Radaonline.news

Позначка: реформи

  • 100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    Журналісти проаналізували перші 100 днів роботи Кирила Буданова в Офісі президента та описали низку змін у підходах до управління, які, за їхньою оцінкою, свідчать про спробу переходу до більш проактивної моделі ухвалення рішень. Про це йдеться в матеріалі ТСН «Десять дій Буданова за сто днів». У публікації наголошується, що ключовим принципом роботи став акцент на практичних результатах і теза «дія — основа всього», яка визначає логіку управлінських рішень.

    Серед основних напрямів змін журналісти виділяють посилення ролі Офісу президента у переговорних процесах та обмінах полоненими. За даними матеріалу, відбулося повернення 659 українців, а сам процес був централізований і інтегрований у ширший міжнародний переговорний трек за участі партнерів України. Водночас гуманітарний компонент, за оцінкою авторів, дедалі більше стає частиною системної дипломатичної роботи.

    Окрему увагу приділено зовнішньополітичному напрямку, зокрема формуванню більш системного підходу до співпраці з країнами Африки та Глобального Півдня після міжвідомчих консультацій за участі МЗС, ГУР і СЗР. У матеріалі зазначається, що йдеться про спробу розширення міжнародної присутності України та диверсифікацію зовнішньополітичних зв’язків.

    Серед внутрішніх ініціатив згадується проєкт створення Національного пантеону в Києві, який передбачає повернення в Україну праху визначних діячів та формування простору національної пам’яті. Також окремо відзначається посилення ролі культурної політики як елементу національної безпеки та міжнародного позиціювання держави.

    У сфері економіки та соціальної політики журналісти зазначають зміну підходів до взаємодії держави з бізнесом, який дедалі більше розглядається як партнер у питаннях безпеки та відновлення. Серед прикладів соціальних ініціатив наводиться програма «єОселя», що, за даними матеріалу, вже охопила понад 24 тисячі родин і розглядається як інструмент підтримки військових і стимулювання повернення громадян. Також підкреслюється новий підхід до ветеранської політики, який передбачає інтеграцію ветеранів у процеси розвитку громад та відбудови країни.

    Окремо журналісти відзначають внутрішню реорганізацію Офісу президента, зокрема посилення координації між підрозділами, зменшення внутрішніх конфліктів і зростання ролі аналітичного компонента в ухваленні рішень. У підсумку автори матеріалу виділяють три ключові зміни: пришвидшення процесу ухвалення рішень, формування більш чіткої вертикалі відповідальності та посилення ролі аналітики, що в комплексі, за їхньою оцінкою, свідчить про перехід до більш системного та результативного стилю управління.

  • Україна отримає €90 мільярдів, але процес триватиме довше — посол ЄС Матернова

    Україна отримає €90 мільярдів, але процес триватиме довше — посол ЄС Матернова

    Україна продовжує виконання умов програми Ukraine Facility, однак отримання повного обсягу фінансування від Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро потребуватиме більше часу. Про це заявила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

    За її словами, Україна демонструє здатність проводити реформи навіть в умовах повномасштабної війни. Вона нагадала, що вже 28 лютого 2022 року, через кілька днів після початку вторгнення, українське керівництво подало заявку на вступ до Європейського Союзу, після чого темпи реформ суттєво прискорилися.

    У період з 2022 року до початку 2025 року було ухвалено значну кількість законів та реалізовано низку структурних змін. Верховна Рада забезпечувала ухвалення ключових законодавчих рішень, необхідних для просування євроінтеграції.

    Водночас Матернова зазначила, що протягом останніх місяців темпи реформ дещо сповільнилися. Серед причин — тривалість війни, загальна втома та те, що парламент продовжує роботу після завершення стандартного виборчого циклу.

    За її словами, останніми днями Верховна Рада активізувала діяльність і ухвалила низку важливих законів, необхідних для отримання фінансування. Це відкриває можливість для виділення чергового траншу в межах програми Ukraine Facility у розмірі близько 1,2 мільярда євро.

    Посол також повідомила, що частина необхідних рішень залишається за урядом, після чого можливе подальше просування фінансування.

    Серед ухвалених ініціатив окремо відзначено рішення у сфері енергетики, зокрема так зване «об’єднання ринків» (market coupling), яке передбачає інтеграцію українського енергетичного ринку з європейським та спрощення торгівлі електроенергією.

  • Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Смілянський запропонував обов’язкове декларування доходів для всіх українців і розкритикував відкриті декларації

    Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський виступив проти відкритих електронних декларацій чиновників і запропонував запровадити обов’язкове декларування доходів для всіх громадян України.

    Він заявив, що не підтримує як відкриті декларації, так і обов’язкове звітування для політично значущих осіб (PEP), до яких належать президенти, міністри, депутати, судді та топ-менеджери державних компаній. На його думку, така система не допомагає ефективно боротися з корупцією.

    «Я не лише проти цього ексгібіціонізму з відкритими деклараціями, від яких, крім купи постів у соцмережах і розмов на лавочці “А ти знаєш, скільки Зеленський заробляє?”, користі нуль», — заявив Смілянський.

    Натомість він запропонував запровадити 100% заповнення закритих декларацій усіма громадянами України.

    «Чиновник, який украв 10 мільйонів гривень, і бізнесмен, який недоплатив до бюджету 10 мільйонів податків, мають однаковий вплив на нестачу грошей для підвищення зарплат військовим», — зазначив він.

    Смілянський підкреслив, що має моральне право висловлювати таку позицію, оскільки сплачує всі податки, а його перша робота була пов’язана з податковою службою США.

    За його словами, у США, де немає відкритих декларацій, але всі громадяни подають податкову звітність, боротьба з корупцією є ефективнішою. Він наголосив, що американська податкова контролює не лише доходи, а й витрати в цифровому режимі.

    «Не можна жити на Times Square чи поруч із Білим домом у Вашингтоні та мати мінімальну зарплату. А от у нас навіть із відкритими деклараціями так чомусь виходить», — сказав він.

    Смілянський також зазначив, що у разі впровадження такої системи в Україні можна було б швидко виявляти невідповідності між доходами та рівнем життя. Наприклад, якщо людина декларує 10 тисяч гривень доходу, але проживає у центрі Києва, це має викликати перевірку.

    Водночас він зауважив, що його власна електронна декларація вже кілька років відсутня у відкритому доступі.

  • В Україні оновили дипломатичні номерні знаки: вони стали оливковими

    В Україні оновили дипломатичні номерні знаки: вони стали оливковими

    В Україні з 8 квітня запровадили новий стандарт номерних знаків для дипломатичних автомобілів. Відтепер вони мають оливковий колір. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

    За його словами, зміни стосуються не лише дизайну, а й підходу до формування дипломатичних номерів. Зокрема, з них прибрали прив’язку до держави-агресора Росії.

    «Це більше, ніж технічна зміна. Раніше перший дипломатичний номер належав Росії. Сьогодні це виправлено — тепер його отримують дипломати нашого ключового партнера», — зазначив Сибіга.

    У МЗС підкреслюють, що оновлення відображає сучасні міжнародні реалії та рівень підтримки України з боку партнерів.

    Оливковий колір обрали як символ дипломатії, миру та взаєморозуміння. Водночас, за словами міністра, для України це також колір стійкості, пов’язаний із військовою формою захисників.

    Крім того, новий дизайн має ускладнити неправомірне використання дипломатичних номерних знаків.

    Перші оновлені номери вже видали представникам іноземного дипломатичного корпусу.

  • У ЄС продовжують обговорювати можливість вступу України у 2027 році — Качка

    У ЄС продовжують обговорювати можливість вступу України у 2027 році — Качка

    У Європейському Союзі тривають дискусії щодо можливого вступу України до блоку у 2027 році. Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час зустрічі з журналістами в Києві.

    За його словами, наразі не існує чіткої моделі вступу України до ЄС, однак сам факт активного обговорення цього питання він оцінив позитивно.

    Качка зазначив, що до дискусії долучені також країни, які традиційно вважаються більш стриманими у питанні розширення Євросоюзу, зокрема Німеччина, Франція та Нідерланди.

    «Думаю, у травні буде більш чітка картина, але можна сказати, що вони теж орієнтуються на 2027 рік для вирішення питання вступу України до ЄС. Ця дата не зафіксована, але ніхто не відкинув ідею обговорювати модель вступу до Європейського Союзу у 2027 році», — заявив він.

    Віцепрем’єр наголосив, що ключовим фактором залишається темп впровадження реформ в Україні.

    «Усі чекають від нас прогресу у виконанні “бенчмарків”, і це фактично є вирішальним елементом щодо того, як швидко ми можемо вступити до Європейського Союзу», — зазначив Качка.

    За його словами, у Верховній Раді наразі перебуває близько 100 законопроєктів, які спрямовані на виконання зобов’язань України в межах євроінтеграційного процесу.

  • Єврокомісія висунула умови для отримання Україною 4 млрд євро

    Єврокомісія висунула умови для отримання Україною 4 млрд євро

    Європейська комісія визначила перелік із 11 законопроєктів, ухвалення яких відкриє для України можливість отримати близько 4 млрд євро фінансової допомоги. Відповідний сигнал був переданий до Верховної Ради у листі єврокомісара Марти Кос на ім’я спікера парламенту Руслана Стефанчука.

    У документі окрему увагу приділено реформам у сфері правосуддя. Зокрема, йдеться про законодавчі ініціативи щодо виконання та цифровізації судових рішень, а також запровадження декларацій доброчесності суддів. У Єврокомісії вважають, що ці кроки мають посилити довіру до судової системи в Україні.

    Крім того, серед ключових вимог — зміни до законодавства про державну службу, а також реформи в енергетичному секторі та сфері залізничного транспорту. У Брюсселі наголошують, що ці перетворення є необхідними для подальшої інтеграції України до європейського ринку та стандартів управління.

    Водночас частина законопроєктів передбачає посилення ролі міжнародних партнерів у процесах відбору керівників правоохоронних органів і контролюючих структур, а також у нагляді за державними підприємствами. Саме ці положення викликають дискусії всередині країни та зустрічають опір з боку окремих представників влади.

    Фактично йдеться про продовження курсу на глибокі інституційні зміни, які є умовою не лише фінансової підтримки, а й подальшого просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.

    Очікується, що Верховна Рада розглядатиме відповідні законопроєкти найближчим часом, оскільки від їхнього ухвалення залежить доступ до значного обсягу європейського фінансування.

  • У квітні відбудеться посилення мобілізаційних заходів – джерела

    У квітні відбудеться посилення мобілізаційних заходів – джерела

    Як повідомляють наші джерела, з квітня місяця відбудеться значне посилення мобілізаційних заходів, що передбачатиме підвищення “планів мобілізації” в деяких регіонах та залучення цивільних до їх виконання.

    Також, за інформацією джерела, Міністр оборони Михайло Федоров лобіює блокування банківських рахунків тих, хто в розшуку, подачу в розшук їхніх автомобілів та позбавленні їх водійських прав.

    “З квітня знову посилюються мобілізаційні заходи. Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Суми, Харків – плани мобілізації знижено на 25 відсотків, для решти регіонів плани підвищено на 10–20 відсотків.

    Крім того, у квітні-травні повсюдно запроваджуватиметься “вінницький досвід” залучення цивільних структур до мобілізації, а це означає, що ТЦК у містах фактично отримає доступ до під’їздів багатоквартирних будинків та на підприємства.

    Вже зараз кількість мобільних груп у містах збільшилася вдвічі за рахунок залучення представників приватних охоронних структур, у тому числі неформальних або представників криміналітету із бійцівських спортклубів.

    Стосовно військовозобов’язаних а “з відстрочкою без бронювання” їхні “відстрочки” можуть перевіряти та анулювати. Поки що такі факти поодинокі, але можуть стати масовими.

    Водночас Михайло Федоров наполягає на блокуванні рахунків тих, хто в розшуку, подачі “в розшук” їхніх автомобілів та позбавленні їх водійських прав, але такі міри примусу поки блокуються зверху, як вкрай “радикальні та непопулярні”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше нардеп “Слуги народу”, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в інтерв’ю Telegraf зазначив, що у Києві та інших великих містах змінять підхід до мобілізації. За словами Веніславського, Міноборони вже працює над пропозиціями, що мають зменшити конфлікти під час мобілізації та зняти звинувачення щодо порушення прав людини з боку ТЦК.

  • Україна отримала всі вимоги ЄС для вступу: уряд готується до наступного етапу переговорів

    Україна отримала всі вимоги ЄС для вступу: уряд готується до наступного етапу переговорів

    Україна отримала від Європейського Союзу повний пакет умов, необхідних для вступу до блоку. У Брюсселі українській делегації передали вимоги за фінальними трьома переговорними кластерами.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, українська делегація під час переговорів у Брюсселі отримала від ЄС перелік умов, які необхідно виконати для завершення переговорного процесу щодо членства.

    «Сьогодні українська делегація в Брюсселі отримала від Європейського Союзу умови для вступу за фінальними трьома переговорними кластерами», — зазначила очільниця уряду.

    Йдеться про такі переговорні блоки:

    кластер 3 — «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток»,
    кластер 4 — «Зелений порядок денний та стале з’єднання»,
    кластер 5 — «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».

    Свириденко наголосила, що тепер Україна вперше має повний перелік умов, виконання яких є необхідним для вступу до Європейського Союзу.

    «Відтепер Україна має повний пакет умов, виконання яких є необхідним для вступу в ЄС — вперше в історії», — підкреслила прем’єрка.

    Вона нагадала, що раніше, у грудні, українська сторона вже отримала бенчмарки за іншими трьома переговорними кластерами: «Основи процесу вступу до ЄС», «Внутрішній ринок» та «Зовнішні відносини».

    Таким чином Україна тепер має повний набір вимог, необхідних для подальшого просування переговорів щодо членства.

    Водночас у Європейському Союзі звучать різні оцінки щодо перспектив розширення. Зокрема, раніше в ЄС обговорювали можливість відкласти членство України на тривалий термін. Детальніше про ці дискусії читайте у матеріалі.

    Свириденко підкреслила, що наступним етапом стане виконання цих умов, впровадження необхідних реформ та підготовка до закриття переговорних кластерів.

    «Ми впевнено рухаємося визначеним євроінтеграційним шляхом. Наступні кроки — успішне закриття кластерів та підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС», — пояснила вона.

    Раніше також повідомлялося, що у Європейському Союзі обговорюють різні сценарії розширення та можливі терміни приєднання України до блоку.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд і надалі працюватиме над виконанням умов Євросоюзу, реалізовуватиме необхідні реформи та звітуватиме перед європейськими партнерами.

  • Новий Кримінальний кодекс відкладається: комісію з реформування розпустили

    Новий Кримінальний кодекс відкладається: комісію з реформування розпустили

    В Україні припинила роботу комісія, яка займалася підготовкою нового Кримінального кодексу. Про це повідомив член Комісії з питань правової реформи Микола Хавронюк на своїй сторінці у Facebook.

    За його словами, упродовж майже шести років у межах комісії діяла спеціальна робоча група українських експертів, яка розробляла проєкт нового Кримінального кодексу. Документ мав замінити чинний кодекс, ухвалений ще у 2001 році.

    Як зазначив Хавронюк, проєкт нового кодексу був підготовлений і навіть презентований громадськості. Він передбачав суттєве реформування кримінального права України. Зокрема, пропонувалося змінити систему класифікації злочинів: замість трьох категорій тяжкості — нетяжких, тяжких та особливо тяжких — запровадити дев’ять рівнів.

    Також у проєкті передбачали інші підходи до покарань. Наприклад, за злочини найвищого — дев’ятого — рівня тяжкості, до яких належать геноцид або агресія, пропонувалося встановити покарання до 30 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Водночас умисне вбивство однієї людини у проєкті нового кодексу відносили до злочинів сьомого рівня тяжкості з покаранням від 10 до 13 років позбавлення волі. Для порівняння, чинний Кримінальний кодекс передбачає за такий злочин від 7 до 15 років ув’язнення.

    Проєкт містив і нові склади злочинів, яких немає у чинному законодавстві. Серед них, зокрема, кримінальна відповідальність за клонування людини.

    Водночас новий кодекс викликав значну критику серед юристів. Фахівці зазначали, що система статей і класифікацій у документі є надто складною для практичного застосування. За словами розробників, для правильного використання норм навіть пропонувалося створити спеціальну комп’ютерну програму, яка допомагала б юристам кваліфікувати правопорушення.

    За словами Миколи Хавронюка, на державному рівні реалізацію проєкту наразі відклали. Основною причиною стала війна та перевантаженість правоохоронної системи, прокуратури й судів. Через це у влади поки що немає ані часу, ані ресурсів для впровадження масштабної реформи кримінального законодавства.

  • Кабмін запускає цифрове працевлаштування через систему «Обрій»

    Кабмін запускає цифрове працевлаштування через систему «Обрій»

    Кабінет Міністрів України розпочав експериментальний проєкт із цифровізації працевлаштування на базі Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій». Проєкт розрахований на два роки та передбачає повний перехід ключових етапів трудових відносин у цифровий формат — від пошуку роботи до ведення особової справи працівника.

    Як повідомили в уряді, участь у проєкті є добровільною як для роботодавців, так і для працездатних громадян. Повноцінний запуск системи запланований на жовтень 2026 року.

    Система «Обрій» створює єдине цифрове середовище для ринку праці, у якому всі основні процеси відбуватимуться онлайн. Зокрема, йдеться про пошук роботи, підбір персоналу, укладення та припинення трудових договорів, а також електронне ведення кадрової документації.

    Усі сервіси будуть доступні через портал і мобільний застосунок «Дія».

    Кожна працездатна особа, яка долучиться до проєкту, отримає власний цифровий профіль «Обрій ID». У ньому міститиметься інформація про кваліфікації, навички та досвід відповідно до європейської класифікації ESCO. На основі цих даних система формуватиме персоналізовані пропозиції роботи.

    Пошук вакансій здійснюватиметься, зокрема, за допомогою алгоритмів штучного інтелекту. Система визначатиме рівень відповідності кандидата вимогам вакансії — від повної сумісності до 51%. Якщо показник буде нижчим, «Обрій» вкаже, яких навичок або кваліфікацій бракує, та запропонує варіанти навчання для підвищення кваліфікації.

    Через цифровий профіль громадяни зможуть надсилати відгуки на вакансії, передавати роботодавцям інформацію про себе, а також підписувати електронні документи з кадрових питань.

    Роботодавці, своєю чергою, отримають інструменти для керування власними обліковими даними, доступ до переліку кандидатів, сформованого системою за рівнем відповідності вимогам вакансії, а також можливість запрошувати кандидатів на співбесіди в електронному форматі.

    Окремим елементом проєкту стане прозорий облік кадрового потенціалу. Система передбачає створення реєстрів працездатних осіб і робочих місць, а також доступ учасників до аналітичних інструментів. Вони дозволять відстежувати стан і тенденції ринку праці, співвідношення попиту та пропозиції робочої сили та формувати інтерактивні звіти, зокрема в динаміці.

    В уряді зазначають, що експериментальний формат дозволить поступово впроваджувати цифрові рішення та адаптувати їх до реальних потреб ринку праці. За підсумками дворічного тестування планується ухвалити рішення щодо повноцінного впровадження системи на національному рівні.