Radaonline.news

Позначка: Стів Віткофф

  • У Білому домі оцінили зустріч Трампа із Зеленським: переговори назвали продуктивними

    У Білому домі оцінили зустріч Трампа із Зеленським: переговори назвали продуктивними

    У Білому домі позитивно оцінили зустріч президента України Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом, яка відбулася 28 липня в Овальному кабінеті. Переговори проходили у закритому форматі без присутності журналістів і були присвячені передусім зміцненню української протиповітряної оборони та активізації дипломатичних зусиль для завершення війни.

    Речниця Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що зустріч Трампа із Зеленським була позитивною та продуктивною. Так само вона охарактеризувала переговори американського президента з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу, який того дня також відвідав Білий дім.

    За інформацією поінформованих джерел, українська сторона оцінює результати переговорів приблизно на вісім балів із десяти. Основним пріоритетом стала можливість отримання ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів для зенітних ракетних комплексів Patriot. Інші напрями двосторонньої співпраці також залишаються в роботі.

    Володимир Зеленський після зустрічі повідомив, що розмова з Трампом була хорошою. За його словами, лідери обговорили ліцензії на виробництво перехоплювачів для Patriot та інші рішення, здатні посилити захист українських міст від російських ракетних атак.

    Patriot залишається критично важливою системою для України, оскільки здатна перехоплювати балістичні ракети. На тлі регулярних російських ударів Київ наполягає не лише на збільшенні постачання готових боєприпасів, а й на запуску власного або спільного виробництва перехоплювачів.

    Політичної домовленості щодо надання Україні відповідної ліцензії сторони досягли раніше під час зустрічі Зеленського і Трампа на саміті НАТО в Анкарі. Тепер українська сторона очікує переходу від політичних заяв до практичної реалізації домовленостей.

    Напередодні американська оборонна компанія Raytheon, яка входить до складу RTX і бере участь у виробництві систем Patriot, висловила готовність поглибити співпрацю з Україною. Зеленський заявляв, що йдеться про можливість спільного виготовлення одних із найважливіших засобів протиповітряної оборони.

    Окрім оборонної співпраці, президенти обговорили дипломатичний трек. Зеленський наголосив на необхідності активізувати переговорні зусилля та домогтися реальної готовності Росії до завершення війни. Перед зустріччю представник Білого дому також заявляв, що Трамп планує порушити питання мирного процесу та вважає, що настав час припинити бойові дії.

    Повідомляється, що переговори дозволили пожвавити контакти між українською та американською сторонами. Упродовж наступних двох тижнів до Києва можуть прибути спеціальний представник президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Офіційно дати можливого візиту поки не оголошували.

    За кілька днів до зустрічі Зеленський уже спілкувався з Віткоффом і Кушнером. Сторони обговорювали активізацію дипломатії, можливі подальші переговори та пошук шляхів до завершення війни на прийнятних для України умовах.

    Візит Зеленського до Вашингтона відбувся на тлі поступового потепління відносин між президентами України та США. Після напружених контактів на початку другого президентського терміну Трампа сторони останніми місяцями демонструють готовність розширювати оборонне співробітництво та підтримувати регулярний політичний діалог.

    Зустріч в Овальному кабінеті передувала церемонії прощання із сенатором Ліндсі Гремом, який був одним із найпослідовніших прихильників підтримки України у Конгресі США. Після церемонії Зеленський також мав провести переговори з американськими сенаторами на тлі підготовки нового пакета санкцій проти Росії.

    Конкретних підписаних документів за результатами зустрічі наразі не оголошували. Водночас позитивні оцінки Білого дому та української сторони свідчать про продовження переговорів щодо ліцензованого виробництва перехоплювачів Patriot, посилення української ППО та відновлення активного дипломатичного процесу.

  • Зеленський провів переговори з Віткоффом і Кушнером: що відомо про нову мирну ініціативу

    Зеленський провів переговори з Віткоффом і Кушнером: що відомо про нову мирну ініціативу

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі спеціальним представником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та радником американського лідера Джаредом Кушнером. Головною темою переговорів стало відновлення дипломатичних зусиль, спрямованих на припинення повномасштабної війни Росії проти України.

    Про це повідомив журналіст Axios Барак Равід із посиланням на власні джерела. Згодом факт розмови підтвердили в Офісі президента України.

    За інформацією Axios, під час переговорів сторони обговорили можливі кроки для активізації дипломатичного процесу та перспективи досягнення справедливого миру. Деталі бесіди наразі не розголошуються, однак відомо, що йдеться саме про пошук шляхів відновлення переговорного процесу щодо завершення війни.

    Це вже не перший контакт Зеленського зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Упродовж останніх місяців вони неодноразово обговорювали перспективи мирного врегулювання, можливі формати переговорів і координацію позицій між Києвом та Вашингтоном. На початку червня президент України вже проводив із ними телефонну розмову, під час якої подякував американській стороні за готовність активізувати дипломатичні зусилля та наголосив, що питання миру в Європі не повинно втрачати пріоритетності навіть на тлі інших міжнародних криз.

    Переговори відбулися на тлі складної ситуації на фронті та нової хвилі російських атак по українських регіонах. Лише 22 липня окупанти завдали ударів по Одесі, Запорізькій і Херсонській областях, внаслідок чого загинули мирні жителі та були пошкоджені житлові будинки й цивільна інфраструктура. Російські війська також атакували цивільне судно Golden Rose у Чорному морі, екіпаж якого вдалося врятувати українським прикордонникам.

    Водночас українські Сили оборони продовжують операції проти військової інфраструктури РФ. За повідомленнями української влади, безпілотники завдали ударів по об’єктах на окупованій території Луганської області, а також по суднах російського тіньового флоту в Азовському та Чорному морях.

    Паралельно тривають кадрові зміни у військовому керівництві України. Новопризначений Головнокомандувач ЗСУ генерал-майор Михайло Драпатий заявив про початок виконання своїх обов’язків та повідомив, що отримав від президента чіткі завдання щодо посилення наступальних дій, розвитку технологічних спроможностей армії та планування нових операцій у тилу противника.

    На міжнародному рівні Сполучені Штати продовжують відігравати ключову роль у пошуку шляхів завершення війни. Команда президента Дональда Трампа, до якої входять Стів Віткофф і Джаред Кушнер, останніми місяцями бере активну участь у дипломатичних контактах з українською стороною та працює над можливими форматами майбутніх переговорів. Україна ж незмінно наголошує, що будь-які домовленості можливі лише за умови забезпечення її суверенітету, територіальної цілісності та надійних міжнародних гарантій безпеки.

  • Путін після розмови із Зеленським зв’язався з Трампом

    Путін після розмови із Зеленським зв’язався з Трампом

    Президент США Дональд Трамп 4 липня провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. За інформацією Кремля, бесіда тривала одну годину 25 хвилин і стала вже четвертим телефонним контактом між лідерами від початку цього року. Однією з головних тем переговорів була війна Росії проти України, а також перспективи мирного врегулювання, двосторонні відносини між Москвою і Вашингтоном та можливість подальших особистих контактів. Водночас офіційних коментарів щодо змісту розмови від американської сторони наразі не надходило.

    Про деталі переговорів повідомив помічник президента РФ Юрій Ушаков, якого цитують російські засоби масової інформації.

    За словами Ушакова, телефонна розмова відбулася у День незалежності США, коли американці відзначали 250-річчя заснування своєї держави. Як стверджують у Кремлі, на початку бесіди Путін привітав Трампа зі святом, після чого сторони перейшли до обговорення актуальних міжнародних питань.

    Помічник російського диктатора заявив, що переговори були не формальними, а мали “діловий” та “дуже конструктивний” характер. За його словами, співрозмовники змогли відверто обговорити широкий спектр питань міжнародної політики та двосторонніх відносин між Росією і США.

    Однією з ключових тем телефонної розмови стала війна Росії проти України. У Кремлі стверджують, що Путін виклав американському президентові власну оцінку ситуації на фронті та заявив про нібито наступ російських військ “на всіх напрямках”. Водночас ці твердження є заявами російської сторони і не були підтверджені незалежними джерелами. Українське військове командування регулярно повідомляє про інтенсивні бойові дії на різних ділянках фронту та заперечує російські заяви про масштабні успіхи.

    За словами Ушакова, Путін також заявив Трампу про необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, однак наголосив, що будь-які переговори мають враховувати так звані “принципові російські підходи”. Російська влада вже неодноразово використовувала подібні формулювання, маючи на увазі свої вимоги щодо статусу окупованих українських територій, нейтрального статусу України та інших умов, які Київ послідовно відкидає як неприйнятні.

    У Кремлі також стверджують, що Дональд Трамп підтвердив готовність сприяти пошуку мирного врегулювання війни. За словами Ушакова, американський президент нібито висловився за якнайшвидше припинення бойових дій, зазначивши, що завершення війни могло б відкрити нові можливості для економічної співпраці між Сполученими Штатами та Росією. Водночас підтвердження цих заяв із боку Білого дому або самого Трампа наразі відсутні.

    Окремо російська сторона повідомила, що Путін підтвердив запрошення Дональду Трампу відвідати Росію. Крім того, за словами Ушакова, президенти обговорили перспективи подальших контактів між Москвою та Вашингтоном і домовилися підтримувати регулярний зв’язок, а також провести нову телефонну розмову найближчим часом.

    Ще однією темою переговорів, за версією Кремля, стало відновлення особистих контактів між представниками двох держав. Ушаков заявив, що спеціальний представник президента США Стів Віткофф, який уже раніше відвідував Росію, а також Джаред Кушнер можуть знову приїхати до Москви для проведення консультацій. Американська сторона цю інформацію поки що не підтвердила.

    Під час телефонної розмови, як стверджують у Кремлі, також обговорювалися історичні питання. За словами Ушакова, Путін і Трамп наголосили на важливості збереження спільної історичної пам’яті про союзництво Радянського Союзу та Сполучених Штатів у роки Другої світової війни. Російська влада регулярно використовує тему історичної співпраці із Заходом під час міжнародних контактів, наголошуючи на спільній боротьбі проти нацизму.

    Крім того, російська сторона повідомила, що президенти торкнулися міжнародного порядку денного, зокрема обговорили питання, пов’язані з майбутнім самітом НАТО. За словами Ушакова, це відбувалося з урахуванням участі Дональда Трампа у заходах Альянсу, запланованих на найближчі дні.

    Водночас станом на момент публікації адміністрація президента США не оприлюднила офіційного повідомлення про телефонну розмову з Путіним. Білий дім також не підтвердив інформацію про обговорення економічного співробітництва, можливий візит Трампа до Росії чи майбутні поїздки американських представників до Москви. Через це всі деталі переговорів наразі ґрунтуються виключно на повідомленнях Кремля.

    Примітно, що цього ж дня Дональд Трамп провів окрему телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Український лідер повідомив, що привітав президента США та американський народ із Днем незалежності, а також подякував Вашингтону за підтримку України в умовах повномасштабної війни.

    За словами Зеленського, сторони детально обговорили ситуацію на фронті, потреби українських військових, зміцнення протиповітряної оборони та дипломатичні кроки, необхідні для завершення війни. Президент України наголосив, що нині існує реальна можливість досягнення миру, однак для цього надзвичайно важливою залишається рішуча підтримка Сполучених Штатів та їхніх союзників.

    Український президент також повідомив, що він і Дональд Трамп домовилися продовжити особисте обговорення цих питань під час майбутнього саміту НАТО. Очікується, що тема війни в Україні стане однією з ключових під час міжнародних переговорів за участю лідерів держав-членів Альянсу, а також партнерів України.

  • Переговори США та Ірану під загрозою зриву

    Переговори США та Ірану під загрозою зриву

    Мирний процес між Сполученими Штатами та Іраном опинився під серйозною загрозою після того, як Тегеран відмовився від проведення прямих переговорів із американською делегацією в Катарі. У результаті контакти між сторонами відбувалися не безпосередньо, а через посередників, що фактично поставило під сумнів ефективність нової спроби запустити діалог після нещодавнього загострення у відносинах між двома країнами. Така позиція Ірану, за оцінками аналітиків, може свідчити про глибші розбіжності щодо умов реалізації попередніх домовленостей і ускладнити досягнення довгострокової мирної угоди.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, до столиці Катару Дохи прибули спеціальний посланник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер, які мали провести серію переговорів із представниками Ірану щодо подальшої імплементації домовленостей про припинення взаємних атак та стабілізацію ситуації у регіоні. Очікувалося, що сторони перейдуть до більш детального обговорення умов деескалації та можливих політичних і економічних кроків назустріч одна одній, однак формат зустрічей змінився вже на початковому етапі.

    Іранська сторона заявила, що не планує проводити прямі переговори з американськими представниками, у зв’язку з чим усі контакти відбувалися через катарських посередників. Фактично це означало, що сторони не вели діалог безпосередньо, а обмінювалися позиціями опосередковано, що суттєво знижує ефективність переговорного процесу та ускладнює досягнення оперативних домовленостей.

    Речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї публічно підтвердив, що найближчим часом жодних зустрічей із американською стороною не передбачається, наголосивши, що наразі такий формат діалогу не є можливим. За його словами, першочерговим завданням є узгодження механізмів виконання режиму припинення вогню, і лише після цього можуть бути розглянуті більш складні питання, включно з майбутнім іранської ядерної програми та ширшими безпековими гарантіями.

    У Міністерстві закордонних справ Ірану підкреслили, що будь-які подальші переговори можливі лише за умови чіткого дотримання вже досягнутих домовленостей, оскільки, на думку Тегерана, саме їх реалізація є основою для подальшого руху вперед. Така позиція фактично відтерміновує повноцінний діалог і переносить обговорення ключових політичних питань на невизначений термін.

    Як зазначає Reuters, подібний розвиток подій свідчить про те, що між Вашингтоном і Тегераном зберігаються суттєві розбіжності не лише щодо деталей потенційної угоди, а й щодо базових принципів її реалізації. Одними з найбільш чутливих питань залишаються безпека судноплавства в Ормузькій протоці, яка є стратегічно важливим маршрутом для світового експорту нафти, а також обсяг і характер економічних стимулів, які Сполучені Штати готові запропонувати Ірану в обмін на деескалацію.

    Водночас у Білому домі підтвердили, що американська делегація перебуває в Катарі та продовжує консультації з міжнародними посередниками. Представники катарської сторони повідомили, що діалог наразі ведеться виключно через їхнє посередництво, без прямих контактів між делегаціями США та Ірану, що значно ускладнює процес узгодження позицій.

    Катар у цій ситуації фактично виконує роль ключового дипломатичного посередника, намагаючись утримати сторони в переговорному процесі та не допустити остаточного зриву домовленостей. Країна вже неодноразово виступала майданчиком для непрямих переговорів між Вашингтоном і Тегераном у періоди загострення, і нині знову опинилася в центрі складного дипломатичного процесу.

    Аналітики відзначають, що відмова від прямих переговорів суттєво знижує шанси на швидке досягнення компромісу, оскільки опосередкований формат комунікації через посередників уповільнює ухвалення рішень і збільшує ризик непорозумінь. У таких умовах будь-яка затримка або розбіжність у трактуванні позицій сторін може призвести до нового витка напруженості.

    Reuters також нагадує, що лише наприкінці червня сторони заявляли про досягнення домовленості щодо негайного припинення взаємних атак і підготовки до нового раунду переговорів. Тоді очікувалося, що вже наступного дня після оголошення перемир’я розпочнеться діалог, який мав стати основою для більш довгострокової угоди.

    Однак ситуація швидко змінилася на тлі взаємних звинувачень у порушеннях та нових напружених інцидентів у регіоні. Зокрема, сторони обмінювалися ударами по військових об’єктах, а також висловлювали претензії щодо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці, що лише посилило недовіру між Вашингтоном і Тегераном.

    Іран у свою чергу заявляв про невдоволення активністю американської військової авіації в регіоні, тоді як Сполучені Штати висловлювали занепокоєння щодо атак на торговельні судна, які проходять через стратегічно важливі морські маршрути. Усе це створило додатковий тиск на переговорний процес і ускладнило можливість швидкого політичного врегулювання.

    Попри нинішню кризу, дипломатичні джерела не виключають, що переговори можуть бути відновлені за умови активнішої ролі посередників, насамперед Катару. Водночас експерти попереджають, що без переходу до прямих контактів між США та Іраном процес врегулювання залишатиметься вразливим і нестабільним, а перспектива укладення повноцінної мирної угоди залишається невизначеною.

  • Трамп зірвав тишу одним постом: Іран демонстративно залишив переговори

    Трамп зірвав тишу одним постом: Іран демонстративно залишив переговори

    Перший раунд переговорів між США та Іраном у швейцарському Бюргенштоку завершився гучним дипломатичним скандалом. Іранська делегація, за повідомленнями медіа, демонстративно залишила переговорний майданчик після різких заяв президента США Дональда Трампа, який пригрозив Тегерану новими ударами у разі подальшої підтримки «Хезболли» та загострення навколо Ормузької протоки. Докладніше про перебіг подій повідомляє Al Jazeera.

    Переговори у Швейцарії мали стати першим серйозним кроком до довгострокової угоди між Вашингтоном і Тегераном після майже чотирьох місяців війни на Близькому Сході. Однак уже стартовий раунд показав: мирний процес залишається надзвичайно крихким, а одна публічна заява може перекреслити години закритих консультацій.

    Зустріч проходила на курорті Бюргеншток за посередництва Катару та Пакистану. Американську сторону представляли віцепрезидент США Джей Ді Венс, спецпредставник Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Іранську делегацію очолили спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф і міністр закордонних справ Аббас Арагчі.

    Порядок денний переговорів складався з трьох великих блоків: припинення вогню в Лівані, ситуація навколо Ормузької протоки та майбутнє іранської ядерної програми разом із санкційним режимом.

    За даними західних медіа, перша частина консультацій проходила напружено, але конструктивно. Іранська сторона відмовилася від спільного фото та рукостискань з американськими представниками, однак делегації все ж розпочали предметну розмову.

    Головним пріоритетом Тегерана стало питання Лівану. Іран наполягає, що без реального припинення ізраїльських ударів по ліванській території та без гарантій для «Хезболли» подальший прогрес у переговорах буде неможливим.

    Саме на цьому тлі ситуацію різко загострив Дональд Трамп. Під час переговорів він опублікував у соцмережах заяву, в якій пригрозив Ірану новими ударами, якщо Тегеран не зупинить підтримувані ним сили в Лівані.

    Окремо американський президент жорстко висловився щодо Ормузької протоки. Він заявив, що у разі її блокування США можуть вдатися до силового сценарію, а Іран зіткнеться з наслідками, значно серйознішими за попередні удари.

    Саме після цих слів іранська делегація, за повідомленнями джерел, залишила залу переговорів. У Тегерані такі заяви назвали проявом тиску та спробою вести переговори мовою ультиматумів.

    Попри скандал, сторони формально не оголосили про остаточний зрив процесу. Посередники з Катару та Пакистану намагаються зберегти переговорний канал і повернути делегації до технічних консультацій.

    Перед зустріччю у Бюргенштоку США та Іран домовилися про 60-денне вікно для напрацювання ширшої мирної угоди. Йшлося не лише про ядерну програму, а й про зниження регіональної напруги, санкції, заморожені іранські активи та припинення бойових дій у Лівані.

    Однак ще до старту переговорів процес опинився під тиском. Іран заявив про закриття Ормузької протоки після нових ізраїльських ударів у Лівані, хоча американські військові стверджували, що комерційне судноплавство фактично триває.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу. Через неї проходить значна частина глобальних поставок нафти та зрідженого газу. Будь-яке реальне блокування цього маршруту може спричинити різке зростання цін на нафту та нову хвилю економічної нестабільності.

    Для США переговори у Швейцарії мають одразу кілька цілей. Вашингтон хоче домогтися повернення міжнародних інспекторів на іранські ядерні об’єкти, стримати ескалацію в Лівані та не допустити повного розриву домовленостей, досягнутих за посередництва Катару й Пакистану.

    Для Ірану головними питаннями залишаються зняття санкцій, доступ до заморожених активів та гарантії, що США зможуть вплинути на Ізраїль. Саме останній пункт став одним із найслабших місць переговорного процесу, адже Ізраїль фактично не є повноцінним учасником швейцарських консультацій і продовжує діяти у Лівані за власною логікою безпеки.

    Аналітики зазначають, що скандал у Бюргенштоку став серйозним ударом по довірі між сторонами. Іранські представники вже неодноразово звинувачували Вашингтон у нездатності контролювати союзників, тоді як американська сторона вимагає від Тегерана реальних кроків щодо обмеження впливу своїх проксі-структур у регіоні.

    Наразі майбутнє переговорів залишається під питанням. Формально 60-денне вікно для укладення угоди ще не закрите, однак після демонстративного виходу іранської делегації будь-який наступний раунд стане значно складнішим.

    Фактично мирний процес опинився в ситуації, коли дипломатія триває, але кожна нова заява, удар або загроза можуть остаточно зірвати переговори.

    Якщо сторонам не вдасться повернутися до конструктивного діалогу, Близький Схід ризикує знову опинитися на межі великої війни — цього разу з прямим залученням США, Ірану, Ізраїлю та їхніх регіональних союзників.

  • Ліван і ядерна програма: Венс назвав питання, від яких залежить майбутнє регіону

    Ліван і ядерна програма: Венс назвав питання, від яких залежить майбутнє регіону

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що під час переговорів з Іраном у Швейцарії американська делегація зосередиться на двох ключових питаннях — майбутньому іранської ядерної програми та припиненні бойових дій у Лівані. Саме ці теми, за словами посадовця, визначатимуть порядок денний зустрічей, які можуть стати одним із найважливіших дипломатичних раундів останніх місяців на Близькому Сході.

    Про це Венс повідомив журналістам перед відльотом до Швейцарії, де мають стартувати прямі переговори між представниками Вашингтона та Тегерана. Американський віцепрезидент наголосив, що його перебування триватиме лише один-два дні, однак технічні та дипломатичні групи залишаться працювати над деталями домовленостей значно довше.

    За словами Венса, головним завданням США є досягнення прогресу у питаннях контролю над іранськими ядерними матеріалами та формування механізму подальших переговорів. Вашингтон прагне перетворити нещодавні рамкові домовленості між США та Іраном на повноцінну довгострокову угоду, яка б врегулювала суперечки навколо ядерної програми Тегерана та знизила ризики нової масштабної ескалації в регіоні.

    «Сподіваюся, ми зможемо досягти прогресу щодо ядерного питання, а також щодо припинення вогню в Лівані», — заявив віцепрезидент США перед початком візиту.

    Переговори відбуваються на тлі надзвичайно напруженої ситуації. Незважаючи на попередні домовленості про деескалацію, бойові дії між Ізраїлем та угрупованням «Хезболла» у Лівані продовжуються. За останні дні сторони неодноразово обмінювалися ударами, що поставило під загрозу раніше оголошені режими припинення вогню. Міжнародні посередники визнають, що саме ситуація в Лівані може стати одним із головних факторів, які визначать успіх або провал переговорного процесу між США та Іраном.

    Американська сторона вважає стабілізацію ситуації на ізраїльсько-ліванському напрямку одним із критично важливих елементів майбутньої регіональної безпеки. Венс прямо визнав, що Сполученим Штатам доведеться постійно контролювати цей процес, оскільки будь-яке нове загострення може перекреслити дипломатичні зусилля останніх місяців.

    Ще однією серйозною проблемою залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світових поставок нафти. Напередодні переговорів Іран заявив про обмеження руху через протоку на тлі конфлікту з Ізраїлем та суперечок навколо виконання попередніх домовленостей. Водночас американські військові наполягають, що судноплавство продовжується, а Сполучені Штати контролюють безпекову ситуацію в регіоні.

    Очікується, що до переговорів у Швейцарії долучаться високопосадовці з обох сторін. Американську делегацію, окрім Венса, представлятимуть спецпосланець Стів Віткофф та інші представники адміністрації Дональда Трампа. Іранську сторону очолять голова парламенту Мохаммад Багер Галібаф та міністр закордонних справ Аббас Арагчі. У процесі також братимуть участь посередники з Пакистану та Катару, які останніми місяцями активно сприяли контактам між Вашингтоном і Тегераном.

    Переговори у Швейцарії фактично відкривають новий етап діалогу після попередніх консультацій, які проходили навесні цього року. Тоді сторони не змогли досягти остаточних домовленостей щодо ядерної програми та режиму безпеки в регіоні. Зараз Вашингтон сподівається використати новий переговорний майданчик для досягнення конкретних результатів у межах 60-денного дипломатичного процесу, який адміністрація Трампа вважає ключовим для стабілізації Близького Сходу.

    Сам Венс раніше заявляв, що шанси на досягнення комплексної угоди залишаються високими, хоча визнавав, що позиції США та їхніх союзників не завжди збігаються. Особливо це стосується підходів до майбутнього іранської ядерної програми та ролі Ірану в регіональних конфліктах.

    Аналітики зазначають, що нинішні переговори можуть стати визначальними не лише для відносин між США та Іраном, а й для всієї системи безпеки на Близькому Сході. Від їхнього результату залежить подальша доля режиму контролю над іранською ядерною програмою, стабільність нафтових ринків, ситуація в Лівані та перспективи нових дипломатичних домовленостей між провідними регіональними гравцями.

    Наразі сторони демонструють обережний оптимізм, однак навіть самі учасники переговорів визнають, що шлях до остаточного компромісу буде складним. Попри це, найближчі дні у Швейцарії можуть визначити напрямок розвитку однієї з найважливіших міжнародних криз сучасності.

  • Рубіо оцінив шанси на мир між Україною та Росією

    Рубіо оцінив шанси на мир між Україною та Росією

    Сполучені Штати продовжують вважати дипломатичний шлях єдиним реалістичним способом завершення повномасштабної війни між Україною та Росією, однак наразі не бачать підстав для оптимістичних прогнозів щодо швидкого досягнення мирної угоди. Про це під час слухань у Палаті представників заявив державний секретар США Марко Рубіо, коментуючи зусилля Вашингтона з пошуку шляхів врегулювання найбільшого збройного конфлікту в Європі за останні десятиліття.

    За словами глави американської дипломатії, Сполучені Штати вже тривалий час працюють над тим, щоб створити умови для прямих переговорів між сторонами та сприяти пошуку політичного рішення, яке могло б покласти край війні. Водночас він визнав, що на цьому етапі жодна зі сторін не демонструє готовності до кроків, які могли б наблизити компроміс.

    Рубіо зазначив, що американська адміністрація підтримує дипломатичні контакти з міжнародними партнерами та продовжує вивчати різні можливості для врегулювання конфлікту. Однак головною перешкодою залишається відсутність політичної волі до поступок, без яких укладення мирної угоди практично неможливе.

    «На жаль, до цього моменту жодна зі сторін, особливо російська, не виявила готовності піти на поступки, необхідні для встановлення миру», – заявив держсекретар.

    Його слова стали одним із найвідвертіших коментарів представника адміністрації США щодо поточного стану переговорних перспектив. Фактично Вашингтон визнав, що попри численні дипломатичні контакти та міжнародні ініціативи, сторони залишаються далекими від компромісу, який міг би стати основою для припинення бойових дій.

    Під час виступу Рубіо наголосив, що США не бачать можливості завершення війни виключно військовим шляхом. На його переконання, незалежно від подальшого розвитку подій на фронті, остаточне врегулювання конфлікту потребуватиме політичних рішень і переговорного процесу.

    За його словами, сучасна історія знає чимало прикладів, коли навіть найзапекліші війни завершувалися не на полі бою, а за столом переговорів. Саме тому американська дипломатія продовжує шукати шляхи для запуску реального переговорного процесу між Києвом і Москвою.

    «Ми як і раніше готові відігравати будь-яку роль, яку можемо, у цьому контексті встановлення миру, оскільки вважаємо, що війна в Україні, руйнівна війна, не має військового вирішення», – наголосив Рубіо.

    Водночас глава Держдепартаменту підкреслив, що готовність США сприяти мирному процесу не означає нейтралітету Вашингтона у війні. Під час слухань він окремо звернув увагу на те, що американська політика від початку російського вторгнення залишається однозначною та послідовною.

    Рубіо заявив, що Сполучені Штати продовжують підтримувати Україну та не приховують своєї позиції щодо відповідальності Росії за розв’язання війни. Він наголосив, що Вашингтон постачає озброєння лише Києву, тоді як проти Москви продовжують діяти масштабні економічні та фінансові санкції.

    «Ми не постачаємо зброю Росії. Ми постачаємо зброю лише Україні. Ми не вводимо санкції проти України. Ми вводимо санкції лише проти Росії. Отже, ми чітко обрали сторону», – підкреслив держсекретар.

    Таким чином Рубіо фактично спростував будь-які припущення про те, що США можуть виступати класичним нейтральним посередником між сторонами конфлікту. За його словами, Вашингтон залишається союзником України, водночас намагаючись використовувати дипломатичні механізми для досягнення миру.

    Особливу увагу під час слухань приділили подальшій підтримці України. Рубіо зазначив, що американська допомога продовжує надходити незалежно від інших міжнародних криз та викликів, з якими стикаються Сполучені Штати. За його словами, підтримка Києва залишається важливим елементом американської зовнішньої політики та системи глобальної безпеки.

    Він наголосив, що США продовжують реалізацію програм військової та фінансової підтримки України, а також співпрацюють із союзниками для зміцнення української обороноздатності. На думку Вашингтона, це необхідно для того, щоб Україна могла захищати свою територію та населення від російської агресії.

    Попри це, американська адміністрація продовжує шукати можливості для дипломатичного врегулювання конфлікту. Рубіо визнав, що нинішня ситуація не дає підстав для швидких позитивних прогнозів. За його словами, жодна зі сторін наразі не демонструє готовності до компромісів, які могли б стати основою майбутньої угоди.

    «Наразі перспективи не виглядають дуже оптимістичними, що будь-яка зі сторін готова піти на поступки, необхідні для досягнення угоди», – сказав він.

    Такі оцінки відображають складність дипломатичної ситуації навколо війни. Україна наполягає на відновленні територіальної цілісності та виведенні російських військ зі своєї території, тоді як Росія продовжує висувати власні умови врегулювання, які Київ вважає неприйнятними.

    На цьому тлі міжнародні посередники та партнери України дедалі частіше говорять про необхідність тривалого дипломатичного процесу, який може розтягнутися на роки. Водночас більшість західних столиць продовжують наголошувати, що будь-які переговори мають відбуватися з урахуванням позиції України та без нав’язування Києву невигідних рішень.

    Заяви Рубіо пролунали також на тлі активних зусиль адміністрації президента США Donald Trump щодо пошуку шляхів завершення війни. Після повернення до Білого дому Трамп неодноразово заявляв про намір сприяти якнайшвидшому припиненню бойових дій та запуску переговорного процесу між Україною і Росією.

    Для реалізації цих планів Вашингтон залучив спеціального представника Steve Witkoff, який провів низку контактів із представниками російського керівництва та брав участь у консультаціях щодо можливих механізмів врегулювання конфлікту.

    Однак, як повідомляють американські та європейські медіа, результати цих дипломатичних зусиль поки залишаються обмеженими. За даними західних ЗМІ, у Москві вважають нинішній формат контактів недостатнім та виступають за створення постійного переговорного механізму зі США. Російська сторона нібито зацікавлена у формуванні системи регулярних консультацій, робочих груп та окремих дипломатичних каналів для обговорення безпекових і політичних питань.

    Попри це, реального прориву у переговорах наразі не відбулося. Бойові дії тривають, а позиції сторін щодо ключових питань залишаються принципово різними.

    У Вашингтоні визнають, що досягнення мирної угоди вимагатиме значних політичних зусиль та готовності до складних рішень. Водночас США запевняють, що продовжать підтримувати Україну та залишатимуться залученими до будь-яких дипломатичних ініціатив, які можуть наблизити завершення війни.

    «Ми готові втрутитися і відіграти будь-яку позитивну роль, яку зможемо, щоб покласти край цій руйнівній війні, яка набирає обертів», – підсумував держсекретар США.

    Таким чином, оцінка американської адміністрації свідчить про те, що попри активність дипломатичних контактів і заяви про необхідність мирного врегулювання, реальні перспективи швидкого досягнення угоди між Україною та Росією наразі залишаються доволі примарними. У Вашингтоні вважають, що війна не має військового вирішення, однак визнають: без готовності сторін до компромісів дипломатичний шлях також залишається надзвичайно складним.

  • Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    За інформацією наших джерел в Вашингтоні, спецпредставники Президента США Джаред Кушнер та Стів Віткофф прибудуть з робочим візитом до Москви наприкінці тижня, що перезапустить мирний трек по Україні.

    “Віткофф і Кушнер прилетять до Москви наприкінці тижня, а це означає відновлення переговорного процесу по Україні.

    Звичайно, першочерговою темою буде Іран і його ядерна програма, але й українське питання буде важливим.

    Дональд Трамп та Сі Цзіньпін обговорили деякі питання, які не озвучуються публічно, і тепер про це Сі говорить з Володимиром Путіним.

    Ймовірність того, що Володимир Путін піде на певні поступки в українському кейсі, дуже висока.

    Щоправда, пункт про виведення українських військ з Донбасу залишається основним.

    Водночас, в колах, близьких до Кирила Буданова та Давида Арахамії, кажуть, що крім миру інші перспективи для України не райдужні, особливо в плані територій.

    У разі, якщо візит американців до Москви відбудеться, за його результатами буде стовідсоткова зустріч з нашою переговорною групою, у складі якої обов’язково будуть Буданов, Арахамія та людина Президента  – Рустем Умеров.

    Імовірність приїзду американців в Україну наразі оцінюється в 30%, та можлива лише в разі зустрічі із Зеленським, який має змінити риторику на миротворчу та заявити про готовність до поступок.

    У Верховній Раді, як і раніше, більшість депутатів вважають, що договір про мир має підписувати Президент, а не виносити на референдум чи до Ради” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про відновлення мирного треку по Україні після візиту Дональда трампа до Китаю.

  • Трамп жорстко відкинув умови Ірану

    Трамп жорстко відкинув умови Ірану

    Президент США Donald Trump жорстко розкритикував відповідь Ірану на американські пропозиції щодо припинення війни та фактично поставив під сумнів подальшу долю переговорного процесу між Вашингтоном і Тегераном. Американський лідер назвав позицію Ірану «абсолютно неприйнятною», а його коментарі вже спричинили нову хвилю напруження на Близькому Сході та занепокоєння серед міжнародних партнерів США.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на телефонну розмову з Трампом, а також низка американських і близькосхідних медіа. За даними журналістів, адміністрація США очікувала офіційну відповідь Ірану близько десяти днів. У Білому домі сподівалися, що Тегеран погодиться на частину умов Вашингтона або хоча б продемонструє готовність до компромісу. Однак після ознайомлення з документом Трамп публічно продемонстрував своє невдоволення.

    «Мені не подобається їхній лист. Він є недоречним. Мені не подобається їхня відповідь», — заявив президент США в коментарі Axios. Пізніше він повторив свою позицію у власній соцмережі Truth Social, де написав: «Я щойно прочитав відповідь так званих “представників” Ірану. Мені вона не подобається — це абсолютно неприйнятно».

    Американський президент також звинуватив Іран у багаторічній агресивній політиці на Близькому Сході. За словами Трампа, Тегеран «протягом 47 років атакував багато країн», натякаючи на діяльність іранських проксі-груп у Сирії, Лівані, Іраку та Ємені, а також на регулярні конфлікти навколо Ормузької протоки.

    За інформацією іранських державних ЗМІ, відповідь Тегерана зосереджувалася насамперед на гарантіях припинення війни та недопущенні нової ескалації після можливого підписання угоди. У документі, як стверджують іранські медіа, містяться вимоги про негайне припинення бойових дій на всіх фронтах, скасування американських санкцій та забезпечення іранського контролю над Ормузькою протокою — одним із найважливіших морських маршрутів у світі, через який транспортується значна частина глобального експорту нафти.

    Тегеран також наполягав на негайному припиненні морської блокади з боку США після підписання меморандуму про взаєморозуміння. Крім того, Іран вимагав розморожування своїх заморожених активів та скасування нафтових санкцій уже під час перших 30 днів переговорного процесу. Саме ці вимоги, за даними американських медіа, викликали найбільше роздратування у Вашингтоні.

    Журналісти Axios зазначають, що умови, озвучені Іраном, виявилися значно жорсткішими, ніж очікували американські перемовники. Особливе занепокоєння у США викликало те, що у відповіді Тегерана майже не було конкретики щодо ядерної програми країни. Американська сторона наполягала на обмеженні збагачення урану, посиленні міжнародного контролю та частковому демонтажі ядерної інфраструктури Ірану, однак у документі Тегерана ці питання або не згадувалися, або були сформульовані максимально розмито.

    За інформацією західних медіа, Вашингтон просував 14-пунктний проєкт угоди, який передбачав поступове зняття санкцій в обмін на суттєві поступки Ірану у сфері ядерної програми та регіональної безпеки. Проте Тегеран фактично відкинув вимоги щодо демонтажу частини своїх ядерних об’єктів та наполіг на тому, що будь-які переговори мають відбуватися виключно з урахуванням «прав іранського народу».

    Іранські державні медіа також процитували джерело, близьке до переговорного процесу, яке заявило, що «ніхто в Ірані не пише пропозицій, щоб догодити Трампу». За словами співрозмовника, переговорна команда Ірану повинна керуватися лише національними інтересами країни, а не очікуваннями Вашингтона.

    На цьому тлі ситуація у регіоні залишається надзвичайно напруженою. Напередодні військово-морські сили Islamic Revolutionary Guard Corps попередили, що будь-яка атака на іранські нафтові танкери або торговельні судна отримає «масовану відповідь» по американських військових базах та кораблях у регіоні. У заяві КВІР також йшлося про готовність Ірану завдати ударів навіть попри чинне хитке перемир’я.

    Такі заяви викликали нові побоювання щодо можливого масштабного конфлікту в районі Перської затоки. Особливу увагу міжнародна спільнота приділяє ситуації навколо Ормузької протоки, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. Будь-яке загострення у цьому районі може серйозно вплинути на глобальні енергетичні ринки та спричинити різке зростання цін на нафту.

    Після заяв Трампа міжнародні трейдери вже почали реагувати на ризики нової ескалації. Світові ціни на нафту продемонстрували зростання через побоювання, що переговори між США та Іраном можуть остаточно провалитися, а військове протистояння — відновитися з новою силою.

    Водночас дипломатичні контакти між сторонами поки не припинені. За інформацією американських медіа, спеціальний посланець США Стів Віткофф та держсекретар Марко Рубіоo провели переговори у Маямі з прем’єр-міністром Катару Мохаммедом Бінем Абдулрахманом Бінем Яссімом аль Тані. Катар останніми місяцями виступає одним із ключових посередників у переговорах між Вашингтоном і Тегераном.

    Окрім цього, американські та близькосхідні медіа повідомляють, що вже найближчим часом новий раунд переговорів між США та Іраном може відбутися в Ісламабаді за участі пакистанських посередників. Саме через Пакистан Іран наприкінці квітня передавав оновлені пропозиції Вашингтону.

    Нагадаємо, ще 1 травня Білий дім офіційно повідомив Конгрес США, що активна фаза бойових дій проти Ірану «завершилася», хоча американські військові сили продовжують залишатися у регіоні. Попри це, вже через кілька днів стало зрозуміло, що ключові суперечності між сторонами залишаються невирішеними.

    Сам Трамп наразі не відповів прямо, чи готовий він продовжувати дипломатичний процес, чи адміністрація США почне розглядати більш жорсткі сценарії, включно з військовим тиском. Водночас американські медіа повідомляють, що у Вашингтоні вже обговорюють можливі кроки на випадок остаточного зриву переговорів. Серед варіантів називають посилення санкцій, збільшення військової присутності США у регіоні та нові обмеження щодо іранського нафтового експорту.

    Аналітики зазначають, що нинішній етап переговорів може стати одним із найскладніших за останні роки. Обидві сторони демонструють жорстку позицію, а взаємна недовіра після багаторічного конфлікту лише посилює ризики нової ескалації. У разі провалу дипломатичних зусиль ситуація на Близькому Сході може знову перейти у фазу відкритого військового протистояння, що матиме наслідки далеко за межами регіону.

  • Відновлення мирного треку по Україні очікується після візиту Трампа до Китаю. Джерела

    Відновлення мирного треку по Україні очікується після візиту Трампа до Китаю. Джерела

    За інформацією наших джерел в Конгресі США, відновлення мирного треку по Україні можливе лише після візиту президента США Дональда Трампа до Китаю запланованого на 14-15 травня.

    “До 15 травня не варто очікувати зрушень в переговорному треку щодо завершення війни в Україні.

    Переговорний процес може відновитись лише після візиту Трампа до Китаю, де на порядку денному будуть і Україна, і Іран.

    Без глобальних домовленостей щодо цих питань не буде гарантій безпеки, на які розраховує українська сторона.

    Попередньо, Китай може взяти на себе зобов’язання “дотиснути” Путіна, щоб він пом’якшив вимоги, а США зі свого боку “дотисне” Зеленського.

    З огляду на ситуацію, що Зеленський втрачає підтримку партнерів у Європі, а шанси навіть на перший транш від кредиту в 90 мільярдів євро також віддаляються, є ймовірність що Зеленський погодитися.

    Також американці розраховують, що Володимир Путін відмовиться від масованих атак по території України до візиту Дональда Трампа в Китай.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що новий злив “плівок Міндіча” може бути пов’язаний з публічною критикою спецпредставників США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа.