Radaonline.news

Позначка: Реєстр збитків

  • У квартиру прилетіла ракета чи дрон: як отримати компенсацію і хто заплатить за ремонт

    У квартиру прилетіла ракета чи дрон: як отримати компенсацію і хто заплатить за ремонт

    Російські ракети та безпілотники продовжують руйнувати житлові будинки в українських містах. Після ударів люди залишаються без вікон, дверей, дахів, а іноді й без придатного для проживання житла. Однак далеко не всі знають, що держава передбачила механізми компенсації, а в окремих містах постраждалі можуть отримати додаткову фінансову допомогу з місцевого бюджету. Розповідаємо, що потрібно зробити після обстрілу, які документи підготувати та як не втратити можливість отримати гроші на відновлення оселі.

    Поштовхом для цієї інструкції став особистий досвід головної редакторки медіаплатформи «Українки» Віти Гольдман, чия квартира постраждала внаслідок російського обстрілу.

    У колонці для видання «Фокус», опублікованій 8 жовтня, вона описала десять кроків, які пройшла самостійно після пошкодження житла.

    На основі її досвіду та офіційних правил державної програми «єВідновлення» пояснюємо, як діяти постраждалим українцям.

    Крок 1. Переконайтеся, що перебувати в будинку безпечно

    Насамперед необхідно подбати про власне життя та здоров’я.

    Після ракетного удару або падіння уламків у будинку можуть залишатися небезпечні конструкції, пошкоджена електропроводка, витоки газу та вибухонебезпечні предмети.

    Якщо будівля серйозно пошкоджена, самостійно повертатися всередину не можна до дозволу відповідних служб.

    Не торкайтеся підозрілих уламків боєприпасів і безпілотників, навіть якщо вони здаються безпечними.

    У разі небезпеки телефонуйте рятувальникам за номером 101, а за потреби медичної допомоги — 103.

    Крок 2. Викличте поліцію та зафіксуйте факт пошкодження

    Міністерство розвитку громад та територій України рекомендує повідомляти про пошкодження житла ДСНС і поліцію.

    Правоохоронці мають зафіксувати обставини події, а отримані документи можуть бути важливими для подальшого підтвердження збитків.

    Заяву до поліції можна подати безпосередньо після обстрілу або пізніше, однак затягувати зі зверненням небажано.

    Зберігайте номер звернення, отримані документи та контакти відповідальних посадових осіб.

    Крок 3. Сфотографуйте всі пошкодження

    Перш ніж прибирати уламки чи розпочинати ремонт, зробіть фотографії та відео.

    Потрібно зафіксувати не лише вибиті шибки, а й пошкодження віконних рам, дверей, стін, стелі, покрівлі, підлоги та інженерних мереж.

    Бажано зробити як загальні знімки приміщень, так і детальні фотографії окремих пошкоджень.

    Зберігайте оригінальні файли з датами зйомки, копії документів, чеки на матеріали та квитанції за ремонтні роботи.

    Ці матеріали можуть знадобитися для державної компенсації та подання заяви до міжнародного Реєстру збитків.

    Крок 4. Тимчасово захистіть оселю від подальших руйнувань

    Після дозволу рятувальників і перевірки безпеки можна прибирати скло та закривати вибиті вікна плівкою або фанерою.

    У багатьох містах після масованих обстрілів місцева влада й волонтери організовують видачу матеріалів для тимчасового захисту квартир.

    Віта Гольдман зазначає, що після пошкодження її будинку такі матеріали безкоштовно роздавали поблизу місця удару.

    Однак наявність такої допомоги залежить від конкретного міста, району та масштабів руйнувань.

    Якщо є загроза обвалення конструкцій, самостійно виконувати будь-які роботи заборонено.

    Крок 5. Перевірте документи на право власності

    Для отримання компенсації за програмою «єВідновлення» право власності на квартиру або будинок має бути належним чином оформлене.

    Перевірте, чи внесені відомості про вашу нерухомість до Державного реєстру речових прав.

    Особливо це стосується квартир і будинків, право власності на які оформлювали багато років тому.

    Якщо інформація відсутня в електронному реєстрі, її можна внести через ЦНАП, державного реєстратора або нотаріуса.

    За необхідності також варто підготувати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інші документи, що підтверджують право власності.

    Крок 6. Подайте повідомлення про пошкоджене майно

    Повідомити про пошкодження житла можна через застосунок або портал «Дія».

    Також передбачена можливість звернення через Центр надання адміністративних послуг.

    У повідомленні потрібно зазначити інформацію про нерухомість, характер пошкоджень та обставини, за яких вони виникли.

    Після цього власник може переходити до оформлення заяви на компенсацію.

    Важливо: повідомлення про пошкодження та заява на отримання компенсації — це різні етапи процедури.

    Крок 7. Дізнайтеся про додаткову допомогу від міської влади

    Окрім державної програми, у деяких громадах діють місцеві програми підтримки постраждалих.

    Наприклад, у Києві власники пошкоджених квартир і будинків можуть претендувати на одноразову матеріальну допомогу в розмірі 10 тисяч гривень.

    Для оформлення зазвичай необхідні паспорт, податковий номер, підтвердження права власності, довідка про пошкодження від організації, яка обслуговує будинок, банківські реквізити та, за наявності співвласників, їхня письмова згода.

    Заяву подають до управління соціальної та ветеранської політики відповідної районної державної адміністрації.

    Окрім цієї виплати, для окремих випадків, пов’язаних із вимушеним відселенням, Київ передбачає інші види допомоги.

    Важливо: 10 тисяч гривень — це міська програма Києва, а не загальнодержавна виплата для всіх українців. В інших громадах розміри та умови допомоги можуть відрізнятися.

    Крок 8. Оформіть компенсацію за програмою «єВідновлення»

    Державна програма «єВідновлення» передбачає підтримку власників житла, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії.

    Для отримання компенсації за пошкоджене житло потрібно відкрити спеціальний рахунок «єВідновлення» в банку-партнері та подати заяву через «Дію» або ЦНАП.

    Після подання заяви спеціальна комісія перевіряє документи, проводить оцінювання пошкоджень і визначає розмір компенсації.

    Сума залежить від масштабу руйнувань і встановлених програмою розрахунків вартості ремонтних робіт.

    Кошти, призначені для майбутнього ремонту, надходять на спеціальний рахунок і використовуються для придбання матеріалів та оплати послуг учасників програми.

    Якщо житло знищене й не підлягає відновленню, діє інший механізм компенсації, зокрема через житлові сертифікати.

    Крок 9. Не втрачайте документи, навіть якщо ремонт уже розпочато

    Раніше власникам пошкодженого житла радили обов’язково чекати огляду комісії, перш ніж починати ремонт, інакше можна було втратити право на компенсацію.

    Однак правила програми змінювалися.

    Зокрема, у 2025 році уряд розширив можливості компенсації за ремонт, який власники вже виконали власним коштом.

    Тому нині існують різні механізми залежно від того, чи потрібно ще проводити ремонт, чи частина робіт уже завершена.

    У будь-якому разі рекомендується максимально ретельно фіксувати пошкодження до початку робіт, зберігати чеки, договори та інші докази витрат.

    Перед ремонтом варто уточнити у відповідній комісії, який саме порядок компенсації застосовуватиметься до вашої ситуації.

    Крок 10. Зареєструйте збитки для майбутніх репарацій від Росії

    Окрім української державної компенсації, постраждалі можуть подати заяву до міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.

    Для пошкодженого або знищеного житла передбачена категорія А3.1.

    Заяву можна подати через портал «Дія», зазначивши обставини руйнування та додавши докази.

    Власники мають право звернутися до міжнародного Реєстру навіть після отримання компенсації за програмою «єВідновлення».

    Водночас слід розуміти, що міжнародний Реєстр наразі не здійснює безпосередніх виплат. Його завдання — збирати та перевіряти заяви для майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.

    Отже, подання заяви не гарантує швидкого надходження коштів, проте дозволяє офіційно задокументувати завдані збитки.

    Хто зрештою платить за пошкоджене житло

    Наразі українці можуть використовувати кілька механізмів допомоги одночасно, якщо відповідають їхнім умовам.

    Державна програма «єВідновлення» передбачає компенсацію на ремонт або придбання іншого житла замість знищеного.

    Місцеві органи влади можуть виплачувати додаткову допомогу постраждалим мешканцям.

    Міжнародний Реєстр збитків створює основу для майбутнього відшкодування шкоди, завданої Росією.

    Водночас жоден із цих механізмів не означає автоматичної виплати всієї заявленої суми одразу після обстрілу.

    Головне для власників пошкодженого житла — подбати про безпеку, своєчасно зафіксувати руйнування, перевірити документи та подати заяви на доступні види допомоги. Навіть якщо відновлення затягнеться, правильно зібрані докази допоможуть захистити право на компенсацію.

  • Втратили роботу через війну? У «Дії» запустили нову заяву на майбутню компенсацію

    Втратили роботу через війну? У «Дії» запустили нову заяву на майбутню компенсацію

    Українці, які через повномасштабну російську агресію втратили оплачувану роботу або дохід від самозайнятості, відтепер можуть офіційно зафіксувати ці збитки через портал «Дія». У міжнародному Реєстрі збитків для України відкрили нову категорію А3.4 «Втрата оплачуваної роботи», яка охоплює значно ширше коло людей, ніж лише офіційно працевлаштованих за трудовим договором.

    Про запуск категорії офіційно повідомили «Дія» та міжнародний Реєстр збитків для України 25 серпня. Подання стосується втрати доходу внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року.

    Нововведення важливе насамперед тим, що заяву можуть подавати не лише люди з класичним офіційним працевлаштуванням. До переліку заявників увійшли ті, хто працював за трудовим договором або контрактом, виконував роботи за цивільно-правовими договорами, був самозайнятим або мав усну домовленість про роботу. Ба більше, подати заяву дозволено навіть у випадках, коли письмового чи усного договору формально не було, але людина фактично виконувала роботу або надавала послуги та отримувала за це гроші.

    Таким чином, механізм охоплює, зокрема, частину людей, які до війни мали неформальну зайнятість і через вторгнення втратили джерело заробітку.

    Йдеться про фізичних осіб, які працювали або були самозайнятими на території України у її міжнародно визнаних кордонах. Втрата роботи чи доходу при цьому має бути пов’язана саме з російською агресією.

    Подати заяву можна онлайн через портал «Дія». Для цього потрібно авторизуватися, перейти до розділу «Репарації: міжнародний Реєстр збитків», обрати категорію А3.4, заповнити інформацію про втрату роботи та додати наявні підтвердження. Після цього заяву необхідно підписати електронним підписом та відправити. Категорія А3.4 уже відображається серед доступних категорій міжнародного Реєстру збитків у «Дії».

    При цьому документи чи інші докази варто подавати за наявності. Для людини, яка працювала офіційно, підтвердженням можуть стати документи щодо працевлаштування та отримуваного доходу. У складніших випадках, зокрема за неформальної зайнятості, значення можуть мати інші матеріали, здатні підтвердити факт роботи та отримання винагороди.

    Однак є принципово важливий нюанс: подання заяви до Реєстру збитків ще не означає автоматичне призначення або виплату компенсації.

    Сам міжнародний Реєстр прямо пояснює, що рішення про внесення заяви до Реєстру не є рішенням про виплату грошей, не означає оцінювання остаточного розміру збитків і не гарантує, що заявнику вже присуджено компенсацію. Розгляд вимог по суті та майбутні виплати має здійснювати окремий компенсаційний механізм, який ще належить остаточно сформувати.

    Тобто нині головне завдання українця — офіційно зафіксувати завдані Росією збитки, щоб його вимога могла бути врахована у майбутньому механізмі репарацій.

    Сам Реєстр збитків називає себе першим елементом майбутнього міжнародного компенсаційного механізму для України. Він збирає та систематизує заяви фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна про шкоду, втрати та збитки, завдані російською агресією.

    Категорія А3.4 готувалася до запуску протягом кількох місяців. Ще у березні 2026 року «Дія» оголосила бета-тестування послуги для людей, які після 24 лютого 2022 року втратили роботу або дохід через війну. Тоді українців запрошували протестувати новий механізм до його повноцінного відкриття.

    Тепер ця категорія офіційно включена до переліку заяв міжнародного Реєстру. На сайті самого Реєстру вона зазначена поряд з іншими категоріями втрат — зокрема пошкодженням і знищенням житла, втратою місця проживання та втратою приватного підприємництва.

    Для підприємців існує важливе розмежування. Якщо людина втратила не просто оплачувану роботу, а дохід чи прибуток від власного бізнесу, для цього передбачена інша категорія — А3.5 «Втрата приватного підприємництва». Вона також доступна серед категорій Реєстру збитків у «Дії».

    Таким чином, запуск А3.4 розширює коло економічних втрат українців, які вже можна документувати для потенційних майбутніх репарацій.

    Для багатьох людей це може бути втрата роботи через знищення підприємства, окупацію міста, вимушений виїзд, припинення діяльності роботодавця або інші прямі наслідки російського вторгнення. У кожному випадку ключовим є причинно-наслідковий зв’язок між агресією РФ та втратою оплачуваної зайнятості.

    І хоча зараз подання заяви не означає негайного отримання коштів, створення таких категорій формує документальну базу майбутніх вимог України та її громадян до держави-агресора. Саме тому заявникам важливо максимально ретельно зберігати договори, довідки, виписки про виплати, листування з роботодавцями та інші матеріали, які можуть підтвердити характер і розмір втрат.

    У результаті вперше через «Дію» можна офіційно заявити на міжнародному рівні не лише про зруйновану квартиру чи інше майно, а й про втрачену через російську агресію можливість заробляти. Це ще не виплата репарацій, але вже юридично важливий крок до їхнього майбутнього отримання.

  • Ірландія підтримала механізм репарацій для України

    Ірландія підтримала механізм репарацій для України

    Нижня палата парламенту Ірландії – Дойл Ерен – ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, що стало ще одним важливим кроком у формуванні міжнародного механізму притягнення Росії до відповідальності за наслідки повномасштабної війни. Про рішення ірландського парламенту повідомив міністр у справах Європи Томас Бірн, наголосивши, що Росія повинна відповісти за масштабну шкоду, заподіяну Україні внаслідок агресії.

    Після ратифікації документа Ірландія стала п’ятою державою, яка офіційно підтримала створення Міжнародної компенсаційної комісії. Раніше Конвенцію вже ратифікували Україна, Естонія, Латвія та Ісландія. У Києві рішення Дубліна розглядають як політичний сигнал про збереження підтримки України з боку європейських партнерів навіть на тлі затяжної війни та складної міжнародної ситуації.

    Йдеться про один із ключових елементів майбутньої системи міжнародних репарацій для України. Міжнародна компенсаційна комісія має стати інституцією, яка розглядатиме претензії щодо відшкодування збитків, завданих російською агресією. У перспективі саме цей орган може ухвалювати рішення про компенсації за зруйноване житло, пошкоджену інфраструктуру, втрати бізнесу, екологічні збитки та інші наслідки війни.

    Конвенцію було відкрито до підписання 16 грудня 2025 року під час дипломатичної конференції високого рівня у Гаага. Документ одразу підтримали 35 держав та Європейський Союз, що стало безпрецедентним випадком для міжнародно-правової ініціативи у межах Рада Європи. Учасники конференції наголошували, що створення компенсаційного механізму має стати одним із головних інструментів міжнародної відповідальності Росії за агресію проти України.

    Міжнародна компенсаційна комісія є лише одним із компонентів ширшого механізму репарацій. Першою складовою вже став Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який працює у Гаага під егідою Ради Європи. Реєстр займається фіксацією заяв від громадян, бізнесу та державних структур щодо втрат, спричинених війною. У майбутньому саме ці дані мають стати основою для ухвалення рішень про виплату компенсацій.

    Українська влада вже неодноразово наголошувала, що створення Реєстру збитків є історичним прецедентом у міжнародному праві. Станом на 2026 рік українці можуть подавати заяви про пошкодження або знищення житла, втрату доступу до майна та інші наслідки російської агресії. Надалі перелік категорій заяв поступово розширюватиметься. У Києві розраховують, що після запуску повноцінної компенсаційної комісії ці механізми дозволять перейти від фіксації збитків до реальних виплат.

    Водночас одним із найскладніших питань залишається джерело фінансування майбутніх компенсацій. Україна та її партнери наполягають, що основу компенсаційного фонду мають становити заморожені російські державні активи, які перебувають у країнах Заходу. За різними оцінками, після початку повномасштабного вторгнення союзники заблокували російські активи на сотні мільярдів доларів. Однак питання їх повної конфіскації досі викликає юридичні дискусії серед західних держав.

    Українська сторона регулярно закликає партнерів пришвидшити створення механізму конфіскації російських коштів. В Офісі президента та Міністерстві юстиції наголошують, що Росія має нести не лише політичну чи дипломатичну відповідальність, а й фінансово компенсувати руйнування, спричинені війною. За попередніми оцінками Світового банку, Європейської комісії та ООН, сума збитків і потреб на відновлення України вже перевищує сотні мільярдів доларів.

    Окремо триває міжнародна робота над створенням спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Західні держави та українська влада обговорюють модель суду, який міг би притягнути до відповідальності вище військово-політичне керівництво РФ. У Києві наголошують, що компенсаційний механізм і трибунал мають стати взаємодоповнюючими елементами міжнародної системи покарання за агресію.

    30 квітня 2026 року Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії ратифікувала Верховна Рада України. Українські депутати тоді заявили, що запуск комісії є одним із найважливіших дипломатичних та юридичних процесів від початку повномасштабної війни. У парламенті наголошували, що йдеться не лише про майбутні виплати, а й про формування міжнародного прецеденту, який у перспективі може змінити підхід світової спільноти до відповідальності держав-агресорів.

    Рішення Ірландії про ратифікацію Конвенції стало черговим сигналом того, що європейські країни продовжують підтримувати створення міжнародної системи репарацій для України. У Дубліні підкреслили, що агресія Росії не повинна залишитися безкарною, а міжнародне право має забезпечити механізм справедливого відшкодування для української держави та її громадян.

  • Реєстр збитків від російської агресії відкрив нові категорії заяв для бізнесу і держави

    Реєстр збитків від російської агресії відкрив нові категорії заяв для бізнесу і держави

    Міжнародний Реєстр збитків від російської агресії проти України розширив перелік доступних категорій і розпочав прийом заяв ще за п’ятьма новими напрямами. Відтепер подати звернення можуть не лише громадяни, а й юридичні особи, підприємства та органи державної влади різного рівня. Це дозволяє перейти до більш масштабної фіксації економічних та інфраструктурних втрат, завданих війною.

    Новий етап роботи передбачає запуск категорій, які охоплюють як критичну та некритичну інфраструктуру, так і втрату активів підприємств і державних установ.

    Йдеться про категорії B1.1 та B1.2, що стосуються пошкодження або руйнування об’єктів критичної інфраструктури, а також C1.1 та C1.2 — щодо пошкодження або знищення об’єктів некритичної інфраструктури. Окремо відкрито категорію C3.1, яка охоплює втрату, пошкодження або знищення активів юридичних осіб, включно з майном, обладнанням та іншими матеріальними ресурсами.

    У Реєстрі наголошують, що це рішення є суттєвим розширенням його функціоналу. Якщо раніше система здебільшого фіксувала індивідуальні втрати громадян, то тепер вона охоплює також системні економічні збитки держави та бізнесу, зокрема руйнування виробничих потужностей, транспортної та енергетичної інфраструктури.

    Зазначається, що у межах нових категорій заявники зможуть подавати не лише інформацію про вже завдані збитки, а й дані про витрати на відновлення об’єктів, включно з майбутніми витратами, якщо вони документально обґрунтовані.

    Подання заяв здійснюється виключно в електронній формі через портал «Дія». Залежно від категорії, заявниками можуть виступати керівники підприємств, установ або організацій, а також уповноважені ними представники. Для державного сектору — це органи державної влади та місцевого самоврядування.

    У Реєстрі підкреслюють, що цифровий формат подання покликаний забезпечити стандартизований збір даних, їхню перевірку та подальше використання у міжнародному компенсаційному механізмі. Це має дозволити сформувати єдину доказову базу щодо масштабів шкоди, завданої Україні.

    Раніше Реєстр уже відкривав інші категорії заяв. У лютому стартував прийом звернень щодо вимушеного переміщення українців за кордон через війну, а у березні — для фізичних осіб-підприємців, які втратили бізнес внаслідок бойових дій. Також працюють категорії для громадян щодо пошкодженого або зруйнованого житла та особистих втрат.

    Міжнародний Реєстр збитків для України був створений у 2023 році під егідою Ради Європи як перший етап формування глобального механізму компенсацій за шкоду, завдану російською агресією.

    У грудні було підписано міжнародну конвенцію, яка передбачає створення Компенсаційної комісії. Вона має визначати порядок розгляду заяв і майбутній механізм виплати репарацій постраждалим.

    Фактично розширення категорій означає перехід до наступного етапу роботи Реєстру — від фіксації окремих втрат до системного обліку економічних наслідків війни. У перспективі ці дані можуть стати основою для міжнародних рішень щодо компенсацій та репарацій, які будуть визначатися на рівні майбутніх міжнародних інституцій.