Позначка: Шенгенська зона

  • ЄС терміново втручається через хаос на кордонах

    ЄС терміново втручається через хаос на кордонах

    Європейська комісія розпочинає масштабні консультації з урядами держав-членів Європейського Союзу, щоб мінімізувати проблеми, які виникли після впровадження нової біометричної системи прикордонного контролю Entry/Exit System (EES). У Брюсселі визнають, що технічні труднощі, нестача персоналу та недостатньо підготовлена інфраструктура в окремих країнах уже призвели до суттєвих затримок на кордонах, а із розпалом літнього туристичного сезону ситуація може ще більше загостритися. Саме тому Єврокомісія планує посилити взаємодію з національними урядами, аби не допустити масштабного транспортного колапсу та багатогодинних черг в аеропортах і пунктах пропуску.

    Про це повідомляє Politico.

    Як зазначає видання, про намір Європейської комісії активізувати роботу з державами-членами повідомив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер у листі, який був направлений керівникам найбільших європейських аеропортів та авіакомпаній. Документ став відповіддю на численні звернення представників авіаційної галузі, які останніми тижнями дедалі частіше попереджають про ризик серйозних перебоїв у роботі міжнародного авіасполучення.

    За словами Бруннера, система Entry/Exit System, яка поступово впроваджується на зовнішніх кордонах Європейського Союзу з жовтня минулого року, є одним із наймасштабніших цифрових проєктів у сфері прикордонного контролю за останні десятиліття. Вона покликана підвищити рівень безпеки Шенгенської зони, автоматизувати контроль за перетином кордону та забезпечити більш ефективний облік в’їзду й виїзду громадян третіх країн.

    Єврокомісар наголосив, що головною метою системи залишається захист безпеки громадян Європейського Союзу без створення надмірних незручностей для іноземних туристів і бізнес-мандрівників.

    “Мета системи — гарантувати безпеку наших громадян без зайвого дискомфорту для відвідувачів з-поза меж Шенгенської зони”, — зазначив Бруннер.

    Нова система повністю змінює процедуру проходження прикордонного контролю для громадян країн, які не входять до Європейського Союзу. Якщо раніше прикордонники лише ставили штампи у паспортах, то тепер під час першого перетину кордону мандрівники повинні пройти біометричну реєстрацію.

    Вона передбачає фотографування обличчя, сканування відбитків пальців та внесення відповідної інформації до єдиної електронної бази даних. Надалі система автоматично фіксуватиме кожен в’їзд та виїзд іноземців із території Шенгенської зони.

    Європейська комісія вважає, що такий механізм дозволить ефективніше контролювати строки перебування іноземців у країнах ЄС, боротися з нелегальною міграцією, підробленими документами та використанням чужих паспортів.

    Втім, на практиці запуск масштабної цифрової системи виявився значно складнішим, ніж очікувалося.

    За даними Politico, у низці міжнародних аеропортів уже виникли багатогодинні черги, а час проходження прикордонного контролю для громадян третіх країн помітно збільшився.

    Особливо складною ситуація стала у великих туристичних центрах, які щодня приймають десятки тисяч пасажирів.

    Проблема настільки загострилася, що провідні міжнародні організації авіаційної галузі звернулися до Європейської комісії із закликом терміново втрутитися.

    Зокрема, спільний лист направили асоціація Airlines for Europe (A4E), яка представляє найбільші авіакомпанії континенту, а також Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA).

    Представники галузі попередили, що якщо нинішні труднощі не будуть оперативно усунуті, вже найближчими тижнями в багатьох європейських аеропортах можуть виникнути серйозні перебої в роботі, затримки рейсів, накопичення пасажирів у терміналах та перевантаження прикордонних служб.

    За оцінками експертів, ризики особливо високі саме зараз, коли в Європі триває найактивніший туристичний сезон.

    Щодня через міжнародні аеропорти Європейського Союзу проходять сотні тисяч туристів, тому навіть незначне збільшення часу оформлення одного пасажира швидко перетворюється на масштабні черги.

    Попри численні повідомлення про проблеми, Європейська комісія ще донедавна офіційно запевняла, що система функціонує успішно, а окремі труднощі є локальними й поступово усуваються.

    Однак останніми днями позиція Брюсселя стала більш стриманою.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн публічно визнала, що під час запуску системи виникли технічні проблеми, які потребують додаткової роботи та доопрацювання.

    Магнус Бруннер також зазначив, що загалом система вже працює стабільно у більшості держав-членів Європейського Союзу та в переважній кількості міжнародних аеропортів.

    Разом із тим він визнав, що в окремих країнах ситуація залишається складною.

    За словами єврокомісара, причиною затримок є не лише технічні труднощі, а й недостатня кількість співробітників прикордонної служби, брак обладнання, відсутність достатньої кількості пунктів біометричної реєстрації, а також неповна готовність окремих аеропортів до роботи за новими правилами.

    Саме тому Європейська комісія має намір найближчим часом провести окремі консультації з урядами держав, які досі стикаються з найбільшими труднощами.

    У Брюсселі планують допомогти таким країнам прискорити модернізацію прикордонної інфраструктури, збільшити кількість персоналу та оптимізувати процес проходження контролю.

    На перехідний період урядам дозволено тимчасово застосовувати гнучкі механізми, зокрема за потреби призупиняти обов’язковий збір біометричних даних для окремих категорій пасажирів, якщо це необхідно для уникнення транспортного колапсу.

    Бруннер наголосив, що Європейська комісія готова максимально активно координувати цей процес, аби забезпечити безперебійну роботу прикордонних служб у період пікового навантаження.

    Однією з країн, яка вже зіткнулася із серйозними труднощами, стала Італія.

    Керівник компанії, що управляє аеропортами Рима, нещодавно заявив, що через рекордний літній пасажиропотік столичні аеропорти можуть бути змушені тимчасово призупинити використання нової біометричної системи. За його словами, інакше існує ризик багатогодинних черг, затримок рейсів та перевантаження терміналів.

    Подібні труднощі можуть виникнути й в інших популярних туристичних країнах Європейського Союзу, якщо пасажиропотік продовжить зростати такими ж темпами.

    У Брюсселі розраховують, що завдяки спільній роботі Європейської комісії, національних урядів, прикордонних служб, адміністрацій аеропортів та авіакомпаній більшість нинішніх проблем вдасться усунути ще до завершення літнього сезону.

    Європейські чиновники наголошують, що відмовлятися від нової системи не планують, адже вона залишається одним із ключових елементів майбутньої архітектури безпеки Шенгенської зони. Натомість основне завдання зараз полягає в тому, щоб зробити її роботу максимально ефективною та непомітною для мільйонів людей, які щодня подорожують до країн Європейського Союзу.

  • ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    У 2025 році країни Європейського Союзу зафіксували зростання кількості виданих шенгенських віз громадянам Росії більш ніж на 10%, попри чинні санкції проти Москви та триваючу повномасштабну війну Росії проти України. Про це повідомляє Euractiv із посиланням на конфіденційні дані Європейської комісії та дипломатичні джерела в ЄС, які знайомі з внутрішньою статистикою так званого «Шенгенського барометра».

    Згідно з оприлюдненими даними, росіяни у 2025 році подали понад 670 тисяч заяв на отримання шенгенських віз, що майже на 8% більше порівняно з попереднім роком. Європейські консульства розглянули та задовольнили приблизно 620 тисяч заяв, що означає зростання приблизно на 10,2% у річному вимірі. Абсолютна більшість виданих дозволів припала на туристичні поїздки — близько 77% усіх віз, тоді як решта стосувалася відвідування родичів і друзів, а також ділових поїздок до країн ЄС.

    Географічний розподіл видачі віз демонструє суттєву нерівномірність політики всередині Євросоюзу. Майже три чверті всіх шенгенських віз для громадян Росії були видані трьома країнами — Францією, Італією та Іспанією. Саме ці держави, які мають потужний туристичний сектор і значну залежність від міжнародного туризму, залишаються ключовими напрямками для російських заявників навіть після різкого погіршення відносин між Москвою та Брюсселем.

    Найбільше уваги викликала ситуація у Франції, яка, за даними дипломатичних джерел, не лише стала лідером за кількістю виданих дозволів, але й продемонструвала найшвидше зростання. У 2025 році кількість шенгенських віз, виданих росіянам французькими консульствами, збільшилася більш ніж на 23%. Це зробило Францію головним центром видачі дозволів для громадян РФ у межах ЄС, що вже спричинило політичні дискусії всередині блоку.

    Оприлюднені дані оголили глибокі розбіжності між державами-членами ЄС щодо політики стосовно російських громадян. Країни Балтії, а також держави Північної Європи, вже тривалий час наполягають на максимальному обмеженні або повній забороні туристичних поїздок росіян до Євросоюзу. Їхня позиція базується на тому, що війна проти України триває, а отже, громадяни Росії не повинні мати можливість вільно подорожувати до країн ЄС з метою відпочинку чи шопінгу.

    Водночас низка країн Західної та Південної Європи, зокрема Франція, Італія та Іспанія, дотримуються більш стриманої позиції. Вони формально підтримують санкційний тиск на Росію, але не вводять повної заборони на видачу віз, аргументуючи це необхідністю дотримання чинних правил Шенгенської системи, а також економічною важливістю туристичного потоку. Саме ця суперечність між політичними заявами та практикою стала одним із головних предметів критики всередині ЄС.

    Інформація про масштабну видачу віз громадянам Росії вже неодноразово ставала предметом закритих консультацій між європейськими столицями. За даними дипломатів, на початку 2026 року статистика щодо російських заявників навіть зникла з оновленої версії «Шенгенського барометра», що викликало додаткову напругу між країнами-членами. Лише після втручання кількох держав, які вимагали прозорості, дані були повернуті в окремий технічний звіт у травні 2026 року.

    Європейські дипломати, яких цитує видання, зазначають, що Франція висловлювала невдоволення публікацією цих даних і виступала проти їх включення до загальнодоступних звітів. У Брюсселі офіційно утримуються від коментарів щодо можливого політичного тиску на статистичні структури, однак підтверджують, що питання візової політики щодо Росії залишається одним із найбільш чутливих у внутрішніх дискусіях Євросоюзу.

    У Європейській комісії заявляють, що продовжують моніторинг ситуації та регулярно оновлюють аналітичні дані щодо видачі віз громадянам Росії. Водночас у відомстві визнають, що остаточні рішення щодо візової політики залишаються у компетенції національних урядів країн-членів, що й створює різноспрямовану практику всередині Шенгенської зони.

    На тлі цього в ЄС продовжуються дискусії щодо можливого посилення обмежень для громадян Росії. Серед обговорюваних варіантів — запровадження додаткових критеріїв перевірки заявників, а також заборона на в’їзд для осіб, які мають безпосередній бойовий досвід участі у війні проти України. Очікується, що відповідні пропозиції можуть бути винесені на рівень офіційного обговорення вже найближчим часом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Євросоюз призупинив дію угоди про спрощений візовий режим із Москвою, а також рекомендував країнам-членам обмежити видачу віз російським громадянам. Окремі держави, зокрема Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія, запровадили додаткові національні обмеження або фактичні заборони на в’їзд росіян через свої кордони, навіть за наявності шенгенських віз, виданих іншими країнами.

    У 2025 році також почали діяти нові загальноєвропейські правила, які скасували можливість отримання багаторазових шенгенських віз для громадян Росії. Відтепер росіяни змушені подавати нову заявку на кожну поїздку до країн ЄС, що значно ускладнило та сповільнило процес подорожей.

    Попри це, остання статистика свідчить, що попит на візи з боку російських громадян залишається стабільно високим, а політика країн ЄС щодо цього питання продовжує залишатися розділеною між прагматичними економічними інтересами та політичними вимогами безпеки й санкційного тиску.

  • Естонія хоче закрити Шенген для російських військових: ініціативу просувають на рівні ЄС

    Естонія хоче закрити Шенген для російських військових: ініціативу просувають на рівні ЄС

    Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що російські військовослужбовці, які брали участь у війні проти України, повинні бути позбавлені права в’їзду до Шенгенської зони. За його словами, така заборона має бути довгостроковою або навіть постійною та стати частиною спільної політики Європейського Союзу.

    Естонія вже почала просувати цю ініціативу серед європейських партнерів. У Таллінні вважають, що після завершення війни значна кількість російських військових із бойовим досвідом може становити серйозну загрозу для безпеки країн Європи. Саме тому, на думку естонського уряду, діяти потрібно на випередження.

    Крістен Міхал наголосив, що багато військових Росії можуть бути причетними до воєнних злочинів. У зв’язку з цим їхній в’їзд до країн Європи створює не лише політичні, а й реальні безпекові ризики. Він також підкреслив, що йдеться не про поодинокі випадки, а про потенційно велику кількість людей із досвідом бойових дій.

    Уряд Естонії звертає увагу на наслідки масштабної мобілізації в Росії. Там вважають, що після війни частина таких осіб може бути залучена до нових воєнізованих або приватних військових структур, які здатні діяти за межами країни.

    Наразі Естонія вже частково обмежила в’їзд для окремих категорій російських військових. Однак країна прагне, щоб подібні правила діяли на рівні всього Європейського Союзу. У Таллінні підкреслюють: ефективність таких рішень можлива лише за умови, що їх підтримають усі держави-члени.

    Водночас у ЄС зазначають, що питання візової політики частково залишається у компетенції національних урядів. Саме тому для впровадження загальноєвропейської заборони необхідно узгодити юридичні механізми та знайти спільну позицію.

    Європейські інституції вже розглядають можливість оцінки таких обмежень у межах чинного законодавства. Йдеться про пошук рішень, які дозволять поєднати принципи відкритості Шенгену з новими безпековими викликами.

    Експерти вважають, що ця ініціатива може стати частиною ширшої дискусії про післявоєнну архітектуру безпеки в Європі. Питання контролю за пересуванням осіб із бойовим досвідом набуває дедалі більшого значення на тлі війни та її довгострокових наслідків.

    Пропозиція Естонії може вплинути на формування нових підходів до безпеки в Європейському Союзі. Водночас її реалізація залежатиме від політичної волі інших країн і готовності діяти спільно.

  • Плата за безвіз: у ЄС готують новий збір для українців та туристів з інших країн

    Плата за безвіз: у ЄС готують новий збір для українців та туристів з інших країн

    Європейський Союз готується підвищити плату за в’їзд для громадян понад 60 країн, які мають безвізовий режим із країнами Шенгенської зони. До цього переліку входить і Україна. Про це повідомляє Politico, посилаючись на джерела в Єврокомісії.

    Планується, що нові зміни стосуватимуться збору в рамках системи ETIAS (Європейська система інформації та авторизації подорожей), яка має запрацювати наприкінці 2026 року. Зараз визначена сума становить 7 євро, але в Брюсселі вже обговорюють можливість поступового підвищення, зважаючи на інфляцію з часу ухвалення тарифу в 2018 році.

    Цей збір сплачуватимуть громадяни третіх країн, включно з українцями, британцями, американцями та громадянами ще понад 60 держав, які подорожують до ЄС без віз. Окрім онлайн-оплати, їм доведеться оформлювати дозвіл на в’їзд, який буде чинним до трьох років або до завершення строку дії паспорта.

    Таке рішення, як очікується, допоможе частково покрити спільний борг Євросоюзу, який виник після залучення 350 мільярдів євро на економічне відновлення після пандемії COVID-19.

    Попри те, що 7 євро — одна з найнижчих ставок у світі (для порівняння, США стягують 21 долар, Велика Британія — 16 фунтів), збільшення цієї плати все одно торкнеться мільйонів мандрівників. Єврокомісія прогнозує, що вже у 2027 році ETIAS охопить понад 50 мільйонів осіб.

    Але навіть за умов підвищення збору доходи від системи будуть незначними — менше 1 мільярда євро на рік, тоді як виплати по боргу сягатимуть 25–30 мільярдів євро щорічно з 2028 року. Тож ЄС шукає й інші джерела доходів: податки на цифрові компанії, імпорт дрібних посилок з Китаю, авіацію та криптовалюти.

    Втім, не всі члени Євросоюзу поділяють оптимізм. Німеччина висловила занепокоєння, що зростання витрат на подорожі може відлякати туристів. Тим часом представники європейського бізнесу критикують ідеї нових податків на корпорації, заявляючи, що це послабить конкурентоспроможність регіону.

    Очікується, що остаточне рішення щодо зміни ставки збору за ETIAS Єврокомісія оголосить вже 16 липня.