Radaonline.news

Позначка: ремонт мостів

  • Київ готовий самостійно відновлювати міст Патона, якщо держава передасть його місту — Кличко

    Київ готовий самостійно відновлювати міст Патона, якщо держава передасть його місту — Кличко

    Мер Києва Віталій Кличко заявив, що столиця готова взяти міст Патона на баланс міста та самостійно розпочати процес його реконструкції, якщо держава передасть об’єкт громаді. За словами міського голови, протягом останніх років жодних реальних робіт щодо відновлення мосту так і не розпочали.

    Як нагадав Кличко, ще у 2020 році міст Патона передали державі в межах програми «Велике будівництво». Проте за шість років держава не підготувала навіть проєкт реконструкції. Через це столична влада заявляє про готовність взяти об’єкт на баланс міста, щоб розпочати підготовку до відновлення.

    За словами мера, у разі передачі мосту Києву першочерговим етапом стане розробка необхідної документації та проєкту реконструкції. За попередніми оцінками, цей процес може тривати близько півтора року. Лише після завершення проєктних робіт стане можливим початок безпосереднього ремонту мосту.

    Міст Патона є одним із ключових транспортних сполучень між правим і лівим берегами Дніпра у столиці. Його стан викликає занепокоєння вже не перший рік.

    Раніше у матеріалі з інженеркою Анною Мінюковою зазначалося, що повне перекриття мосту наразі не розглядається. Також з’являлася інформація про можливе перекриття так званих «воріт на Лівобережжя» через критичний стан конструкції, яку нібито підтверджували джерела у столичній владі. Однак Мінюкова прямо назвала такі плани неправдивими.

    За нормативними показниками міст Патона перебуває у п’ятому — непрацездатному — технічному стані. Останнє інструментальне обстеження конструкцій проводилося ще у 2020 році. Відповідно до правил експлуатації, такі об’єкти мають або ремонтуватися, або повністю закриватися для руху.

    Втім, за словами фахівців, ситуація з мостами в Україні значно ширша: близько третини з них перебувають в аварійному стані, але фактично продовжують використовуватися.

    Особливістю мосту Патона є його конструкція — це суцільнозварний міст. Через це розібрати або ремонтувати його частинами без повної зупинки руху практично неможливо. Повноцінне перекриття мосту означало б повну зупинку транспортного потоку.

    Інженерка Анна Мінюкова зазначає, що таке рішення є складним з політичної точки зору.

    «Це дуже непопулярне політичне рішення — повноцінне перекриття. Це головна проблема: політично невигідно, тому ніхто на це не піде», — наголосила вона.

    Тож наразі міст Патона продовжує працювати, попри критичний технічний стан, а питання його реконструкції залишається відкритим.

  • КП “Київавтошляхміст” уклало контракт на 95 млн із компанією, що раніше отримала підрядів на 23 тисячі

    КП “Київавтошляхміст” уклало контракт на 95 млн із компанією, що раніше отримала підрядів на 23 тисячі

    КП “Київавтошляхміст” уклало договір на 95,3 млн гривень на відновлення несних конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями на Окружній дорозі в Подільському районі столиці. Підрядником стало ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” — компанія з мінімальним досвідом у публічних закупівлях і суперечливою історією.

    Контракт підписано 30 січня 2026 року. Роботи мають завершити до кінця року. Закупівля відбулася без конкуренції — інших учасників у процедурі не було.

    У КМДА пояснили, що ремонт охопить прогонові будови, опори та елементи мостового полотна. Шляхопровід введено в експлуатацію у 2005 році. Нині на об’єкті зафіксовано руйнування бетонного шару, оголення арматури та її корозію.

    Втім, ключові питання виникають не стільки до самого ремонту, скільки до обраного виконавця.

    Мінімальний досвід і офшорна історія

    ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” зареєстроване у 2016 році. До укладання нинішнього контракту компанія мала лише два договори у системі публічних закупівель — загальною сумою 23 тисячі гривень. Обидва стосувалися дорожніх робіт і були підписані ще у 2017–2018 роках.

    Фірма неодноразово змінювала місце реєстрації та власників. У різні роки вона належала фізичним особам, пов’язаним між собою, а також офшорній компанії із Сейшел. З 2025 року засновницею та директоркою є Ірина Калініна, яка також володіє іншими бізнесами — у сфері оренди нерухомості та роздрібної торгівлі.

    У 2017 році компанія брала участь у тендері “Миколаївводоканалу”. Згодом Антимонопольний комітет встановив факт змови між учасниками закупівлі, що стало підставою для штрафів і скасування процедури.

    Кримінальні провадження

    “Д-Груп Інжиніринг” фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них йдеться про можливу розтрату коштів під час будівництва паркінгу в аеропорту “Бориспіль”. За даними слідства, частина бюджетних коштів могла бути переведена через субпідрядні структури на рахунки компаній із ознаками фіктивності.

    В іншому провадженні компанія згадується у справі про можливу розтрату 192 млн гривень у 2016–2017 роках у столиці. Слідчі вказували на схеми штучного завищення вартості робіт та ознаки фіктивності окремих підприємств.

    Замовник із власними кримінальними історіями

    КП “Київавтошляхміст” входить до структури КК “Київавтодор”. Підприємство очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень.

    У 2024 році йому повідомили про підозру у справі щодо розтрати коштів під час ремонту деформаційних швів мостів. Слідство вважає, що роботи були виконані не в повному обсязі, а документи підписані з порушеннями. Також йому інкримінують службову недбалість, що призвела до збитків бюджету на 3,5 млн гривень у межах іншого договору.

    Департамент транспортної інфраструктури КМДА, якому підпорядковується корпорація “Київавтодор”, курується керівництвом міста.

    Контекст аварійності

    Останніми роками у столиці неодноразово фіксували інциденти з мостами та шляхопроводами. У червні 2024 року стався обвал пішохідної частини Повітрофлотського шляхопроводу. У жовтні 2023-го під час реконструкції обвалилася прогонова будова Дегтярівського шляхопроводу.

    На цьому тлі вибір підрядника з мінімальним досвідом та кримінальним шлейфом для виконання робіт на об’єкті за 95 млн гривень викликає додаткові питання щодо критеріїв відбору та системи контролю за використанням бюджетних коштів.

  • Чому досі неможуть відремонтувати київські мости

    Чому досі неможуть відремонтувати київські мости

    Міст Метро та міст Патона в Києві – важливі пам’ятки архітектури, проте вони ніколи не зазнавали капітального ремонту через законодавчі обмеження. Обидва мости включені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, що ускладнює проведення необхідних ремонтних робіт. Це Інженерка Анна Мінюкова у своїй статті зазначає, що питання потребує комплексного вирішення, включаючи можливість будівництва нового мосту поруч із мостом Патона та внесення змін до законодавства, щоб забезпечити належне технічне обслуговування та модернізацію стратегічно важливих об’єктів.

    Метро та міст Патона у Києві внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки архітектури та містобудування, науки й техніки місцевого значення та мають охоронні договори. Міст ім. Є.О. Патона через р. Дніпро було збудовано в 1953 році, міст Метро — у 1965 році, та відтоді на них жодного разу не було проведено капітального ремонту. Одна з причин — неможливість узгодити вид робіт із Міністерством культури та здійснити вилучення споруд на час ремонту з реєстру пам’яток архітектури, адже законом передбачено, що вилучення з Реєстру здійснюється лише у разі, якщо пам’ятку зруйновано або пам’ятка втратила предмет охорони, що визначено у паспорті об’єкта.

    Міст Патона був запроєктований за нормами 1948 року. Наказом Комітету охорони та реставрації пам’яток №10 від 16.05.1994 р. міст ім. Є.О. Патона зараховано до нововиявлених пам’яток архітектури. У 1995 році міст отримав визнання Американської асоціації зварювання як видатна зварна конструкція. ​У 2008 році міст ім. Є.О. Патона було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 №1285/0/16-08 охоронний № 530-Кв).

    Для ремонту таких мостів можливий тільки один вид робіт — реставрація, яка передбачає відновлення технічних характеристик конструкцій мосту, не змінюючи їхнього зовнішнього вигляду та параметрів. Але через фізичний і моральний знос, зміну інтенсивності руху та ваги транспортних засобів такі мости потребують нових рішень для будівництва та ремонту.

    Саме через це Агентство відновлення розглядає варіант побудови нового мосту поруч із мостом Патона замість його ремонту. Основним недоліком такого варіанту є інтеграція його у транспортну систему міста та побудова з’їздів і заїздів на основні транспортні магістралі. Наприклад, на сьогодні залишаються недобудованими з’їзди з Дарницького мосту, рух яким було відкрито ще 2011 року. Також термінового ремонту потребують магістральні трубопроводи з надання теплопостачання та гарячої води жителям мікрорайонів Русанівки та Березняків, які прокладені в межах конструкцій прогонової будови мосту Патона. Ремонт магістральних трубопроводів можливо здійснити тільки під час проведення повної реконструкції мосту. Тож питання саме щодо реставрації мосту Патона має бути вирішено комплексно та передбачатиме водночас ремонт магістральних трубопроводів.

    Міст Метро звели на місці зруйнованого під час Другої світової війни мосту. Обʼєкт входить до комплексу споруд “Станція метрополітену “Дніпро”— міст Метро”, що наказом Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 Nº1285/0/16-08 визнано памʼяткою архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення, охоронний Nº 529-Кв (власне міст Метро має охоронний Nº529/2-Кв). Обʼєкт розташований у межах памʼятки ландшафту та історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” (наказ Міністерства культури і туризму від 03.02.2010 Nº 58/0/0/16-10).

    Конструкція мосту Метро за радянських часів була експериментальною. Загалом таких мостів було лише кілька в СРСР, а на сьогодні єдиний залишився у Києві, інші — розібрали. Міст не відповідає вимогам чинних норм щодо вантажопідйомності та безпеки руху (недостатній габарит проїзних частин і недостатня висота огородження проїзної частини).

    Необхідність зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів обумовлюється такими причинами:

    • спрощення процедур: відсутність необхідності погоджувати кожен етап робіт із Міністерством культури може значно прискорити процес реконструкції та модернізації, що особливо важливо для стратегічно важливих об’єктів;
    • модернізація та технічне оновлення: статус пам’ятки обмежує можливість використання сучасних технологій та матеріалів під час ремонтних робіт. Зняття статусу дасть змогу оновити інфраструктуру відповідно до сучасних вимог і технологій;
    • економічна доцільність: ремонт та утримання мостів зі статусом пам’ятки можуть бути значно дорожчими через необхідність дотримання специфічних реставраційних вимог. Зняття статусу дозволить знизити витрати й ефективніше використовувати бюджетні кошти.

    Отже, зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів є необхідним кроком для гарантування їхньої безпеки, надійності та ефективності в сучасних умовах.

    Необхідно вносити законодавчі зміни та розробляти спрощені процедури стосовно подальших дій об’єктів, які вже віднесені до пам’яток, що дадуть змогу проводити реконструкцію та заміну стратегічно важливих мостів. Також на законодавчому рівні слід розглянути заборону визнавати стратегічні об’єкти пам’ятками, що значно впливає на подальші заходи щодо їхньої експлуатації та ремонту.