Позначка: російська атака

  • 137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    Росія у ніч проти 6 жовтня здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних дронів. Повітряні цілі заходили на територію України одразу з восьми напрямків, а до відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи. Станом на 08:00 Сили оборони повідомляли про 114 збитих або подавлених БпЛА, однак уникнути влучань повністю не вдалося.

    Атака розпочалася ще близько 18:00 5 жовтня і тривала протягом усієї ночі та ранку. За даними Повітряних сил, російські війська використовували ударні БпЛА типу Shahed, апарати «Гербера», «Бандероль»/«Дань-Т», дрони-імітатори «Пародія», а також реактивні безпілотники. Запуски здійснювалися з районів Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська у Росії, з тимчасово окупованого Донецька, району Гвардійського в окупованому Криму та з акваторії Азовського моря.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з півночі, сходу та півдня. Саме велика кількість напрямків ускладнює роботу протиповітряної оборони, адже цілі можуть одночасно рухатися різними маршрутами та змінювати курс уже під час польоту.

    Окремою особливістю цієї атаки стала велика кількість реактивних безпілотників — 49 одиниць, тобто понад третина від загальної кількості запущених апаратів. Для порівняння, «Ненька інфо» вже писала про дедалі активніше застосування Росією швидкісних дронів. У матеріалі «Реактивний терор»: РФ випустила зграї швидкісних дронів по містах України йшлося про те, що такі засоби повітряного нападу стають помітнішою частиною російської тактики.

    ППО знешкодила 114 дронів, але є численні влучання

    За попередніми даними Повітряних сил, станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 114 із 137 запущених БпЛА. При цьому влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 17 локаціях, а ще на чотирьох місцях упали уламки збитих цілей. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалося кілька російських дронів.

    Це вже не перша масштабна атака останніх днів із використанням значної кількості реактивних БпЛА. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нічну атаку 108 дронами, серед яких було 47 реактивних. Тоді ППО збила або подавила 88 повітряних цілей, однак влучання також фіксували в різних регіонах.

    У Запоріжжі удар припав на міст через Дніпро

    Одним із найсерйозніших епізодів ранку став удар по транспортній інфраструктурі Запоріжжя.

    Російські війська атакували один із мостів через Дніпро, після чого рух переправою тимчасово перекрили. За уточненою інформацією місцевої влади, внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей. Серед них — жінки віком 24 і 59 років, 36-річний чоловік, а також двоє чоловіків 43 і 54 років. Останні є працівниками Червоного Хреста і їхали на роботу, коли стався удар.

    Початкові повідомлення містили інформацію лише про двох постраждалих чоловіків, однак згодом кількість поранених зросла до п’яти.

    Цей удар вкотре показав, що транспортні переправи залишаються серед об’єктів, які потрапляють під російські атаки.

    Лише кількома днями раніше схожа ситуація сталася у Києві. «Ненька інфо» повідомляла про удар реактивним дроном по Північному мосту, а також про нове влучання у дорожнє полотно Південного мосту.

    Через проблеми з переправами між берегами столиці міська електричка фактично стала одним із резервних способів перетину Дніпра. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва».

    У Києві горіли автомобілі та дах навчального закладу

    Наслідки нічної атаки фіксували і в столиці.

    Ще ввечері 5 жовтня у Печерському районі уламки російського безпілотника впали у дворі біля житлового будинку. Через це загорілися два припарковані легкові автомобілі, ще одна машина була пошкоджена. За даними рятувальників, загиблих і постраждалих не було.

    Уже вранці 6 жовтня уламки повітряної цілі спричинили пожежу на даху навчального закладу в Оболонському районі Києва. Рятувальники загоряння ліквідували. За офіційною інформацією, люди не постраждали.

    Столиця останніми днями перебуває під регулярними дроновими атаками, під час яких під удар потрапляють не лише житлові та промислові об’єкти, а й транспортна інфраструктура.

    В Одесі після атаки загорілося приватне підприємство

    Ще одним напрямком нічної атаки стала Одещина.

    В Одесі російський удар пошкодив будівлю приватного підприємства. На об’єкті виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. За даними Одеської ОВА, постраждалих немає. Житловий сектор унаслідок цієї атаки також не зазнав руйнувань.

    При цьому атака відбулася буквально наступної ночі після масованого удару по Одеській області, коли під ударом опинилися промислова та портова інфраструктура.

    Майже 20 атак дронами на Дніпропетровщині

    На Дніпропетровщині російські війська протягом вечора та ночі майже 20 разів застосовували безпілотники проти трьох районів області.

    За даними обласної влади, на Нікопольщині під атаками були Нікополь, Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади. Пошкоджено приватний будинок та автомобіль, двоє людей дістали поранення.

    У Зеленодольській громаді Криворізького району після удару виникла пожежа. У Синельниковому російські війська атакували підприємство, де також спалахнула пожежа.

    Таким чином, географія наслідків нічної атаки охопила одразу кілька регіонів — від Києва та Запоріжжя до Одеси й Дніпропетровщини.

    Реактивні дрони стають дедалі помітнішою частиною атак

    Особливу увагу у статистиці останньої ночі привертає саме кількість реактивних БпЛА.

    Якщо раніше основу великих атак становили переважно Shahed та дрони-імітатори, то тепер у повітряних зведеннях дедалі частіше окремо фігурують десятки швидкісних апаратів. 49 реактивних дронів лише за одну ніч — це один із головних показників атаки 6 жовтня.

    Для української ППО це означає необхідність одночасно працювати проти різних типів цілей — від повільніших безпілотників та імітаторів до швидкісних апаратів, які мають менше часу перебувати в зоні роботи конкретного засобу перехоплення.

     

  • Вибух біля КПП “Паланка”: снаряд рикошетом влучив в автобус і будку прикордонників

    Вибух біля КПП “Паланка”: снаряд рикошетом влучив в автобус і будку прикордонників

    На пункті пропуску «Паланка – Маяки – Удобне» на українсько-молдовському кордоні стався небезпечний інцидент під час російської атаки на українську інфраструктуру. Снаряд упав поблизу КПП, після удару об землю рикошетом влучив у рейсовий автобус, який стояв біля шлагбаума, та пошкодив контрольну будку.

    За даними Прикордонної поліції Молдови, інцидент стався 5 жовтня приблизно о 09:38. Один співробітник прикордонної поліції зазнав легких травм. Інших постраждалих, за попередньою інформацією, немає.

    Вибух біля КПП “Паланка”: снаряд рикошетом влучив в автобус і будку прикордонників

    Після інциденту роботу пункту пропуску Паланка – Маяки – Удобне тимчасово призупинили. Рух автомобілів від перехрестя трас R-30 та R-31 у районі Штефан-Воде в напрямку Паланки також зупинили до завершення слідчих дій на місці.

    Патрульні перенаправляють транспорт до пункту пропуску «Тудора», а водіїв закликають поки уникати цього району.

    Прикордонна поліція та Митна служба Молдови заявили, що продовжують стежити за ситуацією й підтримують зв’язок із компетентними органами України.

    Влада Молдови також закликала громадян бути особливо обережними. У разі звуків дронів або вибухів поблизу кордону людям рекомендують сховатися в безпечному приміщенні та стежити лише за офіційними повідомленнями.

    Крім того, громадян просять не наближатися до уламків безпілотників, боєприпасів або інших підозрілих предметів і негайно телефонувати до служби 112.

    Інцидент стався на тлі нової хвилі російських атак по півдню України. За даними молдовської сторони, лише 3 жовтня система моніторингу повітряного простору країни фіксувала кілька несанкціонованих польотів повітряних цілей поблизу та над територією Молдови.

     

  • МакДональдз урізав меню в Україні: з продажу зникли щонайменше 11 бургерів

    МакДональдз урізав меню в Україні: з продажу зникли щонайменше 11 бургерів

    Мережа McDonald’s в Україні тимчасово суттєво скоротила меню після російського удару по складу логістичного партнера на Київщині. У одному із закладів у Києві з 17 бургерів, які пропонували раніше, у меню залишилося лише шість. Водночас у компанії наголошують: доступність конкретних позицій може відрізнятися залежно від ресторану.

    За даними Delo.ua, зараз у перевіреному журналістом закладі недоступні, зокрема, Роял Чізбургер, Чізбургер з беконом, Біг Арч, Чікен Джуніор та Філе-о-Фіш Делюкс. Крім того, там не можна було замовити салати та роли.

    Обмеження торкнулися не лише бургерів. Із напоїв у цьому ресторані залишилися Coca-Cola, апельсиновий та яблучний соки «Галіція», тоді як Fanta і Sprite були недоступні. Десертне меню також суттєво скоротилося: у продажу залишився лише один вид морозива, а випічка та макшейки тимчасово зникли.

    Працівники закладу розповіли журналістам, що така ситуація триває приблизно тиждень через проблеми з логістикою. Коли повний асортимент повернеться, наразі невідомо.

    У самій компанії раніше офіційно підтвердили, що скорочене меню тимчасово діє в усіх ресторанах McDonald’s в Україні. Причиною стало пошкодження складу логістичного партнера внаслідок російської дронової атаки. Компанія радить перевіряти актуальне меню конкретного ресторану в застосунку McDonald’s, у сервісах доставки або безпосередньо в закладі.

    Росія вдарила по складу 25 вересня

    Склад, яким користувалася мережа, постраждав 25 вересня під час російської атаки дронами по Київській області. Про удар тоді повідомляв і президент Володимир Зеленський. У McDonald’s підтвердили, що було уражено один зі складів логістичного партнера, однак люди не постраждали.

    Після атаки компанія втратила значні запаси продуктів, що й призвело до перебоїв із постачанням та необхідності скоротити меню. McDonald’s заявив, що працює над стабілізацією логістики та відновленням повного асортименту.

    Проблеми з окремими позиціями в McDonald’s виникали ще на початку вересня. Тоді компанія пояснювала перебої частими та тривалими повітряними тривогами, через які затримувалося постачання продукції до окремих ресторанів.

    Наразі ресторани мережі продовжують працювати, однак перелік доступних страв може суттєво відрізнятися залежно від запасів конкретного закладу.

  • Метро через Південний міст не запустять без експертизи: Кличко назвав головну умову

    Метро через Південний міст не запустять без експертизи: Кличко назвав головну умову

    Рух поїздів зеленої гілки Київського метрополітену через Південний міст не відновлюватимуть, доки профільні наукові установи не дадуть висновок щодо безпечності конструкцій після серії російських ударів. Водночас сам метрополітен технічно готовий повернути поїзди на наземну ділянку та перевозити пасажирів між берегами навіть під час жовтого рівня повітряної тривоги. Про це після засідання Ради оборони Києва 2 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко.

    Ключове питання тепер не в готовності самого метро, а у стані Південного мостового переходу. За словами мера, Міністерство інфраструктури звернулося до наукових інститутів, які мають оцінити наслідки ударів та визначити, чи можна безпечно пропускати поїзди через споруду. Конкретної дати завершення експертизи наразі не названо.

    Це означає, що для пасажирів зеленої лінії поки зберігається розрив між правобережною та лівобережною частинами маршруту. Після атак 1 жовтня поїзди почали курсувати лише окремими підземними ділянками: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора». Саме відновлення руху через міст має знову з’єднати ці дві частини лінії в єдиний маршрут.

    Ситуація різко погіршилася після кількох ударів по Південному мосту протягом однієї доби. Вранці 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу опорної частини переправи. В момент одного з вибухів мостом рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу до салону через вентиляційну систему, однак пасажири та машиніст не постраждали, а сам склад відправили до депо на додатковий огляд.

    Після першої перевірки комунальні фахівці не виявили критичних пошкоджень споруди, тому наземний громадський транспорт через Південний міст частково повернули до звичайного режиму. Водночас конструкції, якими проходить метро, продовжували перевіряти окремо.

    Однак уже ввечері ситуація змінилася: було зафіксовано нове влучання безпосередньо в дорожнє полотно Південного мосту. «Ненька інфо» писала про цей епізод окремо. Тоді влада знову направила на місце екстрені та комунальні служби, а попередню оцінку безпечності споруди фактично довелося переглядати після нової атаки. Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    На цьому удари не припинилися. Близько 05:00 2 жовтня Кличко повідомив про ще одне влучання в Південний міст. Після цього переправу повністю перекрили для руху транспорту в обох напрямках. На мосту Метро вранці частково обмежили рух однією смугою з лівого на правий берег, а на мосту Патона — рух із правого на лівий. Через це транспортна система столиці в ранкову годину пік зазнала різкого додаткового навантаження.

    «Ненька інфо» вже повідомляла, що після нічної атаки Київ фактично зіткнувся з серйозним транспортним ускладненням між берегами. Частину автобусних маршрутів перекинули на Дарницький міст, тролейбуси працювали за скороченими схемами, а таксі різко підняли ціни. Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Паралельно КМДА намагалася частково розвантажити місто. Автобуси №22 та №91 перенаправили через Дарницький міст. Через нього ж спочатку спрямували автобуси №51, 55, 115 та 118-Д. Тролейбус №43 почав працювати між Кібернетичним центром та площею Либідською, а №50 — між вулицею Милославською та Дарницькою площею. Автобус №1-М скерували через Подільський міст.

    Ситуація з зеленою гілкою метро особливо показова ще й тому, що лише кілька тижнів тому Київ якраз перейшов на нову модель роботи транспорту під час повітряних тривог. З 10 вересня за жовтого рівня загрози Сирецько-Печерська лінія мала працювати без обмежень, зокрема перевозити людей через Південний міст в обох напрямках. При червоному рівні рух мав знову розриватися на дві ділянки.

    Тобто до нинішніх ударів саме Південний міст мав стати ключовою ланкою, яка дозволяла б не відрізати лівий берег від правого під час тривалих дронових загроз.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про ці нові транспортні правила. Місто прагнуло відійти від моделі, коли будь-яка повітряна тривога автоматично паралізує рух через Дніпро, і залишати транспортне сполучення під час менш небезпечного, жовтого рівня загрози. Київ переходить на новий режим: що зміниться для метро, мостів і комендантської години

    Після повторних влучань ця схема фактично вперлася у фізичну безпеку самої споруди. Навіть якщо рівень загрози дозволяє рух поїздів, Київський метрополітен не може перевозити пасажирів через міст без підтвердження, що конструкції витримають подальшу експлуатацію.

    Саме тому науковий висновок зараз стає вирішальним.

    Рада оборони Києва 2 жовтня розглядала не лише метро. Йшлося загалом про організацію транспортного сполучення між берегами після серії атак. За словами Кличка, військові, правоохоронці, рятувальники та міські служби надали свої пропозиції щодо безпечного руху іншими мостами. Конкретний перелік ухвалених пропозицій мер публічно не деталізував, зазначивши, що їх передадуть центральним органам влади.

    Для столиці це питання виходить далеко за межі комфорту пасажирів. Південний міст є однією з ключових переправ через Дніпро і одночасно частиною транспортної системи метро. Будь-яке тривале обмеження на цій ділянці автоматично збільшує навантаження на інші мости, наземний транспорт та кільцеву електричку.

    До того ж ще до нинішніх ударів споруда потребувала ремонту. У 2025 році «Ненька інфо» повідомляла про підготовку протиаварійного ремонту правобережних естакад Південного мосту вартістю майже 55 млн грн. Тоді йшлося про роботи із залізобетонними плитами прогонових будов та необхідність продовжити термін експлуатації переправи. Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень

    Тепер до планових проблем додалися наслідки бойових пошкоджень.

    При цьому повністю без транспортного зв’язку між берегами Київ не залишився. Наземний транспорт частково переорієнтовують на інші переправи, а Kyiv City Express продовжує курсувати за повним кільцевим маршрутом між лівим і правим берегами.

    Однак саме відновлення метро через Південний міст могло б суттєво зняти навантаження з інших маршрутів.

    Поки що міська влада не називає навіть орієнтовного терміну запуску. Все залежатиме від того, як швидко наукові інститути завершать оцінку стану конструкцій і який саме висновок дадуть.

    Таким чином, головне для пасажирів зеленої гілки метро Київський метрополітен готовий повернути поїзди на Південний міст, але робити цього до експертного підтвердження безпечності споруди не будуть.

    Саме висновок фахівців тепер визначить, коли зелена гілка знову повноцінно з’єднає два береги Києва.

  • Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва

    Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва

    Київська кільцева електричка Kyiv City Express 2 жовтня продовжує курсувати між правим і лівим берегами столиці за повним маршрутом і графіком, попри нічну російську атаку та серйозні обмеження руху на мостах через Дніпро. Оператор перевезень повідомив, що залізничне сполучення не скорочували, хоча окремі поїзди можуть іти з невеликими затримками.

    Для Києва це особливо важливо вранці 2 жовтня, адже після нових ударів ситуація з автомобільним і частково громадським транспортом між берегами суттєво ускладнилася.

    За даними КМДА, Південний міст повністю перекрили в обох напрямках. На мосту Метро рух з лівого на правий берег частково обмежили однією смугою. Після ранкового обстеження автобуси №51, 55, 115 і 118-Д змогли відновити рух мостом Патона у напрямку правого берега, тоді як транспорт на лівий берег перенаправляли через Дарницький міст.

    Саме на цьому тлі кільцева електричка фактично залишилася одним із найстабільніших способів перетнути Дніпро громадським транспортом без необхідності шукати об’їзди через частково перекриті мости.

    У Kyiv City Express наголосили, що продовжують працювати попри нічну атаку. Пасажирів лише попередили, що деякі рейси можуть відхилятися від графіка на кілька хвилин. Актуальний розклад доступний на офіційному сайті міської електрички.

    Складна транспортна ситуація у столиці пов’язана насамперед із повторними ударами по Південному мосту. Ще 1 жовтня російські безпілотники влучили поблизу його опорної частини. Через це тимчасово змінили рух зеленої гілки метро: поїзди курсували лише між станціями «Сирець» – «Видубичі» та «Осокорки» – «Червоний хутір». Під час одного з вибухів через вентиляцію до вагона метро потрапив пил, однак пасажири та машиніст не постраждали.

    Після першого огляду 1 жовтня фахівці «Київавтошляхмосту» не виявили критичних пошкоджень Південного мосту, і наземний громадський транспорт частково повернули на звичайні маршрути.

    Однак у ніч проти 2 жовтня міст знову опинився під ударом. Після нової атаки влада вирішила повністю перекрити його для руху в обох напрямках до завершення додаткового обстеження.

    Через це навантаження на альтернативні маршрути між берегами Києва зросло. Частину автобусів перенаправили, рух на інших мостах також обмежили, а пасажири почали шукати залізничні маршрути, які не залежать від стану автомобільних переправ.

    Kyiv City Express у таких умовах має окрему перевагу: кільцевий маршрут проходить через залізничні мости та охоплює велику частину міста, дозволяючи пересідати на метро, автобуси та інший наземний транспорт уже на потрібному березі.

    Сама електричка працює за кільцевою схемою і сполучає, зокрема, Дарницю, Видубичі, Центральний вокзал, Святошин, Почайну та інші райони столиці. Саме тому під час великих транспортних обмежень вона часто стає резервною ланкою міської системи.

    Водночас міська влада просить пасажирів враховувати можливі затримки та оперативно перевіряти зміни перед поїздкою, оскільки транспортна ситуація після атак може змінюватися протягом дня.

    Kyiv City Express продовжує ходити по повному кільцю між двома берегами Києва, тоді як Південний міст закритий, а на інших переправах діють обмеження.

  • FPV-дрон наздогнав автобус у Краматорську: двоє пасажирів постраждали

    FPV-дрон наздогнав автобус у Краматорську: двоє пасажирів постраждали

    Російські війська вранці 2 жовтня атакували рейсовий автобус у Краматорську за допомогою FPV-дрона. На момент удару транспорт уже перебував на маршруті та перевозив пасажирів. Унаслідок атаки двоє людей отримали поранення, повідомила міська влада.

    Удар стався приблизно о 07:08, коли у місті вже розпочався звичайний ранковий рух. За даними Краматорської міської влади, жодного стосунку до військових завдань автобус та люди всередині не мали.

    «Автобус уже перебував на маршруті та перевозив пасажирів, коли стався удар», — повідомили у місті.

    FPV-дрон наздогнав автобус у Краматорську: двоє пасажирів постраждали

    На оприлюднених після атаки фотографіях видно пошкоджений транспорт. Детальні дані про стан двох постраждалих та характер їхніх травм на момент перших повідомлень не оприлюднювалися.

    Цей епізод не є поодиноким для Краматорська. Місто останніми місяцями регулярно зазнає атак FPV-дронів, причому серед цілей неодноразово опинялися цивільні автомобілі, пасажирські автобуси, житлові будинки та медичні заклади.

    Наприкінці серпня Краматорська міська рада повідомляла, що лише за дві доби громада пережила 34 російські удари. Серед них було одразу два епізоди атак FPV-дронами по пасажирських автобусах — 29 серпня о 17:20 та 30 серпня приблизно о 07:15. Крім того, дрони били по автомобілях, лікарнях, житлових будинках та критичній інфраструктурі.

    Особливо показовим став інший удар — 24 вересня. Тоді FPV-дрон також атакував автобус у Краматорську. Водій, чоловік 1979 року народження, зазнав поранень і був госпіталізований. 1 жовтня стало відомо, що він помер у лікарні від отриманих травм.

    Тобто нинішня ранкова атака сталася фактично наступного дня після повідомлення про смерть водія іншого автобуса.

    FPV-дрони дедалі частіше становлять безпосередню загрозу для пересування цивільних у прифронтових районах Донеччини. Вони керуються оператором у реальному часі та можуть використовуватися для атаки рухомих цілей. Через це автомобіль або автобус може бути уражений безпосередньо під час руху.

    Ще в липні 2025 року влада Донецької області була змушена обмежити рух цивільного транспорту на ділянці Краматорськ – Сергіївка – Андріївка – Добропілля саме через зростання кількості атак FPV-дронів. В обласній адміністрації тоді прямо пояснювали рішення посиленням дронової небезпеки на дорозі.

    У серпні цього року російський FPV-дрон на оптоволокні влучив у автомобіль, який рухався трасою в Краматорській громаді. Внаслідок того удару загинули двоє чоловіків, ще одна жінка отримала поранення.

    А в липні в Краматорську після влучання FPV-дрона в цивільний автомобіль загинула 28-річна жінка. Начальник міської військової адміністрації Олександр Гончаренко тоді наголошував, що поруч не було військових об’єктів.

    Складною залишається ситуація і в самому місті. За даними Національної поліції, лише 30 вересня російські війська завдали по Краматорську 15 ударів — десятьма керованими авіабомбами та п’ятьма FPV-дронами. Троє людей отримали поранення. Було пошкоджено 14 багатоповерхівок, чотири заклади освіти, лікарню, банк, адміністративну будівлю, комунальне підприємство та транспорт.

    Таким чином, удар 2 жовтня став продовженням серії атак, у яких FPV-дрони застосовуються не лише поблизу лінії бойових дій, а й безпосередньо в міській забудові та проти транспорту.

    У Краматорській міській владі нинішню атаку назвали черговим ударом по цивільному транспорту. В автобусі на момент влучання перебували звичайні пасажири, які вирушили ранковим рейсом.

    Станом на перші повідомлення підтверджено двох постраждалих. Інформації про загиблих немає. Обставини удару та остаточні наслідки ще можуть уточнюватися.

    На сайті «Ненька інфо» я не знайшла достатньо надійного актуального матеріалу саме про попередні удари FPV-дронів по автобусах у Краматорську, тому не додаю неперевірених внутрішніх посилань.

  • Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Кличко вирушив до прем’єра обговорювати транспортний колапс у Києві

    Мер Києва Віталій Кличко вранці 2 жовтня поїхав до прем’єр-міністра обговорювати ситуацію з транспортом у столиці, зокрема роботу громадського транспорту та мостів. Після зустрічі в Києві має зібратися рада оборони, яка ухвалюватиме рішення щодо ситуації в умовах постійних атак. Про це повідомило джерело, яке має інформацію про підготовку зустрічі.

    Публічно зустріч Кличка з прем’єр-міністром наразі не підтверджувалася. Водночас міська влада вже вранці 2 жовтня повідомила про масштабні обмеження руху через Дніпро.

    За інформацією КМДА, Південний міст повністю перекритий в обох напрямках, на мосту Метро рух у напрямку правого берега обмежений однією смугою, а на мосту Патона повністю обмежений рух із правого на лівий берег.

    Через обмеження руху поїздка між лівим і правим берегами різко подорожчала й займала значно більше часу. В одному із сервісів таксі вранці стандартний тариф сягав 1056 грн, комфорт — 1189 грн, бізнес — 1323 грн. В іншому сервісі ціни залежно від класу авто доходили до 2299 грн. На Осокорках утворилися черги пасажирів, які чекали на громадський транспорт у напрямку правого берега, повідомляє ТСН.

    Через перекриття та обмеження руху мостами частину маршрутів громадського транспорту змінили. Зокрема, автобуси №22 та №91 спрямували через Дарницький міст, автобуси №51, 55, 115 та 118-Д — також через Дарницький міст. Тролейбуси №43 та №50 працюють за скороченими схемами, а автобус №1-М курсує через Подільський міст.

    Згодом КМДА повідомила, що автобуси №51, 55, 115 та 118-Д відновили рух мостом Патона у напрямку правого берега, однак транспорт продовжує курсувати з відхиленнями від графіка.

    Обмеження стали наслідком серії ударів по Південному мосту. Вранці 1 жовтня Кличко повідомив про два влучання поблизу опорної частини мосту. Після попереднього огляду критичних пошкоджень не виявили, а наземний громадський транспорт частково повернули на маршрут.

    Увечері 1 жовтня стався новий удар у дорожнє полотно Південного мосту. За даними, попередньо були пошкоджені мостова опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. Рух метро та наземного громадського транспорту тоді зупинили.

    Близько 5:00 2 жовтня Кличко повідомив про нове влучання в Південний міст. Після цього рух ним повністю перекрили. Унаслідок атаки було пошкоджено не лише транспортну інфраструктуру. У Дарницькому районі було пошкоджено верхні поверхи 25-поверхового житлового будинку. За даними міської влади та ДСНС, одна людина загинула, ще двоє постраждали.

    На тлі нових ударів у місті мають визначити подальший порядок роботи транспорту та мостів. Ці питання, за словами джерела, Кличко має обговорити з прем’єр-міністром, після чого їх винесуть на розгляд ради оборони Києва.

  • Нічний рій над Україною: Росія запустила 108 дронів, є влучання

    Нічний рій над Україною: Росія запустила 108 дронів, є влучання

    Російські війська в ніч проти 2 жовтня здійснили чергову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 108 безпілотників різних типів. Майже половина ударних апаратів — 47 дронів — були реактивними, що вкотре показує зростання частки швидкісних БпЛА у російських атаках. За попередніми даними Повітряних сил ЗСУ, сили протиповітряної оборони змогли збити або подавити 88 ворожих безпілотників, однак уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили, що Росія запускала ударні дрони типу Shahed, реактивні модифікації безпілотників, «Гербери» та апарати-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків — із районів Брянська та Приморсько-Ахтарська на території РФ, а також із тимчасово окупованої частини Донецької області та району Гвардійського в окупованому Криму.

    Станом на 08:00 українська ППО, за даними військових, збила або подавила 88 із 108 цілей. Йдеться як про кінетичне ураження дронів засобами протиповітряної оборони, так і про роботу систем радіоелектронної боротьби.

    Водночас зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 11 локаціях. Ще на кількох локаціях упали уламки збитих дронів. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалися окремі російські безпілотники.

    Це означає, що наведена статистика залишалася попередньою і могла уточнюватися протягом дня.

    Майже половина дронів — реактивні

    Особливістю нічної атаки знову стало масоване використання Росією реактивних БпЛА.

    Із 108 запущених безпілотників 47 були реактивними. Тобто майже кожен другий ударний апарат належав до швидкісних моделей.

    Це вже не одиничне застосування нового типу цілей. Лише напередодні, 1 жовтня, Повітряні сили повідомляли, що протягом дня Росія атакувала Україну 97 безпілотниками, 66 із яких були реактивними. Українська ППО тоді заявила про збиття або подавлення 78 БпЛА, серед них 55 реактивних.

    Таким чином, лише за день і наступну ніч російська сторона застосувала понад сотню швидкісних безпілотників.

    Реактивна тяга дає таким апаратам вищу швидкість, ніж у класичних «Шахедів», а отже зменшує час, який мають підрозділи ППО для виявлення, супроводу та знищення цілі. При цьому точні характеристики конкретних модифікацій Росія не розкриває, тому оцінки їхньої швидкості та бойового навантаження у відкритих джерелах можуть відрізнятися.

    Київ знову став однією з головних цілей

    Одним із напрямків нічної атаки знову була столиця.

    У Дарницькому районі Києва внаслідок російського удару було пошкоджено 25-поверховий житловий будинок. Влучання припало на верхні поверхи, після чого виникла пожежа. За уточненими даними міської влади, одна людина загинула, ще двоє отримали поранення.

    На місці працювали рятувальники та інші екстрені служби. Інформація про масштаби пошкоджень будинку уточнювалася.

    У Голосіївському районі уламки одного з безпілотників упали на відкриту територію. Внаслідок цього були пошкоджені вікна нежитлової будівлі та кілька автомобілів. Пожежі та постраждалих у цьому епізоді, за повідомленнями міської влади, не було.

    Південний міст атакували знову

    Окрему увагу привернув ще один удар по Південному мосту.

    Близько п’ятої ранку мер Києва Віталій Кличко повідомив про нове влучання в переправу. На місце направили екстрені служби.

    Для Південного мосту це вже продовження серії ударів, які почалися напередодні.

    1 жовтня два безпілотники влучили поблизу опорної частини мосту. Через атаку тимчасово змінили рух метро та наземного транспорту. У момент одного з вибухів мостом саме рухався поїзд метро — через вентиляцію до вагонів потрапив пил, однак пасажири та машиніст не постраждали. Сам склад після цього відправили до депо на огляд.

    Після першого обстеження фахівці не виявили критичних пошкоджень споруди, і рух наземного транспорту через міст почали відновлювати.

    Проте ввечері 1 жовтня стало відомо вже про влучання безпосередньо в дорожнє полотно Південного мосту.

    «Ненька інфо» писала про цей удар окремо: «Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно»

    Тепер, у ніч проти 2 жовтня, влада повідомила про новий епізод атаки на ту саму переправу.

    Чому саме Південний міст кілька разів поспіль опиняється серед уражених об’єктів, офіційно не повідомлялося. Тому твердження про конкретну мету російських ударів наразі залишаються припущеннями.

    Атаки на Київ тривають кілька діб поспіль

    Нинішня нічна атака стала продовженням серії ударів по столиці та області.

    У ніч проти 1 жовтня російські дрони спричинили пожежі у Солом’янському й Оболонському районах. У Солом’янському районі загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового житлового будинку та припарковані поруч автомобілі. На Оболоні пожежа виникла у складській будівлі, одна людина постраждала.

    «Ненька інфо» детально писала про наслідки цієї атаки: «Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий»

    Ще раніше російський БпЛА влучив у територію Інституту ядерних досліджень НАН України, де розташований дослідницький реактор ВВР-М. Реактор та системи, важливі для ядерної безпеки, не постраждали, радіаційний фон не змінився. Супутній матеріал «Ненька інфо»: «Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві»

    ППО працювала авіацією, ракетними комплексами, РЕБ та мобільними групами

    У перехопленні російських повітряних цілей традиційно задіюється кілька компонентів української протиповітряної оборони: винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем.

    Саме тому у зведеннях Повітряних сил використовується формулювання «збито/подавлено». Частина БпЛА фізично знищується, тоді як інші втрачають керування або збиваються з маршруту внаслідок роботи РЕБ.

    Якщо виходити з попередніх даних Повітряних сил, у ніч на 2 жовтня ППО нейтралізувала понад 80% запущених Росією безпілотників. Водночас цей показник не скасовує наслідків тих апаратів, яким вдалося пройти оборону або уламки яких спричинили пошкодження після збиття.

    Саме тому 88 знищених або подавлених дронів одночасно супроводжуються повідомленнями про 11 локацій із влучаннями.

    Повітряна атака на момент ранкового звіту ще тривала

    Станом на 08:00 Повітряні сили окремо попереджали: остаточну крапку у нічній атаці ще не поставлено.

    У небі залишалися кілька російських БпЛА, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. Це також означає, що підсумкова кількість збитих цілей, місць влучань та пошкоджених об’єктів може змінитися після завершення бойової роботи та обстеження територій.

    Поки що ключові цифри ночі виглядають так: 108 російських безпілотників, із них 47 реактивних; 88 цілей збито або подавлено; влучання зафіксовано на 11 локаціях.

    Найважчі підтверджені наслідки станом на ранок зафіксовані у Києві: удар по житловій 25-поверхівці у Дарницькому районі призвів до загибелі людини та поранення ще двох. Крім того, Росія вкотре атакувала Південний міст, який уже кілька разів потрапляв під удари протягом попередньої доби.

  • Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Київська область підбила уточнені підсумки чергової доби російських атак. У шести районах області зафіксували 42 пошкоджені об’єкти, серед яких десятки приватних будинків, автомобілі, заклад освіти, торговельний об’єкт, виробничо-господарські будівлі та лінія електропередачі. Шестеро людей отримали травми, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    Найбільше руйнувань припало на Обухівський район. Там, за уточненими даними КОВА, пошкоджено одразу 24 об’єкти: 20 приватних домоволодінь, лінію електропередачі, торговельний заклад і два транспортні засоби. Одна людина отримала травми.

    Ще чотири людини постраждали у Броварському районі, де пошкоджено три приватні домоволодіння та два автомобілі. У Бучанському районі зафіксували сім пошкоджених об’єктів — п’ять приватних будинків та два транспортні засоби.

    У Білоцерківському районі пошкоджено два приватні домоволодіння та заклад освіти. У Фастівському районі постраждали дві виробничо-господарські будівлі. Ще одна людина була травмована у Бориспільському районі, де удар пошкодив приватний будинок.

    Таким чином, лише за одну добу наслідки російських атак зафіксували одразу у шести районах столичного регіону. КОВА наголошує, що йдеться переважно про цивільну інфраструктуру.

    Медики надали допомогу всім постраждалим. Детальних даних про характер травм кожного з шести людей обласна влада у ранковому зведенні не оприлюднила.

    Атаки тривали практично безперервно

    Наслідки на Київщині стали частиною значно масштабнішої хвилі повітряних атак, яка розпочалася ще 30 вересня і продовжилася в ніч проти 1 жовтня.

    За даними Повітряних сил, лише у проміжку з 06:30 до 18:30 30 вересня Росія застосувала проти України 285 ударних безпілотників, причому 174 з них були реактивними. Сили оборони повідомили про знищення або подавлення 254 цілей, зокрема 146 реактивних БпЛА.

    Особливістю цієї атаки стала саме надзвичайно велика кількість швидкісних реактивних дронів. Вони рухаються значно швидше за класичні «Шахеди», через що скорочується час на виявлення та перехоплення, а навантаження на систему ППО різко зростає.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про цей удар, зазначаючи, що основний напрямок атаки припав саме на Київщину. У матеріалі йшлося про масоване застосування дронів і ракет, зокрема по столичному регіону.

    «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    Атака не завершилася ввечері. У ніч проти 1 жовтня Росія запустила ще 107 безпілотників, із яких 63, за даними Повітряних сил, були реактивними. Сили ППО збили або подавили 87 дронів, але влучання зафіксували на 11 локаціях, а падіння уламків — ще на чотирьох.

    Уночі Повітряні сили неодноразово повідомляли про рух швидкісних БпЛА через Київське водосховище у напрямку Вишгорода та Києва, а також про нові цілі, що заходили на Київщину з боку Черкаської області.

    Київ атакували паралельно з областю

    На тлі ударів по області російські безпілотники атакували і сам Київ.

    У ніч на 1 жовтня наслідки зафіксували у Солом’янському та Оболонському районах. У Солом’янському районі загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового будинку, вогонь перекинувся на припарковані автомобілі. На Оболоні після удару виникла пожежа у складській будівлі, одна людина постраждала.

    Уже вранці атака продовжилася — Повітряні сили фіксували нові дрони на підступах до столиці, а міська влада повідомляла про нові влучання.

    «Ненька інфо» зібрала ці епізоди в окремому матеріалі:

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Паралельно наслідки атак відчувалися навіть після завершення повітряних тривог. Через великі пожежі та безвітряну погоду над столицею накопичилися дим і дрібнодисперсна сажа, які змішалися з природним туманом. У результаті в окремих районах Києва різко погіршилася якість повітря.

    Київ накрило «туманом війни»: сажа й дим після ударів зависли над містом

    Реактивні дрони стають окремою проблемою

    Останні атаки показали ще одну тенденцію: Росія дедалі активніше застосовує реактивні ударні безпілотники.

    30 вересня із 285 дронів, якими атакували Україну протягом дня, 174 були реактивними. Уночі проти 1 жовтня із 107 БпЛА 63 також належали до швидкісних типів.

    Фактично за менш ніж добу російська сторона застосувала понад дві сотні реактивних дронів.

    Для української ППО це принципово нове навантаження. Такі апарати можуть рухатися на швидкостях, за яких традиційні мобільні вогневі групи мають значно менше часу для реагування.

    «Ненька інфо» напередодні писала про проблему протидії цим дронам. Громадський діяч Сергій Притула заявляв, що Україна поки не має одного комплексного рішення, яке б повністю закривало загрозу реактивних безпілотників.

    Беззахисні перед новими «Шахедами»: Сергій Притула визнав відсутність рішення проти реактивних дронів

    Також «Ненька інфо» писала про оцінку народного депутата Сергія Рахманіна, який заявив, що Україна запізнилася з адаптацією до нового покоління швидкісних безпілотників. За його словами, окремі реактивні цілі можуть розвивати швидкість до 600 км/год.

    «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    Київщина регулярно опиняється під ударом

    Нинішні 42 пошкоджені об’єкти — не перший масштабний епізод у регіоні останнім часом.

    17 вересня російські дрони атакували Бучанський район. Тоді постраждала семирічна дівчинка, у якої діагностували акубаротравму. Пошкоджень зазнали три приватні будинки та автомобіль.

    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Через регулярні удари місцева влада та енергетики також готуються до складного зимового періоду. У КМДА раніше попереджали, що навіть за наявності резервних схем неможливо гарантувати повну відсутність перебоїв зі світлом і теплом під час нових масованих атак.

    42 об’єкти — це вже підсумок, а не окреме влучання

    Саме тому нинішня статистика КОВА важлива як підсумок цілої серії атак, а не одного удару.

    За добу пошкодження зафіксували одночасно в Обухівському, Броварському, Бучанському, Білоцерківському, Фастівському та Бориспільському районах. Найбільше постраждала житлова забудова: лише в Обухівському районі пошкоджено 20 приватних домоволодінь.

    Окрім житла, під удар потрапили автомобілі, об’єкт торгівлі, заклад освіти, виробничі приміщення та енергетична інфраструктура.

    Шестеро людей отримали травми, але станом на останнє офіційне повідомлення інформації про загиблих саме внаслідок цих ударів по Київській області не було.

    У КОВА наголошують, що дані ще можуть уточнюватися, оскільки огляд пошкоджених територій та фіксація наслідків тривають.

    Таким чином, Київщина завершила ще одну добу під практично безперервними повітряними атаками: 42 пошкоджені об’єкти, шість районів і шестеро травмованих. І на тлі різкого збільшення кількості реактивних дронів ця статистика дедалі менше схожа на наслідки однієї окремої атаки — й дедалі більше на новий формат постійного повітряного тиску на столичний регіон.

  • Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    У Києві ввечері 1 жовтня зафіксували нове влучання в дорожнє полотно Південного мосту. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко. За його словами, екстрені служби вже прямують на місце.

    Це вже не перший удар по Південному мосту протягом дня. Раніше російські безпілотники двічі влучили поблизу опорної частини переправи, через що рух метро та наземного громадського транспорту мостом тимчасово зупиняли.

    Під час денного удару через міст саме рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу в салон через систему вентиляції, але пасажири та машиніст не постраждали, а конструкції вагона залишилися неушкодженими. Потяг після цього відправили до депо на додатковий огляд.

    Фахівці КП «Київавтошляхміст» після попередніх влучань уже обстежували конструкцію переправи, щоб визначити, чи безпечно відновлювати рух.

    Нове вечірнє повідомлення Кличка про влучання безпосередньо в дорожнє полотно може означати додаткові пошкодження, однак їхній масштаб поки невідомий. Інформації про постраждалих чи можливі обмеження руху після останнього удару на момент повідомлення не було.

    Південний міст — одна з ключових транспортних артерій столиці. Він сполучає правий та лівий береги Дніпра, а через його конструкцію проходить Сирецько-Печерська лінія київського метро. Через це будь-які пошкодження переправи можуть впливати одразу і на автомобільний рух, і на роботу громадського транспорту.

    1 жовтня Київ протягом дня зазнавав повторних атак російських безпілотників. Окрім Південного мосту, удари та падіння уламків фіксували в інших районах столиці. Зокрема, російський дрон влучив у школу, де на момент атаки діти та працівники перебували в укритті. Також у Дніпровському районі уламки БпЛА впали поблизу станції метро, спричинивши займання дерев.

    Reuters також повідомляв, що російська атака 1 жовтня зачепила Південний міст і призвела до тимчасового порушення руху метро, хоча після першої хвилі ударів конструктивні пошкодження переправи оцінювалися як обмежені.

    Тепер ситуацію доведеться оцінювати повторно вже після нового вечірнього влучання.

    На місце прямують екстрені та комунальні служби. Очікується, що після огляду влада уточнить, наскільки серйозно пошкоджене дорожнє покриття, чи постраждали несучі конструкції та коли зможуть повністю відновити рух через міст.