Radaonline.news

Позначка: тіньовий флот

  • Британія вдарила по банках і «тіньовому флоту» РФ: під санкції потрапили 19 нових цілей

    Британія вдарила по банках і «тіньовому флоту» РФ: під санкції потрапили 19 нових цілей

    Велика Британія оголосила новий пакет санкцій проти Росії, спрямований одночасно на фінансовий сектор, нафтові та газові доходи Кремля, «тіньовий флот» і компанії, пов’язані з постачанням сировини для російської військової промисловості. До нового переліку потрапили шість російських банків, шість суден, низка промислових компаній, індійський судноплавний оператор та російський бізнесмен.

    Офіційно британський уряд повідомив про 19 нових санкційних цілей. Лондон пояснює, що нові обмеження мають ще більше ускладнити Росії отримання доходів від експорту енергоносіїв і доступ до товарів та фінансової інфраструктури, які підтримують її війну проти України.

    Новий пакет став першим великим пакетом санкцій проти РФ, оголошеним міністром закордонних справ Великої Британії Едом Мілібендом. Він заявив, що Лондон продовжуватиме посилювати тиск на Москву доти, доки не буде досягнуто справедливого і стійкого миру.

    Які російські банки потрапили під санкції

    Однією з головних цілей нового пакета став фінансовий сектор РФ.

    Британія внесла до санкційного списку шість банків:

    Ozon Bank, Realist Bank, Teleport Bank, банк «Ставр», банк «Центр-інвест» та Росексімбанк. Останній офіційно має назву Державний спеціалізований російський експортно-імпортний банк.

    За оцінкою британського уряду, ці установи так чи інакше підтримують російську воєнну економіку.

    Фінансові санкції зазвичай передбачають заморожування активів у британській юрисдикції та суттєве обмеження можливостей проводити операції з британськими компаніями та банками. Для російських установ це також створює додаткові ризики при роботі з міжнародними контрагентами, які прагнуть уникати вторинних юридичних і репутаційних проблем.

    Лондон уже не вперше використовує банки як одну з головних цілей санкційної політики. У лютому 2026 року в одному з найбільших пакетів від початку вторгнення Велика Британія санкціонувала ще дев’ять російських банків.

    Під ударом ще шість суден «тіньового флоту»

    Другою ключовою частиною пакета стали шість танкерів, які британська влада пов’язує зі схемами обходу західних санкцій.

    До списку внесли:

    Asteras, Perseas, Torvian, Visund, Zenturo та Arctic Express.

    Перші п’ять — нафтові танкери. Arctic Express використовується для перевезення зрідженого природного газу.

    Британський уряд окремо наголошує, що йдеться про новопридбані судна «тіньового флоту», які допомагають Росії продовжувати експорт енергоносіїв в обхід західних обмежень.

    Проблема такого флоту давно вийшла за межі звичайних санкційних списків. Росія використовує сотні танкерів зі складними схемами власності, прапорами третіх країн, непрозорим страхуванням і частими змінами операторів.

    Мета — продовжувати продавати нафту та інші енергоносії навіть після введення західних цінових обмежень.

    Росія тепер будує ще й «тіньовий LNG-флот»

    Окрему увагу привертає включення до списку Arctic Express.

    Росія останнім часом активно розширює не лише нафтовий, а й газовий «тіньовий флот».

    За даними Financial Times, за останні пів року Москва додала до такої мережі вісім уживаних LNG-танкерів. Загалом російський «тіньовий» флот для перевезення зрідженого газу вже налічує близько 25 суден.

    Це особливо важливо через майбутню заборону ЄС на імпорт російського LNG, яка має запрацювати з 2027 року.

    Москва намагається підготувати альтернативну логістику заздалегідь, використовуючи старі судна, компанії-прокладки та непрозорі схеми власності.

    На відміну від нафти, LNG значно складніше перевозити через «тіньову» інфраструктуру. Такі танкери дорогі, технологічно складні і потребують спеціальних систем зберігання та портового обладнання. Саме тому санкції проти кожного конкретного LNG-судна можуть мати відчутніший ефект.

    У санкціях з’явилася й індійська компанія

    До нового пакета увійшла Frion Ship Management LLP, зареєстрована в Індії.

    Британська влада пов’язує її з продажем Росії танкера Arctic Express.

    Це показує ще одну тенденцію санкційної політики: західні держави дедалі частіше карають не лише російські компанії, а й структури третіх країн, які допомагають Москві обходити обмеження.

    Подібний підхід уже використовується проти компаній у Китаї, Центральній Азії, на Близькому Сході та в інших регіонах, якщо вони постачають Росії підсанкційні технології, фінансові послуги або допомагають із транспортуванням енергоносіїв.

    Ударили й по постачальниках рідкісних металів

    Новий пакет спрямований не лише на нафту та банки.

    Британія внесла до санкційного списку чотири російські компанії — Metallkomplekt, Nikom, Technolux та Proms iz.

    За даними уряду Великої Британії, вони займаються імпортом танталу та ніобію — рідкісних металів, які мають важливе значення для виробництва військової техніки та електроніки.

    Тантал широко використовується в конденсаторах, електроніці, авіаційних і ракетних системах.

    Ніобій застосовують у спеціальних сплавах, здатних витримувати високі температури та навантаження.

    Саме тому обмеження доступу Росії до таких матеріалів є частиною ширшої стратегії Заходу — не лише скорочувати доходи Кремля, а й ускладнювати виробництво ракет, дронів, літаків та інших озброєнь.

    Під санкціями опинилася компанія, пов’язана з «Новатеком»

    Ще одна важлива ціль — компанія Northern Engineering, або «Северный Инжиниринг».

    Її пов’язують із російським енергетичним сектором і «Новатеком».

    Британський уряд вважає, що компанія отримує вигоду від російської влади або підтримує її через діяльність у стратегічно важливому енергетичному секторі.

    «Новатек» є одним із найбільших виробників природного газу в Росії та оператором ключових LNG-проєктів, включно з «Ямал LNG» і «Арктик LNG 2».

    Західні санкції вже суттєво ускладнили реалізацію частини арктичних газових проєктів РФ, передусім через нестачу спеціалізованого обладнання, танкерів і західних технологій.

    Під обмеження потрапив і російський бізнесмен

    Окремо санкції запроваджено проти російського підприємця Олександра Жданова.

    Він пов’язаний із компанією «Сильтрон», яка працює в хімічному секторі.

    Жданову заборонено в’їзд до Великої Британії, а його активи у британській юрисдикції підлягають заморожуванню.

    Таким чином, пакет охоплює практично весь ланцюг підтримки російської воєнної економіки — фінансування, енергетичний експорт, судноплавство, промислову сировину та персональні активи.

    Лондон уже санкціонував понад 3400 цілей

    Після нового пакета загальна кількість фізичних осіб, компаній і суден, які Велика Британія внесла до санкційних списків у рамках російського режиму, перевищила 3400.

    Тільки у 2026 році Лондон уже запровадив санкції проти більш ніж 500 осіб, компаній і суден.

    Це показує, що санкційна стратегія Британії поступово змінюється: замість кількох великих пакетів на рік Лондон дедалі частіше додає нові цілі невеликими, але регулярними хвилями.

    Особливий акцент робиться на схемах обходу обмежень.

    Британія вже може фізично зупиняти судна

    Ще одна важлива зміна відбулася у березні 2026 року.

    Британія розширила правові можливості для боротьби з «тіньовим флотом», дозволивши перехоплювати підсанкційні судна, які проходять через британські води.

    Це означає, що санкції щодо танкерів перестали бути лише фінансовим обмеженням.

    У червні британські сили вже провели резонансну операцію проти судна Smyrtos, яке вважали частиною російського «тіньового флоту». До операції залучали Королівську морську піхоту, Національне агентство боротьби зі злочинністю та авіацію. Судно було взято під контроль біля британського узбережжя.

    Тому включення ще шести танкерів до списку має значно серйозніші наслідки, ніж раніше: якщо вони потраплять у британські територіальні води або в іншу юридично доступну зону, ризик фізичного перехоплення зростає.

    Скільки Росія вже втратила через санкції

    Британський уряд оцінює, що міжнародні санкції позбавили Росію щонайменше 450 млрд доларів ресурсів, які могли б бути використані для фінансування війни.

    До цієї оцінки входить близько 154 млрд доларів недоотриманих нафтових податкових доходів та приблизно 285 млрд доларів заморожених валютних резервів Центробанку РФ.

    У Лондоні також заявляють, що російські нафтові доходи впали до найнижчого рівня з 2020 року.

    При цьому британський уряд прямо пов’язує падіння доходів із необхідністю Кремля компенсувати втрати підвищенням податкового навантаження всередині країни.

    Росія традиційно відкидає західні санкції як політично мотивовані та заявляє, що адаптувалася до них. На новий пакет російське посольство у Лондоні на момент повідомлення Reuters оперативно не відреагувало.

    Це продовження лютневого удару по російській нафті

    Серпневий пакет значно менший за обсягом, ніж санкції, оголошені 24 лютого 2026 року.

    Тоді Велика Британія запровадила майже 300 нових обмежень — найбільший пакет із перших місяців повномасштабного вторгнення.

    Під удар потрапила зокрема «Транснефть», через яку проходить понад 80% російського нафтового експорту, а також 175 компаній, пов’язаних із мережею 2Rivers — одним із найбільших операторів «тіньового флоту».

    Серпневі санкції фактично продовжують ту саму логіку — бити не тільки по великих державних компаніях, а по конкретних інструментах обходу обмежень.

    Чому «тіньовий флот» став головною мішенню

    Російський нафтовий експорт залишається одним із головних джерел валютних доходів держави.

    Після введення цінової стелі та санкцій Москва створила складну мережу танкерів, трейдерів, страхових компаній і посередників, які дозволяють їй продавати нафту за межами традиційної західної системи.

    Саме тому сьогодні санкційна боротьба дедалі менше нагадує просте внесення «Роснефти» чи великого банку до чорного списку.

    Західні держави намагаються розбивати всю мережу — від судна та його власника до оператора, страховика, банку й компанії у третій країні, яка допомогла перепродати танкер.

    Новий британський пакет добре демонструє цю модель: одночасно санкціоновано російські банки, судна, промислові імпортери та індійську компанію, пов’язану з передачею Росії LNG-танкера.

    Саме тому 19 нових цілей можуть виявитися важливішими, ніж виглядає сама цифра. Лондон фактично намагається перекривати одразу кілька каналів, через які Росія отримує гроші, сировину та логістику для продовження війни.

  • Росія відкрила новий маршрут для експорту нафти в обхід небезпечного Червоного моря

    Росія відкрила новий маршрут для експорту нафти в обхід небезпечного Червоного моря

    Росія активізувала експорт сирої нафти через Північний Льодовитий океан, намагаючись зберегти високі темпи постачання та скоротити час доставки вантажів до азійських покупців. Арктичний маршрут також дає російським експортерам можливість уникати Червоного моря, де через атаки єменських хуситів і зростання безпекових ризиків ускладнився рух торговельних суден.

    За даними Bloomberg, російські морські поставки сирої нафти залишалися вищими за чотири мільйони барелів на добу вже п’ятий тиждень поспіль. Для підтримання таких обсягів Москва почала раніше та активніше використовувати Північний морський шлях уздовж арктичного узбережжя Росії.

    Наразі до проходження арктичним маршрутом залучені щонайменше шість нафтових танкерів. Один із них, Breeze, уже рухається через море Лаптєвих і подолав понад половину шляху вздовж північного узбережжя РФ. Частину маршруту судно проходило в супроводі атомного криголама.

    Ще п’ять танкерів зосередилися поблизу російського порту Діксон. Два криголами прокладають для них прохід крізь арктичні льоди. Судна перебувають приблизно за 1600 кілометрів на схід від Мурманська та Приморська, де на них завантажили російську нафту.

    За оцінкою видання, липневі переходи нафтових танкерів через Арктику розпочалися раніше, ніж зазвичай, і можуть перевищити показники попередніх років. Для порівняння, у липні минулого року цим маршрутом пройшов лише один танкер.

    Північний морський шлях дозволяє значно скоротити відстань між російськими портами в Балтійському морі та основними покупцями нафти в Азії. Коротший рейс означає, що танкери можуть швидше доставити вантаж, повернутися до портів завантаження та взяти наступну партію сировини. Це особливо важливо для Росії, яка після втрати значної частини європейського ринку переорієнтувала нафтовий експорт на Китай, Індію та інші азійські країни.

    Додатковим стимулом для використання Арктики стало загострення ситуації в Червоному морі. Єменські хусити оголосили про блокаду суден, пов’язаних із Саудівською Аравією, та посилили атаки на нафтові танкери. Після цього інтенсивність руху через протоку Баб-ель-Мандеб суттєво знизилася, а судновласники почали переглядати маршрути та уникати небезпечного регіону.

    Напруженість уже змусила частину танкерів змінювати курс, повертатися до Суецького каналу або прямувати в обхід Африки. Такий маршрут може подовжувати рейс майже на місяць і суттєво збільшувати витрати на паливо, страхування та фрахт. За оцінками Reuters, додаткові витрати на окремий рейс можуть сягати кількох мільйонів доларів.

    Для Росії арктичний напрямок є способом мінімізувати залежність від традиційних маршрутів через Суецький канал і Червоне море. Крім того, він дозволяє зменшити ризики для суден так званого тіньового флоту, частина яких раніше потрапляла під атаки поблизу узбережжя Ємену.

    Водночас використання Північного морського шляху має суттєві обмеження. Навігація в Арктиці залежить від сезонних погодних умов і товщини льоду, а танкерам часто потрібен супровід спеціалізованих криголамів. Не всі судна мають необхідний льодовий клас, тому маршрут не може повністю замінити традиційні шляхи експорту.

    Однак у літні місяці, коли льодова обстановка стає сприятливішою, Росія отримує можливість збільшувати кількість рейсів. Ранній початок навігації у 2026 році свідчить про прагнення Москви максимально використати коротке арктичне вікно та підтримати обсяги постачання на тлі глобальної нестабільності.

    Паралельно Росія розширює інші логістичні схеми. Єгипет поступово перетворюється на додатковий пункт для перевалки російської нафти. За даними Bloomberg, від початку року щонайменше 15 партій нафти сорту Urals були доставлені до середземноморського порту Мерса-ель-Хамра, причому в останні місяці обсяги таких поставок помітно зросли.

    Загалом протягом тижня до 26 липня близько 39 танкерів завантажили у російських портах 28,47 млн барелів сирої нафти. Такі показники демонструють, що Москва продовжує активно перебудовувати експортну логістику та шукати маршрути, які дозволяють обходити санкційні, безпекові й інфраструктурні обмеження.

    Після скорочення трубопровідних поставок до Європи у 2023 році Росія була змушена перенаправити на морські маршрути близько 500 тисяч барелів нафти на добу. Це збільшило залежність країни від танкерного флоту, портів і доступу до міжнародних морських шляхів.

    Зростання перевезень через Арктику може тимчасово допомогти Росії підтримувати експорт, однак цей маршрут не є повноцінною альтернативою південним напрямкам. Його ефективність залежить від сезону, доступності криголамів і технічного стану суден. Водночас нинішня активність свідчить, що Москва готова використовувати навіть складні та дорогі логістичні рішення, аби зберегти нафтові доходи та стабільність постачання до Азії.

  • Україна завдала удару по “тіньовому флоту” РФ

    Україна завдала удару по “тіньовому флоту” РФ

    Українські сили продовжують завдавати ударів по військово-економічній інфраструктурі Росії. Цього разу ціллю спецоперації Служби безпеки України став танкер “тіньового флоту” РФ Avero у Чорному морі, а також три нафтобази у Ставропольському краї. Внаслідок атак на об’єктах виникли масштабні пожежі, а робота важливої для російської економіки інфраструктури була порушена.

    Як повідомили у СБУ, спецоперації проводилися в межах виконання завдань, поставлених президентом України Володимиром Зеленським, щодо зниження воєнно-економічного потенціалу держави-агресора.

    У спецслужбі зазначили, що танкер Avero використовувався Росією для транспортування сирої нафти в обхід міжнародних санкцій, запроваджених країнами G7 та Європейського Союзу. Судно перебуває під українськими санкціями та забезпечувало експорт російської нафти, зокрема до Китаю та Індії, допомагаючи Кремлю отримувати валютні надходження для фінансування війни.

    За даними СБУ, удар по танкеру було завдано за допомогою морського безпілотника “Мамай”. У спецслужбі наголосили, що саме судна так званого “тіньового флоту” дозволяють Росії обходити міжнародні обмеження та продовжувати продаж енергоносіїв на світових ринках.

    У Службі безпеки також повідомили, що Avero став уже четвертим танкером класу Suezmax, який українські сили уразили за останні десять днів. Такі операції, за оцінкою відомства, суттєво ускладнюють російський експорт нафти та завдають удару по одному з ключових джерел фінансування війни.

    Окрім морської операції, українські безпілотники атакували три нафтобази у Ставропольському краї Росії. Відстань до цілей від державного кордону України становила близько 600 кілометрів. За інформацією СБУ, після влучань на всіх трьох об’єктах пролунали вибухи, спалахнули резервуари з паливно-мастильними матеріалами та виникли масштабні пожежі.

    У спецслужбі підкреслили, що системні удари по нафтовій інфраструктурі Росії мають на меті не лише скоротити експортні можливості країни-агресора, а й обмежити постачання пального для російських окупаційних військ.

    Нагадаємо, у ніч на 19 липня Сили оборони України також завдали ударів по низці інших військових об’єктів РФ. За даними Генерального штабу ЗСУ, було уражено два російські танкери в акваторії Чорного моря, плавучий кран в Азовському морі, зенітний ракетний комплекс “Бук” поблизу Зеленопілля Запорізької області, а також автомобільний міст у районі Новоекономічного Донецької області, який російські війська використовували для забезпечення військової логістики. Це стало черговим етапом кампанії зі знищення критично важливих військових та економічних об’єктів держави-агресора.

  • У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У Сполучених Штатах двопартійна група сенаторів закликала Конгрес якнайшвидше винести на голосування законопроєкт про масштабне посилення санкцій проти Росії. Законодавці наполягають, що документ, над яким майже два роки працював покійний сенатор Ліндсі Грем, уже узгоджений із Білим домом, має широку підтримку як серед республіканців, так і демократів, а тому не потребує жодних додаткових змін чи поправок. Про це сенатори заявили під час спільної пресконференції.

    За словами авторів ініціативи, законопроєкт став результатом тривалих міжпартійних переговорів і містить складний механізм економічного та санкційного тиску на Росію. Саме через це вони виступають проти повторного відкриття документа для внесення нових положень, оскільки це може затягнути процес його ухвалення.

    Сенатори наголошують, що нинішня редакція законопроєкту вже погоджена з адміністрацією президента США та є компромісом, досягнутим після багатьох місяців консультацій. На їхню думку, головним пріоритетом зараз має стати якнайшвидше голосування, а не нові дискусії щодо його змісту.

    Позицію сенаторів підтримав і спікер Палати представників Майк Джонсон. Він заявив, що переважна більшість республіканців давно підтримує ідею запровадження нових санкцій проти Росії та готова працювати над документом, який уже погодили Сенат і Білий дім.

    “Ми давно підтримуємо законопроєкт про санкції проти Росії, і переважна більшість республіканців це робить… Сенат та Білий дім розробили формулу, яка, на їхню думку, спрацює, і ми раді її опрацювати”, – наголосив Джонсон.

    Окрему увагу під час пресконференції приділили пропозиції президента США Дональда Трампа, який раніше висловив ідею доповнити законопроєкт санкційними положеннями щодо Ірану та ліванського угруповання “Хезболла”. Однак співавтор документа, сенатор-демократ Річард Блюменталь, виступив проти такого підходу.

    За його словами, президент уже підтримав чинну редакцію законопроєкту, а будь-яке розширення його предмета може лише затягнути ухвалення документа. Якщо адміністрація США вважає за необхідне посилити санкції проти Ірану чи “Хезболли”, відповідні законодавчі ініціативи, на його думку, слід розглядати окремо.

    “Президент схвалив цей законопроєкт, і ми маємо рухатися вперед саме з ним, а не відкривати його для інших потенційних цілей. Якщо адміністрація хоче запропонувати окремі законодавчі ініціативи щодо Ірану чи “Хезболли”, Конгрес може розглянути їх окремо”, – заявив Блюменталь.

    Сенатор також наголосив, що необхідність якнайшвидшого ухвалення документа пов’язана з продовженням російських атак проти українського цивільного населення. За його словами, кожне зволікання з посиленням санкцій означає додаткові можливості для Кремля фінансувати війну, що зрештою призводить до нових людських жертв.

    Автори законопроєкту сподіваються, що голосування вдасться провести ще до початку серпневої перерви в роботі Конгресу США. За їхніми словами, лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун готовий винести документ на розгляд, щойно буде остаточно підтверджено достатню кількість голосів. Водночас самі ініціатори переконані, що необхідна підтримка серед сенаторів уже сформована.

    Законопроєкт передбачає масштабне розширення санкційного тиску на Росію. Під нові обмеження можуть потрапити російські державні структури, компанії, фінансові установи, олігархи, а також особи й організації, які допомагають Москві обходити міжнародні санкції. Окремим напрямом документа є запровадження вторинних санкцій та спеціальних мит щодо найбільших імпортерів російської нафти й природного газу.

    Порівняно з початковою версією законопроєкту його остаточну редакцію суттєво доопрацювали. Якщо раніше документ допускав можливість застосування мит до понад 60 держав, то тепер санкційний механізм буде зосереджений лише на п’яти найбільших імпортерах російської нафти та п’яти ключових покупцях природного газу, частина з яких збігається. Крім того, автори уточнили процедури застосування винятків із санкційного режиму та розширили повноваження Торгового представника США щодо визначення конкретних тарифних ставок.

    Однією з головних новацій законопроєкту став окремий розділ, присвячений боротьбі з так званим “тіньовим флотом” Росії. Йдеться про мережу танкерів, які використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри чинні обмеження. За словами Річарда Блюменталя, нова редакція документа містить дієві інструменти для протидії діяльності цього флоту, що має суттєво ускладнити Росії отримання прибутків від продажу енергоносіїв і посилити економічний тиск на країну-агресора.

  • Росія зупинила судноплавство через Дон-Азовський канал після атаки України

    Росія зупинила судноплавство через Дон-Азовський канал після атаки України

    Росія тимчасово припинила судноплавство через Дон-Азовський канал та обмежила рух суден через Керченську протоку після масштабної української атаки на російські кораблі в Азовському морі. За даними джерел у російській зерновій галузі, рішення ухвалили після удару по 13 суднах, серед яких щонайменше десять танкерів. Подія вже викликала різке зростання цін на світовому ринку пшениці, адже Азовське море є одним із ключових маршрутів експорту російського зерна. Експерти попереджають, що навіть тимчасове блокування цього транспортного коридору може мати серйозні наслідки для логістики та міжнародної торгівлі.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на трьох співрозмовників у російській галузі експорту зерна.

    За інформацією агентства, рішення про припинення судноплавства було ухвалене після української атаки на російські судна в Азовському морі, яка відбулася у п’ятницю.

    За словами джерел, під удар потрапили 13 російських кораблів, серед яких десять танкерів, що використовувалися для перевезення нафти, нафтопродуктів та інших стратегічно важливих вантажів.

    Після цього російські силові структури різко посилили заходи безпеки у районі Азовського моря та Керченської протоки.

    Одне з джерел Reuters повідомило, що російська прикордонна служба офіційно поінформувала судноплавні компанії про припинення прийому всіх нових заявок на проходження суден через Керченську протоку.

    За словами співрозмовника агентства, обмеження набули чинності о 18:10 за місцевим часом у п’ятницю.

    При цьому у повідомленні, яке отримали оператори суден, не вказувалося, коли саме рух буде відновлений.

    Фактично це означає, що Росія тимчасово заблокувала один із найважливіших морських транспортних маршрутів, який забезпечує сполучення між Азовським і Чорним морями.

    Керченська протока та Дон-Азовський канал мають стратегічне значення для російської економіки.

    Через ці водні артерії проходить значна частина внутрішніх і міжнародних вантажних перевезень.

    Саме цим маршрутом транспортуються зерно, нафта, нафтопродукти, металопродукція, вугілля, добрива та інші експортні товари, які доставляються до чорноморських портів Росії, а звідти — на світові ринки.

    Дон-Азовський канал забезпечує вихід із внутрішньої системи річкових шляхів Росії до Азовського моря, а далі — через Керченську протоку — до Чорного моря.

    Таким чином будь-які обмеження руху на цьому напрямку одразу впливають на роботу всієї логістичної системи південних регіонів Росії.

    Особливе значення цей маршрут має для аграрного сектору.

    За оцінками аналітиків зернового ринку, через Азовське море проходить приблизно чверть усього російського експорту пшениці.

    Росія вже кілька років поспіль залишається найбільшим експортером пшениці у світі, а продаж зерна є одним із головних джерел валютних надходжень до російського бюджету.

    Саме тому будь-які перебої у роботі морських експортних маршрутів викликають серйозне занепокоєння як серед російських експортерів, так і серед міжнародних трейдерів.

    Першою реакцією ринку стало різке зростання біржових котирувань.

    Як повідомляє Reuters, у п’ятницю ф’ючерси на пшеницю на європейській біржі Euronext зросли приблизно на 4%.

    У результаті ціни досягли найвищого рівня за останні шість тижнів.

    Учасники ринку пов’язують це саме з повідомленнями про можливу тривалу зупинку судноплавства через Азовське море та ризиком скорочення поставок російського зерна.

    Експерти зазначають, що навіть короткострокове припинення роботи такого транспортного коридору може створити додатковий дефіцит пропозиції на міжнародному ринку та призвести до подальшого подорожчання зернових культур.

    Окрім аграрного експорту, можливі наслідки можуть торкнутися й нафтового сектору.

    Через Азовське море та Керченську протоку регулярно проходять танкери, які перевозять нафту та нафтопродукти як до російських чорноморських портів, так і за кордон.

    Тимчасове припинення руху суден може ускладнити логістику постачання енергоносіїв та створити додаткові затримки для російських експортерів.

    На момент публікації офіційна влада Росії не повідомила, коли саме планує відновити нормальний режим судноплавства.

    Також не оприлюднено інформації щодо масштабів пошкоджень атакованих суден або можливих збитків.

    На цьому тлі продовжують з’являтися нові подробиці українських ударів по російській інфраструктурі.

    Напередодні OSINT-аналітики проєкту «КіберБорошно» оприлюднили аналіз наслідків ударів, завданих у ніч на 10 липня.

    За їхніми даними, українські сили уразили низку важливих об’єктів російської нафтової та транспортної інфраструктури.

    Серед них називають судна так званого «тіньового флоту», які використовуються Росією для обходу міжнародних санкцій, портові потужності, об’єкти логістики та один із нафтопереробних заводів.

    Офіційного підтвердження цієї інформації з боку російської влади наразі немає.

    Водночас останні події свідчать про те, що бойові дії дедалі активніше впливають не лише на військову сферу, а й на транспортну інфраструктуру, морську логістику та міжнародну торгівлю.

    У разі якщо обмеження судноплавства триватимуть довше, Росія може зіткнутися із затримками експортних поставок, зростанням логістичних витрат, накопиченням вантажів у портах та необхідністю перегляду маршрутів перевезення.

    Для світового ринку це означатиме збереження високої волатильності цін на зерно та підвищену увагу інвесторів до будь-яких новин щодо роботи морських транспортних коридорів у Чорноморському та Азовському регіонах.

  • 35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    Сили безпілотних систем Збройних сил України провели одну з наймасштабніших морських операцій від початку повномасштабної війни. За останні чотири доби українські безпілотники уразили 35 російських суден, які використовувалися для перевезення пального, нафтопродуктів і військової логістики в Азовському морі та поблизу тимчасово окупованого Криму. Про результати операції повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним «Мадяр».

    За словами Бровді, лише в ніч на 9 липня українські оператори безпілотників уразили 45 військових цілей у глибокому тилу російських військ на території окупованого Криму та південних районів тимчасово окупованих територій України. Одночасно під удар потрапили ще 14 суден так званого «тіньового флоту» Росії в Азовському морі. У результаті загальна кількість уражених плавзасобів за останні 96 годин зросла до 35.

    Командувач СБС зазначив, що операція координувалася новоствореним Центром глибинного ураження Сил безпілотних систем. Саме цей підрозділ забезпечував синхронізацію ударів по морських і наземних цілях, використовуючи різні типи ударних безпілотників.

    За інформацією «Мадяра», серед цілей у ніч на 9 липня були не лише танкери. Українські дрони також уразили Сакську теплоелектроцентраль, три склади пально-мастильних матеріалів, дві бази матеріально-технічного забезпечення, станцію радіоелектронної боротьби «Житель», вузли зв’язку, паливозаправники та інші військові об’єкти окупаційних військ.

    Найбільший резонанс викликали саме удари по російському «тіньовому флоту». За словами командувача, усі атаковані танкери вже перебували під міжнародними санкціями та використовувалися Росією для обходу західних обмежень на експорт нафти й нафтопродуктів.

    Операція тривала безперервно протягом чотирьох діб. За оприлюдненою хронологією, 6 липня українські безпілотники уразили два танкери — «Капітан Бармін» та «Санар-3». Наступної ночі під удар потрапили ще десять суден, серед яких танкери «Венера-3», «Санар-1», «Санар-17», «Климена», «Теті», «Алексей Саврасов», «Пенелопа», «Іван Черемисінов», а також суховантаж і пором SKS One у Керчі.

    У ніч на 8 липня українські оператори дронів продовжили серію атак. Було уражено ще дев’ять суден, серед яких танкери «Ефросинья В», «Мария», «Санар-4», а також повторно атаковано «Санар-17» і «Климена». Крім того, під удар потрапили суховантажі «Донстар», «Владимир Ярыгин», «Феофан Шохирев» та «Евгения З». Загалом за перші три доби СБС підтвердили ураження 21 судна — 19 танкерів, одного суховантажа та одного порома.

    Наймасштабніша атака відбулася вже 9 липня. За словами Бровді, лише за одну ніч українські дрони уразили ще 14 суден. Серед них танкери «Челси-6», «Аура», «Сонар-1», «Илья Репин», «Венера-3», «Пенелопа», підсанкційний танкер під прапором Панами «Галиаскар Камал», буксир «Альфео» з баржею «Афродита», судно «Меркурий» та ще кілька плавзасобів, ідентифікація яких триває.

    У Силах безпілотних систем наголошують, що удари по морській логістиці є частиною ширшої кампанії зі зриву постачання пального до тимчасово окупованого Криму та російських військ на півдні України. За словами Бровді, більшість атакованих танкерів перевозили дизельне пальне та бензин із району Таганрога до кримських портів. Частина суден входила до так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для обходу міжнародних санкцій.

    Операція відбувається паралельно з масштабними ударами по російській паливній інфраструктурі. Раніше 9 липня Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження українськими силами нафтобаз у Тверській області та Ставропольському краї, резервного паливного сховища, нафтоперекачувальної станції в Уфі та нафтоналивного термінала в Ростовській області. За словами глави держави, це частина стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на зниження військово-економічного потенціалу Росії.

    Військові експерти зазначають, що систематичні удари по танкерах і паливній інфраструктурі мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють забезпечення російських військ пальним на окупованих територіях. По-друге, створюють додаткові проблеми для експорту російської нафти та роботи «тіньового флоту», який Кремль активно використовує після запровадження західних санкцій. По-третє, змушують Росію перекидати додаткові сили для захисту логістичних маршрутів, послаблюючи інші напрямки.

    Станом на 9 липня російська сторона офіційно не підтвердила заявлену кількість уражених суден. Водночас у мережі оприлюднюються відеозаписи ударів безпілотників, а незалежні OSINT-аналітики продовжують ідентифікувати окремі плавзасоби та оцінювати масштаби пошкоджень.

  • 144 загадкові польоти і жодного перехоплення: як Росія випробовувала оборону Європи біля ядерних баз

    144 загадкові польоти і жодного перехоплення: як Росія випробовувала оборону Європи біля ядерних баз

    Росія, ймовірно, протягом майже півтора року проводила масштабну кампанію повітряної розвідки над стратегічними військовими та ядерними об’єктами країн Європи, використовуючи безпілотники, які запускалися з суден так званого “тіньового флоту”. До такого висновку дійшли експерти Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), результати роботи яких опублікувало британське видання The Guardian.

    За даними дослідження, аналітики проаналізували 144 підозрілі інциденти із безпілотниками, зафіксовані в більш ніж десяти європейських країнах у період із кінця 2024 року до першої половини 2026 року. Найбільше випадків було зареєстровано у Великій Британії, Франції, Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Данії та Ірландії. Усі вони мають схожі ознаки та можуть бути частиною єдиної координованої операції російських спецслужб.

    Автори звіту зазначають, що головною особливістю цієї кампанії стала майже повна безкарність її виконавців. Попри численні польоти над військовими базами, аеродромами, портами та критичною інфраструктурою, жоден із безпілотників не був збитий або захоплений західними військовими. Це, на думку дослідників, продемонструвало серйозні прогалини у системах протиповітряної оборони країн НАТО, які традиційно орієнтовані на боротьбу з літаками, крилатими чи балістичними ракетами, але виявилися недостатньо готовими до масового використання невеликих малопомітних дронів.

    Серед ключових об’єктів, які, за оцінкою експертів, стали цілями російської розвідки, називають британську авіабазу RAF Lakenheath, де у 2025 році були розгорнуті американські ядерні боєприпаси. Також безпілотники неодноразово помічали поблизу французької бази атомних підводних човнів Île Longue, де базується морська складова французьких ядерних сил стримування. Аналогічні інциденти фіксувалися над авіабазами Kleine-Brogel у Бельгії та Volkel у Нідерландах, де також зберігається американська ядерна зброя.

    Окрім військових баз, дрони регулярно з’являлися поблизу цивільних аеропортів та інших важливих інфраструктурних об’єктів. Одним із найгучніших випадків стало тимчасове закриття аеропорту Копенгагена у вересні 2025 року після серії повідомлень про невідомі безпілотники. Подібні інциденти відбувалися також у Німеччині та низці інших європейських держав.

    Особливу увагу дослідники приділяють способу запуску цих безпілотників. За їхніми висновками, Росія використовувала для цього судна так званого “тіньового флоту” — танкери та вантажні кораблі, які часто працюють із вимкненими системами автоматичної ідентифікації (AIS) та використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій. Такі судна могли виступати не лише платформами для запуску безпілотників, а й виконувати функції ретрансляторів сигналу або кораблів для їхнього повернення після завершення місії.

    Одним із найважливіших доказів цієї версії стало затримання французькими військовими танкера Boracay восени 2025 року. Під час перевірки судна на його борту виявили двох громадян Росії, пов’язаних із приватною військовою компанією Moran Security Group, а також капітана з Китаю. Експерти IISS вважають цей випадок важливим підтвердженням використання цивільних суден у військово-розвідувальних операціях Росії.

    Співавтор дослідження, старший науковий співробітник IISS Чарлі Едвардс, наголосив, що аналіз численних інцидентів дозволяє з високою ймовірністю говорити про централізовану кампанію, організовану Кремлем. За його словами, російська операція переслідувала одразу кілька цілей: збір розвідувальної інформації про ядерні об’єкти НАТО, вивчення маршрутів військової логістики, тестування швидкості реагування систем ППО, а також психологічний і економічний тиск на країни Заходу.

    У звіті також зазначається, що найбільша активність таких польотів припала на осінь 2025 року, коли кількість зафіксованих інцидентів різко зросла. Водночас у 2026 році інтенсивність кампанії помітно знизилася після того, як європейські військово-морські сили почали активніше затримувати судна російського “тіньового флоту” та посилили контроль над морськими маршрутами.

    Попри це, експерти попереджають, що проблема залишається актуальною. На їхню думку, Росія продемонструвала здатність використовувати недорогі цивільні технології для проведення складних розвідувальних операцій практично без ризику негайної відповіді. Саме тому країнам НАТО рекомендують переглянути існуючі підходи до протидії малорозмірним безпілотникам, посилити захист стратегічної інфраструктури та вдосконалити координацію між військовими й цивільними службами.

    Дослідники наголошують, що нинішня система безпеки Альянсу була створена для відбиття традиційних повітряних загроз, однак сучасні гібридні операції, у яких використовуються дешеві безпілотники, цивільні судна та приховані методи ведення розвідки, потребують зовсім інших підходів. Саме тому звіт IISS уже називають одним із найважливіших досліджень про нові форми російської гібридної війни проти Європи.

  • Мільйон євро штрафу: Франція покарала власника танкера російського тіньового флоту

    Мільйон євро штрафу: Франція покарала власника танкера російського тіньового флоту

    Франція продовжує посилювати контроль за діяльністю російського тіньового флоту. Власника нафтового танкера Tagor, який наприкінці травня був затриманий французькими Військово-морськими силами в Атлантичному океані, оштрафували на 1 мільйон євро. Причиною стали порушення морського законодавства, зокрема використання неналежного прапора та невиконання законних вимог французьких військових. Про це повідомило видання Le Monde з посиланням на прокурора Бреста Стефана Келленберже.

    За словами прокурора, власника судна притягнули до відповідальності за відсутність належної реєстрації судна під законним прапором та відмову виконати вимоги французьких військових під час перевірки. Після завершення процедури визнання вини адміністративне затримання танкера буде скасовано, і судно зможе залишити територіальні води Франції.

    Під час затримання французькі військові встановили, що Tagor ішов під прапором Камеруну. Водночас виникли підозри, що цей прапор використовувався незаконно або не відповідав фактичній реєстрації судна. За даними слідства, танкер неодноразово змінював країну реєстрації, раніше використовуючи прапори Мадагаскару, Маршаллових Островів та Панами. Подібна практика є характерною для так званого тіньового флоту, який використовується для обходу міжнародних санкцій і транспортування російської нафти.

    Танкер Tagor вже перебував під міжнародними санкціями ще до його затримання французькими ВМС. Наприкінці травня 2026 року військовий корабель Франції перехопив судно в Атлантичному океані, після чого його супроводили до бухти Дуарнене у департаменті Фіністер. Там прокуратура відкрила кримінальне розслідування, а капітана судна — громадянина Росії — тимчасово затримали. Згодом його відпустили, тоді як розслідування щодо власника та експлуатації судна тривало.

    Останніми роками країни Європейського Союзу значно посилили боротьбу з російським тіньовим флотом. Після запровадження західних санкцій проти російського нафтового сектору Москва почала активно використовувати мережу старих танкерів зі складною структурою власності та постійною зміною прапорів і юрисдикцій. Такі судна нерідко вимикають системи автоматичної ідентифікації, здійснюють перевантаження нафти у відкритому морі та використовуються для обходу обмежень на експорт російської нафти.

    Європейський Союз уже включив десятки суден тіньового флоту до санкційних списків, а держави-члени посилили контроль за їхнім проходженням через свої територіальні води та порти. Французька влада заявляє, що боротьба з такими схемами є важливою частиною міжнародних зусиль із обмеження фінансових можливостей Росії продовжувати війну проти України. Штраф у розмірі одного мільйона євро став одним із найбільших адміністративних покарань, накладених Францією у справах, пов’язаних із порушенням санкційного режиму щодо російського тіньового флоту.

  • Росія поскаржилася до IMO через атаки на “тіньовий флот” — FT

    Росія поскаржилася до IMO через атаки на “тіньовий флот” — FT

    Російська Федерація звернулася до Міжнародної морської організації (IMO) зі скаргою на атаки по танкерах так званого “тіньового флоту”, який використовується для транспортування нафти та скрапленого газу в обхід міжнародних санкцій. У відповідь Україна заявила, що ці судна не можуть розглядатися виключно як звичайні комерційні об’єкти, оскільки вони відіграють важливу роль у фінансуванні російських воєнних дій. Про це повідомляє Financial Times.

    Як пише видання, на початку червня Москва подала до IMO офіційне звернення, у якому звинуватила Україну у нібито “терористичних атаках” на морське судноплавство. У документі йшлося про інцидент у березні, коли в Середземному морі було атаковано російський танкер Arctic Metagaz, що використовувався для перевезення зрідженого природного газу. Російська сторона заявила, що такі дії становлять загрозу міжнародній морській безпеці та порушують норми морського права, намагаючись представити ці інциденти як напад на цивільну інфраструктуру.

    Україна 26 червня направила до IMO власний офіційний лист у відповідь. У ньому віце-прем’єр-міністр Олексій Кулеба наголосив, що підхід Росії до трактування “тіньового флоту” як виключно комерційного є спрощеним і не відображає реальної ситуації. За його словами, йдеться про мережу суден, яка забезпечує критично важливі доходи російського бюджету, а отже прямо чи опосередковано сприяє продовженню війни проти України. У Києві підкреслюють, що такі танкери виконують не лише економічну, а й стратегічну функцію, дозволяючи Росії обходити санкції та зберігати експортні потоки енергоресурсів.

    Українська сторона фактично ставить під сумнів саму правову категоризацію цих суден як суто цивільних, аргументуючи це тим, що їхня діяльність інтегрована у військово-економічну систему держави-агресора. Таким чином, за логікою Києва, мова йде не просто про комерційне судноплавство, а про інфраструктуру, яка опосередковано підтримує воєнні можливості Російської Федерації.

    За даними, які наводяться в матеріалі, Україна у 2025 році здійснила атаки приблизно на десять суден, що належать або пов’язані з російським “тіньовим флотом”. Ці танкери здебільшого перебувають під санкціями та використовуються для транспортування російської нафти і газу через складні схеми реєстрації, зміни прапорів та залучення третіх юрисдикцій. Усі ці механізми, за оцінками експертів, створюють багаторівневу систему обходу санкцій, яка ускладнює контроль за реальними потоками енергоресурсів.

    Водночас українські джерела, на які посилається Financial Times, стверджують, що Росія сама значно активізувала удари по цивільному судноплавству в Чорному морі. З лютого 2022 року, за їхніми даними, було атаковано понад 200 торговельних суден, що належали різним країнам і працювали в міжнародній логістиці. Окремо у листі Кулеби до IMO зазначається, що серед постраждалих були, зокрема, турецьке вантажне судно MV Victress та німецьке судно Helga. Україна кваліфікує ці дії як грубе порушення міжнародного гуманітарного права та базових правил безпеки морського судноплавства.

    Паралельно у регіоні Чорного моря та Середземномор’я спостерігаються помітні зміни в логістиці російського “тіньового флоту”. За даними компанії морської розвідки Windward, після серії атак у березні російські танкери зі скрапленим газом перестали заходити до Середземного моря і почали використовувати значно довші маршрути. Зокрема, частина суден тепер обходить африканський континент через мис Доброї Надії, що суттєво збільшує тривалість рейсів і витрати на транспортування.

    На цьому тлі європейські країни також посилюють тиск на судна, які входять до так званого “тіньового флоту”. У червні Велика Британія затримала один із таких танкерів у Ла-Манші, а Франція повідомила про затримання подібного судна в Середземному морі. Дії цих країн спрямовані на посилення контролю над суднами, які використовують реєстрацію у третіх державах, таких як Панама, Барбадос або Камерун, що дозволяє обходити санкційні обмеження.

    За оцінками міжнародних експертів, глобальний “тіньовий флот”, який обслуговує інтереси Росії, Ірану та Венесуели, наразі налічує понад 1500 танкерів. Така масштабна мережа робить його одним із ключових інструментів обходу міжнародних санкційних режимів у сфері енергетичної торгівлі та суттєво ускладнює контроль за морськими перевезеннями.

    На цьому тлі також посилюється військово-технічна складова морського протистояння. Західні країни розглядають можливість розширення морських операцій і фінансування засобів контролю за підсанкційними суднами, а Україна паралельно розвиває власні безекіпажні морські системи. У військових структурах зазначають, що такі технології потенційно можуть бути використані для операцій проти суден “тіньового флоту” в Чорному морі, що свідчить про подальше загострення боротьби за контроль над морськими логістичними маршрутами та енергетичними потоками.

    У підсумку ситуація навколо “тіньового флоту” перетворюється на окремий напрям міжнародного протистояння, де поєднуються юридичні суперечки, санкційна політика, військові ризики та глобальна енергетична безпека, а питання статусу таких суден стає предметом дипломатичних суперечок на рівні міжнародних організацій.

  • Рогозін шокував заявою: у РФ пропонують мінувати власні танкери та підривати їх у морі

    Рогозін шокував заявою: у РФ пропонують мінувати власні танкери та підривати їх у морі

    Російський сенатор та колишній керівник “Роскосмосу” Дмитро Рогозін виступив із різкою та радикальною заявою щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який використовується для обходу міжнародних санкцій на експорт нафти. Він запропонував фактично перетворити цивільні нафтові танкери на заміновані судна з можливістю їх підриву у разі спроби затримання або арешту іноземними державами.

    Про це повідомляє The Moscow Times.

    За словами Рогозіна, Росія повинна нібито “посилити захист” своїх суден шляхом встановлення вибухових пристроїв на танкерах, які перевозять нафту під прапорами третіх країн або в межах схем обходу санкцій. Він стверджує, що у разі примусового заходу такого судна в іноземний порт або спроби його захоплення має спрацьовувати механізм підриву.

    Рогозін прямо визнав, що подібні дії можуть призвести до масштабних екологічних катастроф, зокрема розливів нафти у морі, але, за його словами, саме це нібито має стати стримувальним фактором для європейських країн.

    “Треба мінувати використовувані нами танкери. Ініціація має відбуватися у разі надходження відповідних команд або примусового заходу в чужий порт. Кілька разів бахне у них під носом з розливом нафти та екологічними наслідками — відразу одумаються”, — заявив він.

    Його заява викликала активне обговорення в російських прокремлівських медіа та серед так званих військових блогерів. Частина з них підтримала ідею, стверджуючи, що Росія не має достатніх військово-морських ресурсів для супроводу сотень цивільних суден, тому “жорсткі заходи” можуть стати альтернативою. Інші ж визнають, що реалізація подібного сценарію створила б неконтрольовані ризики не лише для міжнародного судноплавства, але й для самої Росії.

    Ініціатива Рогозіна прозвучала на тлі різкого посилення тиску на російський тіньовий флот з боку західних країн. Останніми місяцями Європейський Союз та Велика Британія активізували перевірки підозрілих танкерів, які транспортують російську нафту в обхід санкцій. У низці випадків судна затримувалися або бралися під контроль для інспекцій.

    Окремим тригером для нової хвилі заяв у Москві стало затримання танкера Smyrtos у Ла-Манші. Операцію провели спільно британські та французькі сили в межах посилення контролю над морськими перевезеннями. Судно, що ходило під прапором Камеруну, наразі перебуває під охороною, а компетентні органи проводять розслідування щодо його вантажу та маршруту.

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав цю операцію важливим кроком у боротьбі з обходом санкцій і підкреслив, що подібні заходи спрямовані на обмеження фінансування війни Росії проти України через енергетичні доходи.

    У Росії ж цей інцидент розцінили як небезпечний прецедент, який може бути продовжений. Деякі російські аналітики вже заявили, що затримання танкерів створює ризики для стабільності експорту нафти та може змусити Москву шукати нові методи “захисту” свого флоту.

    На цьому тлі в російських владних колах останнім часом обговорюються різні варіанти супроводу танкерів, включно із залученням військових кораблів або створенням конвойних систем. Однак ідея встановлення вибухівки на цивільні судна стала найбільш радикальною та суперечливою серед усіх озвучених пропозицій.

    Міжнародні експерти з морського права та екологічної безпеки неодноразово попереджали, що подібні сценарії становлять серйозну загрозу для глобального судноплавства, можуть призвести до катастрофічних наслідків для морських екосистем і фактично порушують базові норми міжнародного права.

    Попри це, риторика про “жорсткі заходи” щодо захисту тіньового флоту дедалі частіше з’являється в російському інформаційному просторі, що свідчить про зростання напруги навколо нафтового експорту РФ та спроб обійти санкційні обмеження.