Radaonline.news

Позначка: технології

  • Ілюзія прогресу: чому техногіганти масово звільняють людей під виглядом «буму штучного інтелекту»

    Ілюзія прогресу: чому техногіганти масово звільняють людей під виглядом «буму штучного інтелекту»

    Провідні світові технологічні компанії все частіше пояснюють масштабні хвилі скорочень стрімким розвитком та впровадженням систем штучного інтелекту. За офіційними заявами корпорацій, понад 40 відсотків публічних випадків звільнень працівників у 2026 році безпосередньо пов’язані з перерозподілом ресурсів на користь інфраструктури під нові технології.

    Найпоказовішим прикладом стала корпорація Oracle, яка у червні 2026 року оголосила про скорочення 21 тисячі співробітників за один рік. Для світового ринку високих технологій такий крок перетворився на новий тренд, тоді як українські IT-компанії наразі утримуються від подібних звинувачень на адресу штучного інтелекту, намагаючись зберегти кадровий потенціал.

    Водночас незалежні дослідники зі Стенфордського університету заявляють, що не знайшли прямих емпіричних підтверджень масового витіснення людей штучним інтелектом із робочих місць. За висновками вчених, новітні алгоритми переважно усложнюють пошук першої роботи для новачків-промоутерів професії, але не замінюють досвідчених фахівців.

    Експерти ринку припускають, що за красивими формулюваннями про штучний інтелект часто ховаються банальна оптимізація витрат після роздутих штатів у попередні роки, наслідки економічної нестабільності та перегрів ринку венчурного фінансування. Компанії просто використовують модний тренд як універсальне виправдання перед інвесторами за управлінські помилки та скорочення непотрібних підрозділів.

  • Неочікуваний жест Зеленського: Ілон Маск отримав один із найвищих орденів України

    Неочікуваний жест Зеленського: Ілон Маск отримав один із найвищих орденів України

    Президент України Володимир Зеленський нагородив американського підприємця та керівника SpaceX і Tesla Ілона Маска орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород України. Відповідний указ №835/2026 глава держави підписав 26 серпня. Рішення привернуло особливу увагу через складну історію відносин Києва з Маском та триваючі переговори щодо можливостей використання супутникової системи Starlink українськими військовими.

    В офіційному указі зазначено, що Маска відзначили «за визначні особисті заслуги у захисті життя людей та свободи, розвиток відносин між народами України і Сполучених Штатів Америки». У документі він представлений як підприємець, інженер і керівник компаній SpaceX та Tesla.

    Сам факт нагородження є примітним з огляду на роль технологій SpaceX у війні. Starlink став критично важливою частиною української комунікаційної інфраструктури фактично від перших тижнів повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Супутниковий інтернет використовувався не лише цивільними службами та критичною інфраструктурою, але й Силами оборони для зв’язку, координації підрозділів і роботи безпілотних систем. Reuters називає Starlink одним із ключових елементів українських військових комунікацій.

    SpaceX почала активно постачати термінали в Україну невдовзі після початку великої війни, коли російські удари та бойові дії пошкоджували традиційні системи зв’язку. Згодом мережа стала настільки глибоко інтегрованою у військову інфраструктуру, що рішення самої компанії щодо географії роботи Starlink почали безпосередньо впливати на можливості українських підрозділів.

    Саме це неодноразово ставало причиною суперечок між Києвом і Маском.

    Американський мільярдер дозволяв використання системи на території України, зокрема на окупованих територіях у певних конфігураціях, однак обмежував її роботу безпосередньо на території Росії. Це створило проблему для Києва в контексті далекобійних операцій проти російських військових об’єктів. Associated Press раніше повідомляло, що Зеленський навіть звертався до Дональда Трампа та американських посадовців із проханням сприяти переговорам із Маском щодо розширення можливостей Starlink для українських операцій.

    Особливо важливим для України є питання використання супутникового зв’язку для роботи далекобійних безпілотників та ураження російських пускових установок і військової інфраструктури.

    За даними Reuters, Київ останнім часом намагався домогтися розширення покриття Starlink на російській території. Маск раніше негативно ставився до такого сценарію, побоюючись ескалації війни. Водночас українська сторона останнім часом отримує більш позитивні сигнали щодо можливого пошуку компромісу.

    Раніше The Atlantic, як повідомляла «Українська правда», писав із посиланням на людей із оточення колишнього міністра оборони Михайла Федорова, що Маск не хотів дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по території Росії. За даними видання, підприємець вважав, що Києву варто рухатися до мирної угоди з Москвою.

    Саме тому указ Зеленського виглядає особливо показовим. Попри публічні розбіжності щодо меж використання технологій SpaceX, Київ фактично визнав внесок Маска у стійкість України після початку повномасштабної війни.

    Є й інша важлива частина цієї історії. Україна та SpaceX останнім часом також співпрацювали у протидії використанню Starlink російськими військовими. За даними Reuters, компанія блокувала тисячі несанкціонованих російських терміналів, що негативно вплинуло на можливості російських підрозділів.

    Таким чином, роль Маска у війні не вкладається у просту схему «союзник» або «опонент України». З одного боку, технології його компанії стали критично важливими для української оборони. З іншого — особисті рішення власника SpaceX щодо роботи Starlink неодноразово створювали для Києва політичні та військові труднощі.

    Михайло Федоров, який багато років був одним із головних контактів України з технологічними компаніями США, зокрема SpaceX, продовжує підтримувати комунікацію з Маском щодо Starlink. Reuters повідомляв, що Федоров планував поїздку до США для залучення інвестицій у нові оборонні технології та українські стартапи.

    Окремий інтерес викликає сам статус нагороди.

    Орден Свободи є державною нагородою України, якою відзначають громадян України, іноземців та осіб без громадянства за особливі заслуги у зміцненні суверенітету і незалежності держави, розвитку демократії, захисті прав і свобод людини та розвитку міжнародних відносин.

    Лише за кілька днів до нагородження Маска Зеленський таким самим орденом відзначив прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона — за зміцнення українсько-шведського співробітництва та підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.

    Для Маска ж формулювання нагородження дещо інше — акцент зроблено саме на «захисті життя людей та свободи» і розвитку відносин між українським та американським народами.

    Водночас поки немає інформації про те, чи відбулася особиста церемонія вручення ордена і чи прокоментував сам Маск рішення українського президента. Указ лише юридично закріплює факт нагородження.

    Відносини Зеленського і Маска за останні роки переживали різні етапи. Ще у 2022 році президент України під час виступу на DealBook Summit The New York Times публічно запрошував підприємця відвідати Україну, аби той на власні очі побачив наслідки російської агресії.

    Після цього між Києвом і Маском виникало чимало публічних розбіжностей — від його пропозицій щодо можливого завершення війни до обмежень у роботі Starlink. Проте співпраця зі SpaceX не припинилася.

    І це, ймовірно, найважливіший контекст нинішньої нагороди. Для України Starlink залишається не просто комерційним сервісом, а технологією, яка фактично стала частиною сучасної війни. Її доступність впливає на зв’язок, розвідку, безпілотні системи й ефективність окремих бойових операцій.

    Тому рішення Зеленського нагородити Ілона Маска орденом Свободи можна розглядати не тільки як символічне визнання його допомоги Україні з 2022 року, а й як важливий дипломатичний жест у момент, коли Київ продовжує переговори щодо подальшого використання технологій SpaceX.

    Показово, що саме 26 серпня міжнародні агентства звернули увагу на цей контраст: Україна нагороджує людину, від рішень якої значною мірою залежить функціонування одного з найважливіших технологічних інструментів української армії, навіть попри те, що між сторонами залишаються серйозні суперечності щодо меж його використання.

    У підсумку указ №835/2026 став не просто черговим нагородженням іноземця. Він підкреслив складний і водночас стратегічно важливий характер відносин України з Ілоном Маском: від Starlink, який допоміг країні вистояти у перші місяці вторгнення, до суперечок навколо ударів по Росії — і тепер до одного з найвищих державних орденів України.

  • Політичний блеф чи реальна допомога: чому передані Лондоном креслення ракет Storm Shadow не потрібні Україні

    Політичний блеф чи реальна допомога: чому передані Лондоном креслення ракет Storm Shadow не потрібні Україні

    Рішення офіційного Лондона розсекретити та передати Києву технічну документацію щодо далекобійних крилатих ракет Storm Shadow викликало жваві дискусії серед провідних військових аналітиків. Попри гучні дипломатичні заяви під час візиту британського прем’єр-міністра Ендрю Бернема до Києва на 35-ту річницю Незалежності, реальна практична користь від отримання цих креслень для Збройних сил України залишається під великим питанням. Експерти наголошують, що подібний крок є суто політичним жестом для тиску на західних союзників, аніж відповіддю на актуальні технологічні потреби українського війська.

    Чому копіювання англо-французьких ракет втратило актуальність
    Технологічний внесок Великої Британії у створення цієї зброї значно перебільшений. Ця крилата ракета є насамперед французькою розробкою, створеною на базі зразка Apache ще у 1980-х роках та модернізованою у наступному десятилітті під назвою Scalp. Британська частка в проєкті зводиться переважно до бойової частини, яка також частково створювалася за участі французьких інженерів. Тому передача документації від британської сторони не має вирішального виробничого значення.

    Головна проблема полягає у технічних обмеженнях самої системи Storm Shadow у реаліях сучасної війни. Ця ракета призначена виключно для повітряного пуску з модифікованих винищувачів і має дальність польоту лише близько 240 кілометрів (150 миль). Водночас вітчизняний оборонно-промисловий комплекс уже розгорнув серійне виготовлення власної далекобійної ракети Flamingo FP-5.

    Переваги української ракети над західними аналогами
    Українська розробка Flamingo кардинально перевершує франко-британську ракету за ключовими тактико-технічними показниками:
    вона стартує з наземних пускових установок, що значно спрощує експлуатацію;
    несе бойовий заряд, який утричі важчий за боєголовку Storm Shadow;
    здатна долати колосальну відстань майже у 3000 кілометрів (близько 1900 миль).

    Підприємство Fire Point займається створенням цієї зброї з 2024 року, спираючись на попередній досвід роботи з безпілотними комплексами та важкими реактивними апаратами радянського зразка Ту-141 «Стриж». Вже торік темпи випуску сягали семи одиниць Flamingo на добу із подальшим нарощуванням потужностей. Значна частина успішних глибоких ударів по військових об’єктах у глибині ворожої території, які публічно називають атаками безпілотників, насправді здійснюється цими швидкісними реактивними літальними апаратами. Попри те, що російська протиповітряна оборона намагається протидіяти цим ракетам, розробники безперервно вдосконалюють системи наведення та захисту від радіоелектронних перешкод.

    Справжня мета жесту: тиск на Вашингтон заради систем Patriot
    Показові церемонії передачі конструкторської документації від британського прем’єра та французького керівництва мають на меті не стільки налагодити лінії збирання, скільки зняти негласні табу серед партнерів. Лондон уже неодноразово використовував таку стратегію: передача танків Challenger відкрила дорогу для постачання бронетехніки іншими країнами, а перші партії далекобійних крилатих ракет проклали шлях для передачі американських балістичних систем ATACMS.

    Нинішній демарш є публічним сигналом передусім для Сполучених Штатів Америки. Мета європейських союзників – підштовхнути Вашингтон до передачі критично важливих технологій та ракет-перехоплювачів для зенітних комплексів Patriot, які здатні ефективно нейтралізувати російські балістичні та гіперзвукові ракети «Кинджал» і «Циркон».

  • США ставлять світ перед вибором: Вашингтон вимагає визначитися між американським і китайським ШІ

    США ставлять світ перед вибором: Вашингтон вимагає визначитися між американським і китайським ШІ

    Глобальна боротьба США та Китаю за домінування у сфері штучного інтелекту переходить у нову фазу. Вашингтон готується фактично поставити десятки держав перед вибором: поглиблювати технологічну співпрацю зі Сполученими Штатами або одночасно брати участь у китайських ініціативах. Намагання залишитися одразу у двох таборах може завершитися виключенням із американської коаліції.

    Про це повідомляє Reuters, яке ознайомилося з проєктом листа Державного департаменту США. Документ адресований 35 країнам, що підписали влітку спільну заяву AI Opportunity, і містить доволі недвозначний сигнал: Вашингтон очікує від партнерів стратегічного вибору.

    У центрі протистояння опинилася американська ініціатива Pax Silica. Вона значно ширша, ніж просто співробітництво у сфері програмного забезпечення чи популярних генеративних моделей ШІ. Фактично йдеться про створення окремої екосистеми, яка повинна охопити весь технологічний ланцюг — від критично важливих мінералів та енергетики до виробництва напівпровідників, дата-центрів, обчислювальної інфраструктури та самих моделей штучного інтелекту.

    Pax Silica була запущена Сполученими Штатами у грудні 2025 року. За офіційним описом ініціативи, її завданням є створення безпечних, стійких та інноваційних ланцюгів постачання технологій, необхідних для нової епохи ШІ.

    І тепер Вашингтон, схоже, хоче провести чітку межу між учасниками цієї системи та технологічними партнерами Китаю.

    «Бути частиною всього — означає не бути частиною нічого», — йдеться у проєкті американського листа, який цитує Reuters. У Вашингтоні наголошують, що приєднання до Pax Silica — не просто символічна участь у міжнародній організації, а певне зобов’язання, яке може бути несумісним з участю в конкуруючих структурах.

    Водночас Reuters застерігає: поки йдеться саме про проєкт документа. Агентству не вдалося встановити, коли його планують розіслати країнам, а остаточний текст ще може змінитися. Тому говорити про вже висунутий формальний «ультиматум» наразі було б передчасно.

    За що насправді борються США

    Масштаб Pax Silica добре демонструє, чому ця історія виходить далеко за межі дипломатії.

    Після саміту 2026 року кількість підписантів декларації Pax Silica сягнула 24. Серед них — США, Австралія, Фінляндія, Індія, Ізраїль, Японія, Норвегія, Катар, Південна Корея, Сінгапур, Швеція, Філіппіни, ОАЕ, Велика Британія, а також низка нових партнерів, включно з Німеччиною, Нідерландами та Казахстаном.

    Ще ширшим є коло країн, які підтримали AI Opportunity Statement. За даними Держдепартаменту, до нього увійшли близько трьох десятків економік, серед яких Аргентина, Вірменія, Австралія, Бахрейн, Чилі, Данія, Естонія, Німеччина, Індія, Італія, Японія, Казахстан, Нідерланди, Нова Зеландія, Польща, Португалія, Південна Корея, Туреччина, ОАЕ та Велика Британія.

    Логіка США зрозуміла: сучасний штучний інтелект неможливо розвивати лише за допомогою алгоритмів.

    Потрібні надпотужні чипи, величезні дата-центри, стабільне енергопостачання, критичні мінерали, високотехнологічне виробництво, фахівці та колосальні обчислювальні ресурси.

    Контроль над цими ланцюгами стає таким самим стратегічним ресурсом, яким у попередні десятиліття були нафта, газ або транспортні маршрути.

    Reuters зазначає, що, вимагаючи від партнерів визначитися, США сподіваються обмежити доступ Китаю до ресурсів, необхідних для створення дедалі потужніших систем ШІ, які можуть забезпечити не лише економічні, а й військові переваги.

    Китай уже створив власну відповідь

    Пекін тим часом будує альтернативну систему.

    У липні в Шанхаї було офіційно створено World Artificial Intelligence Cooperation Organization — Всесвітню організацію співробітництва у сфері штучного інтелекту, або WAICO.

    За інформацією Міністерства закордонних справ Китаю, угоду про створення організації підписали представники 29 держав. Штаб-квартира структури розташовуватиметься в Шанхаї. Серед країн-засновниць китайська сторона називає, зокрема, Казахстан, Лаос, Пакистан, Росію та Індонезію.

    Сі Цзіньпін представив нову організацію як платформу для глобального управління штучним інтелектом і співробітництва, особливо з державами Глобального Півдня.

    Пекін також пообіцяв протягом наступних п’яти років надати країнам, що розвиваються, 5 тисяч місць у програмах навчання та семінарах у сфері ШІ, а також створювати міжнародні центри співпраці з ASEAN, Африканським союзом, Лігою арабських держав, BRICS та іншими об’єднаннями.

    Таким чином, США та Китай дедалі очевидніше формують не просто конкуруючі технологічні компанії, а дві міжнародні екосистеми.

    І це принципова відмінність.

    Казахстан опинився одразу у двох таборах

    Найпоказовішим прикладом став Казахстан.

    25 червня 2026 року Астана офіційно приєдналася до Pax Silica та AI Opportunity Partnership. Казахстанська влада пояснювала рішення можливістю залучити інвестиції, отримати технології та розвивати переробку критичних мінералів, високотехнологічне виробництво, дата-центри та власну ШІ-інфраструктуру.

    А вже в липні представник Казахстану підписав у Шанхаї угоду про створення китайської WAICO.

    Reuters називає Казахстан єдиною відомою на цей момент державою, яка приєдналася до обох ініціатив. Саме така ситуація і викликала занепокоєння Вашингтона.

    Для Астани це зрозуміла зовнішньополітична стратегія: країна географічно розташована між Росією та Китаєм, одночасно намагаючись розширювати співпрацю із Заходом. Крім того, Казахстан володіє значними запасами ресурсів і хоче перейти від ролі постачальника сировини до виробництва технологічної продукції з високою доданою вартістю.

    Але саме можливість такого балансування США тепер, схоже, прагнуть суттєво обмежити.

    ШІ перетворюється на питання національної безпеки

    Причина жорсткішого американського підходу полягає ще й у тому, що штучний інтелект дедалі менше сприймається лише як комерційна технологія.

    Передові моделі можуть використовуватися для військового планування, розвідки, аналізу супутникових даних, кібероперацій, автономних систем, наукових досліджень та розроблення нових технологій.

    Тому боротьба за ШІ фактично перетворюється на боротьбу за промислову та військово-технологічну перевагу наступних десятиліть.

    Особливу роль відіграють напівпровідники. Без сучасних прискорювачів неможливо навчати найбільші моделі, а їхнє виробництво залежить від складного міжнародного ланцюга компаній, обладнання, матеріалів і технологій.

    Pax Silica якраз і намагається об’єднати союзників США навколо такого ланцюга — від сировини до готової ШІ-інфраструктури.

    Світ може розділитися на два технологічні блоки

    Якщо Вашингтон реалізує підхід, описаний Reuters, наслідки можуть виявитися значно ширшими, ніж виключення окремих держав з однієї міжнародної ініціативи.

    Перед країнами постане питання, чи можна надалі одночасно користуватися американськими технологіями, залучати китайські інвестиції, будувати дата-центри з різними партнерами та співпрацювати з обома технологічними екосистемами.

    Для багатьох держав такий вибір буде складним. Китай є одним із найбільших торговельних партнерів світу та пропонує доступні технологічні рішення, тоді як США разом із союзниками контролюють значну частину найбільш передових технологій, необхідних для розвитку ШІ.

    Саме тому нинішня суперечка може стати одним із перших етапів значно масштабнішого процесу — формування двох паралельних технологічних блоків із власними чипами, дата-центрами, моделями ШІ, стандартами безпеки та правилами обміну технологіями.

    І якщо раніше держави могли намагатися співпрацювати одночасно з Вашингтоном і Пекіном, тепер США дають зрозуміти, що простір для такого маневру може скоротитися.

    Поки американський лист залишається проєктом, тому остаточні правила гри ще не визначені. Однак сам факт появи документа демонструє важливий зсув: глобальна гонка штучного інтелекту дедалі більше перетворюється з конкуренції компаній на геополітичне протистояння держав. А наступним питанням стає вже не тільки те, хто створить найпотужніший ШІ, а й на чиєму боці опиниться решта світу.

  • Росія прискорила створення власного Starlink: у ГУР назвали терміни появи сотень супутників

    Росія прискорила створення власного Starlink: у ГУР назвали терміни появи сотень супутників

    Росія прискорює розгортання власної низькоорбітальної системи супутникового зв’язку «Рассвет», яку позиціонують як російську альтернативу Starlink. Москва просувається швидше, ніж передбачали попередні плани, а вже протягом найближчих років має намір вивести на орбіту сотні апаратів. Українська розвідка попереджає: після формування повноцінного угруповання система зможе забезпечувати постійний зв’язок за принципом, подібним до Starlink, а тому питання протидії їй уже обговорюється.

    Про це розповів заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.

    За даними ГУР, Росія планує створити угруповання із 292 супутників уже у 2027 році, а до 2035-го збільшити його до 924 апаратів.

    «Москва впроваджує “Рассвет” — фактично російський аналог системи Starlink. І вони почали її запускати значно швидше, ніж це передбачалося їхніми планами», — повідомив Скібіцький.

    Незалежні дані підтверджують, що проєкт перейшов від випробувань до розгортання робочого угруповання. 23 березня 2026 року компанія «Бюро 1440» здійснила перший пакетний запуск одразу 16 супутників «Рассвет». Апарати вивела ракета «Союз-2.1Б», після чого їх взяв під контроль центр управління польотами компанії.

    Це був важливий рубіж: попередні запуски «Рассвет-1» та «Рассвет-2» мали переважно експериментальний характер, тоді як апарати 2026 року вже є частиною майбутнього робочого угруповання.

    У самій компанії «Бюро 1440» підтверджують, що після березневого запуску розпочався етап безпосереднього розгортання системи. 20 липня компанія повідомила про успішне виведення на орбіту супутників другого пакетного запуску.

    Таким чином, Росія вже перейшла до серійних запусків.

    Що відомо про російський «Рассвет»

    «Рассвет» створює російська аерокосмічна компанія «Бюро 1440», що входить до «ИКС Холдинга». Концептуально система справді нагадує Starlink: замість кількох великих геостаціонарних супутників використовується значна кількість відносно невеликих апаратів на низькій навколоземній орбіті.

    Це дозволяє зменшити затримку сигналу та забезпечувати широкосмуговий доступ до мережі навіть там, де відсутня звичайна наземна телекомунікаційна інфраструктура.

    За даними Janes, російська система має використовувати технологію 5G NTN та міжсупутникові лазерні канали зв’язку. Заявлена швидкість доступу може сягати 1 Гбіт/с, а затримка сигналу — до 70 мілісекунд.

    Саме лазерні міжсупутникові канали є особливо важливими. Вони дозволяють апаратам передавати інформацію один одному без необхідності кожного разу спрямовувати весь трафік через наземну станцію.

    Березневі супутники отримали оновлену систему електроживлення, плазмові двигуни та нове покоління терміналів лазерного зв’язку.

    Поки система працює лише «вікнами»

    Наразі порівнювати можливості «Рассвета» зі сформованою мережею Starlink зарано. Російське угруповання ще занадто мале, щоб забезпечувати безперервне покриття.

    Це підтверджує і українська розвідка.

    За словами Скібіцького, зараз система може працювати лише фрагментарно — у моменти, коли відповідний російський супутник проходить над територією України.

    Тобто на цьому етапі постійного супутникового покриття немає. Але ситуація принципово змінюватиметься зі збільшенням кількості апаратів.

    Після розгортання повноцінного угруповання супутники зможуть послідовно змінювати один одного над певною територією. Саме цей принцип лежить в основі роботи великих низькоорбітальних мереж.

    «Коли вони виведуть на орбіту повноцінне угруповання супутників, система запрацює за принципом, аналогічним Starlink», — пояснив представник ГУР.

    За його словами, в Україні вже обговорюють можливі способи протидії новій системі.

    «Вже йде дискусія, як з цим боротися», — зазначив Скібіцький.

    Чому це важливо саме для війни

    Російський проєкт має цивільне призначення, але супутникові комунікаційні мережі за своєю природою є технологією подвійного використання.

    Досвід російсько-української війни продемонстрував, наскільки важливим може бути стабільний супутниковий інтернет для сучасних бойових дій — від зв’язку між підрозділами до роботи цифрових систем управління.

    WIRED у травні звертав увагу, що запуск першої серійної партії «Рассвета» здійснили саме з космодрому Плесецьк, який тісно пов’язаний із російською військовою космічною програмою. Видання також зазначало, що проєкт отримує значну державну підтримку і потенційно має як цивільне, так і військове застосування.

    Janes також характеризує «Рассвет» як російську альтернативу низькоорбітальній мережі Starlink.

    Водночас називати «Рассвет» повноцінним конкурентом Starlink уже сьогодні було б перебільшенням. Масштаби систем поки непорівнянні, а Росії ще необхідно налагодити серійне виробництво апаратів та забезпечити високу частоту космічних запусків.

    До 292 супутників уже наступного року

    Саме темпи розгортання стають головним питанням.

    Російський план передбачає вихід на сотні апаратів протягом дуже короткого часу. За інформацією, яку наводять профільні джерела, до кінця 2027 року Москва розраховує сформувати угруповання приблизно з 292 супутників. Ця цифра збігається з даними, які зараз наводить українська військова розвідка.

    Але реалізувати такий графік буде непросто. Якщо запускати по 16 апаратів за один раз, Росії знадобиться багато пакетних запусків протягом 2026–2027 років, не враховуючи можливих аварій, технічних несправностей та необхідності заміни апаратів.

    Проєкт вимагає не лише самих супутників. Потрібні ракети-носії, наземні термінали, центри управління, виробничі лінії, електроніка та велика мережа наземної інфраструктури.

    Саме спроможність російської промисловості підтримувати необхідний темп серійного виробництва може стати одним із головних обмежень програми.

    Росія засвоює уроки війни

    Прискорення «Рассвета» вписується у ширшу тенденцію, про яку останнім часом говорить українська розвідка: Москва намагається максимально швидко масштабувати технології, ефективність яких стала очевидною під час війни.

    Йдеться про безпілотні системи, захищений цифровий зв’язок, супутникову розвідку, навігацію та незалежні канали передачі даних.

    Власне низькоорбітальне угруповання потенційно дасть Росії значно більшу автономність у сфері комунікацій та зменшить залежність від наземної телекомунікаційної інфраструктури.

    При цьому перші результати вже є: у березні на орбіту вийшли 16 серійних апаратів, а в липні «Бюро 1440» повідомило про другий пакетний запуск.

    Тож для України проблема «Рассвета» поки не полягає в тому, що Росія вже отримала власний повноцінний Starlink. Такої системи у Москви наразі немає.

    Набагато важливіше те, що Росія вже перейшла від експериментів до системного розгортання супутникового угруповання, а строки реалізації програми, за оцінкою ГУР, прискорюються. Якщо Москва зможе підтримати нинішній темп і справді вивести сотні апаратів, «Рассвет» перетвориться з експериментальної технології на постійно доступну мережу зв’язку — з потенційно серйозними наслідками і для російських військових можливостей.

  • Bolt зайшов прямо в ChatGPT: українці вже можуть планувати поїздки через ШІ

    Bolt зайшов прямо в ChatGPT: українці вже можуть планувати поїздки через ШІ

    Сервіс міської мобільності Bolt запустив інтеграцію з ChatGPT, яка дозволяє користувачам в Україні та низці європейських країн готувати поїздку просто у розмові з чатботом. Тепер можна запитати орієнтовну вартість маршруту, порівняти доступні категорії автомобілів, уточнити місце посадки та передати сформоване замовлення у застосунок Bolt. Остаточне підтвердження і оплата поки що відбуваються саме в мобільному застосунку, однак компанія планує піти далі й додати можливість оплачувати поїздки безпосередньо через ChatGPT.

    Про запуск в Україні повідомила компанія Bolt. Інтеграція стала доступною одночасно у країнах Європейського Союзу, Великій Британії, Швейцарії, Норвегії, Україні та Азербайджані. Аналогічний запуск уже підтвердили європейські профільні видання.

    Для користувача механіка виглядає максимально просто. Після підключення відповідного плагіна Bolt у ChatGPT можна сформулювати запит звичайною мовою — наприклад, попросити порахувати вартість поїздки до залізничного вокзалу або підготувати Bolt до певної адреси.

    ChatGPT передасть запит інтеграції, покаже доступні варіанти та допоможе підготувати параметри маршруту. Коли користувач визначиться, дані відкриються у Bolt, де й потрібно буде остаточно підтвердити виклик автомобіля.

    Це ще не повноцінне замовлення таксі всередині ChatGPT

    Попри гучне формулювання про бронювання через ChatGPT, є важливе уточнення: сьогодні користувач усе ще не може пройти весь шлях від запиту до оплати, не залишаючи чат.

    Інтеграція фактично бере на себе підготовчий етап.

    Вона може допомогти визначити маршрут, показати попередню ціну, порівняти категорії автомобілів, оцінити час прибуття водія та підібрати зручну точку посадки. Після цього дані передаються до застосунку Bolt.

    Саме там користувач підтверджує замовлення та обирає спосіб оплати.

    Це відповідає і звичайній логіці сервісу Bolt: безпосередньо в його застосунку пасажир вказує пункт призначення, за потреби додає зупинки, обирає категорію й лише після цього підтверджує поїздку.

    Тому поки що ChatGPT варто сприймати як новий «вхід» до сервісу Bolt, а не як повну заміну його застосунку.

    Наступний крок — оплата прямо у ChatGPT

    Найцікавішою частиною плану є саме наступний етап інтеграції.

    Bolt повідомляє, що пізніше у 2026 році хоче дати користувачам можливість не лише готувати маршрут у чаті, а й завершувати оплату безпосередньо в ChatGPT.

    Якщо це буде реалізовано, взаємодія виглядатиме вже значно ближче до класичного AI-агента: користувач просто повідомляє, куди хоче їхати, а система самостійно виконує більшість технічних кроків.

    Саме в цьому напрямку зараз розвивається екосистема ChatGPT. Після оновлення структури інтеграцій у липні 2026 року зовнішні сервіси в ChatGPT працюють через плагіни, які можуть містити застосунки та інші інструменти для виконання конкретних дій. Такі застосунки можуть не лише шукати інформацію, а й виконувати зовнішні дії від імені користувача, якщо він надав необхідні дозволи.

    Саме ця архітектура робить можливими сценарії, коли чат поступово перетворюється з довідкового сервісу на інтерфейс для взаємодії з реальними послугами.

    ChatGPT може навіть підказати, де краще сісти в авто

    Однією з менш очевидних функцій нової інтеграції є підбір точки посадки.

    Для великих вокзалів, аеропортів, торгових центрів чи складних транспортних розв’язок це може мати практичне значення. Замість того щоб вручну пересувати позначку на карті та шукати, де водій реально зможе зупинитися, система може запропонувати оптимальніший варіант.

    Bolt пояснює це як спосіб скоротити час очікування та зробити зустріч пасажира з водієм простішою. Європейські видання, які описували запуск, також зазначають, що ChatGPT може показувати приблизний час прибуття автомобіля та порівнювати категорії поїздок.

    Водночас попередня ціна не є гарантованою.

    У Bolt діє динамічне ціноутворення: якщо попит перевищує кількість доступних водіїв — наприклад, у годину пік, під час великих заходів або складних погодних умов — тарифи можуть змінюватися. Тому сума, яку користувач побачив під час планування в ChatGPT, потенційно може відрізнятися від фінальної ціни у застосунку.

    Bolt запустив функцію не лише для України

    Особливість релізу полягає в його масштабі.

    Інтеграцію не тестують спочатку в одному місті чи окремій країні. Bolt запустив можливість одразу на великій групі своїх ринків — у ЄС, Великій Британії, Швейцарії, Норвегії, Україні та Азербайджані.

    У компанії наголошують, що це перший настільки широкий запуск для великого європейського ride-hailing сервісу через ChatGPT.

    Для Bolt масштаб має особливе значення.

    Компанія працює вже у більш ніж 50 країнах і 850 містах, а її платформою користувалися понад 200 млн клієнтів. Bolt також повідомляє про більш ніж 4,5 млн партнерів — водіїв, кур’єрів і ресторанів.

    Тобто інтеграція ChatGPT отримує не експериментальний стартап із кількома тисячами користувачів, а один із найбільших сервісів міської мобільності у Європі.

    Чому Bolt взагалі пішов у ChatGPT

    За новою функцією стоїть значно більший тренд.

    Технологічні компанії поступово переходять від генеративного ШІ, який переважно відповідає на запитання та створює контент, до агентського ШІ, здатного виконувати послідовність дій.

    Раніше користувач сам мав відкрити застосунок, знайти адресу, перевірити маршрут, вибрати тариф і натиснути кнопку бронювання.

    У новій моделі він формулює лише мету: «Мені потрібно до вокзалу».

    Система повинна сама визначити, які дії необхідні для її виконання.

    Саме тому транспорт, бронювання готелів, ресторанів, покупки та доставка стають одними з найбільш очевидних сфер для розвитку AI-агентів.

    OpenAI прямо описує застосунки в ChatGPT як інтеграції, які можуть підключати зовнішні інструменти та виконувати дії, а не лише повертати інформацію.

    Бізнес масово експериментує з AI-агентами

    2026 рік уже став одним із переломних для корпоративного ШІ.

    За даними глобального опитування PwC серед 4454 керівників компаній у 95 країнах, лише 12% CEO повідомили, що використання ШІ вже одночасно дало їм і зростання доходів, і зниження витрат.

    Ще третина керівників бачить хоча б один із цих позитивних ефектів, тоді як 56% поки не отримали суттєвої фінансової віддачі.

    Це добре показує нинішню фазу ринку: технології розвиваються дуже швидко, але їхнє реальне масштабування лише починається.

    Gartner водночас попереджає, що автономність AI-агентів створює нові проблеми з безпекою та управлінням. Компанія прогнозує, що вже до 2027 року близько 40% підприємств можуть знизити рівень автономності або взагалі відмовитися від частини автономних агентів через проблеми з контролем та governance.

    Тому інтеграція Bolt показова ще й тим, що компанія на першому етапі залишає фінальне підтвердження поїздки за людиною.

    Користувач усе ще контролює фінальне рішення

    Саме ця деталь може бути ключовою з погляду безпеки.

    ChatGPT не повинен самостійно замовляти автомобіль на неправильну адресу або списувати гроші через невірно зрозумілий запит.

    Сьогодні система передає параметри в Bolt, але користувач бачить їх перед підтвердженням.

    Таким чином, ШІ виконує роль асистента, а не повністю автономного агента.

    Це особливо важливо в транспорті, де помилка може означати не просто невдалу відповідь у чаті, а неправильно вказану точку посадки, зайві витрати чи затримку перед поїздом або літаком.

    Подібний підхід — коли AI готує дію, але людина її остаточно підтверджує — зараз залишається одним із найбільш практичних способів запровадження агентських систем.

    Для України функція має окреме значення

    Україна увійшла до першої хвилі запуску одночасно з великими ринками ЄС і Великої Британії.

    Це показово ще й через популярність самого ChatGPT серед українців.

    За даними, які наводить Forbes Ukraine із посиланням на дослідження Webpromo, застосунок ChatGPT посів друге місце за кількістю завантажень в App Store і Google Play в Україні у першому півріччі 2026 року.

    ШІ-сервіси також увійшли до провідних категорій за споживчими витратами: серед популярних продуктів називали ChatGPT, Claude, Grok та інші сервіси з генеративним ШІ.

    Тому для Bolt інтеграція потенційно відкриває ще один великий канал залучення клієнтів — користувачеві більше не обов’язково починати свій маршрут саме з відкриття застосунку таксі.

    Застосунки поступово можуть стати «невидимими»

    Саме це може бути найважливішим довгостроковим наслідком подібних інтеграцій.

    Зараз користувач відкриває окремий застосунок майже для кожної дії: Bolt — для поїздки, сервіс бронювання — для готелю, доставку — для їжі, банкінг — для платежу.

    Агентські системи пропонують іншу модель: людина залишається в одному чаті, а сам асистент звертається до необхідних сервісів.

    У такому сценарії бренди нікуди не зникають, однак їхні мобільні застосунки поступово перестають бути єдиним основним інтерфейсом взаємодії з клієнтом.

    Bolt фактично одним із перших великих сервісів міської мобільності в Європі почав перевіряти цю модель у масштабі.

    Поки що революція виглядає досить буденно: ChatGPT рахує приблизну ціну, допомагає вибрати місце посадки й перекидає користувача в Bolt.

    Але наступний етап — оплата і підтвердження послуги безпосередньо в чаті — вже набагато ближчий до світу, де користувач не «відкриває застосунки», а просто говорить ШІ, що йому потрібно зробити.

  • Пости Трампа продаватимуть “на випередження”: новий сервіс уже викликав скандал у США

    Пости Трампа продаватимуть “на випередження”: новий сервіс уже викликав скандал у США

    Компанія президента США Дональда Трампа Trump Media & Technology Group оголосила про запуск нового платного сервісу Truth API, який дозволить інвесторам, трейдерам та іншим професійним учасникам фінансових ринків отримувати публікації глави Білого дому в режимі реального часу швидше, ніж звичайні користувачі соціальної мережі Truth Social. Ініціатива вже викликала дискусії у США та стала предметом критики через можливий конфлікт інтересів.

    Про це повідомляє Associated Press.

    Новий сервіс орієнтований насамперед на інвестиційні компанії, алгоритмічних трейдерів, фінансові фонди та інших професійних учасників ринку, для яких навіть кілька секунд переваги в отриманні важливої інформації можуть мати значний вплив на результати торгів.

    За інформацією агентства, Truth API забезпечуватиме прямий доступ до всіх публікацій Дональда Трампа одразу після їхньої появи. Також користувачі отримають доступ до архіву повідомлень, який охоплюватиме дописи президента США, опубліковані з 2022 року.

    Вартість користування сервісом буде однією з найвищих на ринку інформаційних продуктів. Базова ціна підписки може сягати 100 тисяч доларів на місяць. Водночас компанія пропонує значну знижку для клієнтів, які погодяться укласти довгострокову трирічну угоду. У такому випадку вартість користування сервісом знизиться до 60 тисяч доларів щомісяця.

    У Trump Media пояснюють, що запуск Truth API є частиною стратегії диверсифікації бізнесу. У компанії вважають, що новий продукт дозволить отримати додаткові джерела доходу та розширити діяльність за межі соціальної мережі Truth Social, зробивши ставку на комерційні сервіси для професійних учасників фінансового ринку.

    Втім, анонс сервісу вже спричинив гостру реакцію з боку частини американських політиків, юристів та експертів із питань етики. Критики наголошують, що заяви Дональда Трампа як чинного президента США нерідко впливають на фондові ринки, валютні курси, вартість акцій окремих компаній та інших фінансових активів. На їхню думку, продаж прискореного доступу до такої інформації може створити нерівні умови для учасників ринку та забезпечити перевагу тим інвесторам, які можуть дозволити собі дорогу підписку.

    Саме тому в Конгресі США вже пролунали заклики провести перевірку нового сервісу на предмет можливого конфлікту інтересів. Законодавці хочуть з’ясувати, чи не створює така бізнес-модель ризиків використання президентського статусу в комерційних цілях і чи відповідає вона чинним етичним стандартам.

    Дискусія навколо Truth API розгортається на тлі активного розвитку бізнес-проєктів Дональда Трампа під час його президентської каденції. Раніше він неодноразово заявляв про успішність своїх комерційних активів та розповідав про джерела власного збагачення. Водночас американські медіа неодноразово звертали увагу на те, що Трамп продовжує розширювати свою бізнес-імперію, поєднуючи політичну діяльність із розвитком приватних компаній.

    Запуск Truth API може стати одним із найбільш резонансних комерційних проєктів Trump Media, адже він безпосередньо пов’язаний із поширенням інформації від чинного президента США, яка потенційно здатна впливати на глобальні фінансові ринки. Саме тому навколо нового сервісу вже розгорнулася широка суспільна та політична дискусія щодо його відповідності принципам чесної конкуренції та державної етики.

  • Японія кардинально змінює систему розвідки: причиною стала активність російських шпигунів

    Японія кардинально змінює систему розвідки: причиною стала активність російських шпигунів

    Японія розпочала наймасштабнішу реформу власної розвідувальної та контррозвідувальної системи з часів завершення Другої світової війни. Влада країни має намір створити повноцінну службу зовнішньої розвідки, суттєво розширити повноваження спецслужб та посилити боротьбу з іноземними агентами після того, як російські спецслужби активізували спроби отримати доступ до японських технологій, які можуть використовуватися для виробництва озброєння у війні проти України. Про це повідомляє The Guardian.

    Протягом десятиліть Японію вважали однією з найменш захищених демократичних держав у сфері протидії шпигунству. На відміну від багатьох західних країн, шпигунська діяльність тут тривалий час не була окремим кримінальним злочином, а суворі конституційні гарантії приватності значно обмежували можливості правоохоронців і спецслужб вести спостереження за підозрюваними іноземними агентами.

    Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну кардинально змінило підхід Токіо до питань національної безпеки. За інформацією японських ЗМІ, після того як десятки російських дипломатів і співробітників спецслужб були вислані з європейських країн, значна частина агентурної мережі почала переміщуватися до Японії. За оцінками місцевої преси, на території країни діяли щонайменше 120 російських шпигунів, які намагалися встановлювати контакти з представниками високотехнологічних компаній та отримувати доступ до передових розробок.

    Одним із ключових центрів діяльності російської агентури, за даними журналістів, став офіс авіакомпанії “Аерофлот” у Токіо. Як стверджується, через нього організовували закупівлю технологічної продукції, що має критичне значення для російського військово-промислового комплексу.

    Також повідомляється про діяльність співробітника Служби зовнішньої розвідки Росії, який працював під прикриттям у торговому представництві та координував збір інформації. Крім того, японська поліція нещодавно викрила інженера місцевої компанії, якого підозрюють у передачі комерційних секретів російському куратору.

    Експерти пояснюють, що тривала вразливість Японії до шпигунської діяльності була наслідком історичного розвитку країни після Другої світової війни. Через негативний досвід політичних переслідувань та державного контролю влада десятиліттями уникала створення потужних спецслужб із широкими повноваженнями. Конституція країни надала громадянам надзвичайно сильний захист приватності листування та комунікацій, що значно ускладнювало проведення оперативно-розшукових заходів навіть щодо осіб, яких підозрювали у шпигунстві.

    Спроби змінити законодавство неодноразово наштовхувалися на опір суспільства. Зокрема, у 1985 році парламент відхилив законопроєкт про боротьбу зі шпигунством після масових протестів. Через це навіть сьогодні багатьох осіб, яких підозрюють у передачі секретної інформації іноземним державам, можуть притягати до відповідальності лише за порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію, а не за шпигунську діяльність.

    Попри це Японія все ж мала окремі елементи розвідувальної системи. Управління радіоелектронної розвідки країни функціонує ще з 1950-х років і тісно співпрацює з Агентством національної безпеки США. У спеціальному комплексі Міністерства оборони в центрі Токіо працюють близько 1700 співробітників, які здійснюють цілодобовий моніторинг цифрових каналів зв’язку та аналізують інформацію. Дані про діяльність цього підрозділу безпосередньо доповідають прем’єр-міністру Японії. Протягом багатьох років США також надавали японській стороні доступ до сучасних технологій електронної розвідки та кібермоніторингу.

    Тепер уряд прем’єр-міністра Санае Такаїчі вирішив суттєво посилити систему національної безпеки. Парламент уже ухвалив закон про створення Національної ради розвідки, яка координуватиме роботу різних спеціальних служб. Крім того, передбачено створення нового Національного бюро розвідки (NIB), яке має об’єднати діяльність окремих відомств.

    Найважливішою частиною реформи стане формування першої в сучасній історії Японії повноцінної служби зовнішньої розвідки. Вона виконуватиме функції, аналогічні американському ЦРУ або британській MI6. Запуск нового агентства планують здійснити на початку 2028 року, а вже до кінця 2026 року уряд має намір ухвалити пакет нових законів, які значно розширять можливості держави щодо виявлення та нейтралізації діяльності іноземних агентів.

    “В умовах швидкозмінної безпекової ситуації зростає необхідність боротися з іноземною інформаційною діяльністю, яка загрожує нашій національній безпеці, такою як крадіжка важливої інформації”, — заявив речник уряду Японії Мінору Кіхара.

    Посилення контррозвідки безпосередньо пов’язане й із підтримкою України. Раніше повідомлялося, що російські спецслужби активно намагаються отримувати через Японію високотехнологічні компоненти подвійного призначення, які можуть використовуватися для виробництва балістичних ракет, крилатих ракет, безпілотників та іншого озброєння. За оцінками експертів, значна частина сучасних російських ракет і дронів містить електронні компоненти японського виробництва, які потрапляють до Росії через мережу посередників у третіх країнах.

    Також повідомлялося, що російська військова розвідка шукає партнерів серед японських логістичних компаній для організації схем постачання санкційної продукції через інші держави. Крім того, раніше з’являлася інформація про можливі спроби Росії імпортувати авіаційне паливо японського виробництва через міжнародних торговельних посередників, обходячи чинні санкційні обмеження.

  • Apple звинуватила OpenAI у крадіжці комерційних таємниць

    Apple звинуватила OpenAI у крадіжці комерційних таємниць

    Компанія Apple подала позов до федерального суду Каліфорнії проти OpenAI та двох її співробітників, звинувативши розробника ChatGPT у незаконному заволодінні комерційними таємницями, конфіденційною документацією та технологічними напрацюваннями, що стосуються майбутніх апаратних продуктів компанії. У корпорації заявляють, що OpenAI нібито систематично використовувала чинних і колишніх працівників Apple для отримання доступу до секретної інформації, яка могла бути використана під час створення власних пристроїв зі штучним інтелектом. У компанії називають це не окремими порушеннями, а цілеспрямованою схемою, яка, за їхніми твердженнями, діяла протягом тривалого часу.

    Про це повідомляє Financial Times.

    У заяві Apple наголошується, що компанія має серйозні підстави вважати, що її інтелектуальна власність була незаконно використана.

    «З’явилися вагомі докази того, що особи, які працюють в OpenAI, незаконно заволоділи секретною та конфіденційною інформацією Apple щодо наших неанонсованих технологій, процесів і продуктів. Ми завжди захищатимемо наполегливу працю та інновації наших команд і вживаємо для цього всіх належних заходів», – заявили у корпорації.

    У матеріалах позову стверджується, що OpenAI нібито створила механізм, який дозволяв отримувати доступ до внутрішніх напрацювань Apple через активне працевлаштування її нинішніх і колишніх співробітників. За версією позивача, йдеться про передачу конфіденційної інформації щодо ще не представлених публіці продуктів, інженерних рішень, виробничих процесів, креслень, архітектури майбутніх пристроїв, інформації про ланцюги постачання, партнерів і постачальників комплектуючих.

    Apple наголошує, що розглядає ці дії як систематичне порушення своїх прав інтелектуальної власності. У позові зазначається, що така практика нібито не була випадковою або поодинокою, а навпаки — підтримувалася всередині нового апаратного підрозділу OpenAI.

    За твердженням Apple, саме завдяки незаконно отриманій інформації OpenAI могла значно скоротити власний цикл досліджень і розробки, отримавши доступ до багаторічних результатів роботи інженерів компанії.

    У відповідь OpenAI категорично відкинула всі звинувачення.

    Представник компанії заявив, що OpenAI не використовує чужі комерційні таємниці та будує власні технології виключно на основі власних досліджень і розробок.

    «Нас не цікавлять комерційні таємниці інших компаній. Ми залишаємося зосередженими на створенні інноваційних технологій, які відкривають нові можливості для людей у всьому світі», – заявили в компанії.

    Позов став черговим етапом загострення конкуренції між Apple та OpenAI, яка останніми роками перетворилася на одного з найвпливовіших гравців світового ринку штучного інтелекту.

    Особливо напруженими відносини між компаніями стали після того, як OpenAI оголосила про намір вийти за межі програмного забезпечення та почати виробництво власних апаратних пристроїв із використанням технологій штучного інтелекту.

    У травні 2025 року компанія придбала за 6,4 мільярда доларів студію io, яку очолює легендарний дизайнер Джоні Айв, який протягом багатьох років відповідав за створення зовнішнього вигляду iPhone, iPad, MacBook та інших культових продуктів Apple.

    Ця угода стала одним із найбільших придбань в історії OpenAI та фактично підтвердила її амбіції вийти на ринок споживчої електроніки, де десятиліттями домінує Apple.

    Після завершення угоди, як стверджує Apple, OpenAI почала активно переманювати її співробітників.

    За інформацією компанії, нині в OpenAI працює понад 400 колишніх працівників Apple.

    Позивач зазначає, що саме масовий перехід інженерів, дизайнерів, спеціалістів із виробництва та менеджерів став підставою для проведення внутрішньої перевірки.

    Apple повідомила, що розпочала власне розслідування ще у лютому.

    Під час перевірки, за твердженням компанії, були виявлені ознаки можливого витоку комерційної інформації.

    Після цього корпорація офіційно звернулася до OpenAI, повідомивши про свої підозри та запропонувавши відреагувати на ситуацію.

    Однак, як стверджує Apple, жодної відповіді компанія так і не отримала.

    У позовній заяві наголошується, що вже виявлені факти можуть бути лише невеликою частиною набагато масштабнішої схеми.

    «Докази, викладені в цьому позові, є лише верхівкою айсберга», – зазначає Apple.

    У компанії також стверджують, що подібна поведінка стала нормою всередині нового апаратного бізнесу OpenAI.

    «Як закономірний результат, новостворений бізнес OpenAI з виробництва апаратного забезпечення зараз спирається на вкрай хиткий фундамент, повністю прогнилий через незаконне використання привласнених комерційних таємниць», – йдеться у судових документах.

    Одним із головних відповідачів у справі є керівник напряму апаратного забезпечення OpenAI Тан Тан.

    За даними Apple, він залишив компанію на початку 2024 року.

    Позивач стверджує, що ще до звільнення Тан нібито передав представникам OpenAI конфіденційну інформацію про мережу постачальників Apple, виробничі процеси та інші внутрішні матеріали.

    Крім цього, Apple заявляє, що після переходу до OpenAI Тан проводив співбесіди з інженерами Apple та використовував уже наявні конфіденційні знання для отримання ще більшого обсягу внутрішньої інформації.

    За версією компанії, таким чином OpenAI могла систематично накопичувати відомості про нові продукти конкурента.

    Другим відповідачем став колишній інженер-електрик Apple Чан Лю.

    За словами позивача, він працював над одними з найсекретніших проєктів компанії та мав доступ до особливо важливої технічної інформації.

    У січні 2026 року він перейшов до OpenAI.

    Apple стверджує, що після звільнення Лю не повернув щонайменше один службовий пристрій та не підтвердив виконання всіх обов’язкових процедур, передбачених внутрішніми правилами компанії.

    У позові також зазначається, що Лю нібито використовував комп’ютер іншої співробітниці Apple для отримання доступу до секретних матеріалів.

    Крім цього, за версією компанії, він інструктував колегу щодо способів копіювання файлів в обхід корпоративних систем захисту.

    Згодом ця співробітниця також перейшла працювати до OpenAI.

    Apple також стверджує, що вже після звільнення Лю використав одну з уразливостей корпоративного мережевого сховища, щоб отримати доступ до конфіденційної інформації, хоча більше не мав відповідних повноважень.

    За даними позову, аналогічні дії нібито здійснювали й інші працівники Apple перед своїм переходом до OpenAI.

    У компанії вважають, що окремі співробітники копіювали службову документацію, технічні файли, креслення та інші матеріали незадовго до звільнення.

    Apple просить суд негайно видати судову заборону, яка не дозволить OpenAI та окремим відповідачам знищувати документи, електронні листування, цифрові носії або будь-які інші потенційні докази.

    Також компанія вимагає зобов’язати відповідачів повернути всі копії комерційних таємниць, конфіденційної документації та інших матеріалів, які, за твердженням Apple, були незаконно привласнені.

    Окрім цього, позивач просить суд стягнути з OpenAI компенсацію завданих збитків або зобов’язати компанію виплачувати роялті у випадку, якщо спірні технології вже використовуються або будуть використані під час створення нових продуктів.

    Цей судовий процес може стати одним із найрезонансніших корпоративних спорів останніх років у технологічній галузі. Якщо викладені у позові звинувачення підтвердяться в суді, справа може мати серйозні наслідки не лише для OpenAI, а й для всієї індустрії штучного інтелекту, де конкуренція за інженерів, інновації та інтелектуальну власність останніми роками суттєво загострилася. Водночас на момент подання позову звинувачення Apple залишаються позицією позивача і мають бути перевірені судом у встановленому законом порядку.

  • “Не роки, а місяці”: “П’ять очей” попередили про новий небезпечний ШІ

    “Не роки, а місяці”: “П’ять очей” попередили про новий небезпечний ШІ

    Розвідувальні та кібербезпекові служби країн альянсу “П’ять очей” — Австралії, США, Великої Британії, Канади та Нової Зеландії — оприлюднили рідкісну спільну заяву, в якій попередили про стрімке наближення нового покоління штучного інтелекту, здатного кардинально змінити характер кіберзагроз у світі. За оцінками спецслужб, потужні моделі ШІ, які можуть використовуватися для масштабних і складних кібератак проти державних структур, бізнесу та критичної інфраструктури, можуть з’явитися вже протягом найближчих місяців, а не років, як це прогнозувалося раніше.

    У документі наголошується, що розвиток штучного інтелекту має подвійний ефект: з одного боку, він здатен значно посилити кіберзахист, автоматизувати виявлення загроз і підвищити стійкість цифрових систем, але з іншого — він радикально збільшує швидкість, масштаб і складність атак, які можуть здійснювати як організовані кіберзлочинні угруповання, так і державні або напівдержавні актори. Саме ця подвійність, за словами авторів заяви, створює безпрецедентний рівень невизначеності для урядів і приватного сектору.

    Спецслужби підкреслюють, що сучасні прориви у сфері великих мовних моделей та автономних систем свідчать про різке зниження бар’єрів входу для кіберзлочинців. Якщо раніше для проведення складних атак були потрібні глибокі технічні знання та ресурси, то нові покоління ШІ потенційно можуть автоматизувати значну частину цього процесу, дозволяючи швидше знаходити вразливості, створювати шкідливі коди та масштабувати атаки на тисячі цілей одночасно.

    У спільній заяві прямо зазначається, що “передові моделі штучного інтелекту перевершать нинішні очікування галузі й докорінно змінять як наступальні, так і оборонні можливості в кіберпросторі”. Особливо підкреслюється, що мова йде не про довгострокову перспективу, а про дуже близький горизонт часу — “місяці”.

    У зв’язку з цим країни альянсу закликали уряди, технологічні компанії та операторів критичної інфраструктури негайно посилити системи кіберзахисту, переглянути підходи до інформаційної безпеки та підготуватися до сценаріїв, у яких атаки можуть бути більш швидкими, автоматизованими та важчими для виявлення. Також наголошується на необхідності комплексного реагування, яке має охоплювати як державний рівень, так і приватний сектор.

    Хоча у заяві не згадуються конкретні компанії або моделі штучного інтелекту, у кібербезпековій спільноті активно обговорюються останні розробки провідних лабораторій, які демонструють розширені можливості у сфері аналізу коду та пошуку вразливостей. Це викликає занепокоєння щодо можливого використання таких систем у зловмисних цілях або їхнього потрапляння до неконтрольованих середовищ.

    Експерти з національної безпеки зазначають, що ситуація ускладнюється тим, що аналогічні або навіть більш просунуті моделі можуть розроблятися не лише у відкритих комерційних лабораторіях, а й у закритих державних програмах різних країн, що робить глобальну оцінку ризиків ще складнішою.

    У контексті цього попередження згадуються і нещодавні події у сфері штучного інтелекту, коли нові моделі продемонстрували здатність до виявлення складних вразливостей у програмному забезпеченні та швидкого аналізу систем безпеки. Це лише посилило дискусію про необхідність міжнародного регулювання та контролю за розвитком таких технологій.

    Аналітики сходяться на думці, що кіберпростір входить у фазу, де темпи розвитку технологій можуть перевищити здатність державних структур адаптуватися до нових загроз. У цьому контексті найближчі місяці можуть стати критичними для формування нових правил цифрової безпеки, а також для вироблення глобальних механізмів стримування потенційно небезпечних застосувань штучного інтелекту.

    Таким чином, попередження альянсу “П’ять очей” стало одним із найсильніших сигналів останнього часу про те, що світ наближається до нового етапу кіберконфліктів, де ключову роль відіграватиме вже не лише людина, а й автономні системи штучного інтелекту.