Radaonline.news

Позначка: соціальна політика

  • Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    За інформацією наших джерел, в Кабміні розглядають можливість маніпуляції з виплатами по програмі “Національний кешбек”, щоб зменшити можливості для населення оплати комунальних послуг в рамках програми.

    “Національний кешбек, який потрібно використати до 30 червня, інакше він пропаде, надійде після 20 червня, щоб населення не розраховувалися ним за комунальні послуги.

    Таким чином хочуть отримати реальні гроші за комунальні послуги та додатково отримати кешбек.

    Крім того, прогнозується, що у разі зарахування кешбеку 21 червня, щонайменше 40% його не буде використано, а більша частина решти піде українським виробникам ліків” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, згідно даних Мінекономіки,  за час дії програми “Національний кешбек” майже 4,9 млн українців стали її активними користувачами. Виплачено понад 6,7 млрд грн кешбеку, які громадяни спрямували на оплату комунальних і поштових послуг, придбання ліків, книжок, продуктів харчування українського виробництва, а також на донати для ЗСУ.

  • Нові правила для ВПО: уряд збільшив строки компенсацій і запустив житлову програму

    Нові правила для ВПО: уряд збільшив строки компенсацій і запустив житлову програму

    Кабінет Міністрів України ухвалив комплекс рішень, спрямованих на розширення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та посилення державних гарантій у сфері забезпечення житлом дітей, які виховуються в сімейних формах опіки. Йдеться про оновлення підходів до компенсацій за розміщення переселенців, а також про запуск і масштабування державного фінансування для дитячих будинків сімейного типу, що мають отримати житло за рахунок бюджету.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, коментуючи новий пакет урядових рішень, ухвалених у межах соціальної політики в умовах повномасштабної війни.

    За словами Свириденко, ключовою зміною стало продовження строку надання компенсацій закладам, які забезпечують тимчасове проживання внутрішньо переміщених осіб, що втратили документи через бойові дії або вимушене переміщення. Відтепер термін таких виплат збільшено з 60 до 90 днів. Уряд пояснює, що це рішення має на меті стабілізувати фінансування установ, які приймають переселенців, а також зменшити адміністративні затримки, що виникали під час обробки документів та підтвердження статусу отримувачів допомоги.

    У Кабміні наголошують, що система розміщення внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових елементів гуманітарної відповіді держави на наслідки війни. Через постійні обстріли, руйнування житла та переміщення населення навантаження на заклади тимчасового проживання залишається високим, особливо у центральних і західних регіонах України. Саме тому урядові рішення спрямовані на те, щоб зробити фінансування більш передбачуваним і безперервним.

    Окремий блок ухвалених змін стосується підтримки дитячих будинків сімейного типу, які вважаються пріоритетною формою виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Уряд затвердив порядок і умови надання субвенцій із державного бюджету на забезпечення таких родин житлом, що передбачає централізоване фінансування придбання або будівництва житлових об’єктів для сімей, які беруть на виховання велику кількість дітей.

    У державному бюджеті на 2026 рік на ці цілі закладено 833 мільйони гривень. Ці кошти мають бути спрямовані на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу по всій країні, з акцентом на регіони, де найбільше потреба у соціальному житлі та де зросла кількість сімей, що втратили житло через війну.

    Уряд визначив чіткі пріоритети для розподілу субвенцій. Насамперед підтримку отримають родини, які були змушені евакуюватися через бойові дії, повністю втратили власне житло або повертаються в Україну після тривалого перебування за кордоном. Такий підхід, за словами урядовців, має забезпечити адресність допомоги та спрямування ресурсів саме тим, хто перебуває у найскладніших життєвих обставинах.

    У ширшому контексті соціальної політики в Україні триває адаптація програм підтримки населення до умов тривалої війни. Раніше уряд повідомляв про зміни в механізмах виплат для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб, а також про оновлення правил участі в програмах компенсацій за зруйноване або пошкоджене житло. Це включає як прямі грошові виплати, так і цифрові інструменти фіксації втрат.

    Зокрема, в межах програми «єВідновлення» держава розширює можливості для компенсації вартості втраченого житла, включно з об’єктами, що залишилися на тимчасово окупованих територіях. Окремі категорії громадян, зокрема ветерани та особи з інвалідністю внаслідок війни, отримали можливість використовувати житлові ваучери для придбання нового житла через цифрову платформу «Дія». Загальний обсяг фінансування цієї програми сягає мільярдів гривень і дозволяє забезпечити житлом тисячі родин.

    Уряд підкреслює, що поєднання короткострокових компенсаційних механізмів для переселенців із довгостроковими програмами житлового забезпечення є ключовою стратегією соціальної політики в умовах війни. Це дозволяє одночасно реагувати на термінові потреби людей, які втратили житло, і формувати системні рішення для відновлення житлової інфраструктури країни.

    Таким чином, ухвалені рішення є частиною ширшої державної стратегії, спрямованої на підтримку найбільш вразливих категорій населення, стабілізацію системи соціального захисту та поступове відновлення житлових можливостей для українських родин, які постраждали внаслідок війни.

  • Зруйноване житло тепер можна підтвердити дистанційно: уряд змінив правила

    Зруйноване житло тепер можна підтвердити дистанційно: уряд змінив правила

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про суттєве розширення механізмів підтвердження факту зруйнування або пошкодження житла, що стало наслідком російської агресії. Відтепер громадяни зможуть офіційно використовувати акт дистанційного обстеження як підставу для фіксації втрат і подальшого отримання компенсацій. Це рішення покликане прискорити процеси відновлення житлових прав людей у випадках, коли фізичний доступ до зруйнованих об’єктів є неможливим або обмеженим через бойові дії, окупацію чи загрозу безпеці.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, коментуючи новий пакет урядових рішень, спрямованих на вдосконалення системи компенсацій для громадян, які втратили житло внаслідок війни.

    За словами Свириденко, впровадження механізму дистанційного обстеження є важливим кроком у цифровізації процесів фіксації збитків. Такий підхід дозволить використовувати альтернативні джерела доказів, зокрема супутникові знімки, матеріали аерофотозйомки, фото- та відеодокази, а також дані з державних реєстрів і місцевих органів влади. У сукупності це має забезпечити більш оперативне ухвалення рішень щодо компенсацій без необхідності фізичної присутності комісій на місці руйнування.

    В уряді наголошують, що новий інструмент особливо важливий для прифронтових територій та деокупованих районів, де зберігається висока небезпека повторних обстрілів або наявність мінної загрози. У таких умовах традиційні процедури обстеження часто є неможливими або надто тривалими, що затримує доступ громадян до компенсацій і відновлення житла.

    Паралельно уряд ухвалив ще одне важливе рішення, яке стосується внутрішньо переміщених осіб. Термін надання компенсацій закладам, що забезпечують тимчасове проживання ВПО, збільшено з 60 до 90 днів. Це рішення має на меті підвищити стабільність фінансування таких установ, зменшити адміністративне навантаження та уникнути затримок у виплатах, особливо в періоди пікового навантаження на систему розміщення переселенців.

    Окрему увагу уряд приділив питанням цифровізації та прозорості системи компенсацій. Як зазначила Свириденко, у електронному кабінеті Пенсійний фонд України буде розширено функціонал, який дозволить громадянам у режимі реального часу отримувати інформацію про стан своїх заяв. Зокрема, користувачі зможуть бачити, чи призначено компенсацію, які підстави для можливої відмови, як саме розраховано суму виплат і коли саме відбулося нарахування коштів. Уряд розраховує, що це суттєво зменшить кількість звернень до органів влади та підвищить довіру до системи.

    Ще одним напрямом урядових рішень стала підтримка дитячих будинків сімейного типу, які відіграють ключову роль у системі захисту дітей, позбавлених батьківського піклування. Визначено новий порядок і умови надання субвенцій з державного бюджету для забезпечення таких родин житлом. Пріоритет у розподілі ресурсів надаватиметься сім’ям, які були змушені евакуюватися через бойові дії, втратили власне житло або повертаються в Україну після тривалого перебування за кордоном.

    Уряд також повідомив, що у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 833 мільйони гривень на реалізацію програми забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу. Ці кошти мають бути спрямовані на придбання або будівництво житла, яке дозволить створити стабільні умови проживання для дітей, що залишилися без батьківського піклування або були переміщені через війну.

    У ширшому контексті політики відновлення та компенсацій уряд нагадує, що раніше було ухвалено рішення про розширення переліку категорій шкоди та втрат, які можуть бути офіційно зафіксовані державними органами. До цього переліку додано ще 14 нових категорій, що дозволяє охопити ширший спектр наслідків російської агресії, включно з різними видами майнових, економічних та соціальних втрат.

    Крім того, Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка має стати одним із ключових елементів майбутнього міжнародного механізму відшкодування збитків. Очікується, що цей інструмент дозволить у перспективі розглядати заяви громадян і держави в межах міжнародного Реєстру збитків та формувати юридичну основу для подальших компенсаційних процесів.

    Таким чином, ухвалені урядом рішення формують більш комплексну систему фіксації руйнувань, цифрового обліку втрат і фінансової підтримки постраждалих, адаптовану до умов тривалої війни та масштабних внутрішніх переміщень населення.

  • КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    Київська міська влада оприлюднила детальне пояснення причин запланованого підвищення вартості проїзду у комунальному громадському транспорті столиці. У Київській міській державній адміністрації заявили, що тариф у 30 гривень за разову поїздку сформований на основі фактичних витрат транспортних підприємств у 2025 році та навіть після підвищення залишатиметься нижчим за економічно обґрунтований рівень.

    За даними міської адміністрації, необхідність перегляду тарифів виникла через стрімке зростання витрат на функціонування столичного транспорту, яке накопичувалося протягом останніх років. У КМДА наголошують, що чинна ціна у 8 гривень не покриває навіть базових витрат транспортних підприємств, а різниця компенсується з міського бюджету.

    У мерії пояснюють, що після останнього перегляду тарифів у 2018 році економічна ситуація в країні кардинально змінилася. За цей період суттєво зросли ціни на електроенергію, пальне, ремонтні роботи, запчастини та зарплати працівників транспортної сфери.

    Зокрема, індекс споживчих цін за 2018–2025 роки, за офіційними розрахунками, становив 212,5%, а з урахуванням прогнозів на 2026 рік — уже 233,5%. Це означає, що загальний рівень цін у країні більш ніж подвоївся з часу попереднього підвищення тарифів.

    Одним із найболючіших факторів для комунального транспорту у КМДА називають різке подорожчання електроенергії. Якщо у 2018 році транспортні підприємства сплачували 2,25 грн за кВт·год, то у 2026 році тариф уже сягнув 14,93 грн. Таким чином вартість електроенергії для міського транспорту зросла у 6,6 раза.

    Особливо сильно це вдарило по роботі столичного метро, яке є одним із найбільших споживачів електроенергії у місті. У КМДА зазначають, що лише витрати на електроенергію в метро зросли на 66,9%.

    Крім того, на 61,7% збільшилися витрати на оплату праці працівників метрополітену. У міській владі пояснюють це необхідністю втримувати кваліфікованих працівників на тлі дефіциту кадрів, інфляції та загального зростання зарплат у столиці.

    Не менш серйозно подорожчала робота наземного транспорту. За даними КМДА, у КП «Київпастранс» витрати на паливно-мастильні матеріали зросли на 74,8%, а витрати на ремонт і технічне обслуговування рухомого складу та інфраструктури — на 63,3%.

    Міська влада також наводить дані щодо стрімкого зростання цін на дизельне пальне. Якщо у 2018 році літр дизеля для транспортного підприємства коштував у середньому 24,26 грн, то у квітні 2026 року — вже 89,42 грн. Таким чином вартість пального для громадського транспорту збільшилася майже у чотири рази.

    Додатковим фактором фінансових труднощів стало суттєве скорочення пасажиропотоку. У КМДА зазначають, що після пандемії COVID-19, а також через повномасштабну війну та зміну структури пересування містян кількість перевезень у комунальному транспорті впала приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час встановлення нинішнього тарифу у 2018 році.

    У мерії наголошують, що за нинішніх умов транспортні підприємства працюють зі значними збитками, а підтримка системи громадського транспорту дедалі більше навантажує бюджет Києва.

    За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтована вартість проїзду у 2026 році мала б бути значно вищою за запропоновані 30 гривень. Зокрема, собівартість однієї поїздки у метро оцінюється у 64,60 грн, а в автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері — у 44,14 грн.

    Втім, у КМДА підкреслюють, що повне перенесення цих витрат на пасажирів є соціально неприйнятним, особливо в умовах війни та складної економічної ситуації. Саме тому влада вирішила застосувати компромісний підхід і встановити тариф нижче за фактичну собівартість перевезень.

    «Таким чином запропонований тариф на разовий проїзд у 30 грн є лише наближенням до економічно обґрунтованого, оскільки він є нижчим за повний розрахунковий рівень», — заявили у міській адміністрації.

    Згідно з планами влади, нові тарифи можуть почати діяти вже з 15 липня 2026 року. При цьому для постійних користувачів громадського транспорту обіцяють систему знижок та оновлені проїзні квитки.

    У КМДА зазначають, що за умови купівлі місячного проїзного фактична вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн, що має частково пом’якшити фінансове навантаження на пасажирів.

    Водночас ідея різкого підвищення вартості проїзду вже викликала значний суспільний резонанс. Петиція на сайті Київради із вимогою відкласти підвищення тарифів до завершення воєнного стану менш ніж за добу набрала необхідну кількість голосів для офіційного розгляду.

    Автори петиції наголошують, що різке подорожчання проїзду в умовах війни стане додатковим ударом для мешканців столиці, багато з яких уже стикаються зі зниженням доходів, високими цінами та економічною нестабільністю.

    Свою альтернативу запропонувала й громадська організація «Пасажири Києва». Активісти вважають економічно та соціально обґрунтованішим тариф на рівні 20 гривень за поїздку. Вони також закликають владу до більшої прозорості у фінансуванні транспортної системи та ефективнішого використання бюджетних коштів.

    На тлі дискусії про тарифи експерти звертають увагу, що проблема фінансування громадського транспорту актуальна для багатьох великих міст Європи. У більшості мегаполісів транспорт частково дотується з бюджетів, оскільки повне покриття витрат за рахунок пасажирів часто робить проїзд надто дорогим для населення.

    Попри це, у Києві нинішня дискусія вже стала однією з найрезонансніших соціально-економічних тем останніх місяців, а остаточне рішення щодо тарифів може викликати нову хвилю суспільних суперечок.

  • ЄС не визначився щодо продовження захисту для українців

    ЄС не визначився щодо продовження захисту для українців

    У Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі тимчасового захисту для громадян України, які перебувають на території країн ЄС після початку повномасштабного вторгнення Росії. На цей момент жодного остаточного рішення щодо продовження або зміни цього механізму не ухвалено.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, наголосивши, що дискусії між інституціями ЄС та державами-членами тривають і перебувають у робочій фазі.

    За його словами, Єврокомісія вже розпочала консультації з країнами ЄС ще в березні під час засідання Ради з питань юстиції та внутрішніх справ. У центрі обговорення — можливість продовження дії тимчасового захисту ще на один рік або ж розробка альтернативної моделі правового статусу для українців після завершення чинного режиму.

    “Що я можу сказати, то це те, що обговорення тривають”, — зазначив Ламмерт, підкресливши, що йдеться про складний процес, який потребує узгодження позицій усіх країн Євросоюзу.

    Він також наголосив, що питання тимчасового захисту безпосередньо стосується як підтримки України, так і мільйонів українських громадян, які нині проживають у державах ЄС. За його словами, це одне з ключових соціально-політичних питань порядку денного Єврокомісії, оскільки воно впливає на ринки праці, соціальні системи та міграційну політику країн-членів.

    “Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення”, — додав речник Єврокомісії.

    Як відомо, Директива про тимчасовий захист була ухвалена ЄС у березні 2022 року як екстрений інструмент реагування на масовий наплив біженців після початку війни. Вона надала українцям право на легальне перебування, доступ до працевлаштування, освіти, медичних і соціальних послуг у країнах ЄС без необхідності проходити стандартну процедуру отримання притулку.

    Спочатку цей механізм розглядався як короткострокове рішення, однак через продовження бойових дій його дію вже кілька разів подовжували. Наразі тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року.

    Водночас у Єврокомісії обговорюють різні сценарії після завершення цього терміну. Серед можливих варіантів — чергове продовження дії директиви, поступове згортання механізму або створення нового правового статусу для українців, який міг би забезпечити більш довгострокову інтеграцію в країнах ЄС.

    Окремо розглядається питання адаптації систем соціального захисту та ринку праці в державах-членах, оскільки мільйони українців уже інтегровані в економічні процеси країн Європи, працюють, навчаються та користуються соціальними послугами.

    Міжнародні аналітичні оцінки також свідчать, що значна частина українців може залишатися в ЄС у середньостроковій перспективі навіть у разі зміни безпекової ситуації в Україні. Це робить питання правового статусу українських громадян у Європі одним із ключових викликів для міграційної політики ЄС у найближчі роки.

  • Польща може відсторонити сотні українських лікарів через мову

    Польща може відсторонити сотні українських лікарів через мову

    У Польщі сотні українських лікарів можуть втратити право на роботу через невиконання мовної вимоги — йдеться про сертифікат рівня B1

    У Польщі частина українських лікарів опинилася під загрозою втрати права на медичну практику через вимогу підтвердження знання польської мови. Йдеться про медиків, які працювали на підставі умовної ліцензії та не надали сертифікат володіння мовою щонайменше на рівні B1. Про це повідомив президент Вищої медичної ради Лукаш Янковський в інтерв’ю виданню Rzeczpospolita.

    За його словами, з 1 травня частині іноземних лікарів, які не є громадянами Європейського Союзу, було припинено право на медичну практику через відсутність підтвердження мовної компетенції. Станом на зараз уже 146 медиків втратили можливість працювати в Польщі в рамках умовного дозволу.

    Водночас, за оцінками польських медичних органів, загалом у країні працює близько трьох тисяч лікарів з України. Приблизно третина з них, як зазначається, досі не надала офіційних документів, які підтверджують знання польської мови на необхідному рівні. Це означає, що потенційно сотні спеціалістів можуть втратити право на роботу в системі охорони здоров’я Польщі.

    Янковський пояснив, що частина лікарів перебуває у процесі отримання сертифікації або подала альтернативні документи, однак їхній статус залишається неврегульованим. Медична рада, за його словами, поступово анулює умовні ліцензії тим фахівцям, які не виконали мовну вимогу у встановлений термін.

    Він наголосив, що вимога знання польської мови є критичною для безпеки пацієнтів і якості медичної допомоги. На його думку, лікар, який не володіє мовою на достатньому рівні, не повинен здійснювати медичну практику в Польщі, оскільки це може створювати реальні ризики для пацієнтів під час діагностики та лікування.

    Окремо представник Вищої медичної ради зазначив, що значна частина українських лікарів була залучена до роботи в регіонах Польщі, де відчувався гострий дефіцит медичного персоналу. У таких районах польські лікарі часто відмовлялися працювати через навантаження або умови праці, тому саме іноземні фахівці заповнювали кадрові прогалини в системі охорони здоров’я.

    Водночас Янковський визнав, що серед українських медиків є значна кількість фахівців, які успішно підтвердили свої кваліфікації та знання польської мови, офіційно визнані та продовжують працювати на рівні з польськими колегами. Частина з них, за його словами, демонструє високий рівень професійної підготовки та активно інтегрується в польську медичну систему.

    У Польщі діє система умовного допуску до медичної практики для лікарів і стоматологів, які здобули освіту поза межами ЄС. Для отримання такого дозволу необхідні диплом, підтверджений професійний досвід та дозвіл на роботу в конкретному медичному закладі. Водночас цей дозвіл є тимчасовим і обмеженим у часі — він діє до п’яти років і не може бути продовжений, після чого лікар зобов’язаний повністю відповідати загальним вимогам, включно з мовними.

    Останній дедлайн для подання мовного сертифіката був встановлений заздалегідь, і, за словами польської сторони, лікарі мали достатньо часу для його отримання. Тепер, після завершення цього періоду, ті, хто не склав іспит на рівень B1, фактично втрачають право на роботу у польській системі охорони здоров’я.

    Паралельно у Польщі триває ширше посилення вимог до інтеграції іноземців. Міністерство внутрішніх справ країни розробляє зміни до законодавства про громадянство, які передбачають жорсткіші критерії для отримання польського паспорта, включно з тривалішим періодом проживання, обов’язковими мовними іспитами та оцінкою рівня інтеграції у суспільство.

    У цьому контексті ситуація з українськими лікарями розглядається як частина загальної тенденції посилення регулювання міграції та професійного допуску іноземців у ключових сферах, зокрема в медицині, де питання мови напряму пов’язане з безпекою пацієнтів і якістю надання медичних послуг.

  • Польща змінює правила отримання громадянства

    Польща змінює правила отримання громадянства

    Міністерство внутрішніх справ Польщі розробляє масштабний пакет законодавчих змін, який має суттєво змінити підхід до надання польського громадянства. Головна мета реформи — гарантувати, що паспорт Польщі отримуватимуть лише ті іноземці, які мають реальний і довготривалий зв’язок із державою, її культурою, мовою та суспільством. Про це повідомляє Polsat News.

    У польському МВС наголошують, що чинна система містить елементи “автоматизму”, коли громадянство може надаватися після виконання формальних вимог без глибокої оцінки рівня інтеграції особи. Нова модель, яку пропонує відомство, має змінити цей підхід і зробити процес більш вибірковим та багаторівневим.

    За задумом уряду, громадянство має стати не формальною процедурою, а підсумком тривалого процесу інтеграції. У міністерстві прямо заявляють, що Польща прагне уникнути помилок інших держав, які, на їхню думку, надто спростили доступ до громадянства, що згодом створило соціальні та політичні виклики.

    Однією з ключових змін стане суттєве збільшення мінімального терміну легального проживання в країні. Згідно з пропозицією, він може становити до восьми років. Цей період планується розділити на дві частини: три роки тимчасового перебування та п’ять років постійного проживання. Упродовж цього часу кандидати на громадянство мають демонструвати стабільну інтеграцію в польське суспільство, участь в економічному житті країни та відсутність порушень законодавства.

    Окрему увагу в реформі приділено мовному питанню. Якщо зараз вимоги передбачають знання польської мови на певному рівні, то нові правила передбачають суттєве підвищення планки до рівня вільного володіння, що відповідає щонайменше рівню B2. У МВС підкреслюють, що без глибокого знання мови повноцінна інтеграція в суспільство є неможливою, особливо у сферах роботи, освіти та взаємодії з державними інституціями.

    Ще одним елементом реформи стане запровадження державного іспиту для кандидатів на громадянство. За попередніми даними, тест складатиметься приблизно з 40 запитань і охоплюватиме історію Польщі, основи конституційного ладу, а також ключові цінності Європейського Союзу. Таким чином уряд прагне переконатися, що майбутні громадяни не лише формально проживають у країні, а й розуміють її політичну та культурну систему.

    Крім того, планується введення додаткових процедур перевірки лояльності. Серед них — підписання спеціального акта лояльності, а також вимога підтвердження податкового резидентства в Польщі. Це має засвідчити, що кандидат не лише проживає в країні, але й фактично пов’язує з нею свої економічні та життєві інтереси.

    У польському уряді підкреслюють, що ці заходи спрямовані на зміцнення соціальної згуртованості та підвищення престижу громадянства. Там наголошують, що польський паспорт має сприйматися як “заслужений привілей”, а не як автоматичний результат тривалого перебування в країні.

    Попередні принципи реформи були представлені ще у жовтні 2025 року. Тоді йшлося про створення комплексної системи оцінювання кандидатів, яка включатиме не лише мовні та історичні знання, а й перевірку рівня інтеграції в суспільство.

    Паралельно в Європі загалом спостерігається тенденція до перегляду міграційної політики. Деякі країни вже посилили вимоги до натуралізації. Зокрема, Португалія збільшила терміни для отримання громадянства на тлі рекордного зростання кількості іноземців, а Швеція запровадила нові критерії перевірки кандидатів, посиливши вимоги до інтеграції та знання мови.

    Таким чином, польська ініціатива вписується у ширший європейський тренд, який передбачає більш жорсткий підхід до надання громадянства та акцент на довготривалій інтеграції іноземців у національні суспільства.

  • Майже 170 тисяч родин уже отримали нові “дитячі” виплати в Україні

    Майже 170 тисяч родин уже отримали нові “дитячі” виплати в Україні

    З початку 2026 року в Україні запрацювала оновлена система державної підтримки для родин із дітьми, яка охоплює одразу кілька етапів — від вагітності та пологів до перших років життя дитини. За цей період, за офіційними даними уряду, майже 170 тисяч українських сімей уже отримали ті чи інші види “дитячих” виплат у межах нової програми соціальної підтримки.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, підкресливши, що держава переходить до більш комплексної моделі допомоги сім’ям, де підтримка не обмежується одноразовою виплатою при народженні дитини, а розподіляється на різні етапи материнства та догляду за дитиною. За її словами, головна мета нової системи полягає в тому, щоб забезпечити родини стабільною фінансовою підтримкою у період, коли витрати є найвищими, а можливості працювати — обмеженими.

    Згідно з оновленими правилами, при народженні дитини держава виплачує одноразово 50 тисяч гривень. Від початку року цю виплату вже отримали близько 28 тисяч жінок. Окрім цього, запроваджено щомісячну підтримку у розмірі 7 тисяч гривень для жінок у період до та після пологів, яку вже отримали близько 20 тисяч українок. Цей компонент програми спрямований на те, щоб зменшити фінансове навантаження на родини в період, коли один із батьків тимчасово не може працювати або потребує відновлення здоров’я після пологів.

    Ще одним важливим елементом нової системи стала допомога на догляд за дитиною до одного року, яка також становить 7 тисяч гривень щомісяця. За даними уряду, ці виплати вже надійшли понад 114 тисячам батьків, що робить цей компонент одним із наймасовіших у новій програмі. Уряд наголошує, що така підтримка має частково компенсувати витрати на харчування, медичний догляд та базові потреби немовлят у перший рік життя.

    Окремо діє програма “єЯсла”, яка передбачає щомісячну виплату у розмірі 8 тисяч гривень одному з батьків або опікуну, який повертається до роботи після досягнення дитиною одного року. Наразі ці кошти вже отримали понад 5,2 тисячі родин. Використання виплат у межах “єЯсла” має цільовий характер і може бути спрямоване на оплату послуг догляду за дитиною, освітні послуги або придбання необхідних засобів для догляду та розвитку дитини.

    Уряд також заявив про подальшу цифровізацію системи соціальної підтримки. Зокрема, планується, що всі “дитячі” виплати будуть об’єднані в єдину цифрову систему, доступну через застосунок “Дія”. Крім того, розглядається запровадження універсальної картки для всіх видів допомоги, яка дозволить родинам отримувати різні виплати в одному форматі без необхідності відкривати окремі рахунки під кожну програму. Також уряд працює над можливістю перегляду строків використання коштів, щоб зробити систему більш гнучкою та зручною для сімей.

    Водночас у Міністерстві соціальної політики пояснили, що на старті програми частина заявників зіткнулася із затримками виплат через технічний збій, який виник під час відкриття спеціальних рахунків. За словами урядовців, проблему вже усунули, а всі невиплачені кошти передані до банківських установ для подальшого зарахування на рахунки отримувачів. У міністерстві запевняють, що система поступово стабілізується та переходить у штатний режим роботи.

    Окремо уряд нагадує, що попередня модель підтримки була значно меншою за обсягом. Раніше одноразова допомога при народженні дитини становила 40 тисяч гривень, з яких 30 тисяч виплачували одразу, а решту — частинами протягом тривалого періоду. Також виплати на догляд за дитиною до трьох років були суттєво нижчими, що, за словами урядовців, не відповідало сучасним економічним умовам і рівню витрат родин.

    Економічні експерти відзначають, що нова система є однією з найбільш масштабних соціальних реформ останніх років, однак одночасно звертають увагу на необхідність жорсткого контролю за використанням бюджетних коштів. Зокрема, йдеться про ризики нецільового використання виплат та потребу в ефективних цифрових механізмах моніторингу транзакцій. Уряд у відповідь заявляє, що вже працює над посиленням контролю та впровадженням технологічних рішень, які дозволять відстежувати використання коштів у реальному часі.

    Щоб отримати одноразову виплату у 50 тисяч гривень, родини повинні дотриматися кількох умов. Допомога надається дітям, які народилися після 1 січня 2026 року, за умови, що пологи відбулися на території України, а батьки є громадянами України. Подати заявку можна онлайн, найзручніше — через державний портал або застосунок, а також у межах сервісу “єМалятко”, який дозволяє оформити одразу кілька послуг для новонародженої дитини. Для зарахування коштів необхідно відкрити спеціальний рахунок у державному банку, після чого виплати надходять автоматично.

    Таким чином, нова система “дитячих” виплат стала одним із ключових елементів соціальної політики 2026 року, поєднавши одноразову підтримку, щомісячні виплати та цифрові сервіси в єдину модель допомоги родинам із дітьми.

  • Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Сотні тисяч дітей із родин внутрішньо переміщених осіб можуть опинитися під ризиком втрати щомісячних державних виплат через вимогу навчання за місцем фактичного проживання. Про це заявив голова робочої групи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань житла для ВПО Максим Ткаченко.

    Йдеться про державну допомогу у розмірі 3 тисяч гривень на дитину, яку уряд відновив для підтримки сімей внутрішньо переміщених осіб. Ця виплата не прив’язана до доходу родини, однак серед ключових умов її отримання є вимога, щоб дитина навчалася у закладі освіти за місцем фактичного проживання.

    Найбільший ризик виникає для дітей, які продовжують дистанційне навчання, зокрема для школярів із тимчасово окупованих територій або з регіонів, де офлайн-освіта ускладнена або неможлива. Частина таких учнів навчається у релокованих школах, що працюють онлайн і зберігають українські освітні програми для дітей, які не можуть фізично повернутися до своїх громад.

    За словами Максима Ткаченка, проблема може стосуватися сотень тисяч дітей по всій країні. Він навів приклад Маріуполя, де близько 5 тисяч школярів продовжують навчання дистанційно в межах української системи освіти.

    Фактично нова вимога ставить під загрозу отримання виплат тими сім’ями, які не мають можливості забезпечити офлайн-навчання через безпекові або логістичні причини.

    Ткаченко звернув увагу, що така норма може створити додатковий соціальний тиск на родини ВПО, які і так перебувають у складних умовах через втрату житла, роботи та стабільного місця проживання. Він також поставив питання, чи було належним чином прораховано наслідки впровадження цієї вимоги та чи узгоджували її з Міністерством освіти і науки.

    Окремо наголошується, що для частини родин виплати у 3 тисячі гривень є суттєвою підтримкою бюджету, особливо в умовах нестабільного доходу та додаткових витрат на оренду житла, переселення чи лікування.

    У парламенті пропонують переглянути підхід до надання виплат. Зокрема, Максим Ткаченко закликав запровадити перехідний період, який дозволив би уникнути різкого припинення допомоги.

    За його словами, оптимальним рішенням могло б стати збереження виплат щонайменше до вересня, щоб родини мали час адаптуватися до нових правил і, за можливості, перейти на очну форму навчання.

    Питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових викликів державної політики під час повномасштабної війни. Механізми допомоги неодноразово переглядалися, зокрема з метою їх адресності та ефективності, однак зміни часто викликають дискусії через ризик обмеження доступу до виплат для найбільш вразливих категорій.

    Особливо гостро це стосується дітей, які через війну втратили можливість стабільного навчання в очному форматі та змушені залишатися у дистанційних або змішаних освітніх програмах.

    Наразі питання умов виплат перебуває на етапі обговорення, а можливі зміни ще можуть бути доопрацьовані у взаємодії між парламентом, урядом та профільними міністерствами.

  • Нову категорію пенсіонерів в Україні охопить доплата: до 2 600 гривень щомісяця

    Нову категорію пенсіонерів в Україні охопить доплата: до 2 600 гривень щомісяця

    В Україні розширили доступ до щомісячної доплати до пенсії для громадян, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Йдеться про виплату на рівні близько 2 600 гривень на місяць, яка нараховується додатково до основної пенсії та прив’язана до прожиткового мінімуму.

    Право на цю доплату мають непрацюючі пенсіонери, які у період з 1986 по 1993 рік проживали або працювали на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення після аварії на ЧАЕС. Зокрема, це зони обов’язкового відселення та зони гарантованого добровільного відселення. Саме факт проживання у цих зонах є основною умовою для отримання надбавки.

    Ключовою зміною стало спрощення процедури підтвердження цього факту. Якщо раніше відсутність документів або невнесення даних до реєстрів часто ставали підставою для відмови у виплаті, то тепер підтвердити проживання можна через спеціально створені комісії. Вони можуть розглядати не лише офіційні документи, а й інші докази, зокрема архівні довідки або свідчення.

    Це рішення має особливе значення для людей, які втратили документи, проживали в зазначених зонах у дитячому віці або не були належним чином зареєстровані у радянський період. Таким чином, держава фактично розширює можливість доведення права на виплату і зменшує кількість формальних відмов.

    Також передбачено продовження терміну внесення відповідних даних до реєстрів територіальних громад до кінця вересня 2026 року. Це дозволяє більшій кількості громадян пройти процедуру підтвердження та оформити доплату.

    Окрім чорнобильської надбавки, в Україні діє система додаткових пенсійних виплат за понаднормовий страховий стаж. За кожен рік стажу понад мінімально необхідний пенсійний розмір може збільшуватися на 1% прожиткового мінімуму, однак загальна сума такої доплати обмежена і не перевищує 500 гривень.

    У підсумку зміни спрямовані на те, щоб зробити систему соціальних виплат більш доступною та врахувати реальні життєві обставини людей, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи.