Radaonline.news

Позначка: Сили Оборони України

  • «Буде їм дуже важко»: у Нацгвардії заявили про удари по логістиці РФ і Криму

    «Буде їм дуже важко»: у Нацгвардії заявили про удари по логістиці РФ і Криму

    Сили оборони України продовжують системну роботу з ураження та перекриття логістики російських військ, зокрема на тимчасово окупованій території Криму. Про це в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявив командувач Національної гвардії України, генерал-майор Олександр Півненко, коментуючи роль безпілотних систем та загальну тактику українських сил у війні.

    За його словами, ключовим напрямком роботи українських підрозділів залишається поступове ускладнення забезпечення російського угруповання на фронті, зокрема шляхом ударів по логістичних маршрутах, складах, транспортних вузлах та інфраструктурі, яка забезпечує постачання боєприпасів, техніки та пального. Півненко наголосив, що Сили оборони послідовно нарощують використання безпілотних систем і розширюють їхню оперативну глибину, що дозволяє впливати не лише на передній край, а й на тилові райони противника.

    Окрему увагу командувач приділив ролі Сил безпілотних систем, які, за його словами, активно діють у тимчасово окупованому Криму. Він зазначив, що цей напрямок координується під керівництвом Роберта Бровді з позивним «Мадяр», і що українські підрозділи добре розуміють поставлені завдання та системно працюють над їх виконанням. За словами Півненка, ефективність таких операцій напряму залежить від масштабу застосування засобів ураження та кількості підготовлених екіпажів безпілотників.

    Командувач НГУ підкреслив, що стратегічною метою є створення умов, за яких російські війська відчуватимуть постійні труднощі із забезпеченням на всіх рівнях. Він прямо зазначив, що українські сили мають намір настільки ускладнити логістику противника, щоб це суттєво впливало на його боєздатність. У цьому контексті Півненко заявив, що перекриття логістичних шляхів є одним із ключових інструментів сучасної війни, оскільки саме постачання визначає можливості ведення бойових дій.

    Водночас він звернув увагу на тактику російських військ, які, за його словами, через обмежені можливості на лінії фронту дедалі частіше завдають ударів по цивільній інфраструктурі України. Йдеться, зокрема, про атаки на енергетичні об’єкти, транспортні вузли та інші елементи критичної інфраструктури, а також спроби впливати на українську логістику на відстані 20–30 кілометрів у глибину. Півненко зазначив, що українська сторона враховує ці дії у плануванні власних операцій і адаптує тактику відповідно до змін на полі бою.

    На тлі цих заяв у тимчасово окупованому Криму протягом останніх днів фіксувалися вибухи та пожежі на низці об’єктів російської військової інфраструктури. За даними з відкритих джерел, у ніч на 20 червня сталася масштабна пожежа на території Таврійської ТЕС поблизу Сімферополя, після чого наступної ночі повідомлялося про нову серію атак безпілотників по об’єктах на півострові. Також повідомлялося про ураження порту в Керчі, який російські війська використовують як один із ключових логістичних вузлів для забезпечення свого угруповання на південному напрямку.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також коментував результати дій Сил оборони, зазначаючи, що українські підрозділи продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі противника на окупованих територіях. У свою чергу аналітики зазначають, що такі операції мають системний характер і спрямовані на поступове послаблення можливостей російської армії утримувати контроль над логістично складними напрямками.

    Таким чином, за словами представників українського військового командування, зокрема Олександра Півненка, поточна стратегія Сил оборони полягає у тривалому та багаторівневому тиску на логістику противника, що в перспективі має знизити його здатність до ведення активних бойових дій та ускладнити утримання окупованих територій.

  • Удар по Москві й логістиці РФ: Сили оборони вразили ключові об’єкти

    Удар по Москві й логістиці РФ: Сили оборони вразили ключові об’єкти

    Сили оборони України завдали серії точкових ударів по об’єктах військової та логістичної інфраструктури російської армії як на території Російської Федерації, так і на тимчасово окупованих територіях України. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ, уточнюючи результати операцій, проведених 21 червня та в ніч на 22 червня.

    За даними українських військових, одним із ключових епізодів стала атака на порт «Кавказ» у Краснодарському краї РФ, який використовується як важливий логістичний вузол для забезпечення російських військ на південному напрямку. У результаті удару було уражено інфраструктуру порту, зокрема два автомобільні пороми, які, за даними Генштабу, застосовувалися для транспортування техніки та ресурсів у напрямку окупованих територій. Пошкодження цього об’єкта може вплинути на швидкість і стабільність постачання російських підрозділів у регіоні.

    Ще одним із важливих елементів операції став удар по центру космічного зв’язку «Дубна» в Московській області. За попередніми даними, після ураження на території об’єкта спостерігалося масштабне задимлення, що може свідчити про пошкодження інфраструктури, яка забезпечує військові комунікації та елементи управління російських сил. Подібні центри відіграють роль у координації зв’язку, передачі даних і підтримці окремих елементів системи управління військами.

    Окремо українські сили завдали ударів по низці об’єктів на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, у районі Дебальцевого на Луганщині уражено полігон підготовки операторів безпілотників, де, за даними української сторони, здійснювалася підготовка спеціалістів для роботи з дронами, які активно використовуються російською армією на фронті. Також були атаковані пункти управління безпілотними системами в районах Мирнограда та Перебудови на Донеччині, що могло вплинути на координацію ворожих дронових підрозділів на цьому напрямку.

    Крім того, зафіксовано ураження командно-спостережних пунктів російських військ у районі Ільок-Пеньковки на території Бєлгородської області РФ, а також поблизу Покровська на Донеччині. Ці об’єкти, за даними Генштабу, використовувалися для управління бойовими діями на окремих ділянках фронту та координації вогневих і розвідувальних підрозділів.

    Ще одним елементом операції стала атака на автомобільний міст у районі Василівки Запорізької області, який окупаційні війська використовують для переміщення техніки та забезпечення своїх підрозділів на південному напрямку. Пошкодження цього об’єкта потенційно ускладнює логістику російських сил і може змусити їх переглядати маршрути постачання.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголошують, що подібні дії є частиною системної стратегії зі зниження військових можливостей російської армії, яка включає ураження не лише бойових підрозділів, а й критично важливих елементів управління, логістики та забезпечення. Українська сторона підкреслює, що такі операції спрямовані на поступове ослаблення здатності противника вести активні бойові дії.

    Загалом останні удари демонструють розширення географії уражень та акцент на об’єктах, що забезпечують координацію, постачання і технічну підтримку російських військ, що, за оцінками військових експертів, може мати довгостроковий вплив на оперативні можливості окупаційної армії.

  • ЗСУ дісталися серця російської нафтової галузі та влаштували пожежу в порту “Кавказ”

    ЗСУ дісталися серця російської нафтової галузі та влаштували пожежу в порту “Кавказ”

    Сили оборони України продовжують нарощувати кампанію далекобійних ударів по критично важливій військовій та логістичній інфраструктурі Російської Федерації. Цього разу під удар потрапили одразу кілька стратегічних об’єктів: один із найбільших нафтопереробних заводів Західного Сибіру, морський порт “Кавказ” у Краснодарському краї, а також низка залізничних мостів, які використовуються для забезпечення російських військ на тимчасово окупованих територіях України.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За офіційною інформацією, 20 червня підрозділи Сил оборони завдали успішного ураження нафтопереробному заводу “Антипінський” у Тюменській області РФ. Особливу увагу привертає відстань до цілі — понад 2000 кілометрів від державного кордону України.

    Антипінський нафтопереробний завод є одним із найбільших підприємств нафтової галузі Західного Сибіру. Його виробничі потужності дозволяють переробляти від 7,5 до 9 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє широкий спектр нафтопродуктів, серед яких бензин, дизельне пальне та інші види пального, що використовуються як цивільним сектором, так і російським військово-промисловим комплексом.

    Експерти наголошують, що удари по великих нафтопереробних підприємствах дедалі сильніше впливають на паливний баланс Росії. Протягом останніх місяців українські безпілотники неодноразово атакували нафтопереробні заводи та нафтобази на території РФ, що вже призвело до зниження обсягів переробки нафти та виникнення проблем із забезпеченням окремих регіонів паливом.

    Не менш важливим став удар по порту “Кавказ” у Краснодарському краї РФ. За даними Генштабу, в ніч на 21 червня українські сили уразили об’єкт, після чого на його території виникла пожежа.

    Порт “Кавказ” є одним із ключових логістичних вузлів Росії на Чорному морі та відіграє важливу роль у транспортному забезпеченні окупованого Криму. Через нього здійснюється перевезення вантажів, пального та різноманітного обладнання. Крім того, після початку повномасштабної війни цей об’єкт неодноразово згадувався як один із важливих елементів логістичного ланцюга, що забезпечує потреби російських військ на південному напрямку.

    Окрім ударів по нафтовій та портовій інфраструктурі, українські військові продовжують системно виводити з ладу транспортні маршрути противника.

    За повідомленням Генерального штабу, українські підрозділи завдали ураження одразу кільком важливим залізничним мостам. Зокрема, пошкоджено міст через Північнокримський канал у районі Роздольного в окупованому Криму. Також під удар потрапив залізничний міст у районі Петерсгагена Запорізької області та міст через Сиваш поблизу Чонгара.

    Саме через ці транспортні артерії російські війська здійснюють перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів до угруповань, які воюють на південному напрямку.

    Військові аналітики відзначають, що знищення або пошкодження мостів залишається одним із найефективніших способів ускладнення логістики противника. Навіть тимчасове припинення руху змушує російське командування шукати альтернативні маршрути постачання, що збільшує час доставки вантажів і створює додаткове навантаження на транспортну систему окупантів.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський також повідомив про успішні удари по об’єктах у Краснодарському краї та окупованій Керчі. За словами глави держави, українські сили продовжують нарощувати можливості далекобійного ураження та завдавати ударів по військовій інфраструктурі противника далеко за межами фронту.

    Останніми тижнями Сили оборони значно активізували кампанію глибоких ударів по території Росії. Серед уражених цілей — Московський нафтопереробний завод, об’єкти паливної інфраструктури в Ростовській області, газові компресорні станції в окупованому Криму, а також численні логістичні вузли, склади та військові об’єкти.

    На думку експертів, стратегія України спрямована на поступове виснаження ресурсної бази Росії. Ураження нафтопереробних заводів, портів, мостів та транспортної інфраструктури змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилових об’єктів, перекидати системи протиповітряної оборони з фронту та витрачати значні кошти на відновлення пошкоджених підприємств.

    Особливо показовим є удар по Тюменському НПЗ, адже він демонструє здатність українських безпілотних систем досягати цілей на рекордних відстанях. Якщо раніше найбільш віддаленими цілями вважалися об’єкти у Центральній Росії, то тепер під ударом опиняються стратегічні підприємства за тисячі кілометрів від українського кордону.

    У Генштабі наголосили, що операції із завдання ударів по критично важливих об’єктах противника триватимуть і надалі. Основною метою залишається послаблення спроможностей Росії забезпечувати свої війська паливом, технікою та боєприпасами, а також зниження потенціалу для продовження агресії проти України.

    Остання серія ударів по Тюменському НПЗ, порту “Кавказ” та залізничних мостах стала черговим етапом масштабної кампанії Сил оборони України, спрямованої на руйнування військової логістики та економічної бази російської воєнної машини.

  • Один удар за іншим: ЗСУ атакували ключову логістику росіян на півдні та в тилу

    Один удар за іншим: ЗСУ атакували ключову логістику росіян на півдні та в тилу

    Сили оборони України продовжують системно послаблювати військовий потенціал Росії, завдаючи ударів по логістичних маршрутах, системах протиповітряної оборони та пунктах управління безпілотниками. У ніч на 20 червня українські військові провели чергову серію атак по важливих об’єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях України та в прикордонних районах Російської Федерації.

    Про результати операції повідомили Сили оборони України. За даними військових, під удар потрапили об’єкти, які відігравали важливу роль у забезпеченні російського угруповання військ на південному та східному напрямках.

    Однією з найважливіших цілей став автомобільний міст через Генічеську протоку в районі тимчасово окупованого Генічеська Херсонської області. Саме цей транспортний об’єкт російські війська використовували для перекидання техніки, боєприпасів, особового складу та матеріально-технічного забезпечення між окупованим Кримом і військовими підрозділами, які діють на півдні України.

    Після часткового руйнування Кримського мосту та регулярних атак по інших логістичних маршрутах окупанти були змушені активніше використовувати сухопутний коридор через окуповані території Херсонської та Запорізької областей. Генічеський міст є одним із ключових елементів цієї транспортної системи, тому його ураження може ускладнити логістику російських військ.

    Військові експерти наголошують, що системні удари по транспортній інфраструктурі є одним із найефективніших способів зменшення бойових можливостей противника. Навіть тимчасове обмеження руху через такі об’єкти змушує окупантів шукати альтернативні маршрути, збільшує час доставки вантажів та створює додаткове навантаження на інші логістичні вузли.

    Окрім транспортної інфраструктури, українські сили завдали удару по одному з найважливіших засобів російської протиповітряної оборони. У Запорізькій області поблизу населеного пункту Долинське було уражено зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С».

    Ця система використовується Росією для захисту військових об’єктів від ударів ракет, авіації та безпілотників. «Панцир-С» вважається одним із основних елементів ближньої ешелонованої оборони російських військ.

    Ураження такого комплексу має особливе значення в умовах сучасної війни, де безпілотні системи відіграють дедалі важливішу роль. Знищення або виведення з ладу засобів ППО відкриває додаткові можливості для подальших операцій українських дронів і високоточної зброї.

    Ще одним важливим напрямком операції стало полювання на інфраструктуру російських безпілотних систем. За інформацією Сил оборони, удари були завдані по пунктах управління БПЛА у кількох районах.

    Зокрема, під удар потрапили об’єкти поблизу Соледара в Донецькій області, району Грозове у Запорізькій області, а також населеного пункту Теребрено в Бєлгородській області Росії.

    Такі пункти відіграють ключову роль у координації розвідувальних та ударних дронів противника. Через них здійснюється управління польотами, збір інформації про пересування українських військ та коригування ударів.

    В останні місяці Росія значно наростила використання безпілотників різних типів – від розвідувальних до ударних FPV-дронів та далекобійних безпілотних комплексів. Саме тому знищення командних центрів БПЛА стало одним із пріоритетних напрямків роботи українських військових.

    У Силах оборони наголосили, що такі операції є частиною системної кампанії зі зниження можливостей російської армії продовжувати війну проти України.

    «Сили оборони України продовжують системно знижувати спроможності російського агресора щодо продовження бойових дій проти України», – підкреслили у військовому відомстві.

    Варто зазначити, що нинішня серія ударів стала продовженням масштабної кампанії, яка триває вже кілька днів. Раніше Генеральний штаб повідомляв про успішні удари по низці важливих російських об’єктів.

    Зокрема, 18 червня та в ніч на 19 червня українські військові атакували залізничні мости в окупованому Криму, район зосередження військової техніки поблизу Сіверськодонецька, склад паливно-мастильних матеріалів у Маріуполі та кілька пунктів управління безпілотниками.

    Особливий резонанс викликало підтверджене Генштабом ураження Московського нафтопереробного заводу. За офіційною інформацією, внаслідок удару були пошкоджені технологічні установки з переробки нафти та резервуари для зберігання пального.

    Після атаки підприємство було змушене припинити роботу на невизначений термін. Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних об’єктів Росії та відіграє важливу роль у забезпеченні паливом центрального регіону країни.

    Аналітики зазначають, що удари по логістиці, паливній інфраструктурі, системах ППО та пунктах управління безпілотниками формують єдину стратегію виснаження російського військового потенціалу. Такий підхід дозволяє не лише завдавати локальних втрат противнику, а й поступово ускладнювати його можливості для ведення бойових дій на всіх напрямках фронту.

    На тлі триваючих бойових дій Україна продовжує демонструвати здатність завдавати високоточних ударів по критично важливих військових цілях противника як на окупованих територіях, так і в глибокому тилу Російської Федерації.

  • «Більше сказати не можу»: Федоров заінтригував прогнозом щодо Криму

    «Більше сказати не можу»: Федоров заінтригував прогнозом щодо Криму

    Тимчасово окупований Крим може найближчим часом опинитися фактично в ізоляції через системні удари українських безпілотників по російській логістиці. Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров, коментуючи результати нової стратегії Сил оборони щодо блокування транспортних маршрутів окупантів на півдні.

    За словами міністра, Україна вже досягла значного прогресу в реалізації так званого «логістичного локдауну» російських військ, а кількість далекобійних ударів по критично важливих об’єктах окупантів продовжує зростати.

    «Відбувається ізоляція Криму дронами. І в найближчий час, виглядає так, що Крим перетвориться в острів. І це може призвести до дуже несподіваних наслідків для росіян», – заявив Федоров в інтерв’ю YouTube-каналу PRESSING.

    Водночас глава Міноборони відмовився розкривати додаткові деталі майбутніх операцій, зазначивши лише, що українська стратегія вже починає давати результати.

    Одним із ключових факторів зміни ситуації на фронті, за словами Федорова, стало масштабне збільшення закупівель безпілотників класу Middle Strike – ударних дронів середньої дальності, які активно використовуються для атак по військовій логістиці РФ.

    Міністр повідомив, що лише за перші чотири місяці 2026 року Міністерство оборони законтрактувало таких безпілотників на 300% більше, ніж за весь 2025 рік.

    Саме ці системи сьогодні регулярно працюють по об’єктах у Приазов’ї, на окупованих територіях Запорізької області, Херсонщини та в Криму.

    За словами Федорова, ще наприкінці минулого року Україна почала вкладати значні ресурси в розвиток напрямку ударних дронів, і тепер ці рішення починають приносити конкретний результат на полі бою.

    «Те, що ми зробили тоді, зараз починає приносити результат», – наголосив міністр.

    Окремо Федоров пояснив суть стратегії, яку українська сторона називає логістичним локдауном.

    Йдеться про системне знищення транспортних маршрутів, складів боєприпасів, пунктів забезпечення, переправ та інших елементів тилової інфраструктури, від яких залежить постачання російського угруповання на окупованих територіях.

    Для цього держава не лише закуповує великі партії дронів, а й виділяє додаткове фінансування бойовим підрозділам, які мають найбільший досвід використання таких систем.

    «Ми анонсували логістичний локдаун. Це додаткові прямі кошти підрозділам, які використовують дрони Middle Strike. Ми, роблячи закупівлю сотень тисяч Middle Strike, паралельно даємо гроші на підрозділи, які вміють швидко використовувати і закуповувати», – пояснив глава Міноборони.

    На переконання Федорова, саме поєднання масового виробництва безпілотників та ефективного застосування на фронті створює для російської армії дедалі серйозніші проблеми.

    Останніми місяцями Крим залишається однією з головних цілей українських далекобійних ударів.

    Сили оборони регулярно атакують військові аеродроми, склади боєприпасів, системи ППО, радіолокаційні станції, пункти базування Чорноморського флоту та транспортні вузли, через які здійснюється постачання окупаційного угруповання.

    Особливу роль у забезпеченні російських військ відіграють Керченський міст, автомобільні маршрути через окупований південь України та залізничне сполучення між Кримом і материковою частиною РФ.

    Українські військові аналітики неодноразово наголошували, що порушення цих логістичних ланцюгів може суттєво вплинути на можливості російської армії вести активні наступальні дії.

    Саме тому слова Федорова про можливе перетворення Криму на «острів» багато експертів розглядають як сигнал про продовження кампанії зі знищення транспортної інфраструктури окупантів.

    Найгучнішою частиною заяви міністра стали слова про наслідки нової української стратегії для російської армії.

    «Для росіян починається пекло, з яким дуже важко впоратися. І це вікно можливостей у нас є. Логістика перерізається, Крим ізолюється», – заявив Федоров.

    Він також наголосив, що удари по логістиці вже безпосередньо впливають на ситуацію на фронті.

    За його словами, між ефективністю українських атак по тилових маршрутах та активністю російських штурмових дій існує пряма залежність.

    «Є пряма кореляція між тим, скільки ми б’ємо по логістиці, і тим, скільки штурмових дій відбувається на першій лінії», – пояснив міністр.

    На його думку, чим більше проблем виникає у російських військ із доставкою боєприпасів, пального та підкріплень, тим складніше їм підтримувати високий темп наступальних операцій.

    Ізоляція Криму давно вважається одним із ключових елементів української військової стратегії.

    Півострів є головним тиловим хабом російських військ на південному напрямку, через який проходить значна частина забезпечення окупаційних сил у Херсонській та Запорізькій областях.

    У разі суттєвого обмеження транспортного сполучення між Кримом та материковою частиною Росії окупаційне угруповання може зіткнутися з дефіцитом ресурсів, що вплине як на оборонні можливості, так і на наступальний потенціал армії РФ.

    Саме тому українська сторона продовжує нарощувати виробництво безпілотників та розширювати масштаби ударів по військовій логістиці окупантів, розглядаючи цей напрямок як один із найефективніших способів послаблення російської армії.

  • Навколо угоди було багато шуму: ДПСУ підтвердила виконання контракту на 23 млрд грн

    Навколо угоди було багато шуму: ДПСУ підтвердила виконання контракту на 23 млрд грн

    Польська компанія PHU Lechmar повністю виконала контракт на постачання боєприпасів для Державної прикордонної служби України на суму 23 мільярди гривень. Інформацію про завершення поставок підтвердив речник ДПСУ Андрій Демченко. Таким чином не підтвердилися звинувачення та побоювання щодо можливого зриву одного з найбільших оборонних контрактів, які раніше лунали з боку представників антикорупційного середовища та окремих народних депутатів.

    Про це повідомляє видання «Бабель» із посиланням на коментар речника Державної прикордонної служби України.

    Йдеться про масштабний контракт, укладений у 2024 році між Державною прикордонною службою та польською компанією PHU Lechmar. Угода передбачала закупівлю значних обсягів боєприпасів для потреб українських Сил оборони в умовах повномасштабної війни.

    Після укладення контракту навколо нього виникла суспільна дискусія. Голова громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін публічно висловлював сумніви щодо спроможності польської компанії виконати взяті на себе зобов’язання.

    У грудні 2024 року Шабунін звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення. У своїй заяві він посилався на інформацію, отриману від народного депутата Ярослава Железняка та журналіста-розслідувача Юрія Ніколова.

    На думку заявників, існували ризики невиконання контракту або неналежного виконання його умов. Серед аргументів називалися сумніви щодо виробничих можливостей підрядника та своєчасності постачань.

    У березні 2025 року народний депутат Ярослав Железняк також заявляв, що польська компанія нібито провалила виконання контракту. Ці заяви викликали широкий резонанс у медіа та соціальних мережах, оскільки йшлося про один із найбільших оборонних контрактів періоду війни.

    Втім, за підсумками виконання угоди офіційна інформація Державної прикордонної служби свідчить про протилежне.

    За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, усі боєприпаси, передбачені контрактом, були поставлені в повному обсязі та вже передані українським військовим підрозділам.

    «Усі поставки виконані. Боєприпаси вже передані до підрозділів Сил оборони України», – підтвердив представник прикордонного відомства.

    Водночас у ДПСУ наголосили, що протягом виконання контракту здійснювався постійний контроль за ціноутворенням та дотриманням умов поставок. До перевірки були залучені профільні державні органи, які контролюють використання бюджетних коштів у сфері оборонних закупівель.

    Окремо Демченко зазначив, що вартість боєприпасів за цим контрактом була однією з найнижчих серед аналогічних пропозицій на міжнародному ринку озброєнь та військової продукції.

    У прикордонній службі також підтвердили, що певна частина поставок дійсно зазнала затримки. Однак це пояснюється форс-мажорними обставинами, які виникли під час виконання контракту та не мали системного характеру.

    Основні ж обсяги боєприпасів були доставлені відповідно до погодженого графіка.

    Експерти зазначають, що тема своєчасності виконання оборонних контрактів залишається особливо чутливою для України в умовах триваючої війни. Після початку повномасштабного вторгнення попит на боєприпаси різко зріс не лише в Україні, а й у багатьох країнах НАТО, що призвело до дефіциту окремих видів продукції та суттєвого збільшення строків виробництва.

    Саме тому своєчасне виконання багатомільярдних контрактів на постачання озброєння та боєприпасів має критичне значення для забезпечення обороноздатності держави.

    Новина про завершення поставок Lechmar з’явилася на тлі інформації про проблеми із забезпеченням озброєнням на світовому ринку. Раніше західні медіа повідомляли, що Сполучені Штати змушені переглядати графіки постачання озброєнь окремим союзникам через скорочення власних запасів та додаткові потреби, пов’язані із ситуацією на Близькому Сході.

    У цих умовах успішне завершення великого контракту на постачання боєприпасів для України стало важливим сигналом щодо стабільності міжнародної військово-технічної співпраці та здатності партнерів виконувати свої зобов’язання перед українською стороною.

    Наразі жодних офіційних повідомлень про порушення умов контракту з боку польської компанії або претензій щодо якості поставленої продукції не надходило.

  • Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    В Україні стартував один із наймасштабніших експериментальних проєктів у сфері військової служби за останні роки — уряд офіційно запровадив нову систему контрактів для військовослужбовців Збройних сил України та інших складових Сил оборони. Відповідна постанова Кабінету Міністрів №768 від 12 червня вже опублікована та набрала чинності, а укладати нові контракти можна від 15 червня 2026 року, повідомляє Міністерство оборони України.

    Йдеться про запровадження принципово нової моделі проходження служби, яка передбачає більш гнучкі строки контрактів, диференційовану систему грошового забезпечення та чітко визначені гарантії щодо завершення служби. Урядовці підкреслюють, що це експериментальний проєкт, який триватиме два роки — до червня 2028 року — і має стати основою для подальшої реформи військового контрактного забезпечення в умовах воєнного стану.

    Нова модель передбачає три основні типи контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Вони відрізняються не лише назвою, а й термінами служби та характером виконуваних завдань. Для військовослужбовців передбачено контракти строком від 6 до 24 місяців, що є суттєвою зміною порівняно з попередньою системою, де строки служби були значно менш гнучкими та переважно довгостроковими.

    Згідно з урядовими роз’ясненнями, для бойових посад передбачено кілька варіантів строків залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових — близько 10 місяців, для громадян із запасу — 14 місяців, а для осіб із бойовим досвідом, які перебувають у резерві, — від 6 місяців. Для інших посад базовий строк контракту встановлено на рівні 24 місяців. Після завершення контракту військовослужбовцям гарантується звільнення зі служби, що має стати одним із ключових стимулів нової системи.

    Окрему увагу уряд приділив механізму відстрочок від мобілізації після завершення контракту. Базова відстрочка становитиме щонайменше шість місяців, однак її тривалість може збільшуватися залежно від участі військовослужбовця у бойових діях. За кожні 30 днів виконання бойових завдань передбачене додаткове продовження відстрочки, а також додаткові місяці за тривалу службу під час воєнного стану та попередній досвід служби до його введення. У Міністерстві оборони наголошують, що таким чином держава намагається поєднати потреби фронту з передбачуваністю для військових.

    Фінансова частина реформи є однією з наймасштабніших змін. Вона передбачає суттєву диференціацію виплат залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику. Так, за участь у штурмових діях у глибині оборони власних військ передбачено 20 тисяч гривень за добу, а за аналогічні дії в глибині оборони противника — 40 тисяч гривень. Базові бойові виплати можуть сягати до 100 тисяч гривень, а для окремих позицій у зоні активних бойових дій, зокрема на рівні взводних опорних пунктів, — до 170 тисяч гривень.

    Також визначено додаткові виплати для різних рівнів участі у бойових завданнях: до 70 тисяч гривень для ротних опорних пунктів, близько 50 тисяч гривень для пунктів управління, а також окремі винагороди за взяття в полон противника — 100 тисяч гривень, і за знищення живої сили противника — 15 тисяч гривень. Для військових, які не залучені безпосередньо до бойових дій, але забезпечують функціонування підрозділів, встановлено мінімальний рівень виплат не менше 30 тисяч гривень на місяць.

    Окремим елементом системи стали доплати для інструкторського складу. Військовослужбовці, які займаються підготовкою особового складу, отримуватимуть додаткові виплати у розмірі від 15 до 30 тисяч гривень залежно від навантаження та ролі в навчальному процесі.

    У Міністерстві оборони підкреслюють, що головна мета нової моделі — зробити військову службу більш прогнозованою, справедливою та мотивованою, а також краще враховувати різницю між бойовими та небойовими завданнями. Окремо зазначається, що реформа покликана підвищити привабливість служби в армії та зменшити дисбаланси в системі винагород.

    Для консультацій щодо нових контрактів запрацювала спеціальна гаряча лінія Міністерства оборони за номером 1519, де можна отримати роз’яснення щодо умов служби, виплат та порядку укладання договорів.

    Експериментальний характер проєкту означає, що протягом двох років система буде тестуватися, аналізуватися та, за необхідності, коригуватися. Після завершення цього періоду уряд планує ухвалити рішення щодо її повноцінного впровадження або доопрацювання з урахуванням отриманого досвіду.

  • «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    Міністр оборони України Михайло Федоров оприлюднив нові подробиці масштабної реформи військової служби, яка передбачає запровадження контрактів із чітко визначеними термінами служби, підвищеним грошовим забезпеченням та гарантованою відстрочкою після завершення контракту. Одним із ключових елементів реформи стане нова система нарахування відстрочки, яка враховуватиме не лише тип контракту, а й бойовий досвід та загальний термін перебування у війську.

    За словами Федорова, принцип нової моделі полягає у справедливому підході до тих, хто тривалий час захищав державу. Військовослужбовці після завершення контракту отримуватимуть гарантований період відстрочки від повторного призову, а його тривалість визначатиметься за спеціальною формулою.

    Реформа стала частиною першого етапу масштабної трансформації Сил оборони, про старт якої Міністерство оборони оголосило 12 червня. Вона охоплює нову систему контрактів, збільшення виплат для військовослужбовців, механізм повернення бійців із СЗЧ та поступову демобілізацію найбільш досвідчених військових.

    Відповідно до представленої моделі, кожен контракт передбачає базову гарантовану відстрочку щонайменше шість місяців після завершення служби. Далі її тривалість збільшується залежно від участі у бойових діях та попереднього військового досвіду. Зокрема, за кожен місяць виконання бойових завдань військовослужбовець отримуватиме додатково три місяці відстрочки. Крім того, враховуватиметься весь попередній період служби: за кожен рік служби після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році додаватиметься ще шість місяців відстрочки, а за кожен рік служби до 2022 року — один місяць.

    Федоров навів конкретний приклад роботи нової системи. Якщо цивільний громадянин підписує піхотно-штурмовий контракт на 14 місяців і протягом служби чотири місяці виконує бойові завдання, він отримує базові шість місяців відстрочки та ще дванадцять місяців за бойовий досвід. Загалом після завершення контракту така людина матиме право на півтора року відстрочки.

    Для чинних військовослужбовців система буде ще вигіднішою. Якщо військовий перебуває на службі з 2021 року, а потім підписує новий піхотно-штурмовий контракт на десять місяців, до вже зароблених півтора року відстрочки додаються бонуси за попередні роки служби. У результаті загальний термін відстрочки може перевищити три роки. Саме такий приклад навів міністр, зазначивши, що військовий зі стажем служби від 2021 року після завершення контракту може отримати понад три з половиною роки гарантованої відстрочки.

    Реформа також передбачає поділ контрактів на кілька категорій. Піхотно-штурмові контракти для цивільних становитимуть 14 місяців, для чинних військовослужбовців — 10 місяців, а для тих, хто раніше вже проходив службу, — від шести місяців. Окремо впроваджуються бойові контракти тривалістю 24 місяці для операторів безпілотників, артилеристів, фахівців РЕБ та інших бойових спеціальностей. Для тилових і допоміжних напрямків служби діятимуть базові контракти також на 24 місяці.

    Одночасно Міноборони анонсувало суттєве збільшення грошового забезпечення. Найбільші виплати передбачаються для піхотних підрозділів. За словами Федорова, середній дохід піхотинця може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — до 460 тисяч гривень залежно від виконання бойових завдань.

    Окремим напрямком реформи стане поступове звільнення зі служби військових, які найдовше перебувають у Силах оборони та мають найбільший бойовий досвід. У Міністерстві оборони наголошують, що такі військовослужбовці повинні отримати можливість повноцінного відновлення після років безперервної служби.

    У Міноборони вважають, що нова система має зробити військову службу більш прогнозованою. Людина заздалегідь знатиме термін контракту, рівень виплат, умови проходження служби та те, який період відпочинку отримає після її завершення. Саме відсутність зрозумілих правил після завершення служби багато військових раніше називали однією з головних проблем мобілізаційної системи.

  • ЗСУ б’ють по Чонгару: чому міст став болючою точкою для Росії та як його втрата змінює ситуацію на фронті

    ЗСУ б’ють по Чонгару: чому міст став болючою точкою для Росії та як його втрата змінює ситуацію на фронті

    Чонгарський міст, який з’єднує тимчасово окупований Крим із захопленою частиною Херсонської області, знову опинився під ударом. У ніч проти 9 червня українські безпілотники атакували один із найважливіших логістичних вузлів російської армії, після чого рух через міст був повністю перекритий. Про пошкодження споруди повідомив призначений Кремлем керівник окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо. За його словами, автомобільний рух через міст тимчасово зупинено, а транспорт спрямовано через альтернативні маршрути – Армянськ та Перекоп.

    Це вже друга масштабна атака на Чонгарський міст за останні кілька днів. Раніше, у ніч на 7 червня, українські сили також завдали удару по мостовому переходу в районі Чонгара. Після цього окупанти були змушені перекрити рух через пункт пропуску «Джанкой» та змінити логістичні маршрути для перекидання військ і вантажів.

    Чонгарський міст має особливе значення для російської армії. Саме через нього проходить один із найкоротших маршрутів між Кримом та окупованими територіями півдня України. Через цей транспортний коридор ворог доставляє боєприпаси, пальне, техніку та особовий склад на Запорізький і Херсонський напрямки. Крім того, через район Чонгара проходить важливий сухопутний маршрут, який використовується для забезпечення російських військ на південному фронті.

    За даними українських військових підрозділів, атака на міст є частиною ширшої кампанії зі знищення логістичних можливостей російської армії. У 475-му окремому штурмовому полку «CODE 9.2» повідомили, що операція проводилася у взаємодії з Центром мультидоменних операцій «Фаланга» та спрямована на системне ураження маршрутів постачання окупантів. Військові наголошують, що такі удари не є разовими акціями, а входять до стратегії поступового руйнування російської логістики на окупованих територіях.

    Особливу увагу привертає зброя, яку використовують для ударів по стратегічних об’єктах. За інформацією українських та російських джерел, під час останніх атак застосовувалися безпілотники типу «Бегемот» та FP-2. Саме ці дрони завдали пошкоджень дорожньому полотну мосту, через що окупаційна адміністрація була змушена закрити рух.

    Військові експерти наголошують, що навіть часткове пошкодження Чонгарського мосту створює серйозні проблеми для російської армії. Якщо раніше техніка та вантажі могли рухатися найкоротшим шляхом через Чонгар, то тепер окупантам доводиться використовувати довші маршрути через Перекопський перешийок та інші дороги. Це збільшує час доставки, витрати пального та навантаження на іншу транспортну інфраструктуру.

    Крім того, ситуація ускладнюється тим, що українські сили останнім часом посилюють вогневий контроль над логістичними маршрутами ворога. Наприкінці минулого тижня стало відомо, що Сили спеціальних операцій взяли під контроль один із ключових сухопутних шляхів між Мелітополем і Чонгаром, який використовується для постачання угруповання РФ у Криму.

    Аналітики зазначають, що удари по Чонгару нагадують тактику, яку українські військові застосовували щодо Антонівського мосту на Херсонщині у 2022 році. Тоді систематичне ураження мостових переходів призвело до суттєвого ослаблення російського угруповання на правому березі Дніпра та стало одним із факторів подальшого звільнення Херсона.

    Наразі говорити про повне відрізання Криму від постачання ще зарано. Росія має альтернативні маршрути через Керченський міст, Перекоп та сухопутний коридор через окуповані території Донецької та Запорізької областей. Однак кожен новий удар по Чонгару поступово зменшує пропускну здатність цих маршрутів та збільшує навантаження на решту інфраструктури.

    Показово, що останні атаки відбуваються на тлі повідомлень про проблеми російської логістики на інших напрямках. Зокрема, партизанський рух «Атеш» та аналітики ISW повідомляли про складнощі із забезпеченням російських підрозділів на Кінбурнській косі, де українські сили також ведуть системну роботу з ураження шляхів постачання.

    Таким чином, Чонгарський міст залишається однією з головних цілей для українських Сил оборони. Його значення для російської армії важко переоцінити, адже саме через цей маршрут проходить значна частина забезпечення угруповання РФ на південному фронті. Повторні удари свідчать про те, що Україна продовжує реалізовувати стратегію виснаження логістичних можливостей противника, а наслідки для окупантів можуть стати відчутними вже найближчими тижнями. Якщо тенденція збережеться, російському командуванню доведеться витрачати дедалі більше ресурсів на підтримку транспортних коридорів між Кримом і фронтом, що безпосередньо впливатиме на бойові можливості окупаційних військ.

  • Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення додаткових 3,5 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на терміновий ремонт автомобільних доріг місцевого значення. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, кошти спрямують на відновлення найбільш проблемних і стратегічно важливих ділянок дорожньої мережі, від яких залежить як повсякденне життя громадян, так і ефективність роботи Сил оборони України.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни дорожня інфраструктура є одним із ключових елементів стійкості держави. Йдеться не лише про комфорт пересування, а насамперед про безпеку людей, швидкість реагування екстрених служб, евакуацію поранених та постачання необхідних ресурсів військовим підрозділам.

    За словами Свириденко, фінансування буде розподілене між усіма областями України. Водночас кошти не виділятимуться автоматично або на загальні потреби регіонів. Однією з головних умов стане співфінансування проєктів із місцевих бюджетів. Такий підхід має забезпечити більш відповідальне використання державних ресурсів і дозволити зосередити увагу на тих ділянках доріг, які дійсно потребують невідкладного відновлення.

    Прем’єр-міністерка зазначила, що йдеться насамперед про дороги місцевого значення, які в багатьох випадках є єдиним шляхом сполучення між громадами, лікарнями, освітніми закладами та адміністративними центрами. Частина цих маршрутів зазнала суттєвих руйнувань через інтенсивне використання під час війни, рух важкої військової техніки, а також через недостатнє фінансування ремонтів у попередні роки.

    Особливий акцент уряд робить на забезпеченні потреб оборони. З початку повномасштабного вторгнення Росії питання військової логістики стало одним із ключових для української держави. Від якості дорожнього покриття залежить швидкість доставки озброєння, боєприпасів, пального та гуманітарних вантажів. Крім того, справні дороги є критично важливими для евакуації поранених військових із прифронтових районів та їх оперативного транспортування до медичних закладів.

    Уряд наголошує, що відновлення дорожньої інфраструктури є частиною комплексної політики зміцнення внутрішньої стійкості країни. Попри значне навантаження на державний бюджет через війну, влада продовжує інвестувати в об’єкти, які мають стратегічне значення для функціонування економіки та забезпечення безпеки населення.

    Для цивільних громадян ремонт доріг означатиме покращення доступу до базових послуг. У багатьох регіонах саме стан місцевих автошляхів визначає швидкість прибуття карет швидкої допомоги, рятувальників та інших екстрених служб. Особливо це актуально для невеликих населених пунктів і сільських громад, де дорожня мережа часто перебуває у складному стані.

    Окрему увагу уряд приділяє підтримці регіональної економіки. Якісна транспортна інфраструктура дозволяє швидше перевозити продукцію підприємств, забезпечувати роботу логістичних центрів та підтримувати економічну активність навіть в умовах воєнного часу. Експерти неодноразово наголошували, що дороги залишаються одним із найважливіших факторів для розвитку бізнесу та залучення інвестицій у регіони.

    Рішення про додаткові 3,5 мільярда гривень стало продовженням масштабної кампанії з відновлення транспортної інфраструктури, яку уряд реалізує протягом останніх місяців. Раніше Юлія Свириденко повідомляла, що в Україні вже завершено першочергову ліквідацію післязимових пошкоджень на дорогах державного та міжнародного значення. Загалом дорожнім службам вдалося відремонтувати близько 14 мільйонів квадратних метрів дорожнього покриття.

    За даними уряду, це стало рекордним показником за весь період повномасштабної війни. Такого обсягу планових ремонтних робіт на автошляхах не виконували з початку російського вторгнення у 2022 році. Влада пояснює це необхідністю підтримувати працездатність транспортної системи країни навіть в умовах постійних атак на інфраструктуру та обмежених фінансових ресурсів.

    Паралельно триває реалізація великих інфраструктурних проєктів. Одним із них стало відкриття на початку червня Північного обходу Рівного — нового транспортного коридору довжиною 14,5 кілометра. Ця магістраль має стратегічне значення для західних областей України, оскільки дозволяє розвантажити міські дороги від транзитного транспорту та забезпечує швидший вихід до міжнародної траси Київ — Чоп.

    Крім того, нова дорога покращує сполучення з ключовими пунктами пропуску на українсько-польському кордоні, через які проходить значна частина міжнародних вантажоперевезень, гуманітарної допомоги та логістичних маршрутів, необхідних для підтримки України в умовах війни.

    У Кабінеті Міністрів переконані, що додаткові інвестиції у ремонт місцевих доріг дозволять не лише підвищити рівень безпеки населення, а й зміцнити обороноздатність країни. В умовах триваючої російської агресії якісна транспортна інфраструктура залишається одним із ключових факторів, що забезпечують стабільність держави, ефективність роботи армії та безперервне функціонування економіки. З огляду на це уряд планує і надалі спрямовувати ресурси на відновлення та модернізацію дорожньої мережі, яка відіграє дедалі важливішу роль як у тилу, так і поблизу лінії фронту.