Позначка: продаж нерухомості

  • У родини голови Кам’янської окружної прокуратури квартира в Дніпрі та $36 тис. готівкою

    У родини голови Кам’янської окружної прокуратури квартира в Дніпрі та $36 тис. готівкою

    Керівник Кам’янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергій Кузьменко у своїй декларації вказав, що його родина минулого року отримала загальний дохід близько 5 млн гривень, значна частина якого надійшла від продажу майна та як подарунки.

    Згідно з опублікованими даними, сам прокурор отримав 1,42 млн грн заробітної плати та 941 грн матеріальної допомоги. У декларації зазначено, що дружина Марія Станіславівна отримала 2,4 млн грн від продажу нерухомості (покупець — Анжеліка Баштаненко) та 1,21 млн грн як подарунок від матері — Алли Пістун. У 2022 році дружина також мала надходження від продажу автомобіля Volkswagen Tiguan (1,28 млн грн).

    Під час війни, як вказано в декларації, сім’я придбала квартиру в Дніпрі площею 71 м² за 3,64 млн грн; раніше у дружини були інші квартири — зокрема 64,8 м² (вказана в 2023 році) та 114,2 м² з правом користування (власниця — Галина Кузьменко). Також у 2023 році дружина придбала автомобіль Toyota Camry (2022) за 1,37 млн грн.

    Сергій Кузьменко декларує нерухомість у селі Новоолександрівка під Дніпром: дві земельні ділянки (30 м² і 2 310 м²), а також незавершене будівництво (будинок 440 м², літня кухня 103 м², гараж 55,2 м², споруда 78 м²). Крім того, у декларації вказані готівкові заощадження: у самого Кузьменка — $36 тис., 130 тис. грн і €800; у дружини — $4,5 тис. і 123 тис. грн.

    У біографічній частині документонаходиться інформація про службову кар’єру: Сергій очолює Кам’янську окружну прокуратуру з березня 2021 року; його батько Анатолій Кузьменко був заступником прокурора області до 2015 року, а брат Анатолій наразі очолює Павлоградську окружну прокуратуру.

    Зауважимо, що понад половина минулорічних надходжень родини припала на операції з майном і подарунки — факти, які привертають увагу на тлі воєнного часу та економічної нестабільності. Однак сама декларація фіксує надані родинні й цивільно-правові правочини; питання щодо походження коштів чи відповідності доходів і витрат потребують додаткової перевірки компетентними органами.

  • Операції з нерухомістю досі недоступні після кібератаки

    Операції з нерухомістю досі недоступні після кібератаки

    Україна зіткнулася з однією з наймасштабніших кібератак за останній час, яка паралізувала роботу кількох державних реєстрів, включаючи реєстр нерухомості. Хоча офіційні особи запевняють, що дані українців залишаються недоторканими, інцидент виявив вразливість цифрової інфраструктури країни.

    Що сталося?

    Кібератака вивела з ладу низку ключових реєстрів, зокрема:

    • Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП);
    • Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР);
    • Державний земельний кадастр.

    Роботу цих реєстрів повністю зупинено, що спричинило параліч нотаріальної діяльності та зупинило операції з нерухомістю.

    Чи постраждали дані?

    За словами депутата Ігоря Фріса, який очолює парламентську робочу групу з розслідування наслідків атаки, витоку даних чи їхньої модифікації не сталося.

    “Жодних змін, модифікацій чи знищення інформації не відбулося. Архіви надійно збережені, і відновлення доступу до реєстрів — лише питання часу,” — зазначив він.

    Попри заспокійливі заяви, сам факт зламу архітектури реєстрів викликає питання про ефективність існуючої системи захисту.

    Уже понад тиждень нотаріуси не можуть проводити жодних операцій з нерухомістю. Неможливими також є:

    • Реєстрація бізнесу та громадських організацій;
    • Зміна місця проживання;
    • Отримання виписок із земельного кадастру.

    Приватний нотаріус Наталія Козаєва зазначає, що тимчасово дозволено лише обмежений перелік нотаріальних дій, таких як посвідчення заповітів чи довіреностей.

    Міністерство юстиції запевняє, що механізм захисту майна залишається надійним. Усі дії в реєстрах автоматично фіксуються, тому навіть у разі спроби несанкціонованого доступу маніпуляції можна легко відстежити.

    “Розмови про ризик незаконного заволодіння майном — це маніпуляція,” — зазначили в Мін’юсті.

    Депутатська робоча група розробляє рекомендації щодо посилення безпеки державних реєстрів, щоб уникнути повторення подібних інцидентів.

    Попри оптимістичні прогнози чиновників, відновлення роботи реєстрів може тривати кілька тижнів. У цей час уряд планує:

    • Розробити більш надійні механізми кіберзахисту;
    • Перевірити вразливості існуючої інфраструктури;
    • Створити резервні системи для безперебійної роботи реєстрів у кризових ситуаціях.