Radaonline.news

Позначка: технології

  • Як прискорити смартфон: поради щодо додатків та пам’яті

    Як прискорити смартфон: поради щодо додатків та пам’яті

    Сучасний смартфон використовується не лише для дзвінків і фото, а й для десятків додатків, які активно працюють у фоні, споживаючи оперативну пам’ять (RAM), накопичувач (ROM) та ресурси системи. Якщо пристрій почав загальмовувати, зависати або швидко розряджатися, причиною можуть бути саме «ненажери» серед програм, а не технічні несправності.

    Чому додатки «з’їдають» пам’ять

    Кожен додаток отримує виділену частину оперативної пам’яті для своєї роботи. Додатки з великою кількістю фонових процесів або невикористовуваних модулів можуть призвести до нестачі ресурсів, уповільнення смартфона або зупинки інших служб. Оптимальне значення RAM для Android-смартфона — 8 ГБ або більше.

    Категорії додатків із високим споживанням ресурсів

    • Соцмережі та месенджери: постійна синхронізація, оновлення контенту, push-повідомлення.

    • Відео та стрімінг: кешування, буферизація, завантаження відео та зображень.

    • Банківські та фінтех-додатки: складні алгоритми безпеки, фонові процеси, кешування.

    • Новини та агрегатори контенту: автоматичне оновлення та великий обсяг даних.

    • Додатки з віджетами та інтерактивними елементами: постійна фонове оновлення інформації (погода, фінанси).

    Популярні додатки серед українських користувачів

    До топ-застосунків в Україні входять Дія, monobank, Nova Poshta, а також міжнародні WhatsApp та Telegram. Ці програми активно використовуються і можуть істотно впливати на продуктивність смартфона.

    Як зменшити вплив ресурсомістких додатків

    • Перевірте в налаштуваннях, які додатки споживають найбільше RAM та накопичувача, і видаліть непотрібні.

    • Очищайте кеш-дані для звільнення пам’яті.

    • Перезавантажуйте смартфон щонайменше раз на тиждень.

    • Вимикайте фонову активність та автоматичне оновлення для неважливих додатків.

    • Використовуйте легкі версії програм або нативні додатки замість веб-версій.

    • При можливості оновіть смартфон до моделі з 8 ГБ RAM або більше.

    Дотримуючись цих рекомендацій, можна значно покращити швидкодію смартфона, продовжити термін його служби та зменшити стрес від повільної роботи пристрою.

  • Війна, ШІ та старіння населення: що чекає український ринок праці

    Війна, ШІ та старіння населення: що чекає український ринок праці

    Попри війну, українці продовжують будувати плани на майбутнє — передусім на те, яким буде життя їхніх дітей та які професії забезпечать стабільність у найближчі роки. Експерти наголошують: ринок праці стрімко трансформується і найближче десятиліття стане періодом переосмислення багатьох спеціальностей, але потреба у людській компетентності нікуди не зникне.

    Очевидно, що військові та медичні спеціальності залишатимуться в центрі уваги через триваючу війну. Водночас фахівці прогнозують, що Україні знадобляться айтішники, інженери, аграрії, екологи, архітектори, хіміки, мікробіологи та будівельники. Глобальні тенденції створюють попит і на нові гібридні професії, пов’язані із зеленою енергетикою, кібербезпекою, телемедициною чи етикою штучного інтелекту. Світ рухається у напрямку цифровізації, і це неминуче вимагає нових навичок, однак не скасовує фундаментальних потреб економіки.

    HR-експертка Тетяна Пашкіна наголошує: поряд із професіями майбутнього є ті, які вона називає «вічними». Лікарів, учителів та інженерів, за її словами, навряд чи можна повністю замінити алгоритмами. ШІ може змінити інструменти, але не сутність роботи, що базується на емпатії, відповідальності або складних технічних рішеннях. Учителі, до прикладу, працюватимуть у новому форматі — дистанційно, із більшим акцентом на індивідуальному навчанні. А аптеки, можливо, частково автоматизують продаж ліків, проте контроль за процесами все одно залишатиметься за людьми.

    Пашкіна прогнозує, що трансформація найбільше торкнеться професій «золотої середини» — юристів, бухгалтерів, клерків та спеціалістів, які виконують рутинні операції з документами або кодуванням. Просту роботу буде вигідно автоматизувати, а отже, ці сфери поступово звужуватимуться. Працівникам доведеться або підвищувати кваліфікацію, або переходити в суміжні галузі.

    Креативна сфера теж перебуває на порозі змін. Пашкіна зазначає, що професія креатора еволюціонує — від людини, яка створює контент, до спеціаліста, який керує інструментами ШІ. Та водночас вона вважає, що суспільство вже втомилося від надміру «ідеальних» ШІ-зображень і дедалі частіше прагне автентичності. Тому повна заміна творчих професій навряд чи відбудеться: інструменти допомагатимуть, але люди знову шукатимуть живий, справжній продукт.

    Говорячи про нові можливості, експертка звертає увагу на світовий демографічний тренд. Населення Землі старіє, і цей процес зачіпає Україну. Уже зараз у фокусі опиняються люди віком 55+, які становлять так звану «срібну економіку». Попит на технології для старших людей — від «бабусефонів» до розумних будинків і систем геріатричного догляду — створює нові професійні ніші. Це означає, що продукти та послуги майбутнього будуть розраховані на іншу споживчу поведінку, відмінну від сучасної.

    На протилежному полюсі — розвиток диджиталізації і збереження ремісничих професій. Пашкіна підкреслює, що штучний інтелект поки не здатний виконувати складні, інтелектуально або фізично унікальні види роботи, які потребують ручної майстерності або високої точності. Тому певні ніші ручної праці, особливо у високому сегменті, залишаться поза зоною автоматизації ще довгі роки.

    Головним викликом для майбутніх поколінь стане не вибір професії, а готовність регулярно навчатись. Концепція lifelong learning, за словами експертки, перетворюється з модного терміну на об’єктивну необхідність. Ринок праці вимагатиме постійного оновлення навичок, а зміна фаху кілька разів за життя перестане бути чимось дивним. Професійні «реінкарнації» стануть звичайною частиною кар’єрної траєкторії: людина може почати інженером, продовжити в креативній сфері, перейти в машинне навчання, а потім опанувати аграрну справу — і це не сприйматиметься як хаотичність, а як адаптивність.

    Додатковим чинником стане зростання тривалості життя. Якщо люди у майбутньому працюватимуть довше, то навряд чи залишатимуться в одній професії 50–60 років. Аби уникнути професійного вигорання, доведеться переходити між галузями. Саме тому професія кар’єрного консультанта теж може еволюціонувати і розширюватися.

    Пашкіна підсумовує: більшість професій, у яких сьогодні працюватимуть діти, ще не існують. І тому батькам важливо не стільки вказувати на конкретну сферу, скільки вчити дітей мислити гнучко, вміти адаптуватися і бути готовими до нових викликів. Світ змінюється швидко — і здатність навчатися все життя стане головною конкурентною перевагою майбутнього.

  • Музика майбутнього: популярні українські пісні створює штучний інтелект

    Музика майбутнього: популярні українські пісні створює штучний інтелект

    Чи впевнені ви, що музика, яку слухаєте у навушниках, створена людиною, а не штучним інтелектом? У 2025 році це питання стало актуальнішим, ніж будь-коли: хіти, створені ШІ, вже не рідкість і часто займають місця у чартах, хоча слухачі цього не помічають.

    Дослідження показують, що 97% людей не можуть відрізнити музику, створену штучним інтелектом, від роботи живого артиста. Це викликає занепокоєння серед справжніх музикантів, адже штучні треки можуть підміняти живу творчість. Деякі артисти, як Пол Маккартні, виступають проти використання власних пісень для навчання ШІ, щоб потім генерувати нові композиції.

    В Україні прикладом популярного ШІ-хіта стала пісня “Туман танцює по землі повільно”, яка набрала понад 17 мільйонів переглядів на YouTube. Слухачі активно коментують і підтримують її, хоча її вокал повністю синтезований. Інший відомий ШІ-трек – “Ніч” від Amaya Roma – набрав 34 мільйони переглядів, і його походження викликає питання: пісня українською, але потенційно створена за участю росіян у Грузії.

    Деякі українські музиканти поєднують власну творчість і ШІ. Репер Marshroot (Михайло Творцов) для треку “Переболить” написав текст і аранжування, а вокал створив за допомогою ШІ через брак часу. За його словами, ШІ допомагає, але емоції і творчість залишаються його внеском.

    Популярність ШІ-треків пояснюють просто: вони підлаштовуються під середньостатистичні хіти, повторюють тренди і ритми, які вже подобаються слухачам. Як зазначає музичний оглядач Альберт Цукренко, це не створення нового жанру, а швидкий спосіб отримати популярний трек.

    Ознаки ШІ у музиці: надто ідеальна обробка голосу, плоский звук, дивні шлейфи та простріли, одноманітність тембру. Водночас живі виконавці додають “людський фактор” — імпровізацію, недосконалість і емоції, які не передасть алгоритм.

    Популярність ШІ не означає кінець справжньої музики. Артисти, як Jerry Heil, вбачають у цьому шанс на новий творчий початок. Гурти та продюсери вже експериментують із технологіями, додаючи інноваційні елементи до власних пісень, але концерти та живий контакт із публікою залишаються незамінними.

    ШІ у музиці пришвидшує процес виробництва, створює нові формати, але не замінює людську душу. Ті слухачі, які цінують емоції, історії і справжній голос артиста, завжди помітять різницю.

  • Електромобіль-амфібія від BYD: авто, що спускається на воду, але чи є в цьому сенс?

    Електромобіль-амфібія від BYD: авто, що спускається на воду, але чи є в цьому сенс?

    Компанія BYD презентувала нову модель преміального бренду Yangwang — електромобіль U8L із незвичною можливістю спускатися на воду та рухатися по її поверхні. У разі потрапляння авто у воду активується спеціальний аварійний режим, який дозволяє машині продовжувати рух зі швидкістю до 3 км/год протягом приблизно 30 хвилин.

    У такий спосіб виробник позиціонує систему як рятувальну технологію на випадок стихійних лих або дорожніх надзвичайних ситуацій. На відео демонстрації машина виглядає ефектно — великий електрокросовер плавно тримається на воді й моторно рухається вперед.

    Проте презентація залишила більше запитань, ніж відповідей.

    Система безпеки: чи спрацювали подушки?

    На кадрах помітно, що лобове скло сильно пошкоджене. Це може свідчити про серйозний удар перед тим, як авто опинилося у воді. Проте візуально подушки безпеки не виглядають активованими — що породжує сумніви у реальних сценаріях використання. Якщо технологія призначена для аварій, то чому пасивна безпека, схоже, не спрацювала?

    Практична цінність амфібійного режиму

    Хоча функція справді незвична, виникає логічне питання: кому потрібен електромобіль-амфібія, який здатен подолати по воді всього півтора кілометра?
    U8L — масивний, дорогий і важкий SUV, і його водний режим більше схожий на маркетинговий експеримент, ніж на корисну щоденну функцію. Для реальних рятувальних ситуацій існують спеціалізовані транспортні засоби, здатні діяти в умовах шторму, течій та тривалого перебування у воді.

    Утім, BYD продовжує активно дивувати ринок новими технологічними можливостями, змагаючись із Tesla та іншими преміальними брендами. Для компанії U8L — це демонстрація інженерної сили та експериментальних функцій, які можуть стати основою для майбутніх інновацій.

    Чи стане електромобіль-амфібія новим трендом — покаже час. Поки що це радше шоу-технологія, яка привертає увагу, але має сумнівну практичну користь.

  • Як покращити здоров’я та продуктивність за допомогою науки та технологій

    Як покращити здоров’я та продуктивність за допомогою науки та технологій

    Біохакінг — це комплекс практик і стратегій, спрямованих на покращення фізичного та психічного стану людини, підвищення енергії, концентрації та загальної продуктивності. Основна ідея біохакінгу полягає у свідомому контролі над власним тілом і розумом за допомогою науки, технологій та здорового способу життя.

    Що входить у біохакінг

    Біохакери використовують різні методи для оптимізації здоров’я:

    1. Харчування та дієти. Кетогенна дієта, інтервальне голодування, використання суперфудів і добавок — усе це допомагає підвищити рівень енергії та підтримувати оптимальний метаболізм.

    2. Фізична активність. Регулярні тренування, силові вправи, йога та пілатес покращують витривалість, гнучкість та роботу серцево-судинної системи.

    3. Сон та відновлення. Біохакери приділяють особливу увагу гігієні сну, контролюють його тривалість і якість за допомогою трекерів та спеціальних додатків.

    4. Ментальне здоров’я. Медитація, дихальні практики, когнітивні вправи та управління стресом допомагають підтримувати психологічний баланс і концентрацію.

    5. Технології та гаджети. Носимі пристрої, монітори сну, пульсометри та інші гаджети дозволяють збирати дані про стан організму та коригувати свій режим.

    6. Біологічні експерименти. Деякі біохакери вдаються до генетичного тестування, аналізів крові або навіть введення нутрієнтів та сенсибілізаторів для поліпшення когнітивних функцій.

    Чому люди обирають біохакінг

    Метою біохакінгу є не лише продовження життя, а й підвищення його якості. Правильне харчування, активний спосіб життя та контроль над психічним станом дозволяють знизити ризик хронічних хвороб, підтримувати працездатність та відчувати себе бадьорим щодня.

    Хоч біохакінг обіцяє значні переваги, важливо підходити до практик з обережністю. Надмірне використання добавок, незбалансовані дієти або небезпечні експерименти з тілом можуть шкодити здоров’ю. Консультація з лікарем та науково обґрунтований підхід допомагають мінімізувати ризики.

    Біохакінг стає все більш популярним серед людей, які прагнуть підвищити ефективність та продовжити активне життя. Головне — пам’ятати, що це інструмент для підтримки здоров’я, а не заміна традиційної медицини та здорового способу життя.

  • Науковці створили деревину, що міцніша за сталь і легша в п’ять разів

    Науковці створили деревину, що міцніша за сталь і легша в п’ять разів

    Вчені з Кіотського університету представили унікальний матеріал — вирощену в лабораторії деревину, яка перевищує сталь за міцністю на одиницю маси і водночас в п’ять разів легша. Цей інноваційний матеріал вже розглядають як потенційну заміну металів та бетону у будівництві, транспорті, авіації та навіть космічних проектах.

    В основі матеріалу — целюлозні нановолокна (CNF), витягнуті з рослинної біомаси, такої як солома, тирса та сільськогосподарські відходи. Волокна обробляють на нанорівні, ущільнюють та з’єднують природною смолою на основі лігніну під високим тиском, створюючи монолітний блок з високою щільністю, термостійкістю та водозахистом.

    Новий матеріал не є фанерою, композитом чи стружковою плитою. Він ближчий до біологічного карбонового волокна, має однорідну структуру, стійку до деформацій, температурних перепадів та механічних навантажень. Експериментальні зразки показали міцність на розрив, що перевищує м’яку сталь, при масі на 80% меншій за метал.

    Важливою перевагою є оброблюваність: матеріал можна пиляти, фрезерувати, свердлити, різати лазером і навіть друкувати 3D, не втрачаючи його механічних властивостей.

    Першими полігонами для CNF-деревини стали японські архітектурні бюро та дослідницькі лабораторії. Ведуться розробки сейсмостійких будівель, легких мостів та модулів житлової забудови. Матеріал також поглинає вібрації та шум, що особливо важливо у густонаселених містах.

    У автопромі CNF використовують у двигунах: кришки моторних відсіків показали зниження ваги на 25% та підвищення теплової стійкості, що дозволило економити до 11% палива та зменшити викиди CO₂.

    Японські вчені спільно з JAXA створили перший у світі дерев’яний супутник LignoSat, який згоряє в атмосфері без залишку металевого сміття, що вирішує проблему космічного забруднення.

    Вирощена деревина виробляється з відходів сільського господарства, не потребує видобутку руд чи хімічно небезпечних смол. Під час виробництва матеріал поглинає вуглекислий газ, є біорозкладним і безпечним для природи.

    Японський уряд уже запустив багатомільярдну програму для заміни сталі та бетону у державній інфраструктурі. Планується використання CNF-деревини у будівництві залізниць, мостів, модульного житла та інших об’єктів, що зробить інфраструктуру легшою, тихішою та екологічнішою.

  • Чому користувачі довіряють смартфонам більше, ніж ноутбукам

    Чому користувачі довіряють смартфонам більше, ніж ноутбукам

    У світі, де приватність стає дедалі більшою розкішшю, багато користувачів намагаються захиститися від потенційного онлайн-стеження. Найпоширеніший спосіб — заклеїти камеру ноутбука. Але при цьому більшість людей спокійно користуються смартфоном із відкритим об’єктивом. Чому так і чи дійсно ноутбук становить більшу небезпеку?

    Камера ноутбука: постійне «вікно у дім»

    Заклеювання вебкамери — простий і ефективний метод убезпечити себе від стороннього нагляду. Хакери неодноразово отримували доступ до камер користувачів через трояни, фішингові листи чи вразливості системи, знімаючи людей без їхнього відома.

    Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

    Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

    Смартфон здається безпечнішим

    На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

    До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

    «Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

    Мікрофон — слабке місце, яке складно заглушити

    Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

    Як реагують українці

    За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

    Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

    Як убезпечити себе

    • Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

    • Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

    • Не завантажуйте підозрілі програми.

    • Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

    • Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

    Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.

  • «Вайб-кодинг» — слово року 2025: як ШІ робить програмування людяним

    «Вайб-кодинг» — слово року 2025: як ШІ робить програмування людяним

    Британський словник Collins Dictionary назвав словом року 2025 термін «вайб-кодинг» (vibe coding). Це поняття описує новий підхід у програмуванні, коли завдяки штучному інтелекту людина може створювати код, використовуючи звичайну мову.

    Як пояснюють лексикографи Collins, вибір цього слова відображає глобальний перехід до епохи генеративного ШІ, де межа між людською креативністю та машинними алгоритмами стає дедалі тоншою.

    Що таке «вайб-кодинг»

    Термін уперше використав Андрей Карпаті — колишній директор із ШІ в компанії Tesla та один із засновників OpenAI. Він описав «вайб-кодинг» як стан, коли створюючи застосунок або програму, людина «забуває, що код узагалі існує». Іншими словами, достатньо просто висловити ідею словами — а далі все зробить штучний інтелект.

    Ця концепція втілює ключову зміну у сфері технологій: програмування стає не технічною, а творчою діяльністю, де інтерфейс між людиною і комп’ютером — це мова, а не синтаксис коду.

    Інші слова року за версією Collins

    Крім «вайб-кодингу», до короткого списку потрапили й інші терміни, що відображають суспільні тренди, технологічні інновації та зміни у стилі життя:

    • «Біохакінг» — модифікація власного тіла чи процесів організму задля покращення здоров’я або продуктивності.
    • «Кланкер» — іронічна назва для роботів чи систем ШІ, що походить із фан-культури «Зоряних війн».
    • «Глейз» — надмірна похвала або лестощі.
    • «Аура-фармінг» — створення харизматичного іміджу в соцмережах і геймерських спільнотах.
    • «Бролігархія» — жартівливий опис впливових «тех-братів», які керують великими IT-компаніями.
    • «Генрі» (high earner, not rich yet) — люди з високими доходами, які все ще не відчувають себе заможними.
    • «Кулкейшн» — подорож у прохолодні регіони на противагу традиційним “спекотним” відпусткам.
    • «Таскмаскінг» — імітація бурхливої роботи без реальної продуктивності.
    • «Мікро-пенсія» — коротка перерва між періодами роботи для особистого відновлення.

    Як зазначив керівник Collins Алекс Бікрофт, вибір «вайб-кодингу» як головного слова року символізує перехід людства до нової епохи технологічного мислення.

    «Безшовна інтеграція людської креативності та машинного інтелекту показує, як природна мова змінює наше сприйняття комп’ютерів і процес програмування», — підкреслив він.

  • Безкоштовний інтернет до 2027 року: чи здійсненна обіцянка Ілона Маска

    Безкоштовний інтернет до 2027 року: чи здійсненна обіцянка Ілона Маска

    Ілон Маск знову сколихнув технологічний світ, анонсувавши ідею «Протокол свобода» — концепцію, за якою глобальна мережа Starlink забезпечить базовий безкоштовний інтернет для кожної людини на планеті. Якщо задум Маска реалізується, уже до 2026–2027 років мільярди людей отримають доступ до мережі без абонентської плати.

    Суть «Протоколу свобода» полягає у створенні децентралізованої системи супутникового інтернету, де кожен користувач є частиною мережі, підсилюючи її потужність і надійність. Супутники Starlink не просто передають сигнал на Землю, а об’єднуються між собою лазерними каналами, формуючи єдину «живу» інфраструктуру, яка стає ефективнішою з кожним новим підключенням.

    Маск пояснює свою ідею як боротьбу з цифровою нерівністю — прагнення зробити доступ до інформації базовим правом людини. Завдяки супутниковому формату, сигнал Starlink неможливо заблокувати чи відключити на рівні держави, що перетворює систему на інструмент цифрової свободи.

    Як Starlink може дати безкоштовний інтернет

    Модель «Протоколу свобода» передбачає дворівневу економіку. Перший рівень — безкоштовний базовий інтернет із обмеженнями швидкості та трафіку. Другий — платні преміальні послуги для урядів, бізнесу, оборонних структур, транспортних компаній і хмарних сервісів. Саме цей преміальний сегмент має фінансувати безкоштовний рівень.

    Додаткове джерело фінансування — технологія Direct-to-Cell, яка дозволить супутникам Starlink напряму підключатися до смартфонів. Це створює умови для партнерств із мобільними операторами та нових платних сервісів.

    Чи реально досягти глобального покриття до 2027 року

    Ключову роль у масштабуванні Starlink відіграє ракета Starship — багаторазовий носій, який може виводити сотні супутників за один запуск. Завдяки цьому SpaceX здатна швидко нарощувати щільність мережі, роблячи її більш стійкою та дешевою.

    Нові покоління супутників отримують лазерні термінали, фазовані антени та енергоефективну електроніку. Це дає змогу збільшити пропускну здатність і знизити собівартість обслуговування.

    Однак навіть із технологічного боку Маску доведеться подолати бар’єри — від ліцензування частот у різних країнах до логістики поставок мільйонів користувацьких терміналів.

    Майбутнє цифрової свободи

    Перші етапи реалізації «Протоколу свобода» можуть охоплювати освітні та гуманітарні програми — безкоштовний інтернет для шкіл, лікарень, громадських просторів. З часом, у міру здешевлення супутникових технологій, можливий перехід до справжнього глобального доступу.

    Якщо задум Маска вдасться, інтернет перестане бути товаром — він стане частиною базової інфраструктури, так само необхідною, як електрика чи вода.

    У цьому сенсі «Протокол свобода» — не просто амбітна ідея, а потенційний початок нової ери, де цифрова рівність стане нормою, а право на інформацію — універсальним і невід’ємним.

  • OpenAI вперше оприлюднила дані про психічні проблеми серед користувачів ChatGPT

    OpenAI вперше оприлюднила дані про психічні проблеми серед користувачів ChatGPT

    Компанія OpenAI оприлюднила дані, які викликали широку дискусію у світі технологій і психіатрії. Згідно з оцінками компанії, серед користувачів ChatGPT виявлено частку людей із можливими ознаками психічних розладів — манії, психозу або суїцидальних думок.

    За даними OpenAI, близько 0,07% активних користувачів протягом тижня демонструють симптоми розладів, тоді як у 0,15% розмов фіксуються явні ознаки суїцидальних намірів. Хоча компанія називає такі випадки «надзвичайно рідкісними», експерти наголошують: навіть невеликий відсоток від 800 мільйонів користувачів — це сотні тисяч людей по всьому світу.

    Після появи занепокоєння компанія створила міжнародну мережу підтримки з понад 170 фахівців у сфері психічного здоров’я з 60 країн. Вони консультують розробників, допомагаючи створювати алгоритми, які розпізнають небезпечні сигнали у спілкуванні користувачів із ChatGPT і заохочують звертатися по реальну допомогу.

    Нові версії ChatGPT також отримали оновлення: система здатна емпатійно реагувати на повідомлення про самозашкодження, марення або маніакальні стани, а в окремих випадках — перенаправляти користувачів до «безпечніших» варіантів моделі.

    Доктор Джейсон Наґата з Каліфорнійського університету у Сан-Франциско зауважує, що навіть 0,07% користувачів — це величезна кількість людей: «ШІ може допомагати у сфері психічного здоров’я, але він не замінює реального фахівця».

    Професорка Робін Фельдман з Університету Каліфорнії додає, що ChatGPT створює «надто реалістичну ілюзію спілкування», що може бути небезпечним для вразливих користувачів.

    Нові дані з’явилися на тлі кількох гучних інцидентів. У США батьки 16-річного Адама Рейна подали до суду на OpenAI, стверджуючи, що ChatGPT міг підштовхнути підлітка до самогубства. Це перший випадок такого позову. Ще один інцидент стався у Коннектикуті, де підозрюваний у вбивстві-самогубстві публікував свої розмови з ChatGPT, які, за даними слідства, підживлювали його марення.

    У компанії визнають, що навіть незначна кількість користувачів із потенційними психічними проблемами — це серйозний виклик. OpenAI намагається знайти баланс між користю штучного інтелекту як інструменту підтримки та ризиком, який виникає, коли технологія починає здаватися надто «людяною».