих кроків. У разі завершення всіх реформ країна зможе отримати 4,5 млрд євро.

  • На Одещині ціни на будівництво укриття в школі були завищені у 5 разів

    На Одещині ціни на будівництво укриття в школі були завищені у 5 разів

    В Одеській області навколо будівництва укриття для шкіл у селі Вигода розгорівся гучний корупційний скандал. За даними джерел, голова Одеської обласної державної адміністрації Олег Кіпер спільно з керівництвом Вигодянської громади реалізував багаторівневу схему розкрадання бюджетних коштів під прикриттям проєкту цивільного захисту.

    Мова йде про об’єкт вартістю понад 97 млн грн, який фінансується з державного бюджету та за рахунок субвенції ЄС у межах Ukraine Facility.

    Ключовим виконавцем стала фірма ТОВ «ДАВМІР СТРОЙ», яка була єдиним учасником тендеру. Відсутність будь-якої конкуренції свідчить, що умови закупівлі були прописані під «свого» підрядника. При цьому компанія не має підтвердженого досвіду зведення укриттів, кваліфікованих кадрів чи необхідної технічної бази.

    Експерти виявили численні ознаки завищення вартості матеріалів. Зокрема, бетон закуповується по 4 740 грн за кубометр при середньоринковій ціні 3 350–3 650 грн. Вартість доставки збільшено більш ніж у п’ять разів. Арматура, мембрани, наливні підлоги та шпаклювальні суміші купуються з переплатою до 400%. Попередні підрахунки свідчать: лише за кількома позиціями можливе завищення ціни перевищує 6 млн грн.

    Особливу загрозу становить сама договірна конструкція. Попри формальну «тверду» ціну, у контракті передбачено низку умов для її постійного підвищення: індексація через інфляцію, додаткові роботи, уточнення витрат підрядника. Це відкриває фактично необмежені можливості для маніпуляцій та «підтасовування» кошторису протягом усього періоду реалізації проєкту.

    Таким чином, стратегічний проєкт, покликаний забезпечити безпеку дітей, перетворюється на ще одну схему відкатів та розпилу — із ризиком як для бюджету, так і для своєчасного завершення робіт.

  • Фірма з кримінальною історією будує госпіталь ветеранів за кошти ЄС

    Фірма з кримінальною історією будує госпіталь ветеранів за кошти ЄС

    Проєкт будівництва корпусу Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни, що фінансується коштом Євросоюзу, вже сягнув вартості 1,46 млрд грн. Однак за вражаючими цифрами стоїть історія з ознаками зловживань: завищені ціни на матеріали, незрозумілі коригування бюджету та фігурування підрядника у кримінальному провадженні.

    Новий контракт на суму 548,4 млн грн уклали у липні 2025 року. Це вже третій тендер у межах реалізації проєкту, який стартував наприкінці 2023 року. Перший контракт уклали на 363,97 млн грн (згодом скоригований до 344,44 млн), другий – на 10,32 млн грн для будівництва будинків сімейного типу. Загалом проект роздули до майже півтора мільярда гривень.

    Будівництво профінансоване ЄС у межах Ukraine Facility — одного з найбільших інструментів підтримки для України. Роботи мають бути завершені до 2026 року. Проте деякі розцінки у договорах викликають серйозні питання.

    Наприклад, кабель АВбБШв 4х185 закуповують за ціною 1439 грн/м (з ПДВ), тоді як на ринку він коштує від 584 до 860 грн/м. Це може свідчити про суттєві переплати або змову для виведення коштів.

    Генеральним підрядником виступає приватне підприємство «Модена». Ця фірма вже фігурує в кримінальному провадженні щодо ремонтів укриттів у Деснянському районі Києва — йдеться про змову з посадовцями Управління освіти та медичних установ. Слідство вважає, що частина робіт могла бути не виконана або мала суттєві технічні порушення.

    Від 2017 року ПП «Модена» виграла державних тендерів на понад 2,15 млрд грн. Її стабільна присутність на ринку і нові великі замовлення навіть попри кримінальні розслідування викликають закономірні підозри щодо зв’язків та «дахів» у владних кабінетах.

    Як і в багатьох інших випадках, за гарною картинкою будівництва для ветеранів може стояти чергова схема з розпилом міжнародної допомоги.

  • Львівський ліцей будує сховище з кондиціонерами по 367 тисяч

    Львівський ліцей будує сховище з кондиціонерами по 367 тисяч

    Львівський ліцей імені Героїв Крут, відомий своєю патріотичною символікою та історією, опинився в центрі скандалу. Заклад замовив будівництво укриття на суму майже 58 мільйонів гривень — проєкт фінансується Європейським Союзом у межах ініціативи Ukraine Facility. Та замість гордості за турботу про безпеку дітей — маємо гучне розслідування з ознаками завищених цін і кулуарного розпилу.

    Одним із найбільш шокуючих пунктів кошторису стали кондиціонери Ardesto ARD-E18-R32. У звіті їх зазначили за ціною 367 616 грн за одиницю, хоча реальна вартість таких пристроїв — від 16 915 до 22 999 грн. Це — у 16 разів дорожче, ніж на відкритому ринку.

    Не менш вражає ціна на декоративну штукатурку Dops Art spray — 282 грн/кг замість ринкових 15–30 грн. Переплата — у десятикратному розмірі.

    Похилий підйомник FIL150-4 для людей з інвалідністю обійдеться бюджету у 510 000 грн, хоча виробник продає його за 215 000 грн — більш ніж удвічі дешевше.

    І це лише початок. Виявлені завищення і на інші матеріали:

    • Арматура — на 35–40% дорожче;

    • Бетон — на 9–20%;

    • Епоксидна смола — на 15–55%.

    Лише за цими позиціями переплата перевищує 4 мільйони гривень.

    Будівництво виконує ТОВ «Інвестиційна компанія Укрбудсервіс», яка виграла тендер без жодної конкуренції. Це вже викликає питання. Але ще цікавіше — зв’язки компанії з бізнес-партнерами колишнього депутата від ВО «Свобода».

    За відкритими даними, ця фірма з 2017 року отримала державних підрядів на понад 520 мільйонів гривень, здебільшого — в обхід конкуренції або через «свої» тендери.

    Проєкт фінансується в рамках європейської допомоги. Тобто йдеться не просто про державні кошти, а про міжнародну підтримку для безпеки дітей в умовах війни. І саме ці гроші — освоюються за класичною схемою: підрядник свій, конкуренції немає, ціни завищені в рази.

    Поки на фронті борються за життя, у тилу — спритно перетворюють гуманітарну безпекову ініціативу на банальне збагачення.

  • Українські лікарні формують умови тендерів на гроші ЄС під обраних підрядників

    Українські лікарні формують умови тендерів на гроші ЄС під обраних підрядників

    Європейська програма Ukraine Facility передбачає 50 мільярдів євро для підтримки реформ і відновлення України до 2027 року. Але попри європейське фінансування, тендери на ці проєкти проводяться за українським законодавством — що відкриває простір для “технічного фільтрування” учасників через вимоги до досвіду, техніки, персоналу тощо.

    Журналісти “Наші гроші” дослідили умови двох тендерів на реконструкцію медзакладів у Києві. Обидва — під егідою МОЗ, обидва — за кошти ЄС, і обидва — на майже однакову суму (близько 700 млн грн кожен). Але вимоги до учасників кардинально різні.

    Тендер №1: ендокринологічний центр

    Замовник — ДП «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії» під керівництвом Олександра Товкая.

    Вимоги до учасників — помірні:

    • Наявність 4 одиниць техніки.

    • Декілька ключових працівників (інженер, кошторисник, начальник дільниці).

    • Підтвердження досвіду — будівництво, реконструкція або ремонт, без додаткових обмежень.

    • Фінансова спроможність — на рівні 25% вартості закупівлі.

    • Забезпечення — банківська гарантія у 0,5% + незначна застава у договорі.

    Тендер №2: дитячий кардіоцентр

    Замовник — НПМЦ дитячої кардіології та кардіохірургії, яким керує ексміністр Ілля Ємець.

    Умови — значно жорсткіші:

    • Вимога надати 179 одиниць техніки вже на момент участі в торгах — із усіма документами.

    • 22 працівники з повними пакунками документів — від дипломів до посвідчень про охорону праці.

    • Досвід — лише реконструкція, з таблицею на 37 видів робіт із точними обсягами.

    • Фінансова спроможність — не менше 698 млн грн (тобто вся вартість проєкту).

    • Весь набір ISO-сертифікатів, включно з антикорупційним і пожежним.

    • Забезпечення договору — електронна гарантія на 5%.

    Формально все законно, але…

    В обох випадках закупівлі відбуваються в межах програми ЄС, яка базується на принципах прозорості та рівного доступу. Але фактичне навантаження на учасників суттєво різне. У кардіоцентрі — бар’єр у вигляді вимог до ресурсів ще до початку виконання робіт. Це зменшує кількість потенційних підрядників і “відсікає” невеликі, але добросовісні компанії.

    Результати на сьогодні:

    • У тендері ендокринного центру взяли участь 5 компаній, ціна впала на 15%.

    • У кардіоцентрі — тільки старт, але учасники вже оскаржують умови через дискримінацію.

    Попри міжнародне фінансування, українські замовники зберігають широкий простір для “підгонки” тендерів під своїх. І поки ЄС декларує рівні можливості, на практиці стартові умови часто визначають, хто дійде до фінішу.

  • Як Європейська комісія тепер контролює Україну

    Як Європейська комісія тепер контролює Україну

    17 липня Європейська комісія підтвердила позитивну оцінку першого регулярного траншу у розмірі близько 4,2 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Ця програма спрямована на підтримку макрофінансової стабільності України і її державного управління. Загальна сума фінансування має досягти 50 млрд євро до 2027 року.

    Україна вже отримала три надзвичайних транші, що були видані для термінового рятування макрофінансової стабільності країни. Тепер Євросоюз переходить до регулярних траншів, що вимагають виконання умов, зокрема, реформування.

    Новий рівень контролю

    Один з найважливіших аспектів програми Ukraine Facility полягає в посиленні європейського контролю над витратами коштів. Програма була затверджена у лютому, і вже 20 березня було підписано угоду між Україною та ЄС про участь України у програмі боротьби з шахрайством. Ця угода встановлює значні повноваження для європейських органів контролю, які тепер мають доступ до всіх рівнів фінансових операцій в Україні.

    Згідно з угодою, Єврокомісія, Європейський суд аудиторів (ECA) та Європейське управління боротьби з шахрайством (OLAF) отримують права на перевірку всіх осіб та організацій, які отримують фінансування від ЄС. Це включає право доступу до об’єктів, документів і електронних даних, а також можливість проведення адміністративних розслідувань і виїзних перевірок.

    Права ЄС на перевірки і аудит

    Європейський суд аудиторів (ECA) відповідатиме за аудит витрат ЄС, забезпечуючи законність і ефективність витрачання коштів. Однак ще серйознішою загрозою для потенційних розкрадачів може стати Європейське управління боротьби з шахрайством (OLAF). OLAF проводить розслідування можливих кримінальних злочинів і має право на адміністративні розслідування та інспекції на території України.

    Згідно з угодою, у разі виявлення порушень Єврокомісія може накладати штрафи, які підлягають примусовому виконанню в Україні. OLAF також має право звертатися до прокуратури ЄС для подальшого розслідування і притягнення до відповідальності винних осіб. Українські державні органи зобов’язані співпрацювати з європейськими інституціями, надаючи їм доступ до всіх необхідних даних та документів.

    Таким чином, нові умови програми Ukraine Facility вводять значний рівень контролю з боку ЄС над використанням європейських коштів в Україні і реформ.

  • НБУ зменшив обсяг продажу доларів для підтримки гривні за останній місяць

    НБУ зменшив обсяг продажу доларів для підтримки гривні за останній місяць

    У червні 2024 року Національний банк України продав на міжбанківському валютному ринку валюти на суму 2,986 мільярда доларів, що на 2,9% менше, ніж у травні (3,072 мільярда доларів). За перше півріччя року сумарний обсяг валютних операцій склав 14,170 мільярда доларів.НБУ за останній місяць скоротив продаж доларів із резервів для підтримки гривні

    НБУ за останній місяць скоротив продаж доларів із резервів для підтримки гривні

    У червні Україна отримала 1,9 мільярда євро (приблизно 2,03 мільярда доларів) міжнародної допомоги в рамках Ukraine Facility програми Єврокомісії. З початку року загальний обсяг допомоги досяг 13,85 мільярда доларів.

    Неповні витрати Нацбанку на підтримку гривні перевищили допомогу, однак очікуються транші від МВФ на 2,2 мільярда доларів, що мають компенсувати втрати.

    У червні міжнародні резерви України знову скоротилися. Курс долара на ринку безготівкових операцій коливався, встановлюючи нові рекорди і падаючи до кінця місяця. Офіційний курс Нацбанку становив 40,53 гривні за долар, а готівковий курс знизився до 40,80 гривні за долар.

  • Розподіл коштів для бізнесу в програмі Ukraine Facility

    Розподіл коштів для бізнесу в програмі Ukraine Facility

    У 2024 році програма Ukraine Facility розрахована на виділення від 1 млрд до 1,5 млрд євро для підтримки українського бізнесу, з особливим акцентом на малі та середні підприємства, як повідомив Олексій Соболев, заступник міністра економіки України. Ці кошти сприятимуть зниженню вартості застави для підприємств та розширенню обсягів кредитування, завдяки співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та українськими банками.

    У рамках програми передбачено загалом 12 млрд євро на розширення європейських проєктів в Україні протягом чотирьох років. Зокрема, компонент “Pillar 2” Ukraine Facility передбачає спрямування 7 млрд євро на підтримку приватних, муніципальних та державних проєктів. Програма фокусується на сім ключових секторах, включаючи енергетику, оборонну промисловість, сільське господарство, ІТ, транспорт, виробництво критичних матеріалів та переробну промисловість.

    Додатково, у 2024 році планується виділити до 1,5 млрд євро на розвиток існуючих програм, запроваджених міжнародними фінансовими організаціями в Україні, з яких 70% спрямуються на малий та середній бізнес. Співпраця з українськими банками, які беруть участь у програмі, відкриває доступ до додаткових ресурсів для здешевлення кредитів та інших пільг для бізнесу.

    Поміж інших ініціатив Міністерства економіки є програма підтримки “Зроблено в Україні”, яка включає грантові програми для ветеранів, компенсації для аграріїв на придбання техніки, а також гранти та компенсації для переробної промисловості. Змінено також програму “Доступні кредити 5-7-9%” для полегшення умов кредитування бізнесу.

    У лютому Європейська Рада підтримала виділення Україні 50 млрд євро у рамках Ukraine Facility, що підтверджується надходженням перших траншів у березні та квітні. З погодженням Плану для Ukraine Facility у травні Європейський Союз визначив конкретні реформи, необхідні для отримання додаткового фінансування. Виконання цих умов дозволить Україні залучити у 2024 році загалом 16 млрд євро, включаючи 3 млрд євро у формі грантів.

  • Ключові питання щодо програми Ukraine Facility

    Ключові питання щодо програми Ukraine Facility

    Програма Ukraine Facility, яка передбачає виділення Україні 50 млрд євро макрофінансової допомоги Євросоюзом протягом 2024–2027 років, є свідченням стратегічної співпраці між ЄС і Україною. Проте, у зв’язку з існуючими загрозами для державності України, необхідно детальніше розглянути механізм та особливості фінансування через цю програму.

    Фінансова підтримка Ukraine Facility складається з трьох основних елементів.

    Підтримка бюджету (Pillar I) включає 33 млрд євро у формі позик та 5,27 млрд євро у вигляді грантів для бюджету України. Позики надаються на 35 років, з початком виплат за основною сумою боргу з 2034 року. З урахуванням включеної субсидії, яка покриватиме відсотки за кредитами, обслуговування цих позик не буде потребувати витрат з бюджету у найближчі роки. До 9 млрд євро кредитів мають бути доступні вже у січні—червні 2024 року, до затвердження “Плану України”, після чого кошти будуть виділятися щоквартально в залежності від виконання зобов’язань за цим планом. Додатково 20% грантів (приблизно мільярд євро) зарезервовано на підтримку місцевих і регіональних потреб відновлення України.

    Інвестиційний компонент (Pillar II) складає майже 7 млрд євро для підтримки інвестицій в Україну, у тому числі на забезпечення можливих виплат за гарантіями ЄС на суму 7,8 млрд євро. Ще 15% гарантій, або 1,17 млрд євро, зарезервовано на підтримку малих і середніх підприємств, включаючи гарантії за кредитами українських банків. Паралельно не менше 20% гарантій, або 1,56 млрд євро, планується витратити на “зелені” ініціативи (зміна клімату, біорізноманіття, довкілля).

    Технічна допомога та субсидії на виплату відсотків за позиками, наданими Україні від ЄС (Pillar III), — 4,76 млрд євро з бюджету ЄС на покриття відсотків за кредитами для України, а також на інші напрями підтримки країни. З цієї суми також будуть покриті деякі адміністративні витрати програми ЄС. У наступні чотири роки Україна не сплачуватиме відсотків за позиками, що значно полегшить фіскальний тягар.

    Згідно з програмою Ukraine Facility, сума виділених коштів зменшилася майже на 13% порівняно з попереднім роком. Це відбувається в умовах зростаючої військової активності та збільшення бюджету Росії на агресію проти України, який зріс з 80 млрд доларів США у 2023 році до 120 млрд у 2024 році. Затримка фінансової та військово-технічної допомоги від іншого стратегічного партнера — США — на півроку також поглиблює цю ситуацію.

    Ще одним несприятливим фактором є зменшення частки грантових коштів і прямої бюджетної допомоги, що негативно впливає на боргову та бюджетну стійкість України. Це може суттєво обмежити фінансування безпеково-військових потреб, інфраструктурних проектів та гуманітарних програм, особливо у найбільш постраждалих регіонах.

    Також варто зазначити, що виділення лише одного мільярда євро на підтримку відновлення України в умовах великої війни, зруйнованої інфраструктури та пригніченого бізнесу є недостатнім. Уряду України слід розробити деталізовану програму потреб регіонів та подати її партнерам з ЄС.

    Також, у порівнянні з іншими програмами євроінтеграції, в програмі Ukraine Facility відсутня транскордонна співпраця та фінансування фондів, що сприяли б співпраці між країнами ЄС. Ураховуючи ситуацію з агресією Росії, Україні потрібні європейські ринки збуту та технології.

    Наприкінці, важливо підкреслити потребу в довгостроковому та масштабному фінансуванні програми Ukraine Facility для підтримки соціальної сфери та інфраструктурних проектів. Для цього необхідно покращити верховенство права та провести принципову реформу правоохоронних та судових органів влади, а також наблизити українське законодавство до стандартів ЄС.

    Навпаки, система допомоги Україні у вигляді боргів, а не грантів, навіть за “наднизьких відсотків”, стратегічно створює ризик для інфраструктурних та соціальних витрат з бюджету (включаючи сферу демографії), що може перешкодити їх успішній реалізації протягом наступних 10–15 років.

    Загалом, програма Ukraine Facility грає ключову роль у забезпеченні стійкості соціально-економічного середовища України в умовах активної війни. Проте ця програма має ряд обмежень і недоліків, які необхідно виправити для досягнення мети — сталого довгострокового розвитку держави. На нашу думку, уряд України повинен активно демонструвати свою готовність до трансформації та вдосконалення програми Ukraine Facility перед своїми європейськими партнерами, продемонструвавши свою професійність, чесність та стратегічне бачення моделі вітчизняної економіки, інтегрованої в Європейський союз.

  • План реформ України на 50 млрд євро отримав затвердження від Єврокомісії

    План реформ України на 50 млрд євро отримав затвердження від Єврокомісії

    Європейська комісія затвердила план реформ України, запропонований урядом, в рамках механізму Ukraine Facility. Цей план передбачає умови для отримання макрофінансової допомоги в розмірі 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років.

    За оцінкою Єврокомісії, запропонований план реформ ефективно відповідає цілям Ukraine Facility, які передбачають ключові реформи та інвестиції для сприяння сталому економічному зростанню та привернення інвестицій для збільшення потенціалу розвитку України у середньо- та довгостроковій перспективі.

    Зазначається, що план також містить механізми захисту фінансових інтересів Євросоюзу та є основою для відновлення України.

    Після оцінки Єврокомісії план реформ потребує затвердження державами-членами ЄС, на що відводиться один місяць. Після цього Європейська комісія зможе виділити до 1,89 млрд євро у вигляді попереднього фінансування до початку регулярних виплат.

    Нагадаємо, що 18 березня уряд України схвалив план реформ для Ukraine Facility, який є базою для надання фінансової підтримки від Євросоюзу на протязі чотирирічної програми загальним обсягом 50 млрд євро.

    План Ukraine включає 69 реформ та 10 інвестицій, розподілених на 146 якісних та кількісних індикаторів, які охоплюють 15 різних сфер, включаючи енергетику, сільське господарство, транспорт, “зелений” та цифровий перехід, людський капітал, державні підприємства, бізнес-середовище, державні фінанси та децентралізацію.

    20 березня Єврокомісія передала Україні перший транш з Ukraine Facility у розмірі 4,5 млрд євро.