Radaonline.news

Позначка: шахта

  • Трагедія на глибині 1568 метрів: у Кривому Розі обірвалася шахтна баддя — загинули троє гірників

    Трагедія на глибині 1568 метрів: у Кривому Розі обірвалася шахтна баддя — загинули троє гірників

    У Кривому Розі сталася смертельна аварія на шахті «Криворізька», колишній «Родіні»: під час підземних робіт загинули троє гірників. За попередньою інформацією, рано-вранці 26 серпня обірвалася баддя, яку використовували для спуску та підйому працівників. Гірники впали з висоти приблизно 40–50 метрів, а пошуково-рятувальна операція тривала близько восьми годин.

    Надзвичайна ситуація сталася близько 04:00. Після аварії троє працівників опинилися фактично на самому дні шахтного ствола — у зумпфовій частині на горизонті мінус 1568 метрів. Зумпф — це найнижча частина шахтного ствола, розташована нижче робочого горизонту, куди, зокрема, стікає та де накопичується вода.

    Рятувальникам довелося працювати в надзвичайно складних підземних умовах. Тіло одного із загиблих гірників знайшли на технологічному містку. Ще двоє працівників опинилися під водою, тому до їхніх пошуків та деблокування довелося залучати водолазів гірничорятувального підрозділу.

    Після виявлення загиблих операція не завершилася: тіла необхідно було дістати з нижньої частини ствола та доправити на поверхню. Для цього гірничорятувальники застосували альпіністське спорядження, після чого транспортували тіла через систему підземних гірничих виробок. Загалом до операції залучили 29 гірничорятувальників та сім одиниць спеціальної техніки.

    За інформацією рятувальників, пошукова операція тривала приблизно вісім годин — орієнтовно від п’ятої години ранку до полудня. Спочатку було виявлено одного загиблого, після чого рятувальники продовжили пошуки ще двох працівників, про яких повідомило підприємство. У результаті були знайдені всі троє.

    Попередньо повідомляється, що чоловіки отримали смертельні травми внаслідок падіння з висоти понад 40–50 метрів. Водночас офіційне повідомлення ДСНС не деталізує технічну причину надзвичайної ситуації, зазначаючи насамперед обставини рятувальної операції. Інформацію саме про обрив бадді для спуску та підйому працівників поширили місцеві медіа та голова Незалежної профспілки гірників України, народний депутат Михайло Волинець.

    Це важливе уточнення, оскільки остаточні причини та механізм аварії мають встановлювати компетентні органи. Наразі достеменно підтверджено головне: троє людей загинули, їхні тіла були знайдені на глибині 1568 метрів і підняті на поверхню.

    Одна з найглибших шахт Європи

    Масштаб рятувальної операції стає зрозумілішим, якщо врахувати характеристики самої шахти. «Криворізька» — одна з найглибших залізорудних шахт Європи. У відкритих джерелах її максимальна глибина оцінюється приблизно у 1570–1580 метрів. Таким чином, аварійна операція фактично відбувалася біля найнижчої точки цього величезного промислового об’єкта.

    Шахта раніше мала назву «Родіна». У вересні 2022 року її офіційно перейменували на «Криворізьку». Як повідомляв Криворізький залізорудний комбінат, рішення ухвалили адміністрація та трудовий колектив підприємства в контексті декомунізації та після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Історія промислової розробки рудного поля, на якому розташована шахта, сягає ще XIX століття, а саму шахту ввели в експлуатацію в липні 1972 року. Вона входить до структури Криворізького залізорудного комбінату.

    За даними фінансової звітності підприємства, до складу АТ «Криворізький залізорудний комбінат» входять чотири шахти — «Криворізька», «Покровська», «Козацька» та «Тернівська». Вони спеціалізуються на підземному видобутку залізної руди та її підготовці до стану товарної аглоруди.

    Глибина «Криворізької» робить будь-яку надзвичайну ситуацію тут особливо складною для ліквідації. На таких горизонтах евакуація людей, доставка обладнання та робота рятувальників потребують значного часу й спеціального оснащення.

    Що відомо про можливий обрив

    За даними місцевого видання «Перший Криворізький», надзвичайна ситуація сталася під час використання бадді для спуску та підйому працівників. Після її обриву люди, за попередніми даними, впали приблизно на 40–50 метрів.

    Баддя у шахтному господарстві являє собою спеціальну підйомну ємність, яка залежно від технологічних умов може використовуватися під час вертикального транспортування людей, матеріалів або гірської маси. Тому встановлення точної причини її можливого обриву матиме ключове значення для розслідування трагедії.

    Офіційних висновків щодо того, чому саме сталося падіння, станом на вечір 26 серпня оприлюднено не було. Тому стверджувати про конкретну технічну несправність, порушення правил експлуатації чи людський фактор наразі передчасно.

    Водночас представниця Конфедерації вільних профспілок України Алла Рура заявила журналістам, що незалежна профспілка гірників у попередні роки порушувала питання щодо стану обладнання на підприємстві та ініціювала перевірки. За її словами, під час однієї з перевірок було виявлено 190 порушень. Ця інформація зараз набуває особливої уваги, однак сама по собі вона не доводить зв’язку цих порушень із аварією 26 серпня — це має бути встановлено окремим розслідуванням.

    Рятувальники працювали під водою на глибині понад півтора кілометра

    Одним із найскладніших етапів операції стали пошуки двох гірників, які опинилися під водою. Саме тому до місця надзвичайної ситуації залучили спеціально підготовлених водолазів гірничорятувального підрозділу.

    Після виявлення тіл їх потрібно було деблокувати, підняти за допомогою альпіністського спорядження, а потім транспортувати системою виробок до поверхні. Рятувальники завершили операцію того ж дня.

    ДСНС висловила співчуття сім’ям, близьким та колегам загиблих.

    Трагедія у Кривому Розі стала однією з найтяжчих аварій останнього часу на українських шахтах. Троє працівників вирушили на підземні роботи рано-вранці 26 серпня, але на поверхню живими вже не повернулися. Тепер ключовим питанням залишається встановлення точної причини аварії та з’ясування, чи можна було її попередити.

  • Дві атаки за раз: російські дрони вдарили по шахті на Дніпропетровщині, є поранений

    Дві атаки за раз: російські дрони вдарили по шахті на Дніпропетровщині, є поранений

    Російські війська двічі завдали удару по шахті компанії ДТЕК у Дніпропетровській області, спричинивши поранення працівника та пошкодження критичної інфраструктури підприємства, яке забезпечує роботу вугільного сектору регіону. Про це повідомила пресслужба компанії, наголосивши, що атаки були прицільними та відбулися з невеликим часовим інтервалом, що лише підсилює ризики для персоналу та ускладнює роботу аварійних служб.

    За інформацією ДТЕК, перший удар було завдано безпілотником у безпосередній близькості до шахтного комплексу. Внаслідок вибуху постраждав механік підприємства, який перебував на території або поруч із виробничими об’єктами. Йому оперативно надали медичну допомогу, після чого було організовано подальше лікування, однак точний стан пораненого не розголошується. У компанії підкреслюють, що навіть непрямі удари поблизу промислових об’єктів становлять серйозну загрозу життю працівників, оскільки супроводжуються уламковими ураженнями, вибуховими хвилями та вторинними пошкодженнями інфраструктури.

    Другий удар, за даними підприємства, був спрямований уже по інфраструктурних елементах шахти і призвів до серйозних пошкоджень системи життєзабезпечення, яка відповідає за вентиляцію, енергопостачання та безпечну роботу підземних і наземних виробничих процесів. Такі системи є критично важливими для функціонування шахт, і їхнє виведення з ладу створює ризики не лише для видобутку, а й для безпеки людей, які працюють у змінному режимі в складних умовах під землею. Наразі на об’єкті тривають аварійно-відновлювальні роботи, до яких залучено спеціалізовані бригади, що намагаються якнайшвидше стабілізувати ситуацію та відновити базові функції підприємства.

    У ДТЕК зазначають, що це вже третій удар по цьому підприємству лише за останні кілька днів, що свідчить про систематичний характер атак на енергетичну та промислову інфраструктуру регіону. Така повторюваність ударів суттєво ускладнює відновлення, оскільки кожна нова атака фактично знищує або пошкоджує результати попередніх ремонтних робіт, змушуючи працівників повертатися до ліквідації наслідків у ще складніших умовах.

    Окремо в компанії нагадують, що напередодні внаслідок іншої атаки на об’єкти ДТЕК Павлоградвугілля загинув працівник, який прямував на роботу. За даними підприємства, удар дрона був завданий по цивільній інфраструктурі, і його наслідки виявилися фатальними для одного зі співробітників. Це ще раз підкреслює, що ризики для працівників енергетичного сектору зростають не лише безпосередньо на виробництві, а й під час переміщення до робочих місць, коли вони залишаються незахищеними від атак у відкритому просторі.

    Загалом ситуація в регіоні залишається вкрай напруженою на тлі регулярних атак на енергетичну інфраструктуру України. Лише в ніч на 7 червня, за офіційними даними, російські війська застосували сотні ударних безпілотників по різних регіонах країни, намагаючись перевантажити систему протиповітряної оборони та завдати ударів по ключових об’єктах енергетики, транспорту та промисловості. Частину дронів було збито силами ППО, однак окремі апарати досягли цілей, спричинивши руйнування та перебої в роботі критичної інфраструктури.

    На Дніпропетровщині, як і в низці інших областей, атаки призвели до локальних перебоїв у роботі енергосистеми, а також до пошкоджень промислових об’єктів. Влада та енергетичні компанії продовжують ліквідувати наслідки обстрілів, відновлюючи постачання електроенергії та роботу підприємств у складних умовах постійної загрози повторних ударів. Фахівці наголошують, що подібні атаки мають не лише військовий, а й економічний ефект, оскільки спрямовані на виснаження енергетичної системи та ускладнення функціонування промисловості, яка забезпечує життєдіяльність регіонів.

    Попри це, аварійні служби та працівники енергетичного сектору продовжують роботу з відновлення пошкоджених об’єктів, намагаючись якнайшвидше стабілізувати ситуацію та повернути підприємства до нормального режиму функціонування, хоча ризики нових атак залишаються високими.

  • В Україні жінки працюють на шахтах і в інших важких професіях

    В Україні жінки працюють на шахтах і в інших важких професіях

    The New York Times публікує матеріал про українських жінок, які почали працювати на шахтах і в інших важких умовах, де до війни традиційно працювали чоловіки.

    На одній із шахт Донбасу під час війни мобілізували тисячу чоловіків — п’яту частину всього колективу. Щоб частково компенсувати їхню відсутність, на роботу було набрано близько 330 жінок.

    Одна з них — 21-річна дівчина на прізвище Яцина, яка ще півтора року тому працювала нянею. Її зацікавила висока зарплата і перспектива пенсії. Але в кінцевому підсумку їй сподобалась і сама робота, і тепер вона хоче стати електромеханіком.

    На шахті «Покровська» кранівницею працює 30-річна Валентина Коротаєва, колишня продавщиця з Покровська. Вона втратила роботу, коли ракета впала поряд з магазином. Оператором конвеєра працює колишній дитячий психолог Юлія Коба.

    Шахта стала можливістю для десятків тисяч людей отримати стабільну роботу в умовах розореної війною економіки. Декілька жінок зазначили, що робота на шахті стала способом взяти участь у військових діях, підтримуючи українську економіку, поки чоловіки воюють на фронті.

    Жінки розповідають, що спочатку у чоловіків-колег були гендерні стереотипи, але з часом вони зрозуміли, що жінки можуть виконувати цю роботу так само добре, як і чоловіки.

    Крім того, багато українок стали водіями вантажівок або автобусів, зварювальниками на сталеливарних заводах і складськими робітниками. Тисячі добровільно вступили в армію.

    Однак цього недостатньо, щоб покрити величезний дефіцит робочої сили через війну.

    Водночас українські роботодавці кажуть, що жінки неохоче беруться за важкі «чоловічі» роботи, оскільки в Україні є безліч пропозицій «жіночої» роботи з непоганою оплатою. Крім того, жінкам немає перешкод виїжджати за кордон і знаходити там роботу, що багато хто й робить.

    Як результат, в Україні формується дефіцит на ринку праці не лише по «чоловічих», а й по «жіночих» спеціальностях.