Під час воєнного стану на ділянці кордону через річку Тиса загинули близько 50 осіб, які намагалися нелегально перетнути кордон. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі телемарафону, зазначивши, що багато з них потрапляли до лікарів з переохолодженням через небезпечний спосіб перетину кордону.
За словами Демченка, спроби нелегального переходу кордону через річки, зокрема через Тису, не лише пов’язані з порушенням закону, але й неодноразово закінчувалися трагедією. “Ми фіксуємо, що в тому числі є відчайдухи, які обирають для себе лінію кордону, що проходить по річках, намагаються перейти ці водні перепони в плав або на плавзасобах”, – розповів представник прикордонників.
Він також зазначив, що такі спроби часто призводять до переохолодження та інших серйозних проблем зі здоров’ям. Державна прикордонна служба регулярно виявляє таких осіб, надаючи медичну допомогу, однак, на жаль, багато хто не встигає отримати необхідну допомогу.
Вибір річок для нелегального перетину кордону, зокрема таких, як Тиса, є надзвичайно небезпечним. “Це найбільший ризик для життя та здоров’я людей, адже гірські річки можуть бути дуже холодними, а їхні течії – сильними, що збільшує ймовірність трагедій”, – підкреслив Демченко.
Річка Тиса стала місцем для багатьох спроб втечі за кордон, що вже призвели до значних людських жертв. Ця ситуація підкреслює важливість контролю за кордоном та необхідність обережного ставлення до таких крайнощів у пошуках безпеки.
Прикордонники застерігають, що спроби нелегального перетину кордону через водні перешкоди можуть бути фатальними. Вони закликають громадян до обережності та нагадують, що незаконний перетин кордону не лише є кримінальним злочином, але й ставить під загрозу життя і здоров’я тих, хто намагається його здійснити.
На Закарпатті прикордонники викрили спробу незаконного перетину кордону: у мікроавтобусі, завантаженому овочами, знайшли вісім чоловіків, які ховалися за спеціально обладнаною стінкою. Інцидент стався поблизу контрольного поста прикордонного відділу «Вилок» Мукачівського загону.
Як повідомляє ДПС України, транспортний засіб «Мерседес Спринтер» належав 63-річному жителю Закарпаття. Під час перевірки водій запевнив прикордонників, що окрім овочів нічого не перевозить. Проте під час детального огляду мікроавтобуса прикордонний наряд помітив незвичайну додаткову стінку. За нею ховалися вісім чоловіків, серед яких були жителі різних областей: Херсонської, Житомирської, Київської, Закарпатської та Львівської.
Чоловіки планували нелегально перетнути кордон і дістатися Угорщини поза офіційними пунктами пропуску. Однак їхній «план» виявився невдалим.
Водія разом із «пасажирами» було затримано та доставлено до прикордонного підрозділу. За даними правоохоронців, дії водія підпадають під статтю 332 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон.
Наразі оперативники Мукачівського загону з’ясовують усі обставини організації цієї «подорожі». Прикордонники перевіряють можливі зв’язки водія з організаторами схеми нелегального переправлення чоловіків призовного віку за кордон.
Такі спроби ухилення від мобілізації в умовах війни не є поодинокими. Нещодавно у подібному випадку громадянина Молдови засудили до восьми років позбавлення волі за організацію каналу для незаконного переправлення осіб.
1 грудня 2024 року стартувала програма “Зимова підтримка”, ініційована президентом Володимиром Зеленським. Вона передбачає виплату 1000 гривень для громадян, які потребують допомоги в умовах складної економічної ситуації. Проте програма викликала неоднозначну реакцію серед українців, і в соціальних мережах ширяться застереження: “Тричі подумайте, перш ніж брати 1000 гривень.”
У перший день після запуску програми, через застосунок “Дія” українці оформили понад два мільйони заявок на отримання грошей.
Через десять днів дії програми таких вже було понад шість мільйонів.
Десятого грудня ввечері перші заявники вже отримали гроші.
В уряді звинувачення у намаганні встановити контроль над коштами людей заперечують, як і інші нібито “таємні” плани, пов’язані з такою масштабною програмою.
Окрім підозр у спробах контролю за коштами громадян лунають й інші сумніви та версії. Не виключено, що вони стали для багатьох людей причиною утриматися від отримання грошей.
Разом з експертами та урядовцями ми перевіряли, наскільки ті версії мають сенс.
“Марковані” гроші від міжнародних партнерів
1 грудня Володимир Зеленський у телезверненні оголосив про фінансову підтримку всіх українців, які перебувають на неокупованій території України.
“Це для кожного і кожної – для всіх: для дорослих, для дітей. У середньому – кілька тисяч на сім’ю”, – наголосив він.
Водночас влада розраховує, що “Зимова підтримка” допоможе економіці, оскільки 1000 гривень можна витратити лише на товари українського виробництва та послуги в Україні. Перелік доволі великий: ліки, книги, медичні послуги, комуналка, мобільний зв’язок, квитки Укрзалізниці чи до театру і багато іншого.
“Це додатково підтримає український мікро- та середній бізнес. Це гроші марковані. Є визначене коло, куди їх можна спрямувати”, – пояснював перший заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олексій Соболев.
Гроші “Зимової підтримки” також можна перерахувати на підтримку волонтерів та оборону країни. За словами президента, ця державна програма може стати також і “програмою національного донату”.
В уряді пояснювали, що тисяча гривень кожному – це залишки коштів, отриманих від міжнародних партнерів, які не встигають використати за іншими програмами до кінця 2024 року.
Уряд не може їх спрямувати на ЗСУ чи інші військові потреби напряму, оскільки це заборонено умовами надання міжнародної допомоги.
Що означає дозвіл на розкриття даних з банківських карток
Однак майже одразу після запуску програми почали лунати звинувачення на адресу уряду у спробах влади встановити контроль за рухом коштів на банківських рахунках.
І експерти, і депутати парламенту (переважно опозиційні) посилалися на текст угоди з Приватбанком про відкриття спеціальної картки “Національний кешбек”, на яку надійде президентська тисяча.
У соцмережах почали з’являтися скріни угод, відповідно до яких особа дає згоду на передачу даних по транзакціях купівлі товарів чи оплати послуг за усіма картками банку та дозвіл на розкриття банківської таємниці.
“Для отримання тисячі від вас вимагають відкрити картку “Національний кешбек” в будь-якому банку, який бере участь в програмі кешбеку. Без відкриття картки тисячу не дадуть. А до програми ви можете приєднатись лише якщо надасте дозвіл на передачу даних про всі покупки”, – пише у фейсбуку опозиційний депутат Володимир Ар’єв і демонструє копії угоди, яку пропонує Приватбанк.
Автор фото,Фейсбук Володимира Ар’єва
Підпис до фото,В угоді банку вказується, що отримання картки – тільки за умови надання згоди на передачу даних про покупки
Державна програма “Національний кешбек” діє вже кілька місяців. Вона передбачає, що покупцеві відшкодовують 10% від вартості товару, якщо він українського виробника. Ті, хто приєднувався до програми раніше, оформлюючи картку “кешбеку”, так само давали згоду на передачу даних по транзакціях. Проте тоді ці вимоги не зчинили стільки галасу, як зараз.
Оскільки гроші із “зимової” тисячі можна витрачати на ті самі товари і послуги, що і за програмою “Національний кешбек”, в уряді вирішили, що картка “кешбеку” для цього підходить найкраще.
“Для того, щоб прогарантувати, куди будуть витрачатися кошти, щоб це не був “кеш”, знятий з банкомата, ми вирішили, що швидше і правильніше буде нараховувати гроші на картку “Національного кешбеку”, де вже технічно налаштовані певні обмеження і контроль”, – пояснює ВВС Україна заступниця міністра економіки Надія Бігун.
За її словами, дозвіл на розкриття інформації про транзакції з’явився тому, що інакше “Дія” не змогла б фіксувати придбання акційного товару і нараховувати кешбек.
“У постанові уряду прямо вказується, що ця інформація передається тільки для нарахування кешбеку, а не в якихось інших цілях”, – наголошує Надія Бігун.
Автор фото,Getty Images
Підпис до фото,Міністерство економіки попередило банки, аби ті не змушували людей, які хочуть лише отримати 1000 гривень, надавати дозвіл на розкриття усієї інформації про трансакції
Фактично, людей, які планують отримати 1000 гривень, поставили у ті самі умови, що і тих, хто бере участь у програмі “Національний кешбек” заради 10% відшкодувань за товари.
Тобто люди надавали дозвіл на доступ до інформації щодо транзакцій усіх своїх карток у банку, де відкривали “Національний кешбек”.
Причини ажіотажу і наслідки
У міністерстві економіки визнають, що саме це стало причиною ажіотажу навколо теми розкриття даних за транзакціями.
За словами заступниці міністра економіки, на початку деякі банки дійсно відкривали картку “Національного кешбеку” для отримання 1000 гривень, лише за умови, коли клієнт надавав дозвіл на передачу даних за іншими картками цього ж банку.
На сьогодні, каже вона, усі банки, окрім “одного великого банку” змінили цю опцію. Але з цим банком комунікація триває і не виключено, він теж змінить налаштування у банківському додатку. Вона не називає, що це за банк, але можливо, ідеться про Приватбанк, який згадував депутат Володимир Ар’єв.
“Для того, щоб отримати тисячу гривень, людині не обов’язково надавати дозвіл на транзакції за своїми картками. Можна в додатку банку замовити картку “Національний кешбек”, але відмовитися від участі у самій програмі з такою назвою і не давати дозвіл на передачу даних за іншими картками, окрім як картки, на яку надійде тисяча гривень”, – запевняє Надія Бігун.
10 грудня міністерство економіки повідомило, що надіслало банкам додаткове роз’яснення “про недоцільність надмірних вимог щодо розкриття банківських даних” під час реалізації програми “Зимова підтримка”. Урядовці вказали, що ці вимоги можуть стосуватися лише випадків, коли людина хоче приєднатися до програми “Національний кешбек”.
Автор фото,УНІАН
Підпис до фото,На сьогодні шість мільйонів людей подали заявку на отримання коштів
На сьогодні шість мільйонів людей подали заявку на отримання коштів. Загалом, як прогнозують в Мінекономіки, президентською тисячею скористається не більше ніж 15 мільйонів українців. Але це – оптимістичний прогноз. Песимістичний – 10 мільйонів.
Пошук ухилянтів і “квазіперепис” населення
Однак тема розкриття даних про рух коштів на банківських картках клієнтів – не єдина, що обговорюється у соцмережах і не тільки у них. Лунають також підозри у тому, що реєстрація на отримання допомоги – це нібито спроба оновити персональні дані людей, які зараз перебувають в Україні й навіть встановити осіб, що ховаються від мобілізації.
“У нас мільйон чоловіків десь ховається. Вони не виїхали за кордон, вони не люди з інвалідністю, вони не заброньовані. Якщо, наприклад, у родині є два чоловіки, які підлягають мобілізації, і дві жінки, то на них це чотири тисячі гривень. І звісно, стимулювати якимось чином отримати ці кошти, можна лише якщо сума буде більша ніж тисяча”, – заявляла депутатка фракції “Слуга народу” Ольга Василевська-Смаглюк в ефірі радіо “Свобода” минулого тижня.
Вона також вважає, що “Національний кешбек” розраховний на те, щоб порахувати, скільки осіб взагалі є в Україні й проживають постійно на її території.
Однак такі версії ставлять під сумнів науковці.
Автор фото,Getty Images
Підпис до фото,Кількість населення в Україні оцінюють у 30 мільйонів. Для обрахування використовують методику підрахунку, використовуючи дані мобільних операторів
Багато хто з тих, хто ховається від ТСК, навіть позакривали усі свої банківські рахунки, тому навряд чи вони будуть оформлювати отримання 1000 гривень. У держави є достатньо механізмів і без “Національного кешбеку”, щоб встановити ухилянтів, каже ВВС Україна правник Володимир Яворський.
Оскільки за прогнозами уряду лише половина українців скористається допомогою за програмою “Зимова підтримка”, демографи також кажуть, що з цієї причини казати про щось схоже на перепис під час реєстрації людей на отримання допомоги також не варто – портрет країни у такий спосіб не зробиш, а визначити чисельність населення можна й іншими способами.
Зараз це роблять за допомогою даних операторів мобільного зв’язку.
“Це дурниця, немає ніякого стосунку оформлення 1000 гривень до перепису. А чисельність населення ми і так можемо визначати. Є методика, я вважаю, унікальна”, – каже директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.
За її словами, мова не лише про використання даних трьох мобільних операторів, а й про залучення всіх реєстрів, що є в країні.
“В цілому по Україні ми маємо більш-менш точні дані”, – каже Елла Лібанова в інтерв’ю ВВС Україна.
За даними Інституту демографії, чисельність населення України на контрольованій території становить 30 мільйонів. З урахуванням окупованих – 35-36 мільйонів.
Мінекономіки припущення про “квазіперепис” теж дивують.
“Звісно, у нас є питання, скільки у нас населення – скільки виїхало, скільки лишилося. Але ж ми маємо Єдиний демографічний реєстр, можна відмінусувати кількість тих, хто залишив Україну під час війни. Тобто я не знаю, як інформацією з “Зимової підтримки” можна скористатися”, – каже Надія Бігун.
Однак правозахисник Володимир Яворський вважає, що повністю відкидати версію про використання отриманих даних про людей не варто.
“Я припускаю, що тут може бути прихований трек. Не потрібно знати про все населення. Можуть бути корисні дані про соціально вразливі групи людей. Це якраз ті люди, які, швидше за все, захочуть отримати президентську тисячу, а якщо йдеться про сім’ю, то кілька тисяч”, – каже він у розмові з ВВС Україна.
За словами експерта, ця інформація може бути використана у майбутньому для точкового впливу на цих людей якимись тимчасовими фінансовими інструментами чи – ширше – для політичного впливу.
Володимир Яворський нагадує, що у багатьох країнах через таргетування, тобто виділення цільової аудиторії, проводяться виборчі кампанії, і верифіковані дані про певні соціальні групи людей є дуже важливими.
“Зимова підтримка” – не остання
Президент у зверненні до українців 1 грудня, анонсуючи “Зимову підтримку”, заявив, що це не остання допомога українцям взимку і загалом впродовж 2025 року.
А вже через кілька днів після цього уряд ухвалив постанову про запуск чергової програми у застосунку “Дія”– “єКнига”.
Молоді люди, яким у 2024 році виповнилося 18 років, зможуть отримати допомогу в розмірі 908 гривень для придбання книг українською мовою.
Умови отримання цих грошей оголосять пізніше, але не виключено, що програма теж буде прив’язана до картки “Національного кешбеку”.
Протягом 2024 року працівники Державного бюро розслідувань активно займалися розслідуванням випадків незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Ця проблема, яка набула особливої актуальності в умовах воєнного стану, стала одним із пріоритетних напрямків роботи відомства.
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на ДБР.
Статистика кримінальних проваджень свідчить, що незаконні схеми з переправлення осіб через державний кордон створюються в основному посадовцями, працівниками ТЦК, МСЕК, лікарями та правоохоронцями.
Найчастіше зловмисники використовують механізм зняття з військового обліку через підроблені діагнози щодо непридатності до військової служби.
Водночас розуміючи, що традиційні схеми ефективно ламаються, деякі посадовці, що відповідають за мобілізацію, намагаються
придумати нові механізми переправлення ухилянтів через кордон. Працівники ДБР почали виявляти випадки, коли заробити на військовозобов’язаних намагались прямо на блокпостах. З’явились послуги особистого супроводу до кордону, липові одруження тощо.
Під час розслідування таких кримінальних проваджень лише сума задокументованих хабарів склала 11 млн 400 тис. гривень. Але, переконані в ДБР, насправді суми неправомірної вигоди набагато більші і будуть точно встановлені під час слідства.
Дуже часто громадяни стають жертвами банального обману, під час якого в них під виглядом допомоги у переправленні просто відбирають значні суми грошей.
Судами накладено арешт на майно фігурантів на загальну суму майже 11 млн гривень.
Загалом у цьому році суди вже ухвалили 11 обвинувальних вироків щодо 14 осіб, що вже набрали законної сили.
Війна стала не лише тестом на витримку для всієї країни, а й перевіркою на чесність тих, хто критикує владу та армію. Однак, як свідчить низка викриттів, дехто з публічних критиків військових дій сам уникає служби у ЗСУ, прикриваючись сумнівними бронюваннями та формальними посадами.
Журналіст-розслідувач Максим Опанасенко, відомий своїми критичними матеріалами про дії влади у воєнній сфері, опинився в центрі скандалу. Як повідомляє видання «Закон і Бізнес», він отримав бронювання від мобілізації завдяки посаді «менеджера по зв’язкам із громадськістю» у товаристві з обмеженою відповідальністю «Євро Таннелс». При цьому статутний фонд компанії — всього $3000, а її внесок в обороноздатність держави викликає питання.
Документи свідчать, що бронювання Опанасенка дійсне до травня 2025 року, однак існують підозри, що журналіст по факту не виконує обов’язків у компанії. Редакція «Закон і Бізнес» пообіцяла провести власне розслідування, щоб з’ясувати, чи дійсно ця посада критично важлива для країни, чи є лише способом уникнути мобілізації.
Опанасенко — не єдиний, чия позиція викликає суперечності. Під приціл громадськості потрапили також:
Юрій Ніколов — журналіст, який часто критикує корупцію у владі.
Юрій Бутусов — редактор відомого видання, що регулярно публікує матеріали про ЗСУ.
Олександр Лємєнов — експерт із питань державного управління.
Михайло Жернаков — голова «Фундації DEJURE».
Віталій Шабунін — керівник «Центру протидії корупції».
Дехто з цих активістів офіційно заброньований через роботу в організаціях, які критикують дії уряду або займаються антикорупційною діяльністю. Водночас питання про реальну цінність їхніх посад для обороноздатності держави залишаються відкритими.
Суспільство очікує від журналістів та громадських активістів, особливо тих, хто критикує дії влади у воєнний час, не лише професіоналізму, а й особистої відповідальності. Відсутність служби у ЗСУ за формальними причинами може викликати недовіру до їхніх заяв і публікацій.
В умовах війни роль журналістів та активістів, які шукають “ухилянтів” від мобілізації, набуває особливого значення. Зокрема, медіа, такі як «Bihus.info», «СХЕМИ», «Українська правда», «Радіо Свобода», виступають як ті, що висвітлюють порушення закону та наголошують на необхідності загальної мобілізації. Однак, чи всі, хто вказує на проблеми в країні, дотримуються тих самих стандартів?
Яскравим прикладом є журналіст Олександр Лємєнов, активіст і автор розслідувань, який, здавалося б, має бути прикладом для інших у питаннях мобілізації та національної безпеки. Проте його власні дії ставлять під сумнів його принципи та публічні заяви.
Лємєнов є офіцером запасу Збройних сил України з 2011 року. Проте, незважаючи на свій військовий статус, під час загальної мобілізації він не з’явився до ТЦК для оновлення своїх облікових даних, що є порушенням законодавства про мобілізацію. Відомо, що в 2023 році він намагався уникнути повістки, навіть втікши через вікно, коли працівники ТЦК прийшли до нього додому.
Та не лише уникнення мобілізації стало предметом громадської критики. Після того, як Лємєнов врешті отримав медичну довідку, що підтверджує його придатність до служби, він все одно не був призваний на фронт. Офіційно це обґрунтовано тим, що він включений до резерву розвідувальної частини МОУ. Проте, є серйозні підозри, що це лише формальність, що дозволяє уникнути реальної служби.
Подібне ставлення до мобілізації від людини, яка виступає як викривач корупції та борець за справедливість, викликає не лише обурення, а й сумніви щодо її справжньої відданості справі. Адже реальна боротьба за країну — це не лише звинувачення в корупції на екранах, але й готовність діяти в ім’я захисту батьківщини. Водночас, в той час як журналісти та активісти закликають інших до дії, вони повинні перш за все дотримуватися тих самих стандартів, які встановлюють для інших.
Позбавлення водійських прав за ухилення від мобілізації стало новим інструментом тиску на осіб, які намагаються уникнути військової служби. Як зазначає адвокатка Тетяна Козаченко, законодавство надає можливість позбавляти «ухилянтів» прав на керування транспортними засобами, проте остаточне рішення ухвалюється судом.
Відповідно до нових положень законодавства, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) можуть ініціювати позбавлення водійських прав тих, хто не виконує зобов’язання щодо мобілізації. Цей захід спрямований на те, щоб мотивувати потенційних призовників до виконання своїх обов’язків перед державою.
Тетяна Козаченко наголошує, що громадяни, для яких водійське посвідчення є критично важливим для життя чи професійної діяльності, мають право оскаржувати такі рішення. Серед аргументів, які можуть бути враховані судом:
необхідність користування транспортом для виконання роботи;
стан здоров’я, що потребує регулярного транспортування;
соціальні чи гуманітарні обставини.
Хоча механізм позбавлення прав передбачений законом, його реалізація на практиці залежить від доказової бази, яку надає ТЦК, та рішень судів. Адвокати наголошують на важливості правового супроводу для захисту громадянських прав, оскільки кожен випадок має індивідуальні обставини.
Кейс “розформування МСЕК” по задумці Офісу Президента мав виявити та мобілізувати на фронт тисячі ухилянтів, але більшість з них уже покинули країну.
За повідомленнями наших джерел в СБУ, 90 відсотків тих, хто “купив інвалідність” (не враховуючи правоохоронців) уже залишили Україну і на момент перевірки таких осіб в країні залишиться менше 1 відсотка.
Водночас, корупційна складова в процесі мобілізації присутня також і серед представників ТЦК. Як повідомляють наші джерела: “ТЦК планували “обілетити” тих, кого позбавлять інвалідності, розуміючи що такі громадяни платоспроможні, адже “послуга” коштувала від 20-ти тисяч доларів США. Але, фактично, представники ТЦК зможуть показово відправити до на фронт не більше ніж 30-40 осіб і обілетити ще стільки ж, так як більшість або покинула країну, або переховується”.
Нагадуємо, що Президент України доручив ліквідувати МСЕК до кінця 2024 року. Натомість планують запровадити цифрову європейську модель. Про це розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Також він доручив міністру охорони здоров’я не пізніше 1 листопада внести всі необхідні нормативні документи й законопроєкти на розгляд Кабінету міністрів, аби завершити реформування МСЕК.
Керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) отримали право розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з мобілізацією, і накладати штрафи на українців, які не з’явилися на виклик без поважних причин. Адвокатка Тетяна Даниленко детально пояснила правові аспекти цього процесу у коментарі для “РБК-Україна”.
Вимоги до складання протоколу
Протокол не складається у випадках, коли особа не з’явилася на виклик, якщо це сталося без поважних причин, але важливо, щоб було підтвердження отримання виклику. Згідно з частиною 5 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), адміністративні правопорушення, пов’язані з мобілізацією, розглядаються ТЦК та СП, якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час та місце виклику.
Штрафи та їх оскарження
Штрафи можуть накладатися навіть за відсутності правопорушника, а в разі несплати протягом 15 днів, справа передається до виконавчої служби, і сума штрафу збільшується вдвічі. Важливо зазначити, що адміністративні стягнення можуть бути накладені протягом 3 місяців з моменту виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через рік після його вчинення.
У разі накладення штрафу безпідставно, особа має право оскаржити його в суді за місцем реєстрації або у місці перебування ТЦК, подавши адміністративний позов.
Правила вручення повісток
Раніше адвокат Євген Филипець вказував, що повістки через “Укрпошту” насамперед надсилатимуть особам, які оновили свої дані в застосунку “Резерв+”. Вручення повісток поштою є законним методом, передбаченим українським законодавством, а повістка, що потрапила у поштову скриньку, вважається врученою без потреби підпису чи будь-якого іншого підтвердження отримувача.
Судова практика
Суди в Україні вже перевантажені позовами громадян, які намагаються оскаржити повістки від військкоматів. Як зазначив депутат Київради Леонід Ємець, це лише початок, і ситуація може загостритися.
Глава польського Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський в інтерв’ю українським ЗМІ повідомив, що Польща не змогла сформувати заплановану бригаду з українських біженців через нестачу добровольців. Це питання викликало значний інтерес у ЗМІ та серед політичних оглядачів, оскільки відображає складності у реалізації планів підтримки України та інтеграції біженців у польські збройні сили.
«Добровольців, готових сформувати бригаду, за моїми даними, досі недостатньо», – заявив Сікорський.
При цьому Сікорський висловився за те, щоб українських біженців-чоловіків змусили повернутися в Україну для мобілізації в ЗСУ.
«Я ходжу в перукарню у Варшаві, і мене стриже молодий український перукар. І в мене є до нього запитання: «Що ти тут робиш? Хіба ти не повинен захищати свою країну?«… У мене є запитання: чи нормально створювати фінансові стимули для українських чоловіків, щоб вони жили в ЄС, а не тут, в Україні?», – сказав міністр.
Раніше ми повідомляли, що українським чоловікам за кордоном почали надходити повідомлення із закликами вступити в Український легіон.
