Radaonline.news

Позначка: тендер

  • 285 контрактів – 0 конкурентів: як працює система держтендерів в Україні

    285 контрактів – 0 конкурентів: як працює система держтендерів в Україні

    У Міністерстві молоді та спорту України та його підпорядкованих структурах відбулося масштабне освоєння бюджетних коштів, пов’язане з підприємцем Сергієм Черським. Він виграв 285 тендерів на фото- та відеозйомку спортивних змагань, а також надав послуги з програмування.

    За статистикою системи Prozorro, ФОП Черськой С.В. виграв 285 тендерів, які проводило Міністерство молоді та спорту або підпорядковані йому структури і спортивні федерації – на загальну суму понад 13 млн гривень.

    Більшість із них – це дрібні закупівлі: на кілька тисяч чи десятків тисяч гривень. Але за каденції Матвія Бідного з’явилися і серйозніші контракти.

    У липні 2024-го ФОП Черськой переміг у закупівлі вартістю 1,67 млн гривень, у січні 2025-го – у закупівлі на 2,77 млн гривень.

    Обидві угоди стосуються обслуговування електронної комунікаційної системи «Онлайн сервіс для переведення у публічну площину процесу присвоєння спортивних звань з видів спорту, офіційно визнаних в Україні». Ще дві угоди – на 1,3 млн гривень – підписала з управлінням збірних команд України компанія «МостМедіа» (MostVideo.TV та Techno Dreams), власником якої є Сергій Черськой спільно з Олександром Ксенофонтовим, чоловіком співачки Руслани.

    Що не так із цими закупівлями?

    По-перше, на переважній більшості тендерів у ФОП Черськой не було конкурентів, хоч надає він зовсім не унікальні послуги – з відеозйомки й онлайн-трансляції спортивних змагань чи комп’ютерного програмування. А навіть якщо конкуренція існувала, вона була фіктивною.

    Суперником ФОП Черськой інколи виступав ФОП Крот Сергій Анатолійович – людина, яка працювала на ТОВ «СТІБ», – фірму, що належить тому ж Черському.

    Процеси цифровізації у Мінмолодьспорту курує Віталій Лавров, земляк і давній знайомий Сергія Черського. Зараз він обіймає посаду заступника міністра, до того був заступником, а ще раніше радником попереднього корумпованого керівника Вадима Гутцайта.

    До 2014 року, обидва – Лавров і Черськой –  працювали спортивними функціонерами в Донецьку. Зокрема, Віталій Лавров очолював обласну Федерацію Бойового самбо й один із місцевих бійцівських клубів «Файтзона». А Сергій Черськой був віце-президентом баскетбольного клубу «Донецьк», який належав банкірові Сергію Дядечкову.

    Прізвище Дядечко нині асоціюється в першу чергу з банкрутством «Родовід Банку». Але тоді головним активом Дядечка був банк «Союз», який активно використовувала для своїх фінансових операцій сім’я Віктора Януковича. А наглядав за цим усім один із найближчих повірених Януковича – Василь Джарти.

    У Сергія Черського досі є спільний бізнес із дітьми уже покійного Василя Джарти. Це ТОВ «Сучасні медичні системи», де часткою у 50% володіє австрійська фірма з Відня Wellmind Invest GmbH (вона належить Наталії Василівні Джарти), а 40% –  це частка Сергія Черського та його дружини Марії Єгорової (Черської).  Власник 10% Євген Метвейчук – теж менеджер Джарти.

    По-третє, Сергій Черськой не тільки надає послуги Мінмолодьспорту, а й у 2022 році був включений до складу національної збірної України з гандболу у ролі тренера-оператора. Запасним тренером-оператором у цій команді рахувалася й Марія Черська.

    Це давало змогу подружжю (хоч Сергієві Черському нема ще й 50 років) виїжджати під час воєнного стану за кордон, наприклад, відвідувати двох дітей, які зараз навчаються у Відні.

  • Фіктивний тендер на 42 млн грн: ексдиректорку антидопінгового центру підозрюють у корупції

    Фіктивний тендер на 42 млн грн: ексдиректорку антидопінгового центру підозрюють у корупції

    Колишня виконувачка обов’язків директора Національного антидопінгового центру опинилася у центрі гучного корупційного скандалу. Вона підозрюється у проведенні тендеру із ознаками фіктивності на суму 42 мільйони гривень, що призвело до значних фінансових втрат для держави.

    Кіберполіцейські викрили колишню посадовицю на мільйонних збитках для держбюджету. Чиновниця провела закупівлю апаратури за завищеними цінами через тендер, умови якого були прописані під конкретне підприємство з ознаками фіктивності. Про це інформує Кіберполіція України.

    Зазначається, що оперативники кіберполіції та слідчі Шевченківського управління поліції столиці викрили на розтраті державних коштів посадовицю Національного антидопінгового центру.

    Встановлено, що виконувачка обов’язків директора центру вчинила службову недбалість, провівши закупівлю за результатами тендеру “Обладнання для визначення пептидних гормонів, гормонів та білків” на суму понад 42 мільйони гривень, що значно перевищує середньоринкову вартість. При цьому, умови тендеру були прописані під заздалегідь визначене підприємство з ознаками фіктивності

    – йдеться у дописі.

    Кіберполіцейські повідомили, що директором компанії-переможця значиться особа, яка неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності за вчинення дрібних крадіжок. Свою причетність до підписання будь-яких документів у якості очільника підприємства чоловік заперечує.

    У результаті проведення товарознавчої та економічної експертиз встановлено, що через завищення цін на обладнання державі було завдано збитку на понад 10 мільйонів гривень.

    Восени минулого року правоохоронці повідомили фігурантці про підозру за ч. 2 ст. 367 (Службова недбалість) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

    – зазначили в Кіберполіції.

    Наразі досудове розслідування завершено. Обвинувальний акт щодо колишньої посадовиці за вказаною статтею ККУ у січні цього року направлено до суду.

  • Тендер на відновлення Бородянки отримала фірма з сумнівною історією

    Тендер на відновлення Бородянки отримала фірма з сумнівною історією

    Процес відновлення зруйнованої Бородянки, який фінансується державним бюджетом, виявився підозрілим через участь у тендерах компаній із сумнівною репутацією. Зокрема, 1,5 мільярда гривень, виділених на відновлення міста, можуть стати джерелом нових корупційних скандалів.

    За даними проєкту Bihus.Info, однією з компаній, якій планували перерахувати 376 мільйонів гривень для реконструкції багатоповерхівки, став консорціум «Відновлення». Однак перевірка виявила зв’язки компанії з кіпрськими офшорами, сумнівне фінансування та кримінальні справи її засновників.

    Консорціум «Відновлення» був зареєстрований 13 грудня 2024 року — лише через тиждень після оголошення тендеру. Як з’ясувалося, його створили виключно для участі в цьому конкурсі. Один із засновників консорціуму фігурує у справах про фіктивне підприємництво, легалізацію злочинних доходів і маніпуляції на фондовому ринку.

    Система YouControl також підтвердила зв’язок засновників із компаніями, які мали кримінальне минуле. Це викликає підозри, що діяльність консорціуму є лише прикриттям для заволодіння державними коштами.

    Ще одним учасником тендеру став консорціум «Ветерани України», до якого входять компанії, раніше пов’язані з партією «Нові особи» Володимира Карплюка, ексмера Ірпеня. Один із співвласників цього консорціуму вже мав стосунок до іншої гучної історії — тендеру, де фігурував “мертвий” підрядник.

    Після оприлюднення фактів замовник тендеру вирішив відмовити консорціуму «Відновлення» в перемозі. Однак це лише часткове вирішення проблеми, адже наявність таких гравців у тендерних процесах підриває довіру до прозорості відновлення Бородянки.

    Ситуація навколо відновлення Бородянки ілюструє ширшу проблему в Україні — корупцію під час розподілу бюджетних коштів. У той час як громади очікують швидкого відновлення інфраструктури, тіньові схеми та маніпуляції на тендерах лише затягують процес і посилюють недовіру громадян.

  • ОГТСУ може перерахувати 1,2 млрд грн компанії, яка фігурувала в корупційному скандалі

    ОГТСУ може перерахувати 1,2 млрд грн компанії, яка фігурувала в корупційному скандалі

    Державна компанія “Оператор газотранспортної системи України” (ОГТСУ) збирається зробити  платіж розміром 1,2 млрд грн ТОВ “КБ Теплоенергоавтоматика”. Це підприємство стало переможцем тендеру на реконструкцію компресорної станції, але його репутація викликає серйозні запитання через минулі корупційні звинувачення.

    На тендер звернув увагу екснардеп Максим Микитась на своїй Telegram-сторінці.

    За інформацією Микитася, “Теплоенергоавтоматика” контролюється Віктором Брагінським, ексдиректором КП “Київський метрополітен”, якого зараз оголошено у розшук. На думку бізнесмена та колишнього депутата Максима Микитася, компанія виконує роль “прокладки”, через яку відмивалися кошти метрополітену.

    Згідно з розслідуванням Bihus.Info, ТОВ “КБ Теплоенергоавтоматика” отримувало багатомільйонні підряди на ремонти у метрополітені за часів керівництва Брагінського. Основним власником компанії з 2020 року є Тетяна Белецька — народна артистка України, балерина Національної опери та завідувачка кафедри класичної хореографії Київської муніципальної академії танцю.

    Однак журналісти вказують, що Белецька, найімовірніше, є лише номінальною власницею. Вона може бути тещею Кирила Кривця — давнього колеги Брагінського. У середині 2000-х Кривець та Брагінський працювали в структурах “Нафтогазу”, а пізніше разом займалися бізнесом. Після призначення Брагінського директором КП “Київський метрополітен” у 2014 році, Кривець став власником кількох компаній-підрядників, які виконували роботи для метро.

    За словами Микитася, “Теплоенергоавтоматика” ніколи не мала власних трудових чи матеріальних ресурсів для виконання підрядів. Компанія виконувала функцію “прокладки”, через яку відмивалися державні кошти. Проти фірми порушено кілька кримінальних справ щодо розкрадання грошей “Київського метрополітену”.

    Раніше компанія отримала 1,5 млрд грн на ремонтні роботи у столичному метро, хоча вартість послуг та матеріалів була завищена.

    Попри сумнівну репутацію, ТОВ “КБ Теплоенергоавтоматика” перемогло у тендері “Оператора ГТС” на реконструкцію компресорної станції. Проєкт передбачає виділення 1,2 млрд грн, що може стати черговим етапом використання фірми для відмивання коштів.

    Оператор ГТС планує переказати 1,2 млрд грн компанії, пов'язаній із фігурантом корупційного скандалу у київському метро

    Тендер. Скриншот Prozorro

    Державна компанія поки не прокоментувала можливу угоду, однак суспільство вимагає розслідування щодо зв’язків “Теплоенергоавтоматики” з підозрюваними у корупційних схемах у Києві.

  • До України екстрадували підозрювану в корупційній схемі на 94,8 млн грн

    До України екстрадували підозрювану в корупційній схемі на 94,8 млн грн

    Україна отримала з Болгарії підозрювану у масштабній корупційній схемі щодо закупівлі трансформаторів для “Укрзалізниці”. Жінці обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою із можливістю внесення застави розміром 9,9 мільйонів гривень.

    Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

    Як зазначає НАБУ, мова йде про керівницю товариства, яке незаконно перемогло в тендері на постачання трансформаторів для “Укрзалізниці” за завищеними цінами.

    Корупційну схему було викрито у квітні 2024 року. За даними слідства, її організував колишній заступник голови Офісу президента та ексспівробітник СБУ Артем Шил. У результаті “Укрзалізниця” зазнала збитків на суму 94,8 мільйона гривень.

    В рамках розслідування підозра була висунута десяти особам. За клопотанням слідчих суд наклав арешт на 54 мільйони гривень на банківські рахунки компанії-постачальника, а також на їх нерухоме та рухоме майно.

    Після викриття схеми підозрювана втекла за кордон і перебувала в міжнародному розшуку. Восени 2024 року її було затримано компетентними органами Болгарії.

    Україна подала запит на екстрадицію, який був задоволений. Передача підозрюваної українській стороні відбулася на міжнародному автомобільному пункті пропуску “Устилуг-Зосін” у Волинській області.

    НАБУ продовжує розслідування справи, щоб встановити всі складові корупційної схеми та притягнути до відповідальності її учасників.

  • Депутат та заступник мера на Львівщині попалися на хабарі в 1,2 мільйона гривень

    Депутат та заступник мера на Львівщині попалися на хабарі в 1,2 мільйона гривень

    На Львівщині вибухнув черговий корупційний скандал. Депутата Львівської обласної ради Володимира Доманського та заступника міського голови однієї з територіальних громад затримали під час отримання хабаря. За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), посадовці вимагали 1,2 мільйона гривень від підприємця за нібито допомогу у перемозі в тендері.

    Чиновників затримали на гарячому – під час отримання 25 тисяч доларів США та 190 тисяч гривень. Як з’ясувалося, спершу вони вимагали від підприємця гроші, обіцяючи забезпечити його перемогу в тендері на будівельні роботи. Однак після того, як підприємець самостійно здобув перемогу, зловмисники почали стверджувати, що саме завдяки їхній “допомозі” він виграв контракт.

    Посадовці наполягали, що мають право на частину прибутку, використовуючи тиск та погрози.

    Депутату та його спільнику оголошено підозру за статтею про шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наразі правоохоронці вирішують питання щодо обрання запобіжного заходу для затриманих.

    Цей інцидент став черговим свідченням масштабів корупції на рівні місцевої влади. Громадськість сподівається на об’єктивне розслідування справи та притягнення винних до відповідальності.

  • В Херсоні компанія без співробітників і техніки побудує укриття за 82 млн грн

    В Херсоні компанія без співробітників і техніки побудує укриття за 82 млн грн

    Нещодавно створена компанія без техніки, співробітників та офісу отримала підряд на будівництво протирадіаційного укриття в Херсоні на суму 82 млн грн.

    Управління капітального будівництва Херсонської міської ради уклало угоду з київською компанією «Тенсенс» на будівництво великого протирадіаційного укриття на території херсонського професійного училища №2. Це укриття має бути побудоване в районі багатоповерхівок і приватного сектору, але підряд було надано без проведення відкритих торгів. Дозвіл на такий контракт дала Рада оборони області ще 14 листопада.

    Вивчивши кошторис, журналісти «Главкома» з’ясували, що компанія «Тенсенс» завищила ціни на матеріали для будівництва. Наприклад, пісок і щебінь у проекті коштують майже вдвічі дорожче за ринкові ціни. Це ставить під сумнів чесність компанії та ефективність використання бюджетних коштів на таких проєктах.

    Цікаво, що «Тенсенс» була заснована лише в травні 2023 року, а її власники та керівники – Сергій Гайдукевич та Вадим Кушнір – пов’язані з десятками інших компаній, які згодом змінили свої власників і реєстраційні адреси. Ці факти вказують на ймовірне використання компанії для продажу підрядів та схем, пов’язаних із перепродажем будівельних послуг.

    Незважаючи на те, що компанія не має техніки та співробітників, вона отримала підряд на 82 млн грн. Керівника та власника компанії змінили лише за два дні до підписання контракту. Новим директором і кінцевим бенефіціаром став Максим Сердюк з Полтавщини, який раніше був зареєстрований як таксист.

    Мешканці Херсона вже кілька місяців протестують проти будівництва великих протирадіаційних укриттів у місті, побоюючись, що зростання військової інфраструктури може привернути додаткові обстріли з боку Росії. Незважаючи на це, місцева влада продовжує просувати нові будівельні проекти, що викликає додаткову стурбованість серед громадськості.

  • Будівництво укриттів в Україні: хто виграв тендери на 31 млрд гривень

    Будівництво укриттів в Україні: хто виграв тендери на 31 млрд гривень

    З початку війни Україна витратила понад 31 мільярд гривень на будівництво укриттів для цивільного населення. Це важлива частина забезпечення безпеки в умовах постійних атак. Тендери на ці проекти проводили через платформу Prozorro, і вже завершено 46 088 тендерних процедур.

    Основні витрати за регіонами

    Лідерами за витратами на будівництво укриттів стали великі міста та області, найбільше коштів було спрямовано в столиці та її околицях:

    • Київ – 7,2 млрд грн
    • Київська область – 4,2 млрд грн
    • Дніпропетровська область – 3 млрд грн
    • Одеська область – 2,2 млрд грн
    • Харківська область – 1,9 млрд грн
    • Запорізька область – 1,6 млрд грн
    • Львівська область – 1,1 млрд грн

    Ці витрати дозволяють створювати необхідну інфраструктуру для захисту громадян під час атак, проте є і значні диспропорції між різними регіонами.

    Найменшу кількість виграних тендерів зафіксовано в таких областях, як:

    • Луганська – лише 0,0002 млрд грн (0,0% від загальних витрат)
    • Закарпатська – 0,1 млрд грн (0,4%)
    • Хмельницька – 0,3 млрд грн (1%)
    • Тернопільська – 0,3 млрд грн (1%)
    • Кіровоградська – 0,4 млрд грн (1%)

    Це свідчить про суттєву нерівномірність в розподілі коштів, що викликає питання щодо ефективності використання державних ресурсів у різних регіонах.

    Хоча інвестиції в укриття є важливою частиною забезпечення безпеки, питання ефективності витрат і справедливого розподілу коштів залишаються актуальними. Важливо, щоб тендери проводилися прозоро, а гроші були витрачені на створення надійних укриттів там, де це найбільш необхідно.

  • НАБУ закуповує кондиціонери на 763 тисячі за гроші платників податків

    НАБУ закуповує кондиціонери на 763 тисячі за гроші платників податків

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) нещодавно провело закупівлю кондиціонерів на суму 763 тисячі гривень, що викликало обурення серед громадськості. Це стало можливим після того, як уряд скасував заборону на закупівлю кондиціонерів влітку, що дало можливість бюро придбати техніку, котра покликана покращити комфорт співробітників.

    Це рішення поставило під сумнів ефективність використання державних коштів, адже витрати на кондиціонери не обмежуються лише їхньою закупівлею. На додачу до вартості самих приладів, з’являться додаткові витрати на електроенергію, оскільки, за підрахунками, у 2025 році НАБУ планує витратити понад 10 мільйонів гривень на електричну енергію. З новими кондиціонерами ці витрати можуть збільшитись ще більше.

    У той час як країна переживає економічні труднощі та боротьбу з корупцією, деякі держоргани здаються байдужими до запитів суспільства про раціональне використання бюджетних коштів. Виникає питання: чи справді в період економії та обмежень на першому місці повинні бути комфортні умови для чиновників? Чи не краще було б спрямувати ці кошти на більш важливі державні ініціативи, що допомагають у боротьбі з корупцією чи розвитку інфраструктури?

  • Київ оголосив тендер для будівництва дороги в аеропорт “Жуляни”

    Київ оголосив тендер для будівництва дороги в аеропорт “Жуляни”

    Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» оголосило тендер на проєктування та будівництво першої черги дороги до аеропорту «Київ» (Жуляни) з загальною вартістю 1,56 млрд грн. Про це стало відомо з даних системи Prozorro, на які звернуло увагу видання «Наші гроші».

    Згідно з перезатвердженим проєктом Київської міської держадміністрації, планується зведення під’їзної дороги від проспекту Лобановського до аеропорту, який не працює з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Загальна довжина маршруту складе 4,3 км, а для верхнього шару покриття заплановано використання модифікованого асфальтобетону.

    Перша черга будівництва передбачає 2,8 км дороги з двома смугами руху в одному напрямку, велосипедну доріжку, тротуари, очисні споруди, надземний пішохідний перехід та світлофори. Вартість проєктних робіт оцінюється в 7,38 млн грн, а будівельних – у 1,56 млрд грн. Завершити роботи планують до середини 2026 року.

    Учасникам тендеру на проєктування необхідно надати аналогічний договір, підтвердити наявність потрібного обладнання, програмного забезпечення та кваліфікованих працівників. У тендері на будівництво потрібно надати аналогічний договір на будівництво або реконструкцію міських доріг чи вулиць з відгуком, виданим не раніше ніж за місяць до оголошення тендеру. Крім того, необхідно підтвердити наявність виробничої бази, атестованого асфальтобетонного заводу, будівельних дорожніх машин і працівників. Також претенденти мають мати чистий дохід за 2023 рік не менше 30% від очікуваної суми, що становить не менше 467,08 млн грн.

    Зазначається, що другу чергу будівництва, що передбачає 1,5 км дороги з однією смугою руху, вже замовили восени 2023 року у приватних компаній «ВКФ Стандарт-Авто» та «КП Шляхбуд Інвест» на суму 1,22 млн грн та 135,94 млн грн відповідно.

    Проєкт дороги до аеропорту почався ще у 2010 році під час підготовки до Євро-2012. Будівництво тоді було довірено компанії «Укратоменергобуд» на суму 174 млн грн, але завершити роботи до 2012 року не вдалося, і проєкт з тих пір кілька разів переглядали та дофінансовували.