Позначка: Тайбей

  • Тайвань різко збільшить оборонні витрати: бюджет уперше перевищить 1 трлн тайванських доларів

    Тайвань різко збільшить оборонні витрати: бюджет уперше перевищить 1 трлн тайванських доларів

    Кабінет міністрів Тайваню планує запропонувати збільшення оборонних витрат країни у 2027 році приблизно на 16%. У результаті військовий бюджет острова вперше перевищить позначку в 1 трильйон тайванських доларів.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними Центрального інформаційного агентства Тайваню, загальний запропонований обсяг оборонного бюджету перевищить 1,1 трильйона тайванських доларів. До цієї суми входитимуть не лише безпосередні витрати на збройні сили, а й фінансування берегової охорони, підтримка ветеранів та окремі спеціальні оборонні проєкти.

    Очікується, що оборонні витрати Тайваню у 2027 році, як і цьогоріч, перевищать 3% валового внутрішнього продукту країни. Офіційний документ із пропозицією щодо бюджету уряд має представити 20 серпня. Водночас детальні показники можуть бути оприлюднені під час останнього засідання Кабінету міністрів перед внесенням бюджетного проєкту.

    Збільшення фінансування відбувається на тлі зростання військового тиску з боку Китаю. Пекін вважає Тайвань частиною своєї території та не відмовляється від можливості застосування сили для встановлення контролю над островом. Тайванська влада, зі свого боку, категорично відкидає претензії Китаю та заявляє про необхідність самостійно зміцнювати обороноздатність.

    Тайвань останніми роками регулярно фіксує активність китайських військових літаків і кораблів поблизу острова. Пекін також проводить масштабні військові навчання, які передбачають відпрацювання дій навколо Тайваню.

    На цьому тлі Тайбей поступово збільшує витрати на модернізацію армії, розвиток власного озброєння та створення асиметричних спроможностей, які могли б ускладнити потенційну військову операцію Китаю.

    Важливим фактором для Тайваню є також позиція Сполучених Штатів. Вашингтон протягом останніх років закликає партнерів збільшувати витрати на власну оборону та бути здатними самостійно протистояти потенційним загрозам. Для Тайваню ці заклики мають особливе значення через його залежність від американської військової підтримки та постачання озброєння.

    Президент Тайваню Лай Цзін-де підтримав необхідність збільшення оборонних видатків. Його адміністрація зробила модернізацію збройних сил одним із ключових напрямів своєї політики та неодноразово заявляла про намір посилювати військовий потенціал острова.

    Одним із пріоритетів залишається розвиток власного військово-промислового комплексу. Зокрема, Тайвань працює над створенням підводних човнів власного виробництва, які мають посилити його здатність захищати морські підходи до острова.

    Паралельно Тайбей розширює можливості у сфері безпілотних технологій. Тайванська влада розглядає масове виробництво дронів як один зі способів посилити оборону країни та компенсувати потенційну перевагу Китаю в чисельності військової техніки.

    Особливу увагу Тайвань приділяє досвіду України у війні проти Росії. Українські військові активно використовують безпілотники різних типів, зокрема для розвідки, ураження цілей та протидії російському флоту. Тайбей вивчає цей досвід, оскільки потенційний конфлікт із Китаєм також може значною мірою залежати від застосування безпілотних систем.

    Раніше повідомлялося, що Тайвань планує виробляти мільйони дронів для власної оборони. Острів також зацікавлений у співпраці з компаніями, чиї технології вже використовуються у виробництві та застосуванні українських бойових безпілотників.

    Водночас військові витрати самого Китаю значно перевищують тайванські. У березні Пекін оголосив про збільшення оборонного бюджету на 2026 рік на 7% — до 1,91 трильйона юанів, що становить приблизно 283 млрд доларів.

    Китай при цьому продовжує масштабну модернізацію Народно-визвольної армії. Пекін розвиває військово-морський флот, будує нові авіаносці, розширює авіаційні можливості та вдосконалює ракетні системи. Китайські військові також регулярно здійснюють маневри навколо Тайваню.

    Політичні відносини між Пекіном і Тайбеєм залишаються напруженими. Китайська влада відмовляється вести переговори з президентом Лаєм Цзін-де та називає його “сепаратистом”. Тайванська влада наполягає, що майбутнє острова має визначатися його жителями, а не Пекіном.

    Для Тайваню досвід російсько-української війни став одним із ключових факторів під час планування оборони. Острів уважно вивчає перебіг бойових дій, зокрема ефективність дронів, морських безпілотних систем, протиповітряної оборони та асиметричної тактики.

    Збільшення оборонного бюджету до понад 1 трильйона тайванських доларів свідчить про те, що Тайбей готується до тривалого періоду військового та політичного тиску з боку Китаю. Водночас підвищення витрат понад 3% ВВП демонструє прагнення Тайваню відповідати закликам Вашингтона та посилювати власну спроможність стримувати потенційну агресію.

  • Трамп після переговорів із Сі Цзіньпіном зробив гучну заяву про Тайвань: у Пекіні заговорили про ризик війни

    Трамп після переговорів із Сі Цзіньпіном зробив гучну заяву про Тайвань: у Пекіні заговорили про ризик війни

    Президент США Дональд Трамп після переговорів із лідером Китаю Сі Цзіньпін у Пекіні заявив, що не підтримує офіційне проголошення незалежності Тайваню та прагне уникнути прямого конфлікту між Вашингтоном і Пекіном. Заява прозвучала на тлі різкого загострення дискусії навколо острова, який Китай вважає частиною своєї території.

    Дводенний саміт у Пекіні став першою поїздкою Трампа до Китаю майже за дев’ять років. Під час переговорів сторони обговорювали торговельні суперечки, війну на Близькому Сході, глобальну безпеку та ситуацію навколо Тайваню, яка залишається однією з головних точок напруги у відносинах між США та КНР.

    Після завершення зустрічі Трамп заявив, що Вашингтон не зацікавлений у війні з Китаєм і не прагне підштовхувати Тайвань до формального проголошення незалежності.

    “Я не прагну, щоб хтось проголошував незалежність”, — сказав американський президент.

    Водночас він підкреслив, що політика США щодо Тайваню не змінилася. За словами Трампа, Сполучені Штати продовжують підтримувати Тайбей і виконуватимуть свої зобов’язання щодо надання острову засобів самооборони відповідно до американського законодавства.

    Президент США також емоційно прокоментував перспективу можливого військового конфлікту з Китаєм.

    “Нам доведеться пролетіти 9500 миль, щоб вести війну. Я не прагну цього. Я хочу, щоб вони заспокоїлися. Я хочу, щоб Китай заспокоївся”, — заявив Трамп.

    За інформацією китайських державних медіа, Сі Цзіньпін під час переговорів дуже жорстко поставив питання Тайваню та попередив американську сторону про наслідки “неправильного підходу” до цієї теми.

    Китайський лідер назвав Тайвань “найважливішим питанням у китайсько-американських відносинах” та заявив, що будь-які спроби підтримки незалежності острова можуть призвести до прямого конфлікту між двома державами.

    Тайвань уже десятиліттями залишається однією з найнебезпечніших геополітичних точок світу. Пекін вважає острів невід’ємною частиною Китаю та неодноразово заявляв про готовність застосувати силу для “возз’єднання”, якщо Тайбей офіційно проголосить незалежність.

    Своєю чергою влада Тайваню наполягає, що острів фактично є самостійною державою. Президент Тайваню Лай Цінде раніше заявляв, що Тайваню “не потрібно проголошувати незалежність”, оскільки він уже функціонує як суверенна держава.

    Водночас, як зазначають міжнародні аналітики, більшість жителів острова підтримують збереження нинішнього статус-кво — без формального проголошення незалежності та без об’єднання з Китаєм.

    Окремою темою переговорів стали американські поставки озброєння Тайваню. Наприкінці 2025 року адміністрація Трампа схвалила великий пакет військової допомоги острову на 11 мільярдів доларів. До нього увійшли сучасні ракетні системи та боєприпаси, що викликало різку реакцію Пекіна.

    Після зустрічі із Сі Цзіньпіном Трамп заявив, що поки не ухвалив остаточного рішення щодо подальшої долі цієї угоди, хоча й підтвердив, що питання детально обговорювалося з китайським керівництвом.

    У Тайбеї слова Трампа сприйняли стримано, але закликали уважно аналізувати позицію Вашингтона. Заступник міністра закордонних справ Тайваню Чень Міньчі наголосив, що постачання американської зброї острову є важливою складовою регіональної безпеки.

    “Продаж зброї Тайваню з боку США завжди був наріжним каменем миру та стабільності у регіоні”, — заявив він.

    Заяви Трампа вже викликали активне обговорення серед міжнародних експертів. Частина аналітиків вважає, що американський президент намагається уникнути різкої ескалації з Китаєм на тлі складної міжнародної ситуації та конфліктів на Близькому Сході. Інші ж побоюються, що така риторика може бути сприйнята Пекіном як сигнал про готовність Вашингтона до поступок у тайванському питанні.

    На тлі саміту у Пекіні західні медіа також звертають увагу на зміну глобальних пріоритетів США. Якщо раніше Вашингтон концентрувався насамперед на війні Росії проти України, то тепер дедалі більше уваги приділяється протистоянню з Китаєм та безпеці в Індо-Тихоокеанському регіоні.