Radaonline.news

Позначка: самовільне залишення частини

  • Міноборони закрило “вікно можливостей” для СЗЧ

    Міноборони закрило “вікно можливостей” для СЗЧ

    Міноборони України заявило, що військовослужбовці, які самовільно залишили частину (СЗЧ) після 29 листопада 2024 року, не зможуть повернутися на службу за спрощеною процедурою. Відтепер їхнє поновлення можливе лише після повного розслідування та рішення суду.

    Відповідно до раніше ухваленого закону, військові, які вперше залишили військову частину, мають можливість повернутися без кримінальної відповідальності до 1 березня 2025 року. Вони можуть також перевестися до іншого підрозділу. Проте це правило стосується лише тих, хто здійснив СЗЧ до 29 листопада.

    Згідно з оновленими нормами, військові, які залишили частину після цієї дати, повинні пройти наступну процедуру:

    • Отримати письмову згоду командира частини, яку вони залишили, або резервного батальйону, до якого їх можуть направити.
    • Дочекатися завершення розслідування кримінального провадження щодо свого самовільного залишення частини.
    • Отримати рішення суду на підставі клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності.

    Лише після цього військовий може бути поновлений на службі та отримати відновлення грошових виплат і соціальних гарантій, які були призупинені через його відсутність. Міноборони наголошує, що цей процес може зайняти кілька місяців, і до його завершення військовослужбовці не отримуватимуть фінансової підтримки.

    Нові правила у відповідь на виклики війни

    Законопроєкт №12095, ухвалений Верховною Радою у листопаді 2024 року, передбачав можливість добровільного повернення для військових, які вперше самовільно залишили частину або навіть дезертували. Проте через випадки повторного самовільного залишення армія була змушена переглянути підхід.

    У січні 2025 року парламент продовжив термін повернення таких військових до 1 березня, але для тих, хто залишив частину після 29 листопада, жодних пільг більше не передбачено.

    Ця жорстка позиція Міноборони є відповіддю на виклики війни та необхідність підтримання дисципліни в армії. Водночас експерти вказують на ризики затяжного бюрократичного процесу, що може демотивувати військовослужбовців, які все ж вирішать повернутися.

  • Термін повернення після самовільного залишення частини продовжено до 1 березня 2025 року

    Термін повернення після самовільного залишення частини продовжено до 1 березня 2025 року

    Верховна Рада України продовжила термін для повернення військових на службу після самовільного залишення частини (СЗЧ). Тепер цей термін поширюється на період до 1 березня 2025 року, без застосування покарання за дезертирство. Про це повідомила народна депутатка Соломія Бобровська на своїй сторінці в Facebook.

    Згідно з прийнятим законопроектом №12076, командири військових частин матимуть до 3 діб для поновлення військовослужбовців на службі. Бобровська зауважила, що це останнє продовження терміну, і наступного разу не буде можливості уникнути кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини.

    Раніше, 28 листопада 2024 року, президент Володимир Зеленський підписав закон про повернення на службу після першого випадку СЗЧ або дезертирства, що дозволяло військовослужбовцям повернутися без кримінальної відповідальності до 1 січня 2025 року.

    Важливо, що поновлення на службі з усіма соціальними гарантіями передбачено тільки для тих, хто самовільно залишив частину вперше. Військовослужбовці, які повернуться в установлений термін, будуть поновлені на всіх соціальних пільгах, зокрема на виплатах і забезпеченні.

    Зміни були спрямовані на те, щоб підтримати наявний особовий склад та забезпечити максимальну готовність Збройних сил України в умовах війни.

  • Термін для повернення військових із СЗЧ можуть подовжити

    Термін для повернення військових із СЗЧ можуть подовжити

    1 січня цього року завершився термін для добровільного повернення військових, які самовільно залишили частини (СЗЧ), на службу. Однак ця дата може не бути остаточною — в Україні обговорюють можливість продовження терміну для добровольців.

    Ідею продовження терміну висловила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук у своєму Telegram-каналі. Вона зазначила, що обговорення цього питання вже розпочалося з оборонним комітетом Верховної Ради України, підкреслюючи оперативність голови комітету Олександра Завітневича.

    Тема обговорювалася на міжвідомчій нараді, в якій брали участь представники Міноборони, Збройних Сил України, Військової служби правопорядку, а також бойових підрозділів. Крім обговорення терміну повернення військових, на нараді також підіймалася ідея більш активного залучення рекрутерів з успішних бойових підрозділів до процесу повернення бійців у стрій.

    “Якщо у когось виходить успішно повернути бійця у стрій, то треба дати людям працювати й усіляко підтримати. Варто уникати ситуацій, коли підрозділ домовився про повернення людини, а її направляють до іншого”, — зазначила Верещук.

    Це ініціатива має на меті зменшити бар’єри для тих військових, які готові повернутися на службу, а також полегшити процес їх адаптації у бойовому підрозділі.

    Ідея продовження терміну для повернення військових може мати суттєвий вплив на підвищення боєздатності армії та стабілізацію військових частин, оскільки досвідчені бійці швидше адаптуються до умов фронту і можуть принести більше користі у боротьбі за країну.

    Таким чином, питання продовження терміну для добровільного повернення військових із СЗЧ набуває все більшої актуальності, адже це може стати важливим кроком на шляху до зміцнення обороноздатності України.

  • Військові масово повертаються після самовільного залишення частин

    Військові масово повертаються після самовільного залишення частин

    Близько трьох тисяч військовослужбовців, які раніше самовільно залишили місця служби, повернулися до лав Збройних Сил України у перші 72 години після набуття чинності нового закону. Закон, підписаний Президентом 28 листопада, дозволяє повернення без покарання до 1 січня 2025 року для тих, хто залишив військові частини до 29 листопада 2024 року.

    Що передбачає закон?

    Законодавство гарантує:

    • Поновлення контракту протягом 72 годин після повернення.
    • Відновлення соціальних гарантій з моменту повернення.
    • Забезпечення військовослужбовця усіма необхідними ресурсами.

    Однак військові не отримують виплат за час відсутності.

    Реакція військового керівництва

    Полковник Олександр Гринчук, заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ, підкреслив, що такі зміни сприяють підвищенню обороноздатності країни. За його словами, приблизно 40-60% військових, які залишають частини, повертаються добровільно.

    “Цей закон — важливий крок до відновлення дисципліни та зміцнення армії”, — зазначив Гринчук.

    Для реалізації закону створено спеціальні робочі групи у 17 військових частинах, які працюють за чітким алгоритмом. Завдяки цьому за минулий місяць вдалося повернути на службу близько 6000 військовослужбовців.

    Крім роботи з повернення військових, Військова служба правопорядку (ВСП) займається запобіганням правопорушенням серед військових, протидією диверсійним і терористичним актам.

    Полковник Богдан Столярчук підкреслив, що близько 80% спецпризначенців ВСП постійно виконують бойові та спеціальні завдання, захищаючи військові підрозділи і цивільне населення.

    Новий закон надає унікальний шанс повернутися до лав армії без юридичних наслідків, що сприяє зміцненню української оборони. Повернення трьох тисяч військових лише за три дні демонструє ефективність цих змін.

    Залишається сподіватися, що держава продовжить розвивати механізми підтримки та реабілітації військовослужбовців, забезпечуючи їм достойні умови служби та життя.

  • Чому військові залишають позиції та як вирішити проблему

    Чому військові залишають позиції та як вирішити проблему

    Проблема самовільного залишення частин (СЗЧ) в українській армії набуває значних масштабів, що свідчить про глибші проблеми в військовій системі. Про це розповів військовий оглядач Денис Попович.

    Попович зазначив, що збільшення кількості випадків СЗЧ зумовлено не лише окремими інцидентами, а й системними труднощами. За його словами, серед причин самовільного залишення частин є помилки командування, неадекватна підготовка і розподіл особового складу для виконання бойових завдань, а також відсутність належної мотивації у багатьох мобілізованих.

    Попович наголосив, що в армію часто потрапляють люди, яких призвали без попередньої перевірки здоров’я чи рівня підготовки. Дехто з них має небажання служити, що може впливати на їхню здатність виконувати завдання. Часто мобілізовані відчувають недостатню підтримку з боку командування, що посилює їхню демотивацію.

    “У широкому сенсі вони не хочуть служити. Їх просто знайшли на вулиці та мобілізували, не враховуючи особисті обставини чи фізичний стан. Як наслідок, брак мотивації призводить до того, що вони не бажають перебувати на передовій і шукають способів уникнути служби,” – підкреслив Попович.

    Експерт зазначив, що системні проблеми, пов’язані з переведеннями та мобілізаційними процесами, створюють додаткові перешкоди для особового складу. Попович вважає, що без реформ на найвищому рівні, таких як спрощення процедур переведення та оптимізація мобілізаційних процесів, військові підрозділи змушені самостійно вирішувати ці проблеми.

    “Відсутність належного контролю і комплексного підходу до мобілізації призводить до того, що бригади на місцях намагаються розв’язувати ці питання самостійно,” – додав Попович.

    Що потрібно для вирішення проблеми?

    Вирішення проблеми СЗЧ в армії потребує змін у військовій системі та командуванні, включаючи:

    1. Підвищення рівня підготовки командирів – щоб уникнути випадків неправильного розподілу особового складу для виконання бойових завдань.
    2. Реформування мобілізаційних процедур – введення більш гнучких та клієнтоорієнтованих процесів мобілізації, щоб враховувати стан здоров’я та бажання призовників.
    3. Забезпечення мотиваційної підтримки – як для нових, так і для чинних військовослужбовців.

    На думку експертів, вирішення цих проблем має стати пріоритетом, щоб забезпечити ефективність військової служби та зменшити кількість випадків самовільного залишення частин.

  • Цього року відбулось стрімке зростання справ про дезертирство в Україні

    Цього року відбулось стрімке зростання справ про дезертирство в Україні

    В Україні з початку 2024 року спостерігається стрімке зростання кількості кримінальних справ, пов’язаних із самовільним залишенням частини та дезертирством. За інформацією Офісу генерального прокурора, станом на кінець вересня було зареєстровано понад 35 тисяч кримінальних проваджень за цією статтею.

    Зокрема, з січня по вересень 2024 року було зафіксовано 35 307 справ про самовільне залишення частини. Для порівняння, за аналогічний період 2023 року таких справ було всього 11 625, що втричі менше. Якщо ж розглядати всю минулорічну статистику, то за весь 2023 рік кількість проваджень про самовільне залишення військових частин становила 17 658.

    Також значно зросла кількість справ, відкритих за статтею про дезертирство. Від початку 2024 року відкрито вже 18 196 таких проваджень, тоді як за той же період минулого року їх було лише 4 691.

    Проте варто зазначити, що лише невелика частина справ доходить до судових вироків. Загальна кількість випадків самовільного залишення військової частини і дезертирства залишається під завісою державної таємниці. Ця ситуація викликає занепокоєння серед експертів і суспільства, оскільки свідчить про значні проблеми в армії та системі національної безпеки України.

  • Юрист пояснив чому все частіще трапляються випадки СЗЧ

    Юрист пояснив чому все частіще трапляються випадки СЗЧ

    У військових частинах України спостерігається зростання випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) військовослужбовцями. Військовий юрист Тарас Боровський зазначив, що 95% таких випадків відбуваються через конфлікти між бійцями та командирами, які видають “неймовірні накази”.

    Боровський підкреслив, що війна і бойові дії створюють серйозне психологічне навантаження на військових, і багато хто просто не витримує цього стресу. “95% випадків СЗЧ, про які я чув, – це конфлікт між гоноровим бійцем та самодурнем командиром”, – розповів юрист. Він зауважив, що досвідчені військові можуть стикатися з наказами, які їм видають молодші команди, що призводить до напружених ситуацій.

    Командири, у свою чергу, використовують свої повноваження для запису бійців у списки тих, хто відмовляється виконувати накази, що, на думку Боровського, створює штучні конфлікти. “Найчастіше ця ситуація штучно створена командиром”, – додав він. Часто конфлікти виникають між молодими командирами та досвідченими солдатами, які воюють з 2014 року.

    Недавні події вказують на серйозні проблеми в управлінні військовими частинами. Наприклад, військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов публічно заявив про свій вихід із частини та подальший виїзд до Києва, після чого його затримали правоохоронці.

    Днями Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №12095, який передбачає зміни у законодавстві щодо покарань за СЗЧ. Згідно з новими нормами, військовослужбовці, які вперше залишили частину або дезертирували, але добровільно повернулися, можуть продовжити військову службу без покарання.

  • Масштаб втечі військових з української армії: кожен 14-й залишив службу

    Масштаб втечі військових з української армії: кожен 14-й залишив службу

    У 2024 році проблема втечі військовослужбовців з української армії набула серйозних масштабів, що викликає занепокоєння як серед військового керівництва, так і серед громадськості. За даними видання Deutsche Welle, самовільно залишив свої частини кожен 14-й військовий.

    За перше півріччя 2024 року правоохоронці відкрили майже 29,8 тисячі кримінальних справ про втечу військовослужбовців: 18,6 тисячі за статтею про самовільне залишення військової частини та 11,2 тисячі за суворішою – «Дезертирство», свідчить статистика Офісу генерального прокурора.

    Ця кількість уже перевищила показники за весь 2023 рік – тоді розпочали 24,1 тисячі нових розслідувань – і більш ніж утричі більша за показник 2022 року (9,4 тисячі справ).

    Загалом же, з початку 2022 року прокуратура нарахувала 63,2 тисячі таких кримінальних проваджень. Якщо порівняти їхню кількість з оголошеною президентом Володимиром Зеленським чисельністю ЗСУ у 880 тисяч осіб, можна зробити висновок: за час повномасштабної війни з армії втік чи не кожен 14-й військовослужбовець.

    В українській армії абревіатура СЗЧ (самовільне залишення частини) стала мемом, що підкреслює розповсюдженість цього явища.

  • Верховна Рада розробляє законопроєкт для боротьби з дезертирством у ЗСУ

    Верховна Рада розробляє законопроєкт для боротьби з дезертирством у ЗСУ

    У Верховній Раді розробляють новий законопроєкт, спрямований на боротьбу з дезертирством у ЗСУ. Пропонується не карати бійців за самовільне залишення частини (СЗЧ) тюремним строком, якщо вони самостійно повернуться до частини до завершення розслідування.

    Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

    За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

    Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

    Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

    Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.