Позначка: Румунія

  • Україна направила групи інструкторів в ОАЕ та Саудівську Аравію для боротьби з шахедами. Джерела

    Україна направила групи інструкторів в ОАЕ та Саудівську Аравію для боротьби з шахедами. Джерела

    За інформацією наших джерел, Україна направила кілька груп інструкторів через військові аеропорти Польщі та Румунії в ОАЕ і Саудівську Аравію для підготовки “груп по роботі з Шахедами”.

    Як повідомляє джерело, “звіт з повною інформацією щодо технічних характеристик сучасних шахедів, їх можливостей та слабких місць крайній раз передавався представникам США в січні, але безпосередньо групи українських інструкторів були відправлені вперше”.

    Водночас, джерело зазначає, що  “в навчальних програмах та у відбитті атак Шахедів на Київ і Одесу брали участь представники Іноземного легіону, який наразі розформований.”

    Нагадаємо, раніше зовнішня розвідувальна служба Ізраїлю Мосса́д через свій офіційний акаунт в X повідомила, що Володимир  Зеленський виразив готовність України допомогти Європі в обороні неба через ескалацію на Близькому Сході.

    Також прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що Лондон попросив Україну допомогти країнам Перської затоки у відбитті атак «Шахедів».

    “Ми залучимо експертів з України, які разом з нашими власними фахівцями допоможуть партнерам з країн Перської затоки збивати іранські безпілотники, що атакують їх”, – зазначив Кір Стармер.

  • Шахраї продають українцям громадянство ЄС і роблять їх співучасниками злочину

    Шахраї продають українцям громадянство ЄС і роблять їх співучасниками злочину

    Українці дедалі частіше стають жертвами шахрайських схем із нібито “швидким отриманням громадянства ЄС”. Йдеться про пропозиції оформити паспорти Болгарії або Румунії без знання мови, проживання чи реального походження. Як попереджає юрист Максим Маршал, такі послуги можуть завершитися не лише втратою десятків тисяч євро, а й кримінальною відповідальністю.

    За його словами, шахраї активно просувають рекламу в соцмережах, обіцяючи громадянство Європейського Союзу за 10 тисяч євро протягом року. Потенційним клієнтам пояснюють, що “спеціалісти” нібито самостійно знайдуть родинне коріння в архівах або оформлять документи про походження.

    Насправді ж, наголошує юрист, люди фактично погоджуються на підробку документів.

    “Після першого платежу людина сама стає співучасником злочину. Саме тому більшість потерпілих не звертаються до поліції — вони бояться відповідальності”, — пояснює Маршал.

    Схема працює за типовим сценарієм. Спочатку клієнт сплачує кілька тисяч євро “за архівні запити”. Потім з’являються додаткові платежі — нібито за прискорення процедури або “вирішення питання в комісії”. У підсумку посередники зникають, а жодного реального процесу отримання громадянства не існує.

    Юрист наголошує, що законодавство Болгарії та Румунії передбачає лише один шлях — заявник повинен особисто довести своє походження документами з офіційних державних реєстрів. Архівні записи перевіряються через міждержавні запити, і будь-яка невідповідність автоматично відкриває кримінальне провадження щодо підробки документів.

    Навіть у випадках, коли громадянство було отримано обманом, його можуть анулювати через роки після видачі паспорта. Наслідками можуть стати депортація, заборона в’їзду до ЄС і серйозні юридичні проблеми з майном або роботою в Європі.

    Серед головних ознак шахрайства експерт називає гарантії “100% результату”, обіцянки знайти вигаданих родичів у архівах, посилання на “своїх людей у міністерствах” та договори, оформлені як консультаційні послуги без жодної юридичної відповідальності виконавця.

    Максим Маршал підкреслює: легального способу “купити” громадянство ЄС не існує. Єдиний безпечний шлях — довготривале проживання, отримання дозволу на проживання та подальша натуралізація відповідно до законів конкретної країни.

    За словами юриста, бажання швидко отримати європейський паспорт часто перетворює людей на легку здобич для аферистів, які заробляють саме на прагненні обійти закон.

  • На Закарпатті прикордонники затримали чоловіка, який тікав до Румунії в день суду: отримав 15 років

    На Закарпатті прикордонники затримали чоловіка, який тікав до Румунії в день суду: отримав 15 років

    У Закарпатській області прикордонники затримали чоловіка, який намагався незаконно перетнути державний кордон із Румунією через річку Тиса. Його зупинили буквально за кілька метрів до лінії кордону.

    Як повідомили в Державній прикордонній службі України, затриманий виявився місцевим жителем, який перебував у розшуку. Правоохоронці підозрювали його у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, зокрема сексуального насильства та зґвалтування.

    За даними слідства, чоловік вирішив утекти саме в день призначеного судового засідання у своїй справі. Ймовірно, він сподівався уникнути відповідальності, перетнувши кордон поза пунктами пропуску.

    Однак спроба втечі не вдалася. Прикордонники оперативно затримали його на березі Тиси та передали співробітникам поліції.

    Після цього судове засідання відбулося без затримок. За результатами розгляду справи чоловіка визнали винним і призначили покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

    У ДПСУ наголошують, що підрозділи служби продовжують посилений контроль за прикордонною смугою, щоб не допустити незаконних перетинів кордону та затримувати осіб, які намагаються уникнути відповідальності перед законом.

  • У горах Румунії врятували двох українців, які кілька днів блукали після переходу кордону

    У горах Румунії врятували двох українців, які кілька днів блукали після переходу кордону

    У гірській місцевості Румунії рятувальники виявили та евакуювали двох громадян України, які заблукали після незаконного перетину державного кордону через Карпати.

    Про це повідомив закарпатський журналіст Віталій Глагола. За його словами, чоловіки кілька днів перебували в горах без належного спорядження та захисту від негоди.

    Після переходу кордону вони провели кілька холодних ночей просто неба. Через сніг і опади їхній одяг повністю промок, що призвело до сильного переохолодження. Виснаження було настільки серйозним, що чоловіки майже не могли самостійно рухатися.

    Румунські гірські рятувальники організували пошукову операцію, яка тривала понад три години. У складних погодних умовах фахівці дісталися до постраждалих, надали першу допомогу та евакуювали їх із небезпечної ділянки.

    Після спуску з гір чоловіків передали медикам для обстеження та лікування. За попередньою інформацією, вони залишаться на території Румунії.

    Обставини інциденту та причини, які спонукали чоловіків перетинати кордон у гірській місцевості, з’ясовуються.

  • Сержантів ТЦК на Івано-Франківщині підозрюють у переправленні ухилянтів до Румунії

    Сержантів ТЦК на Івано-Франківщині підозрюють у переправленні ухилянтів до Румунії

    На Івано-Франківщині викрили двох сержантів одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яких підозрюють в організації незаконного переправлення чоловіків призовного віку за межі України.

    За даними слідства, військовослужбовці діяли через посередників, підшуковуючи чоловіків, які намагалися уникнути мобілізації. За грошову винагороду вони обіцяли забезпечити безперешкодний виїзд до кордону з Румунією. В одному з епізодів фігурує сума у 8 тисяч доларів США за “послугу” з особистого супроводу клієнта службовим автомобілем.

    Під час перевезення підозрювані гарантували безперешкодний проїзд через блокпости, а також детально інструктували чоловіків щодо маршруту, поведінки в дорозі та відповідей на запитання військових. Після доставки до прикордонної зони ухилянт мав самостійно перетнути річку Прут у темну пору доби, будучи одягненим у спеціальний термокостюм.

    Слідство встановило, що схема діяла щонайменше з вересня 2025 року. За попередніми даними, за цей час за кордон незаконно переправили понад десять осіб.

    Обох сержантів затримали та повідомили їм про підозру за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон, вчинену групою осіб із корисливих мотивів. Санкція статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

  • Румунія підтримає оборону України у межах механізму PURL

    Румунія підтримає оборону України у межах механізму PURL

    Румунія приєднається до механізму підтримки оборони України PURL, який координується Сполученими Штатами та вже отримав підтримку з боку низки європейських партнерів. Про це заявила міністр закордонних справ Румунії Оана Цою.

    За її словами, уряд Румунії ухвалив рішення долучитися до держав, які підтримують ініціативу США щодо «Пріоритетного списку придбань для оборони України». Внесок Бухареста у межах цього механізму становитиме 50 мільйонів євро і буде здійснений разом з іншими європейськими союзниками та країнами, що надають допомогу Україні.

    Цою наголосила, що участь Румунії в механізмі PURL сприятиме зміцненню оборонного потенціалу України та створенню умов для досягнення справедливого і тривалого миру. За її словами, залучення Румунії до ініціативи під егідою США безпосередньо посилює регіональну безпеку та повністю відповідає зобов’язанням країни в межах НАТО і стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами.

    Міністр також зазначила, що нещодавній дипломатичний діалог у США, який відбувся за участі американського керівництва, європейських лідерів та президента України, надав новий імпульс зусиллям, спрямованим на досягнення миру.

    За словами Цою, Румунія й надалі підтримуватиме європейський та союзницький дипломатичний діалог, а також спільні ініціативи, спрямовані на формування надійних гарантій безпеки як для України, так і для всього регіону.

  • На Буковині мотоцикліст намагався прорватися через кордон із Румунією

    На Буковині мотоцикліст намагався прорватися через кордон із Румунією

    Увечері до пункту пропуску «Порубне» прибув громадянин України на мотоциклі, який намагався незаконно перетнути державний кордон у напрямку Румунії. Як повідомили у Держприкордонслужбі, чоловік усвідомлював відсутність законних підстав для виїзду та не мав наміру проходити прикордонно-митний контроль.

    Порушник на великій швидкості намагався прорватися через пункт пропуску, однак прикордонники швидко відреагували, подали команду «Бар’єр» і зупинили мотоцикліста.

    На місці складено адміністративні протоколи, а чоловіка разом із мотоциклом передано представникам Національної поліції для подальшого реагування.

  • Два випадки лепри у спа-центрі Клужа: що відомо про хворобу

    Два випадки лепри у спа-центрі Клужа: що відомо про хворобу

    У румунському місті Клуж виявлено два випадки захворювання на проказу (лепру) у громадянок Індонезії віком 21 та 25 років, одна з яких нещодавно повернулася з подорожі до Азії. Обидві працювали масажистками у спа-центрі міста Клуж.

    Міністр охорони здоров’я Румунії Алесандру Рогобете запевнив, що ризик зараження для клієнтів закладу мінімальний, оскільки хвороба передається лише при тривалому контакті з інфікованою людиною. Останній підтверджений випадок прокази у країні був зафіксований 44 роки тому.

    Проказа — хронічне інфекційне захворювання, спричинене бактерією Mycobacterium leprae. Воно вражає шкіру, периферичні нерви, слизову оболонку верхніх дихальних шляхів та очей. Симптоми включають зміни на шкірі (знебарвлення, потовщення, вузлики), безболісні виразки на стопах, гіпертрофію нервів, слабкість або параліч, втрату волосся на бровах і віях, а також проблеми із зором.

    Історично проказа вперше з’явилася на Індійському субконтиненті і поширилася Європою через торговельні шляхи. До 1200 року в Європі існувало близько 19 тисяч закладів для хворих на проказу. Захворюваність почала знижуватися у 1400-х роках і майже зникла у більшості європейських країн до 1600-х років.

    За даними ВООЗ, щороку у світі діагностують проказу у близько 200 тисяч людей. Сучасні методи лікування ефективні, а своєчасна медична допомога дозволяє уникнути інвалідизації.

  • Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак веде перемовини з представниками британської розвідки щодо розширення форм участі європейських військових у конфлікті в Україні. За відомостями співрозмовників, мова йде не про формальне членство НАТО у бойових діях, а про погодження нових, більш активних форматів співпраці — включно з використанням баз на території союзників і координацією авіаційних та ракетних можливостей.

    Із початку широкомасштабного вторгнення на Банковій кілька сценаріїв щодо залучення західних військ розглядалися як опції, що могли б посилити оборонний потенціал України. Проте, кажуть джерела, Польща послідовно виступала категоричним противником прямого розширення ролі НАТО в операціях на українській території, через що Київ був змушений переглянути формат переговорних процесів та шукати альтернативні канали для посилення обороноздатності.

    Одним із варіантів, який з’являвся в інформаційному просторі, був «злив» даних про системи протиповітряної оборони над західними регіонами України. Але, за даними наших інформаторів, це — радше допоміжна опція інформаційного характеру і не є пріоритетною для офіційного Києва. Набагато важливішими називають два практичні заходи: розгортання авіаційних сил на суміжній території партнерів (зокрема, потенційне використання аеродромів Румунії як баз для винищувачів) та постачання далекобійних ракетних систем, які могли б уражати логістичні та військові цілі на території Росії і тим самим чинити прямий тиск на Кремль.

    Румунія у цьому контексті фігурує як можлива «опорна точка» для розміщення літаків й інших засобів — але й тут, уточнюють співрозмовники, питання вимагає широких погоджень та гарантій від союзників. Дипломатичні й правові аспекти такого кроку залишаються предметом переговорів, адже будь-яке розміщення літаків із боєготовими пілотами та озброєнням на території сусідньої країни матиме серйозні міжнародні наслідки.

    Ініціативи Єрмака, за словами джерел, мають на меті надати Україні більшу маневреність і можливість завдавати більш адресних ударів по критично важливих ворожих об’єктах, не перетворюючи це на прямий вступ інших держав у бойові дії. Утім переговорний процес складний: окрім позиції Польщі, існують також внутрішні обмеження в окремих столицях ЄС і в самих військово-політичних інституціях, де вирішальними залишаються баланс ризиків ескалації та прагматична оцінка користі від нових форм допомоги.

    У Міністерстві закордонних справ і в Офісі Президента офіційних підтверджень щодо конкретних домовленостей поки що не надавали. Водночас співрозмовники, близькі до переговорного процесу, зазначають, що обговорення тривають на рівні експертних та оперативних груп, і що подальші рішення будуть залежати від політичних рішень партнерів та оцінки безпекової ситуації на фронті.

  • Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це заявила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв’ю Reuters, наголосивши, що переговори почалися ще до недавніх інцидентів із «невідомими» дронами, які порушували повітряний простір у регіоні. За її словами, мета проєкту — посилити захист східного флангу Європи й надати союзникам у ЄС та НАТО додаткові можливості у сфері протиповітряної оборони.

    Румунська сторона очікує, що виробництво вдасться налагодити в короткі терміни. Планується створити лінійку оборонних БПЛА, призначених насамперед для перехоплення загроз у ближній зоні та інтеграції у національні й колективні системи ППО. Така ініціатива, як зазначила міністр, відповідає стратегії посилення регіональної безпеки: Європейський союз уже виступає за створення загальноєвропейської «стіни дронів», а Україна послабила частину обмежень на експорт власних розробок, що полегшує технічне й промислове співробітництво.

    Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

    Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

    Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

    Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

    Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

    Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.