Позначка: продовольство

  • Удари по логістиці замість голоду: в уряді виключили загрозу дефіциту продовольства та назвали причини можливого зростання цін

    Удари по логістиці замість голоду: в уряді виключили загрозу дефіциту продовольства та назвали причини можливого зростання цін

    Попри постійні цілеспрямовані удари російських окупантів по продовольчій логістиці та розподільчій інфраструктурі, в Україні відсутній загальний дефіцит продуктів харчування. Внутрішній аграрний сектор продовжує стабільно забезпечувати країну необхідним обсягом провізії, зберігаючи високий експортний потенціал. За словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, виробничі потужності українських підприємств у більшості категорій суттєво перевищують внутрішній рівень споживання.

    Головним викликом на сьогодні залишається не нестача самої продукції, а своєчасне транспортування товарів до кінцевих точок продажу. Тимчасове зникнення окремих найменувань із полиць магазинів має виключно локальний характер і не пов’язане з кризою певної галузі. Такі перебої виникають суто внаслідок точкових ворожих влучань у конкретні розподільчі центри та складські комплекси, де знищуються саме ті партії товарів, що перебували в ураженому секторі.

    Водночас воєнний стан та руйнування критичної інфраструктури чинять неминучий тиск на собівартість продукції. Найбільш уразливими до подорожчання залишаються групи товарів повсякденного попиту: овочі, молочна продукція та безалкогольні напої. Основними драйверами інфляційного тиску виступають значне зростання вартості моторного палива, яке формує основу транспортних витрат, а також загальний стан енергетичної системи. Підприємства змушені масово використовувати автономні генератори, електрика від яких є значно дорожчою, а дизельне пальне для їхньої роботи за останній рік зросло в ціні вдвічі.

    Паралельно аграрний сектор стикається з масштабними викликами у сфері морського експорту. Внаслідок ворожих обстрілів глибоководних портів Великої Одеси обсяги закордонних постачань української агропродукції ризикують скоротитися з очікуваних 64,4 мільйона тонн до 29,6 мільйона тонн. Це вимагає екстреного переорієнтування вантажопотоків на альтернативні суходільні маршрути через кордони країн Європейського Союзу та розв’язання проблеми покриття додаткових логістичних витрат.

  • Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Україна винесе гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області на найвищий міжнародний рівень — під час сегмента високого рівня 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Київ домагається створення гуманітарного коридору, доставки продовольства та медикаментів і організованої евакуації цивільних, які місяцями залишаються в умовах фактичної ізоляції.

    Про це 20 вересня повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, тема Олешок уже системно порушується Україною в Раді Безпеки ООН, на Постійній раді ОБСЄ та під час двосторонніх контактів із міжнародними партнерами, а тепер стане однією з наскрізних тем української дипломатії під час Генасамблеї.

    Сегмент високого рівня 81-ї сесії Генасамблеї ООН проходить у Нью-Йорку у другій половині вересня, а загальні дебати за участю глав держав і урядів заплановані на 22–28 вересня. У складі української делегації до США має вирушити і сам Сибіга.

    Глава МЗС заявив, що українські дипломати отримали завдання максимально мобілізувати міжнародний тиск заради трьох конкретних цілей: забезпечити доступ гуманітарних місій до Олешок, організувати стабільне постачання їжі та медикаментів і відкрити безпечний шлях для евакуації цивільного населення.

    Сибіга також планує окремо обговорити ситуацію з президенткою Міжнародного комітету Червоного Хреста Мір’яною Сполярич. Українська сторона розраховує, що МКЧХ зможе використати свій мандат для організації або супроводу гуманітарної місії.

    Ще 15 вересня, під час переговорів із міністеркою закордонних справ Монако Ізабель Берро-Амадей, Сибіга вже називав ситуацію в Олешках катастрофічною. Він наголошував, що цивільні залишилися без нормального доступу до продовольства, ліків і можливості покинути окуповану територію, а Україна наполягає на негайному гуманітарному доступі та створенні коридорів.

    Скільки людей насправді залишається в Олешках

    У різних офіційних оцінках фігурують різні цифри — і це важливе уточнення.

    За оцінкою Олешківської міської військової адміністрації, безпосередньо в самому місті можуть залишатися близько 2 тисяч людей, серед них приблизно 50 дітей. Водночас омбудсман Дмитро Лубінець говорить про понад 6 тисяч цивільних і близько 200 дітей, якщо рахувати Олешки разом із прилеглими населеними пунктами та районом.

    Сам Лубінець 16 вересня повідомляв, що його Офіс отримав 176 звернень щодо гуманітарної ситуації на тимчасово окупованій частині Херсонщини та вже перевірив інформацію про 358 людей, які терміново потребують допомоги для виїзду. За його словами, це лише ті громадяни, про яких вдалося отримати й підтвердити інформацію.

    До повномасштабного вторгнення в Олешках проживало приблизно 24 тисячі людей. Після окупації, руйнувань, підтоплення після знищення Каховської ГЕС та постійних бойових дій населення міста скоротилося в рази.

    Евакуацію фактично підготували — але вона зависла

    За словами омбудсмана, Україна вже провела значну частину підготовчої роботи для гуманітарної евакуації.

    Був напрацьований алгоритм, сформований список людей, яких необхідно вивезти, а українські Сили безпеки й оборони мали забезпечити режим тиші на час проведення гуманітарної операції. Міжнародний комітет Червоного Хреста також підтвердив готовність долучитися відповідно до свого мандату.

    Проте російська сторона, за даними Лубінця, після проведених переговорів тривалий час не підтверджує готовності провести гуманітарну місію. Через це операція фактично заблокована.

    Ситуація ускладнюється тим, що Олешки перебувають поблизу активної зони бойових дій. Для організованої евакуації потрібен гарантований режим припинення вогню, погоджений маршрут і безпечний прохід як для цивільних, так і для гуманітарних працівників.

    Без таких гарантій масовий виїзд може перетворитися на ще більшу небезпеку.

    Їжі не завозили з кінця травня

    20 вересня до міжнародних закликів долучилася Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій. Вона звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангельського альянсу, держав — членів ООН та МКЧХ із проханням сприяти терміновій гуманітарній місії.

    За даними Ради церков, останні централізовані поставки продовольства в Олешки відбулися наприкінці травня 2026 року. Відтоді місцеві жителі мають серйозні проблеми з доступом до їжі, питної води, медикаментів та інших базових речей. Електро- й газопостачання практично відсутні, а критична інфраструктура значною мірою зруйнована.

    Раніше про цю ситуацію вже писала Nenka.info у матеріалі «Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей». Видання звертало увагу, що проблема вже давно вийшла за межі звичайного дефіциту продуктів і перетворилася на системну гуманітарну кризу.

    Люди намагаються виходити через заміновані поля

    Одне з найтривожніших повідомлень омбудсмана стосується того, що окремі мешканці більше не чекають офіційного коридору й намагаються залишити територію самостійно.

    За словами Лубінця, люди йдуть через заміновані ділянки, ризикуючи підірватися або потрапити під удар безпілотника. Причина — відчай і відсутність безпечного способу виїхати.

    Окремою загрозою залишаються FPV-дрони. Українська влада повідомляє про систематичні атаки безпілотників на цивільних у прифронтових і окупованих районах Херсонщини. Сибіга назвав це ще одним виміром гуманітарної ситуації: навіть звичайний вихід із будинку може бути небезпечним.

    Водночас частина інформації про конкретні атаки надходить із окупованої території і не завжди може бути незалежно оперативно перевірена. Саме тому точні цифри жертв і масштаби окремих інцидентів можуть уточнюватися.

    1 вересня під удар потрапила волонтерська колона

    За інформацією української сторони, 1 вересня під час однієї з гуманітарних місій були уражені чотири автомобілі, які використовували для допомоги людям.

    Цей епізод також демонструє, чому звичайне завезення продуктів без погодженого режиму безпеки стає надзвичайно ризикованим.

    Українська сторона стверджує, що міжнародні гуманітарні організації готові допомагати, волонтери також готові доставляти їжу й воду, а МКЧХ має можливості долучитися до евакуації. Головною невирішеною умовою залишається безпечний доступ до окупованої території.

    Криза триває не перший місяць

    Ще 1 квітня Дмитро Лубінець повідомляв про катастрофічний дефіцит питної води в Олешках, нестабільне електро- і газопостачання та майже відсутню медичну допомогу. Тоді український омбудсман уже звертався до російської сторони та МКЧХ із закликом забезпечити гуманітарний коридор.

    Тобто проблема не виникла у вересні — вона поступово загострювалася впродовж місяців.

    Особливо тяжким для міста став період після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року. Олешки були одним із найбільш підтоплених населених пунктів на лівобережжі Херсонської області. Після відходу води місто залишилося з пошкодженою інфраструктурою, а через окупацію повноцінне відновлення стало неможливим.

    Чому Україна робить ставку на Генасамблею ООН

    81-ша Генеральна Асамблея ООН збере у Нью-Йорку майже 130 глав держав та урядів. Загальні дебати триватимуть із 22 до 28 вересня. Саме такі зустрічі дають можливість порушувати гуманітарні питання не лише під час офіційних виступів, а й у десятках двосторонніх переговорів на полях Генасамблеї.

    Для України питання Олешок має кілька вимірів одночасно: необхідність негайно допомогти цивільним, домогтися евакуації та привернути увагу до умов, у яких живуть люди на окупованих територіях.

    Сибіга наголошує, що дискусія про майбутнє окупованих територій не може зводитися лише до ліній на карті. За його словами, будь-які переговори про мир мають враховувати становище людей, які залишаються під окупаційною владою та не можуть реалізувати базові права.

    Найближчі дні покажуть, чи вдасться українській дипломатії перетворити міжнародну увагу на конкретну гуманітарну домовленість. Адже сама публічність проблеми не відкриє коридор автоматично — для евакуації потрібні гарантії безпеки та погоджений механізм на місці.

    Поки ж тисячі людей у самому місті та прилеглих населених пунктах, за оцінками українських органів і гуманітарних структур, залишаються без нормального постачання продуктів, води й медикаментів. Саме тому питання Олешок Україна тепер підніматиме там, де зберуться лідери майже всього світу.

  • Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ

    Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ

    Українцям наразі немає потреби масово скуповувати продукти та створювати великі домашні запаси через російські удари по складській і логістичній інфраструктурі. У Міністерстві аграрної політики та продовольства запевняють: передумов для довгострокового дефіциту їжі або загрози голоду в країні немає. Водночас наслідки атак можуть проявитися в іншому — складнішій логістиці, тимчасово меншому асортименті окремих товарів та певному зростанні цін.

    Про це 3 вересня заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, рекомендації для населення фактично не змінилися порівняно з попередніми роками повномасштабної війни.

    Міністр зазначив, що українцям варто мати вдома базовий запас продуктів, однак підстав формувати запаси на кілька місяців зараз немає. Оптимальний набір залежить від потреб конкретної родини, кількості людей та особливостей харчування.

    «Передумов мати більше, ніж місячний запас, немає», — наголосив Висоцький.

    Головна причина занепокоєння — систематичні російські удари по українській складській та логістичній інфраструктурі. Наприкінці серпня Висоцький заявляв, що внаслідок атак було знищено близько 90% сучасних місць зберігання товарів. Попри масштаб втрат, він тоді також наголошував, що це не означає, що Україна залишиться без продовольства.

    Проблема полягає насамперед не у фізичній відсутності їжі, а в тому, як доставити її від виробника до магазинів після втрати великих логістичних центрів. Бізнес змушений перебудовувати звичні ланцюги постачання та переходити до більш децентралізованої моделі.

    Замість накопичення значних обсягів товарів на одному великому складі продукцію можуть розподіляти меншими партіями між різними об’єктами. Інший варіант — активніше використовувати пряме постачання від виробників до торговельних точок. Така модель зменшує ризик одночасної втрати великих запасів унаслідок одного російського удару.

    Однак нова логістика коштує дорожче. Потрібно більше транспорту, пального, водіїв, а маршрути доставки стають складнішими. Саме це, а не дефіцит продовольства, може стати одним із факторів зростання цін.

    За оцінкою Мінагрополітики, додаткові витрати через перебудову логістики можуть додати приблизно до 2,5% до вартості продовольства в загальному вимірі. При цьому йдеться про макроекономічну оцінку — ціни на конкретні продукти можуть поводитися по-різному залежно від категорії товару, виробника та логістичного ланцюга.

    Висоцький пояснював, що доставка продукції безпосередньо від виробника до споживача потребує додаткових витрат на пальне та оплату роботи водіїв. Водночас може змінюватися і вартість складських послуг.

    Ще одним можливим наслідком атак може стати тимчасове скорочення асортименту в окремих магазинах. Це також не слід автоматично сприймати як початок дефіциту. Якщо раніше великий розподільчий центр дозволяв торговельній мережі одночасно зберігати значну кількість різних товарів, то децентралізована система передбачає менші партії та частіші поставки.

    Таким чином, певного продукту може тимчасово не бути в конкретному магазині, але це не означатиме, що він зник із країни або його неможливо поставити в торговельну мережу. Висоцький раніше попереджав, що удари по логістичній інфраструктурі можуть впливати саме на асортимент і вартість доставки.

    Ситуація принципово відрізняється від перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року, коли одночасно порушилися численні логістичні маршрути, частина територій опинилася під окупацією, а населення масово скуповувало товари першої необхідності. За словами Висоцького, зараз подібної загрози постачанню продовольства немає.

    Україна має достатні обсяги продовольства для внутрішнього споживання. Зокрема, у Мінагрополітики раніше повідомляли про достатнє виробництво овочів для внутрішнього ринку. Основне завдання зараз — забезпечити стабільне переміщення продукції між виробниками, місцями зберігання та магазинами в умовах постійної загрози нових атак.

    Тому масове скуповування продуктів може, навпаки, створити локальні проблеми там, де об’єктивного дефіциту немає. Якщо велика кількість покупців одночасно вирішить придбати значно більше товарів, ніж зазвичай, полиці окремих магазинів можуть тимчасово спорожніти швидше, ніж мережа встигне організувати наступну поставку.

    У Мінагрополітики радять орієнтуватися на звичний для умов війни базовий запас. При цьому конкретний перелік продуктів кожна сім’я визначає самостійно — залежно від кількості людей, можливості зберігання та особистих потреб.

    Отже, після масштабних російських атак головним ризиком для продовольчого ринку України залишається не нестача самої їжі, а ускладнення її зберігання та доставки. Саме через це українці можуть зіткнутися з локальними перебоями в асортименті та помірним зростанням вартості окремих товарів.

    Водночас у Мінагрополітики наразі не бачать передумов ані для довгострокового дефіциту продовольства, ані для необхідності формувати багатомісячні домашні запаси.

  • Порожні полиці в магазинах України: у ЦПД пояснили, чи є загроза дефіциту продуктів

    Порожні полиці в магазинах України: у ЦПД пояснили, чи є загроза дефіциту продуктів

    Росія намагається використати тимчасові перебої з постачанням товарів у частині українських магазинів для поширення панічних настроїв серед населення. Порожні полиці в окремих супермаркетах пов’язані з логістичними труднощами після російських атак, а не з продовольчим дефіцитом у країні.

    Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.

    За його словами, російська сторона систематично поширює в соціальних мережах повідомлення про нібито масштабний дефіцит продуктів в Україні. Мета такої кампанії, на думку Коваленка, — спровокувати паніку серед населення та змусити людей масово скуповувати товари.

    Керівник ЦПД наголосив, що ситуацію з порожніми полицями не варто сприймати як ознаку нестачі продовольства. У деяких торговельних мережах справді можуть виникати перебої з наявністю окремих товарів, однак вони мають тимчасовий логістичний характер.

    «Жодного дефіциту не буде. Порожні полиці в деяких супермаркетах є, в деяких нема. Відповідно, це логістичний дефіцит, а не продовольчий», — заявив Коваленко.

    Він пояснив, що після ударів по інфраструктурі торговельні мережі змушені перебудовувати маршрути постачання, через що певні товари можуть тимчасово не потрапляти на полиці у звичному обсязі. Водночас це не означає, що продуктів у країні загалом недостатньо.

    За словами Коваленка, подібні ситуації вже виникали в Україні раніше. Як приклад він навів паливну кризу 2022 року, коли через масштабні атаки РФ виникли серйозні проблеми з постачанням пального. Згодом логістичні ланцюги були перебудовані, а ситуацію вдалося стабілізувати.

    «Логістичний дефіцит, так само як з паливним у 2022 році було, він перебудується. Продукти будуть на полицях. Продукти будуть на ринках», — наголосив керівник Центру протидії дезінформації.

    Він закликав українців не піддаватися панічним настроям і не скуповувати продукти лише через повідомлення в соціальних мережах.

    Коваленко зазначив, що створення відчуття неконтрольованості ситуації є однією з цілей російських інформаційних кампаній. За його словами, ворог намагається сформувати у громадян переконання, що держава та бізнес нібито не здатні забезпечити населення необхідними товарами.

    «Не треба грати в цю гру», — закликав керівник ЦПД.

    Він також підкреслив, що товарів в Україні достатньо, а перебої з їхньою наявністю в конкретних магазинах або торговельних мережах не свідчать про загальнонаціональний продовольчий дефіцит.

    Причиною тимчасових труднощів стали, зокрема, наслідки російської атаки в ніч на 5 серпня. Внаслідок удару були пошкоджені чотири розподільчі центри Fozzy Group — компанії, яка управляє, зокрема, мережами «Сільпо», «Фора» та THRASH!.

    Пошкодження логістичної інфраструктури вплинуло на процес доставки продукції до торговельних точок. Через це в окремих магазинах може тимчасово бракувати певних категорій товарів або окремих позицій, які раніше регулярно були доступними.

    Водночас це не означає припинення роботи торговельних мереж. Компанія перебудовує логістику та працює над відновленням звичного рівня постачання.

    За планами Fozzy Group, повністю відновити звичний асортимент у магазинах мають до 24 серпня — Дня Незалежності України. Таким чином, тимчасові перебої з окремими товарами очікують усунути після відновлення та переналаштування логістичних маршрутів.

    На цьому тлі українські державні органи закликають громадян критично ставитися до повідомлень про нібито масштабний дефіцит продуктів. Фотографії порожніх полиць у конкретному магазині самі по собі не свідчать про нестачу продовольства в усій країні.

    Фахівці з інформаційної безпеки наголошують, що масова скуповування товарів може, навпаки, посилити тимчасові перебої: якщо значна кількість людей одночасно почне купувати продукти «про запас», окремі позиції швидше зникатимуть із полиць, створюючи додаткове навантаження на логістику.

    Тому ситуацію варто розділяти на два поняття: локальні перебої з постачанням через пошкодження інфраструктури та реальний дефіцит продовольства. За заявою Центру протидії дезінформації, наразі йдеться саме про перший сценарій.

    Українців закликають не піддаватися паніці, не робити надмірних запасів продуктів і орієнтуватися на інформацію від офіційних джерел та самих торговельних мереж.

  • Блокада портів Одещини може спровокувати нову хвилю зростання цін

    Блокада портів Одещини може спровокувати нову хвилю зростання цін

    Блокування Росією роботи портів Одеської області може спричинити різке подорожчання продовольства не лише в Україні, а й у світі. Через припинення морських перевезень порушуються ланцюги постачання, а для найбідніших країн продукти можуть стати недоступними.

    Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, повідомляє Reuters.

    За словами міністра, після фактичного блокування руху суден в українських портах світовий продовольчий ринок може зіткнутися з новим стрибком цін.

    “Оскільки Росія фактично знову заблокувала рух у портах, ціни на продовольство можуть різко зрости, що вплине на споживачів у всьому світі”, – наголосив Висоцький.

    Він зазначив, що наслідки таких дій відчують насамперед найбільш уразливі країни, які значною мірою залежать від українського експорту зерна та іншої аграрної продукції.

    За словами міністра, продовольство стане дорожчим, а для найбідніших верств населення в окремих державах воно може виявитися взагалі недоступним.

    Ситуація загострюється на тлі фактичної зупинки морських перевезень через порти Великої Одеси. Як раніше повідомлялося, цілеспрямовані російські удари по портовій інфраструктурі суттєво обмежили експортні можливості України.

    Під загрозою опинилося понад 60% українського експорту, а також ключові логістичні маршрути для імпорту. Особливо відчутними ці наслідки стали під час жнив, коли значна частина нового врожаю вже мала бути відвантажена іноземним покупцям.

    Останніми тижнями Росія неодноразово атакувала цивільну портову інфраструктуру та торговельні судна.

    Зокрема, 25 липня російські війська двічі завдали ударів по цивільному судну в Одеській області.

    Ще 22 липня один із найбільших світових контейнерних операторів Maersk оголосив про тимчасове припинення роботи сервісу через Чорноморський рибний порт. У компанії пояснили це погіршенням безпекової ситуації в акваторії Чорного моря.

    Крім того, 19 липня російські війська атакували балкер Golden Leo під прапором Гвінеї-Бісау. Унаслідок удару загинули дев’ять іноземних моряків та український лоцман, а саме судно згодом затонуло.

    У Міністерстві аграрної політики наголошують, що безпечне функціонування морських торговельних маршрутів залишається критично важливим не лише для української економіки, а й для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.

  • Україна заробить до $24 млрд на агроекспорті у 2026 році

    Україна заробить до $24 млрд на агроекспорті у 2026 році

    Український аграрний сектор за підсумками 2026 року може принести країні від 23 до 24 мільярдів доларів експортної виручки. Попри регулярні російські удари по морських портах, елеваторах, складах і транспортній інфраструктурі, загальні обсяги постачання сільськогосподарської продукції за кордон поки що не скорочуються.

    Такий прогноз озвучив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. За його словами, нинішні темпи експорту та світові ціни дозволяють очікувати, що валютні надходження аграрного сектору перевищать показник 2025 року приблизно на 2–6%. Торік Україна експортувала аграрної продукції на 22,6 мільярда доларів.

    «Поки темпи і ціни говорять про те, що експортна виручка може бути в діапазоні 23–24 мільярди доларів», — зазначив Висоцький.

    У Мінекономіки прогнозують до $24 млрд експортної виручки агросектору // заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький

    Прогноз не є остаточним результатом року. На валютні надходження ще можуть вплинути врожайність, ціни на зерно та олійні культури, безпекова ситуація в Чорному морі, робота портів і торговельні обмеження з боку окремих партнерів. Водночас уже на початку року аграрний експорт продемонстрував зростання саме у грошовому вимірі.

    У січні–лютому 2026 року Україна відправила за кордон 9,95 мільйона тонн агропродукції на чотири мільярди доларів. Фізичний обсяг постачань майже не змінився порівняно з аналогічним періодом 2025 року, проте валютна виручка збільшилася на 9,3%. Це свідчить про сприятливішу цінову кон’юнктуру для частини української продукції.

    Російські атаки змінили графік експорту

    Росія продовжує систематично атакувати українську портову та логістичну інфраструктуру. Під ударами опиняються порти Великої Одеси та Дунаю, перевантажувальні комплекси, зернові термінали, склади, залізничні вузли й судна.

    За словами Висоцького, руйнування поки не спричинили безпосереднього зменшення загальних обсягів аграрного експорту. Водночас вони помітно вплинули на ритмічність відвантажень.

    Раніше українські експортери могли формувати виражені сезонні піки та за короткий період відправляти великі партії продукції. Через ризик повторних ударів, пошкодження об’єктів і необхідність постійного ремонту постачання стали рівномірнішими. Максимальний місячний обсяг скоротився, однак продукція, яку не вдалося вивезти одразу, поступово експортується протягом наступних місяців.

    Така модель дозволяє зберігати загальний результат, але створює додаткові витрати. Бізнесу доводиться вкладати кошти у відновлення терміналів, посилення захисту, резервне електроживлення, зміну маршрутів та очікування суден.

    За окремими оцінками, руйнування портової інфраструктури можуть обмежувати місячний експорт зернових приблизно до чотирьох мільйонів тонн і коштувати Україні сотень мільйонів доларів потенційної валютної виручки.

    Попри це, учасникам логістичного ланцюга поки вдається оперативно ремонтувати пошкоджені об’єкти та перерозподіляти вантажі. Частину продукції перевозять залізницею й автомобільним транспортом до західного кордону, проте морський шлях залишається найважливішим для масового експорту зерна, олії та інших вантажів.

    Агросектор забезпечує понад половину експорту

    Аграрна продукція залишається головною статтею української зовнішньої торгівлі. За підсумками 2025 року її експорт становив приблизно 22,6 мільярда доларів, або близько 56% загальної вартості товарів, проданих Україною за кордон.

    Це означає, що агросектор забезпечує країну критично необхідною валютою, підтримує платіжний баланс, роботу портів, залізниці та переробної промисловості. Від стабільності аграрного експорту також залежать податкові надходження, зайнятість у регіонах і можливості фермерів фінансувати наступні посівні кампанії.

    Водночас показник 2025 року був нижчим за результат 2024-го. За оцінкою Національного інституту стратегічних досліджень, торік Україна експортувала агропромислової продукції приблизно на 22,7 мільярда доларів, що було менше, ніж у попередньому році.

    До повномасштабної війни валютні надходження були ще вищими. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, у 2021 році український агропродовольчий експорт сягнув 26,7 мільярда доларів. Таким чином, навіть прогнозовані 24 мільярди доларів у 2026 році ще не повернуть сектор до довоєнного максимуму.

    Україна шукає нові ринки

    Європейський Союз залишається найбільшим ринком для української аграрної продукції, однак географія експорту поступово змінюється. У 2025 році частка ЄС скоротилася, тоді як значення ринків Азії, Африки та Близького Сходу зросло.

    За інформацією Мінекономіки, повернення до квотного режиму торгівлі з Євросоюзом у червні 2025 року вплинуло на структуру постачань. За підсумками року вартість аграрного експорту до ЄС зменшилася на 2,1 мільярда доларів. Водночас скорочення пояснювалося не лише обмеженнями, а й попитом та світовими цінами. Зокрема, валютна виручка від продажу кукурудзи знизилася на 40%, хоча ця продукція могла надходити до ЄС без квотних обмежень.

    Через це Україна активніше розширює присутність на інших ринках. Упродовж першої половини 2026 року були погоджені десятки нових торговельних напрямків та ветеринарних або фітосанітарних умов для постачання українських товарів.

    Диверсифікація особливо важлива в умовах торговельних суперечок із сусідніми країнами ЄС. Вона зменшує залежність від одного регіону та дозволяє експортувати продукцію туди, де попит і ціни є вигіднішими.

    Україна залишається одним із провідних світових постачальників пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшникової олії та олійних культур. Однак повномасштабна війна скоротила посівні площі, створила дефіцит працівників і підвищила витрати на пальне, добрива, страхування та логістику.

    Які ризики можуть зіпсувати прогноз

    Оптимістичний сценарій у 23–24 мільярди доларів залежить від кількох ключових умов. Насамперед має зберігатися робота українського морського коридору. Серйозні руйнування портів або тривале припинення судноплавства можуть сповільнити експорт і збільшити його собівартість.

    Важливими залишаються врожай і погода. Посуха, тривала спека або зниження врожайності здатні скоротити кількість продукції, доступної для продажу. З іншого боку, менша світова пропозиція може підняти ціни й частково компенсувати втрату фізичних обсягів.

    Ще один ризик — зростання собівартості. У 2026 році українські аграрії зіткнулися з підвищенням цін на дизельне пальне та добрива через нестабільність глобального енергетичного ринку. Високі витрати можуть змушувати фермерів скорочувати посіви окремих культур і відкладати інвестиції в техніку.

    Попри всі загрози, прогноз Мінекономіки свідчить, що аграрний сектор зберігає здатність забезпечувати Україну десятками мільярдів доларів валютних надходжень. У разі досягнення верхньої межі прогнозу експортна виручка збільшиться приблизно на 1,4 мільярда доларів порівняно з 2025 роком.

    Це не буде абсолютним історичним рекордом, однак в умовах війни, атак на порти, замінованих земель і складної міжнародної торгівлі результат у 24 мільярди доларів стане одним із головних показників стійкості української економіки.

  • Чому в Україні дорожчає гречка і чи може вона коштувати 100 гривень

    Чому в Україні дорожчає гречка і чи може вона коштувати 100 гривень

    В Україні гречка залишається доступною фізично, однак ключовою проблемою стає її вартість. Через низьку рентабельність аграрії поступово скорочують площі під цією культурою, що може вплинути на ситуацію на ринку в майбутньому.

    Про це розповів директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський. За його словами, виробники опинилися між двома факторами: фермери хочуть отримувати вищу закупівельну ціну, а покупці не готові платити більше за готову продукцію.

    Наразі, за оцінками експерта, середня ціна на гречку становить приблизно 30–32 тисячі гривень за тонну. У такому випадку гуртова відпускна ціна гречаної крупи ядриці сягає близько 60 тисяч гривень за тонну. Після націнки торговельних мереж, яка зазвичай становить 10–20%, формується кінцева ціна для споживача на полицях супермаркетів.

    При цьому аграрії розраховують продавати врожай дорожче — приблизно по 35 тисяч гривень за тонну, а з часом навіть по 40 тисяч. Однак, за словами Рибчинського, таке підвищення може бути контрпродуктивним, оскільки занадто висока ціна знижує попит.

    Експерт пояснює, що у цьому випадку виникає ризик конкуренції з імпортною продукцією. Якщо українська гречка дорожчатиме, на ринку може з’явитися дешевший імпорт. У такій ситуації переробні підприємства можуть або припинити виробництво, або змушені будуть знижувати закупівельні ціни на сировину.

    За словами Рибчинського, економіка виробництва виглядає так: якщо фермери продають гречку приблизно по 35 гривень за кілограм, переробні підприємства реалізують крупу вже приблизно по 70 гривень. Після націнки торговельних мереж ціна на полиці може зрости до 80–90 гривень за кілограм.

    При цьому на полицях супермаркетів ціни поки залишаються нижчими. Наприклад, у деяких мережах гречану крупу можна придбати приблизно за 45–48 гривень за кілограм, а в окремих магазинах ціни стартують від близько 37 гривень.

    Експерт також закликає українців не піддаватися паніці та не скуповувати крупу про запас. За його словами, ажіотажні закупівлі можуть штучно створити дефіцит на полицях.

    На його думку, подібна ситуація вже неодноразово траплялася на ринку: інформаційна хвиля викликає паніку серед покупців, і протягом кількох тижнів люди скуповують обсяги, які могли б спокійно придбати за кілька місяців.

  • В Україні закінчився свій хрін — виробники змушені імпортувати сировину

    В Україні закінчився свій хрін — виробники змушені імпортувати сировину

    Хрін, традиційна приправа української кухні, тимчасово зник із полиць низки супермаркетів — про це повідомляють покупці й мережі. У деяких мережах (включно з регіональними у Харкові) соуси на основі хрону відсутні як офлайн, так і онлайн; в інших точках продажу товари ще є, але це переважно старі запаси.

    За даними торгових мереж, на ринку працюють два великих вітчизняних виробники хріну — Вінницька харчосмакова фабрика та ТМ «Верес». Влітку 2025 року через посуху, пізні дощі та брак робочої сили в селах виробникам не вистачило сировини, тому деякі партії довелося комплектувати імпортом. Це спричинило тимчасове здорожчання та перебої в постачаннях.

    АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

    Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

    Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

    Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

    Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

    Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.