Radaonline.news

Позначка: Угорщина

  • Газ в обмін на нафту: Угорщина висунула ультиматум Україні

    Газ в обмін на нафту: Угорщина висунула ультиматум Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив про припинення постачання газу в Україну до моменту відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба». Рішення стало черговим етапом загострення енергетичного конфлікту між Будапештом і Києвом.

    За словами Орбана, Угорщина поступово зупинятиме постачання газу, а наявні ресурси залишатиме всередині країни для забезпечення власної енергетичної безпеки.

    Він прямо пов’язав це рішення із ситуацією навколо транзиту російської нафти. Прем’єр наголосив, що поки Україна не відновить прокачування через «Дружбу», вона не отримуватиме газу від Угорщини.

    У Будапешті вважають, що Україна нібито блокує роботу нафтопроводу, тоді як Київ пояснює зупинку транзиту наслідками російських ударів по енергетичній інфраструктурі. За даними української сторони, пошкодження потребують часу для відновлення, а Європейський Союз вже запропонував допомогу у ремонті.

    На цьому тлі Угорщина посилює тиск не лише на Україну, а й на ЄС. Орбан раніше заявляв, що блокуватиме рішення, вигідні Києву, поки не буде відновлено постачання нафти.

    Ситуація навколо «Дружби» стала одним із ключових факторів напруження у відносинах між Україною, Угорщиною та європейськими партнерами. Вона також впливає на ширший енергетичний баланс у регіоні, адже йдеться про постачання ресурсів, критично важливих для кількох країн Центральної Європи.

  • Без фінансування ЄС Україна не зможе забезпечити соцвиплати у 2026 році

    Без фінансування ЄС Україна не зможе забезпечити соцвиплати у 2026 році

    У команді президента попереджають про можливі проблеми з фінансуванням соціальних виплат уже у другій половині 2026 року, якщо Європейський Союз не ухвалить рішення щодо подальшої підтримки України.

    Про це повідомляють джерела, знайомі з перебігом переговорів. За словами одного з представників влади, наразі ситуація залишається невизначеною через позицію окремих країн ЄС.

    «Європейці запевняють, що фінансування буде і що вони знайдуть спосіб обійти опір Угорщини. Але якщо рішення так і не буде, може скластися ситуація, коли гроші ще залишаться на армію, а на соціальні виплати їх уже не вистачатиме», — зазначив співрозмовник.

    За його словами, Україна наразі використовує наявні бюджетні ресурси, очікуючи на узгодження механізмів фінансової підтримки з боку Європейського Союзу.

    Джерела також вказують, що ключовою перешкодою залишається позиція Угорщини, яка блокує або ускладнює ухвалення окремих рішень у межах ЄС.

    Водночас у владі розраховують, що європейські партнери зможуть знайти компроміс і забезпечити необхідне фінансування.

    Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев також попереджав про ризики для бюджету. За його словами, уже навесні можуть виникнути труднощі з фінансуванням державних видатків.

    Таким чином, питання зовнішньої фінансової підтримки залишається критично важливим для забезпечення як оборонних потреб, так і соціальних виплат в Україні.

  • Угорський розвідник координував збір даних в Україні — СБУ

    Угорський розвідник координував збір даних в Україні — СБУ

    Служба безпеки України заявила про викриття агентурної мережі іноземної розвідки, яка діяла на Закарпатті та займалася збором інформації оборонного і суспільно-політичного характеру.

    За даними слідства, координатором мережі був кадровий співробітник військової розвідки Угорщини Золтан Андре. Повідомляється, що раніше, у 2016–2020 роках, він працював у Грузії під дипломатичним прикриттям, а з 2021 року зосередив свою діяльність на Україні.

    Як встановили правоохоронці, агент вербував місцевих жителів, яких залучав до збору інформації. Серед основних завдань було отримання даних про рівень військової захищеності регіону, суспільно-політичні настрої населення, а також можливу реакцію місцевих жителів у разі гіпотетичного введення угорських військ.

    За інформацією СБУ, координація діяльності відбувалася під час особистих зустрічей, які організовувалися на території Угорщини.

    На тлі цього розслідування варто зазначити, що останнім часом відносини між Україною та Угорщиною залишаються напруженими. Офіційний Київ неодноразово заявляв про наявність розбіжностей із Будапештом щодо низки політичних та безпекових питань.

    Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх причетних до діяльності агентурної мережі та документування їхніх дій.

  • Від братерства до холодного розрахунку: що сталося з відносинами України і сусідів

    Від братерства до холодного розрахунку: що сталося з відносинами України і сусідів

    Перші місяці великої війни створили ілюзію, що стара карта Східної Європи згоріла разом із російським планом “Київ за три дні”. Але навесні 2026 року видно інше: емоційна єдність 2022-го закінчилася, і на перший план знову вийшли національні інтереси, енергетика, вибори, конкуренція та втома суспільств. Україна більше не живе в реальності “всі сусіди з нами”. Тепер у кожної столиці — своя гра.

    Лютий 2022 року справді став моментом історичного обнулення. Польща відкрила кордон і стала головним тилом для України, Молдова прийняла непропорційно велику кількість біженців, Румунія перетворилася на критичний маршрут для торгівлі й безпеки, а навіть країни з традиційно складною позицією, як-от Угорщина чи Болгарія, не наважувалися публічно стати в один ряд із Росією. Навесні 2026-го картина вже інша: одні сусіди поглиблюють співпрацю з Києвом, інші залишаються корисними, але холодними, а треті відверто використовують війну України як інструмент власного шантажу.

    Якщо спростити до формули, то сьогодні Україна має навколо себе чотири типи сусідів. Є держави, з якими інтереси майже повністю збігаються — передусім Румунія і Молдова. Є країни жорсткого прагматизму — Польща, Туреччина і, меншою мірою, Болгарія. Є відкрито проблемний блок — Угорщина та Словаччина. І є Білорусь, яка залишається не просто поганим сусідом, а ворожим плацдармом. Це вже не романтика 2022 року. Це зріла геополітика воєнного часу.

    Польща залишається найважливішим західним тилом України, але вже точно не в тому сентиментальному сенсі, який був у перші місяці вторгнення. Варшава й далі вкладається в оборону, готує новий пакет допомоги приблизно на 200 млн злотих і паралельно просуває масштабні оборонні програми всередині ЄС. Це означає, що польська держава продовжує бачити в російській загрозі власну проблему, а не лише українську.

    Але водночас Польща вже живе не логікою екстреної солідарності, а логікою внутрішньої політики. У країні зберігаються великі українські громади, що дає економічний ефект, але також породжує втому і соціальне тертя. Reuters ще у 2025 році фіксував, що українські біженці дали помітний внесок у польську економіку, але паралельно антиукраїнські настрої стали одним із факторів посилення праворадикальних сил. А в лютому 2026 року агентство знову звертало увагу на напруження навколо великих українських громад у Варшаві та Кракові. До того ж із березня 2026 року Польща змінила правила тимчасового захисту для українців, зробивши систему менш “надзвичайною” і більш бюрократичною. Це не розворот проти України, але це вже точно не епоха безумовного братерства.

    Угорщина тим часом остаточно вийшла з режиму пасивного скепсису і перейшла в режим відкритого блокування. Прем’єр Віктор Орбан не просто критикує Київ — він тримає в заручниках критично важливий для України пакет допомоги ЄС на 90 млрд євро, прив’язуючи свою позицію до зупинки транзиту нафти через “Дружбу”. Формула Будапешта зараз максимально проста: немає нафти — не буде грошей для України. Європейські лідери вже прямо називають цю поведінку неприйнятною і шукають способи обійти вето Орбана.

    Особливо показово, що сама історія з “Дружбою” виникла не через дії Києва, а через пошкодження інфраструктури внаслідок російського удару. Україна погодилася прийняти технічну і фінансову допомогу ЄС для ремонту трубопроводу, а Зеленський повідомив, що на повне відновлення транзиту потрібно близько півтора місяця. Але Будапешт вирішив використати кризу не для спільного тиску на Москву, а для тиску на Київ і Брюссель. Це і є головна риса українсько-угорських відносин 2026 року: вже не суперечка про меншини чи шкільні програми, а повноцінне політичне протистояння.

    Словаччина у 2026 році майже синхронізувалася з угорською лінією. Роберт Фіцо ще донедавна намагався балансувати — різка риторика, але не повне руйнування контактів. Тепер баланс майже зник. Братислава не лише підтримала тиск на Україну через нафтопровід, а й оголосила про припинення аварійних постачань електроенергії, а згодом через паливну кризу дозволила заправкам продавати дизель дорожче для іноземців і навіть обмежувати відпуск пального. Формально це рішення пояснюють нестачею ресурсу та “паливним туризмом”, але політично воно стало частиною того самого конфлікту навколо “Дружби”.

    Це означає, що Київ тепер має справу не з одним проблемним сусідом, а з цілим мініблоком Угорщина—Словаччина. І цей блок небезпечний не тільки тим, що створює труднощі в ЄС, а й тим, що вбудовує українське питання у передвиборчу політику двох урядів. Для Орбана й Фіцо жорсткість щодо України — це давно не зовнішня політика, а частина внутрішнього електорального менеджменту.

    На протилежному полюсі — Румунія. Якщо у відносинах Києва і Бухареста історично було достатньо взаємної недовіри, то нині Румунія стала одним із найстабільніших партнерів України в регіоні. 12 березня 2026 року під час візиту Зеленського до Румунії було підписано декларацію про стратегічне партнерство. Офіційний Бухарест прямо прив’язує цю домовленість до співпраці в обороні, енергетиці та відбудові.

    Ще важливіше те, що румунсько-українська співпраця вже не обмежується лише політичними жестами. Reuters повідомляв про ранні переговори між “Нафтогазом” і OMV Petrom щодо спільного освоєння великого газового родовища в Чорному морі. Паралельно Румунія ще раніше передала Україні систему Patriot, а нині дедалі чіткіше бачить Чорне море як спільний простір безпеки, де українська стійкість напряму працює на румунські інтереси. Саме тому Бухарест навесні 2026-го — чи не найперспективніший сусід України з погляду довгих стратегічних домовленостей.

    Молдова — окремий випадок, бо це не “велика” регіональна держава, а країна з набагато вужчим ресурсом. Але саме тому її лінія виглядає ще показовішою. Після російського удару по Новодністровській ГЕС у березні 2026 року забруднення води дісталося молдовської Бєльцівщини, тисячі людей залишилися без водопостачання, а Кишинів публічно поклав відповідальність на Росію. Це був ще один наочний епізод того, як безпека України і безпека Молдови вже фактично зрослися.

    Саме тому відносини Києва і Кишинева сьогодні, мабуть, найменш конфліктні в усьому периметрі. Молдова не має ресурсів Польщі чи Румунії, але має політичну ясність: будь-яке послаблення України автоматично збільшує ризики для самої Молдови. І поки Майя Санду утримує цей курс, Кишинів залишається для України не просто добрим сусідом, а дуже близьким політичним союзником.

    Болгарія, на відміну від Румунії, не робить гучних заяв про стратегічне партнерство, але й не скочується у відкритий конфлікт, як Будапешт чи Братислава. Її роль тиха, але корисна. У 2026 році Софія взяла на себе координацію спільного морського порядку денного для Чорного моря після України, а болгарське енергетичне відомство прямо говорить про завершення розширення газових інтерконекторів, які мають зробити країну важливим маршрутом LNG до України та Центральної Європи. Крім того, Болгарія продовжила тимчасовий захист для українців до березня 2027 року. Це не політика “великої дружби”, але це стабільна і доволі дисциплінована підтримка.

    Туреччина ж залишається тим, ким була фактично з першого дня великої війни: не союзником у західному розумінні, а сильним самостійним гравцем, який одночасно співпрацює і конкурує з усіма. У березні 2026 року Анкара знову запропонувала майданчик для наступного раунду переговорів між Росією та Україною. Ще у січні турецький МЗС підкреслював, що безпека Чорного моря для Анкари є стратегічним пріоритетом. Але Туреччина, як і раніше, не приєднується до західних санкцій проти Росії і паралельно дбає про безпеку власних газових маршрутів, зокрема Blue Stream і TurkStream.

    Для України це означає просту річ: Туреччина корисна, але не сентиментальна. Вона може допомагати в оборонній кооперації, підтримувати в Чорному морі, залишатися зручним дипломатичним майданчиком і водночас не робити жодного кроку, який суперечить її власним енергетичним чи торговельним інтересам. Саме тому відносини з Анкарою сьогодні — це не “дружба”, а складна математика взаємної вигоди. І в цій математиці Україна мусить діяти без ілюзій.

    Нарешті, Білорусь. Тут жодних двозначностей уже не залишилося. У лютому 2026 року Україна офіційно запровадила санкції проти Олександра Лукашенка, прямо звинувативши Мінськ у сприянні російській війні, зокрема у допомозі з дроновими атаками і використанні білоруської території як інфраструктурної бази. Навіть попри те, що в березні Мінськ почав торг із США, звільнив 250 політв’язнів і домігся часткового послаблення американських санкцій, це жодним чином не змінює українського погляду: Білорусь залишається несамостійним військово-політичним придатком Росії.

    Так, у довгій перспективі Київ, очевидно, залишатиме собі простір для майбутнього діалогу з постлукашенківською Білоруссю. Але навесні 2026 року це не сусід у політичному сенсі, а північний ризик. Не обов’язково ризик нового наступу завтра, але точно ризик для безпеки, логістики і планування, який не можна ігнорувати.

    Якщо ж спробувати підбити сухий підсумок, то головна зміна порівняно з 2022 роком полягає ось у чому: навколо України більше немає єдиного морального фронту. Є пояс підтримки, але він неоднорідний. Румунія і Молдова зараз ближчі до формули справжнього партнерства. Польща залишається критично важливою, але все сильніше мислить у категоріях власного політичного балансу. Болгарія і Туреччина — це надійний, але стриманий прагматизм. Угорщина і Словаччина — відверта зона конфлікту. Білорусь — ворожий тил Росії. І це, мабуть, і є головний геополітичний підсумок весни 2026 року: Україна більше не може дозволити собі політику на емоціях, бо її сусіди давно повернулися до політики інтересів.

  • Зеленський назвав термін відновлення транзиту нафти трубопроводом «Дружба»

    Зеленський назвав термін відновлення транзиту нафти трубопроводом «Дружба»

    Україна зможе відновити транзит нафти нафтопроводом «Дружба» приблизно через півтора місяця після завершення ремонту пошкодженої інфраструктури. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у листі до керівництва Європейського Союзу.

    У документі зазначається, що останні пошкодження об’єктів трубопроводу є досить серйозними і без відновлення ключових вузлів повноцінний транзит наразі неможливий.

    За словами президента, основною проблемою залишається перекачувальна станція у Бродах, яка тимчасово зупинила роботу після пошкодження.

    Саме її зупинка не дозволяє підтримувати необхідний тиск у системі трубопроводу та гарантувати безпечний транзит нафти до європейських країн.

    «Ми очікуємо, що упродовж приблизно 1,5 місяця перекачувальна станція у Бродах відновить технічну спроможність. Це забезпечить повне відновлення постачань — звісно, якщо не буде нових ударів РФ», — пояснив Зеленський.

    Частину інфраструктури доведеться будувати заново

    За попередніми технічними оцінками, один із пошкоджених резервуарів для нафти не підлягає відновленню. У зв’язку з цим Україна розглядає можливість будівництва нової підземної інфраструктури зберігання нафти.

    Президент також подякував Європейському Союзу за готовність допомогти з відновленням трубопроводу.

    «Я вдячний і приймаю вашу пропозицію щодо необхідної технічної підтримки та фінансування, щоб ми могли завершити ремонтні роботи якнайшвидше та розглянути сталі рішення на майбутнє», — зазначив Зеленський.

    Передісторія конфлікту

    Проблеми з роботою трубопроводу виникли після пошкодження інфраструктури «Дружби», що призвело до перебоїв із постачанням нафти до країн Центральної Європи.

    На цьому тлі Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну у проблемах із транзитом, що спричинило політичну напругу між сторонами.

    Раніше також повідомлялося, що Україна погодилася відновити транзит нафти до Угорщини та Словаччини після домовленостей із Європейським Союзом щодо фінансування та технічної допомоги для ремонту пошкодженої інфраструктури.

  • Україна відновлює транзит російської нафти до ЄС

    Україна відновлює транзит російської нафти до ЄС

    Україна погодилася відновити транзит російської нафти нафтопроводом «Дружба» до Угорщини та Словаччини після домовленостей із Європейським Союзом щодо технічної допомоги та фінансування ремонту інфраструктури.

    Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    За словами глави Єврокомісії, Київ погодився відновити транзит після того, як Брюссель запропонував підтримку для відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Йдеться про технічну допомогу та фінансування, необхідні для ремонту ділянок трубопроводу, які зазнали пошкоджень.

    Нафтопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до країн Центральної Європи. Через українську територію нафта надходить, зокрема, до Угорщини та Словаччини, які залишаються залежними від цього маршруту.

    Напруження навколо «Дружби»

    Ситуація навколо трубопроводу загострилася після інциденту з пошкодженням інфраструктури. Угорщина та Словаччина навіть оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну у проблемах із транзитом.

    Відновлення транзиту має важливе значення для енергетичної стабільності Центральної Європи. Попри санкції проти російської енергетики, окремі країни ЄС досі отримують нафту через систему «Дружба», оскільки не мають швидкої альтернативи цим поставкам.

    Європейська комісія наголошує, що відновлення роботи трубопроводу відбуватиметься із дотриманням усіх технічних вимог та за підтримки Євросоюзу.

  • Єврокомісія хоче перевірити нафтопровід «Дружба» після заяв Орбана

    Єврокомісія хоче перевірити нафтопровід «Дружба» після заяв Орбана

    Європейська комісія запропонувала направити в Україну спеціальну місію для встановлення фактів щодо ситуації з нафтопроводом «Дружба». Наразі Брюссель очікує відповіді української сторони.

    Про це під час брифінгу в Брюсселі повідомила речниця Європейської комісії з енергетичних питань Анна-Каіса Ітконен.

    За її словами, Єврокомісія вже кілька тижнів веде активні консультації з Україною, а також із державами-членами ЄС, які висловили занепокоєння ситуацією навколо постачання нафти.

    «Ми ведемо інтенсивні дискусії та контактуємо з Україною з цього питання, як це відбувається вже кілька тижнів, а також з державами-членами, які найбільше стурбовані. Ми запропонували місію до України для перевірки трубопроводу», — сказала Ітконен.

    Водночас вона зазначила, що наразі не має інформації щодо можливого візиту угорської делегації до Брюсселя з цього питання.

    «Даних про угорську делегацію у мене немає», — додала речниця.

    За словами Ітконен, наразі Єврокомісія чекає на відповідь Києва щодо пропозиції провести таку місію і продовжує підтримувати контакти з українською владою та іншими державами-членами ЄС.

    Суперечка навколо нафтопроводу виникла після заяв прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який звинуватив Україну у перекритті постачання російської нафти до Угорщини, попри те, що сам трубопровід, за його словами, залишається технічно справним.

    Схожі звинувачення на адресу Києва також висловив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.

    На тлі цієї ситуації Будапешт заблокував надання Україні позики обсягом 90 млрд євро, а також виступив проти ухвалення 20-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії.

    Водночас раніше повідомлялося, що 27 січня російський ракетний удар пошкодив ключову перекачувальну станцію нафтопроводу «Дружба» в місті Броди Львівської області.

  • Угорщина передасть Україні затримані інкасаторські машини, але без вилучених коштів

    Угорщина передасть Україні затримані інкасаторські машини, але без вилучених коштів

    Угорщина погодилася передати Україні інкасаторські автомобілі, які раніше були затримані на її території. Водночас гроші та цінності, що перевозилися у цих машинах, залишаться під контролем угорських правоохоронців на час розслідування.

    Про це повідомляє «Європейська правда».

    Йдеться про два інкасаторські автомобілі, які перевозили значні суми коштів та золото з території Європейського Союзу до України. Машини зупинили угорські правоохоронці під час перевірки, після чого транспорт і вантаж вилучили.

    Разом із автомобілями затримали сімох українських інкасаторів. За даними джерел, у транспорті могли перевозити близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кілограмів золота.

    Після переговорів між сторонами Угорщина погодилася передати Україні самі інкасаторські автомобілі. Водночас кошти та інші цінності, які перебували у машинах, поки що не повертають.

    За інформацією угорської сторони, гроші залишаються під арештом, оскільки правоохоронні органи проводять розслідування щодо походження коштів і законності їхнього перевезення через кордон.

    Українська сторона, зі свого боку, наполягає, що транспортування здійснювалося в межах законних банківських операцій і відповідало міжнародним правилам.

    Очікується, що остаточне рішення щодо долі вилучених коштів буде ухвалене після завершення слідства. Саме тоді стане зрозуміло, чи можуть гроші та інші цінності бути повернуті Україні.

  • У Києві назвали «угорську делегацію» туристами, після чого Сійярто звинуватив Зеленського у брехні

    У Києві назвали «угорську делегацію» туристами, після чого Сійярто звинуватив Зеленського у брехні

    Між Києвом і Будапештом спалахнула нова дипломатична суперечка після появи в Україні групи громадян Угорщини, яких у медіа назвали «делегацією», що нібито прибула перевірити стан нафтопроводу «Дружба». У Міністерстві закордонних справ України заявили, що ці люди не мають жодного офіційного статусу і в’їхали до країни як звичайні громадяни.

    Речник МЗС Георгій Тихий пояснив, що група угорців перетнула кордон за стандартною процедурою, яка діє для громадян країн Шенгенської зони. За його словами, ці особи не мають на території України офіційного статусу делегації та не мають запланованих зустрічей з українськими посадовцями.

    У дипломатичному відомстві наголосили, що називати їх офіційною делегацією некоректно. Українська сторона також підтвердила, що отримувала від Угорщини запит щодо можливого візиту урядової делегації на чолі із державним секретарем Міністерства енергетики Габором Чепеком. Йшлося про переговори з українськими посадовцями та ознайомлення зі станом нафтопроводу «Дружба».

    Посольство Угорщини надіслало відповідну дипломатичну ноту до МЗС України 10 березня. Того ж дня українська сторона відповіла, що запропоновані дати візиту є неприйнятними та запропонувала узгодити нові терміни дипломатичними каналами. Таким чином, офіційний візит угорської делегації погоджений не був.

    Президент України Володимир Зеленський 11 березня також заявив журналістам, що не має офіційної інформації щодо мети перебування угорської групи в Україні.

    «А що робить тут делегація? Мені невідомо. У Міністерстві закордонних справ мені сказали, що приїхали люди. Вони охарактеризували це як приватну поїздку», — сказав він перед зустріччю з президенткою Бундестагу Юлією Кльокнер.

    Реакція Будапешта була різкою. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звинуватив Зеленського у брехні та заявив, що угорська сторона заздалегідь повідомила Україну про приїзд своєї делегації.

    За словами Сійярто, дипломатична нота з повідомленням про візит була направлена Києву ще 10 березня. Він стверджує, що делегація на чолі із заступником міністра енергетики Габором Чепеком мала намір перевірити стан нафтопроводу «Дружба» і провести зустріч із міністром енергетики України Денисом Шмигалем.

    Крім того, угорський міністр звинуватив Україну у нібито ударах по інфраструктурі російського газопроводу «Турецький потік», через який Угорщина отримує значну частину газу.

    «Без “Турецького потоку” Угорщина просто не зможе безпечно отримувати газ із географічної та фізичної точки зору», — написав Сійярто у соціальних мережах.

    У своїх заявах глава угорського МЗС також знову заговорив про так звану «нафтову блокаду» та звинуватив Україну у «нападах на суверенітет» Угорщини.

    Таким чином історія з групою угорських громадян, які прибули до України без погодженого дипломатичного візиту, переросла у черговий політичний конфлікт між Києвом і Будапештом на тлі енергетичних та політичних суперечок.

  • Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Уряд Венгрії ухвалив рішення про арешт коштів і золота українського «Ощадбанку» терміном на 60 днів у рамках розслідування, повідомляє місцева влада.

    У документі зазначено, що спосіб перевезення грошей та золота не відповідав звичайній міжнародній практиці, через що було розпочато кримінальне провадження. Обставини транспортування можуть становити ризики для національної безпеки країни.

    «На місці перевірки не вдалося встановити походження коштів, їх кінцевий пункт призначення, мету перевезення та правові підстави для переміщення таких активів територією країни. Слідство має з’ясувати походження активів, мету транспортування та можливі зв’язки перевізників із кримінальними або іншими організаціями», – зазначено у документі.

    Нагадаємо, що 5 березня озброєні угорські митники затримали два автомобілі «Ощадбанку», в яких знаходилися 35 млн євро, 40 млн доларів США та 9 кг золота. Також були затримані сім інкасаторов, яких згодом відпустили.