Radaonline.news

Позначка: штучний інтелект

  • Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Північна Корея заявила про випробування нових ракетних систем із технологіями штучного інтелекту, а за запуском особисто спостерігав лідер країни Кім Чен Ин. У КНДР стверджують, що нова зброя здатна працювати в умовах “сучасної війни” та використовує системи автоматичного наведення й розпізнавання цілей.

    Про це повідомило державне агентство KCNA. Інформацію також оприлюднили Reuters та південнокорейські аналітики.

    За даними Пхеньяна, під час випробувань перевіряли тактичні балістичні ракети, високоточні крилаті ракети та далекобійні реактивні системи залпового вогню. Особливу увагу приділяли роботі систем управління на базі штучного інтелекту.

    У КНДР заявили, що ракети отримали “інтелектуальні” системи наведення, здатні супроводжувати ціль у режимі реального часу та автоматично коригувати політ на фінальній ділянці траєкторії.

    Кім Чен Ин назвав випробування “успішною модернізацією озброєння відповідно до умов сучасної війни”. За його словами, нові системи мають підвищити ефективність північнокорейської армії та посилити її бойові можливості.

    У Пхеньяні стверджують, що частину нових крилатих ракет планують розгорнути в артилерійських підрозділах поблизу кордону з Південною Кореєю. За заявами КНДР, ракети здатні уражати цілі на відстані до 100 кілометрів.

    Аналітики звернули увагу, що це, ймовірно, перший випадок, коли Північна Корея офіційно заявила про використання штучного інтелекту в ракетному озброєнні.

    Військовий експерт Інституту політичних досліджень Асан Ян Ук пояснив, що йдеться, найімовірніше, про систему автоматичного розпізнавання та супроводу цілі.

    “Мова йде про використання штучного інтелекту під час розпізнавання цілі та наведення ракети”, — зазначив експерт.

    Інший аналітик, Хон Мін із Корейського інституту національного об’єднання, вважає, що КНДР могла модернізувати вже існуючі цифрові системи наведення, додавши до них елементи автоматичного аналізу цілей. Водночас він підкреслив, що реальний рівень технологій Північної Кореї наразі перевірити неможливо.

    Окреме занепокоєння міжнародної спільноти викликає військова співпраця КНДР із Росією. Західні розвідки та уряди неодноразово заявляли, що Північна Корея постачає Москві балістичні ракети та артилерійські боєприпаси для війни проти України.

    За оцінками аналітиків, використання північнокорейської зброї на фронті може допомагати Пхеньяну отримувати реальні бойові дані та вдосконалювати свої ракетні технології.

    Reuters нагадує, що з кінця 2023 року КНДР активно нарощує військову співпрацю з Росією, а Москва та Пхеньян поглиблюють політичні та військові контакти на тлі міжнародних санкцій.

    Напередодні, 26 травня, Північна Корея вже запускала кілька ракет у бік Жовтого моря поблизу західного узбережжя Південної Кореї. Серед них була щонайменше одна балістична ракета малої дальності.

    Ще у 2024 році парламент КНДР за вказівкою Кім Чен Ина офіційно закріпив у конституції статус Південної Кореї як “ворожої держави”. Після цього напруга на Корейському півострові продовжує зростати.

    На тлі заяв про нові ракети зі штучним інтелектом у Південній Кореї, Японії та США вже заявили про необхідність уважно стежити за розвитком військових технологій КНДР.

  • Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Компанія Zoom Communications несподівано стала одним із найбільших бенефіціарів буму штучного інтелекту. Інвестиція в американський ШІ-стартап Anthropic, який створив чатбот Claude, уже принесла Zoom близько $1 млрд прибутку, а потенційно ця сума може зрости до $3 млрд. Про це стало відомо після оприлюднення нових фінансових документів компанії та публікацій Bloomberg і Financial Times.

    Ще на початку 2023 року Zoom інвестувала приблизно $97 млн у Anthropic у межах стратегічного партнерства. Тоді компанія шукала шляхи інтеграції генеративного штучного інтелекту у власні сервіси відеозв’язку, корпоративних комунікацій та автоматизації робочих процесів. Перший транш становив близько $51 млн, а згодом компанія додатково вклала ще $46 млн.

    На той момент Anthropic лише набирала обертів після створення колишніми співробітниками OpenAI Даріо Амодеєм і Даніелою Амодей. Однак за два роки стартап перетворився на одного з головних конкурентів OpenAI, а його флагманська модель Claude — на одного з найпотужніших ШІ-асистентів на ринку.

    Станом на травень 2026 року вартість частки Zoom в Anthropic оцінюється приблизно у $1,27 млрд. Таким чином компанія вже отримала паперовий прибуток понад $1 млрд лише завдяки стрімкому зростанню оцінки Anthropic.

    Справжній ажіотаж навколо Anthropic почався після нового інвестиційного раунду, про який раніше повідомляло Financial Times. Компанія веде переговори щодо залучення ще $30 млрд фінансування, а її оцінка може перевищити $900 млрд. Якщо угоду буде завершено, вартість пакета Zoom може зрости майже до $3 млрд, що означатиме збільшення інвестиції майже у 30 разів.

    Аналітики вже називають вкладення Zoom однією з найуспішніших корпоративних інвестицій останніх років у сфері штучного інтелекту. Після публікації квартальної звітності аналітик KeyBanc Джексон Адер заявив, що «вчасна інвестиція у фінансову ракету» стала одним із ключових драйверів росту акцій Zoom останніми тижнями.

    Для самої Zoom ця історія має особливе значення. Після пандемії COVID-19 компанія зіткнулася зі складним періодом: попит на відеоконференції стабілізувався, конкуренція з боку Microsoft Teams та Google Meet посилилася, а інвестори почали вимагати нових напрямів розвитку. Саме тому ставка на генеративний ШІ стала для Zoom не лише технологічним експериментом, а й питанням довгострокового виживання.

    Компанія вже інтегрує моделі Claude у свої сервіси Zoom AI Companion, автоматичні підсумки зустрічей, інструменти для корпоративного аналізу та генерації контенту. На ринку вважають, що Zoom намагається перетворитися з простого сервісу відеодзвінків на повноцінну платформу для бізнес-комунікацій із вбудованим штучним інтелектом.

    Anthropic тим часом продовжує стрімко нарощувати вплив у глобальній ШІ-індустрії. Компанія була заснована у 2021 році групою колишніх працівників OpenAI, які зробили акцент на так званому “безпечному ШІ” — системах із кращим контролем, нижчим ризиком помилок і більш передбачуваною поведінкою моделей.

    Саме Claude став одним із найбільш обговорюваних продуктів 2025–2026 років. Модель активно використовують у програмуванні, роботі з документами, корпоративній автоматизації та створенні автономних ШІ-агентів. У багатьох тестах Claude демонструє результати, які напряму конкурують із GPT-моделями OpenAI.

    Окрему увагу інвесторів привертає й те, хто саме вкладає кошти в Anthropic. Серед головних партнерів компанії — Amazon і Google, які вже інвестували десятки мільярдів доларів у розвиток Claude та хмарної інфраструктури для навчання моделей. Amazon використовує Anthropic як ключового ШІ-партнера для розвитку AWS, тоді як Google інтегрує рішення компанії у власну екосистему.

    Фактично ринок штучного інтелекту перетворюється на нову “золоту лихоманку” Кремнієвої долини. Інвестори дедалі активніше оцінюють не поточний прибуток компаній, а їхню здатність контролювати майбутню інфраструктуру ШІ. Саме тому оцінки Anthropic, OpenAI та інших гравців зростають рекордними темпами.

    Financial Times раніше писала, що потенційний вихід Anthropic, OpenAI та SpaceX на біржу може спровокувати один із найбільших перерозподілів капіталу на Волл-стріт за останні десятиліття. Інституційні інвестори, пенсійні фонди та технологічні корпорації вже зараз намагаються отримати доступ до компаній, які можуть стати домінантами нової епохи штучного інтелекту.

    Для Zoom ця історія стала рідкісним прикладом того, як компанія, яку ще нещодавно вважали “переможцем пандемії, що втратив темп”, раптом опинилася серед головних фінансових вигодонабувачів AI-буму. І якщо оцінка Anthropic справді наблизиться до $900 млрд, інвестиція Zoom може стати одним із найуспішніших корпоративних рішень у сучасній історії технологічного ринку.

  • Британія готується до великої війни з Росією: Лондон уже відпрацьовує сценарій вторгнення РФ у Європу

    Британія готується до великої війни з Росією: Лондон уже відпрацьовує сценарій вторгнення РФ у Європу

    Велика Британія розпочала масштабні військові тренування на випадок прямого конфлікту з Росією. Британські та американські військові вже відпрацьовують сценарії відбиття російського вторгнення до країн Балтії, а самі навчання побудовані навколо прогнозу, що найбільша загроза з боку РФ може виникнути вже до 2030 року.

    Про це повідомляє британське видання Daily Mail. За інформацією журналістів, військові навчання моделюють напад Росії на Естонію та подальшу ескалацію конфлікту у масштабну європейську війну за участю НАТО.

    Сценарій виглядає максимально наближеним до сучасних реалій війни в Україні. За легендою навчань, російські війська атакують країни Балтії, після чого під британським командуванням оперативно розгортається штаб НАТО в Естонії. Саме Велика Британія у моделі відіграє одну з ключових ролей у координації оборони східного флангу Альянсу.

    Для відпрацювання умов бойових дій британські військові використали навіть частину лондонської станції Charing Cross, яку переобладнали під підземний штаб у «Таллінні». Саме там офіцери працювали із системами цифрового управління військами, аналізували розвіддані на великих екранах та тестували технології штучного інтелекту для виявлення і знищення умовного противника.

    Окрему увагу у навчаннях приділили безпілотникам — фактору, який кардинально змінив сучасну війну після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За сценарієм, сили НАТО під британським керівництвом повинні щодня застосовувати понад 5 тисяч дронів для розвідки, координації ударів та ураження техніки противника.

    У британському військовому командуванні фактично визнають: досвід війни в Україні показав, що майбутні конфлікти в Європі будуть війнами технологій, безпілотників та штучного інтелекту. Російська армія у сценарії навчань описується як сила, яка отримала величезний бойовий досвід в Україні та здатна вести виснажливу війну великої інтенсивності.

    На цьому тлі Лондон дедалі активніше готується до можливого прямого зіткнення з РФ. Останні роки Велика Британія послідовно посилює свою військову присутність у Східній Європі та країнах Балтії. Британські військові вже дислоковані в Естонії у рамках місії НАТО Enhanced Forward Presence, а після 2022 року чисельність контингенту та масштаби спільних навчань значно зросли.

    Військові аналітики наголошують, що сценарій російського нападу на країни Балтії давно розглядається НАТО як один із найбільш ризикованих варіантів розвитку подій у Європі. Через географічну близькість до Росії та невеликі території Естонія, Латвія та Литва традиційно вважаються найбільш вразливими державами Альянсу у разі великої війни.

    Водночас у самій Росії продовжують заперечувати будь-які наміри нападу на Європу. Володимир Путін нещодавно назвав заяви про можливу агресію РФ проти країн НАТО «нісенітницею» та звинуватив Захід у створенні «образу ворога» для внутрішньополітичних цілей.

    Подібну риторику озвучив і глава МЗС РФ Сергій Лавров. Він заявив, що Росія «не збирається нападати на Європу», але пригрозив «повноцінною відповіддю» у разі загрози інтересам Москви.

    Попри це, західні спецслужби та аналітичні центри останніми роками дедалі частіше попереджають про ризики нової агресії РФ. За даними американської розвідки, Кремль не відмовився від максималістських цілей щодо України та пострадянського простору загалом. У західних столицях дедалі серйозніше обговорюють сценарії, за яких після завершення або замороження війни проти України Росія може спробувати перевірити готовність НАТО до колективної оборони.

    Окреме занепокоєння викликає швидка мілітаризація російської економіки. Незважаючи на санкції, РФ суттєво наростила виробництво боєприпасів, дронів та ракет. За оцінками західних експертів, російська оборонна промисловість зараз працює у режимі фактично воєнної економіки.

    Водночас частина аналітиків вважає, що Росія не має достатніх економічних ресурсів для тривалого конфлікту проти всього НАТО. Британський економіст Ендрю Ліліко заявив, що навіть якщо Москва спробує погрожувати Європі або здійснити нову агресію, у середньостроковій перспективі російська економіка навряд чи витримає повномасштабне протистояння із Заходом.

    Однак у Європі дедалі частіше наголошують: головна проблема полягає не лише у ресурсах РФ, а у готовності самої Європи до великої війни. Саме тому країни НАТО різко збільшують оборонні бюджети, повертають дискусії про мобілізаційні резерви та активізують військові навчання.

    Для України такі процеси мають подвійне значення. З одного боку, війна показала союзникам реальний характер російської загрози та прискорила переозброєння НАТО. З іншого — саме український фронт зараз фактично стримує Росію від подальшої ескалації у Європі.

    Навчання британських військових із моделлю війни 2030 року стали ще одним сигналом: у західних столицях дедалі менше вірять у можливість швидкого повернення до довоєнної системи безпеки у Європі. І дедалі активніше готуються до сценаріїв великої конфронтації з Росією.

  • WSJ: Google і SpaceX планують дата-центри в космосі

    WSJ: Google і SpaceX планують дата-центри в космосі

    Google і SpaceX ведуть попередні переговори щодо запуску дата-центрів у космосі на навколоземній орбіті, які можуть використовуватися для обробки великих масивів даних та розвитку систем штучного інтелекту. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела, знайомі з перебігом обговорень.

    За даними видання, потенційна співпраця між двома технологічними гігантами розглядається як частина ширшої гонки за інфраструктуру для ШІ, де ключовим фактором стає доступ до дешевих і масштабованих обчислювальних потужностей. Орбітальні дата-центри в цьому контексті подаються як довгострокова альтернатива наземним об’єктам, які потребують значних земельних ресурсів, електроенергії та часто стикаються з локальним спротивом громад.

    Ідея розміщення серверних потужностей у космосі не є новою, однак останніми роками вона отримала новий імпульс через стрімкий розвиток штучного інтелекту і різке зростання попиту на обчислювальні ресурси. За задумом, орбітальні дата-центри могли б використовувати сонячну енергію без атмосферних втрат, а також уникати обмежень, пов’язаних із охолодженням обладнання на Землі. Водночас аналітики зазначають, що ці переваги наразі значною мірою теоретичні, тоді як витрати на запуск і обслуговування обладнання в космосі залишаються надзвичайно високими.

    Переговори між Google і SpaceX відбуваються на тлі активного розширення космічного бізнесу компанії Ілона Маска. За даними WSJ, SpaceX готується до потенційного первинного розміщення акцій (IPO) з оцінкою близько 1,75 трлн доларів, і концепція орбітальних дата-центрів може стати однією з ключових частин інвестиційної історії компанії. У цій моделі космос розглядається не лише як транспортна інфраструктура, а як майбутня платформа для обчислювальних технологій.

    Додатковим контекстом є нещодавня активність у сфері ШІ-інфраструктури. Повідомляється, що минулого тижня компанія Anthropic уклала угоду зі SpaceXAI (раніше пов’язаною з xAI) щодо використання обчислювальних ресурсів дата-центру в Мемфісі, штат Теннессі. У перспективі це може стати основою для розширення співпраці у напрямку космічних обчислювальних систем, де частина навантаження буде перенесена за межі Землі.

    Google, у свою чергу, паралельно веде консультації з іншими гравцями космічного ринку, оцінюючи технічну та економічну доцільність створення орбітальної інфраструктури. Компанія також розвиває власну ініціативу Project Suncatcher, в рамках якої планується запуск експериментальних супутників до 2027 року. Цей проєкт розглядається як перший крок до перевірки можливості розміщення обчислювальних систем у космосі.

    Ілон Маск уже неодноразово публічно підтримував концепцію орбітальних дата-центрів, стверджуючи, що вони можуть у перспективі стати дешевшими за наземні рішення. Серед потенційних переваг називають відсутність потреби у великих земельних ділянках, мінімізацію бюрократичних обмежень і доступ до стабільного сонячного живлення. Водночас критики підкреслюють, що навіть із урахуванням технологічного прогресу наземні дата-центри наразі залишаються значно дешевшими та практичнішими, особливо з огляду на складність запуску, ремонту та модернізації обладнання на орбіті.

    Окремо зазначається, що Google ще у 2015 році інвестувала близько 900 мільйонів доларів у SpaceX, що стало одним із перших стратегічних кроків у напрямку співпраці між компаніями. Нові переговори можуть свідчити про поглиблення цього партнерства та формування нового ринку — космічної обчислювальної інфраструктури.

    Аналітики наголошують, що навіть якщо проєкт залишиться на рівні концепції або експериментів, сама поява таких ініціатив свідчить про фундаментальну зміну підходів до розвитку цифрової інфраструктури. У майбутньому конкуренція між технологічними компаніями може переміститися не лише між країнами чи дата-центрами на Землі, а й у навколоземний простір, де формуватиметься новий сегмент глобальної економіки даних.

  • Україна вперше випробувала ШІ-турель для перехоплення дронів: система вже працює на фронті

    Україна вперше випробувала ШІ-турель для перехоплення дронів: система вже працює на фронті

    Українські військові вперше застосували на фронті систему «малої» протиповітряної оборони на базі штучного інтелекту, яка здатна автоматично виявляти та супроводжувати ворожі безпілотники. Нову ШІ-турель уже використовують понад 10 підрозділів Сил оборони.

    Про це 9 травня повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.

    За його словами, технологію створили в межах оборонного кластера Brave1, а її головна особливість — максимальна автоматизація процесу перехоплення повітряних цілей.

    Система самостійно виявляє ворожий БпЛА, супроводжує його та прораховує траєкторію польоту. Оператору залишається лише підтвердити ураження натисканням однієї кнопки.

    Федоров наголосив, що нова технологія здатна ефективно знищувати навіть дрони на оптоволокні, які не піддаються впливу засобів радіоелектронної боротьби.

    Першими ШІ-турель у бойових умовах випробували бійці бригади К-2. Наразі система вже використовується більш ніж у десяти українських підрозділах на ключових напрямках фронту.

    За словами міністра, розробку вдалося швидко адаптувати до бойових умов завдяки співпраці інженерів із військовими та платформою Brave1.

    «Наступний крок — масштабування рішення та посилення “малої” ППО. Це ще один елемент системи, яку будуємо для максимального виявлення та перехоплення ворожих повітряних цілей», — зазначив Федоров.

    Створення багаторівневої системи «малої» ППО стало одним із ключових напрямків після того, як Федоров очолив Міністерство оборони. Окремий акцент роблять саме на дронах-перехоплювачах і автоматизованих системах боротьби з безпілотниками.

    Розбудовою цієї системи займається команда під керівництвом Павла Єлізарова — засновника одного з найефективніших дронових підрозділів Lasar’s Group, який нині працює заступником командувача Повітряних сил.

    Командир батальйону DarkNode у складі 412-ї бригади СБС Nemesis Олександр Ярмак раніше пояснював, що система «малої» ППО створюється за принципом «ділянка за ділянкою».

    За його словами, спочатку необхідно повністю закрити найбільш небезпечні напрямки — зокрема київський, сумський і харківський, — а потім масштабувати систему на інші регіони.

    Станом на середину весни Україна досягла показника перехоплення «шахедів» на рівні 90%, заявляв Федоров під час засідання у форматі Рамштайн 15 квітня.

    Ці дані частково підтверджує аналіз Institute for Science and International Security. За інформацією організації, у першому кварталі 2026 року Росія запустила по Україні майже 16 тисяч дронів «шахедного» типу.

    Березень став рекордним за кількістю атак: окупанти випустили 6482 безпілотники — у середньому понад 200 дронів щодня.

    Втім, ефективність української протиповітряної оборони продовжує зростати. Якщо у січні до цілей долітали 14,6% російських дронів, то у березні цей показник знизився до 8,2%.

    Експерти зазначають, що розвиток автоматизованих систем перехоплення та інтеграція штучного інтелекту можуть суттєво змінити принципи боротьби з масованими атаками дронів. Україна фактично стає однією з перших держав у світі, яка тестує подібні рішення безпосередньо у бойових умовах.

  • Франція відкрила кримінальну справу проти Маска та X

    Франція відкрила кримінальну справу проти Маска та X

    Французька прокуратура офіційно перевела розслідування щодо американського мільярдера Ілона Маска та соціальної мережі X у формат кримінальної справи. Про це повідомляє CNBC із посиланням на прокуратуру Парижа. Слідство стосується можливих маніпуляцій алгоритмами платформи для впливу на політичні процеси у Франції, поширення діпфейків, недостатньої модерації незаконного контенту, а також діяльності пов’язаних зі штучним інтелектом сервісів xAI та Grok.

    Розслідування стартувало ще у 2025 році після звернення депутата Національних зборів Франції Еріка Ботореля. Французький парламентар заявив про необхідність перевірити, чи не використовувалися алгоритми X для маніпуляцій громадською думкою, посилення політичної поляризації та просування дезінформації у Франції. Йдеться, зокрема, про механізми рекомендацій контенту, які визначають, які повідомлення користувачі бачать найчастіше.

    У прокуратурі Парижа зазначають, що кримінальне провадження охоплює одразу кілька напрямків. Французькі слідчі перевіряють, чи могли X та компанія xAI свідомо дозволяти створення та поширення незаконного або небезпечного контенту через власні інструменти штучного інтелекту. Серед матеріалів, які згадуються у справі, — контент із запереченням Голокосту, сексуалізовані діпфейки без згоди людей, а також згенеровані штучним інтелектом зображення, пов’язані із сексуальним насильством над дітьми.

    Окремий блок розслідування стосується політичного впливу через соціальну мережу. Французька влада аналізує, чи могли алгоритми X штучно просувати певні політичні наративи або впливати на громадські дискусії у Франції під час важливих політичних подій. У Європі вже кілька років зростає занепокоєння щодо ролі великих цифрових платформ у формуванні суспільної думки, особливо після скандалів із втручанням у вибори, дезінформаційними кампаніями та використанням штучного інтелекту для створення фальшивих відео й фото.

    За інформацією прокуратури, у справі офіційно фігурують Ілон Маск та колишня генеральна директорка X Лінда Яккаріно. Французькі слідчі викликали їх на допит 20 квітня, однак жоден із них не прибув. Після цього справа отримала новий статус і була переведена у формат кримінального провадження.

    Сам Маск уже неодноразово публічно критикував французьке розслідування. У лютому він назвав дії французької влади «політично мотивованою атакою» після обшуків у паризькому офісі X. Бізнесмен також заявляв, що європейські регулятори намагаються встановити надмірний контроль над цифровими платформами та обмежити свободу слова.

    Ситуація навколо X стала частиною ширшого конфлікту між Європейським Союзом і великими американськими технологічними компаніями. Після набуття чинності європейського закону Digital Services Act у ЄС суттєво посилили вимоги до онлайн-платформ щодо боротьби з дезінформацією, мовою ненависті, незаконним контентом та маніпуляціями алгоритмами.

    Європейські регулятори дедалі активніше вимагають від технологічних компаній прозорості у роботі алгоритмів рекомендацій та систем штучного інтелекту. Соцмережі повинні пояснювати, як саме формуються стрічки новин, чому певний контент стає вірусним і які механізми використовуються для модерації небезпечних матеріалів.

    Після того як Ілон Маск придбав Twitter у 2022 році та перейменував платформу на X, компанія неодноразово опинялася у центрі міжнародної критики. Після масштабного скорочення команд модерації контенту низка дослідницьких організацій і урядових структур повідомляли про збільшення кількості фейкових новин, антисемітського контенту, мови ненависті та дезінформації на платформі.

    Додаткову увагу регуляторів привернув розвиток штучного інтелекту xAI та інтеграція чат-бота Grok у платформу X. Критики заявляли, що такі системи можуть використовуватися для масового створення діпфейків, політичної пропаганди або інших маніпулятивних матеріалів. Особливо гостро це питання постало після стрімкого поширення генеративного ШІ у 2024–2026 роках.

    Окремі розслідування щодо X та xAI тривають і в інших країнах. За даними ЗМІ, перевірки ведуться також у США, зокрема в офісі генерального прокурора Каліфорнії. Водночас справа у Франції вже спричинила напругу між Парижем і Вашингтоном. У квітні американське Міністерство юстиції, як повідомляли медіа, відмовилося співпрацювати з французькими слідчими та звинуватило Францію у надмірному втручанні в діяльність американських технологічних компаній.

    На тлі цієї ситуації дискусія навколо регулювання штучного інтелекту та соціальних мереж лише посилюється. Європейські уряди дедалі частіше заявляють про необхідність жорсткішого контролю над платформами, які мають мільйони користувачів і здатні впливати на інформаційний простір цілих держав.

    Для Ілона Маска це вже не перший гучний юридичний конфлікт за останні роки. Раніше він опинився в центрі судових суперечок навколо OpenAI, Microsoft та американських регуляторів. Зокрема, нещодавно стало відомо, що Маск погодився врегулювати претензії Комісії з цінних паперів і бірж США щодо придбання частки у Twitter і сплатить штраф у розмірі 1,5 мільйона доларів без офіційного визнання провини.

    Експерти вважають, що французьке розслідування може стати одним із найважливіших прецедентів для всієї глобальної технологічної індустрії. Якщо слідство доведе порушення, справа здатна суттєво вплинути на майбутні правила роботи соціальних мереж, систем штучного інтелекту та цифрових платформ у Європі й за її межами.

  • Gmail отримав ШІ, який пише листи у стилі користувача

    Gmail отримав ШІ, який пише листи у стилі користувача

    Google суттєво розширила можливості свого ШІ-інструмента Help me write у сервісі Gmail, перетворивши його з допоміжного редактора текстів на більш автономного помічника, який може створювати й оформлювати електронні листи у стилі конкретного користувача. Про це повідомляє 9to5google, зазначаючи, що оновлення розгортається поступово і супроводжується глибшою інтеграцією штучного інтелекту в поштовий сервіс.

    Ключовою зміною стало те, що Help me write тепер здатний не лише редагувати або покращувати вже написані чернетки, а й генерувати повноцінні листи з нуля, орієнтуючись на стиль спілкування користувача. Система аналізує попередні листування, щоб відтворювати характерні мовні конструкції, тональність і рівень формальності, що потенційно дозволяє створювати повідомлення, які виглядають максимально «живими» та персоналізованими.

    Паралельно з цим Google впроваджує нову функцію AI Inbox у мобільному застосунку Gmail для Android та iOS. Вона інтегрована в бічне меню і розміщується поруч зі стандартною вкладкою «Вхідні», повторюючи логіку десктопної версії сервісу. Наразі ця можливість перебуває у бета-стадії та доступна обмеженому колу користувачів, зокрема передплатникам пакета Google AI Ultra.

    Важливим елементом оновлення є розширення доступу ШІ до даних користувача. За умови надання дозволу Help me write може підключатися не лише до Gmail, але й до Google Drive, щоб використовувати файли, документи та інший контент для формування більш змістовних і контекстних листів. Це дозволяє автоматично додавати вкладення, посилання або фрагменти документів, які мають відношення до теми листування, без необхідності ручного пошуку з боку користувача.

    У Google зазначають, що новий інструмент орієнтований на широкий спектр сценаріїв використання, зокрема ділову комунікацію, управління проєктами та освітні завдання. Серед прикладів — відповіді клієнтам і партнерам, підготовка робочих звітів для керівництва, обмін інформацією всередині команд, координація завдань, надання зворотного зв’язку, підготовка внутрішніх оголошень, презентація нових проєктів, пошук партнерств, комунікація між учителями та батьками, а також оформлення грантових заявок. Таким чином, інструмент фактично охоплює як корпоративну, так і освітню сферу використання електронної пошти.

    Окремо підкреслюється, що оновлений Help me write поступово стає частиною ширшої екосистеми Google, у якій штучний інтелект інтегрується в ключові сервіси компанії. Йдеться не лише про автоматизацію окремих функцій, а про створення єдиного середовища, де ШІ може працювати з різними типами даних користувача та формувати цілісні сценарії взаємодії.

    Доступ до нових можливостей розширюється поетапно. Окрім підписників Google AI Ultra, функції стають доступними користувачам тарифів AI Plus і Pro, а також корпоративним клієнтам Business Starter, Standard і Plus, Enterprise-рівнів та освітнього пакета Google AI Pro for Education. Це свідчить про поступове масштабування технології від тестових користувачів до широкого бізнес- і освітнього сегментів.

    Фактично Google продовжує трансформацію Gmail із класичного поштового сервісу в платформу, де значну частину комунікаційних задач може виконувати штучний інтелект. Це змінює підхід до електронного листування, зменшуючи навантаження на користувача і водночас піднімаючи питання про межу між особистою та автоматизованою комунікацією.

  • ШІ заходить у війну: Пентагон відкриває доступ Big Tech до засекречених військових мереж

    ШІ заходить у війну: Пентагон відкриває доступ Big Tech до засекречених військових мереж

    Сполучені Штати роблять новий стратегічний крок у розвитку військових технологій, суттєво розширюючи роль штучного інтелекту у сфері оборони. Міністерство оборони США уклало низку домовленостей із провідними технологічними компаніями, що відкривають можливість використання передових ШІ-рішень навіть у засекречених військових мережах. Йдеться про партнерство з такими гігантами, як Amazon Web Services, Microsoft, NVIDIA, Oracle та стартапом Reflection AI.

    Ці угоди фактично означають новий етап у трансформації американської армії — перехід до моделі, де штучний інтелект стає невід’ємною частиною як аналітичних, так і оперативних процесів. За даними західних медіа, включно з Bloomberg, нові правила дозволяють так зване «законне оперативне використання» ШІ — формулювання, яке значно розширює попередні обмеження на застосування таких технологій у військовій сфері.

    Йдеться не лише про допоміжні функції. Штучний інтелект планують інтегрувати у системи аналізу великих масивів даних, управління логістикою, прогнозування ризиків і навіть у процеси ухвалення рішень під час бойових операцій. Таким чином, технології, які ще кілька років тому використовувалися переважно в цивільному секторі — від хмарних обчислень до машинного навчання — тепер стають ключовим елементом сучасної війни.

    Розширення співпраці з Big Tech стало частково наслідком попередніх суперечностей між Пентагоном і компанією Anthropic. Раніше ця компанія пропонувала жорсткі обмеження щодо використання її моделей у військових цілях, що фактично заблокувало повноцінне партнерство. У відповідь оборонне відомство США активізувало пошук альтернативних постачальників, щоб уникнути залежності від одного розробника.

    У результаті сформувалася нова стратегія — диверсифікація технологічних партнерів. До неї вже входять не лише класичні ІТ-корпорації, а й компанії з різних сегментів інноваційного ринку, включно з OpenAI, Google та навіть SpaceX, які раніше також укладали окремі угоди з Пентагоном.

    Представники оборонного відомства наголошують, що ключовою метою цих домовленостей є підвищення ефективності військових операцій і забезпечення технологічної переваги США в умовах глобальної конкуренції. У сучасному світі, де конфлікти дедалі більше переходять у гібридну та цифрову площину, швидкість обробки інформації та точність аналітики стають критичними факторами.

    Водночас така трансформація викликає серйозні дискусії. Експерти звертають увагу на ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту у військових рішеннях. Серед ключових питань — можливі помилки алгоритмів, недостатня прозорість роботи моделей та небезпека надмірної довіри до автоматизованих систем у критичних ситуаціях.

    Особливо гостро стоїть питання автономності. Чим більше функцій передається ШІ, тим складніше контролювати процес ухвалення рішень. У військовому контексті це може мати прямі наслідки для життя людей, тому міжнародна спільнота вже кілька років обговорює необхідність регулювання використання штучного інтелекту в оборонній сфері.

    Однак у США підхід залишається прагматичним: технологічна перевага розглядається як ключовий фактор стримування потенційних противників. У Пентагоні прямо заявляють, що інтеграція ШІ — це не просто модернізація, а фундаментальна зміна характеру війни. Саме тому нові угоди з Big Tech мають стратегічне значення.

    Контекст цих рішень також пов’язаний із глобальною безпековою ситуацією. Зокрема, наприкінці березня президент США Дональд Трамп заявляв про можливість звернення до Конгресу з проханням виділити додаткові 200 мільярдів доларів на фінансування військових операцій, зокрема на Близькому Сході. Частина цих коштів може бути спрямована на розвиток оборонної промисловості та впровадження нових технологій, включно зі штучним інтелектом.

    Аналітики зазначають, що така політика вписується у ширшу тенденцію мілітаризації інновацій. Якщо раніше технологічні компанії дистанціювалися від військових контрактів, то нині ситуація змінюється: співпраця з оборонними структурами стає дедалі більш поширеною, особливо в умовах зростання глобальних загроз.

    У підсумку, нові угоди між Пентагоном і Big Tech можуть стати переломним моментом у розвитку військових технологій. Вони не лише змінюють підхід до ведення війни, а й формують нову реальність, у якій штучний інтелект відіграє центральну роль — від аналізу даних до потенційної участі у бойових рішеннях.

    Проте разом із технологічним проривом постає і головне питання: чи готове людство до того, що війни майбутнього дедалі більше визначатимуть не люди, а алгоритми.

  • Китайські хакери зламали пошту кубинських дипломатів у США

    Китайські хакери зламали пошту кубинських дипломатів у США

    Китайські хакерські угруповання отримали доступ до електронної пошти дипломатів Куби у США, зламавши щонайменше 65–68 акаунтів співробітників посольства у Вашингтоні. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані кібербезпекових досліджень.

    Атака, за даними розслідування, почалася ще у січні 2026 року і тривала непомітно протягом тривалого часу. У результаті зловмисники отримали доступ до листування високопосадовців, включно з послом Куби та заступником глави дипломатичної місії. Експерти зазначають, що йдеться не лише про звичайне листування, а про внутрішню дипломатичну комунікацію, яка могла містити аналітичні матеріали, службові оцінки та чутливу інформацію щодо переговорних процесів.

    За даними компанії Gambit Security, хакери використали дві старі вразливості у поштових серверах Microsoft Exchange. Ці вразливості були відомі вже кілька років і мали офіційні оновлення безпеки, однак частина інфраструктури посольства залишалася незахищеною. Після проникнення зловмисники масово завантажували поштові скриньки та систематично збирали дані, що могло дозволити їм аналізувати дипломатичні позиції та контакти Куби.

    Інцидент стався на тлі загострення відносин між США та Кубою, зокрема через енергетичну кризу на острові та посилення політики Вашингтона щодо Гавани. За даними джерел, атака збіглася у часі з рішеннями адміністрації Дональда Трампа щодо обмеження постачання нафти на Кубу, що призвело до масових відключень електроенергії та поглиблення внутрішніх проблем країни.

    Окремо дослідники повідомляють, що ця ж хакерська група атакувала урядові структури Венесуели, зокрема міністерство закордонних справ. Використані інструменти та методи, за оцінками фахівців, відповідають моделям державного кібершпигунства, які пов’язують із Китаєм, хоча офіційного підтвердження цього немає.

    Крім дипломатичних систем, хакери також експлуатували вразливість у популярному програмному інструменті React, що дозволило їм атакувати близько 5 тисяч серверів у світі менш ніж за тиждень після виявлення проблеми. Розробники React ситуацію поки не коментували.

    Фахівці попереджають, що подібні атаки ставатимуть частішими через використання штучного інтелекту та автоматизованих інструментів злому. Компанія Anthropic раніше заявляла, що її модель Mythos здатна самостійно знаходити та використовувати вразливості в програмному забезпеченні, що викликає занепокоєння урядових структур США та кіберекспертів.

    Аналітики наголошують, що інцидент із посольством Куби вкотре демонструє глобальну тенденцію: державні хакерські групи дедалі активніше використовують старі невиправлені вразливості для доступу до дипломатичної та стратегічної інформації, перетворюючи кіберпростір на важливий інструмент геополітичного впливу.

  • «Без цього не буде прориву»: Буданов назвав ключові напрямки для розвитку українських дронів

    «Без цього не буде прориву»: Буданов назвав ключові напрямки для розвитку українських дронів

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що подальший розвиток українських безпілотників напряму залежить від двох критичних напрямків — штучного інтелекту та створення власних систем управління і зв’язку. Саме ці технології, за його словами, визначать ефективність дронів на полі бою в найближчі роки. Про це чиновник заявив в інтерв’ю медіа NV на одній із оборонних конференцій.

    Виступаючи на оборонній конференції, Буданов підкреслив, що українським виробникам уже зараз необхідно інвестувати в ці сфери, інакше галузь не зможе рухатися далі. Йдеться про всі типи безпілотників — повітряні, наземні та морські, незалежно від дальності їх дії.

    За його словами, сучасна війна перетворилася на постійне технологічне змагання, де ключову роль відіграють саме інновації. Україна і Росія вже фактично вийшли на межу можливостей у базових технологіях, тому подальший розвиток можливий лише за рахунок якісного стрибка.

    Одним із таких стрибків має стати впровадження штучного інтелекту. Хоча перші спроби інтеграції ШІ у дрони не завжди були успішними — зокрема через складність ураження рухомих цілей — у 2026 році ситуація може змінитися. Аналітики відзначають, що технології дозрівають, і найближчим часом можуть суттєво підвищити точність і автономність безпілотників.

    Другим критичним напрямком Буданов назвав незалежність у системах управління та передачі сигналу. Зараз значна частина українських дронів залежить від іноземних компонентів, що створює ризики — як через можливі обмеження постачання, так і через вразливість до радіоелектронної боротьби.

    Саме тому розвиток власних рішень у сфері зв’язку та навігації розглядається як питання національної безпеки. Йдеться про створення стійких каналів управління, які не можна легко заглушити або перехопити.

    Окремо порушується питання мікроелектроніки. Україна досі значною мірою залежить від імпортних комплектуючих, зокрема з Китаю. За оцінками ринку, будівництво повноцінного заводу з виробництва мікрочипів може коштувати близько мільярда доларів і зайняти кілька років.

    Буданов визнав, що це складне і дороге завдання, яке потребує системного підходу та підтримки держави. За його словами, бізнес має бути впевнений, що інвестиції в такі проєкти матимуть довгострокову перспективу — зокрема через гарантовані контракти.

    Експерти оборонної галузі зазначають, що за останні роки українська «оборонка» зробила значний ривок. Інвестиції в сектор зросли у десятки разів, а кількість виробників дронів стрімко збільшилася. Проте наступний етап розвитку вимагатиме значно складніших технологій і більших ресурсів.

    На фронті дрони вже відіграють одну з ключових ролей. Вони використовуються для розвідки, коригування вогню, атак і навіть логістики. За окремими оцінками, безпілотники забезпечують значну частину уражень техніки та живої сили противника.

    Водночас противник активно розвиває власні технології, що змушує Україну постійно адаптуватися. Саме тому конкуренція у сфері дронів дедалі більше нагадує «гонку озброєнь», де вирішальним фактором стає швидкість інновацій.

    У підсумку, за словами Буданова, майбутнє українських безпілотників залежить від здатності перейти від масового виробництва до технологічної переваги. Штучний інтелект, власні системи управління та незалежна мікроелектроніка можуть стати тим фактором, який визначить баланс сил на фронті.