Radaonline.news

Позначка: соціальна допомога

  • Більшість німців проти виплат українським біженцям

    Більшість німців проти виплат українським біженцям

    Результати опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), проведеного на замовлення Bild: дві третини німців (66%) не вважають, що всі українські біженці в Німеччині мають отримувати соціальну допомогу Bürgergeld. Підтримали універсальні виплати лише 17% респондентів.

    Опитування також показало високий рівень настроїв щодо повернення чоловіків призовного віку: 62% респондентів заявили, що такі чоловіки мають повернутися назад в Україну. При цьому 18% виступили проти повернення, ще 8% — байдуже.

    Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

    У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

    Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

  • У Польщі ухвалили новий закон для біженців з України: що зміниться

    У Польщі ухвалили новий закон для біженців з України: що зміниться

    Сенат Польщі підтримав новий закон про іноземців та умови допомоги українським громадянам. За документ проголосували 57 сенаторів, 32 висловилися проти, утриманих не було. Закон уже схвалив Сейм, тож тепер він остаточно ухвалений парламентом і очікує на підпис президента країни Кароля Навроцького.

    Заступник міністра внутрішніх справ Мацей Дущик заявив, що уряд сподівається на підписання документа у чинній редакції.

    Документ продовжує термін легального перебування громадян України в Польщі до 4 березня 2026 року. Водночас закон встановлює нові умови отримання соціальної допомоги: вона буде доступна лише тим, хто працює або навчає дітей у польських школах. Для батьків дітей з інвалідністю передбачені винятки.

    Крім того, закон обмежує доступ дорослих українців до частини медичних послуг — зокрема програм лікувальної реабілітації, стоматологічної допомоги та окремих лікарських програм.

    Станом на сьогодні тимчасовий захист для українців у Польщі діє до кінця вересня 2025 року. Якщо Навроцький підпише новий закон, термін продовжиться ще на півтора року.

    Раніше президент Польщі ветував інший законопроєкт про допомогу біженцям, заявивши, що соціальні виплати й доступ до охорони здоров’я мають отримувати лише ті українці, які працюють у країні. Опитування показали, що цю позицію поділяє майже 60% громадян Польщі.

  • Німеччина планує урізати соціальні виплати: під жорсткіші правила можуть потрапити й українці

    Німеччина планує урізати соціальні виплати: під жорсткіші правила можуть потрапити й українці

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив про намір посилити правила отримання базової соціальної допомоги Bürgergeld, яка надається безробітним, малозабезпеченим громадянам, а також біженцям — зокрема з України.

    Зміни стосуватимуться передусім контролю за витратами на житло: держава планує ввести жорсткіші вимоги до орендної плати та площі помешкань, які покриваються в межах соціальних виплат. Таким чином уряд хоче припинити практику, коли за державний кошт оплачуються надто дорогі чи великі квартири.

    Мерц пояснив ініціативу необхідністю заощадити кошти бюджету. За його словами, реформа системи Bürgergeld, що має набути чинності з 2026 року, дозволить зекономити щонайменше 1–2 мільярди євро щорічно.

    «Ті, хто справді потребує допомоги, її отримають. Але ті, хто може працювати, мають працювати», — заявив канцлер.

    Таким чином влада хоче стимулювати повернення на ринок праці тих, хто зловживає системою соцзабезпечення. Очікується, що під нові обмеження потраплять не лише громадяни Німеччини, а й біженці з інших країн, включно з українцями.

    У німецьких медіа тема соціальних виплат іноземцям дедалі частіше стає предметом дискусій. Частина суспільства вважає, що система Bürgergeld повинна більше мотивувати до праці, а не створювати умови для пасивного утримання.

    Водночас правозахисники застерігають: скорочення підтримки без належної адаптації та інтеграційних програм може ускладнити життя тим, хто справді потребує допомоги — зокрема біженцям, які не мають можливості швидко працевлаштуватися через мовний бар’єр або бюрократичні перепони.

  • Мінсоцполітики планує впровадження нової соціальної виплати

    Мінсоцполітики планує впровадження нової соціальної виплати

    Прожитковий мінімум в Україні, який довгий час служив орієнтиром для розрахунку соціальних виплат, штрафів та інших показників, більше не відповідає сучасним реаліям. Міністерство праці та соціальної політики вирішило змінити цю ситуацію, запропонувавши впровадження нової спеціальної соціальної виплати. Цей крок, як зазначила міністерка праці та соціальної політики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону, має на меті покращити функціонування всієї соціальної системи та вплинути на економічний стан країни.

    Прожитковий мінімум: чому потрібні зміни?

    Прожитковий мінімум в Україні, який традиційно слугував основою для визначення рівня соціальних виплат, давно не відповідає сучасним потребам населення. Міністерка праці та соціальної політики Оксана Жолнович підкреслила, що розмір нинішнього прожиткового мінімуму занадто малий, щоб забезпечити базові потреби громадян. Це призводить до того, що соціальні виплати не виконують своєї основної функції – підтримки людей у складних життєвих ситуаціях.

    Нова соціальна виплата: що зміниться?

    Замість прожиткового мінімуму планується введення спеціальної соціальної виплати, розмір якої визначатиметься індивідуально. На відміну від універсального прожиткового мінімуму, ця виплата буде враховувати склад родини та інші фактори, що впливають на потреби домогосподарства.

    Як пояснила Оксана Жолнович, нова базова виплата буде надаватися у випадках, коли людина втратила працездатність або ж потребує фінансової підтримки через відсутність необхідного забезпечення. Цей підхід дозволить більш точно відповідати потребам громадян, забезпечуючи їм необхідний рівень підтримки в різних життєвих ситуаціях.

    Вплив на соціальну систему та економіку

    Запропоновані зміни можуть значно покращити соціальну систему країни. Відмова від прив’язки соціальних виплат до прожиткового мінімуму, який уже давно не відображає реальних потреб населення, допоможе зробити систему соціальної допомоги більш справедливою та ефективною.

    Крім того, відмова від використання прожиткового мінімуму як базового показника для розрахунку штрафів та посадових окладів також матиме позитивний вплив. Як зазначила Оксана Жолнович, це дозволить уникнути несправедливих рішень, які базуються на застарілих показниках, і запровадити більш гнучкий та адаптивний підхід до регулювання соціальних питань.