Radaonline.news

Позначка: припинення вогню

  • У Трампа знайшли ще один канал до Кремля: таємна місія до Росії могла стосуватися війни в Україні

    У Трампа знайшли ще один канал до Кремля: таємна місія до Росії могла стосуватися війни в Україні

    Адміністрація президента США Дональда Трампа могла використовувати ще один неофіційний канал зв’язку з Кремлем у спробах зрушити з місця переговори щодо завершення війни Росії проти України. Американський посадовець Родні Мімс Кук-молодший у червні здійснив непублічну дипломатичну місію до РФ та зустрічався з представниками російської влади.

    Про це 18 серпня повідомила Financial Times із посиланням на людей, знайомих із деталями поїздки.

    За інформацією видання, Кук відвідав Росію в червні 2026 року, коли у Санкт-Петербурзі проходив Петербурзький міжнародний економічний форум. Публічно його присутність подавалася переважно як культурний візит, однак за лаштунками посадовець проводив контакти з представниками Кремля.

    Зокрема, Кук зустрівся зі старшим радником президента РФ Володимира Путіна Антоном Кобяковим. Співрозмовники FT стверджують, що поїздка була частиною спроб Вашингтона знайти додаткові можливості для відновлення дипломатичного процесу щодо війни в Україні.

    Перед поїздкою Кук, за даними журналістів, отримав дипломатичний паспорт і пройшов детальний брифінг. Це може свідчити про те, що його візит виходив далеко за межі звичайної культурної дипломатії.

    Сам Кук очолює Комісію образотворчих мистецтв США та бере участь у реалізації архітектурних проєктів Дональда Трампа, зокрема розширенні комплексу Білого дому. Він не належить до традиційного кола американських дипломатів, які займаються російським або українським напрямком.

    Саме тому його залучення до контактів із Кремлем може свідчити про прагнення команди Трампа використовувати не лише офіційні дипломатичні канали, а й людей, які мають можливість встановлювати прямі контакти з російською стороною.

    Під час Петербурзького форуму Кук також публічно передав Путіну привітання від Трампа. За даними FT, після повернення до США він залишив у Білому домі хокейну шайбу як символ цього контакту.

    Водночас у червні американська влада фактично дистанціювалася від присутності представників США на російському форумі. Державний секретар Марко Рубіо тоді заявляв, що йому не було відомо про американську делегацію на заході.

    Нові дані Financial Times показують, що за публічною частиною візиту міг існувати окремий дипломатичний трек, про який широко не повідомлялося.

    Вашингтон шукає шлях до відновлення переговорів

    Інформація про місію Кука з’явилася на тлі нових спроб Вашингтона активізувати дипломатію навколо війни в Україні.

    11 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ передав американським переговорникам власні пропозиції щодо завершення війни. Деталі українського документа публічно не розкривалися.

    За даними Reuters, Зеленський наголосив, що США можуть відіграти важливу роль у припиненні війни, зокрема через посилення української протиповітряної оборони та збільшення тиску на Росію.

    Очікувалося також продовження контактів американських переговорників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з Києвом і Москвою.

    Таким чином, інформація про поїздку Кука свідчить, що адміністрація Трампа могла паралельно використовувати одразу кілька каналів комунікації з російським керівництвом.

    Москва не демонструє готовності до швидкого перемир’я

    Попри активізацію дипломатичних контактів, ознак швидкого досягнення домовленості про припинення вогню наразі немає.

    14 серпня Росія фактично відкинула можливість обмеженого перемир’я в Чорному морі. Йшлося про припинення атак на цивільне судноплавство, яке могло стати одним із проміжних кроків до ширшої домовленості.

    Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан намагався просувати ідею мораторію на бойові дії в Чорному морі. Україна, за інформацією Reuters, через посередника також запропонувала припинити атаки на цивільні судна.

    У Москві заявили, що офіційної пропозиції нібито не отримували, а представниця російського МЗС Марія Захарова назвала подібні домовленості «напівзаходами».

    Це стало черговою ознакою того, що Кремль поки не готовий погоджуватися навіть на часткові формати припинення бойових дій.

    Крім того, 14 серпня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито готова до нових переговорів, однак водночас Москва продовжить протидіяти західним поставкам зброї Україні. Повноцінних мирних переговорів між сторонами не проводили з лютого.

    Бойові дії лише посилюються

    Дипломатичні маневри відбуваються на тлі нової хвилі масштабних атак.

    У ніч проти 18 серпня Росія завдала удару по Печенігах Харківської області. За повідомленнями української сторони, загинули щонайменше десять цивільних. Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Україна відповість на російські удари.

    Одночасно Україна здійснила масштабну атаку безпілотниками по об’єктах на території Росії та на окупованих територіях. Повідомлялося про сотні дронів і удари по низці цілей.

    Таким чином, на військовому рівні ознак деескалації поки немає.

    Розкриття непублічної місії Родні Мімса Кука показує, що Білий дім продовжує шукати нестандартні способи комунікації з Кремлем. Однак сам факт існування додаткового каналу ще не означає наближення мирної угоди.

    Ключові суперечності між Україною та Росією залишаються невирішеними, Москва не погоджується навіть на запропоновані формати часткового припинення вогню, а бойові дії тривають із високою інтенсивністю.

     

  • Путін відкинув шлях до миру: в ISW розкрили, навіщо Кремль «подвоює ставки» на війну

    Путін відкинув шлях до миру: в ISW розкрили, навіщо Кремль «подвоює ставки» на війну

    Російське керівництво продовжує демонструвати, що не готове завершувати війну проти України на основі компромісу або припинення бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту. Аналітики американського Інституту вивчення війни вважають, що Кремль фактично посилює свою жорстку позицію і намагається консолідувати російське суспільство навколо продовження війни напередодні виборів до Державної думи. Водночас останні заяви російських посадовців свідчать: Москва продовжує пов’язувати можливе врегулювання з виконанням власних вимог до України.

    У новому звіті за 14 серпня аналітики Інституту вивчення війни (ISW) звернули увагу на чергову серію заяв представників Кремля, які, на думку експертів, демонструють небажання Москви брати участь у змістовному мирному процесі, якщо його результат не передбачатиме задоволення ключових російських вимог.

    За оцінкою ISW, Кремль фактично «подвоює ставки» на категоричній позиції щодо переговорів. Аналітики пов’язують це не лише з військовими цілями Москви, а й із внутрішньополітичними процесами в Росії. Уже 18–20 вересня 2026 року там мають відбутися вибори до Державної думи дев’ятого скликання. Голосування розтягнуть на три дні, паралельно в російських регіонах проходитимуть тисячі кампаній різного рівня.

    Саме напередодні цих виборів російська влада дедалі активніше використовує воєнну риторику. Показовим став виступ спікера Держдуми В’ячеслава Володіна наприкінці липня. Під час закриття парламентської сесії він серед пріоритетів роботи депутатів назвав забезпечення російської війни проти України та закликав до єдності заради досягнення поставлених Кремлем цілей.

    Таким чином, війна залишається не лише зовнішньополітичним, а й важливим внутрішньополітичним інструментом російської влади. ISW вважає, що систематичне відкидання Москвою пропозицій, які могли б привести до припинення бойових дій, свідчить про збереження максималістської стратегії Кремля.

    Москва відкидає припинення вогню

    Особливо показовими стали події останніх днів. Україна передала американським представникам власні пропозиції щодо завершення війни. Президент Володимир Зеленський 11 серпня повідомив, що Київ сформулював відповідні пропозиції для американських переговорників. Деталі документа публічно не розкривалися. Український президент водночас наголосив на необхідності американського тиску на Росію, щоб змусити її рухатися до миру.

    Окремо Україна запропонувала через посередника взаємно припинити удари по цивільному судноплавству в Чорному морі. Ініціатива з’явилася на тлі серйозного загострення ситуації з морськими перевезеннями та ризиків для експорту продовольства. Туреччина також закликала сторони зменшити ескалацію в Чорному морі.

    Проте Москва 14 серпня відкинула саму ідею часткового припинення вогню на Чорному морі. Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Росія не погоджується на «напівзаходи», водночас стверджуючи, що офіційної пропозиції від Києва Москва нібито не отримувала.

    Це стало ще одним сигналом того, наскільки далекими залишаються позиції сторін.

    Лавров заговорив про переговори, але Москва не змінює умов

    Ще один важливий сигнал надійшов від глави російського МЗС Сергія Лаврова. 14 серпня він заявив, що Росія нібито готова до нових переговорів, однак одночасно дав зрозуміти, що Москва не має наміру відмовлятися від своїх принципових вимог і збирається активніше протидіяти західній військовій допомозі Україні. Reuters зазначає, що безпосередні переговори між Україною та Росією не проводилися з лютого.

    Тому сама декларація про «готовність до переговорів» ще не означає готовності Кремля до компромісу.

    Раніше українська сторона публічно називала одним із можливих механізмів припинення війни зупинку бойових дій уздовж нинішньої лінії зіткнення без юридичного чи фактичного визнання окупованих територій російськими. Перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця наприкінці липня наголошував, що такий підхід не передбачав би легітимізації російської окупації.

    Для Москви, однак, цього недостатньо.

    Путін і російські високопосадовці протягом тривалого часу висувають значно ширші вимоги. Йдеться не лише про територіальне питання, а й про майбутню військово-політичну орієнтацію України та інші умови, які Київ неодноразово називав неприйнятними.

    У ISW бачать головну проблему

    Аналітики Інституту вивчення війни ще у звіті від 10 серпня дійшли висновку, що Кремль навряд чи піде на серйозні переговори щодо власних вимог, доки Володимир Путін вважає, що має реалістичний військовий шлях до досягнення поставлених цілей.

    Це пояснює, чому дипломатичні заяви Москви постійно супроводжуються продовженням бойових дій та жорсткими політичними умовами.

    При цьому українське керівництво останнім часом неодноразово попереджало про ознаки підготовки Росії до подальшої ескалації. Наприкінці липня Зеленський заявляв, що не бачить у діях Путіна сигналів про намір зупинити війну. Президент України також говорив про ризик нових мобілізаційних заходів у РФ та подальше нарощування співпраці Москви з Північною Кореєю.

    11 серпня Зеленський знову заявив про можливе використання Кремлем вересневих виборів як політичного тла для нової хвилі мобілізації. Reuters при цьому зазначав, що російська влада заперечує плани оголошувати чергову мобілізацію.

    Війна дедалі тісніше переплітається з російською політикою

    Саме майбутні вибори до Держдуми додають ситуації ще одного виміру. Кремлю необхідно підтримувати картину внутрішньої єдності, а війна стала одним із центральних елементів державної пропаганди.

    На цьому тлі різкий перехід до компромісної риторики міг би суперечити багаторічній тезі російської влади про необхідність досягнення всіх заявлених цілей війни. Натомість Москва продовжує переконувати власне населення, що військова кампанія має тривати.

    Водночас на міжнародному рівні ситуація виглядає складніше. Україна демонструє готовність обговорювати механізми припинення бойових дій і передає Вашингтону конкретні пропозиції, а також намагається домовитися про локальну деескалацію, зокрема в Чорному морі.

    Москва ж одночасно говорить про можливість відновлення переговорів і відкидає окремі пропозиції щодо припинення вогню. Саме цю суперечність ISW розглядає як один із доказів того, що Кремль поки не демонструє готовності завершити війну на умовах, які не забезпечують реалізацію його максималістських вимог.

    Отже, нинішня дипломатична пауза може бути значно глибшою, ніж просто відсутність чергового раунду переговорів. Поки російське керівництво вважає продовження війни потенційно вигіднішим за компроміс і використовує воєнну мобілізацію суспільства у внутрішній політиці, швидкого прориву за столом переговорів очікувати складно. Саме тому найближчі тижні перед вересневими виборами в Росії можуть стати важливим індикатором того, чи змінюється стратегія Кремля — чи Москва, як вважають аналітики ISW, справді продовжить підвищувати ставки.

  • Кремль висунув новий ультиматум щодо завершення війни: Москва відкинула «замороження»

    Кремль висунув новий ультиматум щодо завершення війни: Москва відкинула «замороження»

    Росія не погодиться на «замороження» війни проти України без виконання власних політичних вимог, які Москва називає «усуненням першопричин конфлікту». Таку заяву зробив заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін, вкотре повторивши позицію Кремля щодо можливого дипломатичного врегулювання війни.

    За словами російського дипломата, Москва не розглядає варіант припинення бойових дій лише по нинішній лінії фронту, якщо не будуть виконані умови, які Кремль висуває від початку повномасштабної війни.

    «Без усунення першопричин цієї кризи жодне “замороження” неможливе», — заявив Галузін.

    Термін «першопричини», який постійно використовує російська влада, офіційно не має єдиного юридичного визначення. У різних заявах Кремля та МЗС РФ під ним зазвичай маються на увазі вимоги щодо нейтрального статусу України, відмови від вступу до НАТО, визнання російського контролю над окупованими територіями та інші політичні умови, які Україна неодноразово відкидала.

    Кремль знову послався на «анкориджські домовленості»

    Окремо Галузін заявив, що дипломатичне врегулювання можливе лише з урахуванням так званих «анкориджських розумінь» (або «духу Анкориджа»), на які останніми місяцями регулярно посилаються російські чиновники.

    Москва стверджує, що під час зустрічі президента РФ Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа в Анкориджі у 2025 році були досягнуті певні домовленості щодо принципів завершення війни. Проте Вашингтон публічно заперечує існування будь-якої укладеної угоди.

    Державний секретар США Марко Рубіо раніше прямо заявив, що під час зустрічі в Анкориджі не було жодної угоди щодо України.

    «Була пропозиція, але не було жодної угоди», — наголосив Рубіо.

    Саме тому російські заяви про «анкориджські домовленості» залишаються позицією Кремля і не підтверджуються американською стороною.

    У Москві також розкритикували США

    Під час виступу Галузін окремо звинуватив Сполучені Штати у «суперечливій політиці». За його словами, останні заяви Вашингтона нібито не відповідають прагненню до мирного врегулювання.

    Зокрема, російський дипломат послався на слова Марко Рубіо про те, що США не розглядають себе як нейтрального посередника у війні Росії проти України.

    Раніше Рубіо пояснював, що Сполучені Штати готові сприяти переговорам між сторонами, однак не вважають себе стороною, яка може одноосібно визначати умови завершення війни.

    Москва повторює незмінну переговорну позицію

    Заяви Галузіна фактично повторили позицію, яку останніми тижнями озвучували глава МЗС РФ Сергій Лавров, помічник президента РФ Юрій Ушаков та інші представники російського керівництва.

    У липні Лавров також заявляв, що Росія має намір досягти своїх цілей «за будь-яких обставин», навіть якщо дипломатичний процес не просуватиметься. Водночас Москва стверджує, що готова до політичного врегулювання, але лише на умовах, які сама вважає прийнятними.

    Україна просуває інший підхід

    Українська влада останнім часом неодноразово заявляла про готовність до окремих гуманітарних домовленостей, зокрема щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

    Також представники України говорили про можливість окремих домовленостей щодо безпеки в повітрі або тимчасового режиму припинення вогню за окремими напрямками.

    Водночас Київ неодноразово наголошував, що не погоджується на вимоги Росії щодо визнання окупованих територій російськими чи будь-які інші політичні поступки як умову припинення війни.

    Чому ця заява важлива

    Останні заяви російського МЗС демонструють, що Кремль і надалі не змінює своїх базових переговорних вимог, попри міжнародні заклики до припинення бойових дій.

    Фактично Москва вкотре підтвердила, що не розглядає варіант простого припинення вогню або «замороження» лінії фронту без виконання власних політичних умов. Це свідчить про збереження максималістської переговорної позиції Росії.

    При цьому посилання російських посадовців на так звані «анкориджські домовленості» залишаються предметом суперечок. Кремль продовжує говорити про їх існування, тоді як Сполучені Штати офіційно заявляють, що жодної угоди під час саміту в Анкориджі укладено не було.

  • Зеленський зробив жорстку заяву про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги»

    Зеленський зробив жорстку заяву про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія не зможе отримати перемогу у війні проти України, а Київ не погодиться самостійно залишити території Донбасу. За його словами, російському диктатору Володимиру Путіну необхідно продемонструвати російському суспільству певний результат війни, однак Україна не має наміру віддавати свої території лише для того, щоб Москва могла оголосити це своєю перемогою.

    Про це глава держави заявив в інтерв’ю, оприлюдненому у його Telegram-каналі.

    Зеленський зазначив, що питання Донбасу залишається одним із ключових у можливих домовленостях про завершення війни. За його словами, Путіну потрібно буде «продати» росіянам результат війни, а для цього Кремль прагне отримати контроль над усім Донбасом. Водночас президент наголосив, що Україна не збирається добровільно залишати свої позиції та передавати Росії території.

    «Йому потрібно продавати перемогу. Перемоги в нього в Україні не буде. Йому потрібно захопити Донбас. Ми відходити самі по собі не збираємося», — заявив Зеленський.

    Глава держави пояснив, що навіть потенційне рішення про відхід українських військ із певних територій не гарантувало б припинення російської агресії. На його думку, Москва могла б використати отримані території як проміжний етап для подальшого наступу.

    «Ніхто не буде залишати свою державу, своїх людей і просто виходити. Тому що ніхто не гарантує, що ця людина не піде далі», — наголосив президент, говорячи про Путіна.

    Таким чином, Зеленський фактично дав зрозуміти, що Україна не розглядає односторонній вихід із Донбасу як прийнятний варіант завершення війни. Водночас президент не відкинув необхідність пошуку дипломатичного шляху для припинення бойових дій.

    За його словами, припинення вогню наразі необхідне обом сторонам, оскільки ніхто не може наперед знати, яким саме буде остаточний формат завершення війни. Водночас будь-які домовленості, на думку української сторони, мають забезпечувати реальну безпеку України та не створювати умов для нового російського наступу.

    Окремо Зеленський розповів про майбутні гарантії безпеки для України. Він зазначив, що після завершення війни Київ розраховує отримати потужні гарантії від Сполучених Штатів на випадок повторної агресії Росії. Саме питання гарантій безпеки залишається одним із ключових під час обговорення можливого мирного врегулювання.

    Президент також наголосив на необхідності продовження дипломатичної роботи з міжнародними партнерами. За його словами, Україна готова працювати над припиненням війни, однак не погодиться на домовленості, які створять ризик повторного нападу Росії.

    На цьому тлі залишається актуальним питання відновлення переговорного процесу за участю України, США та Росії. Попередні тристоронні переговори, які відбувалися у лютому цього року, не принесли очікуваного результату. Одним із найбільш складних питань залишається майбутній статус окупованих територій, зокрема Донбасу.

    Водночас останні сигнали від американської сторони можуть свідчити про спроби знову запустити дипломатичний процес. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що українська сторона очікує на приїзд до Києва представників президента США Дональда Трампа для обговорення подальших кроків щодо мирних переговорів.

    Окрім цього, у ЗМІ з’являлася інформація про можливі неформальні контакти європейських і російських політиків у Відні. За даними публікацій, у таких зустрічах могли брати участь колишні представники влади Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії. Офіційного статусу переговорів ці контакти не мають, однак вони свідчать про активізацію дискусій щодо можливих шляхів завершення війни.

    Для Києва одним із головних викликів залишається необхідність поєднати прагнення до припинення бойових дій із гарантіями того, що Росія не використає паузу для підготовки нового наступу. Саме тому питання територій, гарантій безпеки та механізмів контролю за виконанням майбутніх домовленостей можуть стати визначальними під час будь-яких наступних переговорів.

    Заява Зеленського про Донбас демонструє, що Україна не готова погоджуватися на односторонні територіальні поступки як ціну за припинення війни. Водночас Київ продовжує заявляти про готовність до дипломатії та пошуку формату, який дозволить зупинити бойові дії й забезпечити довгострокову безпеку країни.

  • США готують нову спробу мирних переговорів між Україною та РФ

    США готують нову спробу мирних переговорів між Україною та РФ

    Сполучені Штати найближчими тижнями можуть здійснити нову спробу відновити переговорний процес між Україною та Росією щодо завершення війни. Вашингтон готовий використати будь-яку можливість для просування дипломатичного врегулювання, якщо для цього з’являться відповідні передумови.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox News.

    За його словами, президент США Дональд Трамп від початку своєї каденції наголошував, що Сполучені Штати можуть відіграти важливу роль у припиненні російсько-української війни. Саме тому американська адміністрація приділяла цьому питанню значну увагу протягом першого року роботи, однак досягти прориву поки не вдалося.

    “Сполучені Штати можуть відіграти роль у припиненні цієї війни. Ми й надалі будемо досліджувати такі можливості”, – заявив Рубіо.

    Держсекретар зазначив, що, на його думку, саме Дональд Трамп є єдиним світовим лідером, який здатен посадити представників України та Росії за стіл переговорів і сприяти пошуку шляхів завершення війни.

    Водночас Рубіо наголосив, що за останні місяці ситуація на полі бою змінилася. За його словами, Україна значно розширила свої можливості щодо завдання далекобійних ударів по території Росії, через що наслідки війни дедалі більше відчувають і російські регіони.

    Саме ця нова військово-політична динаміка, за словами держсекретаря, може створити додаткові передумови для повернення сторін до дипломатичного діалогу.

    “Ми хочемо з’ясувати, чи відкрила ця нова динаміка шлях до певного переговорного врегулювання”, – пояснив він.

    Марко Рубіо повідомив, що вже найближчими тижнями США можуть активізувати дипломатичні контакти та зробити нові кроки, спрямовані на відновлення переговорного процесу між Києвом і Москвою.

    Разом із тим він визнав, що досягнення компромісу залишається надзвичайно складним завданням. За словами держсекретаря, як Україна, так і Росія мають власні принципові позиції та так звані “червоні лінії”, які суттєво ускладнюють пошук взаємоприйнятного рішення.

    “Ми розуміємо, що обидві сторони мають досить жорсткі червоні лінії. Поки нам не вдасться хоч трохи зблизити ці позиції, досягти домовленостей не вийде”, – зазначив Рубіо.

    Він також повідомив, що Дональд Трамп доручив своїй команді використовувати будь-яку нагоду для просування дипломатичних ініціатив.

    За словами держсекретаря, президент США переконаний, що будь-яку реальну можливість для започаткування або пожвавлення мирного процесу необхідно використовувати.

    “Президент сказав своїй команді: якщо ви побачите можливість стати силою, яка надасть мирним переговорам нового імпульсу, зробіть це. Він завжди віддає перевагу дипломатії, а не війні, і миру, а не бойовим діям”, – підсумував Рубіо.

    Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів із Росією, однак наголошує: вони повинні бути спрямовані на досягнення реального припинення вогню та справедливого миру. Водночас українська влада неодноразово підкреслювала, що не погодиться на умови, які суперечать суверенітету та територіальній цілісності держави.

    Росія, зі свого боку, представила власні умови припинення війни у меморандумі, який був переданий українській делегації 2 червня під час переговорів у Стамбулі. У Києві цей документ назвали ультиматумом, зазначивши, що запропоновані вимоги є неприйнятними.

    Крім того, результати соціологічних опитувань свідчать, що переважна більшість українців виступає проти виконання вимог Кремля як умови завершення війни, підтримуючи курс на захист державного суверенітету та національних інтересів.

  • «Найближчі тижні покажуть усе»: Рубіо анонсував нову спробу відновити переговори України та Росії

    «Найближчі тижні покажуть усе»: Рубіо анонсував нову спробу відновити переговори України та Росії

    Сполучені Штати найближчими тижнями планують активізувати дипломатичні зусилля, щоб з’ясувати, чи існує реальна можливість повернути Україну та Росію до змістовних переговорів про завершення війни. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, водночас визнавши, що позиції Києва та Москви залишаються суттєво віддаленими одна від одної.

    В ефірі Fox News Рубіо повідомив, що Вашингтон готує нові кроки, які мають показати, чи є політичний простір для відновлення переговорного процесу.

    «Протягом найближчих кількох тижнів ви станете свідками певних зусиль, спрямованих на те, щоб з’ясувати, чи вдасться нам відновити переговори між Росією та Україною й покласти край цій війні», — заявив американський держсекретар.

    При цьому Рубіо не став створювати враження, що домовленість уже близька. За його словами, головною проблемою залишаються принципові розбіжності між сторонами, які стосуються ключових умов можливого завершення бойових дій.

    Американський дипломат назвав ці позиції «червоними лініями» та наголосив, що без їхнього хоча б часткового зближення перейти до реального компромісу буде надзвичайно складно.

    За словами Рубіо, у Вашингтоні розуміють, що обидві сторони мають чіткі вимоги, від яких поки що не готові відмовлятися. Саме тому майбутні дипломатичні контакти мають насамперед показати, чи готові Київ і Москва рухатися від максималістських позицій у напрямку практичного переговорного процесу.

    Заява держсекретаря пролунала на тлі затяжної паузи у спробах досягти політичного прориву. Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів, але наполягає на повному та безумовному припиненні вогню як базовій передумові для змістовної дипломатії.

    Київ також виступає за припинення ударів по цивільній та критичній інфраструктурі, повернення полонених, цивільних та викрадених Росією українських дітей, а також за перехід переговорів на рівень лідерів держав.

    Подібну позицію українська сторона озвучувала і під час попередніх раундів переговорів у Стамбулі. Тоді Київ наголошував, що готовий до припинення вогню фактично негайно, якщо відповідне політичне рішення ухвалить Москва. Українська делегація також пропонувала організувати зустріч Володимира Зеленського і Володимира Путіна за участю міжнародних партнерів.

    Водночас попередні переговори не дали масштабного політичного результату. Найвідчутнішим практичним досягненням стали домовленості щодо обмінів військовополоненими та гуманітарних питань.

    У попередніх раундах сторони погоджували великі обміни, обговорювали повернення тяжкопоранених та тіл загиблих військових, але в питанні повного припинення вогню прориву не сталося.

    Українська сторона звинувачувала Москву в тому, що замість реалістичних пропозицій російська делегація продовжує висувати вимоги, які фактично мають ультимативний характер.

    Серед головних розбіжностей залишаються територіальні питання, майбутні гарантії безпеки для України, чисельність і статус Збройних сил, санкції проти Росії та політичні умови припинення війни.

    Попередні раунди переговорів у Стамбулі показали, що навіть питання припинення вогню сторони трактують по-різному. Україна наполягає на повному та безумовному припиненні бойових дій на суші, в повітрі й на морі, тоді як російська сторона раніше пропонувала короткі локальні паузи або висувала додаткові політичні умови.

    Туреччина водночас продовжує наполягати на збереженні стамбульського формату. У липні глава турецького МЗС Хакан Фідан заявляв, що продовження таких контактів було б корисним навіть за відсутності негайного прориву. За його словами, Анкара працює над новими підходами, які могли б допомогти вивести переговорний процес із глухого кута.

    США також намагаються зберігати роль ключового посередника. Рубіо раніше наголошував, що Вашингтон не відмовляється від спроб сприяти завершенню війни, навіть попри складність переговорного процесу та значну дистанцію між позиціями Москви та Києва.

    Нова заява американського держсекретаря важлива ще й тому, що він фактично назвав часовий горизонт, протягом якого Вашингтон хоче перевірити життєздатність нового дипломатичного раунду. Йдеться не про оголошення конкретної дати переговорів, а про кілька тижнів активних консультацій та спроб з’ясувати готовність сторін до компромісу.

    При цьому жодних подробиць щодо формату майбутніх контактів Рубіо не розкрив. Наразі невідомо, чи йдеться про новий раунд прямих переговорів України та Росії, окремі консультації США з Києвом і Москвою або підготовку ширшої міжнародної зустрічі.

    Не оголошено також місце можливих переговорів. Стамбул залишається одним із очевидних варіантів через попередню роль Туреччини як посередника, однак офіційного рішення з цього приводу немає.

    Для України головним залишається питання реального припинення вогню, а не самого факту переговорів. Київ неодноразово підкреслював, що дипломатія має призводити до практичного зменшення бойових дій, а не використовуватися Росією для затягування часу або перегрупування військ.

    Саме тому найближчі кілька тижнів можуть показати, чи зможе адміністрація США знайти формулу, яка хоча б частково зблизить позиції сторін. Заява Рубіо поки що не свідчить про досягнуті домовленості або неминуче відновлення переговорів. Вона радше сигналізує про нову спробу Вашингтона перевірити, чи з’явилося достатньо політичного простору для повернення України та Росії до діалогу.

    Поки ж ключове питання залишається незмінним: чи готова Росія перейти від ультимативних вимог до переговорів про реальне припинення війни. Україна заявляє, що готова до дипломатії та повного припинення вогню, а США тепер мають намір у найближчі тижні з’ясувати, чи можливо перетворити ці заяви на новий переговорний процес.

  • Трамп заявив про “історичну угоду” щодо повного роззброєння ХАМАС: що відомо про новий план для Гази

    Трамп заявив про “історичну угоду” щодо повного роззброєння ХАМАС: що відомо про новий план для Гази

    Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення “історичної угоди”, яка передбачає повне роззброєння палестинського угруповання ХАМАС та інших збройних формувань у секторі Гази. За його словами, домовленість стала одним із ключових етапів реалізації масштабного американського плану завершення війни, що триває після нападу ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року.

    Про це американський президент повідомив у соціальній мережі Truth Social. За словами Трампа, домовленість була досягнута за участі створеної ним “Ради миру” (Board of Peace), яка координує реалізацію його мирної ініціативи щодо Гази.

    Що заявив Трамп

    Президент США назвав домовленість “історичним проривом” і заявив, що вона відкриває шлях до створення нової системи управління сектором Гази.

    За словами Трампа, після завершення процесу роззброєння територія має перейти під управління нового палестинського уряду, який співпрацюватиме з “Радою миру”. Водночас Ізраїль, як зазначив американський лідер, отримає гарантії безпеки, оскільки Газа більше не використовуватиметься як плацдарм для нападів.

    Президент також повідомив, що реалізація домовленості відбуватиметься поетапно. Після завершення процесу роззброєння ізраїльські війська мають залишити сектор Гази, а забезпечення порядку перейде до міжнародних стабілізаційних сил та нової палестинської поліції.

    Окремо Трамп подякував Єгипту, Катару та Туреччині, які брали участь у переговорах як посередники.

    Що передбачає план

    Згідно з інформацією Associated Press та Reuters, домовленість є частиною ширшого 20-пунктного мирного плану адміністрації Трампа.

    Документ передбачає поетапне роззброєння ХАМАС та інших палестинських збройних угруповань, демонтаж військової інфраструктури, включно з мережею підземних тунелів, передачу управління Газою технократичному палестинському уряду, а також поступове виведення ізраїльських військ після підтвердження виконання умов угоди.

    Також план передбачає розгортання міжнародних стабілізаційних сил, які разом із новою палестинською поліцією відповідатимуть за безпеку в секторі.

    Чи погодилися всі сторони

    Попри заяву Дональда Трампа, реалізація домовленості поки залишається під питанням.

    Як зазначає Associated Press, Ізраїль офіційно ще не підтвердив підтримку нової угоди. Ізраїльська влада традиційно наголошує, що головною умовою завершення війни є повне усунення військової інфраструктури ХАМАС.

    Водночас представники ХАМАС також роблять більш стримані заяви. За інформацією The Wall Street Journal, угруповання погоджується обговорювати процес передачі влади та окремі елементи демілітаризації, однак наполягає, що роззброєння має бути пов’язане з повним виведенням ізраїльських військ і відновленням Гази.

    Крім того, високопоставлений представник ХАМАС Газі Хамад заявив, що організація не здійснюватиме жодних кроків щодо роззброєння до завершення виведення ізраїльських військ із сектору.

    Що таке “Рада миру”

    Одним із центральних елементів ініціативи стала так звана Board of Peace (“Рада миру”), створена адміністрацією Трампа.

    За даними Reuters, до її складу входять представники американської адміністрації та міжнародні партнери. Організація має координувати політичне врегулювання, відновлення сектору Гази та контроль за виконанням мирної угоди. Її діяльність уже викликала дискусії серед міжнародних експертів: одні називають її новим дипломатичним механізмом, інші критикують через відсутність безпосереднього палестинського представництва.

    Чому це важливо

    Якщо домовленість буде реалізована, це стане першим випадком, коли ХАМАС погодиться на комплексне роззброєння в межах міжнародно погодженого плану.

    Водночас експерти наголошують, що попереду залишаються найскладніші етапи — практичне виконання домовленостей, міжнародний контроль, демонтаж військової інфраструктури та досягнення остаточної згоди між усіма сторонами конфлікту.

    За оцінками американських посадовців, повний процес демілітаризації може тривати від кількох місяців до майже року, а успіх залежатиме від виконання зобов’язань як палестинською стороною, так і Ізраїлем.

    Таким чином, попри гучну заяву Дональда Трампа про “історичну угоду”, остаточне втілення плану залежатиме від подальших переговорів, офіційного схвалення всіма учасниками процесу та практичного виконання домовленостей на місці.

  • Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Українська делегація наполягала на якомусь перемир’ї — повному, повітряному, морському чи енергетичному — як на обов’язковому першому кроці. Американська сторона знову повернулася до теми територіальних поступок. Саме це, за словами джерела, знайомого з ходом переговорів, і пояснює появу Криму в недавньому інтерв’ю. Єдине, про що вдалося домовитися, — Стамбул у серпні має стати майданчиком для нового раунду. На пряме запитання, через скільки після початку перемир’я Київ готовий провести вибори, точної відповіді не прозвучало, пролунав діапазон «від 6 до 12 місяців».

    Це принципово змінює публічну картину, яку обидві сторони старанно малювали після зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Офіційно лунали слова про «хорошу» і «продуктивну» бесіду, ліцензії на виробництво перехоплювачів Patriot і необхідність «оживити дипломатичний процес». Джерело, що має доступ до змісту розмови, малює іншу реальність: змістовного зближення по суті конфлікту не відбулося. Переговори вперлися в старий порядок дій. Київ вимагає спочатку зупинити вогонь хоча б в окремих сферах. Вашингтон продовжує вважати територіальне питання частиною будь-якого сталого врегулювання.

    Після місяців глухого кута в тристоронніх форматах в Абу-Дабі та Женеві на початку року, коли обговорювалися зокрема ідеї «вільної економічної зони» в частині Донбасу та різні варіанти заморозки, американська сторона знову спробувала повернути до порядку денного питання, які Москва вважає вже вирішеними «реаліями на землі». Україна, навпаки, бачить можливість тиску через триваючі удари по інфраструктурі та логістиці на окупованих територіях, включно з Кримом, і через дефіцит російської ППО. Звідси й акцент Києва на часткових перемир’ях — повітряному чи енергетичному, — які вже обговорювалися в липні як можливий «вхід» у ширший процес. Джерело підкреслює, що нового пакета пропозицій, який можна було б пред’явити Москві, сторони не узгодили.

    Туреччина неодноразово пропонувала себе як майданчик, а Володимир Путін у червні публічно повертався до «стамбульських угод» 2022 року як до можливої основи. Однак змістовно позиції не зрушилися. Американці, за словами джерела, знову говорили про територіальні поступки — і саме це винесло Крим у публічний простір в інтерв’ю Зеленського Fox News, де він, відповідаючи на пряме запитання, назвав землю «дуже важливою», але підкреслив, що «найважливіше — не втрачати людей». Офіційно жодна зі сторін не підтверджує, що Крим став предметом конкретних домовленостей. Відкриті джерела показують лише, що в минулих американських начерках планів статус півострова фігурував у формулах de facto або de jure визнання.

    Російська сторона, судячи з публічних заяв останніх тижнів, як і раніше пов’язує будь-який прогрес із визнанням «реальностей» і відмовою України від низки претензій. Американські посередники (Стів Віткофф і Джаред Кушнер), які вже кілька разів їздили до Москви і готувалися до візиту до Києва, опиняються перед необхідністю знову зводити несумісні підходи. Офіційні заяви, найімовірніше, залишаться в рамках уже озвученого: «команди продовжать роботу», «дипломатія важлива». Реальних сигналів про узгоджену пропозицію Москві чекати не варто. Питання про вибори через 6–12 місяців після початку перемир’я, навіть у невизначеній формулюванні, фіксує, що Київ пов’язує політичний цикл із припиненням вогню, а не з підписанням фінальної угоди. Це відрізняється від жорсткіших попередніх американських натяків на швидкі вибори.

    На полі бою логіка ударів по енергетиці, логістиці та кримській інфраструктурі зберігається, обидві сторони продовжують вважати, що саме військовий тиск створює умови для дипломатії. У дипломатії повертається стамбульський формат, який уже кілька разів давав гуманітарні результати (обмін полоненими), але жодного разу не вирішував територіальний вузол. Джерело прямо каже, що нового мирного плану немає. Українська сторона озвучила діапазон 6–12 місяців для виборів після початку перемир’я. Якщо американські посередники зможуть переконати Москву хоча б в обмеженому повітряному чи енергетичному перемир’ї, раунд у Стамбулі може відбутися. Якщо ні, процес знову піде в паузу, а публічна риторика повернеться до звинувачень у неготовності іншої сторони. Жодних підтверджених домовленостей про зміст майбутніх переговорів наразі немає.

     

  • Зеленський пояснив, чому війна триває: “Трамп хоче миру, але Путін не хоче навіть припинення вогню”

    Зеленський пояснив, чому війна триває: “Трамп хоче миру, але Путін не хоче навіть припинення вогню”

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що президент США Дональд Трамп налаштований на завершення війни Росії проти України, однак головною перешкодою для досягнення миру залишається небажання російського диктатора Володимира Путіна розпочати реальні переговори. За словами глави держави, Москва відмовляється навіть від тимчасового припинення вогню, яке могло б стати першим кроком до дипломатичного врегулювання.

    Про це Зеленський сказав в інтерв’ю Fox News під час візиту до Сполучених Штатів.

    Президент наголосив, що Україна, США та європейські партнери мають спільну мету — зупинити війну, однак реалізувати її неможливо без готовності Росії до переговорного процесу.

    “Ми хочемо зупинити цю війну. Президент Трамп хоче зупинити цю війну, і європейці хочуть її зупинити. Путін — ні. Ми щодня просимо про переговори хоча б про припинення вогню на якийсь період часу та про надання дипломатам можливості вести переговори. Але Путін цього не хоче. У цьому проблема”, — заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що саме через небажання Кремля припинити бойові дії міжнародна спільнота має продовжувати посилювати тиск на Росію. За його словами, відповідь на відмову Москви від дипломатії має бути жорсткою та рішучою, а одним із найефективніших інструментів залишаються економічні санкції.

    Зеленський окремо відзначив важливість законопроєкту про нові санкції проти Росії, який був розроблений за активної участі покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема. Президент наголосив, що Україна розраховує на його остаточне ухвалення Конгресом США, оскільки цей пакет може суттєво посилити економічний тиск на Росію та країни, які продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Напередодні Зеленський перебував із візитом у Вашингтоні, де провів переговори з президентом США Дональдом Трампом. За інформацією української сторони, лідери обговорили питання зміцнення української протиповітряної оборони, зокрема можливість отримання ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot в Україні, а також перспективи дипломатичного врегулювання війни.

    За даними джерел, найближчими тижнями до Києва можуть прибути спеціальні представники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Очікується, що під час переговорів основну увагу буде приділено можливим дипломатичним шляхам завершення війни та координації подальших кроків між Україною і США.

    Крім того, у Вашингтоні Зеленський провів зустріч із сенаторами США напередодні процедурного голосування щодо законопроєкту про так звані “пекельні санкції” проти Росії. Після того як Сенат підтримав перший етап розгляду документа, президент України назвав це рішення “кроком до миру”. Очікується, що американські законодавці спробують завершити розгляд законопроєкту в Сенаті до початку серпневої перерви, після чого документ має пройти голосування у Палаті представників. Лише після схвалення обома палатами Конгресу санкційний пакет зможе набути чинності.

  • «Москва має відчути більший тиск»: Сибіга відповів на заклик Токаєва зупинити війну

    «Москва має відчути більший тиск»: Сибіга відповів на заклик Токаєва зупинити війну

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга позитивно оцінив заклик президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва до російського правителя Володимира Путіна припинити війну проти України. Водночас глава української дипломатії наголосив, що Кремль продовжує відкидати реалістичні пропозиції щодо миру, а тому міжнародний тиск на Москву необхідно посилювати.

    Свою позицію Сибіга оприлюднив у неділю, 26 липня, після того, як Токаєв під час зустрічі з Путіним публічно запропонував «заморозити» бойові дії та повернутися до переговорного процесу.

    «Цінуємо заклики президента Касим-Жомарта Токаєва до Путіна про те, що настав час зупинити війну. Реалістичне, вчасне та мудре звернення», — заявив очільник Міністерства закордонних справ України.

    Сибіга нагадав, що Україна вже запропонувала припинити бойові дії вздовж нинішньої лінії фронту та перейти до дипломатичного врегулювання. Однак російське керівництво, за його словами, продовжує відкидати цей шлях, хоча він дозволив би негайно зменшити кількість жертв і створити умови для предметних переговорів.

    Міністр також звернув увагу, що речник Кремля Дмитро Пєсков фактично відхилив і пропозицію президента Казахстану. Тому, як підсумував Сибіга, Москва повинна відчути значно сильніший зовнішній тиск, перш ніж погодиться обговорювати реалістичні умови припинення війни.

    «Підсумок такий: Москва має відчути більший тиск, перш ніж погодиться на реалістичні пропозиції щодо миру», — наголосив глава МЗС.

    Що саме запропонував Токаєв

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив із заявою 25 липня під час російсько-казахстанського форуму в Омську, де він перебував разом із Володимиром Путіним. Казахський лідер припустив, що шлях до політичного врегулювання можна відкрити через припинення активних бойових дій і повернення до переговорів.

    Токаєв запропонував «заморозити» війну та відновити переговорний процес на основі оновленої так званої «Стамбульської формули 2.0». Йшлося про повернення до дипломатичних напрацювань, які обговорювалися під час переговорів у Стамбулі у 2022 році, але так і не привели до завершення російської агресії.

    Виступ президента Казахстану став помітною подією, оскільки прозвучав безпосередньо поруч із Путіним і від лідера держави, яка підтримує тісні економічні та політичні зв’язки з Росією. Reuters зазначає, що Токаєв закликав припинити бойові дії та повернутися до переговорів, хоча водночас продовжив використовувати окремі формулювання, близькі до російської риторики.

    Зокрема, президент Казахстану назвав українців і росіян «братськими народами» та висловив думку, що продовження війни нібито вигідне противникам обох держав. Такі слова не відповідають позиції України, яка наголошує, що війна була розпочата Росією, а її припинення залежить передусім від рішення Москви вивести війська й відмовитися від агресії.

    Водночас сам заклик Токаєва до припинення бойових дій у Києві сприйняли як важливий сигнал. Заява демонструє, що навіть серед близьких партнерів Кремля посилюється розуміння необхідності завершення війни та переходу до дипломатії.

    Кремль відкинув пропозицію Казахстану

    Реакція Москви на слова Токаєва була негативною. Дмитро Пєсков заявив, що «заморожування» війни нібито неможливе, доки Росія не досягне поставлених нею цілей. Представник Кремля також повторив традиційну російську тезу про те, що бойові дії можуть припинитися «навіть сьогодні», якщо Україна ухвалить певні рішення.

    При цьому в Москві не уточнили жодних нових умов. Раніше російське керівництво вимагало, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО та вивела свої війська з територій чотирьох областей, які Росія незаконно оголосила частиною своєї держави, хоча не контролює їх повністю. Україна неодноразово називала такі вимоги ультиматумом і фактичною вимогою капітуляції.

    Позиція Кремля підтверджує оцінку Сибіги: Росія публічно заявляє про готовність до переговорів, але водночас відкидає пропозиції щодо негайного припинення вогню та наполягає на виконанні власних максималістських умов.

    Ще 16 липня у Кремлі заявляли, що найближчим часом не бачать перспектив для відновлення переговорів з Україною, хоча формально продовжували стверджувати, що нібито залишаються відкритими до дипломатії.

    Чому заява Токаєва важлива

    Казахстан намагається зберігати баланс у відносинах із Росією, Заходом, Китаєм та Україною. Астана не визнала окуповані Росією українські території незалежними державами та публічно декларувала повагу до територіальної цілісності України.

    Водночас Казахстан залишається одним із ключових економічних партнерів Росії та членом низки інтеграційних об’єднань, у яких домінує Москва. Саме тому прямий заклик Токаєва до Путіна зупинити війну може свідчити про зростання занепокоєння тривалістю конфлікту та його наслідками для всього регіону.

    Війна вже створила серйозні ризики для економіки Казахстану. Значна частина казахстанської нафти експортується через російську територію та Чорне море, а будь-які військові загрози для транспортної інфраструктури безпосередньо впливають на доходи Астани.

    Крім того, тривала міжнародна ізоляція Росії ускладнює співпрацю з її партнерами, які змушені враховувати ризики вторинних санкцій, обмеження у торгівлі та дедалі більшу нестабільність у регіоні.

    Заява Токаєва також пролунала на тлі нової дипломатичної активності навколо завершення війни. Україна та США обговорюють можливі пропозиції щодо припинення повітряних ударів, а Київ продовжує наполягати на безумовному припиненні вогню як першому кроці до мирних переговорів. Кремль, однак, заявив, що поки не готовий предметно коментувати такі ініціативи.

    Україна закликає посилювати тиск на Росію

    Офіційна позиція Києва полягає в тому, що переговори можуть бути результативними лише тоді, коли Росія не зможе використати їх для перегрупування військ, затягування часу або підготовки нових наступальних операцій.

    Саме тому Україна паралельно із дипломатичними пропозиціями вимагає продовжувати санкційний тиск, обмежувати доходи Росії від експорту енергоресурсів, посилювати українську протиповітряну оборону та забезпечувати Сили оборони необхідною зброєю.

    Заява Сибіги демонструє, що Київ вітає заклики міжнародних лідерів до припинення війни, навіть якщо вони походять від держав, які підтримують тісні зв’язки з Кремлем. Однак українська сторона вважає, що самих дипломатичних звернень недостатньо.

    Поки Москва відкидає припинення вогню та продовжує ракетно-дронові атаки, її необхідно переконувати за допомогою політичного, економічного й військового тиску. За логікою українського МЗС, лише втрата здатності продовжувати війну на вигідних для себе умовах може змусити Кремль погодитися на реалістичний переговорний процес.

    Київ позитивно оцінив слова президента Казахстану, але водночас підкреслив головну проблему: Росія поки не демонструє реальної готовності зупинити агресію. Публічна відмова Кремля від пропозиції Токаєва стала черговим доказом того, що Москва реагує на мирні ініціативи лише тоді, коли стикається з достатнім міжнародним тиском.